Справа № 442/1904/25

Справа № 442/1904/25 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1 Провадження № 11-кп/811/343/26 Доповідач: ОСОБА_2 У Х В А Л А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 09 червня 2026 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Львівського апеляційного суду в складі: головуючого-судді ОСОБА_2 , суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , секретаря ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові у режимі відеоконференції апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_6 в інтересах засудженого ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Борислава Львівської області, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , на ухвалу Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 30 березня 2026 року, якою скасовано звільнення ОСОБА_7 від відбування покарання з випробуванням та направлено засудженого до місця відбування покарання, за участю прокурора ОСОБА_8 , захисника ОСОБА_6 , представника органу пробації ОСОБА_9 , в с т а н о в и л а : вищенаведеною ухвалою подання задоволено та скасовано ОСОБА_7 звільнення від відбування покарання з випробовуванням згідно з вироком Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 17 березня 2025 року. Направлено ОСОБА_7 , засудженого вироком Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 17 березня 2025 року за ч. 4 ст. 185 КК України до 5 років позбавлення волі, до місця відбування покарання у порядку, встановленому для осіб, засуджених до позбавлення волі. Строк відбування покарання вирішено рахувати з часу затримання. Не погоджуючись з цією ухвалою, адвокат ОСОБА_6 в інтересах засудженого ОСОБА_7 звернувся з апеляційною скаргою, у якій просить скасувати ухвалу Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 30 березня 2026 року щодо ОСОБА_7 , постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні подання органу пробації про скасування звільнення від відбування покарання з випробування стосовно ОСОБА_7 . У разі якщо суд апеляційної інстанції дійде висновку про неможливість постановлення рішення на підставі наявних матеріалів, прошу скасувати оскаржену ухвалу та призначити новий розгляд у суді першої інстанції. В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт вказує на те, що оскаржена ухвала підлягає скасуванню, оскільки вона прийнята з неповнотою судового розгляду, а висновки суду першої інстанції не відповідають фактичним обставинам провадження. Так, суд взяв до уваги ч. 1 ст. 166 КВК України в тій редакції, де йдеться про невиконання обов`язків або систематичне вчинення правопорушень, що тягнуть за собою адміністративні стягнення і свідчать про небажання стати на шлях виправлення, а також окремо послався на ч. 5 ст. 166 КВК України щодо поважних причин неявки. Однак чинна редакція ст. 166 КВК України, змінена Законом №3342-ІХ від 23 серпня 2023 року, викладена інакше: вона передбачає, що у разі невиконання покладеного обов`язку або вчинення адміністративного правопорушення із засудженим проводиться індивідуальна профілактична бесіда та застосовується письмове попередження; у разі систематичного невиконання обов`язків або систематичного вчинення адміністративних правопорушень орган пробації надсилає до суду подання; при цьому систематичним вчиненням адміністративних правопорушень є вчинення трьох і більше адміністративних правопорушень, що посягають на громадський порядок. Отже, суд першої інстанції фактично обґрунтував рішення положеннями ст. 166 КВК України у редакції, яка на момент постановлення ухвали вже не діяла. Крім того, суд першої інстанції поклав в основу ухвали притягнення ОСОБА_7 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 51 КУпАП (дрібне викрадення чужого майна), що не належить до адміністративних правопорушень, які посягають на громадський порядок. Тобто указане правопорушення не відповідає тій ознаці систематичності адміністративних правопорушень, яка закріплена у чинній ст. 166 КВК України та чинному Порядку Мін`юсту №272/5. Звертає увагу, що суд мав перевірити не лише загальне посилання на ст. 78 КК України, а й те, чи дотримався орган пробації чинної процедури, чим були належним чином застосовані письмові попередження, чи підтверджено матеріалами справи всі необхідні елементи систематичності, і чи відповідають наведені адміністративні правопорушення критеріям, встановленим чинною редакцією ст. 166 КВК України. Також вказує, що хоч в оскарженій ухвалі суд вказав, що в період іспитового строку засуджений тричі не з`явився для реєстрації в уповноважений орган пробації, із тексту ухвали не вбачається належного детального аналізу кожного випадку неявки. При цьому для висновку про наявність підстав для направлення особи для відбування покарання