Справа № 924/700/24

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД 33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 27 липня 2026 року Справа № 924/700/24 Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуюча суддя Коломис В.В., суддя Саврій В.А. , суддя Крейбух О.Г. секретар судового засідання Політуча В.В. за участю представників сторін: засновника ФГ "Золотий Жайвір" ОСОБА_1 - Покотило Ю.В., адвокат (в режимі відеоконференції); арбітражного керуючого (ліквідатора) - Білик О.А. (в режимі відеоконференції); розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу засновника Фермерського господарства "Золотий жайвір" - ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 06 травня 2026 року (повний текст складено 11.05.2026) у справі №924/700/24 (суддя Кочергіна В.О.) за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна" до Фермерського господарства "Золотий Жайвір" про банкрутство юридичної особи (клопотання про витребування майна та документів) ВСТАНОВИВ: Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 06.05.2026, серед іншого, клопотання ліквідатора арбітражного керуючого Білика О.А. (вх.№05-06/402/26 від 16.02.2026), з урахуванням доповнення до клопотання (вх.№05-22/2847/26 від 02.04.2026) та заяви про уточнення (вх.№05-06/1206/26 від 05.05.2026) про витребування майна та документів, задоволено частково. Зобов`язано колишнього керівника боржника - ОСОБА_2 передати Фермерському господарству "Золотий Жайвір" в особі ліквідатора арбітражного керуючого Білика Олександра Анатолійовича: 1. Бухгалтерську та іншу документацію за 2021-2025 роки, печатки і штампи, матеріальні та інші цінності Фермерського господарства "Золотий Жайвір"; 2. Зареєстровану за банкрутом сільськогосподарську техніку: - Навантажувач телескопічний марка JCB 537135, 2000, заводський номер НОМЕР_1 , № двигуна НОМЕР_2 , свідоцтво НОМЕР_3 , номерний знак НОМЕР_4 ; - Трактор колісний, марка БЕЛАРУС-1523, рік випуску 2007, свідоцтво НОМЕР_5 , номерний знак НОМЕР_6 ; - Комбайн бурякозбиральний, марка КС-6, рік випуску 1993, свідоцтво НОМЕР_7 , номерний знак НОМЕР_8 ; - Трактор колісний, марка БЕЛАРУС-82.1, рік випуску 2016, свідоцтво НОМЕР_9 , номерний знак НОМЕР_10 ; - Трактор колісний, марка БЕЛАРУС-1523, рік випуску 2016, свідоцтво НОМЕР_11 , номерний знак НОМЕР_12 ; - Трактор колісний, марка БЕЛАРУС-82.1, рік випуску 2016, свідоцтво НОМЕР_13 , номерний знак НОМЕР_14 ; - Трактор колісний, марка CLAAS AXION 930, рік випуску 2017, свідоцтво НОМЕР_15 , номерний знак НОМЕР_16 ; Автомобільний транспорт: - КАМАЗ 55102 10850, (2004), оранжевий, №двиг. НОМЕР_17 , № шасі НОМЕР_18 , ДНЗ НОМЕР_19 , свідоцтво ВОС 052716 07.10 2008; - Автомобіль вантажний, DAF,XF 105.460, реєстраційний номер НОМЕР_20 , VIN: НОМЕР_21 , 2007 року випуску, колір білий; - Автомобіль вантажний, DAF,XF 105.460, реєстраційний номер НОМЕР_22 , VIN: НОМЕР_23 , 2007 року випуску, колір білий; В решті у задоволенні клопотання відмовлено. Не погоджуючись з прийнятою судом першої інстанції ухвалою, засновник Фермерського господарства "Золотий жайвір" - ОСОБА_1 звернувся до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу місцевого господарського суду та прийняти нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні клопотання ліквідатора боржника про витребування майна та документів у справі № 924/700/24. Обгрунтовуючи свої вимоги апелянт посилається на порушення Господарським судом Хмельницької області норм процесуального права, а також на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи. Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 01.06.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою засновника Фермерського господарства "Золотий жайвір" - ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 06.05.2026 у справі № 924/70024. Призначено справу № 924/700/24 до розгляду на 27.07.2026 об 11:00 год. Ліквідатор у відзиві на апеляційну скаргу вважає оскаржувану ухвалу місцевого господарського суду законною та обгрунтованою, а тому просить залишити її без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 21.07.2026 справу №924/700/24 прийнято до провадження колегією суддів Північно-західного апеляційного господарського суду у складі: головуюча суддя Коломис В.В., суддя Саврій В.А., суддя Крейбух О.