Справа № 905/294/26

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УХВАЛА 31 серпня 2026 року м. Харків Справа № 905/294/26 Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Тарасова І.В., суддя Білоусова Я.О., суддя Демідова П.В., розглянувши апеляційну скаргу (вх.№1842Д/2) Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» на ухвалу Господарського суду Донецької області від 17.08.2026 у справі №905/294/26 за результатом розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» з грошовими вимогами до боржника у порядку ст.45 Кодексу України з процедур банкрутства, за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Славклінсервіс», до Публічного акціонерного товариства «Донбасенерго», про банкрутство, - ВСТАНОВИВ: Ухвалою Господарського суду Донецької області від 18.05.2026 у справі №905/294/26 відкрито провадження у справі про банкрутство Публічного акціонерного товариства «Донбасенерго»; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; введено процедуру розпорядження майном та призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Юринець Арсена Володимировича; вирішено інші процедурні питання. На офіційній сторінці Верховного Суду веб-порталу Судова влада України опубліковано повідомлення про відкриття провадження у справі про банкрутство Публічного акціонерного товариства «Донбасенерго»(№79454 від 19.05.2026). У межах строку, визначеного частиною 3 ст.45 Кодексу України з процедур банкрутства, до господарського суду подано заяви з грошовими вимогами до боржника: - Товариство з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» (код ЄДРПОУ 42399676) на суму 5544743608,70 грн (вх.№2750/26 від 12.06.2026), - Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (код ЄДРПОУ 13486010) на суму 2531818,78 грн (вх.№ 2592/26 від 15.06.2026), - Приватне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз» (код ЄДРПОУ 03361075) на суму 73099300,46 грн (вх.№ 2544/26/25 від 12.06.2026) та на суму 2136558177,49 грн (вх.№ 2643/26 від 17.06.2026), - Приватне акціонерне товариство «Шахтоуправління «Донбас» (код ЄДРПОУ 00174668) на суму 363699327,70 грн (вх.№2604/26 від 16.06.2026), - Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгова електрична компанія» (код ЄДРПОУ 36530971) на суму 2855653,51 грн (вх.№ 2609/26 від 16.06.2026), - Східне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків (код ЄДРПОУ 43968079) на суму 571554892,84 грн. (вх.№2620/26 від 16.06.2026), -Товариство з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «Декстер» 3816900,42 грн (вх.№ 2621/26 від 16.06.2026), - Товариство з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» (код ЄДРПОУ 40121452) на суму 1100517832,94 грн (вх.№2622/26 від 16.06.2026), - Акціонерне товариство «Українські енергетичні машини» (код ЄДРПОУ 05762269) на суму 898869039,26 грн (вх.№2623/26 від 16.06.2026), - Головне управління ДПС у Донецькій області (код ЄДРПОУ 44070187) на суму 172432095,71 грн (вх.№ 2626/26 від 17.06.2026), - Приватне акціонерне товариство «Національна енергетична компанія «Укренерго» (код ЄДРПОУ 00100227) на суму 270597271,98 грн (вх.№ 2637/26 від 17.06.2026), - Товариство з обмеженою відповідальністю «Енергетична компанія «Система» (код ЄДРПОУ 43719190) на суму 9902359,07 грн (вх.№2645/25 від 17.06.2026), - Акціонерне товариство «ДТЕК Донецькі електромережі» (код ЄДРПОУ 00131268) на суму 257200,13 грн (вх.№2665/26 від 19.06.2026), - Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області (код ЄДРПОУ 21782461) на суму 2168376,39 грн (вх.№ 2670/26 від 19.06.2026), які призначені судом до розгляду у попередньому засіданні суду відповідними ухвалами. У попередньому судовому засіданні 28.07.2026 судом розглянуто заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «Декстер» з кредиторськими вимогами до боржника (вх.№2621/26) з постановленням окремого процесуального документу суду; розпочато розгляд заяв Приватного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз» про грошові вимоги до боржника (вх.№2544/26 та вх.№2643/26) та оголошено перерву в їх розгляді до 17.08.2026 о 12:15 год., з постановленням окремо процесуального документа (ухвали); розпочато розгляд заяви Акціонерного товариства «Українські енергетичні машини» про грошові вимоги до боржника (вх.№2623/26) та відкладено її розгляд на 17.08.2026 о 12:00 год., з постановленням окремо ухвали суду. Також, судом відповідною ухвалою від 28.07.2026 повідомлено учасників справи про перерву у попередньому засіданні з розгляду інших заявлених кредиторських вимог до 17.08.2026 о 12:30 год., визнано явку представників необов`язковою. Ухвалою Господарського суду Донецької області від 17.08.2026 відмовлено у визнанні грошових вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» (код ЄДРПОУ 40121452) до Публічного акціонерного товариства «Донбасенерго» (код ЄДРПОУ 23343582) у розмірі 1100517832,94 грн. Ухвалою Господарського суду Донецької області від 17.08.2026 повідомлено заявників кредиторських вимог, боржника, кредиторів та розпорядника майна-арбітражного керуючого про перерву у попередньому засіданні у справі №905/294/26 про банкрутство до 29.09.2026 о 12:30 год. Визнано явку представників не обов`язковою. Встановлено строк для подачі суду всіх заяв по суті, клопотань, пояснень, доказів тощо - не пізніше ніж за п`ять днів до дня призначеного попереднього засідання, разом із доказами направлення їх копій іншим учасникам справи. Товариство з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» звернулося до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Донецької області від 17.08.2026 у справі №905/294/26, ухвалити нове рішення, яким визнати грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» до Публічного акціонерного