Справа № 686/22567/25

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 24 серпня 2026 року м. Хмельницький Справа № 686/22567/25 Провадження № 22-ц/820/1524/26 Хмельницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Гринчука Р.С., Корніюк А.П., П`єнти І.В., секретар судового засідання Демчук В.М., з участю представника позивача адвоката Сергієнка П.В., представника відповідача адвоката Гарматюк Н.П., розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Дрім Парк» на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 30 березня 2026 року та ухвалу Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 30 березня 2026 року, суддя Мазурок О.В., у справі за позовом Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Дрім Парк» до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Приватне підприємство - Агрофірма «Дарина», про розірвання договору про внесення пайових внесків та витребування майна з чужого незаконного володіння, встановив: У серпні 2025 року Обслуговуючий кооператив «Житлово-будівельний кооператив «Дрім Парк», (далі по тексту-Кооператив), звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1 про розірвання договору про пайові внески №1/033-2020 від 03 березня 2020 року та витребування квартири АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 3183047268040. Позов мотивовано тим, що 03 березня 2020 року між Кооперативом та ПП Агрофірма «Дарина» укладено договір про внесення пайових внесків №1/033-2020, а 10 вересня 2020 року між ПП Агрофірма «Дарина» і ОСОБА_1 укладено договір про переуступку паю, що внесений на придбання квартири АДРЕСА_1 . В результаті проведеної 10 липня 2025 року інвентаризації Кооператив установив відсутність фактичного надходження коштів за договором на рахунок в АТ «ПРАВЕКС БАНК», у зв`язку з чим вказав на помилковість надання довідки від 20 грудня 2021 року про повну сплату паю, виданої ОСОБА_1 . Посилаючись на істотне порушення відповідачем грошового зобов`язання за договором про внесення пайових внесків, просив суд розірвати вказаний договір та витребувати у ОСОБА_1 на свою користь квартиру АДРЕСА_1 . Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 30 березня 2026 року в задоволенні позову відмовлено. Стягнуто з Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Дрім Парк» на користь ОСОБА_1 103000 грн витрат на професійну правничу допомогу. Суд першої інстанції у мотивувальній частині свого рішення звернув увагу, зокрема, на те, що в позовну вимогу про розірвання договору від 03 березня 2020 року пред`явлено до відповідача, яка не була стороною цього договору, в той же час як надані відповідачем документи, зокрема, довідки Кооперативу про повне внесення пайових внесків, погоджений Кооперативом договір про переуступку паю, акт приймання-передачі квартири та витяг із переліку пайовиків, підтвердили повне виконання зобов`язань і правомірність державної реєстрації права власності за ОСОБА_1 . При цьому, позивач не довів, що видані ним документи є помилковими або недостовірними, а також не підтвердив свого права власності на спірну квартиру. Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 30 березня 2026 року в задоволенні клопотання Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Дрім Парк» про призначення судової почеркознавчої експертизи відмовлено. Суд зазначив, що в підготовчому судовому засіданні позивачем не було заявлено суду клопотань про витребування оригіналів документів для проведення почеркознавчої експертизи, про призначення почеркознавчої експертизи. Представниками позивача до судових дебатів у справі не заперечувалися та обставина, що довідки від 04 березня 2020 року, акт приймання-передачі квартири від 20 грудня 2021 року та витяг з переліку пайовиків від 20 грудня 2021 року видавалися ОК «ЖБК «Дрім Парк». В апеляційній скарзі Обслуговуючий кооператив «Житлово-будівельний кооператив «Дрім Парк» просив рішення суду та ухвалу цього ж суду від 30 березня 2026 року про відмову в призначенні почеркознавчої експертизи скасувати, ухвалити нове рішення про задоволення позову, а в разі відмови в позові зменшити витрати відповідача на правничу допомогу до 35000 грн або відмовити в їх стягненні. Апеляційну скаргу мотивовано тим, що за умовами договору про переуступку паю до ОСОБА_1 перейшли всі права та обов`язки пайовика, тому вона є належним відповідачем за вимогою про розірвання договору. Суд не надав належної оцінки тієї обставини, що банківські виписки по рахунку, які було надано в якості доказу до позовної заяви, підтвердили відсутність сплати 314250 грн, а видані Кооперативом довідки та акт приймання-передачі є похідними документами та не замінюють первинних платіжних документів. На думку скаржника, право власності на спірну квартиру не могло виникнути без її викупу та нотаріально посвідченого договору. Також позивач вказав на необґрунтовану відмову суду у призначенні почеркознавчої експертизи для вирішення питання щодо справжності підписів голови кооперативу на довідках, акті та витягу з переліку пайовиків, неналежну реєстрацію відзиву й доданих до нього доказів у ЄСІТС та неспівмірність стягнутих витрат на професійну правничу допомогу. У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 ствердила суду, що до неї перейшло право на отримання у власність квартири за умовами укладеного з ПП Агрофірма «Дарина» договору про переуступку паю, згідно з яким ПП Агрофірма «Дарина» відступило повністю оплачений ним пай на користь ОСОБА_1 , що також підтверджено виданими позивачем документами. Просила стягнути з позивача на свою користь витрати з надання правничої допомоги в суді апеляційної інстанції в розмірі 88000 грн. У відзиві на апеляційну скаргу ПП Агрофірма «Дарина» вказало, що воно, як замовник будівництва будинку АДРЕСА_2 , має право розпоряджатися розміщеними у ньому квартирами, а також внесло в Кооператив в повному обсязі пай на отримання у власність спірної квартири, на підставі чого отримало відповідну довідку. ПП Агрофірма «Дарина» здійснило вклад у вигляді участі в будівництві, відтак правомірно набуло права на отримання у власність квартири, яке і було відступлене ОСОБА_1 . В судовому засіданні представник позивача підтримав доводи апеляційної скарги. Представник відповідача в суді заперечила проти апеляційної скарги, підтримала оскаржувані судові рішення. Перевіривши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку про часткове задоволення апеляційної скарги з огляду на наступне. Згідно з частиною першою статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Відповідно до частини першої статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Судом встановлено, що згідно з умовами договору оренди землі №681010004000114 від 23 червня 2011 року Хмельницька міська рада передала, а ПП Агрофірма «Дарина» прийняло у строкове платне користування земельну ділянку із земель житлової та громадської забудови, розташовану за адресою: АДРЕСА_3 , загальною площею 14600 кв.