Г. В судове засідання представники Товариства з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна", Фермерського господарства "Агро Остап`є", Головного управління ДПС у Хмельницькій області не з`явилися; про причини неявки суд не повідомили. Частинами 11, 12 статті 270 ГПК України, яка визначає порядок розгляду апеляційної скарги, встановлено, що суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Таким чином, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Оскільки всі учасники провадження у справі були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, при цьому явка учасників судового процесу обов`язковою не визнавалась, а матеріали справи достатньо характеризують спірні правовідносини, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в даному судовому засіданні за відсутності представників Товариства з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна", Фермерського господарства "Агро Остап`є", Головного управління ДПС у Хмельницькій області. Безпосередньо в судовому засіданні представник скаржника та ліквідатор повністю підтримали вимоги та доводи, викладені відповідно в апеляційній скарзі та у відзиві на неї. Колегія суддів, заслухавши пояснення представника скаржника та ліквідатора, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що у задоволенні вимог апеляційної скарги слід відмовити, ухвалу місцевого господарського суду - залишити без змін. При цьому колегія суддів виходила з наступного. Як вбачається з матеріалів справи, 29.07.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна" звернулося до Господарського суду Хмельницької області із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство юридичної особи Фермерського господарства "Золотий Жайвір". Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 06.09.2024, серед іншого, відкрито провадження у справі № 924/700/24 про банкрутство Фермерського господарства "Золотий Жайвір". Постановою Господарського суду Хмельницької області від 07.11.2025, серед іншого, визнано банкрутом Фермерське господарство "Золотий Жайвір", відкрито відносно нього ліквідаційну процедуру на строк, що не може перевищувати 12 місяців та призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Білика О.А. Пунктом 14 постанови зобов`язано посадових осіб банкрута протягом 15 днів з дня призначення ліквідатора передати бухгалтерську та іншу документацію, печатки і штампи, матеріальні та інші цінності банкрута ліквідатору. У разі ухилення від виконання зазначених обов`язків відповідні посадові особи банкрута несуть відповідальність відповідно до закону. 16.02.2026 до Господарського суду Хмельницької області через підсистему "Електронний суд" від ліквідатора банкрута, арбітражного керуючого Білика О.А., надійшли клопотання (вх. №05-06/402/26) про витребування майна та документів і (вх. №05-06/404/26) про витребування доказів. 02.04.2026 ліквідатором через підсистему "Електронний суд" подано письмові пояснення (вх. №05-22/2824/26) до клопотання про витребування доказів, а також доповнення (вх. №05-22/2847/26) до клопотання про витребування майна та документів. 15.04.2026 до суду від ліквідатора надійшло клопотання (вх. №05-22/3210/26) про долучення додаткових доказів на підтвердження заявлених ним клопотань про витребування майна, документів та доказів. 30.04.2026 через підсистему "Електронний суд" ліквідатором подано заяву (вх. №05-22/3593/26), в якій наведено нормативно-правове обґрунтування вимог, викладених у клопотаннях про витребування майна, документів та доказів. 05.05.2026 через підсистему "Електронний суд" від ліквідатора банкрута, арбітражного керуючого Білика О.А., надійшла заява-уточнення (вх. №05-06/1206/26) до клопотання про витребування майна та документів, відповідно до якої ліквідатор просив зобов`язати Дацківа Ігоря Васильовича передати банкруту в особі ліквідатора бухгалтерську та іншу документацію за 2019-2025 роки, печатки, штампи, матеріальні та інші цінності, а також транспортні засоби і сільськогосподарську техніку, що належать Фермерському господарству "Золотий Жайвір", згідно з наведеним у заяві переліком. На обґрунтування заявлених вимог ліквідатор зазначив, що відповідно до положень Кодексу України з процедур банкрутства на нього покладено обов`язок забезпечити прийняття майна, документації, печаток, штампів та інших цінностей банкрута від колишнього керівника, а в разі невиконання останнім такого обов`язку - звернутися до суду із відповідним клопотанням. На підтвердження зазначеної правової позиції ліквідатор послався на висновок Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладений у пункті 49 постанови від 15.01.2025 у справі № 925/1398/22 (925/676/24). З огляду на те, що колишній керівник боржника добровільно не передав ліквідатору майно, документацію, печатки та штампи підприємства, заявник просив суд зобов`язати його виконати відповідний обов`язок, а також видати виконавчий документ для примусового виконання судового рішення. Щодо періоду, за який витребовуються документи, ліквідатор зазначив, що документи підлягають передачі починаючи з 2019 року, оскільки перебіг строків позовної давності був зупинений у зв`язку із запровадженням карантину та введенням воєнного стану, а отримання відповідної документації є необхідним для належного формування ліквідаційної маси, зокрема, з метою виявлення та стягнення дебіторської заборгованості. Крім того, 05.05.2026 через підсистему "Електронний суд" від ліквідатора банкрута, арбітражного керуючого Білика О.