Справа № 740/4541/23

Справа № 740/4541/23 Головуючий у І інстанції ОСОБА_1 Провадження № 11-кп/4823/328/26 Категорія - в порядку КПК України Доповідач ОСОБА_2 У Х В А Л А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 18 серпня 2026 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Чернігівського апеляційного суду в складі: Головуючого-судді ОСОБА_2 суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , за участю секретаря ОСОБА_5 , прокурора ОСОБА_6 , засудженого ОСОБА_7 (в режимі відеоконференції), розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку апеляційного розгляду судове провадження за апеляційною скаргою прокурора Ніжинської окружної прокуратури ОСОБА_8 на ухвалу Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 27 січня 2026 року, У С Т А Н О В И Л А: Цією ухвалою суду відмовлено у задоволенні подання провідного інспектора Ніжинського районного відділу ФДУ «Центр пробації» в Чернігівській області про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення засудженого ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , для відбування покарання, призначеного вироком Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 31.08.2023. В обґрунтування такого рішення суд зазначив, що на момент розгляду клопотання органу пробації про скасування іспитового строку засудженому закінчився іспитовий строк, а суд має право вирішувати питання щодо скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення засудженого для відбуття покарання в межах дії встановленого іспитового строку. Не погодившись з таким рішенням суду, прокурор подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу суду скасувати у зв`язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність та постановити нову ухвалу, якою задовольнити подання про направлення звільненого від покарання з випробуванням для відбування покарання, призначеного вироком щодо засудженого ОСОБА_7 . В обґрунтування своїх вимог зазначає, що не зважаючи на розуміння необхідності виконання покладених судом обов`язків ОСОБА_7 допустив їх порушення, а саме, не з`являвся на реєстрацію без підтвердження поважності причин та вчинив п`ять адміністративних правопорушень. Вказує, що ст. 78 КК України та ст. 165 КВК України не містять посилання на те, що лише в межах іспитового строку судом може бути прийнято рішення про скасування звільнення від призначеного покарання та направлення засудженого для відбування покарання. Наголошує, що у ч. 1 ст. 78 КК України чітко вказано, що особа звільняється від покарання не автоматично, а лише судом, і після сплину іспитового строку. Тобто, законодавець вказує на можливість застосування судом протилежного негативного наслідку за результатами оцінки поведінки засудженого під час іспитового строку у разі невиконання обов`язків, покладених судом, систематичного вчинення адміністративних правопорушень або вчинення нового кримінального правопорушення. Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який підтримав апеляційну скаргу, засудженого, який просив відмовити в її задоволенні, вважаючи рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, перевіривши матеріали особової справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга прокурора не підлягає задоволенню з таких підстав. Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим та вмотивованим. Відповідно до положень ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є забезпечення швидкого, повного та неупередженого судового розгляду з тим, щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура. Згідно п. 8 ч. 1 ст. 537 КПК України під час виконання вироків суд має право вирішувати питання, окрім іншого, про направлення звільненого від покарання з випробуванням для відбування покарання, призначеного вироком. Відповідно до ч. 1 ст. 539 КПК України питання, які виникають під час та після виконання вироку вирішуються судом за клопотанням (поданням) прокурора, засудженого, його захисника, законного представника, органу або установи виконання покарань, а також інших осіб, установ або органів у випадках, встановлених законом. Потерпілий, цивільний позивач, цивільний відповідач та інші особи мають право звертатися до суду з клопотаннями про вирішення питань, які безпосередньо стосуються їх прав, обов`язків чи законних інтересів. Відповідно до ч. 1 ст. 78 КК України після закінчення іспитового строку засуджений, який виконав покладені на нього обов`язки та не вчинив нового кримінального правопорушення, звільняється судом від призначеного йому покарання. Із положень ст. 166 КВК України вбачається, що у разі невиконання