Справа № 905/39/26

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УХВАЛА 07 вересня 2026 року м. Харків Справа № 905/39/26 Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Васильєв Є.О., суддя Істоміна О.А., суддя Крестьянінов О.О., розглянувши заяву судді Східного апеляційного господарського суду Крестьянінова О.О. про самовідвід від розгляду справи №905/39/26 за апеляційними скаргами Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРОЕНЕРГОТРЕЙД» (вх. №1471 Д/3, №1472 Д/3) та Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Сокар Україна» (вх. №1489 Д/3, №1507 Д/3) на ухвалу Господарського суду Донецької області від 30.06.2026 у справі №905/39/26 у процедурі превентивної реструктуризації Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРОЕНЕРГОТРЕЙД» залучені кредитори: 1) Публічне акціонерне товариство «Укргазбанк»; 2) Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Сокар Україна»; 3) Товариство з обмеженою відповідальністю «Парк Лейн»; 4) Товариство з обмеженою відповідальністю «Енерго-Сервісна компанія «Еско-Північ»; 5) Товариство з обмеженою відповідальністю «Швейна фабрика «Воронін»; 6) Товариство з обмеженою відповідальністю «МАРЕ» адміністратор превентивної реструктуризації: арбітражний керуючий Потупало Н.І. ВСТАНОВИВ: Товариство з обмеженою відповідальністю «ЄВРОЕНЕРГОТРЕЙД» (далі - ТОВ «ЄВРОЕНЕРГОТРЕЙД») 23.01.2026 звернулося Господарського суду Донецької області із заявою про відкриття процедури превентивної реструктуризації (в порядку Книги ІІІ Кодексу України з процедур банкрутства). Ухвалою Господарського суду Донецької області від 29.01.2026 у справі №905/39/26 відкрито процедуру превентивної реструктуризації ТОВ «ЄВРОЕНЕРГОТРЕЙД», до участі у процедурі превентивної реструктуризації залучено кредиторів ТОВ «ЄВРОЕНЕРГОТРЕЙД»: Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Сокар Україна» (далі - ТОВ «ТД «Сокар Україна»), Публічне акціонерне товариство Акціонерний банк «Укргазбанк» (далі - ПАТ АК «Укргазбанк»), Товариство з обмеженою відповідальністю «Маре» (далі - ТОВ «Маре»), Товариство з обмеженою відповідальністю «Енерго-Сервісна Компанія «Еско-Північ» (далі - ТОВ «Енерго-Сервісна Компанія «Еско-Північ»), Товариство з обмеженою відповідальністю «Швейна фабрика «Воронін» (далі - ТОВ «ШФ «Воронін»), Товариство з обмеженою відповідальністю «Парк Лейн» (далі - ТОВ «Парк Лейн»). Ухвалою Господарського суду Донецької області від 30.06.2026 у справі №905/39/26 відмовлено у задоволенні заяви ТОВ «ЄВРОЕНЕРГОТРЕЙД» про вжиття додаткових заходів захисту боржника, відмовлено у затвердженні Плану превентивної реструктуризації ТОВ «ЄВРОЕНЕРГОТРЕЙД», закрито процедуру превентивної реструктуризації ТОВ «ЄВРОЕНЕРГОТРЕЙД» та скасовано усі заходи захисту боржника, застосовані ухвалою Господарського суду Донецької області від 29.01.2026 у справі №905/39/26. ТОВ «ЄВРОЕНЕРГОТРЕЙД» звернулося до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Донецької області від 30.06.2026 у справі №905/39/26 в частині відмови у затвердженні плану превентивної реструктуризації та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити повністю заяву ТОВ «ЄВРОЕНЕРГОТРЕЙД» про затвердження Плану превентивної реструктуризації ТОВ «ЄВРОЕНЕРГОТРЕЙД» в редакції, що розглядалась на зборах кредиторів 19.03.2026-20.03.2026 (Протокол зборів залучених кредиторів №1) у справі про превентивну реструктуризацію №905/39/26. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.07.2026 в порядку, регламентованому статтею 32 ГПК України, визначено склад суду у справі: головуючий (суддя-доповідач) Васильєв Є.О., суддя Істоміна О.А., суддя Крестьянінов О.О. Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 13.07.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ «ЄВРОЕНЕРГОТРЕЙД» на ухвалу Господарського суду Донецької області від 30.06.2026 у процедурі превентивної реструктуризації у справі №905/39/26, призначено справу до розгляду на 27.07.2026. У судовому засіданні 27.07.2026 було оголошено перерву до 09.09.2026. Суддею Крестьяніновим О.О. 07.09.2026 подано заяву про самовідвід, в обґрунтування якої він зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_2 на інтернет ресурсах (зокрема, в телеграм-каналі «ІНФОРМАЦІЯ_1» та на ресурсі «СВОБОДА UA»), а також ІНФОРМАЦІЯ_3 на інтернет-ресурсі «Судово-юридична газета» з`явилися публікації, в яких повідомляється про нібито пов`язаність голови Східного апеляційного господарського суду ОСОБА_4 зі справою НАБУ щодо ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в рамках розслідування щодо впливу на суди з корисливих мотивів в інтересах компаній «Парк Лейн» і «Воронін», де фігурують до 10 суддів із різних судових інстанцій. Враховуючи, що в провадженні судді Крестьянінова О.