суд повинен був безсумнівно встановити саме систематичне невиконання цих обов`язків без поважних причин відповідно до чинного регулювання. У судовому засіданні захисник ОСОБА_6 подану апеляційну скаргу підтримав та просив таку задовольнити. Не заперечив проти проведення апеляційного розгляду у відсутності засудженого ОСОБА_7 . Прокурор ОСОБА_8 підтримала апеляційну скаргу сторони захисту. Представник Дрогобицького РВ філії Державної установи «Центр пробації» у Львівській області ОСОБА_9 заперечив проти задоволення апеляційних вимог. З огляду на викладене, враховуючи вимоги ч. 4 ст. 405 КПК України, з метою дотримання розумних строків розгляду, апеляційний суд вважає за можливе провести апеляційний розгляд у відсутності засудженого ОСОБА_7 . Заслухавши доповідача, позицію учасників кримінального провадження, перевіривши матеріали провадження та доводи скарги, колегія суддів дійшла такого висновку. Частиною 1 ст. 404 КПК України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 166 КВК України у разі невиконання засудженим, звільненим від відбування покарання з випробуванням, покладеного на нього обов`язку, вчинення адміністративного правопорушення із засудженим проводиться індивідуальна профілактична бесіда та застосовується письмове попередження про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення для відбування призначеного покарання. Письмове попередження не застосовується, якщо покладений обов`язок не був виконаний з поважних причин. У разі ухилення засудженого від прибуття за викликом уповноваженого органу з питань пробації письмове попередження вважається винесеним, якщо його було направлено поштою за останнім відомим місцем проживання засудженого та отримано підтвердження про його отримання засудженим. У разі систематичного невиконання засудженим, звільненим від відбування покарання з випробуванням, обов`язків, покладених на нього, систематичного вчинення адміністративних правопорушень уповноважений орган з питань пробації надсилає до суду подання про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення засудженого для відбування призначеного покарання. Систематичним невиконанням покладених на засудженого обов`язків є невиконання протягом іспитового строку три і більше разів одного або кількох обов`язків без поважних причин. Систематичним вчиненням адміністративних правопорушень є вчинення трьох і більше адміністративних правопорушень, що посягають на громадський порядок. Згідно п. 8 ч. 1 ст. 537 КПК України під час виконання вироків суд, визначений частиною другою статті 539 цього Кодексу, має право вирішувати питання про направлення звільненого від покарання з випробуванням для відбування покарання, призначеного вироком. Перевіривши доводи апеляційної скарги захисника, колегія суддів доходить висновку, що суд першої інстанції під час винесення оскаржуваної ухвали наведених вимог кримінального процесуального закону не дотримався. Так, зі змісту ухвали суду першої інстанції вбачається, що приймаючи таку суд керувався положеннями ст. 166 КВК України в редакції Закону №1492-VIII від 07 вересня 2016 року, яка передбачала відповідальність засудженого за невиконання покладених на нього обов`язків або систематичне вчинення правопорушень, що тягнуть за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення. При цьому систематичним вчиненням правопорушень за відповідною нормою Закону у цій редакції було вчинення засудженим протягом іспитового строку трьох і більше таких правопорушень. Втім, стаття 166 КВК України була докорінно змінена Законом №3342-IX від 23 серпня 2023 року і тепер передбачає, що у разі невиконання покладеного обов`язку або вчинення адміністративного правопорушення із засудженим проводиться індивідуальна профілактична бесіда та застосовується письмове попередження; у разі систематичного невиконання обов`язків або систематичного вчинення адміністративних правопорушень орган пробації надсилає до суду подання; при цьому систематичним вчиненням адміністративних правопорушень є вчинення трьох і більше адміністративних правопорушень, що посягають на громадський порядок. Відповідні зміни були внесені і до глави ІХ Порядку здійснення нагляду та проведення соціально-виховної роботи із засудженими до покарань, не пов`язаних з позбавленням волі, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 29 січня 2019 року №272/5. Перелік адміністративних правопорушень, які посягають на громадський порядок і громадську безпеку, визначений главою 14 Кодексу України про адміністративні правопорушення (статті 173-184 КУпАП). Згідно з рішенням суду першої інстанції, постановою Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 20 березня 2026 року ОСОБА_7 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 