Справа № 461/2173/25

Справа № 461/2173/25 Головуючий у 1 інстанції Мироненко Л. Д. Провадження № 22-з/811/103/26 Доповідач в 2-й інстанції Крайник Н. П. УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 26 червня 2026 року Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ в складі: головуючої: Н.П. Крайник суддів: Я.А. Левика, М.М. Шандри при секретарі: Л.М. Чиж розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові цивільну справу за заявою представника Комунального закладу «Львівська художня школа імені Олекси Новаківського» - Луки Тараса Миколайовича про роз`яснення постанови Львівського апеляційного суду від 10 квітня 2026 року у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Галицького районного суду міста Львова від 28 травня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального закладу «Львівська художня школа імені Олекси Новаківського», за участю третьої особи директора комунального закладу «Львівська художня школа імені Олекси Новаківського» Зьомка Романа Петровича про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу, - ВСТАНОВИВ: 19 березня 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Комунального закладу «Львівська художня школа імені Олекси Новаківського», в якому просив: визнати його звільнення з роботи на підставі п.4 ч.1 ст.40 КЗпП України незаконним та поновити його на роботі у Комунальному закладі «Львівська художня школа імені Олекси Новаківського» на посаді викладача школи; наказ директора Львівської художньої школи ім. О. Новаківського № 14 від 21.02.2025 року «Про звільнення з посади викладача школи» визнати незаконним та скасувати; cтягнути з відповідача на його користь середній заробіток на посаді викладача школи за весь час вимушеного прогулу до моменту ухвалення рішення по суті; cтягнути з відповідача на його користь заподіяну моральну шкоду в розмірі 100 000 грн 00 коп.; cудові витрати покласти на відповідача. Рішенням Галицького районного суду міста Львова від 28 травня 2025 року у задоволенні позову ОСОБА_1 до Комунального закладу «Львівська художня школа імені Олекси Новаківського», за участю третьої особи директора комунального закладу «Львівська художня школа імені Олекси Новаківського» Зьомка Романа Петровича про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу відмовлено. Постановою Львівського апеляційного суду від 10 квітня 2026 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, рішення Галицького районного суду міста Львова від 28 травня 2025 року скасовано, ухвалено нову постанову, якою позов ОСОБА_1 задоволено частково, визнано незаконним та скасовано наказ директора Комунального закладу «Львівська художня школа імені Олекси Новаківського» Зьомка Р.П. № 14 від 21.02.2025 року «Про звільнення з посади викладача школи», поновлено ОСОБА_1 на посаді викладача Комунального закладу «Львівська художня школа імені Олекси Новаківського» з 21.02.2025 року, стягнуто з Комунального закладу «Львівська художня школа імені Олекси Новаківського» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 127 410 грн 24 коп., в решті позову відмовлено. 17.04.2026 року представник Комунального закладу «Львівська художня школа імені Олекси Новаківського» - Лука Т.М. подав заяву про роз`яснення постанови Львівського апеляційного суду від 10.04.2026 року. У заяві зазначив, що постанова Львівського апеляційного суду від 10.04.2026 року є незрозумілою в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді викладача Комунального закладу «Львівська художня школа імені Олекси Новаківського», оскільки роботодавцю незрозуміло, чи потрібно Комунальному закладу «Львівська художня школа імені Олекси Новаківського» привести штатний розпис у відповідність до судового рішення, тобто внести зміни до штатного розпису (для організації структури, кількості штатних одиниць і посадових окладів працівників), чи необхідним є поновлення звільненого працівника ОСОБА_1 на рівнозначній посаді з урахуванням того, що посада, на якій поновлено позивача на підставі постанови Львівського апеляційного суду від 10.04.2026 року, може бути відсутньою (не являється вільною, тощо), що є підставою для роз`яснення зазначеного судового рішення суду апеляційної інстанції у порядку, передбаченому ст. 271 ЦПК України. Просив заяву задоволити. У засіданні суду апеляційної інстанції представник Комунального закладу «Львівська художня школа імені Олекси Новаківського» та третя особа ОСОБА_2 заяву підтримав, просив таку задоволити. Представник ОСОБА_1 - ОСОБА_3 проти задоволення заяви заперечила. