Справа № 497/2820/25

БОЛГРАДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ 04.06.2026 Єдиний унікальний №497/2820/25 Провадження №1-кп/497/122/26 У Х В А Л А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ про закриття кримінального провадження в частині пред`явленого обвинувачення ОСОБА_1 04.06.26 року м. Болград Болградський районний суд Одеської області у складі: головуючого судді ОСОБА_2 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_3 , прокурора ОСОБА_4 , обвинуваченого ОСОБА_5 , його захисника адвоката ОСОБА_6 , обвинуваченого ОСОБА_1 (ВКЗ), його захисника адвоката ОСОБА_7 (ВКЗ), представника органу пробації ОСОБА_8 , розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в залі суду в м. Болград клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_1 адвоката ОСОБА_7 у кримінальному провадженні №12025160000000126 від 31.01.2025 року відносно: - ОСОБА_5 , який обвинувачується у вчиненні у кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.191, ч.1 ст.366 КК України, - ОСОБА_1 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.367 КК України, - ВСТАНОВИВ: 31.10.2025 року з Болградської окружної прокуратури до Болградського районного суду Одеської області надійшов обвинувальний акт в кримінальному провадженні №12025160000000126 від 31.01.2025 року відносно ОСОБА_5 , який обвинувачується у вчиненні у кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.191, ч.1 ст.366 КК України та ОСОБА_1 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.367 КК України (а.с.74). Ухвалою від 03.11.2025 року було призначено підготовче засідання на 28.11.2025 року (а.с.78), про що повідомлено сторін кримінального провадження (а.с.79-81). Ухвалою суду від 16.01.2026 року (т.1 а.с.207-209) та 27.01.2026 року на підставі подання голови Болградського районного суду Одеської області кримінальне провадження спрямовано до Одеського апеляційного суду для визначення підсудності на підставі клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_5 адвоката ОСОБА_6 (т.1 а.с.213-214). 02.02.2026 року Одеським апеляційним судом постановлено ухвалу якою відмовлено в задоволенні подання голови Болградського районного суду Одеської області ОСОБА_9 про направлення до іншого суду кримінального провадження № 12025160000000126 від 31.01.2025 року за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.191, ч.1 ст.366 КК України та ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.367 КК України. Кримінальне провадження № 12025160000000126 від 31.01.2025 року за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.191, ч.1 ст.366 КК України та ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.367 КК України повернуто для подальшого розгляду до Болградського районного суду Одеської області (т.1 а.с.228-230). 12.02.2026 року кримінальне провадження вдруге надійшло до Болградського районного суду Одеської області (а.с.231). 16.02.2026 року судом вдруге призначено підготовче засідання в даному кримінальному провадженні на 13:00 годину 19.03.2026 року (т.1 а.с.233), про що повідомлено сторін кримінального провадження (т.1 а.с.234-236). В підготовчому засіданні 19.03.2026 року захисником обвинуваченого ОСОБА_5 адвокатом ОСОБА_6 подано клопотання про повернення обвинувального акту прокурору (т.2 а.с.68). Ухвалою суду від 04.06.2026 року відмовлено в задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_5 адвоката ОСОБА_6 про повернення обвинувального акту прокурору (т.2 а.с.148-151). В підготовчому засіданні 04.06.2026 року - обвинувачений ОСОБА_1 підтримав клопотання свого захисника про закриття кримінального провадження в частині пред`явленого йому обвинувачення; - захисник обвинуваченого ОСОБА_1 адвокат ОСОБА_7 наполягав на закритті кримінального провадження в частині пред`явленого обвинувачення його підзахисному ОСОБА_1 в зв`язку із закінченням строків давності притягнення обвинуваченого ОСОБА_1 до кримінальної відповідальності за 367 ч.1 КК України; - прокурор не заперечував щодо задоволення клопотання адвоката ОСОБА_7 про закриття кримінального провадження в частині пред`явленого обвинувачення ОСОБА_1 в зв`язку зі сплином строку давності притягнення особи до кримінальної відповідальності; - представник потерпілої юридичної особи Департаменту капітального будівництва та дорожнього господарства Одеської обласної державної адміністрації - ОСОБА_10 не прибув, надіслав через систему «Електронний суд» заяву про проведення підготовчого засідання у його відсутність (т.1 а.