А., надійшла заява (вх. №05-06/1201/26) про залишення без розгляду клопотання про витребування у Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України доказів у справі. Зазначена заява мотивована тим, що станом на 04.05.2026 ліквідатор отримав від відповідного органу державної виконавчої служби оригінал акта про проведені електронні торги, складеного на підставі протоколу №613615. Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 06.05.2026, зокрема, клопотання ліквідатора арбітражного керуючого Білика О.А. (вх. №05-06/404/26 від 16.02.2026) про витребування доказів залишено без розгляду за заявою заявника. Місцевий господарський суд, 06.05.2026, розглянувши, подані ліквідатором арбітражним керуючим Біликом О.А. клопотання (вх.№05-06/402/26 від 16.02.2026), з урахуванням доповнення до клопотання (вх.№05-22/2847/26 від 02.04.2026) та заяви про уточнення (вх.№05-06/1206/26 від 05.05.2026) про витребування майна та документів, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються дані вимоги, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи, проаналізувавши вимоги чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини, прийшов до висновку про наявність правових підстав для його задоволення. Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на таке. Відповідно до ч.1 ст.2 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Згідно з ч.1, ч.3 ст.3 ГПК України, судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Кодексу України з процедур банкрутства, Закону України "Про міжнародне приватне право", а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи. Частина 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) передбачає, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України. Застосування положень Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Відповідно до преамбули КУзПБ, цей Кодекс визначає умови та порядок відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів у порядку, встановленому законом. В свою чергу, здійснення ліквідаційної процедури спрямоване на виявлення, формування та реалізацію ліквідаційної маси банкрута, а також вчинення ліквідатором усіх необхідних дій, передбачених КУзПБ, для максимально можливого задоволення вимог кредиторів. Досягнення цієї мети безпосередньо залежить від своєчасної передачі ліквідатору документації, майна, печаток, штампів та інших активів банкрута особами, які володіють ними на момент відкриття ліквідаційної процедури. Саме з цією метою ч.1 ст.59 КУзПБ передбачено, що з дня ухвалення господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури припиняються повноваження органів управління банкрута щодо управління ним та розпорядження його майном, а також повноваження його керівника і власника (органу, уповноваженого управляти майном), якщо такі повноваження не були припинені раніше. Водночас відповідно до ч.2 ст.59 КУзПБ законодавець поклав на відповідних посадових осіб банкрута імперативний обов`язок протягом п`ятнадцяти днів з дня призначення ліквідатора передати йому бухгалтерську та іншу документацію, печатки, штампи, матеріальні та інші цінності банкрута. Зазначений обов`язок виникає безпосередньо із закону та є складовою ліквідаційної процедури, спрямованою на забезпечення виконання ліквідатором покладених на нього повноважень. Як вбачається з матеріалів справи, постановою Господарського суду Хмельницької області від 07.11.2025 у справі №924/700/24 Фермерське господарство "Золотий Жайвір" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру та призначено ліквідатором арбітражного керуючого Білика О.