Справа № 750/105/26

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД У Х В А Л А 16 липня 2026 року м. Чернігів Унікальний номер справи № 750/105/26 Головуючий у першій інстанції Супрун О.П. Апеляційне провадження № 22-з/4823/75/26 Чернігівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ головуючої-судді Шитченко Н.В., суддів Луговця О.А., Любчика О.В., вивчивши матеріали заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Топаз» про визнання дійсним попереднього договору, У С Т А Н О В И В: У грудні 2024 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до ТОВ «Топаз», в якому просив визнати дійсним попередній договір № 49-Т2 від 27 серпня 2020 року, укладений між сторонами, у редакції, що додана до позовної заяви. Мотивуючи заявлені вимоги, зазначав, що 27 серпня 2020 року уклав з ТОВ «Топаз» попередній договір № 49-Т2, за умовами якого сторони домовилися не пізніше 45 календарних днів після здачі об`єкта будівництва в експлуатацію та отримання продавцем правовстановлюючих документів укласти договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 . Орієнтовна дата введення об`єкта в експлуатацію становила 4 квартал 2021 року. Виконуючи умови договору, позивач сплатив продавцеві грошові кошти у розмірі 335 600 грн, проте в обумовлений строк будинок не було введено в експлуатацію. Позивач указував, що після введення 18 серпня 2024 року будинку в експлуатацію забудовник запропонував змінити умови договору шляхом укладення додаткової угоди та збільшити вартість квартири до 706 535 грн, чим фактично відмовився від виконання раніше погоджених умов. Оскільки відповідач ухиляється від нотаріального посвідчення попереднього договору та укладення основного договору купівлі-продажу, відтак способом захисту порушеного права ОСОБА_1 є визнання попереднього договору дійсним в редакції, доданій до позову. Рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 25 травня 2026 року у задоволенні позову ОСОБА_1 до ТОВ «Топаз» про визнання дійсним попереднього договору відмовлено. В апеляційній скарзі ОСОБА_2 через представника адвоката Кінебаса О.М., вважаючи рішення суду першої інстанції незаконним через неправильне застосування норм матеріального права, просить його скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги повністю. Позивач вважає хибним висновок суду про те, що відповідач не ухилявся від нотаріального посвідчення попереднього договору внаслідок відсутності у товариства можливості погодити раніше викладену редакцію правочину, оскільки такі умови є для нього збитковими. Ухвалою Чернігівського апеляційного суду від 13 липня 2026 року відкрито апеляційне провадження у цій справі. 14 липня 2026 року представник ОСОБА_1 адвокат Кінебас О.М. через систему «Електронний суд» скерував апеляційному суду заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на квартиру АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 3138422574100. Вимоги цієї заяви мотивовано тим, що відповідно до витягу з рішення виконавчого комітету Чернігівської міської ради від 20 серпня 2024 року № 561 внесено зміни до п.п. 2.2 п. 2 рішення виконавчого комітету Чернігівської міської ради «Про присвоєння адрес об`єктам будівництва та об`єктам нерухомого майна» від 11 вересня 2023 року № 579, зокрема багатоповерховому житловому будинку АДРЕСА_3 , присвоєно адресу: АДРЕСА_4 . Тобто квартира АДРЕСА_1 , яка є предметом попереднього договору № 49-Т2 від 27 серпня 2020 року, та квартира АДРЕСА_2 є одним об`єктом. Указує, що 15 квітня 2026 року між ТОВ «Топаз» та ПП «ЕСКА» було укладено договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_2 , площею 47,2 кв м. 26 травня 2026 року ПП «ЕСКА» на підставі договору купівлі-продажу відчужило зазначену квартиру ОСОБА_3 . Отже, наразі відповідач фактично відмовився від виконання умов попереднього договору № 49-Т2, відчужив спірну квартиру, і навіть за умови ухвалення рішення суду на користь ОСОБА_1 , заявник не зможе реалізувати право на отримання належного йому майна. Наголошує на тому, що спір між сторонами виник з приводу дійсності попереднього договору купівлі-продажу нерухомого майна. Співмірність виду забезпечення із заявленими позовними вимогами полягає у тому, що накладення арешту на квартиру допоможе уникнути її відчуження надалі, що спростить повернення спірного об`єкту у власність позивача у разі задоволення позову, оскільки умови попереднього договору ОСОБА_1 виконані повністю. Статтею 151 ЦПК України визначені вимоги щодо змісту і форми заяви про забезпечення позову. Так, відповідно до ч. 6 указаної статті до заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі. Відповідно до ч. 1 ст. 6 ЗУ «Про судовий збір» судовий збір перераховується у безготівковій або готівковій формі, у тому числі з використанням електронного платіжного засобу або за допомогою платіжних пристроїв, також з використанням платіжних систем через мережу Інтернет у режимі реального часу. Сплата судового збору за допомогою електронного платіжного засобу оформляється квитанцією платіжного термінала, чеком банкомата, сліпом або іншими документами за операціями з використанням електронних платіжних засобів у паперовій або електронній формі. ОСОБА_1 до заяви про забезпечення позову додано копію квитанції АТ «Таскомбанк» № 0284-0277-0647-7448 від 26 червня 2026 року, відповідно до якої заявником сплачено 533 грн судового збору (а.с. 257). Частинами 1, 2 ст. 9 ЗУ «Про судовий збір» судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України. Обліково-інформаційна картка на заяву автоматизованої системи документообігу суду «Д-3» у справі № 750/105/26 (№ 22-з/4823/75/26) свідчить про те, що сплачена сума судового збору у розмірі 533 грн на рахунок, який призначений для зарахування судового збору за подачу апеляційних скарг та заяв до Чернігівського апеляційного суду, не надходила. ОСОБА_1 уже звертався до апеляційного суду із заявою про забезпечення позову у цій справі, у задоволенні якої ухвалою Чернігівського апеляційного суду від 30 червня 2026 року відмовлено (а.с. 220-221). До зазначеної заяви ним надавалася квитанція АТ «Таскомбанк» № 0284-0277-0647-7448 від 26 червня 2026 року про сплату судового збору у розмірі 533 грн (а.с. 207 зворот), тобто квитанції, долучені до обох наявних у справі про забезпечення позову заяв, є однаковими. Таким чином, за подання цієї заяви про забезпечення позову, скерованої до апеляційного суду 14 липня 2026 року, заявником судовий збір не сплачено. Суд, установивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог ст. 151 ЦПК України, а також у разі подання заяви особою, яка відповідно до ч. 6 ст. 14 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу (ч. 10 ст. 153 ЦПК України). Згідно з ч. 1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. За змістом ч. 4 ст. 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням або не вчиненням процесуальних дій. Ураховуючи викладене, заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Топаз» про визнання дійсним попереднього договору належить повернути заявнику. Керуючись ст. 44, 153, 390 ЦПК України, П О С Т А Н О В И В: Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Топаз» про визнання дійсним попереднього договору повернути заявнику. Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її підписання, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня набрання нею законної сили. Головуюча Н.В. Шитченко Судді О.А. Луговець О.В. Любчик