51 КУпАП, а саме за вчинення ним 30 грудня 2025 року, 02 січня 2026 року, 06 січня 2026 року, 18 січня 2026 року та 29 січня 2026 року дрібного викрадення чужого майна. Колегія суддів виходить із того, що зазначені адміністративні правопорушення не належать до категорії правопорушень, які посягають на громадський порядок, у зв`язку з чим не можуть формувати ознаку систематичності адміністративних правопорушень у значенні, визначеному ст. 166 КВК України та главою IX Порядку Міністерства юстиції України від 29 січня 2019 року №272/5, а отже не можуть бути покладені в основу висновку про наявність підстав для скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням. Більше того, хоча в оскаржуваній ухвалі зазначено, що у період іспитового строку засуджений ОСОБА_7 тричі не з`явився для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, суд першої інстанції не надав належної правової оцінки кожному з таких випадків окремо, обмежившись лише загальним констатуванням факту неявок. При цьому судом не встановлено, чи були зазначені неявки вчинені без поважних причин, чи були вони належним чином зафіксовані уповноваженим органом, а також чи дотримано органом пробації передбаченої законом процедури реагування на такі порушення. Окрім того, суд першої інстанції не дослідив у сукупності обставини, які мають істотне значення для правильного вирішення питання, зокрема: часові інтервали між неявками, характер та тривалість іспитового строку, а також наявність чи відсутність належного попередження засудженого про наслідки невиконання обов`язків. У зв`язку з цим висновок суду про наявність систематичного невиконання покладених обов`язків не ґрунтується на повному та всебічному дослідженні фактичних обставин справи та зроблений передчасно. Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 409 КПК України підставою для скасування судового рішення судом апеляційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону. Згідно з ч. 1 ст. 413 КПК України неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність є, зокрема, незастосування закону, який підлягає застосуванню, або застосування закону, який не підлягає застосуванню. Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 407 КПК України за наслідками апеляційного розгляду суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення та призначити новий розгляд у суді першої інстанції. Частиною 2 ст. 415 КПК України встановлено, що при призначенні нового розгляду суд апеляційної інстанції не вправі наперед вирішувати питання про доведеність чи недоведеність обставин, достовірність доказів, їх перевагу, а також питання застосування закону України про кримінальну відповідальність. У зв`язку з цим доводи органу пробації щодо порушення засудженим ОСОБА_7 покладених на нього обов`язків та необхідності скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням підлягають обов`язковій перевірці судом першої інстанції під час нового розгляду. Відповідно до закону висновки і мотиви, з яких скасовано судове рішення, є обов`язковими для суду першої інстанції при новому розгляді справи. За таких обставин колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції допущено істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили ухваленню законного та обґрунтованого судового рішення, у зв`язку з чим апеляційна скарга захисника підлягає задоволенню, а ухвала суду першої інстанції - скасуванню з призначенням нового розгляду в суді першої інстанції в іншому складі суду. Під час нового розгляду суду першої інстанції необхідно, неухильно дотримуючись вимог кримінального процесуального закону та враховуючи висновки суду апеляційної інстанції, ретельно перевірити доводи сторін, дослідити всі обставини, що мають значення для справи, та ухвалити законне, обґрунтоване і вмотивоване рішення. Керуючись ст. ст. 405, 407, 409, 419, 539 КПК України, колегія суддів, - п о с т а н о в и л а : апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_6 в інтересах засудженого ОСОБА_7 задовольнити частково. Ухвалу Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 30 березня 2026 року, якою скасовано звільнення ОСОБА_7 від відбування покарання з випробуванням та направлено засудженого до місця відбування покарання, скасувати. Призначити новий розгляд подання провідного інспектора Дрогобицького районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» у Львівській області ОСОБА_10 про скасування звільнення ОСОБА_7 від відбування покарання з випробуванням та направлення засудженого до місця відбування покарання, у Дрогобицькому міськрайонному суді Львівської області, в іншому складі суду. Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає. Судді: ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4