Справа № 910/8655/26

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 [email protected] ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "26" серпня 2026 р. Справа№ 910/8655/26 Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого: Ходаківської І.П. суддів: Демидової А.М. Владимиренко С.В. за участю секретаря судового засідання: Зозулі Н.М. за участю представників: від ТОВ "Агат": Ремарчук В. В. від АТ "Завод "Маяк"": Ракоц А. В.; Ракоц І. В. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Завод "Маяк" на ухвалу господарського суду міста Києва від 15.07.2026 (про задоволення заяви про забезпечення позову) (ухвала підписана 15.07.2026) у справі № 910/8655/26 (суддя О. Г. Удалова) за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Агат" про вжиття заходів забезпечення позову до подання позовної заяви особа, яка може набути статусу учасника справи Акціонерне товариство "Завод "Маяк" (відповідач) В С Т А Н О В И В : Короткий зміст заяви про забезпечення позову 14 липня 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Агат" (надалі - заявник, ТОВ "Агат") звернулось до господарського суду міста Києва із заявою про забезпечення позову до його пред`явлення. В заяві про забезпечення позову заявник зазначив про намір звернутись до суду з позовом до Акціонерного товариства "Завод "Маяк" (надалі - відповідач, АТ "Завод "Маяк") про визнання недійсним одностороннього правочину щодо припинення орендних відносин за договором оренди нерухомого майна № 92 від 30.09.2022, який укладено з АТ "Завод "Маяк", та визнання за ТОВ "Агат" права володіння та користування (найму оренди) на підставі договору оренди нерухомого майна № 92 від 30.09.2022, укладеного між ТОВ "Агат" та АТ "Завод "Маяк", нерухомим майном, а саме нежитловими приміщеннями загальною площею 5188,0 кв. м., що розміщені за адресою: м. Київ, проспект Степана Бандери, 8, частина корпусу № 16А. В заяві також ТОВ "Агат" просило вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони Акціонерному товариству "Завод "Маяк", особам, що діють за його дорученням та іншим особам, що здійснюють постачання (продаж), розподіл, передачу електроенергії, водопостачання та водовідведення вчиняти будь-які дії з припинення та/або обмеження постачання та або розподілу (передачі) електричної енергії та/або відключення від електропостачання, систем водопостачання та водовідведення, теплопостачання нежитлових приміщень, загальною площею 5 188,0 кв. м., що розташовані за адресою: м. Київ, проспект Степана Бандери, 8, частина корпусу № 16А, на 1-7 поверхах, що складаються з приміщень: на 1 поверсі - площею 1200 кв. м., на 2 поверсі площею 475, кв. м., на 3 поверсі площею 725 кв. м., на 4 поверсі площею 725 кв. м., на 5 поверсі площею 725, кв. м., на 6 поверсі площею 725 кв. м., на 7 поверсі площею 613 кв. м. Обґрунтовуючи заяву, заявник вказав, що ТОВ "Агат" (орендар) та АТ "Завод "Маяк" (орендодавець) укладено договір оренди нерухомого майна № 92 від 30.09.2022. За умовами даного договору заявнику в строкове платне користування передано нежитлові приміщення загальною площею 5188,0 кв. м., які розташовані за адресою: м. Київ, проспект Степана Бандери, 8, частина корпусу № 16А. Відповідно до п. 10.3 договору, строк дії договору складає - протягом 2 років 11 місяців в частині оренди (користування майном орендарем), а в частині повернення майна орендодавцеві, виконання грошових зобов`язань, відповідальності за порушення до повного виконання. Сторони погодили, що даний договір підлягає автоматичній пролонгації не більше 6-ти разів. Також, сторонами погоджено в п. 6.5. договору, що після строку дії даного договору, у разі належного виконання своїх зобов`язань, орендар має право перед іншими особами на укладення договору оренди майна на новий строк. Про намір продовжити договір оренди орендар має письмово повідомити орендодавця не пізніше ніж за 30 днів до завершення строку дії цього договору. ТОВ "Агат" листом від 28.07.2025 повідомило АТ "Завод "Маяк" про пролонгацію (продовження) з 01.09.2025 договору № 92 від 30.09.2022 на тих самих умовах та на той самий строк, що підтверджується описом вкладення у цінний лист та поштовою накладною. Проте, заявником отримано лист від АТ "Завод "Маяк" № 1083 від 01.09.2025 про припинення договору оренди № 92 від 30.09.2022. У відповідь на цей лист ТОВ "Агат" повідомило про відсутність зміни обставин та відсутність підстав для укладення нового договору, проте вказало про пролонгацію існуючого договору оренди. Разом з тим, як вказує ТОВ "Агат", з вересня 2025 року АТ "Завод "Маяк" почало створювати перешкоди в користуванні майном, що знаходиться в оренді ТОВ "Агат". Заявник стверджує, що до нього надійшли численні звернення суборендарів про перешкоджання їх законній господарській діяльності та намагання отримати персональні дані їх працівників. 