Справа № 289/318/26

УКРАЇНА Житомирський апеляційний суд Справа №289/318/26 Головуючий у 1-й інст. ОСОБА_1 Номер провадження №11-кп/4805/650/26 Категорія ст. 539 КПК України Доповідач ОСОБА_2 УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 08 вересня 2026 року Житомирський апеляційний суд у складі: головуючого-судді ОСОБА_2 , суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , за участю: секретаря ОСОБА_5 , прокурора ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Житомирі апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_7 на ухвалу Радомишльського районного суду Житомирської області від 24.06.2026 року про відмову у задоволенні подання Житомирського районного сектору №6 філії Державної установи "Центр пробації" у Житомирській області про розстрочку виплати несплаченої суми штрафу, в с т а н о в и в : зазначеною ухвалою подання Житомирського районного сектору №6 філії Державної установи "Центр пробації" у Житомирській області про розстрочку виплати несплаченої суми штрафу стосовно засудженого ОСОБА_7 залишено без задоволення. Суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що засудженим не надано належних доказів на підтвердження його скрутного матеріального становища та обставин, які об`єктивно перешкоджають сплаті штрафу. При цьому суд урахував відсутність часткової сплати штрафу, а також відомості про отримання ОСОБА_7 у лютому 2026 року доходу від АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» з ознакою доходу «додаткове благо». За таких обставин суд дійшов висновку про відсутність підстав для розстрочки виплати несплаченої суми штрафу. В апеляційній скарзі засуджений ОСОБА_7 просить скасувати ухвалу Радомишльського районного суду Житомирської області від 24.06.2026 року та постановити нову, якою подання Житомирського районного сектору №6 філії Державної установи "Центр пробації" у Житомирській області про розстрочку виплати несплаченої суми штрафу задовольнити та надати розстрочку штрафу у розмірі 6800 грн строком на 12 місяців рівними частинами. В обґрунтування своїх вимог засуджений ОСОБА_7 зазначає, що наразі не має постійного місця роботи та стабільного доходу, що унеможливлює сплату усієї суми штрафу одноразово. При цьому наголошує, що від виконання вироку не ухиляється та має намір добровільно сплатити штраф, а відсутність коштів для одноразового платежу не свідчить про небажання виконувати рішення суду. На думку апелянта, надання розстрочки відповідно до ч. 4 ст. 53 КК України є єдиним способом забезпечити реальне виконання вироку. Від прокурора Радомишльського відділу Коростишівської окружної прокуратури ОСОБА_8 надійшло письмове заперечення на апеляційну скаргу засудженого, в якому вона просить апеляційну скаргу ОСОБА_7 залишити без задоволення, а ухвалу Радомишльського районного суду Житомирської області від 24.06.2026 - без змін. Засуджений ОСОБА_7 до суду не з`явився, був належним чином повідомлений, клопотання про відкладення судового розгляду не заявляв. ОСОБА_7 в апеляційній скарзі просив розглядати справу у його відсутність, а тому колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності засудженого ОСОБА_7 та прокурора. Розглянувши апеляційну скаргу засудженого, заслухавши пояснення прокурора, який просив оскаржену ухвалу залишити без змін, перевіривши матеріали судового провадження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з таких підстав. Відповідно до ч. 1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення в межах апеляційних скарг. Відповідно до ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення. На переконання колегії суддів, суд першої інстанції дотримався зазначених вимог закону. Як убачається з матеріалів провадження, 6 травня 2026 року засуджений ОСОБА_7 звернувся до Житомирського районного сектору № 6 філії Державної установи «Центр пробації» у Житомирській області, де надав письмове пояснення про неможливість сплатити штраф у розмірі 6800 грн одним платежем у зв`язку з нестабільністю працевлаштування. Просив орган пробації звернутися до суду з поданням про розстрочку виплати штрафу строком на 12 місяців. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для розстрочки виплати несплаченої суми штрафу, оскільки матеріали провадження не містять достатніх даних, які б свідчили про об`єктивну неможливість ОСОБА_7 сплатити штраф у повному обсязі. Відповідно до вимог ч. 1 ст. 539 КПК України питання, які виникають під час та після виконання вироку вирішуються судом за клопотанням (поданням) прокурора, засудженого, його захисника, законного представника, органу або установи виконання покарань, а також інших осіб, установ або органів у випадках, встановлених законом. Частиною 1 статті 26 КВК України, засуджений зобов`язаний сплатити штраф у місячний строк після набрання вироком суду законної сили і повідомити про це уповноважений орган з питань пробації за місцем проживання шляхом пред`явлення документа про сплату штрафу. Згідно з частиною 1 статті 53 КК України, штраф - це грошове стягнення, що накладається судом у випадках і розмірі, встановлених цим Кодексом, з урахуванням положень частини другої цієї статті. Частиною 4 ст. 53 КК України визначено, що з урахуванням майнового стану особи суд може призначити штраф із розстрочкою виплати певними частинами строком до одного року. Враховуючи зазначені положення закону, при вирішенні питання про розстрочку виплати штрафу суд має оцінити обґрунтованість подання органу пробації та наведені в ньому дані, зокрема щодо майнового стану засудженого, і встановити наявність обставин, які об`єктивно перешкоджають сплаті штрафу в повному обсязі. У цьому випадку таких обставин колегія суддів не встановила. Посилання ОСОБА_7 на нестабільність працевлаштування та неможливість сплатити штраф одним платежем саме по собі не свідчить про наявність підстав для його розстрочки. На підтвердження зазначених обставин засудженим не надано належних і допустимих доказів, які б давали можливість оцінити його дійсний майновий стан та встановити об`єктивні причини неможливості сплати штрафу в повному обсязі. Не спростовують правильності висновків суду першої інстанції і доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_7 не ухиляється від виконання вироку, має намір добровільно сплатити штраф та просить лише надати йому можливість здійснювати його сплату частинами. Намір добровільно виконати призначене покарання сам по собі не свідчить про наявність обставин, які об`єктивно перешкоджають сплаті штрафу в повному обсязі, та не є самостійною підставою для його розстрочки. При цьому посилання апелянта на відсутність коштів для одноразової сплати штрафу фактично ґрунтується на його твердженні про нестабільність працевлаштування, однак ця обставина жодними доказами не підтверджена. Саме по собі твердження про складність одноразової сплати штрафу не дає підстав для висновку про об`єктивну неможливість його виконання. Відомості про отримання ОСОБА_7 у лютому 2026 року доходу від АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» з ознакою доходу «додаткове благо» не є визначальними для висновку про його теперішній майновий стан, однак у сукупності з іншими матеріалами провадження не дають підстав для встановлення об`єктивної неможливості сплати штрафу в повному обсязі. Таким чином, доводи апеляційної скарги не містять даних, які б спростовували висновки суду першої інстанції або свідчили про наявність передбачених законом підстав для розстрочки виплати штрафу. Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які могли б бути підставою для зміни чи скасування оскаржуваної ухвали, колегією суддів не встановлено. За таких обставин, апеляційний суд вважає, що ухвала суду першої інстанції є законною, обґрунтованою та вмотивованою, а тому підстав для її скасування та задоволення апеляційної скарги не вбачає. Керуючись ст.ст. 404, 405, 407 КПК України, апеляційний суд, П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_7 - залишити без задоволення, а ухвалу Радомишльського районного суду Житомирської області від 24.06.2026 року, якою відмовлено в задоволенні подання Житомирського районного сектору №6 філії Державної установи "Центр пробації" у Житомирській області про розстрочку виплати несплаченої суми штрафу стосовно засудженого ОСОБА_7 - без змін. Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Судді: