Справа № 607/761/25

14.08.2026 Справа №607/761/25 У Х В А Л А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 14 серпня 2026 року м.Тернопіль Суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Черніцька І.М., розглянувши у порядку письмового провадження заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Форінт» про забезпечення позову у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Форінт» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, звернення стягнення на предмет іпотеки та зустрічним позовом ОСОБА_1 до ТОВ «ФК «Форінт», третя особа ОСОБА_2 про зобов`язання провести реструктуризацію боргу, визнати недійсним п. 6.7 кредитного договору,- В С Т А Н О В И В: ТОВ «ФК «Форінт» звернулося до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та просить стягнути солідарно заборгованість за кредитним договором № 03-2/412 від 26 червня 2007 року у розмірі 27 514.64 доларів США, з яких: 14 452.91 доларів США заборгованість за кредитом та 13 061.73 доларів США заборгованість за відсотками. Звернути стягнення на предмет іпотеки, належну ОСОБА_2 квартиру за АДРЕСА_1 . В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що 26 червня 2007 року ОСОБА_1 та ЗАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» було укладено договір кредиту № 03-2/412, згідно умов якого відповідач отримала кредит у сумі 35000 доларів США, строком до 25.07.2025ок, зі сплатою процентів згідно умов договору. В забезпечення виконання умов кредитного договору між банком та ОСОБА_2 було укладено договори поруки та іпотеки, згідно умов якого відповідач передав в іпотеку банку двокімнатну квартиру за АДРЕСА_1 та зобов`язався відповідати перед банком як солідарний боржник за невиконання умов договору кредиту. Відповідачі свої зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконували, допустили виникнення заборгованості, а тому банк просить достроково стягнути заборгованість у розмірі 27 514.64 доларів США та звернути стягнення на іпотечне майно. При цьому, позивач вказує, що 27 травня 2024 року за результатами проведеного 28.03.2024 року електронного аукціону набув право вимоги до відповідачів за кредитним договором та договором іпотеки. Посилаючись на наведене, просить задовольнити позов. 12 серпня 2026 року позивач подав заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на належне ОСОБА_2 майно, а саме: - незавершений будівництвом жилий будинок АДРЕСА_2 , - земельну ділянку площею 0,1497 га, кадастровий номер 6125255400:02:001:0782 на території Тернопільської області, Тернопільського району, селище Великі Бірки, на якій розташваий вищевказаний житловий будинок; -земельну ділянку площею 0,0111 га, кадастровий номер 6125255400:02:001:0841 на території Тернопільської області, Тернопільського району, селище Великі Бірки, -легковий автомобіль марки RENAULT, модель MEGANE, рік випуску 2012 року, дата останньої реєстрації 05.11.2019 року. В обґрунтування заяви вказує, що 11 серпня 2026 року в судовому засіданні адвокат Соколовська О.В. повідомила суду про те, що у квартирі, яка є предметом іпотеки, та забезпечує виконання зобов`язань за кредитним договором, проживають неповнолітні діти та інші дорослі члени родини, а звернення стягнення на іпотечну квартиру, яка є єдиним житлом відповідачів, порушує їх права, як вразливої частини населення. Реєстрація та/або проживання неповнолітніх дітей у квартирі, яка є предметом іпотеки, створює для позивача перепони у примусовій реалізації вказаного нерухомого майна, оскільки потребує згоди органу опіки та піклування на примусовий продаж житла, право користування яким мають неповнолітні діти. Отже, в іпотечній квартирі без дозволу Іпотекодержателя проживають неповнолітні діти, а також повнолітні син та дочка відповідачів. За таких умов виникає необхідність забезпечити виконання рішення суду у даній справі за рахунок іншого майна, що належить на праві власності Відповідачам як солідарним боржникам, та не позбавить єдиного житла Відповідачів, яким є іпотечна квартира, оскільки заборгованість буде погашена за рахунок іншого майна Відповідачів. Така поведінка Відповідачів свідчить про можливість подальшого вчинення дій, які можна розцінювати як такі, що вчиненні на шкоду кредитору та недобросовісну поведінку, що пов`язана із невиконанням взятих на себе зобов`язань. На порталі Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва виявлено ОСОБА_2 за замовленням якого виготовлено технічну інвентаризацію TI01:6430-4749-2871-9625 об`єкта належного йому нерухомого майна, що може свідчити до підготовки дій щодо введення належного йому будинку в експлуатацію з подальшим відчуженням на користь дітей чи інших родичів під час розгляду справи в суді. З врахуванням виявлених порушень іпотечного договору, що створюють перепони у примусовій реалізації квартири під час виконання рішення суду у даній справі, невизнання відповідачами наявної заборгованості за кредитним договором, відмовою у поверненні навіть тіла кредиту, не враховуючи відсотки за користування кредитом, виготовлення електронного технічного паспорту під час розгляду справи в суді, позивач вважає, що існує високий ризик того, що Відповідач ОСОБА_2 , як солідарний боржник за кредитним договором, з метою недопущення звернення стягнення у примусовому порядку на належне йому інше майно, може скористатись правом його відчуження на третіх осіб, чим позбавить позивача на погашення боргу за рахунок звернення стягнення на інше майно, відмінне від предмета іпотеки. Посилаючись на наведене та те, що незастосування заходів забезпечення позову, може ускладнити в майбутньому виконання рішення суду та захист його прав, просить суд вжити зазначені заходи забезпечення позову. Згідно з вимогами ч.1 та ч.2 ст.149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст.150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, встановлених законом. Розгляд заяви здійснено судом у строки, визначені ч. 1 ст. 153 ЦПК України, в порядку письмового провадження за наявними у суду матеріалами без повідомлення учасників справи та проведення судового засідання, що відповідає вимогам ч. 13 ст. 7 та ч. 1 ст. 153 ЦПК України. Суд, розглянувши заяву про забезпечення позову дійшов до наступних висновків. Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Точне і неухильне додержання судами України норм чинного законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову є необхідною умовою здійснення завдань цивільного судочинства, які полягають у справедливому, неупередженому та своєчасному розгляді й вирішенні цивільних справ із метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Згідно з вимогами ч. 1 ст.150 ЦПК України, позов забезпечується, у тому числі шляхом накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб. Згідно з вимогами ч. 3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Відповідно до роз`яснень викладених у п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22 грудня 2006 року N 9, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Заходи забезпечення позову повинні відповідати і бути співмірними заявленим вимогам, а також мають бути безпосередньо пов`язанні з предметом спору, необхідними і достатніми для забезпечення виконання судового рішення. Клопотання про забезпечення позову повинно бути вмотивованим і обґрунтованим доказами наявності реальних загроз чи утруднень майбутнього виконання рішення суду, співмірністю заходів забезпечення позову заявленим позовним вимогам, їх відповідність предмету позовної вимоги, відсутністю порушень прав третіх осіб заходами забезпечення позову. При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не учасниками даного судового процесу. При цьому, сторона, яка звертається із заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність забезпечення позову, що полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених ст. 81 ЦПК України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви. При вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову, суд повинен переконатися у тому, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він має намір звернутися до суду. Висновок суду про необхідність вжиття заходів забезпечення позову не може грунтуватися на припущеннях позивача . Отже, у кожному конкретному випадку розглядаючи заяву про забезпечення позову суду належить встановить наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду у разі задоволення позову. При цьому обов`язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника. Відповідно до вимог ч. 1 та ч. 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. Як слідує з викладених у позовній заяві обставин, між сторонами виник спір щодо неналежного виконання відповідачами обов`язку по кредитного договору, виникнення простроченої заборгованості, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду із позовом про дострокове стягнення боргу та звернення стягнення на предмет іпотеки. На забезпечення виконання умов кредитного договору між банком та ОСОБА_2 було укладено договір іпотеки, згідно умов якого відповідач передав в іпотеку банку двокімнатну квартиру за АДРЕСА_1 . В обґрунтування необхідності вжиття заходів забезпечення позову позивач посилається на те, що відповідачі порушили умови договору іпотеки, без згоди кредитора в іпотечній квартирі проживаю діти та інші дорослі члени родини. Проживання дітей у квартири створює для позивача перепони у примусовій реалізації іпотечного майна. Суд вважає, що позивачем необґрунтовано належними та достатніми доказами необхідність та доцільність забезпечення позову у даній справі; не надано жодного доказу щодо реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду, при наявності чинної іпотеки. У заяві не наведено жодних доказів того, що відповідачі будуть ухилятись від виконання можливого рішення суду чи створювати обставини, які б утрудняли чи унеможливлювали його виконання та без вжиття заходів забезпечення позову захист прав та інтересів позивача стане неможливим. Заявником не зазначено доказів, які б підтверджували вчинення відповідачем дій, спрямованих на реалізацію належного йому майна. Відсутні докази щодо порушення відповідачем умов іпотечного договору та проживання у ній дітей та відсутність іншого житла. Більше того, такі обставини не припиняють іпотеки. Сама лише думка позивача з приводу ускладнення в майбутньому виконання рішення суду, припущення щодо можливого відчуження майна, значна сума боргу та тривалість її неповернення, не може бути визнана судом достатньою підставою для вжиття заходів забезпечення позову у спірних правовідносинах, оскільки є суб`єктивним судженням позивача, без зазначення існуючої очевидної небезпеки заподіяння шкоди позивачу. Доводи позивача про те, що відповідачі зареєстровані як суб`єкти підприємницької діяльності, отримання ОСОБА_2 ліцензії на здійснення будівельної діяльності, виготовлення технічної документації на незавершений будівництвом будинок жодним чином не свідчать про ухилення відповідачів від виконання можливого рішення суду про стягнення коштів. Відтак, твердження позивача про те, що невжиття вказаних заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, поновлення порушених чи оспорюваних прав не підтвердженні належними та достатніми доказами. Крім того, для визначення співмірності заходів забезпечення позову із заявленим позовним вимогам, позивачем не долучено належних доказів на підтвердження вартості іпотечного майна, незавершеного будівництвом житлового будинку та автомобіля. Таким чином, суд приходить до переконання, що подана представником позивача заява про забезпечення позову до задоволення не підлягає. Керуючись ст.ст. 151-154, 261, 352-355 ЦПК України, суд, - П О С Т А Н О В И В: У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Форінт» про забезпечення позову відмовити. Копію ухвали негайно після її постановлення надіслати заявнику. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею. Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду протягом 15 днів з дня складення повного тексу судового рішення. Якщо ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, учасник справи має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 15 днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Повна ухвала суду складена 14 серпня 2026 року. Суддя І.М. Черніцька