Текст рішення
Справа № 515/1485/26
Провадження № 1-кп/515/2250/26
Татарбунарський районний суд Одеської області
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 вересня 2026 року м. Татарбунари
Татарбунарський районний суд Одеської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника адвоката ОСОБА_5 ,
потерпілих ОСОБА_6 , ОСОБА_7
представника потерпілих адвоката ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду м.Татарбунари Білгород-Дністровського району Одеської області клопотання прокурора Білгород-Дністровської окружної прокуратури по кримінальному провадженню №12026162240000549, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 09 травня 2026 року, про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту щодо
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м.Татарбунари, Одеської області, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.194 КК України,
ВСТАНОВИВ:
10.08.2026 року до Татарбунарського районного суду Одеської області надійшов обвинувальний акт відносно ОСОБА_4 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.194 КК України.
До початку підготовчого судового засідання від прокурора надійшло клопотання про обрання обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді нічного домашнього арешту строком на 2 місяці. Подане клопотання обґрунтоване тим, що наявні ризики, передбачені п.1,п.3, п.5 ч.1 ст.177 КПК України. Так, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.194 КК України, за яке передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до десяти років та є обізнаним про покарання за інкримінований йому злочин, а тому без застосування відносно нього запобіжного заходу може переховуватись від суду. Крім того, оскільки ОСОБА_4 відомі анкетні дані свідків та потерпілих, наявний ризик можливого незаконного впливу на свідків та потерпілих. Також, ОСОБА_4 може продовжувати вчиняти інші кримінальні правопорушення.
У підготовчому судовому засіданні прокурор підтримав подане клопотання, просив його задовольнити.
Потерпілі ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , їхній представник адвокат ОСОБА_8 підтримали позицію прокурора.
Захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_5 просив у задоволенні вищевказаного клопотання відмовити та застосувати м`якший запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання. Зазначив, що будь-яких скарг на обвинуваченого не надходило, будь-яких доказів того, що останній буде впливати на свідків та потерпілих, немає.
Обвинувачений ОСОБА_4 підтримав позицію свого захисника.
Вивчивши подане клопотання, заслухавши учасників судового розгляду, суд дійшов такого висновку.
Відповідно до ч. 2 ст. 314 КПК України підготовче судове засідання відбувається за участю обвинуваченого (крім випадків, коли здійснювалося спеціальне досудове розслідування), прокурора, захисника, потерпілого, його представника та законного представника, цивільного позивача, його представника та законного представника, цивільного відповідача та його представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, згідно з правилами, передбаченими цим Кодексом для судового розгляду. Після виконання вимог, передбачених статтями 342-345 цього Кодексу, головуючий з`ясовує в учасників судового провадження їх думку щодо можливості призначення судового розгляду.
Разом з тим, положеннями ч. 3 ст. 315 КПК України передбачено, що під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.
З матеріалів справи вбачається, що ухвалою слідчого судді Татарбунарського районного суду Одеської області від 09 липня 2026 року відносно підозрюваного ОСОБА_4 продовжено застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту.
10.08.2026 затверджено обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12026162240000549, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 09 травня 2026 року за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України.
Цього ж дня обвинувальний акт надійшов до Татарбунарського районного суду Одеської області, підготовче судове засідання по справі призначене на 17.09.2026 року.
Відповідно до ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Щодо обґрунтованості підозри.
Поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві, тому виходячи з положень ч. 5 ст. 9 КПК України та позиції Європейського суду з прав людини, яка відображена у п. 175 рішення від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Також вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином, і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення (рішення у справах «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28.10.1994, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990).
Питання обґрунтованості підозри у вчиненні ОСОБА_4 інкримінованого кримінального правопорушення було предметом дослідження слідчого судді під час досудового розслідування та на цьому етапі не може ставитися судом під сумнів.
Щодо наявності ризиків.
Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
У клопотанні сторона обвинувачення посилається на наявність ризиків переховування від органів досудового розслідування і суду, можливість впливу на потерпілу та свідків у кримінальному провадженні, продовжити вчиняти кримінальні правопорушення.