м, на якій знаходився об`єкт незавершеного будівництва готовністю 7%. Договір укладено на підставі рішення позачергової третьої сесії Хмельницької міської ради від 12 січня 2011 року №12, строком на три роки - до 12 січня 2014 року, з переважним правом орендаря на його поновлення. Додатковою угодою №263/02 від 29 грудня 2014 року дію договору оренди землі поновлено на три роки, до 12 січня 2017 року. Відповідно до додаткової угоди №353/02 від 02 листопада 2018 року, договір поновлено до 12 січня 2019 року, а земельну ділянку з кадастровим номером 6810100000:01:008:0077 визначено як таку, що надана із земель житлової та громадської забудови для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку за адресою: АДРЕСА_3 . Згідно з додатковою угодою №66/02 від 06 березня 2019 року, строк оренди поновлено на 6 місяців - до 12 липня 2019 року. У подальшому до договору також внесено зміни додатковою угодою №410/02 від 31 жовтня 2019 року. Рішенням позачергової сорок першої сесії Хмельницької міської ради від 29 квітня 2020 року №16 погоджено ПП Агрофірма «Дарина» технічну документацію із землеустрою щодо поділу земельної ділянки, площею 14600 кв.м, з кадастровим номером 6810100000:01:008:0077, на чотири земельні ділянки за адресою: АДРЕСА_3 , для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку: кадастровий номер 6810100000:01:008:0905, площею 3999 кв.м; 6810100000:01:008:0904, площею 3796 кв.м; кадастровий номер 6810100000:01:008:0903, площею 2620 кв.м та 6810100000:01:008:0906, площею 4185 кв.м. Додатковою угодою №280/02 від 03 серпня 2020 року відповідні зміни внесено до договору оренди землі. Загальна площа переданих в оренду земельних ділянок після поділу становила 14600 кв.м. 25 травня 2019 року між ПП Агрофірма «Дарина», (далі за текстом договору - Товариство), та Обслуговуючим кооперативом «Житлово-будівельний кооператив «Дрім Парк», (далі за текстом договору - Кооператив), укладено договір про спільну забудову земельної ділянки. Відповідно до пункту 1.2 договору земельною ділянкою визначено земельну ділянку загальною площею 1,46 га, з кадастровим номером 6810100000:01:008:0077, розташовану за адресою: АДРЕСА_3 , з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку, якою Товариство користувалося на підставі договору оренди землі №681010004000114 від 23 червня 2011 року та додаткової угоди №410/02 від 31 жовтня 2019 року. Згідно з пунктом 2.1 договору його предметом є здійснення будівництва об`єкта за рахунок фінансування членів Кооперативу з метою отримання у власність об`єкта будівництва членами Кооперативу та Товариством (або особами за заявою Товариства) у визначених договором обсягах квадратних метрів. Відповідно до пункту 2.2 договору дії сторін підлягали реалізації у три етапи: перший організаційні заходи, до яких віднесено отримання містобудівних умов та обмежень, вихідних і технічних умов для проектування та будівництва, замовлення, розроблення, проведення за необхідності експертизи та затвердження проєктно-кошторисної документації, отримання дозвільних документів для початку будівельних робіт, інші підготовчі дії, а також фінансування проєктування, погодження, будівництва зовнішніх і внутрішніх інженерно-технічних мереж, підготовки та здачі об`єкта в експлуатацію, необхідних на цьому етапі; другий безпосереднє будівництво об`єкта та його фінансування; третій здача і прийняття об`єкта в експлуатацію та розподіл приміщень між учасниками. У пункті 4.1.3 договору зазначено про зобов`язання Товариства протягом трьох днів з моменту підписання договору надати Кооперативу в натурі будівельний майданчик для спорудження об`єкта шляхом укладення акта приймання-передачі будівельного майданчика. Згідно з пунктом 4.2.2 договору Кооператив зобов`язався протягом трьох робочих днів з моменту підписання договору прийняти від Товариства цей будівельний майданчик за актом приймання-передачі, а в разі порушення строків будівництва та розірвання договору повернути його Товариству в належному стані протягом трьох днів із дня розірвання договору. Згідно з пунктом 4.2.10 договору Кооператив зобов`язався передати Товариству майнові права на приміщення в об`єкті будівництва, передбачені пунктом 3.1 договору, відповідно до розподілу, зазначеного в додатку №1 до договору. Відповідно до пунктів 4.3.3, 4.3.4 договору Товариство має право отримати за актом розподілу приміщення відповідно до пункту 3.1 договору та передати (реалізувати) приміщення (квадратні метри), закріплені у протоколі розподілу результатів будівництва, самому Кооперативу, його членам або третім особам. Згідно з пунктами 4.4.2, 4.4.3 договору Кооператив має право отримати за актом розподілу приміщення в об`єкті відповідно до пункту 3.1 договору та укладати правочини щодо майнових прав на приміщення, закріплені за ним у протоколі розподілу результатів будівництва. 03 березня 2020 року між Обслуговуючим кооперативом «Житлово-будівельний кооператив «Дрім Парк» та ПП Агрофірма «Дарина» укладено договір про внесення пайових внесків №1/033-2020. Відповідно до пункту 1.2 договору пайовик зобов`язався взяти участь у реалізації статутних цілей і завдань кооперативу шляхом прийняття на себе частки фактичних витрат на будівництво житлового будинку за адресою: АДРЕСА_3 , а кооператив здійснити будівництво будинку та після введення його в експлуатацію передати пайовику закріплену за ним квартиру за умови виконання пайовиком зобов`язань за договором. Згідно з пунктом 2.1 договору пайовик у порядку та на умовах, передбачених договором, вносить пай у розмірі повного розрахунку за проектну площу квартири, 314250 грн. Відповідно до пункту 2.2 договору внесення паю здійснюється шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок кооперативу в порядку, передбаченому календарним графіком внесення пайових внесків (додаток №2). Згідно з пунктом 2.3 договору, якщо договором передбачено повернення пайовику паю або його частини, розмір коштів, що повертаються, визначається розміром фактично внесеного паю на момент повернення; пай, внесений у грошовій формі, повертається у грошовій формі, а внесений у натуральній формі - у натуральній формі. Відповідно до пункту 1 додатку №2 до договору, внесення пайових внесків мало відбуватися шляхом перерахування пайовиком коштів у національній валюті України на поточний рахунок кооперативу або іншими способами, не забороненими чинним законодавством України, у порядку та згідно з календарним графіком. Згідно з цим графіком частина пайового внеску (перший внесок) у сумі 314250 грн підлягала внесенню 03 березня 2020 року; загальна сума пайових внесків становила 314250 грн. Згідно з пунктом 1 додатку №1 до договору сторони погодили, що квартира передається пайовику з оздобленням, визначеним у специфікації: місцезнаходження будинку АДРЕСА_3 ; секція - перша; будівельний номер квартири - 55; загальна проектна площа - 141 кв.м; кількість кімнат - чотири; квартира розташована на 1011 поверхах та є дворівневою. За умовами специфікації квартири, наведеної в додатку №1, передбачався монтаж індивідуальної системи опалення з установленням приладу обліку та опалювального котла, марку якого обирає кооператив; радіатори та інше обладнання внутрішньоквартирної мережі газопостачання мали закуповуватися кооперативом за рахунок додаткових внесків пайовика. Також передбачалися монтаж стояків водопроводу і каналізації з установленням приладів обліку, облаштування внутрішньоквартирних мереж водопроводу та каналізації кооперативом за рахунок додаткових внесків пайовика, проведення електричної розводки згідно з проектом з установленням електролічильника, автоматичних вимикачів і ПЗВ та прокладанням електрокабелів без установлення вимикачів і розеток. Стіни квартири мали бути цегляними, зі штукатуркою, крім стель, стін кухні та санвузла; вхідні двері - металевими; вікна - із зовнішнім склінням металопластиковими склопакетами. Відповідно до підпунктів 3.1.1, 3.1.2 пункту 3.1 договору пайовик має право достроково виконати зобов`язання щодо внесення паю, а також передати свої права за договором третій особі за погодженням з кооперативом. Згідно з підпунктом 3.1.4 пункту 3.1 договору пайовик має право за письмовим запитом отримати від кооперативу довідку про обсяг пайової участі. Згідно з підпунктом 3.2.3 пункту 3.2 договору кооператив має право спрямувати суму паю на фінансування будівництва будинку, оплату виконаних робіт і послуг, здійснення всіх необхідних дій для організації будівництва та введення будинку в експлуатацію, а також на реалізацію статутних цілей і завдань кооперативу. Відповідно до пункту 4.1 договору пайовик зобов`язаний виконати умови договору, внести пай у порядку, передбаченому додатком № 2, а після введення будинку в експлуатацію прийняти квартиру та підписати акт її приймання-передачі. Згідно з підпунктом 4.2.2. кооператив зобов`язаний передати квартиру пайовику за умови виконання умов даного договору. Згідно з підпунктом 4.2.5 пункту 4.2 договору кооператив зобов`язаний організувати будівництво будинку до першого кварталу 2021 року та, за умови внесення всіх передбачених договором платежів, передати квартиру пайовику у тридцятиденний строк із моменту введення будинку в експлуатацію. Відповідно до підпункту 4.2.6 пункту 4.2 договору кооператив зобов`язаний за письмовим запитом пайовика у строк до семи календарних днів надати довідку про обсяг пайової участі. Згідно з підпунктом 4.2.7 пункту 4.2 договору кооператив зобов`язаний протягом тридцяти календарних днів із моменту отримання технічної документації та документації про готовність будинку до експлуатації передати пайовику необхідний для оформлення права власності пакет документів: акт приймання-передачі об`єкта інвестування та довідку про сплату повної вартості об`єкта інвестування. Відповідно до пункту 7.1 договору він набуває чинності з моменту підписання сторонами та діє до повного виконання ними своїх зобов`язань. Згідно з пунктом 7.2 сторони можуть достроково розірвати договір на умовах, передбачених договором і законодавством України, за взаємною згодою. Відповідно до пункту 7.3 договір вважається виконаним сторонами з моменту передання кооперативом квартири пайовику та підписання акта приймання-передачі квартири. Згідно з листом ПП Агрофірма «Дарина» від 03 березня 2020 року, вих. №7/1, адресованим Обслуговуючому кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Дрім Парк», підприємство в рахунок частини належних йому квадратних метрів (приміщень) в об`єкті будівництва першої секції багатоквартирного житлового будинку за адресою: АДРЕСА_3 , згідно з договором про спільну забудову земельної ділянки від 25 травня 2019 року та в рахунок переданих кооперативу як пайового внеску належних підприємству повноважень щодо забудови (функцій замовника будівництва) просило видати довідки про сплату пайових внесків для підтвердження їх здійснення та набуття майнових прав, зокрема, для подальшого відчуження, щодо квартир, відносно яких укладено договори про внесення пайового внеску: №7, проектною площею 84,2 кв.м, трикімнатної, на другому поверсі; №12, проектною площею 41,2 кв.м, однокімнатної, на третьому поверсі; №36, проектною площею 41,2 кв.м, однокімнатної, на сьомому поверсі; №55, проектною площею 141 кв.м, чотирикімнатної, розташованої на 1011 поверхах, дворівневої. Усі квартири розташовані в першій секції зазначеного будинку. Згідно з довідкою Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Дрім Парк» № 055 від 04 березня 2020 року, підписаною головою кооперативу Базютою З.В. та скріпленою печаткою кооперативу, ПП Агрофірма «Дарина» є членом Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Дрім Парк» та відповідно до договору про внесення пайових внесків №1/033-2020 від 03 березня 2020 року внесло пай за квартиру АДРЕСА_4 , проектною площею 141 кв.м, у повному обсязі в сумі 314250 грн. Відповідно до пункту 1 договору про переуступку паю від 10 вересня 2020 року ПП Агрофірма «Дарина» переуступило, а ОСОБА_1 прийняла пай, внесений відчужувачем на придбання квартири АДРЕСА_4 , шляхом участі у статутній діяльності Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Дрім Парк» згідно з договором про внесення пайових внесків №1/033-2020 від 03 березня 2020 року. На останній сторінці договору міститься відмітка, що переуступка паю погоджена Обслуговуючим кооперативом «Житлово-будівельний кооператив «Дрім Парк»; право підпису від імені голови кооперативу на підставі доручення здійснив ОСОБА_2 , а погодження скріплено печаткою Кооперативу. У пункті 2 договору міститься оцінка розміру паю у 314250 грн. Згідно з пунктом 5 договору оплату за набутий пай у сумі 314250 грн проведено між набувачем і відчужувачем у повному обсязі на момент підписання договору. Відповідно до пункту 3 договору про переуступку паю ОСОБА_1 набула всі майнові права та зобов`язання пайовика, передбачені договором про внесення пайових внесків №1/033-2020 від 03 березня 2020 року та статутом Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Дрім Парк». Згідно з пунктом 4 договору відчужувач підтвердив, що пай та майнові права на квартиру на момент укладення договору нікому іншому не відчужені, не заставлені, у спорі, під забороною чи арештом не перебувають, а права третіх осіб на них відсутні. Згідно з пунктом 6 договору про переуступку паю квартира (майнові права), визначена договором про внесення пайових внесків №1/033-2020 від 03 березня 2020 року, переходить у власність набувача після повної сплати її вартості, що підтверджується довідкою про повну сплату, яка надається відчужувачем. Відповідно до пункту 7 договору технічні характеристики квартири визначаються проектною документацією та договором про внесення пайових внесків №1/033-2020 від 03 березня 2020 року. Відповідно до пункту 8 договору у разі подальшої переуступки прав на квартиру набувач зобов`язана повідомити кооператив, який надає погодження такої переуступки. Згідно з пунктом 9 договору зміни та доповнення до нього можуть бути внесені лише за згодою сторін у письмовій формі; відповідно до пункту 10 спірні питання між сторонами вирішуються згідно з чинним законодавством України; згідно з пунктом 11 договір складено у трьох примірниках однакової юридичної сили - для кожної зі сторін і кооперативу. У довідці Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив ім Парк» № 55/1 від 10 вересня 2020 року, право підпису якої від імені голови кооперативу на підставі доручення здійснив ОСОБА_2 та яку скріплено печаткою кооперативу, зазначено, що ОСОБА_1 є членом кооперативу й відповідно до договору №1/033-2020 від 03 березня 2020 року та договору про переуступку паю від 10 вересня 2020 року повністю розрахувалася в сумі 314 250 грн за квартиру АДРЕСА_4 , проектною площею 141 кв.м. Сертифікатом Державної архітектурно-будівельної інспекції України №ІУ122210531242 від 11 червня 2021 року встановлено відповідність проектній документації та готовність до експлуатації першої черги багатоповерхового багатоквартирного житлового будинку з вбудовано-прибудованими нежитловими приміщеннями на АДРЕСА_3 . Згідно із сертифікатом №ІУ122210531242 ДАБІ України від 11 червня 2021 року, замовником об`єкта будівництва, що за адресою АДРЕСА_3 , є ПП Агрофірма «Дарина». Будинок має 10 поверхів з мансардою та 56 квартир, а сертифікат видано на підставі акту готовності об`єкта до експлуатації від 31 травня 2021 року. Після введення будинку в експлуатацію йому присвоєно адресу: вул. Проскурівського підпілля, 165-Б. Згідно з містобудівними умовами та обмеженнями, затвердженими наказом №107 від 03 травня 2019 року, договором оренди землі №681010004000114 від 23 червня 2011 року та додатковими угодами до нього замовником будівництва було ПП Агрофірма «Дарина». Відповідно до пункту 8.9 Статуту Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Дрім Парк», затвердженого протоколом №3 загальних зборів членів кооперативу від 20 вересня 2021 року, виконавчим органом кооперативу є правління, яке очолює голова кооперативу, повноваження якого визначаються Статутом. Виконавчий орган підзвітний вищому органу управління кооперативу та несе перед ним відповідальність за ефективність роботи кооперативу; правління обирається загальними зборами членів кооперативу строком на три роки. Підпунктами 8.10.18.10.5 пункту 8.10 Статуту встановлено, що голова кооперативу підписує від імені кооперативу банківські та фінансові документи, представляє кооператив у відносинах з органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами, підписує від імені кооперативу угоди (договори), має право першого підпису на всіх розпорядчих документах кооперативу та здійснює управління кооперативом у період між загальними зборами. Згідно з підпунктами 8.10.6, 8.10.9, 8.10.11, 8.10.13 пункту 8.10 Статуту голова розраховує та визначає розмір цільових внесків, термін і порядок їх сплати, організовує та здійснює контроль за своєчасною і повною сплатою членами кооперативу внесків, комунальних та інших обов`язкових платежів, які сплачуються через кооператив, розглядає заяви й інші звернення членів з питань діяльності кооперативу, організовує необхідні перевірки та готує відповіді, а також відповідає за зберігання установчих та інших правовстановлюючих документів і печатки кооперативу. Згідно з довідкою кооперативу №055 від 20 грудня 2021 року, підписаною головою кооперативу Базютою З.В. та скріпленою печаткою кооперативу, ОСОБА_1 є членом Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Дрім Парк» і внесла пай за квартиру АДРЕСА_1 , загальною фінальною площею 141 кв.м у повному обсязі, в сумі 314250 грн. Відповідно до акту приймання-передачі квартири від 20 грудня 2021 року, складеного сторонами на виконання договору пайової участі №1/033-2020 від 03 березня 2020 року, Обслуговуючий кооператив «Житлово-будівельний кооператив «Дрім Парк» передав, а ОСОБА_1 прийняла квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 141 кв.м і вартістю 314250 грн. В акті зазначено, що квартира під арештом і заставою не перебуває, претензій щодо неї від третіх осіб немає, а сторони не мають претензій одна до одної. Згідно з визначенням, наведеним у договорі №1/033-2020, акт приймання-передачі квартири є двостороннім документом, що засвідчує повне виконання сторонами обов`язків за договором. Як вбачається зі змісту витягу з переліку пайовиків житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2 , затвердженого протоколом загальних зборів членів Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Дрім Парк» №1 від 20 грудня 2021 року, пайовиком щодо квартири АДРЕСА_5 зазначено ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , а підставою - договір про внесення пайових внесків №1/033-2020 від 03 березня 2020 року. У Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 01 серпня 2025 року вчинено запис про реєстрацію за ОСОБА_1 права власності на вказану квартиру. Листом №1/1 від 20 серпня 2025 року ПП Агрофірма «Дарина» повідомило, що ОСОБА_1 сплатила йому пайовий внесок у сумі 314250 грн за пай, набутий згідно з договором про переуступку паю від 10 вересня 2020 року щодо квартири АДРЕСА_4 , проектною площею 141 кв.м, та набула всі права на оформлення права власності на цю квартиру. Довідкою ПП Агрофірма «Дарина» від 20 серпня 2025 року, №1/2 підприємство також підтвердило повний розрахунок ОСОБА_1 за набутий пай і відсутність претензій щодо набуття нею прав на квартиру АДРЕСА_5 . Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина 1 статті 15, частина 1 статті 16 ЦК України). Під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин і забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною. Спосіб захисту може бути визначено як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату. Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягти суб`єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинено порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав. Установивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і, відповідно, ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачеві у захисті. Відсутність порушеного, невизнаного або оспореного відповідачем приватного (цивільного) права (інтересу) позивача є самостійною підставою для відмови в позові (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 15. Березня 2023 року у справі №753/8671/21 (провадження №61-550св22)). Завданням цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси позивача власне порушені, а учасники використовують цивільне судочинство для такого захисту (постанова Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2019 року у справі №638/2304/17 (провадження №61-2417сво19)). Приватно-правовими нормами визначено обмежене коло підстав відмови у судовому захисті цивільного права та інтересу особи, зокрема, до них належать: необґрунтованість позовних вимог (встановлена судом відсутність порушеного права або охоронюваного законом інтересу позивача); зловживання матеріальними правами; обрання позивачем неналежного способу захисту його порушеного права/інтересу; сплив позовної давності (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 08 листопада 2023 року у справі №761/42030/21 (провадження №61-12101св23)). Відповідно до статті 2 Закону України «Про кооперацію» (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) пай - майновий поворотний внесок члена (асоційованого члена) кооперативу у створення та розвиток кооперативу, який здійснюється шляхом передачі кооперативу майна, в тому числі грошей, майнових прав, а також земельної ділянки. У статті 10 Закону України «Про кооперацію» встановлено, що членами кооперативу можуть бути громадяни України, іноземці та особи без громадянства, юридичні особи України та іноземних держав, що діють через своїх представників, які внесли вступний внесок та пай у розмірах, визначених статутом кооперативу, додержуються вимог статуту і користуються правом ухвального голосу. Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості (стаття 509 ЦК України). Відповідно до статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Також визначено необхідність виконання зобов`язання належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (стаття 526 ЦК України). Відповідно до частини першої статті 527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту. Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Згідно зі статтею 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (частина перша статті 626 ЦК України). Згідно з частиною першою статті 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Відповідно до частини першої статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди. Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (частина перша статті 599 ЦК України). Зобов`язання припиняється за домовленістю сторін (частина перша статті 604 ЦК України). Згідно зі статтею 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим. У разі розірвання договору зобов`язання сторін припиняються. Якщо договір змінений або розірваний у зв`язку з істотним порушенням договору однією із сторін, друга сторона може вимагати відшкодування збитків, завданих зміною або розірванням договору (частини друга, п`ята статті 653 ЦК України). Відповідно до положень статей 387, 388 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним. Якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: 1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; 2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом. У постанові Верховного Суду від 05 лютого 2020 року у справі №183/7765/15 (провадження №61-18542св19) зроблено висновок, що витребування майна шляхом віндикації застосовується до відносин речово-правового характеру, зокрема, якщо між власником і володільцем майна немає договірних відносин і майно перебуває у володільця не на підставі укладеного з власником договору. Подібний висновок зроблений у постановах Верховного Суду від 06 листопада 2019 року у справі №752/22080/16 (провадження №61-12256св19) та від 04 березня 2020 року у справі №234/5040/17 (провадження №61-27496св18), відповідно до якого спосіб захисту прав у вигляді витребування майна, придбаного за відплатним договором в особи, яка не мала права його відчужувати, застосовується у випадку відсутності між сторонами договірних відносин. Таким чином, необхідною умовою правильного застосування положень статей 387, 388 ЦК України є відсутність між сторонами зобов`язальних (договірних) правовідносин (постанова Верховного Суду від 06 травня 2020 року у справі №235/1685/17). Статтею 18 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визначено порядок державної реєстрації прав, який, зокрема, включає прийняття та перевірку документів, які подано для державної реєстрації, встановлення факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації. Умови, підстави та процедуру проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно визначено Порядком державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року №1127. Відповідно до пункту 81 вказаного Порядку (в редакції на час проведення реєстрації спірної квартири) у разі коли право власності на закінчений будівництвом об`єкт відповідно до договору або закону набувається іншими особами, відмінними від замовника будівництва, або відповідно до договору набувається у спільну власність замовником будівництва та іншими особами, державному реєстратору подається відповідний договір, що передбачає набуття права власності на закінчений будівництвом об`єкт іншою особою, відмінною від замовника будівництва, або набуття права спільної власності замовника будівництва та іншої особи, чи у випадках, передбачених законом, інший документ, що підтверджує факт набуття права власності іншою особою, відмінною від замовника будівництва. Якщо договір, за яким набувається право власності на закінчений будівництвом об`єкт іншими особами, відмінними від замовника будівництва, укладено не з відповідним замовником будівництва, державному реєстратору подаються договори, на підставі яких встановлюється послідовність переходу майнових прав на такий об`єкт від замовника будівництва до інших осіб та в подальшому до набувача права власності на закінчений будівництвом об`єкт. У разі участі особи у фонді фінансування будівництва документом, що підтверджує набуття у власність закріпленого за особою завершеного будівництвом об`єкта, є видана управителем такого фонду довідка про право довірителя на набуття у власність об`єкта інвестування. У разі участі особи у діяльності кооперативу документом, що підтверджує набуття у власність членом кооперативу завершеного будівництвом об`єкта, є видана таким