Текст рішення
УХВАЛА
26 серпня 2026 року
м. Київ
cправа № 910/4660/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Картере В.І. - головуючий, Жуков С.В., Пєсков В.Г.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Національної поліції України
на додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 17.07.2026 (колегія суддів у складі: Сотніков С.В. - головуючий, Отрюх Б.В., Остапенка О.М.), з урахуванням ухвали Північного апеляційного господарського суду від 20.07.2026 про виправлення описки,
у справі № 910/4660/21
за заявою Іноземного підприємства « 1+1 Продакшн»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Главред-Медіа»
про банкрутство,
ВСТАНОВИВ:
У провадженні Господарського суду міста Києва перебуває справа № 910/4660/21 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Главред-Медіа».
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.12.2025 задоволено клопотання ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю «Главред-Медіа» арбітражного керуючого Потупало Н. І. про зняття з розшуку транспортного засобу; зобов`язано Департамент інформаційно-аналітичної підтримки Національної поліції України виключити з інформаційної підсистеми «Гарпун» інформаційно-телекомунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України» транспортний засіб марки LEXUS, модель RX 350, реєстраційний номер НОМЕР_1 , ідентифікаційний номер (VIN) НОМЕР_2 .
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 09.06.2026 апеляційну скаргу Національної поліції України задоволено; ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.12.2025 скасовано; ухвалено нове рішення, яким відмовлено у задоволенні клопотання ліквідатора боржника арбітражного керуючого Потупало Н. І. про зняття транспортного засобу з розшуку.
Національна поліція України звернулася до суду апеляційної інстанції із заявою про ухвалення додаткового судового рішення, у якій просила стягнути з ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю «Главред-Медіа» арбітражного керуючого Потупало Н. І. сплачений за подання апеляційної скарги судовий збір у сумі 2662,40 грн.
Додатковою постановою Північного апеляційного господарського суду від 17.07.2026 заяву Національної поліції України задоволено частково; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Главред-Медіа» на користь Національної поліції України судовий збір.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.07.2026 виправлено описку в пункті 2 резолютивної частини додаткової постанови від 17.07.2026 та зазначено, що з Товариства з обмеженою відповідальністю «Главред-Медіа» на користь Національної поліції України підлягає стягненню судовий збір у сумі 2 662,40 грн.
06.08.2026 Національна поліція України звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою на додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 17.07.2026, з урахуванням ухвали про виправлення описки від 20.07.2026, у якій просить скасувати додаткову постанову в частині стягнення судового збору з Товариства з обмеженою відповідальністю «Главред-Медіа» та ухвалити в цій частині нове рішення про стягнення судового збору з ліквідатора боржника арбітражного керуючого Потупало Н. І.
Обґрунтовуючи підставу касаційного оскарження, скаржник посилається на пункт 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України та стверджує про відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування частини дев`ятої статті 129 Господарського процесуального кодексу України у питанні можливості покладення судового збору безпосередньо на арбітражного керуючого, за клопотанням якого ухвалено судове рішення, якщо таке клопотання, за твердженням скаржника, подано поза межами повноважень арбітражного керуючого.
Перевіривши матеріали касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з огляду на таке.
Відповідно до пункту 8 частини другої статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
За змістом частини першої статті 17 Господарського процесуального кодексу України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та/або обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Пунктом 4 частини першої статті 287 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та/або обов`язки, мають право подати касаційну скаргу на ухвали і постанови суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку та постанови суду апеляційної інстанції у справах про банкрутство (неплатоспроможність) у випадках, передбачених Кодексом України з процедур банкрутства.
Відповідно до частини першої статті 9 Кодексу України з процедур банкрутства ухвали господарського суду, постановлені у справі про банкрутство (неплатоспроможність) за результатами розгляду господарським судом заяв, клопотань та скарг, а також постанова про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури або процедури погашення боргів боржника можуть бути оскаржені в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно з частиною третьою статті 9 Кодексу України з процедур банкрутства у касаційному порядку не підлягають оскарженню постанови апеляційного господарського суду, прийняті за результатами перегляду судових рішень, крім: ухвали про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), ухвали попереднього засідання, ухвал за результатами розгляду грошових вимог кредиторів, поданих після закінчення строку, встановленого для їх подання, ухвали про затвердження плану санації у справі про банкрутство, ухвали про затвердження плану реструктуризації боргів боржника у справі про неплатоспроможність фізичної особи, ухвали про закриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), а також постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури або процедури погашення боргів боржника та рішень, прийнятих за результатами розгляду заяв, поданих у межах провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність).
Скарги на постанови апеляційних господарських судів, прийняті за результатами оскарження ухвал господарського суду у справах про банкрутство, які не підлягають оскарженню в касаційному порядку окремо, можуть включатися до касаційної скарги на ухвали, постанови у справах про банкрутство (неплатоспроможність), що підлягають оскарженню.
Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду в ухвалі від 24.05.2023 у справі № 910/18250/16 зазначив, що наведений у частині третій статті 9 Кодексу України з процедур банкрутства перелік судових рішень, які підлягають касаційному оскарженню, є вичерпним, а подання касаційних скарг на інші судові рішення виключає можливість здійснення касаційного провадження за такими скаргами.
Ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.12.2025 постановлено безпосередньо в основному провадженні у справі № 910/4660/21 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Главред-Медіа» за результатами розгляду клопотання ліквідатора про зняття з розшуку транспортного засобу, який був реалізований у ліквідаційній процедурі.
Зазначеною ухвалою не вирішено майнового спору, стороною в якому є боржник, у відокремленому позовному провадженні за правилами статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства. Ця ухвала є процедурним судовим рішенням, постановленим у межах основного провадження у справі про банкрутство за результатами розгляду клопотання ліквідатора.
Ухвала суду першої інстанції про задоволення або відмову в задоволенні клопотання ліквідатора щодо зняття транспортного засобу з розшуку не належить до судових рішень, постанови апеляційного господарського суду за результатами перегляду яких можуть бути самостійно оскаржені в касаційному порядку відповідно до частини третьої статті 9 Кодексу України з процедур банкрутства.
Передбачена цією нормою можливість касаційного оскарження рішень, прийнятих за результатами розгляду заяв, поданих у межах провадження у справі про банкрутство, стосується рішень, ухвалених за результатами вирішення спорів у відокремленому позовному провадженні відповідно до статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства, а не ухвал за результатами розгляду заяв, скарг чи клопотань в основному провадженні у справі про банкрутство. Подібний висновок викладено в ухвалі Верховного Суду від 11.10.2023 у справі № 922/4460/21.
За змістом пункту 3 частини першої та частини п`ятої статті 244 Господарського процесуального кодексу України суд, який ухвалив рішення, може ухвалити додаткове рішення, якщо ним не вирішено питання про судові витрати; додаткове рішення або ухвала про відмову в прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені.
Із системного аналізу положень статті 244 Господарського процесуального кодексу України випливає, що додаткове судове рішення є похідним від первісного судового акта, його невід`ємною складовою та засобом усунення неповноти цього акта, зокрема щодо питання про розподіл судових витрат.
Додаткова постанова Північного апеляційного господарського суду від 17.07.2026 прийнята з метою вирішення питання про розподіл судового збору, понесеного Національною поліцією України у зв`язку з апеляційним переглядом ухвали Господарського суду міста Києва від 12.12.2025. Вона є похідною від постанови Північного апеляційного господарського суду від 09.06.2026 та не може мати ширшого режиму касаційного оскарження, ніж основний судовий акт.
Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство у згаданій ухвалі від 24.05.2023 у справі № 910/18250/16 сформулював висновок про те, що можливість касаційного оскарження додаткового судового рішення про розподіл судових витрат, ухваленого внаслідок прийняття первісного судового рішення щодо процедурного питання у справі про банкрутство, касаційне оскарження якого не передбачене частиною третьою статті 9 Кодексу України з процедур банкрутства, відсутня.
Оскільки постанова Північного апеляційного господарського суду від 09.06.2026, за наслідками ухвалення якої прийнято оскаржувану додаткову постанову, не підлягає окремому касаційному оскарженню, додаткова постанова цього суду від 17.07.2026 щодо розподілу судових витрат також не є судовим рішенням, яке може бути самостійно переглянуте в касаційному порядку.
Посилання Національної поліції України на пункт 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України не спростовує наведеного. Визначені частиною другою статті 287 цього Кодексу підстави касаційного оскарження застосовуються після встановлення того, що відповідне судове рішення належить до визначених законом об`єктів касаційного оскарження. Викладення у касаційній скарзі питання застосування частини дев`ятої статті 129 Господарського процесуального кодексу України не розширює встановленого частиною третьою статті 9 Кодексу України з процедур банкрутства переліку судових рішень, які підлягають касаційному оскарженню.
Зі змісту касаційної скарги та її прохальної частини вбачається, що Національна поліція України не оскаржує окремо ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 20.07.2026 про виправлення описки, не заперечує правильності визначеної після виправлення суми судового збору та не просить скасувати зазначену ухвалу. Посилання на неї в касаційній скарзі використане для визначення редакції оскаржуваної додаткової постанови та не змінює предмета касаційного оскарження.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 293 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
З огляду на те, що касаційну скаргу Національної поліції України подано на додаткову постанову апеляційного господарського суду, яка не підлягає самостійному касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження належить відмовити на підставі пункту 1 частини першої статті 293 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись статтею 9 Кодексу України з процедур банкрутства, статтями 234, 235, пунктом 4 частини першої статті 287, пунктом 1 частини першої статті 293 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
УХВАЛИВ:
1. Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі № 910/4660/21 за касаційною скаргою Національної поліції України на додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 17.07.2026, з урахуванням ухвали Північного апеляційного господарського суду від 20.07.2026 про виправлення описки.
2. Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами надіслати скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий В. Картере
Судді С. Жуков
В. Пєсков