10.09.2025 заблоковано доступ відповідального за електрогосподарство ТОВ "Агат" до системи обліку та передачі електричної енергії та трансформаторного обладнання шляхом опечатування. Також ТОВ "Агат" зазначає, що припинено водопостачання, водовідведення, заблоковано доступ до альтернативних джерел електроживлення, а 20.05.2026 посадовими особами АТ "Завод "Маяк" шляхом втручання в роботу трансформаторної підстанції було припинено електропостачання орендованого позивачем майна. Враховуючи вищевикладене, позивач подав заяву про вжиття заходів забезпечення позову до подання позовної заяви. Короткий зміст ухвали місцевого господарського суду та мотиви її постановлення Ухвалою господарського суду міста Києва від 15.07.2026, яка є предметом апеляційного оскарження у цій справі, задоволено частково заяву ТОВ "Агат" про вжиття заходів забезпечення позову до подання позовної заяви. До набрання законної сили рішенням суду у справі №910/8655/26 вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони АТ "Завод "Маяк" та будь-яким іншим особам, що діють за його дорученням, вчиняти будь-які дії з припинення та/або обмеження постачання та або розподілу (передачі) електричної енергії та/або відключення від електропостачання, систем водопостачання та водовідведення нежитлових приміщень, загальною площею 5 188,0 кв. м., що розташовані за адресою: м. Київ, проспект Степана Бандери, 8, частина корпусу № 16А на 1-7 поверхах, що складаються з приміщень: на 1 поверсі - площею 1200 кв. м., на 2 поверсі площею 475, кв. м., на 3 поверсі площею 725 кв. м., на 4 поверсі площею 725 кв. м., на 5 поверсі площею 725, кв. м., на 6 поверсі площею 725 кв. м., на 7 поверсі площею 613 кв. м. В іншій частині заяви відмовлено. Постановляючи ухвалу, місцевий господарський суд погодився з доводами заявника в частині необхідності вжиття заходів забезпечення позову до подання позовної заяви шляхом заборони відповідачу та особам, що діють за його дорученням, вчиняти дії з припинення або обмеження електро-, водопостачання та водовідведення орендованих приміщень. Суд мотивував це тим, що між сторонами існує реальний спір щодо чинності договору оренди, а факт обмеження комунальних послуг з боку орендодавця підтверджується належними доказами та позбавляє заявника можливості користуватися майном, що створює ризик ускладнення чи унеможливлення ефективного захисту порушених прав у разі задоволення позову. Водночас, суд критично оцінив вимоги заявника в частині заборони відключення приміщень від теплопостачання, вказавши на їх передчасність та необґрунтованість, оскільки станом на момент звернення опалювальний сезон не розпочався і доказів такого відключення надано не було. Крім того, суд визнав неналежним та надмірним запропоноване заявником поширення заборони на "інших осіб" (постачальників послуг), оскільки такі суб`єкти мають нормативно визначені повноваження припиняти надання послуг у разі виникнення або ліквідації аварійних ситуацій, у зв`язку з чим обмежив суб`єктний склад заборони виключно відповідачем та особами, які діють за його дорученням. Короткий зміст апеляційної скарги та її доводів. Не погоджуючись з ухвалою господарського суду міста Києва від 15.07.2026 у справі №910/8655/26, АТ "Завод "Маяк" звернулося до Північного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить її скасувати як таку, що постановлена з порушенням норм процесуального права, ухвалити нове рішення, яким у задоволенні заяви про вжиття заходів забезпечення позову відмовити повністю. При цьому скаржник посилається на те, що у провадженні господарського суду міста Києва вже перебуває справа № 910/15726/25 зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет та з тих самих підстав, у межах якої судом ухвалою від 22.12.2025 вже було розглянуто аналогічну заяву ТОВ "Агат" про забезпечення позову та відмовлено у задоволенні тотожних вимог. Повторне подання ТОВ "Агат" позову та заяви про забезпечення позову зі зміненим формулюванням вимог, але з тотожним фактичним змістом, скаржник розцінює як зловживання процесуальними правами, зазначаючи про наявність підстав для залишення позову без розгляду на підставі п. 3 ч. 1 ст. 226 ГПК України та скасування заходів забезпечення. Крім того, апелянт вказує, що обрані заявником заходи забезпечення не пов`язані з предметом майбутнього позову та не спрямовані на його фактичне забезпечення в розумінні ст. 136 ГПК України, а розгляд заяви судом першої інстанції відбувся без належного з`ясування всіх обставин справи та дослідження матеріалів існуючих судових проваджень між сторонами. Позиції інших учасників справи У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ "Агат" просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду першої інстанції - без змін, посилаючись на: законність, обґрунтованість та повну відповідність оскаржуваної ухвали нормам Господарського процесуального кодексу України, зазначаючи, що доводи апелянта зводяться лише до висвітлення його позиції щодо суті спору та заперечення проти позову; безпідставність