Справа № 923/398/14

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД _____________________________________________________________________________________________ У Х В А Л А про відмову у відкритті апеляційного провадження 14 вересня 2026 року м. Одеса Справа № 923/398/14 Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Лічман Л.В., судді Павленко Н.А., Принцевська Н.А., розглядаючи апеляційну скаргу Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності ,,Укрінтеренерго на ухвалу Господарського суду Одеської області від 01.07.2026 р., постановлену суддею Грабован Л.І., у справі № 923/398/14 за заявою кредитора: Товариства з обмеженою відповідальністю ,,Новий день до боржника: Приватного акціонерного товариства ,,Херсонський завод карданних валів про визнання банкрутом, встановив: Ухвалою Господарського суду Одеської області від 01.07.2026 р. у справі № 923/398/14 (суддя Грабован Л.І.) відхилено грошові вимоги Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності ,,Укрінтеренерго до Приватного акціонерного товариства ,,Херсонський завод карданних валів у сумі 1577793,32 грн, з яких: 715544,13 грн заборгованість з оплати за спожиту електричну енергію; 384274,98 грн 15% річних, нарахованих на прострочену суму заборгованості; 371468,22 грн інфляційні втрати, нараховані на прострочену суму заборгованості; 106505,99 грн пеня; 6056,00 грн витрати по сплаті судового збору. Не погодившись з постановленою ухвалою, Державне підприємство зовнішньоекономічної діяльності ,,Укрінтеренерго подало апеляційну скаргу, в якій просить: - скасувати ухвалу Господарського суду Одеської області від 01.07.2026 р. у справі № 923/398/14; - задовольнити в повному обсязі кредиторські вимоги Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності ,,Укрінтеренерго до Приватного акціонерного товариства ,,Херсонський завод карданних валів у сумі 1577793,32 грн, з яких: 715544,13 грн заборгованість з оплати за спожиту електричну енергію; 384274,98 грн 15% річних, нарахованих на прострочену суму заборгованості; 371468,22 грн інфляційні втрати, нараховані на прострочену суму заборгованості; 106505,99 грн пеня; 13323,20 грн витрати по сплаті судового збору; - включити до реєстру ,,Вимоги, які задовольняються позачергово заборгованість у сумі 715544,13 грн; - включити до реєстру вимоги Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності ,,Укрінтеренерго щодо оплати 384274,98 грн 15% річних, 371468,22 грн інфляційні втрати, 106505,99 грн пеня та 13323,20 грн витрати по сплаті судового збору. Додатком до апеляційної скарги є клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження. Узагальнений зміст клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження зводиться до того, що апеляційна скарга не могла бути подана вчасно, оскільки значна частина працівників перебувала у щорічних відпустках, в результаті чого для решти працівників надмірно збільшилась кількість роботи, яку довелось виконувати протягом чотириденного робочого тижня, враховуючи безпекові заходи, обов`язкові під час постійних обстрілів. Арбітражним керуючим Мегерею А.В. подано заперечення проти відкриття апеляційного провадження, які мотивовано тим, що вказані скаржником обставини, які призвели до пропуску строку на апеляційне оскарження, зводяться до питань його організаційно-господарської діяльності, тобто за своїм характером є суб`єктивними та такими, що залежать лише від волі апелянта. Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 20.08.2026 р.: апеляційну скаргу Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності ,,Укрінтеренерго на ухвалу Господарського суду Одеської області від 01.07.2026 р. у справі № 923/398/14 залишено без руху; встановлено Державному підприємству зовнішньоекономічної діяльності ,,Укрінтеренерго строк для зазначення інших підстав (доказів) для поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Одеської області від 01.07.2026 р. у справі № 923/398/14 та подачі доказів сплати судового збору в сумі 7267,20 грн 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху. Апеляційний господарський суд визнав підстави для поновлення пропущеного строку, наведені в апеляційній скарзі, неповажними, зазначивши, серед іншого, про те, що скаржником не надано доказів, які підтверджують наявність обставин, якими обґрунтовано відповідне клопотання. Так, стверджуючи про відпускну кампанію та надмірне навантаження (понад 800 судових справ, у 90 з яких спливали процесуальні строки), скаржник не довів ці обставини документально. При цьому з доданого до апеляційної скарги витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вбачається, що повноваженнями представляти інтереси Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності ,,Укрінтеренерго в судах наділено, окрім керівника, ще мінімум 12 осіб, тобто апелянт має значний штат юристів, спроможних за відсутності виняткових обставин вчинити процесуальні дії у встановлені строки. Одночасно колегія суддів погодилась з арбітражним керуючим, який подав заперечення проти відкриття апеляційного провадження, у тому, що запровадження чотириденного робочого тижня є внутрішнім організаційно-господарським рішенням керівництва, яке не свідчить про існування поважних та об`єктивно непереборних причин пропуску строку на апеляційне оскарження. Крім того, апеляційний господарський суд, врахувавши за правилами ч.4 ст.236 ГПК України висновок, зроблений в постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.11.2022 р. у справі № 990/115/22, вказав, що сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку, а питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Протягом встановленого в ухвалі Південно-західного апеляційного господарського суду від 20.08.2026 р. десятиденного строку, від Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності ,,Укрінтеренерго надійшла заява про усунення недоліків, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Одеської області від 01.07.2026 р. у справі № 923/398/14 та до якої додано докази сплати судового збору в сумі 7267,20 грн. Обґрунтовуючи поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження, апелянт посилається на те, що: - з-поміж осіб, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, безпосередній супровід судових справ та підготовку процесуальних документів здійснюють лише працівники профільного підрозділу відділу примусового стягнення заборгованості (зокрема Засядьвовк А.І., ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 ). Інші особи, включені до реєстру, займають посади в інших структурних підрозділах підприємства, мають іншу специфіку роботи та не залучені до ведення позовної роботи; - частина працівників відділу примусового стягнення заборгованості перебували у щорічних планових відпустках відповідно до затвердженого графіка (копії наказів додано), тому виконання їх посадових обов`язків в порядку взаємозаміни покладено на інших штатних працівників, що призвело до істотного збільшення навантаження на кожного фактично працюючого представника; - на підприємстві запроваджено чотириденний робочий тиждень, чим суттєво зменшено кількість робочих годин для опрацювання документів; - систематичні атаки та тривалі повітряні тривоги змушували працюючий персонал перебувати в укриттях, фактично паралізуючи поточну роботу; - у провадженні відділу перебуває понад 800 судових справ, при чому процесуальні строки спливали у 90 з них у критичний період (з 09.07.2026 р. по 06.08.2026 р.); - працівники відділу щоденно отримували та опрацьовували значний обсяг нової вхідної кореспонденції в системі електронного документообігу (скріншоти додано); - через техніко-організаційні обмеження внутрішнього документообігу оскаржувана ухвала від 01.07.2026 р. фактично передана конкретному виконавцю лише 14.07.2026 р., тому підготовку скарги треба було здійснити протягом 4 робочих днів; - за даними веб-порталу ,,Ліга 360 у період, на який припав строк на апеляційне оскарження, призначено до розгляду понад 200 судових справ за участю підприємства, з яких 26 засідань відбулися у м. Києві з безпосереднім виїздом представників до суду, що вимагало значного часового та людського ресурсу в умовах повітряних тривог (роздруківки додано до заяви). При цьому апелянт просить суд дослідити названі обставини у сукупності та врахувати, що вони свідчать не про неналежне планування роботи чи добровільне збільшення працівниками власного навантаження, а про об`єктивну необхідність безперервного забезпечення належного процесуального представництва державного підприємства у значній кількості судових проваджень одночасно. Крім того, скаржник зазначає, що: підготовка апеляційної скарги є інтелектуальною, а не технічною процесуальною дією, яку можна безумовно доручити будь-якому представнику без детального ознайомлення з матеріалами справи, судовою практикою та специфікою конкретних правовідносин; попри вжиття підприємством усіх залежних від нього організаційних, технічних та правових заходів, вчасно сформувати та подати обґрунтовану апеляційну скаргу виявилося фізично неможливим; він є стратегічним державним підприємством, на яке законодавством покладено суспільно важливу функцію постачальника ,,останньої надії, внаслідок чого значний обсяг процесуальної роботи підприємства існує паралельно з необхідністю безперервного виконання покладених на нього обов`язків (на думку скаржника, саме ця специфіка діяльності докорінно відрізняє зазначену ситуацію від звичайного випадку неналежної організації роботи). Непоновлення строку матиме для апелянта істотні та фактично незворотні процесуальні наслідки, оскільки призведе до позбавлення можливості реалізувати передбачене законом право на апеляційний перегляд судового рішення, яким вирішено питання щодо значного обсягу майнових вимог державного підприємства. Арбітражний керуючий Мегеря А.