Справа № 497/2151/24

БОЛГРАДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ 02.09.2026 Справа № 497/2151/24 Провадження № 1-кп/497/38/26 УХВАЛА про розгляд клопотання потерпілої щодо закриття провадження в частині обвинувачення 02.09.2026 року Болградський районний суд Одеської області у складі: головуючого судді ОСОБА_1 , секретар судового засідання ОСОБА_2 , за участю: прокурора ОСОБА_3 , потерпілої ОСОБА_4 , обвинуваченого ОСОБА_5 (ВКЗ) та його захисника адвоката ОСОБА_6 , розглядаючи у відкритому судовому засіданні по суті кримінальне провадження №12024166270000136 від 09.09.2024 року відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с.Городнє Болградського району Одеської області, з середньою освіту, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , не судимий, - що обвинувачується у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст.162ч.1, 125ч.1, 129ч.1 КК України, ВСТАНОВИВ: 11.06.2024р. до Болградського районного суду Одеської області з Болградської окружної прокуратури Одеської області надійшли матеріали з обвинувальним актом у вищезазначеному кримінальному провадженні щодо ОСОБА_5 , що обвинувачується у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст.125ч.1,129ч.1,162ч.1 КК України, підготовче судове засідання було ухвалою суду від 16.09.2024 призначене на 20.09.2024, але у зв`язку з неявкою обвинуваченого неодноразово відкладалося з витребуваненям доказів перебування обвинуваченого на службі в ЗСУ. Ухвалою суду від 19.05.2025р. було задоволено клопотання прокурора про оголошення розшуку обвинуваченого ОСОБА_5 , та дозволено його затримання з метою приводу до суду для участі у судовому засіданні з розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу та кримінального провадження з обвинувальним актом стосовно нього; провадження у справі було зупинене. 25.09.2025р. надійшло повідомлення Болградського РВП ГУНП в Одеській області про встановлення місця перебування обвинуваченого ОСОБА_5 і його було затримано на підставі вищевказаної ухвали суду; 26.09.2025р. обвинувачений був доставлений до Болградського районного суду Одеської області і в цей же день ухвалою було задоволено клопотання прокурора про обрання йому запобіжного заходу у виді особистого зобов`язання з покладенням на нього обов`язків, передбачених ч.5ст.194 КПК України, строк дії ухвали був встановлений до 26.11.2025р., ухвалою суду від 16.12.25, за клопотанням прокурора продовжено дію цього запобіжного заходу. 03.02.2026р. судове засідання було відкладене через неявку обвинуваченого та потерпілої ОСОБА_7 10.03.2026р. судове засідання було відкладене через неявку обвинуваченого, прокурор проінформував суд, що ОСОБА_5 самовільно залишив військову частину та перетнув кордон між Молдовою та ОСОБА_8 19.12.2025року, про що Молдовською стороною була надана письмово відповідно інформація, яку просив долучити до матеріалів справи. 07.04.2026р. у судове засідання не прибули потерпілі, обвинувачений брав участь в режимі ВКЗ, стверджував, що пекребуває на території України, судом встановлено порядок дослідження доказів, досліджені надані прокурором письмові докази та допитаний обвинувачений, судове засідання було відкладене для виклику потерпілих - для їх допиту. 04.06.2026р. у судове засідання не прибули потерпілі, які були сповіщені повістками, про що в матеріалах справи є поштове повідомлення щодо вручення повісток адресатам. Судове засідання знову було відкладене для виклику потерпілих, для їх допиту, - на 02.09.2026р. з врахуванням того, що потерпілі за кордоном і мають прибути в Україну лише у вересні. 02.09.2026р. у судове засідання не прибула потерпіла ОСОБА_7 , як повідомила її сестра - потерпіла ОСОБА_9 , потерпіла ОСОБА_7 перебуває за кордоном і не має можливості зв`язатися з судом за допомогою ВКЗ. Крім того, до матеріалів справи надійшло клопотання потерпілої ОСОБА_9 про закриття на підставі п.7ч.1ст.284 КПК України кримінального провадження №12024166270000136 від 09.09.2024р. в частині обвинувачення її чоловіка ОСОБА_5 у вчиненні щодо неї кримінального правопорушення, передбаченого ч.1ст.125 КК України, - у зв`язку з тим, що вона не бажає підтримувати обвинувачення у формі приватного обвинувачення. Згідно ст.350 КПК України, клопотання учасників судового провадження розглядаються судом після того, як буде заслухана думка щодо них інших учасників судового провадження, про що постановлюється ухвала. Відмова в задоволенні клопотання не перешкоджає його повторному заявленню з інших підстав. У судовому засіданні потерпіла ОСОБА_9 підтримала клопотання, пояснивши, що відмовляється добровільно, але через те, що строки справи затягуються, а їй необхідно виїжджати за кордон на заробітки. Захисник та обвинувачений також підтримали вимоги клопотання потерпілої, просили