Справа № 924/700/24

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД 33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 27 липня 2026 року Справа № 924/700/24 Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуюча суддя Коломис В.В., суддя Саврій В.А. , суддя Крейбух О.Г. секретар судового засідання Політуча В.В. за участю представників сторін: засновника ФГ "Золотий Жайвір" ОСОБА_1 - Покотило Ю.В., адвокат (в режимі відеоконференції); ТОВ "Суффле Агро Україна" - Стеценко А.І., адвокат (в режимі відеоконференції); арбітражного керуючого (ліквідатора) - Білик О.А. (в режимі відеоконференції); розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу засновника Фермерського господарства "Золотий жайвір" - ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 10 вересня 2025 року (повний текст складено 16.09.2025) у справі №924/700/24 (суддя Кочергіна В.О.) за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна" до Фермерського господарства "Золотий Жайвір" про банкрутство юридичної особи ВСТАНОВИВ: Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 10.09.2025, серед іншого, заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна" (вх.№05-06/1342/25 від 17.07.2025) з додатковими грошовими вимогами до боржника Фермерського господарства "Золотий Жайвір" у сумі 20 805 000,00 грн штрафу та 6 056,00 грн судового збору, задоволено частково. Визнано додаткові грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна" до боржника Фермерського господарства "Золотий Жайвір" у сумах: - 6 056,00 грн судового збору сплаченого за подання заяви з додатковими грошовими вимогами до боржника (1 черга задоволення вимог кредиторів (не враховується під час визначення кількості голосів кредиторів з правом вирішального голосу на підставі ч.4 ст.48 КУзПБ); - 6 241 500,00 грн штрафу - 6 черга задоволення вимог кредиторів (без права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів відповідно до абз. 3 ч. 4 ст. 45 КУзПБ). В решті суми заявлених додаткових грошових вимог відмовлено. Зобов`язано розпорядника майна боржника арбітражного керуючого Білика О.А. внести зміни до реєстру вимог кредиторів Фермерського господарства "Золотий Жайвір" відповідно до п.2 резолютивної частини цієї ухвали. Не погоджуючись з прийнятою судом першої інстанції ухвалою, засновник Фермерського господарства "Золотий жайвір" - ОСОБА_1 звернувся до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу місцевого господарського суду та прийняти нове судове рішення, яким відмовити у визнанні додаткових грошових вимог до Фермерського господарства "Золотий Жайвір" у повному обсязі. Обгрунтовуючи свої вимоги апелянт посилається на порушення Господарським судом Хмельницької області норм матеріального та процесуального права, а також на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи. Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 25.05.2026 апеляційну скаргу засновника Фермерського господарства "Золотий жайвір" - ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 10.09.2025 у справі №924/700/24 - залишено без руху. Запропоновано апелянту протягом 10 днів із дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху усунути встановлені недоліки апеляційної скарги та подати до суду докази доплати судового збору в установленому законом порядку і розмірі. 03.06.2026 на адресу Північно-західного апеляційного господарського суду надійшла заява засновника Фермерського господарства "Золотий жайвір" - ОСОБА_1 про усунення недоліків, встановлених при поданні апеляційної скарги. Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 08.06.2026 у справі №924/700/24 поновлено засновнику Фермерського господарства "Золотий жайвір" - ОСОБА_1 строк на подання апеляційної скарги. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою засновника Фермерського господарства "Золотий жайвір" - ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 10.09.2025 у справі № 924/700/24. Призначено справу № 924/700/24 до розгляду на 27.07.2026 об 11:30 год. Товариство з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна" у відзиві на апеляційну скаргу вважає оскаржувану ухвалу місцевого господарського суду законною та обгрунтованою, а тому просить залишити її без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 21.07.2026 справу №924/700/24 прийнято до провадження колегією суддів Північно-західного апеляційного господарського суду у складі: головуюча суддя Коломис В.В., суддя Саврій В.А., суддя Крейбух О.