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, заслухавши думку учасників справи, колегія суддів вважає, що у задоволенні заяви представника Комунального закладу «Львівська художня школа імені Олекси Новаківського» - Луки Т.М. про роз`яснення постанови Львівського апеляційного суду від 10.04.2026 року слід відмовити, виходячи з наступних мотивів. Згідно положень ст. 124, п. 9 ч. 2 ст. 129 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України. Вказане є складовою права на справедливий суд та однією із процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Процесуальний порядок роз`яснення судового рішення регулюється положеннями статті 271 ЦПК України. Відповідно до ст. 271 ЦПК України за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз`яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення. Подання заяви про роз`яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред`явлене до примусового виконання. В ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 06 жовтня 2020 року в справі №233/3676/19 (провадження № 14-65цс20) зазначено, що необхідність роз`яснення судового рішення може бути зумовлена його нечіткістю в резолютивній частині, коли воно є неясним та незрозумілим для осіб, стосовно яких воно ухвалене, або які будуть здійснювати його виконання. Тобто це стосується випадків, коли рішення містить положення, які викликають суперечки щодо його розуміння та під час його виконання. Отже, в ухвалі про роз`яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суті рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. Згідно п. 21 постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 18.12.2009 року «Про судове рішення в цивільній справі» роз`яснення рішення суду можливе тоді, коли воно не містить недоліків, що можуть бути усунені лише ухваленням додаткового рішення, а є незрозумілим, що ускладнює його реалізацію. Зазначене питання розглядається судом, що ухвалив рішення, і в ухвалі суд викладає більш повно та ясно ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін у суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. Роз`яснення рішення не допускається, якщо воно виконане або закінчився установлений законом строк, протягом якого рішення може бути пред`явлене до виконання. Якщо фактично порушено питання про зміну рішення або внесення в нього нових даних, у тому числі й роз`яснення мотивів ухваленого рішення, суд ухвалою відмовляє в роз`ясненні рішення. Таким чином, законодавець вказує на те, що суд може роз`яснити своє рішення, якщо воно містить в собі незрозумілості або ускладнює його реалізацію, при цьому, не вносячи змін у суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. За змістом зазначеного пункту постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 18.12.2009 року «Про судове рішення в цивільній справі» незрозумілим є рішення суду, в якому припускається кілька варіантів тлумачення; роз`яснюються не висновки, яких дійшов суд, а ухвалене судове рішення; підставою для роз`яснення рішення суду є утруднення чи неможливість його виконання. Зрозумілість судового рішення полягає у тому, що його резолютивна частина не припускає кілька варіантів тлумачення. Роз`яснення інших частин рішення (крім резолютивної) не має правового значення, оскільки вони не мають обов`язкового характеру. Згідно ч. 7 ст. 235 КЗпП України рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого працівника, прийняте органом, який розглядав трудовий спір, підлягає негайному виконанню. Негайне виконання судового рішення полягає в тому, що воно набуває властивостей обов`язковості і підлягає виконанню не з моменту набрання ним законної сили, а негайно із часу його оголошення в судовому засіданні. Належним виконанням судового рішення про поновлення на роботі слід вважати видання власником про це наказу, що дає можливість працівнику приступити до виконання своїх попередніх обов`язків. Виконання рішення вважається закінченим з моменту фактичного допуску працівника, поновленого на роботі рішенням суду, до виконання попередніх обов`язків на підставі відповідного акта органу, який раніше прийняв незаконне рішення про звільнення працівника. Тобто, рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного працівника вважається виконаним, коли власником або уповноваженим ним органом видано наказ (розпорядження) про допуск до роботи і фактично допущено до роботи такого працівника. КЗпП України не містить визначення поняття «поновлення на роботі», як і не встановлює порядку виконання відповідного рішення. Частково умови, за яких рішення суду про поновлення на роботі вважається примусово