тверджень відповідача про тотожність вимог у справі №910/8655/26 та справі № 910/15726/25, оскільки вони мають різні предмети, підстави позову, обрані способи захисту прав та доказову базу, через що посилання на зловживання процесуальними правами чи підстави для залишення позову без розгляду є неналежними; факт зміни обставин, адже станом на момент звернення із заявою у справі № 910/15726/25 відповідач ще не здійснив фактичного відключення комунікацій, тоді як на момент звернення у справі № 910/8655/26 припинення електро-, водопостачання та водовідведення вже відбулося; співмірність, адекватність та доцільність вжитих заходів забезпечення позову, які не порушують права власності відповідача та не покладають на нього надмірного тягаря, а лише спрямовані на збереження існуючого стану сторін та підтримку належного технічного стану об`єкта оренди; наявність реальної загрози завдання істотної шкоди та пошкодження спірного майна внаслідок відключення базових комунікацій, які знаходяться в приміщенні, що робить приміщення непридатними для використання та унеможливлює виконання зобов`язань перед суборендарями; неправомірність дій відповідача, що підтверджується листами АТ "Київводоканал" та ПрАТ "ДТЕК Київські електромережі", згідно з якими відключення від мереж здійснено самовільно основним споживачем - АТ "Завод "Маяк"; правомірність відмови Господарським судом міста Києва у задоволенні клопотання АТ "Завод "Маяк" про скасування вжитих заходів забезпечення позову у зв`язку з недоведеністю зміни обставин. Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті. Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.07.2026 апеляційну скаргу у справі № 910/8655/26 передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: Ходаківська І. П. - головуючий суддя, судді: Демидова А. М., Владимиренко С. В. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.08.2026 (колегія суддів: головуюча Ходаківська І. П., судді Владимиренко С. В., Демидова А. М.) відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою АТ "Завод "Маяк" на ухвалу господарського суду міста Києва від 15.07.2026 у справі № 910/8655/26, витребувано невідкладно з господарського суду міста Києва копії матеріалів справи № 910/8655/26, необхідних для розгляду скарги та призначено до розгляду апеляційну скаргу АТ "Завод "Маяк" на ухвалу господарського суду міста Києва від 15.07.2026 у справі № 910/8655/26 на 26.08.2026. Присутні у судовому засіданні 26.08.2026 представники АТ "Завод "Маяк" просили задовольнити апеляційну скаргу. Присутній у судовому засіданні 26.08.2026 представник ТОВ "Агат" просили відмовити в задоволенні апеляційної скарги. Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови та оцінка аргументів учасників справи Предметом апеляційного перегляду є ухвала суду першої інстанції, якою частковою задоволено заяву ТОВ "Агат" про забезпечення позову до його пред`явлення до суду. Тобто предметом розгляду є питання наявності правових підстав для вжиття заходів забезпечення позову у цій справі. Згідно з частинами 1, 2 статті 136 ГПК господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом. Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача. Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення. При вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову господарський суд має оцінити обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням таких умов: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між заявленим заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду, імовірності ускладнення чи непоновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача у разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (частина 4 статті 137 ГПК). Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Виходячи з положень статей 136, 137 ГПК України, при вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову необхідно дотримуватися принципу їх співмірності із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків від заборони відповідачу здійснювати певні дії. Обранням належного заходу забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу забезпечення позову із вимогами позивача, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи. Заходи щодо забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову та не повинні порушувати прав інших осіб, не залучених до участі у справі. Під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову слід враховувати, що такими заходами не повинні порушуватися права осіб, що не є учасниками справи, застосовуватися обмеження, не пов`язані з предметом спору. Подібні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 21.10.2021 у справі № 910/20007/20, від 20.07.2020 у справі № 914/2157/19, від 14.01.2019 у справі №909/526/19, від 25.01.2019 у справі № 925/288/17, від 26.09.2019 у справі № 904/1417/19. Забезпечення позову - це вжиття заходів щодо охорони інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача (аналогічний висновок міститься у пункті 8.8 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.05.2021 у справі № 914/1570/20). Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити тощо. Метою застосування заходів забезпечення позову майнового характеру є обґрунтоване припущення, що майно, яке є у відповідача, на момент пред`явлення позову може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення суду. Заходи забезпечення позову немайнового характеру спрямовані на покладення на відповідача чи інших осіб обов`язку вчинити активні дії чи утриматись від їх вчинення, не пов`язаних з передачею грошових сум чи майна. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 03.03.2023 у справі № 907/269/22. Вирішуючи питання про забезпечення позову, господарський суд має оцінити обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спричинить невжиття таких заходів істотне ускладнення чи унеможливлення ефективного захисту або поновлення порушених прав позивача; забезпечення запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, які не є учасниками цього судового процесу. Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення у майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача та уникнення будь-яких труднощів при виконанні судового рішення у випадку задоволення позову. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Заходи забезпечення позову повинні узгоджуватись з предметом та підставами позову, можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову та не повинні порушувати права інших осіб. Обрання належного, відповідного предмету спору заходу забезпечення позову гарантує дотримання принципу співвіднесення виду заходу забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, що зрештою дає змогу досягти балансу інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, сприяє фактичному виконанню судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, забезпечує ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, які не є учасниками цього судового процесу. Якщо позивач звертається до суду з немайновою позовною вимогою, судове рішення у разі задоволення якої не вимагатиме примусового виконання, то в даному випадку не має взагалі застосуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, а має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. В таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, зокрема, чи зможе позивач їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду (до аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 16.08.2018 у справі №910/1040/18). Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність вжиття відповідного заходу забезпечення позову. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтвердження доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті та не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову. Сторона, яка звертається з заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 ГПК, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову. Підставою майбутньої позовної заяви є вчинення АТ "Завод "Маяк" одностороннього правочину щодо припинення орендних відносин за Договором оренди № 92 від 30.09.2022 та невизнання ним права володіння і користування ТОВ "Агат" орендованим нежитловим майном загальною площею 5 188,0 кв. м за адресою: м. Київ, проспект Степана Бандери, 8. Питання про обґрунтованість заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову (аналогічний висновок викладено у постановах Верховного Суду від 17.12.2018 у справі № 914/970/18, від 10.11.2020 у справі № 910/1200/20). Як встановлено судом першої інстанції, заявник у поданій заяві вказує, що він є користувачем нежитловими приміщеннями загальною площею 5 188,0 кв. м., що розташовані за адресою: м. Київ, проспект Степана Бандери, 8, частина корпусу № 16А на 1-7 поверхах на підставі договору оренди нерухомого майна № 92 від 30.09.2022, яким погоджено автоматичну пролонгацію вказаного договору не більше 6-ти разів (п. 10.3 договору). При цьому заявник вказує, що у результаті дій Акціонерного товариства "Завод "Маяк" він позбавлений можливості користуватись приміщеннями, майном, що розміщене в них, а також забезпечувати виконання зобов`язань перед контрагентами (суборендарями), не зважаючи на те, що строк дії договору оренди не сплив, оскільки, на переконання заявника, був автоматично продовжений. На підтвердження доводів заявником надано відповіді на його звернення, зокрема, АТ "Київводоканал" про те, що останнє не здійснювало відключення ТОВ "Агат" від мереж водопостачання та водовідведення, а також ПрАТ "ДТЕК Київські електромережі", що відключення від електропостачання здійснено основним споживачем АТ "Завод "Маяк" і такі дії не узгоджуються з чинним законодавством (Правилами роздрібного ринку електричної енергії). Отже, заяву про вжиття заходів про забезпечення позову обґрунтовано тим, що відповідач вчинив