задовольнити. Прокурор категорично заперечував проти задоволення клопотання, вважаючи його таким, що не підлягає задоволенню через те, що кримінальне правопорушення хоча й є таким, що розслідувалося за заявою у формі приватного обвинувачення і не є у прямому розумінні домашнім насиллям та й не було кваліфіковане за ст.126-1 КК України, однак все ж-таки підпадає під категорію правопорушень, що є злочином, який пов`язаний з домашнім насильством адже вчинене стосовно колишньої дружини і в самому обвинувальному акті прямо зазначено і доведено обставину домашнього насильства. Розглянувши клопотання потерпілої, вислухавши думку кожного учасника судового засідання, судом встановлено, що згідно обвинувального акту, обвинувачений ОСОБА_5 притягується до кримінальної відповідальності за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст.162ч.1, 125ч.1, 129ч.1 КК України, при чому за ст.125ч.1 КК України за двома епізодами цієї статті, що вчинені в один й той самий день і час в одному й тому ж самому місці стосовно обох потерпілих ОСОБА_9 і ОСОБА_7 сестри дружини, однак від потерпілої ОСОБА_7 такого клопотання не надходило і вона ще не допитана, тому суд позбавлений права на даному етапі розгляду надати належну оцінку кваліфікації епізоду стосовно саме потерпілої ОСОБА_9 , оскільки протягом судового розгляду обвинувального акту сама потерпіла ОСОБА_9 неодноразово висловлювала думку щодо необхідності притягнення її колишнього чоловіка до відповідальності за вчинене, та й тепер не стверджує, що примирилася з ним і пробачила, а пояснює, що подала клопотання через іншу причину неможливість з`являтися у подальшому до суду що не свідчить про примирення і пробачення з її боку. Згідно чинного законодавства, дійсно, відмова потерпілої, незважаючи на те, що вона є колишньою дружиною обвинуваченого (членом сім`ї), від обвинувачення за ч.1ст.125 КК України є безумовною підставою для закриття кримінального провадження судом. Навіть відповідно до сталої судової практики Верховного Суду України (зокрема, Постанови ОП ККС ВС у справі №453/225/19), - правопорушення за ч.1ст.125 КК України відноситься до категорій приватного обвинувачення, і сама лише кваліфікація за цією статтею дозволяє закрити справу у зв`язку з відмовою потерпілої від обвинувачення, оскільки статус «колишня дружина» та домашнє насильство не завадять закриттю. Так, поняття домашнього насильства згідно п.7ч.1 ст.284 КПКУ дійсно забороняє закривати справи за відмовою потерпілого від обвинувачення, якщо злочин «пов`язаний із домашнім насильством». Однак ВС чітко роз`яснив, що обмеження на закриття діє лише у випадках, якщо особі офіційно пред`явлено підозру або обвинувачення за спеціальною статтею ст.126-1 КК України як «Домашнє насильство», або якщо у самому обвинувальному акті за ч.1ст.125 КК України прямо зазначено і доведено обставину систематичного домашнього насильства. Проте, в разі, якщо це був поодинокий конфлікт між експодружжям без ознак систематичності, справа розглядається як звичайне приватне обвинувачення. Відмова потерпілої автоматично тягне за собою закриття провадження, для чого потерпіла має особисто подати заяву про відмову від обвинувачення та закриття провадження... якщо справа вже передана до суду заява подається судді під час судового засідання. Потерпілій бажано усно підтвердити суду, що її рішення є добровільним, а не прийнятим під тиском чи погрозами. Таким чином, відмова потерпілого від обвинувачення в приватних справах є обов`язковою підставою для ухвалення судом рішення про закриття провадження, однак винятком є вчинення правопорушення, що пов`язане з домашнім насильством. Тому, оскільки, як зазначено вище, суд не допитав потерпілу ОСОБА_7 , яка фактично є свідком епізоду вчинення правопорушення стосовно потерпілої ОСОБА_9 , а тому клопотання потерпілої ОСОБА_9 на даному етапі розгляду обвинувального акту є передчасним і задоволенню не підлягає, з врахуванням її власних пояснень про причини подання цього клопотання що зазначені вище. Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст.125ч.1 КК України, 284,350,376ч.2 КПК України, суд ПОСТАНОВИВ: Відмовити у задоволенні клопотання потерпілої ОСОБА_4 про закриття на підставі п.7ч.1ст.284 КПК України кримінального провадження №12024166270000136 від 09.09.2024 в частині обвинувачення ОСОБА_5 у вчиненні щодо неї кримінального правопорушення, передбаченого ч.1си.125 КК України як заявлене передчасне, та роз`яснити, що вона має право звернутися до суду з аналогічним клопотанням після дослідження судом усіх доказів, в тому числі допиту потерпілої ОСОБА_7 . Ухвала оскарженню не підлягає, зауваження на неї можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч.1ст.192 КПК України. Повний текст ухвали виготовлено 03.09.2026р. і проголошено о 09:05годині. Суддя ОСОБА_1