с.82-85); - обвинувачений ОСОБА_5 не заперечував щодо задоволення клопотання адвоката ОСОБА_7 відносно обвинуваченого ОСОБА_1 , - захисник обвинуваченого ОСОБА_5 адвокат ОСОБА_6 пояснив, що в цілому він не може заперечувати щодо вказаного клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_1 адвоката ОСОБА_7 . Втім звернув увагу на положення ст.2 КПК України, яким визначено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура. На думку захисника вирішення вказаного клопотання на цій стадії процесу перешкоджатиме в подальшому встановленню істини в цьому кримінальному провадженні, оскільки пред`явлене обвинувачення стосується одного об`єкту будівлі, дії обвинувачених пов`язані в юридичній площині, акти приймання виконаних будівельних робіт форми №КБ-2в були підписані обома обвинуваченими одночасно, тому виведення обвинуваченого з даного кримінального провадження не сприятиме встановленню усіх обставин в цьому кримінальному провадженні. - представник органу пробації підтримала позицію прокурора. Розглянувши клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_1 адвоката ОСОБА_7 подане 07.11.2025 року про закриття кримінального провадження в частині, що стосується ОСОБА_1 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.367 КК України на підставі п.3-1 ч.1 ст.284 КПК України (т.1 а.с.86-87), заслухавши думки учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали обвинувального акта та додатки до нього, проаналізувавши доводи клопотання, суд дійшов до наступного висновку. В обґрунтування клопотання адвокат зазначає, що ОСОБА_1 пред?явлено обвинувачення про вчинення кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.367 КК України, санкція статі якого передбачає максимальну міру покарання у вигляді обмеження волі на строк до трьох років. Згідно змісту пред`явленого обвинувачення ОСОБА_1 внаслідок неналежного виконання своїх обов`язків щодо технічного нагляду за виконання будівельних робіт, не перевіривши обсяги та якість виконаних робіт підписав та проставив відбитки своєї печатки на актах приймання виконаних будівельних робіт форми №КБ-2в: - №5 за грудень 2020 року від 28.12.2020, - №9 за серпень 2021 року, - №13 від за жовтень 2021 року від 29.10.2021 року до яких внесені недостовірні відомості щодо обсягів і вартості виконаних робіт ТОВ «Веста Девелоп». Тобто безпосередньо дії, які інкримінуються ОСОБА_1 як злочинні були ним вчинені з 28.12.2020 по 29.10.2021 року включно, а саме чотири роки тому. Згідно з п.2-3 ст.49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки: три роки у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років; п?ять років у разі вчинення нетяжкого злочину, крім випадку, передбаченого у пункті 2 цієї частини. Відповідно до п.3-1 ч.1 ст.284 КПК України кримінальне провадження закривається в разі, якщо не встановлено особу, яка вчинила кримінальне правопорушення, у разі закінчення строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, крім випадків вчинення особливо тяжкого злочину проти життя чи здоров`я особи або злочину, за який згідно із законом може бути призначено покарання у виді довічного позбавлення волі. Захисник вважає, що зазначене кримінальне провадження підлягає закриттю в суді в частині обвинувачення щодо ОСОБА_1 у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності. При цьому, як зазначає захисник, ОСОБА_1 не вважає свою вину доведеною, але погоджується на закриття кримінального провадження за викладених підстав. Відповідно до ч. 1 ст. 285 КПК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених Законом України про кримінальну відповідальність. Крім того, ст. 44 КК України передбачено, що особа, яка вчинила злочин, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом. Положеннями ст. 49 КК України визначено: строки давності з огляду на тяжкість вчиненого злочину, після закінчення яких особа звільняється від кримінальної відповідальності; підстави такого звільнення від кримінальної відповідальності; обчислення перебігу строків давності, його відновлення, зупинення та переривання. Строк давності - це передбачений ст. 49 КК України певний проміжок часу з дня вчинення злочину і до дня набрання вироком законної сили, закінчення якого є підставою звільнення особи, яка вчинила злочин, від кримінальної відповідальності. Матеріально-правовими підставами звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності є: закінчення встановлених ч.1 ст. 49 та ст. 106 КК України строків; відсутність обставин, що порушують їх перебіг (частини 2-4 ст. 49 КК). Підставами звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності є: притягнення особи як обвинуваченого; згода обвинуваченого на таке звільнення від кримінальної відповідальності відповідно до ст.