Г. В судове засідання представники Фермерського господарства "Агро Остап`є", Головного управління ДПС у Хмельницькій області не з`явилися; про причини неявки суд не повідомили. Частинами 11, 12 статті 270 ГПК України, яка визначає порядок розгляду апеляційної скарги, встановлено, що суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Таким чином, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Оскільки всі учасники провадження у справі були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, при цьому явка учасників судового процесу обов`язковою не визнавалась, а матеріали справи достатньо характеризують спірні правовідносини, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в даному судовому засіданні за відсутності представників Фермерського господарства "Агро Остап`є", Головного управління ДПС у Хмельницькій області. Безпосередньо в судовому засіданні представники скаржника та кредитора повністю підтримали вимоги та доводи, викладені відповідно в апеляційній скарзі та у відзиві на неї. Присутній в судовому засіданні арбітражний керуючий (ліквідатор) Білик О.А. вважає оскаржувану ухвалу законною та обгрунтованою, а відтак просить апеляційну скаргу залишити без задоволення. Колегія суддів, заслухавши пояснення представників скаржника, кредитора та ліквідатора, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що у задоволенні вимог апеляційної скарги слід відмовити, ухвалу місцевого господарського суду - залишити без змін. При цьому колегія суддів виходила з наступного. Як вбачається з матеріалів справи, 29.07.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна" звернулося до Господарського суду Хмельницької області із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство юридичної особи Фермерського господарства "Золотий Жайвір". Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 06.09.2024 відкрито провадження у справі №924/700/24 про банкрутство Фермерського господарства "Золотий Жайвір". Визнано грошові вимоги ініціюючого кредитора - Товариства з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна" у розмірі 2 555 000,00 грн основного боргу та 30 280,00 грн судового збору, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, процедуру розпорядження майном боржника та призначено розпорядником майна арбітражного керуючого Білика О.А. Цією ж ухвалою встановлено розпоряднику майна розмір основної грошової винагороди, вжито заходів щодо забезпечення вимог кредиторів, покладено на нього обов`язок здійснити передбачені КУзПБ заходи, зокрема, щодо розгляду вимог кредиторів, складання реєстру вимог кредиторів, проведення інвентаризації майна боржника, аналізу його фінансово-господарської діяльності та подання відповідних звітів до суду, а також призначено попереднє засідання у справі на 04.11.2024. 06.09.2024 Господарським судом Хмельницької області здійснено офіційне оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство Фермерського господарства "Золотий Жайвір" на офіційному вебсайті Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду (публікація №73983) з метою виявлення кредиторів із вимогами до боржника. Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 04.06.2025, постановленою за результатами попереднього засідання, визнано грошові вимоги ініціюючого кредитора - Товариства з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна" до боржника у розмірі 2 555 000,00 грн основного боргу, які віднесено до четвертої черги задоволення вимог кредиторів та 30 280,00 грн судового збору, сплаченого за подання заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство, які віднесено до першої черги задоволення вимог кредиторів (без права вирішального голосу відповідно до ч.4 ст.48 КУзПБ). Цією ж ухвалою визнано додаткові грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна", а саме: 72 000,00 грн авансування винагороди арбітражному керуючому та 6 056,00 грн судового збору, сплаченого за подання заяви з додатковими грошовими вимогами до боржника, які віднесено до першої черги задоволення вимог кредиторів (без права вирішального голосу відповідно до ч.4 ст.48 КУзПБ); 1 902 155,76 грн основного боргу, 1 270 821,76 грн інфляційних втрат та 430 757,80 грн трьох відсотків річних, які віднесено до четвертої черги задоволення вимог кредиторів; 2 467 670,52 грн пені та 334 286,68 грн штрафу, які віднесено до шостої черги задоволення вимог кредиторів. Також ухвалою відмовлено у задоволенні заяви Приватного виконавця виконавчого округу Хмельницької області Банадиги В.В. про визнання грошових вимог до боржника у розмірі 258 900,00 грн заборгованості та 6 056,00 грн судового збору. Крім того, суд зобов`язав розпорядника майна боржника арбітражного керуючого Білика О.А. організувати та провести перші загальні збори кредиторів, подати до суду протокольні рішення зборів кредиторів та комітету кредиторів щодо визначення подальшої судової процедури у справі про банкрутство та кандидатури арбітражного керуючого, а також призначив підсумкове судове засідання на 21.07.2025. 17.07.2025 через підсистему "Електронний суд" до Господарського суду Хмельницької області від Товариства з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна" надійшла заява (вх. №05-06/1342/25 від 17.07.2025) про визнання додаткових грошових вимог до боржника у розмірі 20 805 000,00 грн штрафу та 6 056,00 грн судового збору, сплаченого за її подання. Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 21.07.2025 прийнято до розгляду заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна" про визнання додаткових грошових вимог до боржника у розмірі 20 805 000,00 грн штрафу та 6 056,00 грн судового збору, сплаченого за її подання, яку призначено до розгляду в судовому засіданні на 18.08.2025. 11.08.2025 через підсистему "Електронний суд" представником Товариства з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна" подано копію фінансової аграрної розписки від 09.11.2021 (вх. №05-22/6115/25 від 11.08.2025). 12.08.2025 через підсистему "Електронний суд" від розпорядника майна боржника арбітражного керуючого Білика О.А. надійшло повідомлення (вх. №05-22/6137/25 від 12.08.2025) про результати розгляду додаткових грошових вимог кредитора, відповідно до якого, заявлені вимоги у загальному розмірі 20 811 056,00 грн визнано у повному обсязі та запропоновано включити до реєстру вимог кредиторів із віднесенням 20 805 000,00 грн до шостої черги задоволення вимог кредиторів, а 6 056,00 грн судового збору - до першої черги задоволення вимог кредиторів. 13.08.2025 Товариством з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна" подано оригінал фінансової аграрної розписки від 09.11.2021, зареєстрованої в реєстрі за №1968 (вх. №05-22/6189/25 від 13.08.2025). 18.08.2025 у судовому засіданні Господарським судом Хмельницької області оголошено перерву у розгляді заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна" про визнання додаткових грошових вимог до боржника до 10.09.2025, про що постановлено ухвалу із занесенням до протоколу судового засідання. 08.09.2025 через підсистему "Електронний суд" від розпорядника майна боржника арбітражного керуючого Білика О.А. надійшла заява (вх. №05-22/6886/25 від 08.09.2025) про припинення повноважень адвоката Покотила Ю.В. та/або будь-якого іншого представника Фермерського господарства "Золотий Жайвір" на представництво інтересів боржника під час подальшого розгляду цієї справи. 09.09.2025 Товариством з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна" подано додаткові пояснення у справі (вх. №05-22/6913/25 від 09.09.2025) щодо співвідношення строків нарахування штрафних санкцій та дії мораторію на задоволення вимог кредиторів. У поданих поясненнях заявник зазначив, що додаткові грошові вимоги ґрунтуються на фінансових аграрних розписках від 09.11.2021 №1968 та від 28.01.2022 №117, якими передбачено відповідальність боржника у вигляді штрафу за невиконання зобов`язань та неналежне поводження із заставним майном. На думку кредитора, обов`язок боржника зі сплати штрафів виник 31.07.2022, 01.09.2022 та 01.11.2022, тобто до відкриття провадження у справі про банкрутство та введення мораторію на задоволення вимог кредиторів. Заявник зазначив, що загальний розмір штрафів за обома фінансовими аграрними розписками становить 20 805 000,00 грн, а виникнення обов`язку боржника зі сплати штрафних санкцій пов`язується безпосередньо з порушенням умов фінансових аграрних розписок, а не з моментом звернення кредитора із відповідною вимогою про їх сплату. Місцевий господарський суд, 10.09.2025, розглянувши, подану Товариством з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна" заяву (вх.№05-06/1342/25 від 17.07.2025) з додатковими грошовими вимогами до боржника у розмірі 20 811 056,00 грн, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються дані вимоги, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи, проаналізувавши вимоги чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини, прийшов до висновку про наявність правових підстав для її часткового задоволення. Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на таке. Відповідно до ст.2 КУзПБ, провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України, а застосування положень Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених Кодексом України з процедур банкрутства. Преамбулою КУзПБ визначено, що цей Кодекс встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи. За змістом ст.1 КУзПБ, конкурсними кредиторами є кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника, а грошовим зобов`язанням є зобов`язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину або на інших підставах, передбачених законодавством України. Відповідно до ч.1 ст.45 КУзПБ, конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, у строки та порядку, визначені цим Кодексом. Згідно із ч.6 ст.45 КУзПБ, вимоги кредиторів, заявлені після закінчення встановленого цією статтею строку, розглядаються господарським судом у порядку черговості їх надходження після проведення попереднього засідання суду. За приписами ст.47 КУзПБ, господарський суд за результатами розгляду заяв кредиторів перевіряє підстави виникнення заявлених грошових вимог, їх розмір та підтвердження належними і допустимими доказами, після чого вирішує питання про визнання або відмову у визнанні таких вимог. Відповідно до ст.509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію, зокрема, сплатити кошти, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Згідно зі ст.