О. наразі відсутні будь-які інші справи, учасниками в яких є зазначені вище особи (компанії), він вважає, що це виключає можливість того, що у вказаних публікаціях мова може йти про будь-яку іншу справу, аніж №905/39/26. Суддя Крестьянінов О.О. стверджує, що вказані у цих публікаціях твердження та звинувачення його у «корупційних зв`язках» з будь-якими із вказаних осіб чи компаній не мають жодного підґрунтя та не відповідають дійсності. Водночас, вважає, що вони кидають необґрунтовану та безпідставну «негативну тінь» та можуть викликати сумніви як у стороннього спостерігача, так і у учасників відповідної справи щодо недоброчесності або неупередженості судді Крестьянінова О.О. Розглянувши подану суддею Крестьяніновим О.О. заяву про самовідвід, колегія суддів дійшла висновку про її задоволення, виходячи з такого. Відповідно до частини 1 статті 35 Господарського процесуального кодексу України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді. При цьому, Господарський процесуальний кодекс України не містить вичерпного переліку обставин, які можуть викликати сумнів у неупередженості або об`єктивності судді. Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 36 цього Кодексу. Відповідно до ч. 1 ст. 38 ГПК України З підстав, зазначених у статтях 35, 36 і 37 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов`язані заявити самовідвід. Питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. (ч. 1 ст. 39 ГПК України). Головна мета відводу - гарантувати безсторонність суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи, а мета самовідводу - запобігти будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді. Так, підстава, передбачена пунктом 5 частини 1 статті 35 ГПК України, презюмує не просто сумнів у неупередженості або об`єктивності судді, а обґрунтований сумнів. Не можуть бути підставою для відводу судді тільки припущення про існування обставин, за яких участь судді у розгляді справи виключається. Стандарт безсторонності ґрунтується насамперед на тому, що судді мають розглядати справи на основі фактів та згідно із законом, без жодних обмежень, неналежного впливу, спонукання, тиску, погроз чи втручань, прямих чи непрямих, з будь-чийого боку або з будь-якої причини. Також неупередженість стосується способу мислення або ставлення суду до питань і сторін у конкретній справі. Тож слово «неупереджений» передбачає виключення (усунення) розумних та обґрунтованих сумнівів щодо упередженості судді - як реальної, так і суб`єктивної. Варто зауважити, що жодна норма національного права не визначає змісту нормативної конструкції «неупередженість (безсторонність) судді», а тому під час з`ясування основних критеріїв неупередженості суд вважає за потрібне керуватися джерелами міжнародного права, зокрема принципами, сформульованими у практиці ЄСПЛ. Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини обґрунтованість підстав для надання висновку щодо безсторонності суду для мети пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод має встановлюватися згідно з: «об`єктивним критерієм», який передбачає, що встановлення наявності упередженості суду (суддів) має бути визначено окремо від поведінки судді, тобто має бути з`ясовано, чи є очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. Своєю чергою вирішальне значення має саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду, а позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною; «суб`єктивним критерієм», який вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи, і тільки після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність. Як встановлюють Бангалорські принципи поведінки суддів від 19 травня 2006 року, схвалені Резолюцією Економічної та соціальної ради ООН 27 липня 2006 року №2006/23, об`єктивність судді є потрібною умовою для належного виконання ним своїх обов`язків. Вона проявляється не тільки у змісті ухваленого рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його ухвалення. Практика ЄСПЛ свідчить, що при об`єктивному підході до встановлення наявності упередженості суду (суддів) потрібно визначити окремо від поведінки судді, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. Коли це стосується органу, який засідає як суд присяжних, то визначається окремо від персональної поведінки його членів, чи існують явні факти, що ставлять під сумнів неупередженість органу в цілому. Так само й у вирішенні питання щодо існування легітимних причин сумнівів у неупередженості конкретного судді (пункти 45-50 рішення ЄСПЛ у справі «Морель проти Франції»; пункт 23 