ст. 284, 288 Кримінального процесуального кодексу України. У відповідності до п.2 ч.1 ст.49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею нетяжкого злочину і до дня набрання вироком законної сили минуло: три роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років; Зі змісту пред`явленого обвинувачення ОСОБА_1 вбачається, що внаслідок неналежного виконання своїх обов`язків щодо технічного нагляду за виконання будівельних робіт, не перевіривши обсяги та якість виконаних робіт підписав та проставив відбитки своєї печатки на актах приймання виконаних будівельних робіт форми №КБ-2в: - №5 за грудень 2020 року від 28.12.2020, - №9 за серпень 2021 року, - №13 від за жовтень 2021 року від 29.10.2021 року до яких внесені недостовірні відомості щодо обсягів і вартості виконаних робіт ТОВ «Веста Девелоп». Тобто безпосередньо дії, які інкримінуються ОСОБА_1 як злочинні були ним вчинені з 28.12.2020 по 29.10.2021 року включно, а саме чотири роки тому. Даний обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12025116000000026 віл 31.01.2025 року за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.191, ч.1 ст.366 КК України та ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.367 КК України складно 20.10.2025 року старшим слідчим СВ Болградського РВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_11 (т.1 а.с.42), затверджено прокурором Болградської окружної прокуратури ОСОБА_4 27.10.2025 року (т.1 а.с.1), та суду надійшов 31.10.2025 року (т.1 ас.74). Обвинувачення ОСОБА_1 пред`явлено за ч.1 ст.367 КК України у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.367 КК України за кваліфікуючими ознаками: службова недбалість, тобто неналежне виконання службовою особою своїх службових обов`язків через несумлінне ставлення до них, що завдало істотної шкоди державним інтересам (т.1 а.с.41). А відтак, ОСОБА_1 обвинувачується у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 367 КК України, який відповідно до ст. 12 КК України, віднесено до нетяжкого злочину. Санкцією ч.1 ст.367 КК України передбачена відповідальність у вигляді штрафу від двох тисяч до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправні роботи на строк до двох років, або обмеження волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років. Реалізуючи вимоги ч. 2, 3 ст. 49 КК України, роз`яснення п. 8 Постанови Пленуму Верховного Суду України N 1 від 23.12.2005 року "Про практику застосування судами законодавства України про звільнення особи від кримінальної відповідальності", особа підлягає звільненню від кримінальної відповідальності за ст. 49 КК України, якщо з дня вчинення нею злочину до набрання вироком законної сили не тільки минули певні строки давності, а й не ухилялася від слідства або суду та не вчинила нового злочину середньої тяжкого чи особливо тяжкого. Таким чином, строк давності спливає і під час досудового розслідування, і під час судового провадження, і після проголошення обвинувального вироку суду. Будь-які процесуальні дії протягом цих строків не припиняють їх перебіг. Якщо строк давності сплив до дня набрання законної сили обвинувальним вироком суду, то особа підлягає звільненню від кримінальної відповідальності незалежно від того, на якій стадії перебуває кримінальне провадження щодо цієї особи. З огляду на наведене, у даному кримінальному провадженні закінчився строк давності, передбачений ч. 1 ст. 49 КК України за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 367 КК України. Положення ч. 1-3 ст. 49 КК України, якими передбачено підстави та умови звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності, не наділяють суд дискрецією. Адже законодавець чітко визначив, що суд звільняє від кримінальної відповідальності особу у разі існування підстав для застосування положень ст. 49 КК. Ця підстава звільнення від кримінальної відповідальності є безумовною, на відміну від інших, наприклад, передбачених ст. ст. 47, 48 КК, в яких вказано, що суд може звільнити особу від кримінальної відповідальності. Передбачений ст.49 КК України вид звільнення від кримінальної відповідальності застосовується за наявності трьох умов: 1) закінчення зазначених у законі строків; 2) не вчинення протягом цих строків нового кримінального