В. подав заперечення на заяву про усунення недоліків, які мотивовано тим, що: - в заяві про усунення недоліків апеляційної скарги зазначені ідентичні підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження; - відповідно до долучених апелянтом копій наказів про надання частини щорічних відпусток лише 2 працівників відділу примусового стягнення заборгованості перебували у щорічних відпустках у строк на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Одеської області від 01.07.2026 р. (з 09 по 20 липня 2026 р.); - з наданого списку судових справ, в межах яких подані процесуальні документи та/або призначено склад суду в період оскарження ухвали суду першої інстанції, вбачається їх призначення до розгляду в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду або за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін; - враховуючи перелік матеріалів вхідної кореспонденції, розподілених на представника апелянта Засядьвовк А.І., в останньої було достатньо часу в межах 5 робочих днів здійснити підготовку та подання апеляційної скарги; - долучений перелік судових засідань, проведених в період з 14 по 20 липня 2026 р., не містить відомостей про проведення засідань за участі Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності ,,Укрінтеренерго. Розглянувши повторне клопотання скаржника про поновлення строку на апеляційне оскарження, подане у формі заяви про усунення недоліків, та заперечення проти його задоволення, колегія суддів зазначає наступне. Відповідно до ч.1 ст.118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Згідно з ч.1 ст.119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Відповідно до ч.1 ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення. Частиною 3 ст.256 ГПК України унормовано, що строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч.2 ст.261 цього Кодексу. Апеляційний господарський суд зауважує, що пропущений процесуальний строк може бути відновлений лише у виняткових випадках, тобто причини відновлення таких строків повинні бути не просто поважними, але й мати такий характер, не зважати на який було би несправедливим і таким, що суперечить загальним засадам законодавства. Для поновлення процесуального строку суд має встановити відповідні обставини, задля чого заявник має довести суду їх наявність та непереборність у зв`язку з тим, що фактично норма про можливість поновлення процесуальних строків є пільгою, яка може застосовуватись як виняток із загального правила, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого визначення законодавцем кожного з процесуальних строків. Сам лише факт подання стороною клопотання про поновлення строку не зобов`язує суд автоматично відновити цей строк, оскільки клопотання про поновлення строку на подання апеляційної скарги з огляду на положення ст.256 ГПК України повинно містити обґрунтування поважності пропуску цього строку (за необхідності з посиланням на відповідні докази, які подаються апеляційному господарському суду на загальних підставах). Таким чином, поважними визнаються такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальних дій. При цьому ГПК України не пов`язує право суду відновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку, тобто у кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення, та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку. Аналогічні висновки щодо застосування норм процесуального права зроблено в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 09.12.2025 р. у справі № 916/2492/23. З матеріалів справи вбачається, що повний текст оскаржуваної ухвали складено та підписано 07.07.2026 р., а, відтак, останнім днем для подання апеляційної скарги є 17.07.2026 р. Апеляційну скаргу сформовано в підсистемі ,,Електронний суд 06.08.2026 р., тобто подано з пропуском передбаченого ч.1 ст.256 ГПК України строку на апеляційне оскарження на 20 днів. Як вбачається зі змісту клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, поважними причинами для пропуску останнього Державне підприємство зовнішньоекономічної діяльності ,,Укрінтеренерго називає перебування значної частини працівників у щорічних відпустках, в результаті чого для решти працівників надмірно збільшилась кількість роботи, яку довелось виконувати протягом чотириденного робочого тижня, враховуючи безпекові заходи, обов`язкові під час постійних обстрілів. Колегія суддів, по-перше, зазначає, що, стверджуючи про відпускну кампанію, скаржник надав п`ять накази, які підтверджують перебування у відпустці Павлова П.