товариства «Донбасенерго» у розмірі 1100517832,94 грн. Судові витрати, понесені апелянтом у зв`язку з поданням апеляційної скарги, покласти на боржника. Дослідивши матеріали апеляційної скарги, колегія суддів зазначає таке. У силу статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованої Законом України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року» (далі - Конвенція), кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов`язків або при висуненні проти неї будь-якого кримінального обвинувачення має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, створеним відповідно до закону. За вимогами статей 8, 129 Конституції України та статей 2, 11 Господарського процесуального кодексу України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Цим принципом керується суддя, здійснюючи правосуддя. Водночас, відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах «Мушта проти України», «Мельник проти України»), що застосовується як джерело права при розгляді справ судами згідно зі статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані. У той же час такі норми або їх застосування мають відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби. Тобто право на звернення до суду не є абсолютним та обмежено вимогами процесуального закону щодо прийнятності відповідної скарги чи заяви, зокрема, стосовно строків їх подання та / або встановленої законом заборони на таке оскарження. Застосування відповідних обмежень у передбачених законом випадках не може вважатися порушенням права особи на доступ до суду. Відповідно до частини 1 статті 3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Кодексу України з процедур банкрутства, Закону України «Про міжнародне приватне право», а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Згідно з частиною 6 статті 12 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи про банкрутство (неплатоспроможність) у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Кодексом України з процедур банкрутства. Статтею 2 Кодексу України з процедур банкрутства також передбачено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, ГПК України, іншими законами України. Застосування положень ГПК України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Відповідно до частини 2 статті 254 Господарського процесуального кодексу України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції окремо від рішення суду лише у випадках, передбачених статтею цього Кодексу. Оскарження ухвал суду, які не передбачені статтею 255 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається. У статті 255 Господарського процесуального кодексу України наведено перелік ухвал, які можуть бути оскаржені окремо від рішення суду першої інстанції. Пунктом 17 частини 1 зазначеної статті визначено, що окремо від рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції у справах про банкрутство (неплатоспроможність) у випадках, передбачених Кодексом України з процедур банкрутства. Відповідно до частини 2 ст.255 Господарського процесуального кодексу України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції можуть подавати учасники справи відповідно до цього Кодексу та Кодексу України з процедур банкрутства. Водночас, у Кодексі України з процедур банкрутства, на відміну від Господарського процесуального кодексу України, не визначено вичерпного переліку ухвал у справі про банкрутство, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення суду, натомість у статті 9 Кодексу України з процедур банкрутства встановлено правила оскарження судових рішень у процедурі банкрутства. Згідно з положеннями зазначеної статті ухвали господарського суду, постановлені у справі про банкрутство (неплатоспроможність) за результатами розгляду господарським судом заяв, клопотань та скарг, а також постанова про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури або процедури погашення боргів боржника можуть бути оскаржені в порядку, встановленому ГПК України, з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (частина 1). В апеляційному порядку можуть бути оскаржені постанова про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури / процедури погашення боргів, усі ухвали місцевого господарського суду, прийняті у справі про банкрутство (неплатоспроможність), крім випадків, передбачених ГПК України та цим Кодексом (частина 2). Такими випадками (виключеннями із загального правила апеляційного оскарження всіх ухвал) є, зокрема, встановлені частиною 2 статті 254, частиною 1 статті 255 Господарського процесуального кодексу України обмеження щодо оскарження ухвал першої інстанції окремо від рішення суду, які поширюються на універсальні ухвали, постановлені у справі про банкрутство (неплатоспроможність), а також окремі застереження за текстом Кодексу України з процедур банкрутства. Зокрема, відповідно до абзацу 2 частини 2 статті 47 Кодексу України з процедур банкрутства за результатами розгляду вимог окремого кредитора господарський суд постановляє ухвалу про їх визнання чи відхилення (повністю або частково), що не може бути оскаржена окремо від ухвали господарського суду, постановленої за результатами попереднього засідання. За загальним правилом, закріпленим у частині 3 статті 255 Господарського процесуального кодексу України заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду. У рішенні від 27.01.2010 №3-рп/2010 Конституційний Суд України, надаючи тлумачення припису про те, що заперечення на ухвали, які не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду, виснував, зокрема, що це положення слід розуміти так, що будь-яка ухвала суду підлягає перегляду в апеляційному порядку самостійно або разом з рішенням суду. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18.02.2020 у справі №918/335/17 дійшла висновку, що судові рішення у процедурі банкрутства можна поділити на дві такі групи. Перша група стосується розв`язання специфічних питань, притаманних саме процедурам банкрутства, тобто непозовному провадженню: про відкриття провадження у справі про банкрутство, про припинення дії мораторію щодо майна боржника, про закриття провадження у справі про банкрутство, про затвердження плану санації, про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, про призначення (розумій також і відсторонення) керуючого санацією, ліквідатора тощо. Друга група стосується виключно вирішення спорів. До неї належать судові рішення щодо розгляду спорів, у межах справи про банкрутство, стороною в яких є боржник. Такі спори розглядаються за позовом сторони, тобто в позовному провадженні. Кодекс України з процедур банкрутства не містить норм, які встановлювали б загальні правила ухвалення судових рішень, водночас аналіз приписів цього спеціального закону засвідчує, що у основному провадженні у справі про банкрутство (неплатоспроможність) лише питання визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури / процедури погашення боргів вирішуються постановою, з інших, процедурних чи сутнісних питань цього спеціального провадження суд першої інстанції постановляє ухвали. Тож значення ухвал, як судових рішень першої інстанції в процедурі банкрутства має свої відмінності, оскільки в деяких випадках вони за змістом максимально наближені до рішення (ухвали про визнання грошових вимог кредитора, розірвання мирової угоди чи визнання її недійсною та інші). Отже, зважаючи на те, що у основному провадженні у справі про банкрутство (неплатоспроможність), на відміну від позовного провадження у такій справі, суд не ухвалює рішення, слід вважати, що учасник справи про банкрутство має право включити заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду згідно з приписами ГПК України, до апеляційної скарги на судове рішення (ухвалу, постанову), яке є наступним після ухвали, яка не може бути оскаржена окремо, або рішення, яке є логічно та за наслідками пов`язаним із такою ухвалою. Водночас, апеляційний господарський суд не приймає до розгляду і повертає апеляційну скаргу на підставі пункту 4 частини 5 статті 260 Господарського процесуального кодексу України (скаргу подано на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду), якщо таку скаргу подано з порушенням відповідних положень статей 254, 255 Господарського процесуального кодексу України, або без урахування окремих виключень за КУзПБ, зокрема, щодо неможливості оскарження ухвали за результатами розгляду вимог кредитора окремо від ухвали господарського суду, постановленої за результатами попереднього засідання (абзац 2 частини 2 статті 47 КУзПБ). Подібного за змістом висновку дійшов Верховний Суд у складі палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду в постанові від 16.08.2023 у справі №920/162/23, що узгоджується зі сталою та актуальною позицією Верховного Суду щодо наслідків оскарження ухвали за результатами розгляду вимог кредитора окремо від ухвали господарського суду, постановленої за результатами попереднього засідання, сформульованою у постановах від 11.06.2025 у справі №920/1474/23, від 30.06.2025 у справі №909/696/23, від 01.09.2025 у справі №908/1897/24, від 06.11.2025 у справі №911/2308/23 тощо. У даному випадку апеляційну скаргу ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» подано на ухвалу Господарського суду Донецької області від 17.08.2026 у справі №905/294/26, якою відмовлено у визнанні грошових вимог ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» до боржника у розмірі 1100517832,94 грн. За матеріалами електронної справи судом встановлено, що ухвалою Господарського суду Донецької області від 17.08.2026 повідомлено заявників кредиторських вимог, боржника, кредиторів та розпорядника майна-арбітражного керуючого про перерву у попередньому засіданні у справі №905/294/26 про банкрутство до 29.09.2026 о 12:30 год. Отже, попереднє засідання не завершилося і остаточне рішення за його результатами судом ще не ухвалено. Тобто фактично ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» оскаржує ухвалу місцевого господарського суду від 17.08.2026 про відмову у визнанні грошових вимог, яка не може бути оскаржена окремо від ухвали господарського суду, постановленої за результатами попереднього засідання, в силу прямої вимоги закону, встановленої в абзаці 2 частини 2 статті 47 Кодексу України з процедур банкрутства. Пунктом 4 частини 5 статті 260 Господарського процесуального кодексу України визначено, що апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції також, якщо скаргу подано на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду. Ураховуючи, що апеляційна скарга ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» подана на ухвалу за результатами розгляду вимог кредитора окремо від ухвали господарського суду, постановленої за результатами попереднього засідання в цій справі, вона підлягає поверненню на підставі пункту 4 частини 5 ст.260 Господарського процесуального кодексу України. Оскільки апеляційна скарга подана через електронний кабінет, її роздруковані судом матеріали заявнику не надсилаються. Керуючись статтями 234, 254, 255, 258, 260 Господарського процесуального кодексу України, УХВАЛИВ: Повернути апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» на ухвалу Господарського суду Донецької області від 17.08.2026 у справі №905/294/26. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями. Порядок та строки оскарження ухвали передбачені статтями 287-289 Господарського процесуального кодексу України. Головуючий суддя І.В. Тарасова Суддя Я.О. Білоусова Суддя П.В. Демідова