правопорушення певного ступеня тяжкості; 3) не ухилення особи від слідства або суду. Звільнення особи від кримінальної відповідальності є обов`язком суду у разі настання обставин, передбачених пунктами 1-3 ч.1 ст.49 КК України, за наявності згоди підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого на звільнення на підставі спливу строків давності. Згідно п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності. Закриття кримінального провадження з цієї підстави не допускається, якщо обвинувачений проти цього заперечує (ч. 8 ст. 284 КПК України). Відповідно до ч. 4 ст. 286 КПК України, якщо під час здійснення судового провадження сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання. Також, суд зазначає, що дотримання умов, передбачених частинами 1-3 ст. 49 КК України є безумовною і звільнення особи від кримінальної відповідальності на підставі закінчення строків давності є обов`язковим. Тобто суд, встановивши наявність усіх передбачених законом обставин, зобов`язаний звільнити особу від кримінальної відповідальності за цією підставою, незалежно від того, на якій стадії перебуває кримінальне провадження (справа): досудове розслідування, попередній розгляд справи суддею, підготовче судове засідання, судовий розгляд справи судом першої інстанції, на стадії провадження в суді апеляційної інстанції, але до набрання вироком суду законної сили. А відтак, суд за наявності підстав для звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності, передбачених ст. 49 КК України, та за згодою обвинуваченого, ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє обвинуваченого від кримінальної відповідальності. Протягом всього часу проведення підготовчого розгляду обвинувачений ОСОБА_1 наполягав на задоволенні клопотання про звільнення його від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності за нереабілітуючих підстав і закриття кримінального провадження відносно нього з цих підстав, за ч. 1 ст. 367 КК України. У відповідності до ч.3 ст.288 КПК України суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність. Враховуючи вищенаведене, перевіривши законність заявленого клопотання та отримавши згоду обвинуваченого на таке звільнення, з огляду на те, що кримінальне правопорушення за ч.1 ст.367 КК України, за яким він обвинувачується є не тяжким злочином та з моменту скоєння злочину минуло більше чотирьох років, суд приходить до переконання, що клопотання захисника та обвинуваченого про звільнення від кримінальної відповідальності є таким, що відповідає вимогам чинного законодавства, а відтак його слід задовольнити і звільнити ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності на підставі ч.1 ст.49 КК України, закривши відносно нього кримінальне провадження за ч.1 ст.367 КК України. Також суд зазначає, що відмова суду у звільненні обвинуваченого від кримінальної відповідальності у зв`язку з закінченням строків давності за наявності його згоди буде порушенням права обвинуваченого, що є недопустимим. Крім цього, така відмова може призвести до порушення ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, щодо розгляду справи упродовж розумного строку, що також є неприйнятним. У результаті закриття кримінального провадження у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК за ініціативою та згодою особи, яка притягується до кримінальної відповідальності, суд не може і не повинен констатувати факт вчинення цією особою кримінально-караного діяння. Адже кримінальний процесуальний закон зобов`язує суд розглянути клопотання сторони захисту про таке звільнення невідкладно. У разі розгляду такого клопотання без проведення повного судового розгляду суд не може констатувати винуватість або навпаки невинуватість особи у вчиненні інкримінованого діяння. Що відповідає висновку, викладеному в постанові ККС ВС від 18 лютого 2025 року у справі № 712/8174/23 (провадження № 51-2807км24) https://reyestr.court.gov.ua/Review/125435248. Доводи захисника обвинуваченого ОСОБА_5 адвоката ОСОБА_6 щодо неможливості вирішення даного клопотання в підготовчому засіданні, що може зашкодити всебічному та об`єктивному розгляду кримінального провадження, суд розцінює критично. А ні сторона захисту, а ні сторона обвинувачення не позбавлена права у подальшому заявити клопотання про допит ОСОБА_1 у якості свідка в даному кримінальному провадженні. Щодо заявленого прокурором цивільного позову в інтересах держави в особі Департаменту капітального будівництва та дорожнього господарства Одеської обласної державної адміністрації, суд зазначає наступне. Так, прокурором разом з обвинувальним актом подано цивільний позов в інтересах держави в особі Департаменту капітального будівництва та дорожнього господарства Одеської обласної державної адміністрації про відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням до обвинуваченого ОСОБА_1 (т.1 а.