засудженим, звільненим від відбування покарання з випробуванням, обов`язків, визначених законом та покладених на нього судом, систематичного вчинення правопорушень, що тягнуть за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення, уповноважений орган з питань пробації застосовує до нього письмове попередження про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення засудженого для відбування призначеного покарання. Систематичним вчиненням правопорушень, що тягнуть за собою адміністративні стягнення і свідчать про небажання стати на шлях виправлення, є вчинення засудженим протягом іспитового строку трьох і більше таких правопорушень. Письмове попередження про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення засудженого для відбування призначеного покарання застосовується у разі невиконання засудженим хоча б одного з обов`язків, визначених законом та покладених на нього судом, за відсутності об`єктивних обставин, що фактично позбавляють засудженого можливості їх виконувати і документально підтверджені. Таким чином, законодавець визначає певну процедуру постановки засудженого на облік, доведення умов проходження такого обліку та попередження про наслідки у разі порушення умов. Відповідно до положень ч. 2 ст. 78 КК України суд за поданням органу, який здійснює контроль за поведінкою засудженого, звільненого від відбування покарання з випробуванням, може прийняти рішення про скасування звільнення та про направлення засудженого для відбування призначеного покарання в разі невиконання покладених на нього обов`язків, визначених ст. 76 КК України, або систематичного вчинення правопорушень, що потягли адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення. При розгляді питання про скасування звільнення засудженого від відбування покарання з випробуванням суддя має з`ясувати, чи можна розглядати факти, викладені у клопотанні органу, що відає відбуванням покарання, як свідчення небажання засудженого стати на шлях виправлення. Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції були дотримані ці вимоги закону, оскільки було наведено належні мотиви, за яких було відмовлено у задоволенні відповідного подання уповноваженого органу з питань пробації. Як вбачається з матеріалів справи, вироком Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 31.08.2023 та ухвалою Чернігівського апеляційного суду від 30.11.2023 ОСОБА_7 засуджений до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років, на підставі ст.75,104 КК України звільнений від відбування призначеного покарання з випробуванням з встановленням іспитового строку 2 роки, якщо засуджений протягом визначеного судом іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов`язки. Відповідно до ст.76 КК України покладено на ОСОБА_7 обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця свого проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації; виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою. Згідно розпорядження про виконання вироку, вирок набрав законної сили 30.11.2023. 24.12.2023 засудженого ОСОБА_7 поставлено на облік у Ніжинському міськрайонному відділі філії ДУ «Центр пробації» у Чернігівської області. 24.12.2023 засудженому під розписку роз`яснені вимоги ч.3 ст.164 КВК України, а також він ознайомлений, що згідно зі ст.164 КВК України, що у разі не виконання обов`язків, встановлених КВК України та ЗУ «Про пробацію», а також покладені на нього судом, або систематичного вчинення правопорушення, що тягнуть за собою адміністративне стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення, уповноважений орган з питань пробації вносить до суду подання про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення засудженого може для відбування призначеного покарання. Цього ж дня ОСОБА_7 установлені дні з`явлення до Ніжинського міськрайонного відділу філії ДУ «Центр пробації» у Чернігівської області, яким визначено першу, другу, третю та четверту середу кожного місяця. Згідно листка реєстрації та повідомлення представника органу пробації, ОСОБА_7 14.08.2024, 08.01.2025, 09.04.2025 не з`явився на реєстрацію до органу пробації без поважної причини. Згідно письмових пояснень ОСОБА_7 16.08.2024 він не з`явився на реєстрацію, оскільки був на роботі, 09.01.2025 повідомив, що забув про реєстрацію, також забув повідомити, що його сім`я змінила місце проживання, 10.04.2025 повідомив, що святкував день народження родича і забув за день реєстрації. 