кооперативом довідка про членство особи в кооперативі та внесення таким членом кооперативу пайового внеску в повному обсязі. Відповідно до пункту 6 частини першої статті 3 ЦК України справедливість, добросовісність і розумність належать до загальних засад цивільного законодавства. За частинами другою, третьою статті 13 ЦК України при здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб; не допускаються дії, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах. Добросовісність є стандартом поведінки, що передбачає чесність, відкритість, послідовність і повагу до інтересів іншої сторони правовідношення. У постанові Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі №390/34/17 (провадження №61-22315сво18) зазначено, що доктрина venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки), базується ще на римській максимі - «non concedit venire contra factum proprium» (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці). В основі доктрини venire contra factum proprium лежить принцип добросовісності. Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона розумно покладається на них. Згідно зі статтею 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Згідно зі статтею 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). Як вбачається з матеріалів справи, 25 травня 2019 року між ПП Агрофірма «Дарина» та Обслуговуючим кооперативом «Житлово-будівельний кооператив «Дрім Парк» укладено договір про спільну забудову земельної ділянки, за умовами якого приватне підприємство зобов`язалося надати кооперативу для забудови, зокрема, зведення багатоквартирного будинку, орендовану підприємством земельну ділянку, загальною площею 1,46 га, кадастровий номер 6810100000:01:008:0077, розташовану за адресою: АДРЕСА_3 , та відведену для будівництва, а також забезпечити організаційні заходи для відповідного будівництва, зокрема, отримання містобудівних умов та обмежень, отримання дозвільних документів для початку виконання будівельних робіт, фінансування дій з проектування, будівництва інженерно-технічних мереж, підготовка та здача об`єкта в експлуатацію, в той час як кооператив зобов`язаний прийняти від підприємства будівельний майданчик та самостійно забезпечити будівництво об`єкту. На виконання вищевказаного договору кооперативом прийнято у підприємства відповідний будівельний майданчик та фактично проведено будівництво багатоквартирного будинку з використанням повноважень та будівельних дозволів ПП Агрофірма «Дарина» як замовника будівництва, що сторонами визнано та не оспорюється. 03 березня 2020 року між Обслуговуючим кооперативом «Житлово-будівельний кооператив «Дрім Парк» та ПП Агрофірма «Дарина» укладено договір про внесення пайових внесків №1/033-2020, за умовами якого підприємство зобов`язалося взяти участь у реалізації статутних цілей і завдань кооперативу шляхом прийняття на себе частки фактичних витрат на будівництво житлового будинку за адресою: АДРЕСА_3 , а кооператив - здійснити будівництво будинку та після введення його в експлуатацію передати пайовику закріплену за ним квартиру за умови виконання пайовиком зобов`язань за договором. Сторони визначили, що за умови внесення пайовиком пайового внеску в розмірі 314250 грн кооператив передає пайовику чотирикімнатну квартиру за АДРЕСА_6 . 03 березня 2020 року приватне підприємство звернулося до обслуговуючого кооперативу з письмовою пропозицією в рахунок переданих до Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Дрім Парк» пайових внесків у вигляді повноважень щодо забудови видати довідки про сплату пайових внесків на перелік квартир, в тому числі щодо спірної квартири АДРЕСА_5 . 04 березня 2020 року кооператив видав приватному підприємству довідку №055, за змістом якої засвідчив, що ПП Агрофірма «Дарина» є членом кооперативу та відповідно до договору про внесення пайових внесків №1/033-2020 від 03 березня 2020 року внесло пай за квартиру АДРЕСА_4 , проектною площею 141 кв.м, у повному обсязі, в сумі 314250 грн. 10 вересня 2020 року між ПП Агрофірма «Дарина» та ОСОБА_1 укладено договір про переуступку паю, згідно з яким ОСОБА_1 прийняла пай, внесений ПП Агрофірма «Дарина» на придбання квартири АДРЕСА_4 . Вказаний договір було також підписано Обслуговуючим кооперативом «Житлово-будівельний кооператив «Дрім Парк», який того ж дня видав ОСОБА_1 довідку про те, що вона є членом кооперативу й відповідно до договору №1/033-2020 від 03 березня 2020 року та договору про переуступку паю від 10 вересня 2020 року повністю розрахувалася в сумі 314250 грн за квартиру АДРЕСА_4 , проектною площею 141 кв.м. В подальшому Обслуговуючим кооперативом «Житлово-будівельний кооператив «Дрім Парк» видано ОСОБА_1 довідку №055 від 20 грудня 2021 року про повну сплату паю, витяг із переліку пайовиків від 20 грудня 2021 року та підписано з нею акт приймання-передачі квартири, на підставі чого ОСОБА_1 зареєструвала за собою право власності на спірну квартиру. Відповідно до пунктів 7.1, 7.3 договору про внесення пайових внесків №1/033-2020, він набуває чинності з моменту підписання сторонами та діє до повного виконання ними своїх зобов`язань. Договір вважається виконаним сторонами з моменту передання кооперативом квартири пайовику та підписання акту приймання-передачі квартири. З урахуванням встановлених обставин справи, змісту положень договору від 03 березня 2020 року про внесення пайових внесків №1/033-2020, а саме пунктів 1.2, 2.1, 2.2, 4.2.2, 4.2.7, 7.3, колегія суддів апеляційного суду вважає правильним висновок суду першої про те, що пайовик (боржник) ПП Агрофірма «Дарина» належним чином виконало свої зобов`язання перед кооперативом (кредитором), а останній прийняв таке виконання, передавши пайовику квартиру та відповідні документи, зокрема, довідки про повну сплату паю, а також акт приймання-передачі квартири, які є правовою підставою для набуття у власність квартири ОСОБА_1 . Посилання позивача на фактичне невнесення членами кооперативу ПП Агрофірма «Дарина» та ОСОБА_1 на розрахунковий рахунок кооперативу розміру паю грошовими коштами не підтверджено належними та допустимими доказами. В той же час слід врахувати, що згідно з пунктом 1 додатку №2 до договору про внесення пайових внесків №1/033-2020 від 03 березня 2020 року, внесення пайових внесків може відбуватися також іншими, не забороненими чинним законодавством України способами. Внутрішня інвентаризація, проведена кооперативом через понад чотири роки після видачі останніх документів, сама по собі не доводить їх помилковості або невиконання зобов`язання з боку відповідача. Кооператив погодив перехід до ОСОБА_1 прав за договором, неодноразово письмово підтвердив повний розрахунок, передав їй квартиру, видав документи, які є підставою