с.64-68). Разом з тим, звільнення особи від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України у зв`язку із закінченням строків давності не позбавляє потерпілу особу можливості звернутися до суду з цивільними позовами про відшкодування заподіяної внаслідок кримінального правопорушення шкоди в порядку цивільного судочинства. Водночас у випадку закриття кримінального провадження на встановлених КПК України підставах, суд зобов`язаний роз`яснити цивільному позивачеві його право пред`явити аналогічний позов у порядку цивільного судочинства, що закріплено у ч. 7 ст. 128 КПК України. З цих підстав суд вважає за необхідне повернути прокурора вказаний цивільний позов. Щодо процесуальних витрат: Пунктом 3 ч.1 ст.118 КПК України встановлено, що процесуальні витрати складаються, зокрема, із витрат, пов`язаних із залученням потерпілих, свідків, спеціалістів, перекладачів та експертів. Так, процесуальні витрати виникають та пов`язані зі здійсненням кримінального провадження, є матеріальними витратами органів досудового розслідування, прокуратури, суду та інших учасників кримінального провадження. Відповідно до положень частин 1, 2 ст.122 КПК витрати, пов`язані із залученням, зокрема, експерта, несе сторона кримінального провадження, яка його залучила, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Залучення стороною обвинувачення спеціалістів, експертів спеціалізованих державних установ, проведення експертизи (обстежень і досліджень) за дорученням слідчого судді або суду здійснюються за рахунок коштів, що за цільовим призначенням виділяються таким експертним установам із Державного бюджету України. Згідно з ч. 2 ст.124 КПК у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта. За змістом наведеної норми КПК процесуальні витрати сторони обвинувачення на проведення експертиз у певному кримінальному провадженні здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України без окремого судового рішення, а їх покладення на обвинуваченого здійснюється лише у разі ухвалення обвинувального вироку за умови належного документального підтвердження. Питання щодо процесуальних витрат суд вирішує у вироку суду або ухвалою (ч.1 ст.126 КПК). Оскільки у цьому кримінальному провадженні суд дійшов до висновку про закриття кримінального провадження в частині пред?явленого обвинувачення ОСОБА_1 , ініціатором проведення експертиз був орган досудового розслідування, тому відповідно до приписів статей122, 124 КПК процесуальні витрати на проведення експертиз не можуть бути стягнуті з ОСОБА_1 , а повинні бути віднесені на рахунок держави. Така позиція узгоджується з правовим висновком викладеним у постанові Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 12 вересня 2022 року у справі № 203/241/17. Вказану правову позицію ВС застосовує і надалі, про що відображено в постанові ВС від 16 липня 2025 року справа №712/1678/18, провадження № 51-391 км 25 Керуючись ст. 49 КК України, ст.ст.118, 120, 122, 124,128, 182, 284 КПК України, суд, - ПОСТАНОВИВ: Клопотання захисника ОСОБА_7 , підтримане самим обвинуваченим про звільнення ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності на підставі п.2 ч.1 ст.49 КК України у кримінальному провадженні №12025160000000126 від 31.01.2025 за ч.1 ст. 367 КК України у зв`язку із закінченням строків давності - задовольнити. Звільнити ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності за ч.1 ст.367 КК України. Кримінальне провадження №12025160000000126 від 31.01.2025 в частині пред`явленого обвинувачення відносно ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 367 КК України - закрити на підставі ст. 49 КК України у зв`язку із закінченням строків давності. Процесуальні витрати на проведення експертиз в частині пред?явленого обвинувачення ОСОБА_1 - віднести на рахунок держави. Цивільний позов прокурора в інтересах держави в особі Департаменту капітального будівництва та дорожнього господарства Одеської обласної державної адміністрації до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням повернути прокурору. Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення. Суддя ОСОБА_2