16.08.2024, 09.01.2025 ОСОБА_7 винесені попередження про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням для відбування призначеного покарання. ОСОБА_7 притягнуто до адміністративної відповідальності постановою Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 27.05.2025 за ч.1 ст.51 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 850 грн, постановою Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 04.06.2025 за ч.1 ст.44 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 850 грн. Так, згідно із ч. 1 ст. 165 КВК України іспитовий строк обчислюється з моменту проголошення вироку суду. Таким чином, початок іспитового строку у 2 роки, визначеного ОСОБА_7 вироком Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 31.08.2023, закінчився 31.08.2025. Це пов`язано із тим, що, у даному випадку законодавець, на відміну від загального порядку набрання рішенням суду законної сили, (ст. 532 КПК України) - вирок або ухвала суду першої інстанції, ухвала слідчого судді, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано; у разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції), встановив порядок обчислення початку перебігу іспитового строку саме з моменту проголошення вироку суду. Аналіз даної норми Закону вказує, що іспитовий строк, встановлений засудженому, не має строкового часу його зупинення за будь-яких обставин. Тобто, у разі настання часу закінчення іспитового строку, на будь-якій стадії даного процесу, вважається, що засуджений відбув іспитовий строк. Аналогічно буде вважатися закінченим відбутий іспитовий строк і в тому разі, якщо судом не постановлено рішення до часу закінчення іспитового строку за поданням органу пробації про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням. Також і у тому випадку, якщо суд постановив рішення про відмову у задоволенні подання органу пробації про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням, в межах іспитового строку, проте даний строк збіг в подальшому під час апеляційного оскарження даного рішення, оскільки в разі постановлення судом рішення про відмову у задоволенні подання органу пробації про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням, іспитовий строк своєї дії в часі не зупиняє і так само продовжує обчислюватися. Дані висновки суду ґрунтуються на підставі тієї ж ч. 1 ст. 165 КВК України, що вказує на порядок обчислення іспитового строку. Кримінальним процесуальним законом, а саме ч. 2 ст. 78 КПК України, не визначено порядку перебігу іспитового строку з часу звернення органу пробації до суду з підстав скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням, на відміну від ч. 3 ст. 78 КК України, яка чітко прив`язана до конкретних процесуальних строків, з відсилкою на ст. 71 КК України. Та навіть за таких обставин, якщо органом досудового розслідування буде встановлено про вчинення особою злочину під час іспитового строку, але даний факт буде встановлений після його фактичного відбуття, то така особа може бути направлена для реального відбування покарання лише в разі скасування рішення суду про звільнення засудженого від відбування покарання. За таких обставин, колегія суддів переконана, що необхідно виходити саме з наведеного аналізу, де сукупність даних норм закону вказує саме на такий порядок перебігу іспитового строку, який є безперервним. Вивченням матеріалів кримінального провадження установлено, що перебіг іспитового строку, визначеного ОСОБА_7 вироком суду, закінчився 31 серпня 2025 року і станом на цю дату засуджений вважається таким, що відбув іспитовий строк. Подання про скасування покарання з випробуванням стосовно ОСОБА_7 органом пробації скероване до суду 05.08.2025 у межах перебігу іспитового строку. Разом із тим, місцевий суд розглянув дане подання, у зв`язку з постійною неявкою засудженого лише 27.01.2026, тобто вже поза межами перебігу іспитового строку, визначеного ОСОБА_7 , який закінчився його відбуттям 31.08.2025. Отже, на підставі вищенаведеного, колегія суддів вважає, що рішення районного суду є законним та обґрунтованим, а тому підстав для скасування ухвали суду першої інстанції, про що просить прокурор в апеляційній скарзі, колегія суддів не вбачає. Керуючись ст.ст. 376, 404, 405, 407 КПК України, колегія суддів, У Х В А Л И Л А: Залишити без задоволення апеляційну скаргу прокурора Ніжинської окружної прокуратури ОСОБА_8 , а ухвалу Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 27 січня 2026 року, якою відмовлено у задоволенні подання про скасування звільнення від покарання з випробуванням та направлення засудженого ОСОБА_7 для відбування покарання залишити без змін. Ухвала є остаточною та касаційному оскарженню не підлягає. СУДДІ: ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4