ст.525, 526 ЦК України, одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускаються, якщо інше не встановлено договором або законом, а зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства. Частиною першою статті 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою. За змістом ст.549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума, яку боржник повинен сплатити кредиторові у разі порушення зобов`язання, при цьому штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Відповідно до п.3 ч.1 ст.611 ЦК України, одним із правових наслідків порушення зобов`язання є сплата неустойки, якщо це встановлено договором або законом. Згідно зі ст.629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами. Оскільки заявлені кредитором вимоги ґрунтуються на фінансових аграрних розписках, колегія суддів також враховує положення Закону України "Про аграрні розписки" (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), відповідно до яких фінансова аграрна розписка посвідчує безумовне зобов`язання боржника сплатити кредитору визначену у ній грошову суму, а права та обов`язки сторін визначаються її змістом і є обов`язковими для виконання. Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 09.11.2021 Фермерським господарством "Золотий Жайвір" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна" видано фінансову аграрну розписку, посвідчену приватним нотаріусом Хмельницького районного нотаріального округу Хмельницької області та зареєстровану за №1968, відповідно до якої боржник зобов`язався до 25.06.2022 сплатити кредитору грошову суму у розмірі 18 250 000,00 грн, а також передав у заставу майбутній урожай пшениці на визначених у розписці земельних ділянках. Крім того, 28.01.2022 між цими ж сторонами оформлено фінансову аграрну розписку, зареєстровану за №117, відповідно до умов якої боржник зобов`язався до 25.06.2022 сплатити кредитору 2 555 000,00 грн із забезпеченням виконання зобов`язання заставою майбутнього врожаю пшениці. Умовами обох фінансових аграрних розписок, зокрема пунктами 10.3 та 19, передбачено відповідальність боржника у вигляді штрафу у розмірі 50 % від суми відповідного зобов`язання у разі порушення обов`язку щодо передачі заставного зерна на визначений склад, ненадання документів, що підтверджують його зберігання, а також у разі невиконання грошового зобов`язання у встановлені розписками строки. Судом першої інстанції встановлено, що боржником умови фінансових аграрних розписок щодо своєчасного виконання забезпечених ними зобов`язань не виконано, у зв`язку з чим кредитором на підставі умов розписок нараховано штраф у загальному розмірі 20 805 000,00 грн, який складається зі штрафу за фінансовою аграрною розпискою від 09.11.2021 №1968 у сумі 18 250 000,00 грн та штрафу за фінансовою аграрною розпискою від 28.01.2022 №117 у сумі 2 555 000,00 грн. Встановивши факт порушення боржником умов фінансових аграрних розписок та дійшовши висновку про обґрунтованість заявлених кредитором грошових вимог у частині штрафу, місцевий господарський суд водночас, керуючись положеннями ч.3 ст.551 ЦК України, зменшив його розмір на 70 % та визнав кредиторські вимоги у сумі 6 241 500,00 грн штрафу, відмовивши у решті заявлених вимог. Перевіряючи правильність висновків місцевого господарського суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне. Безпідставними є доводи апеляційної скарги про те, що штраф не є грошовим зобов`язанням, оскільки положення статті 1 КУзПБ, визначаючи поняття грошового зобов`язання, виключають неустойку (штраф, пеню) лише зі складу грошових зобов`язань боржника, водночас не містять заборони щодо заявлення таких вимог у справі про банкрутство, тоді як системний аналіз ст.ст. 45, 47 КУзПБ свідчить, що законодавець прямо передбачив можливість їх розгляду із визначенням особливостей черговості задоволення, що й було правильно враховано місцевим господарським судом. Необґрунтованими є і посилання апелянта на відсутність у кредитора права повторно звернутися із заявою про визнання додаткових грошових вимог, оскільки стаття 45 КУзПБ не встановлює обмежень щодо кількості таких заяв, а регламентує виключно порядок їх подання та наслідки пропуску визначеного законом строку, у зв`язку з чим саме по собі повторне звернення кредитора не свідчить про порушення вимог Кодексу та не може бути підставою для відмови у розгляді заявлених вимог. Не знайшли свого підтвердження і доводи апеляційної скарги про неправомірність нарахування штрафних санкцій у зв`язку із запровадженням мораторію, оскільки встановлено, що обов`язок боржника зі сплати відповідних штрафів виник до відкриття провадження у справі про банкрутство, тоді як звернення