Разом з тим, доказів на підтвердження обставин, які б свідчили про ухилення обвинуваченого ОСОБА_4 від явки до органу досудового розслідування чи суду, а також про порушення ним умов раніше обраного запобіжного заходу, стороною обвинувачення не надано. Водночас судом враховано, що ОСОБА_4 має тяжке захворювання та тривалий час проживає у м. Татарбунари, що свідчить про наявність у нього сталих соціальних зв`язків за місцем проживання. За таких обставин, з урахуванням вимог статей 177, 178 КПК України, суд не знаходить достатніх фактичних даних, які б давали підстави вважати, що обвинувачений може переховуватися від суду, у зв`язку з чим вважає зазначений ризик недоведеним.
Водночас, суд вважає доведеними ризики, передбачені пунктами 3, 5 частини першої статті 177 КПК України, оскільки обвинувачений може незаконно впливати на потерпілих та свідків, а також, з урахуванням обставин вчинення кримінального правопорушення, може продовжити вчиняти кримінальні правопорушення.
Щодо застосування більш м`яких запобіжних заходів.
Оскільки ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.194 КК України, за яке передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до десяти років та є обізнаним про покарання за інкримінований йому злочин, беручи до уваги наявність ризиків впливу на потерпілих та свідків, можливості вчинення іншого кримінального правопорушення, суд дійшов висновку про те, що застосування запобіжного заходу у виді особистого зобов`язання буде недостатнім. Отже, клопотання захисника про обрання такого запобіжного заходу до задоволення не підлягає.
Відповідно до статті 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Ураховуючи дані, що характеризують особу ОСОБА_4 , ступінь ризиків, які існують у кримінальному провадженні, суспільну небезпечність інкримінованого правопорушення, та доведення прокурором у підготовчому судовому засіданні, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не здатний запобігти вказаному ризику, суд дійшов висновку про наявність підстав для застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту у певний період доби окрім періоду часу під час оголошення повітряної тривоги для переховування в укритті, та у разі необхідності, щодо отримання медичної допомоги.
Керуючись ст. ст. 23,176, 181, 376, 395 КПК України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Клопотання прокурора Білгород-Дністровської окружної прокуратури про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту щодо ОСОБА_4 задовольнити.
Обрати обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді нічного домашнього арешту строком на 2 місяці, що полягає у забороні залишати житло за адресою: АДРЕСА_2 у період часу з 22:00 години вечора до 06:00 годин ранку наступного дня окрім періоду часу під час оголошення повітряної тривоги для переховування в укритті, та у разі необхідності, щодо отримання медичної допомоги.
Покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 такі обов`язки:
- прибувати до прокурора та суду за першою вимогою;
- повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
- з метою здійснення контролю за поведінкою обвинуваченого ОСОБА_4 надати дозвіл працівникам органу Національної поліції, з`являтися в його житло, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов`язаних з виконанням покладених на нього зобов`язань;
- здати на зберігання свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну.
Строк дії ухвали до 15 листопада 2026 року включно.
Роз`яснити обвинуваченому наслідки невиконання покладених на нього обов`язків, а саме: у разі, якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомленим, не з`явиться за викликом до суду, без поважних причин, не повідомить про причину своєї неявки, запобіжний захід відносно нього може бути змінено на більш суворий.
Роз`яснити обвинуваченому, що відповідно до ч.5 ст.181 КПК України, працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою підозрюваного, обвинуваченого, який перебуває під домашнім арештом, мають право з`являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов`язаних із виконанням покладених на неї зобов`язань, використовувати електронні засоби контролю.
Виконання ухвали суду про продовження запобіжного заходу обвинуваченому у виді домашнього арешту та контроль за поведінкою обвинуваченого покласти на співробітників відділу поліції за місцем проживання обвинуваченого.
Копію ухвали невідкладно надіслати на адресу відділу поліції за місцем проживання обвинуваченого, для виконання, та прокурору для контролю.
У задоволенні клопотання сторони захисту про обрання запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена протягом семи днів з дня її проголошення безпосередньо до Одеського апеляційного суду.
Повний текст ухвали складено 18.09.2026 р.
Суддя ОСОБА_1