А. Одночасно судом, на виконання вимог ч.2 ст.59 КУзПБ, зобов`язано посадових осіб банкрута протягом п`ятнадцяти днів з дня призначення ліквідатора передати йому бухгалтерську та іншу документацію, печатки, штампи, матеріальні та інші цінності банкрута. Відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, станом на дату відкриття ліквідаційної процедури керівником Фермерського господарства "Золотий Жайвір" був ОСОБА_2 , а тому саме на нього, як на останнього керівника боржника, поширювався встановлений ч.2 ст.59 КУзПБ обов`язок щодо передачі ліквідатору документації, печаток, штампів, матеріальних та інших цінностей банкрута. Як встановлено судом першої інстанції, з метою забезпечення виконання зазначеного обов`язку ліквідатором на адресу ОСОБА_2 , а також засновника Фермерського господарства "Золотий Жайвір" ОСОБА_1 направлено письмові вимоги від 21.11.2025 №02-06/53, № 02-06/54 та повторну від 08.12.2025 № 02-06/58 щодо передачі бухгалтерської та іншої документації, печаток, штампів, матеріальних та інших цінностей банкрута, які в свою чергу були залишені останніми без відповіді та належного реагування. Відсутні такі докази і в матеріалах справи. Відтак у ліквідатора виникли передбачені КУзПБ правові підстави для звернення до суду з клопотанням про зобов`язання колишнього керівника боржника виконати встановлений законом обов`язок у примусовому порядку. Відповідно до п.5 ч.1 ст.12 КУзПБ, арбітражний керуючий при здійсненні повноважень, визначених цим Кодексом, наділений правом звертатися із запитами до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій та фізичних осіб з метою отримання інформації і документів, необхідних для виконання покладених на нього повноважень. Згідно зі ст.61 КУзПБ, з дня призначення ліквідатор приймає у своє відання майно банкрута, здійснює управління та розпорядження ним, проводить інвентаризацію, формує ліквідаційну масу, вживає заходів щодо пошуку, виявлення та повернення майна банкрута, а також виконує інші повноваження, необхідні для проведення ліквідаційної процедури. Відповідно до ст. 62 КУзПБ, усі майнові активи банкрута, які належать йому на праві власності чи господарського відання, підлягають включенню до складу ліквідаційної маси. Системний аналіз наведених положень КУзПБ свідчить, що належне виконання ліквідатором покладених на нього законом повноважень є неможливим без фактичного отримання документації, майна та інших активів банкрута, які перебувають у володінні колишнього керівника чи інших посадових осіб підприємства, а тому обов`язок, встановлений ч.2 ст.59 КУзПБ, є складовою механізму реалізації ліквідаційної процедури та спрямований на забезпечення формування ліквідаційної маси і здійснення ліквідатором передбачених законом повноважень. Оскільки матеріалами справи підтверджується невиконання ОСОБА_2 обов`язку щодо передачі ліквідатору документації, печаток, штампів, матеріальних та інших цінностей банкрута, місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для зобов`язання останнього виконати такий обов`язок у судовому порядку. При цьому визначаючи період, за який підлягає передачі бухгалтерська та інша документація банкрута, місцевий господарський суд обґрунтовано виходив із приписів ст.42 КУзПБ, якою визначено трирічний підозрілий період, що передує відкриттю провадження у справі про банкрутство, а відтак правомірно зобов`язав передати документацію за 20212025 роки як таку, що має значення для виконання ліквідатором покладених на нього повноважень у ліквідаційній процедурі. Доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_2 не був керівником Фермерського господарства "Золотий Жайвір" на момент відкриття ліквідаційної процедури, а відтак на нього не міг бути покладений обов`язок щодо передачі ліквідатору документації та майна банкрута, що в свою чергу підтверджується висновками, викладеними в ухвалі Північно-західного апеляційного господарського суду від 03.11.2025 у справі №924/700/24, колегія суддів відхиляє, оскільки наведені в ній висновки стосувалися виключно наявності у Дацківа І.В. повноважень на представництво інтересів Фермерського господарства "Золотий Жайвір" у відповідному судовому провадженні та не вирішували питання щодо виконання ним обов`язків, покладених на колишнього керівника боржника положеннями КУзПБ. Водночас обов`язок, передбачений ч.2 ст.59 КУзПБ, виникає безпосередньо із закону та покладається на посадових осіб банкрута, які володіють документацією, печатками, штампами, матеріальними та іншими цінностями підприємства, незалежно від наявності чи відсутності у них процесуальних повноважень представляти юридичну особу у суді. Натомість апелянтом не наведено жодної норми КУзПБ, яка б звільняла колишнього керівника боржника від виконання цього обов`язку у випадку припинення його повноважень або покладення функцій керівника на арбітражного керуючого. При цьому відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, на момент визнання Фермерського господарства "Золотий