рішення ЄСПЛ у справі «Пескадор Валеро проти Іспанії») або органу, що засідає у вигляді суду присяжних (пункт 40 рішення ЄСПЛ у справі «Лука проти Румунії»), позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною. Вирішальною є наявність обґрунтованого сумніву в неупередженості суду (пункт 44 рішення ЄСПЛ у справі «Ветштайн проти Швейцарії»; пункт 30 рішення ЄСПЛ у справі «Пабла Кю проти Фінляндії»; пункт 96 рішення ЄСПЛ у справі «Мікаллеф проти Мальти»). У рішенні ЄСПЛ від 09 листопада 2009 року у справі «Білуха проти України» зазначено, що «у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу й такий ступінь, що свідчать про небезсторонність суду». Стосовно відводу (як права сторони його ініціювати) вказано, що «особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного». Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але «вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими». Водночас, у відповідності до Бангалорських принципів поведінки суддів, суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об`єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді. Згідно з пунктом 12 висновку №1 (2001) Консультативної ради європейських судів для Комітету Ради Європи «Про стандарти незалежності судових органів і незмінності суддів» від 01.01.2001 незалежність судової влади означає повну неупередженість із боку суддів. При постановленні судових рішень щодо сторін в судовому розгляді судді повинні бути безсторонніми, вільними від будь-яких зв`язків, прихильності чи упередження, що впливає або може сприйматися як таке, що впливає на здатність судді приймати незалежні рішення. Судова влада повинна користуватися довірою не тільки з боку сторін у конкретній справі, але і з боку суспільства в цілому. Суддя повинен не тільки бути реально вільним від будь-якого невідповідного упередження або впливу, але він або вона повинні бути вільними від цього й в очах розумного спостерігача. В іншому випадку довіра до незалежності судової влади буде підірвана. Відповідно до статті 3 Кодексу суддівської етики, затвердженого ХХ черговим з`їздом суддів України 18.09.2024, суддя має докладати зусиль, щоб на думку звичайної розсудливої людини (законослухняної людини, яка, будучи достатньою мірою поінформованою про факти та процеси, що відбуваються, об`єктивно сприймає інформацію та обставини зі сторони) його поведінка відповідала високому статусу посади та не викликала обґрунтованих сумнівів у його доброчесності. Суддя не повинен допускати поведінки, що створює враження про недотримання ним етичних стандартів судді. Статтею 15 Кодексу суддівської етики встановлено, що суддя заявляє самовідвід у випадках, передбачених процесуальним законом. У разі виникнення сумнівів у судді щодо його неупередженості у результаті розгляду справи суддя має право заявити самовідвід. Суддя не повинен зловживати правом на самовідвід. У Коментарі до Кодексу суддівської етики, затвердженому рішенням Ради суддів України від 02.03.2026 року № 14, міститься висновок про те, що інститут самовідводу (відводу) судді від участі у розгляді конкретної справи - це одна з найважливіших гарантій здійснення правосуддя неупередженим та справедливим судом як фундаментальних принципів. Він покликаний усунути будь-які сумніви, зокрема учасників судового провадження, в безсторонності та незалежності суду як такого, що може гарантувати справедливий розгляд відповідної справи, навіть якщо прямої заінтересованості судді в результатах розгляду справи немає, оскільки пріоритетною є суспільна довіра до суду. Враховуючи викладені обставини, з метою усунення будь-яких сумнівів у неупередженості або об`єктивності під час розгляду цієї справи, з метою виключення будь-яких обставин, які б могли призвести до підриву довіри як до судді Крестьянінова О.О., так і Судової влади України в цілому, з огляду на положення статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо права особи на справедливий і відкритий розгляд справи незалежним і безстороннім судом упродовж розумного строку, встановленого законом, колегія суддів дійшла висновку про задоволення заяви судді Крестьянінов О.О. про самовідвід від розгляду даної справи. Керуючись ст. 32, 35, 38, 39, 40, 234, 235, 281 Господарського процесуального кодексу України, УХВАЛИВ: Задовольнити заяву судді Крестьянінова О.О. про самовідвід від розгляду справи №905/39/26. Відповідно до ч. 2 ст. 40 Господарського процесуального кодексу України здійснити заміну відведеного судді у порядку, встановленому статтею 32 цього Кодексу. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Головуючий суддя Є.О. Васильєв Суддя О.А. Істоміна Суддя О.О. Крестьянінов