для оформлення права власності. Враховуючи послідовність таких дій з боку кооперативу, ОСОБА_1 здійснила повний розрахунок з ПП Агрофірма «Дарина», прийняла квартиру та зареєструвала право власності на неї. При цьому, колегія суддів вбачає в діях кооперативу очевидну недобросовісність, коли виконавчий орган кооперативу послідовно видав та погодив ряд документів, зокрема, довідку №055 від 04 березня 2020 року про внесення ПП Агрофірма «Дарина» паю в повному обсязі, договір про переуступку паю від 10 вересня 2020 року, погоджений головою кооперативу, довідку №55/1 від 10 вересня 2020 року про проведення ОСОБА_1 повного розрахунку, довідку №055 від 20 грудня 2021 року про повну сплату паю, акт приймання-передачі квартири, витяг з переліку пайовиків від 20 грудня 2021 року, що підтверджують повний розрахунок пайовиків по внесення паю, однак в подальшому відповідне внесення паю повністю заперечило. Така поведінка позивача є суперечливою та недобросовісною і не може створювати для нього переваг. Також, колегія суддів звертає увагу позивача на те, що обраний позивачем спосіб захисту шляхом пред`явлення вимоги щодо розірвання договору може бути заявлений лише щодо чинного договору, в той час як за обставинами даної справи сторонами підтверджено припинення договірних відносин у зв`язку із належним виконанням сторонами своїх зобов`язань за договором, що, відповідно, виключає можливість задоволення позову за відсутності самого предмету спору. Правовий висновок про те, що розірвано може бути лише чинний (такий, що діє на час звернення до суду з позовом та прийняття відповідного судового рішення) договір, викладений у постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16 вересня 2022 року у справі №913/703/20. Крім того, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12 вересня 2023 року у справі №910/8413/21 виснувала щодо недоцільності розірвання договору, який є нечинним на час звернення до суду. Стосовно позовних вимог про витребування майна колегія суддів зауважує, що згідно зі статтею 387 ЦК України віндикаційна вимога належить власнику або іншому титульному володільцю майна, а необхідною умовою правильного застосування положень статей 387, 388 ЦК України є відсутність між сторонами зобов`язальних (договірних) правовідносин. Майнові права на квартиру були передані ПП Агрофірма «Дарина» ОСОБА_1 на підставі погодженого кооперативом договору про переуступку паю, надалі квартира передана їй самим кооперативом за відповідним актом приймання-передачі квартири. За наведеного, враховуючи, що майно ОСОБА_1 було набуто на виконання договору про внесення пайових внесків №1/033-2020 від 03 березня 2020 року, укладеного з позивачем, підстав вважати, що квартира вибула із володіння позивача поза його волею немає. При цьому, справа не містить доказів того, що спірна квартира належить на праві власності Обслуговуючому кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Дрім Парк» і він має право на витребування майна у добросовісного набувача ОСОБА_1 . Відповідно до частини 2 статті 83 ЦПК України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Відповідно до пункту 8 частини 2 статті 197 ЦПК України у підготовчому засіданні суд вирішує питання про призначення експертизи, виклик у судове засідання експертів, свідків, залучення перекладача, спеціаліста. У судових дебатах виступають з промовами (заключним словом) учасники справи. У цих промовах можна посилатися лише на обставини і докази, досліджені в судовому засіданні (частина 1 статті 242 ЦПК України). Відповідно до частин 1, 2 статті 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Доводи апеляційної скарги стосовно незаконності ухвали про відмову у призначенні експертизи колегія суддів також вважає необґрунтованими, враховуючи встановлені судом обставини справи. Зокрема, як в позовній заяві, так і під час розгляду справи в суді кооператив підтвердив свою обізнаність про існування документів, які сам же називав помилково виданими, при цьому у підготовчому провадженні не заявляв суду клопотань про витребування їх оригіналів і призначення експертизи. Заява про експертизу була подана лише після закриття підготовчого провадження та дослідження доказів, без обґрунтування об`єктивної неможливості вчинити відповідні процесуальні дії своєчасно, у зв`язку з чим відповідна заява підлягала залишенню без розгляду, в той час як суд відмовив у призначенні експертизи, тобто, розглянув заяву по суті. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи (частина 2 статті 376 ЦПК України). Враховуючи наведене, з огляду на те, що постановлення оскаржуваної ухвали на правильність вирішення справи не вплинуло, підстав для її зміни чи скасування не вбачається. Стосовно стягнення витрат з надання правничої допомоги колегія суддів зазначає наступне. Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (частини перша, третя статті 133 ЦПК України). Відповідно до статті 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав. Частиною першою статті 15 ЦПК України встановлено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Відповідно до частини першої статті 58 ЦПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Представником у суді може бути адвокат або законний представник (частина перша статті 60 ЦПК України). Згідно з частиною третьою статті 142 ЦПК України, у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Однак якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача. За змістом частин першої, другої та третьої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи, витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. При цьому, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та таке ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних з наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про їх відшкодування. Такий правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі №826/1216/16 (провадження №11-562ас18). Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду. Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правничої допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»). Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися. Велика Палата Верховного Суду вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц). Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення ЄСПЛ у справі «East/West Alliance Limited» проти України» від 23 січня 2014 року, заява №19336/04, §268)). Згідно з частиною четвертою статті 137 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. Відповідно до частин п`ятої, шостої статті 137 ЦПК України, у разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Для суду не є обов`язковими зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема, у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату певного гонорару, у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи це питання, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (пункт 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі №904/4507/18). Втім, під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд: - має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у частині четвертій статті 137 ЦПК України (а саме співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони (подібні висновки викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 липня 2023 року у справі №911/3312/21); - з власної ініціативи або за наявності заперечення сторони може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково, керуючись критеріями, що визначені у частинах третій-п`ятій, дев`ятій статті 141 ЦПК України (а саме: пов`язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення або заявлення неспівмірно нижчої суми судових витрат, порівняно з попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами тощо) (близькі за змістом висновки сформульовані у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року, №922/1964/21). У разі недотримання вимог частини четвертої статті 137 ЦПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони. Натомість під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частиною третьою статті 141 ЦПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу, або ж присудити такі витрати частково (постанова Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2024 у справі №686/5757/23). Таким чином, Велика Палата Верховного Суду послідовно сформувала та дотримується підходу, за якого клопотання іншої сторони є обов`язковою передумовою для зменшення судом витрат на правничу допомогу лише в контексті критеріїв, наведених у частині четвертій статті 137 ЦПК України. Натомість критерії, окреслені в частині третій статті 141 ЦПК України, суд може застосувати і з власної ініціативи, незалежно від наявності клопотань іншої сторони. Оцінка реальності адвокатських витрат (установлення їхньої дійсності та неодмінності), а також розумності їхнього розміру здійснюється з огляду на конкретні обставини справи, тобто є оціночним поняттям. Оцінка суми витрат, заявлених до відшкодування, на предмет відповідності зазначеним критеріям є завданням того суду, який розглядав конкретну справу і мав визначати суму відшкодування з належним урахуванням особливостей кожної справи та всіх обставин, що мають значення (постанова Верховного Суду від 16.03.2026 у справі №522/7662/23). Як вбачається з матеріалів справи, відповідно договору про надання правової (правничої) допомоги №18/08/2 від 18 серпня 2025 року та додаткової угоди до нього від цієї ж дати, укладених між АО «Юрколегія» та ОСОБА_1 , вартість послуг з надання правничої допомоги в суді першої інстанції визначена у фіксованому вигляді у розмірі 103000 грн. Вказана сума була сплачена ОСОБА_1 , що підтверджено платіжними інструкціями №7455978720 від 19 серпня 2025 року на суму 30000 грн, №7484387612 від 27 серпня 2025 року на суму 60000 грн та №7517012112 від 05 вересня 2025 року на суму 13000 грн. Позивач в суді першої інстанції заперечень щодо обґрунтованості заявлених до відшкодування сум з надання правничої допомоги не заявив. Разом з тим, суд першої інстанції не врахував критерії, що визначені у частинах третій-п`ятій, дев`ятій статті 141 ЦПК України, зокрема, що вартість правничої допомоги заявленої відповідачем до відшкодування становить більше 30% від вартості предмету спору, що є необґрунтованим та непропорційним, у зв`язку з чим колегія суддів, враховуючи вимоги апеляційної скарги, вважає за необхідне зменшити розмір суму стягнення з відшкодування витрат з надання правничої допомоги зі 103000 грн до 35000 грн. За умовами договору про надання правової (правничої) допомоги №25/05/3 від 25 травня 2026 року та додаткової угоди до нього від цієї ж дати, які укладено між АО «Юрколегія» та ОСОБА_1 , вартість ознайомлення з матеріалами справи, підготовки відзиву на апеляційну скаргу і представництва інтересів відповідача в Хмельницькому апеляційному суді визначено у фіксованому розмірі 88000 грн. Договором №02/06 від 02 червня 2026 року сторони уточнили зміст правничої допомоги та погодили сплату гонорару протягом двох місяців з моменту укладення додаткової угоди. Платіжними інструкціями від 08 та 18 червня 2026 року підтверджено перерахування АО «Юрколегія» загалом 80000 грн двома платежами, по 40000 грн, один із яких здійснено ОСОБА_3 із зазначенням у призначенні платежу договору №25/05/3 та Шепель І.Є., а другий - безпосередньо ОСОБА_1 . Колегія суддів, з урахуванням заяви Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Дрім Парк», поданої до суду апеляційної інстанції щодо необґрунтованості стягнення з нього витрат на правничу допомогу, діючи у відповідності з приписами частини третьої статті 141 ЦПК України, зважаючи на складність справи, складність застосування норм права при підготовці відзиву на апеляційну скаргу, об`ємом 13 сторінок, вважає, що розмір правничої допомоги, заявлений ОСОБА_1 до відшкодування в суді апеляційної інстанції в сумі 88000 грн є завищеним, не відповідає об`єму фактично наданої адвокатським бюро правової допомоги та є непропорційним предмету спору, відтак підлягає зменшенню до 15000 грн. Таким чином, суд першої інстанції правильно встановивши фактичні обставини справи та застосувавши норми матеріального права, правильно вирішив спір по суті, однак не врахував невідповідності заявлених до відшкодування сум з надання правничої допомоги, у зв`язку з чим судове рішення у відповідній частині підлягає зміні, в решті судове рішення слід залишити без змін. Керуючись ст.ст. 374, 376, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, суд, постановив: Апеляційну скаргу Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Дрім Парк» задовольнити частково. Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 30 березня 2026 року в частині стягнення витрат з надання правничої допомоги змінити. Стягнути з Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Дрім Парк» на користь ОСОБА_1 35000 грн витрат з надання правничої допомоги в суді першої інстанції. В решті судове рішення залишити без змін. Ухвалу Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 30 березня 2026 року залишити без змін. Стягнути з Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Дрім Парк» на користь ОСОБА_1 15000 грн витрат з надання правничої допомоги в суді апеляційної інстанції. Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повний текст постанови складено 25 серпня 2026 року. Судді: Р.С. Гринчук А.П. Корніюк І.В. П`єнта