Жайвір" банкрутом останнім керівником боржника був саме ОСОБА_2 , а тому суд першої інстанції обґрунтовано виходив із покладення саме на нього обов`язку щодо передачі ліквідатору документації та майна банкрута. Посилання апелянта на процесуальну позицію ліквідатора, висловлену ним в інших судових провадженнях, правового значення для вирішення даного спору не мають, оскільки предметом розгляду у цій справі є наявність підстав для покладення на колишнього керівника боржника обов`язку, прямо передбаченого ч.2 ст.59 КУзПБ, а не оцінка процесуальних дій ліквідатора в інших справах. Також безпідставними є доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_2 був позбавлений можливості виконати покладений на нього законом обов`язок через непередачу йому документації та печатки арбітражним керуючим Біликом О.А. Сам по собі лист ОСОБА_2 від 03.12.2025, на який посилається апелянт, не підтверджує виконання ним вимог ч.2 ст.59 КУзПБ та не свідчить про відсутність у нього обов`язку передати ліквідатору документацію, печатки, штампи, матеріальні та інші цінності банкрута, оскільки вказаний обов`язок не поставлений законодавцем у залежність від виконання іншими особами будь-яких зустрічних дій, а тому наведені апелянтом обставини не виключають необхідності його виконання. Не заслуговують на увагу і доводи апеляційної скарги про те, що оскаржувана ухвала суперечить ухвалам Господарського суду Хмельницької області від 16.03.2026 про оголошення транспортних засобів та сільськогосподарської техніки банкрута у розшук. Оголошення майна банкрута у розшук є самостійним процесуальним заходом, спрямованим на встановлення місця знаходження майнових активів боржника та забезпечення їх повернення до ліквідаційної маси, тоді як покладення на колишнього керівника боржника обов`язку передати ліквідатору документацію та майно ґрунтується на положеннях ч.2 ст.59 КУзПБ, а тому застосування зазначених заходів не є взаємовиключним та спрямоване на досягнення єдиної мети - формування ліквідаційної маси банкрута. Колегія суддів також відхиляє доводи апеляційної скарги про те, що місцевий господарський суд вирішив питання про права та обов`язки особи, яка не брала участі у справі, оскільки обов`язок щодо передачі ліквідатору документації, печаток, штампів, матеріальних та інших цінностей банкрута прямо передбачений ч.2 ст.59 КУзПБ, оскаржуваною ухвалою місцевий господарський суд не поклав на ОСОБА_2 нового чи додаткового обов`язку, а лише забезпечив виконання визначеного законом обов`язку. Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків місцевого господарського суду, який повно і всебічно з`ясував обставини, що мають значення для вирішення заявленого клопотання, надав їм належну правову оцінку та постановив законну й обґрунтовану ухвалу з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим підстав для її скасування чи зміни колегія суддів не вбачає. Відповідно до ч.1 ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Частиною 1 статті 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст.78 ГПК України). Згідно з ст.79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. Відповідно до ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Натомість, скаржником не подано судовій колегії належних та достатніх доказів, які стали б підставою для скасування ухвали місцевого господарського суду. Посилання скаржника, викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає безпідставними, документально необґрунтованими, такими, що належним чином досліджені судом першої інстанції при розгляді клопотання. Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 275 ГПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення. Згідно приписів ст. 276 ГПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Враховуючи все вищевикладене в сукупності, колегія суддів Північно-західного апеляційного господарського суду вважає, що ухвала Господарського суду Хмельницької області ґрунтується на матеріалах і обставинах справи, відповідає нормам матеріального та процесуального права, а тому відсутні правові підстави для її скасування. Керуючись ст. ст. 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд ПОСТАНОВИВ: 1. Апеляційну скаргу засновника Фермерського господарства "Золотий жайвір" - ОСОБА_1 залишити без задоволення. 2. Ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 06 травня 2026 року у справі №924/700/24 залишити без змін. 3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню. Повний текст постанови складений "28" липня 2026 р. Головуюча суддя Коломис В.В. Суддя Саврій В.А. Суддя Крейбух О.Г.