неправомірні дії щодо самовільного відключення приміщень, які перебувають у користуванні заявника, від електропостачання, водопостачання та водовідведення, що підтверджується листами АТ "Київводоканал" та ПрАТ "ДТЕК Київські електромережі". Враховуючи предмет та підстави позову і доводи заяви, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду, що заявником належним чином доведено наявність фактичних обставин, з якими пов`язується можливість застосування відповідного заходу забезпечення позову, зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову (заборона припинення та обмеження електро-, водопостачання та водовідведення) і предметом позовних вимог (визнання недійсним одностороннього правочину та визнання права володіння й користування), а також відповідність і співмірність вжитих заходів забезпечення позову із заявленими позовними вимогами. Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції та зазначає, що, здійснивши оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог щодо забезпечення позову, забезпечення збалансованості інтересів сторін, наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позову, місцевий господарський суд дійшов правомірного висновку про наявність підстав для часткового задоволення заяви ТОВ "Агат" про забезпечення позову. Виходячи з долучених до заяви доказів, апеляційний суд встановив, що між сторонами дійсно виник спір щодо чинності одностороннього правочину стосовно припинення орендних відносин за договором оренди № 92 від 30.09.2022 та визнання права володіння і користування, на підставі якого заявник користується спірним об`єктом нерухомості (нежитловими приміщеннями загальною площею 5 188,0 кв. м за адресою: м. Київ, проспект Степана Бандери, 8). Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18.05.2021 у справі № 914/1570/20 виснувала про те, що під забезпеченням позову розуміють сукупність процесуальних дій, що гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Особам, які беруть участь у справі, надано можливість уникнути реальних ризиків щодо утруднення чи неможливості виконання рішення суду, яким буде забезпечено судовий захист законних прав, свобод та інтересів таких осіб. Важливим є момент об`єктивного існування таких ризиків, а також того факту, що застосування заходів забезпечення позову є дійсно необхідним, що без їх застосування права, свободи та законні інтереси особи (заявника клопотання) будуть порушені, на підтвердження чого є належні й допустимі докази. Також важливо, щоб особа, яка заявляє клопотання про забезпечення позову, мала на меті не зловживання своїми процесуальними правами, порушення законних прав відповідного учасника процесу, до якого зазначені заходи мають бути застосовані, а створення умов, за яких не існуватиме перешкод для виконання судового рішення. У пунктах 46-48 постанови Великої Палати Верховного Суду від 24.04.2024 у справі №754/5683/22 визначено, що як характер спору (майновий або немайновий), так і те, чи підлягає судове рішення у конкретній справі примусовому виконанню, не мають вирішального значення при дослідженні судом питання про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову. Ключовим є встановлення судом: 1) наявності спору між сторонами; 2) ризику незабезпечення ефективного захисту порушених прав позивача, який може проявлятися як через вплив на виконуваність рішення суду у конкретній справі, так і шляхом перешкоджання поновленню порушених чи оспорюваних прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду; 3) співмірності обраного позивачем виду забезпечення позову з пред`явленими позовними вимогами та 4) дійсної мети звернення особи до суду з заявою про забезпечення позову, зокрема, чи не є таке звернення спрямованим на зловживання учасником справи своїми правами. Наявність або відсутність підстав для забезпечення позову суд вирішує в кожній конкретній справі з урахуванням установлених фактичних обставин такої справи та загальних передумов для вчинення відповідної процесуальної дії. При цьому статтями 136, 138 Господарського процесуального кодексу України встановлено право особи у разі існування реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову подати до суду заяву про забезпечення позову, як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи. Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду про підставність доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог ТОВ "Агат"; забезпечення збалансованості інтересів сторін та інших учасників судового процесу; наявності безпосереднього зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовних вимог; імовірності утруднення або унеможливлення ефективного захисту та поновлення порушених прав позивача у разі невжиття таких заходів, а також запобігання порушенню прав та інтересів третіх осіб. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновком місцевого господарського суду, що обраний позивачем захід забезпечення позову (заборона припинення та обмеження електро-, водопостачання та водовідведення) є співмірним із предметом позову, відповідає його суті та спрямований на забезпечення ефективного захисту і поновлення оспорюваних прав ТОВ "Агат" у разі задоволення позовних вимог. Місцевий господарський суд правильно зазначив, що хоча відповідно до ст.ст. 317, 319 Цивільного кодексу України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном на власний розсуд і він має право вчиняти щодо нього будь-які дії, які не суперечать закону, вжиті судом заходи забезпечення позову не позбавляють АТ "Завод "Маяк" права власності на майно, не покладають на нього надмірного тягаря та є тимчасовою обмеженою забороною вчиняти конкретні дії задля збереження існуючого стану сторін до вирішення спору по суті. Що ж до співмірності заходів забезпечення позову, слід зазначити, що встановлена судом заборона АТ "Завод "Маяк" вчиняти дії щодо припинення або обмеження електропостачання, водопостачання та водовідведення не створює для відповідача надмірного тягаря чи обмеження його прав як власника майна. Вжитий захід лише зобов`язує утримуватися від вчинення певних дій щодо обмеження базових комунальних послуг задля збереження існуючого стану сторін та підтримки належного технічного стану майна до вирішення спору по суті, що повністю відповідає наведеним вимогам закону стосовно співмірності та адекватності заходів забезпечення позову із заявленими позовними вимогами. Це свідчить про те, що позивач матиме реальну гарантію того, що у разі задоволення позову рішення суду буде реально виконане, а порушені права ТОВ "Агат" на володіння та користування майном будуть ефективно поновлені без завдання шкоди господарській діяльності позивача. При цьому обраний вид забезпечення позову не призводить до невиправданого обмеження майнових прав відповідача, оскільки спірне майно залишається у власності АТ "Завод "Маяк", а обмежується лише можливість вчинення ним дій щодо самовільного припинення та обмеження електропостачання, водопостачання та водовідведення для орендаря. Вжиті заходи не покладають на відповідача надмірного або додаткового фінансового чи господарського тягаря, а лише зобов`язують його утримуватися від дій, які порушують функціонування об`єкта оренди та нормальну господарську діяльність. Суд апеляційної інстанції зазначає про безпідставність тверджень відповідача про те, що вжиття відповідних заходів забезпечення позову істотно вплинуло на його господарську діяльність або позбавило його прав власника, оскільки відповідач в апеляційній скарзі навіть не заперечує фактів учинення ним дій щодо відключення комунікацій та не наводить жодних доказів того, що заборона вчиняти такі дії перешкоджає його законній діяльності. З огляду на викладене, застосований судом першої інстанції захід забезпечення позову шляхом заборони Акціонерному товариству "Завод "Маяк" та будь-яким іншим особам, що діють за його дорученням, вчиняти будь-які дії з припинення та/або обмеження постачання та або розподілу (передачі) електричної енергії та/або відключення від електропостачання, систем водопостачання та водовідведення нежитлових приміщень, загальною площею 5 188,0 кв.м відповідає принципам обґрунтованості та співмірності із заявленими вимогами, а їх невжиття може ускладнити виконання судового рішення у разі задоволення позову, а відтак, ухвала суду є правомірною. Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. У справі "Трофимчук проти України" (№4241/03, §54, ЄСПЛ, 28 жовтня 2010 року) ЄСПЛ також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід. Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення. Згідно зі ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. За результатами перегляду даної справи колегія суддів дійшла висновку про те, що місцевим господарським судом було повно, всебічно та об`єктивно з`ясовано обставини, які мають значення для справи, а також вірно застосовано норми матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим правові підстави для зміни чи скасування оскаржуваного у даній справі судового рішення відсутні. Судові витрати Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору за результатами розгляду апеляційної скарги покладаються на скаржника. Керуючись ст.ст. 129, 255, 269, 271, 275, 276, 281-284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд У Х В А Л И В: Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Завод "Маяк" залишити без задоволення. Ухвалу господарського суду міста Києва від 15.07.2026 у справі № 910/8655/26 залишити без змін. Судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на скаржника. Матеріали справи повернути до суду першої інстанції. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її ухвалення і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 287-289 ГПК України. Повна постанова складена 31.08.2026. Головуючий суддя І.П. Ходаківська Судді А.М. Демидова С.В. Владимиренко