кредитора із заявою про визнання таких вимог не є їх нарахуванням у розумінні статті 41 КУзПБ, а відтак місцевий господарський суд обґрунтовано не застосував зазначену норму до спірних правовідносин. Безпідставними є й посилання апелянта на невідповідність заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна" вимогам ч.3 ст.45 КУзПБ, оскільки такі доводи зводяться до формального тлумачення процесуальних приписів без урахування того, що матеріали справи містять достатній обсяг доказів для перевірки підстав виникнення, розміру та характеру заявлених кредиторських вимог, а подання кредитором окремих документів у ході їх судового розгляду не суперечить приписам КУзПБ та не впливає на правильність вирішення питання про їх визнання. Не змінює наведених висновків і твердження скаржника про відсутність чинних виконавчих написів нотаріуса на фінансових аграрних розписках, оскільки предметом розгляду у цій справі є перевірка обґрунтованості кредиторських вимог, тоді як виконавчий напис є лише одним із способів реалізації права кредитора на примусове виконання безспірного зобов`язання та сам по собі не визначає ані факту існування такого зобов`язання, ані можливості його визнання у процедурі банкрутства. Не приймаються судом апеляційної інстанції і доводи про неподання кредитором усіх документів, які, на думку апелянта, підтверджують юридичний склад фінансових аграрних розписок, оскільки місцевим господарським судом були безпосередньо досліджені оригінали аграрних розписок та інші докази, необхідні для встановлення факту виникнення відповідних правовідносин, а скаржником не наведено жодних обставин, які б свідчили про неможливість встановлення дійсних обставин справи на підставі досліджених доказів. Необґрунтованими є також посилання апелянта на пункт 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, оскільки наведена норма регулює особливості відповідальності за кредитними договорами та договорами позики у період дії воєнного стану, тоді як спірні правовідносини виникли з фінансових аграрних розписок, умови яких передбачають самостійні договірні підстави застосування штрафних санкцій, а відтак її положення до спірних правовідносин не підлягають застосуванню. Отже, наведені в апеляційній скарзі доводи не спростовують правильності висновків місцевого господарського суду, оскільки зводяться до довільного тлумачення норм матеріального та процесуального права, незгоди апелянта з наданою судом першої інстанції правовою оцінкою встановлених обставин та переоцінки належним чином досліджених доказів, тоді як під час апеляційного перегляду не встановлено обставин, які б свідчили про неповне з`ясування судом обставин справи, неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права при постановленні оскаржуваної ухвали. Колегія суддів дійшла висновку, що місцевий господарський суд повно і всебічно з`ясував фактичні обставини справи, надав належну оцінку поданим сторонами доказам у їх сукупності, правильно визначив характер спірних правовідносин та застосував до них норми матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим підстав для скасування чи зміни оскаржуваної ухвали не вбачається. Відповідно до ч.1 ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Частиною 1 статті 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст.78 ГПК України). Згідно з ст.79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. Відповідно до ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Натомість, скаржником не подано судовій колегії належних та достатніх доказів, які стали б підставою для скасування ухвали місцевого господарського суду. Посилання скаржника, викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає безпідставними, документально необґрунтованими, такими, що належним чином досліджені судом першої інстанції при розгляді заяви. Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 275 ГПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення. Згідно приписів ст. 276 ГПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Враховуючи все вищевикладене в сукупності, колегія суддів Північно-західного апеляційного господарського суду вважає, що ухвала Господарського суду Хмельницької області ґрунтується на матеріалах і обставинах справи, відповідає нормам матеріального та процесуального права, а тому відсутні правові підстави для її скасування. Керуючись ст. ст. 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд ПОСТАНОВИВ: 1. Апеляційну скаргу засновника Фермерського господарства "Золотий жайвір" - ОСОБА_1 залишити без задоволення. 2. Ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 10 вересня 2025 року у справі №924/700/24 залишити без змін. 3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у строк та в порядку, встановленому статтями 287-289 ГПК України. Повний текст постанови складений "28" липня 2026 р. Головуюча суддя Коломис В.В. Суддя Саврій В.А. Суддя Крейбух О.Г.