Справа № 356/556/26

БЕРЕЗАНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ 07541, вул. Шевченків шлях, 30-А, м. Березань, Київська обл. № провадження 1-кп/356/55/26 Справа № 356/556/26 УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 20.07.2026 Березанський міський суд Київської області у складі: головуючої судді ОСОБА_1 за участю секретаря ОСОБА_2 прокурора ОСОБА_3 обвинуваченого ОСОБА_4 потерпілої ОСОБА_5 розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Березанського міського суду Київської області кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12026111080000100 від 02.03.2026 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ст. 126-1 КК України, ВСТАНОВИВ: У провадженні Березанського міського суду Київської області перебуває вказана кримінальна справа 09.07.2026 до канцелярії суду від потерпілої ОСОБА_5 надійшла заява про закриття справи відносно ОСОБА_4 . Обвинуваченим ОСОБА_4 09.07.2026 було подано клопотання, в якому він просив закрити відносно нього дане кримінальне провадження, в зв`язку зі зміною обстановки на підставі ст. 48 КК України, оскільки з потерпілою примирився та пройшов курс лікування. В судовому засіданні потерпіла ОСОБА_5 підтримала свою заяву, просила провадження закрити, вказувала, що син пройшов лікування і тому вона сподівається, що в майбутньому такі ситуації не повторяться. Обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні підтримав своє клопотання, просив провадження закрити. Прокурор в судовому засіданні проти закриття провадження заперечував, вказавши, що кримінальні провадження, пов`язані із вчиненням домашнього насильства, не можуть бути закриті. Заслухавши сторін, дослідивши клопотання та матеріали справи, суд дійшов наступного висновку. Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається в разі, якщо потерпілий, а у випадках, передбачених цим Кодексом, його представник відмовився від обвинувачення у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення, крім кримінального провадження щодо кримінального правопорушення, пов`язаного з домашнім насильством. Згідно зі ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» від 7 грудня 2017 року № 2229-VIII зі змінами та доповненнями, під домашнім насильством розуміється діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь. Водночас у п. «b» ст. 3 Конвенція Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу з цими явищами (далі Стамбульська конвенція) визначає домашнє насильство як всі акти фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, які відбуваються в лоні сім`ї чи в межах місця проживання або між колишніми чи теперішніми подружжями або партнерами, незалежно від того, чи проживає правопорушник у тому самому місці, що й жертва, чи ні або незалежно від того, чи проживав правопорушник у тому самому місці, що й жертва, чи ні. Злочином, пов`язаним із домашнім насильством, слід вважати будь-яке кримінальне правопорушення, обставини вчинення якого свідчать про наявність у діянні хоча б одного з елементів (ознак), перелічених у ст. 1 Закону № 2229-VIII, незалежно від того, чи вказано їх в інкримінованій статті (частині статті) КК як ознаки основного або кваліфікованого складу злочину. Встановлена у п. 7 ч. 1 ст. 284 КПК заборона закриття кримінального провадження поширюється на осіб, які вчинили злочин, пов`язаний із домашнім насильством, за умови, що слідчі органи пред`явили особі таке обвинувачення і вона мала можливість захищатися від нього (правовий висновок Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду, сформульований у постанові від 12 лютого 2020 року у справі № 453/225/19). Як слідує з обвинувального акту ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні домашнього насильства, за що відповідальність передбачена ст. 126-1 КК України, а саме в умисному систематичному вчиненні психологічного насильства щодо особи, з якою винний перебуває у сімейних відносинах, що призводить до психологічних страждань та погіршення якості життя потерпілої особи, у даному випадку матері обвинуваченого - ОСОБА_5 . Стороною обвинувачення як обставину, яка обтяжує покарання, зазначено вчинення кримінального правопорушення стосовно особи, з якою обвинувачений перебуває у сімейних відносинах, про що вказано в обвинувальному акті. З вищевикладеного суд приходить до висновку, що ОСОБА_4 пред`явлено обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, а саме домашнього насильства, ця обставина була визнана такою, що обтяжує покарання, він має можливість захищатися від цього обвинувачення. Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності. Згідно зі ст. 48 КК України особу, яка вперше вчинила кримінальний проступок або нетяжкий злочин, крім корупційних кримінальних правопорушень, кримінальних правопорушень, пов`язаних з корупцією, порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, може бути звільнено від кримінальної відповідальності, якщо буде визнано, що на час кримінального провадження внаслідок зміни обстановки вчинене нею діяння втратило суспільну небезпечність або ця особа перестала бути суспільно небезпечною. Вказана норма передбачає дві окремі самостійні умови для звільнення особи від кримінальної відповідальності внаслідок зміни обстановки, коли вчинене особою діяння втратило ознаки суспільної небезпечності, або коли ця особа перестала бути суспільно небезпечною. Стала судова практика щодо підстав застосування інституту звільнення від кримінальної відповідальності на підставі ст. 48 КК України викладена, зокрема у Постанові ККС ВС від 04.02.2021 (справа № 953/21593/19), у якій Суд виснував, що особу може бути визнано такою, що перестала бути суспільно небезпечною, у разі, коли вона сама або обстановка навколо неї зазнали таких змін, що унеможливлюють вчинення цією особою нового злочину. Такі зміни умов життєдіяльності особи повинні носити позитивний характер, дієво впливати на її поведінку і з великою долею ймовірності свідчити про те, що ця особа не вчинятиме у майбутньому кримінально караних діянь, у тому числі аналогічних. У результаті таких змін у житті істотно змінюється морально-юридична оцінка особи, у зв`язку з чим втрачається доцільність застосування до неї заходів кримінально-правового впливу. З виписки з історії хвороби № 756 (а.с. 38) вбачається, що ОСОБА_4 було призначено лікування, зокрема психокорекційні заняття, соціально-реабілітаційні заходи. Рекомендовано робота в групі АА, анонімних наркоманів (а.с. 38). Доказів того, що ОСОБА_4 виконав чи виконує реабілітаційні заходи, в результаті яких він перестав бути суспільно небезпечним, суду надано не було. Таким чином, при прийнятті рішення щодо закриття кримінального провадження стосовно ОСОБА_4 на підставі п. 7 ч. 1 ст. 284 КПК у зв`язку з відмовою потерпілої від обвинувачення, суд керується забороною, передбаченою в цьому пункті про закриття кримінального провадження, та приходить до висновку, що клопотання не підлягає задоволенню. Щодо прийняття рішення щодо закриття кримінального провадження стосовно ОСОБА_4 на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності у зв`язку зі зміною обстановки, суд приходить до висновку, що відсутні підстави для твердження того, що ОСОБА_4 перестав бути суспільно небезпечним, оскільки доказів проходження ним корекційних програм не надано. На підставі викладеного, керуючись п. 7 ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 284, ст. 372 КПК України, суд УХВАЛИВ: В задоволенні клопотань потерпілої ОСОБА_5 та обвинуваченого ОСОБА_4 про закриття кримінального провадження відмовити. Продовжити судовий розгляд кримінального провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12026111080000100 від 02.03.2026 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ст. 126-1 КК України. Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Березанський міський суд Київської області протягом семи днів з дня її оголошення. Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, а у разі подання апеляційної скарги, якщо її не скасовано, після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Суддя ОСОБА_1