виконаним, закріплені у статті 65 Закону України «Про виконавче провадження». За змістом статті 65 Закону України «Про виконавче провадження» рішення вважається виконаним боржником з дня видання відповідно до законодавства про працю наказу або розпорядження про поновлення стягувача на роботі, після чого виконавець виносить постанову про закінчення виконавчого провадження. При розумінні роботи як регулярно виконуваної працівником діяльності, обумовленої трудовим договором, поновлення на роботі також включає допущення працівника до фактичного виконання трудових обов`язків, тобто створення умов, за яких він може їх здійснювати у порядку, що мав місце до незаконного звільнення. Отже, виконання рішення про поновлення на роботі вважається закінченим з моменту видачі наказу про поновлення працівника на роботі та фактичного допуску працівника, поновленого на роботі рішенням суду, до виконання попередніх обов`язків. При цьому, працівник повинен бути обізнаним про наявність наказу про його поновлення на роботі і йому повинно бути фактично забезпечено доступ до роботи і можливості виконання своїх обов`язків. Аналогічні висновки викладено в постановах Верховного Суду від 16 листопада 2022 року в справі № 709/1465/19 (провадження № 61-4569св22), від 27 березня 2023 року в справі № 297/377/18 (провадження № 61-11482св22). Звертаючись до суду з заявою про роз`яснення постанови Львівського апеляційного суду від 10 квітня 2026 року, представник Комунального закладу «Львівська художня школа імені Олекси Новаківського» - Лука Т.М.посилався на те, що постанова апеляційного суду є незрозумілою в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді викладача Комунального закладу «Львівська художня школа імені Олекси Новаківського», оскільки роботодавцю незрозуміло чи потрібно Комунальному закладу «Львівська художня школа імені Олекси Новаківського» привести штатний розпис у відповідність до судового рішення, тобто внести зміни до штатного розпису (для організації структури, кількості штатних одиниць і посадових окладів працівників), чи необхідним є поновлення звільненого працівника ОСОБА_1 на рівнозначній посаді з урахуванням того, що посада, на якій поновлено позивача на підставі постанови Львівського апеляційного суду від 10.04.2026 року, може бути відсутньою (не являється вільною, тощо). Як убачається зі змісту постанови Львівського апеляційного суду від 10 квітня 2026 року, ОСОБА_1 поновлено на посаді викладача Комунального закладу «Львівська художня школа імені Олекси Новаківського» з 21.02.2025 року. Відтак, постанова апеляційного суду в частині поновлення ОСОБА_1 на роботі, а саме на посаді викладача Комунального закладу «Львівська художня школа імені Олекси Новаківського», з якої його було звільнено на підставі наказу директора Комунального закладу «Львівська художня школа імені Олекси Новаківського» Зьомка Р.П. № 14 від 21.02.2025 року «Про звільнення з посади викладача школи», скасованого постановою Львівського апеляційного суду від 10 квітня 2026 року, є чіткою та не допускає неоднозначного тлумачення. При цьому, колегія суддів вважає, що подана представником Комунального закладу «Львівська художня школа імені Олекси Новаківського» - Лукою Т.М. заява про роз`яснення постанови Львівського апеляційного суду від 10 квітня 2026 року спрямована не на усунення неясності судового рішення у порядку, передбаченому ст. 271 ЦПК України, а на отримання вказівок щодо порядку його виконання. Враховуючи, що апеляційний суд ухвалив рішення, виклавши обґрунтування своїх висновків в межах заявлених вимог та доводів апеляційної скарги, зокрема, в рішенні чітко зазначено, що відповідно до ч.1 ст.235 КЗпП України, у разі звільнення без законної підстави, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі, тобто поновлений на посаді, яку обіймав до звільнення, відсутні підстави для роз`яснення постанови апеляційного суду в частині поновлення ОСОБА_1 на роботі відповідно до ст. 271 ЦПК України. Керуючись ст.ст. 259, 260, 268, 271, 381 ЦПК України, Львівський апеляційний суд, - П О С Т А Н О В И В: У задоволенні заяви представника Комунального закладу «Львівська художня школа імені Олекси Новаківського» - Луки Тараса Миколайовича про роз`яснення постанови Львівського апеляційного суду від 10 квітня 2026 року відмовити. Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з дня її постановлення та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складання повного тексту ухвали. Повний текст ухвали складено 26 червня 2026 року. Головуючий: Н.П. Крайник Судді: Я.А. Левик М.М. Шандра