І. в період з 03.08.2026 р. по 14.08.2026 р., ОСОБА_8 27.07.2026 р., Єсипенко О.В. в період з 03.08.2026 р. по 16.08.2026 р., Кулаківського В.В. в період з 06.07.2026 р. по 09.07.2026 р. та з 13.07.2026 р. по 16.07.2026 р., Рудюк Ю.А. в період з 06.07.2026 р. по 19.07.2026 р. Таким чином, в період, на який припав строк на апеляційне оскарження (з 08.07.2026 р. по 20.07.2026 р.), у відпустці перебували лише ОСОБА_7 та Рудюк Ю.А., у той час як з доданого до апеляційної скарги витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вбачається, що повноваженнями представляти інтереси Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності ,,Укрінтеренерго в судах наділено, окрім керівника, ще мінімум 12 осіб (скаржник зазначає, що з цих 12 осіб тільки 9 здійснюють безпосередній супровід судових справ та підготовку процесуальних документів, однак доказів цього не надає). По-друге, посилаючись на надмірне навантаження (понад 800 судових справ, у 90 з яких спливали процесуальні строки), апелянт жодними доказами наведені ним дані не підтверджує. По-третє, представником, який здійснює представництво інтересів Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності ,,Укрінтеренерго у даній справі у судах першої та апеляційної інстанцій являється Засядьвовк А.І., яка у відпустці в названий період не перебувала. При цьому матеріали справи не містять доказів того, що на вказану особу різко збільшилось навантаження у зв`язку з перебуванням у відпустках інших представників. По-четверте, організація роботи на підприємстві відноситься до питань внутрішньої організаційно-господарської діяльності, тобто є чинником, залежним виключно від волі його посадових осіб. Запроваджуючи чотириденний робочий тиждень та відправляючи представників у відпустки, юридична особа зобов`язана вживати заходів для належної організації документообігу у судових провадженнях, у т.ч. дотримання вимог процесуального законодавства щодо вчинення процесуальних дій у передбачені строки, адже з огляду на засади рівності сторін Державне підприємство зовнішньоекономічної діяльності ,,Укрінтеренерго не повинно мати будь-яких процесуальних привілеїв у порівнянні з іншими учасниками справи, не зважаючи на функції, які виконує підприємство, будучи постачальником ,,останньої надії. Між тим, доводи, наведені в клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження, свідчать про його пропуск у зв`язку з неналежною організацією роботи, підтвердженням чого, окрім зазначеного вище, є те, що через техніко-організаційні обмеження внутрішнього документообігу оскаржувана ухвала від 01.07.2026 р. фактично передана конкретному виконавцю лише 14.07.2026 р. Крім того, сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку, а питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Аналогічний висновок зроблено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.11.2022 р. у справі № 990/115/22. Приймаючи до уваги зазначене, те, що обставини, вказані скаржником, не є непереборними та залежали від його волевиявлення, тобто являються суб`єктивними, те, що введений воєнний стан можливо ускладнив своєчасне вчинення процесуальної дії, проте не через нього, а в результаті неналежної організації роботи, строк, установлений ч.1 ст.256 ГПК України, пропущено на 20 днів, апеляційний господарський суд визнає підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження неповажними, тому відмовляє у задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Одеської області від 01.07.2026 р. у справі № 923/398/14. Згідно з п.4 ч.1 ст.261 ГПК України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними. Відтак, за правилами п.4 ч.1 ст.261 ГПК України колегія суддів відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі. Керуючись ст.ст.232-235,258,260,261,281 ГПК України, постановив: У задоволенні повторного клопотання Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності ,,Укрінтеренерго про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Одеської області від 01.07.2026 р. у справі № 923/398/14 відмовити. Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності ,,Укрінтеренерго на ухвалу Господарського суду Одеської області від 01.07.2026 р. у справі № 923/398/14 . Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями і може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги до Верховного Суду в порядку та строки, передбачені ст.ст.286-291 ГПК України. Головуючий суддя Л.В. Лічман Суддя Н.А. Павленко Суддя Н.М. Принцевська