Справа № 922/1585/26

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УХВАЛА про залишення апеляційної скарги без руху 24 вересня 2026 року м. Харків Справа №922/1585/26 Східний апеляційний господарський суд у складі судді: суддя Гетьман Р.А. розглянувши матеріали апеляційної скарги Комунального некомерційного підприємства «Берестинська міська лікарня» (вх.№2008Х від 22.09.2026) на рішення Господарського суду Харківської області від 25.08.2026 (м. Харків, суддя Жиляєв Є.М., повне рішення складено 04.09.2026) та на додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 11.09.2026 у справі №922/1585/26 (м. Харків, суддя Жиляєв Є.М., повне додаткове рішення складено 11.09.2026) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробнича компанія «Інтербуд», м. Київ, до Комунального некомерційного підприємства «Берестинська міська лікарня», м. Берестин, Харківська область, про стягнення 1 190 706,18 грн,- ВСТАНОВИВ: Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробнича компанія «Інтербуд» звернулось до Господарського суду Харківської області з позовом до Комунального некомерційного підприємства «Берестинська міська лікарня», в якому просило суд стягнути з відповідача на свою користь вартість фактично виконаних робіт (поставленого обладнання) за Договором підряду №672 від 02.10.2025 в сумі 1 190706,18 грн. Також до стягнення заявлені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 14 288,47 грн та 64 944,00 грн витрат на професійну правничу допомогу. Рішенням Господарського суду Харківської області від 25.08.2026 позов задоволено повністю. Стягнуто з Комунального некомерційного підприємства «Берестинська міська лікарня» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробнича компанія «Інтербуд» 1 190 706,18 грн. вартості фактично виконаних робіт (поставленого обладнання) за Договором підряду №672 від 02.10.2025 та 14 288,47 грн. судового збору. 31.08.2026 до Господарського суду Харківської області через систему "Електронний суд" від Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробнича компанія «Інтербуд» надійшла заява про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на правничу допомогу та докази на підтвердження понесення витрат (вх. № 21209). Додатковим рішенням Господарського суду Харківської області від 11.09.2026 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробнича компанія «Інтербуд» про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на правничу допомогу (вх. №21209 від 31.08.2026) задоволено. Стягнуто з Комунального некомерційного підприємства «Берестинська міська лікарня» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробнича компанія «Інтербуд» 64944,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу. Комунальне некомерційне підприємство «Берестинська міська лікарня» з вказаними судовими рішеннями суду першої інстанції не погодилось та звернулось до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваних рішень норм чинного законодавства, просить рішення Господарського суду Харківської області №922/1585/26 від 25 серпня 2026 про стягнення з Комунального некомерційного підприємства «Берестинська міська лікарня» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробнича компанія «Інтербуд» 1 190 706,18 грн. вартості фактично виконаних робіт (поставленого обладнання) за Договором підряду №672 від 02.10.2025 та 14 288,47 грн. судового збору скасувати повністю та відмовити у задоволенні позовних вимог Товариству з обмеженою відповідальністю «Виробнича компанія «Інтербуд». Скасувати додаткове рішення Господарського суду Харківської області №922/1585/26 від 11 вересня 2026 року про стягнення на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробнича компанія «Інтербуд» з Комунального некомерційного підприємства «Берестинська міська лікарня» 64 944,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу. Системою автоматизованого розподілу справ відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.09.2026 для розгляду справи №922/1585/26 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя (суддя-доповідач) Гетьман Р.А., суддя Россолов В.В., суддя Склярук О.І. Розглянувши вказану апеляційну скаргу на предмет дотримання заявником процесуальних норм, суддя-доповідач дійшов висновку про залишення її без руху, враховуючи наступне. Статтею 258 Господарського процесуального кодексу України встановлено вимоги до форми і змісту апеляційної скарги. Відповідно до п.1 ч.3 статті 258 Господарського процесуального кодексу України до апеляційної скарги додаються довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, якщо скарга подана представником і в справі немає підтвердження його повноважень; За приписами ч. 3 ст. 56 ГПК України, юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника. Частинами першою, другою статті 58 ГПК України визначено, що представником у суді може бути адвокат або законний представник. При розгляді справ у малозначних спорах (малозначні справи) представником може бути особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність, за винятком осіб, визначених статтею 59 цього Кодексу. У статті 60 ГПК України визначено документи, що підтверджують повноваження представників. Повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені, зокрема, довіреністю фізичної або юридичної особи (ч. 1 ст.60 ГПК України). Повноваження адвоката як представника підтверджуються одним з таких документів: довіреністю; ордером, виданим відповідно до Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність; дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги, виданим відповідно до Закону України Про безоплатну правничу допомогу. Отже, наведені вище положення законодавства передбачають можливість здійснення процесуального представництва юридичної особи як у порядку самопредставництва, так і через адвоката. Самопредставництво юридичної особи - це право одноосібного виконавчого органу (керівника) чи голови (уповноваженого члена) колегіального виконавчого органу безпосередньо діяти від імені такої особи без довіреності, представляючи її інтереси в силу закону, статуту, положення. У порядку самопредставництва юридичну особу може представляти за посадою її керівник або інші особи, повноваження яких підтверджуються відповідно до ч. 3 ст. 56 ГПК України. Аналіз наведених вище законодавчих положень дає підстави для висновку, що визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, статуті, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи (суб`єкта владних повноважень без права юридичної особи) без додаткового уповноваження (довіреності). Колегія суддів також ураховує правову позицію, наведену в постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.11.2024 у справі № 910/16580/23, яка конкретизувала власний висновок, викладений в ухвалі від 08.06.2022 у справі № 303/4297/20. Здійснюючи тлумачення частини третьої статті 56 ГПК України, Велика Палата Верховного Суду зазначила, що її формулювання дозволяє виснувати, через яких осіб можливе самопредставництво юридичної особи, а також про те, що, окрім керівника і члена виконавчого органу, такими особами можуть бути також інші особи, уповноважені діяти від імені юридичної особи відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту). Особа, через яку юридична особа діє на засадах самопредставництва, має підтвердити суду цей свій статус, зокрема шляхом подання документів, вказаних у частині третій статті 56 ГПК України (статут, положення, трудовий договір (контракт)). Водночас, якщо відповідні відомості щодо особи, яка має право вчиняти дії від імені юридичної особи на засадах самопредставництва, внесені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ці відомості є офіційним та достатнім підтвердженням того, що юридична особа діє в суді через певну особу на засадах самопредставництва (з урахуванням відповідних обмежень повноважень, якщо такі є). Отже, за наявності інформації щодо такої особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та в разі подання її суду, відсутності стосовно цього спору, про який повідомлено суду, підстави додатково підтверджувати ці повноваження документами, які за своїм змістом є тими, що визначені частиною третьою статті 56 ГПК України, статутом, положенням, трудовим договором (контрактом), відсутні, оскільки суд може покладатись на відомості з ЄДР ЮО як на достовірні. Таким чином, як убачається із наведеної правової позиції Великої Палати Верховного Суду, законодавець передбачив два належні способи підтвердження статусу особи, яка діє від імені юридичної особи на засадах самопредставництва: або шляхом подання документів, визначених частиною третьою статті 56 ГПК України, з яких убачається відповідне право особи діяти від імені юридичної особи, або шляхом підтвердження наявності відповідних відомостей щодо такої особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. При цьому визначальним для самопредставництва є саме наявність у особи права діяти від імені юридичної особи, яке виникає безпосередньо із закону, статуту, положення або трудового договору (контракту), та відповідне підтвердження такого права суду. Саме наявність такого права відрізняє самопредставництво юридичної особи від представництва її інтересів іншою особою. Суддя-доповідач зазначає, що апеляційну скаргу від імені КНП «Берестинська міська лікарня» підписано та подано через систему «Електронний суд» Призом Олексієм Миколайовичем. До апеляційної скарги долучена довіреність на справи господарського судочинства у порядку передоручення від 12.05.2026, сформована в системі «Електронний суд», зі змісту якої вбачається, що Васенко Ганна Володимирівна (РНОКПП НОМЕР_1 ), 12.05.2026 р. на підставі Довіреності Витягу з ЄДР від 29.08.22 р., виданої щодо КОМУНАЛЬНЕ НЕКОМЕРЦІЙНЕ ПІДПРИЄМСТВО "БЕРЕСТИНСЬКА МІСЬКА ЛІКАРНЯ" (ЄДРПОУ 02002701), уповноважує , в порядку передоручення, Приз Олексій Миколайович (РНОКПП НОМЕР_2 ) представляти інтереси КОМУНАЛЬНЕ НЕКОМЕРЦІЙНЕ ПІДПРИЄМСТВО "БЕРЕСТИНСЬКА МІСЬКА ЛІКАРНЯ" в судах України (в тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях) у справах господарського судочинства з усіма правами, які надано законом стороні по справі, в тому числі з правом підписувати, подавати, доповнювати позовні заяви та інші передбачені законом процесуальні документи, а також пред`являти виконавчі документи, видані у формі електронного документа, на примусове виконання до органів державної виконавчої служби (приватних виконавців) Довіреність видана з правом передоручення іншим особам. Довіреність дійсна до моменту її скасування. Судом також встановлено, та підтверджено матеріалами електронної справи, що на підтвердження своїх повноважень Призом Олексієм Миколайовичем до суду першої інстанції було надано довіреність №1.1.04-616 від 29.04.2026, наказ про прийняття на посаду № 36 від 26.03.2026 та посадову інструкцію юрисконсульта, затверджену директором КНП «Берестинська міська лікарня». Згідно з пунктом 3.3 розділу 3 посадової інструкції юрисконсульт має право бути законним представником та в інтересах лікарні вести справи у всіх судових органах України з усіма правами, які законом надані позивачу, відповідачу, третій особі, у тому числі подавати заяви, знайомитися з матеріалами справи, брати участь у судових засіданнях, надавати докази, заявляти клопотання, відводи та скарги, у тому числі апеляційні і касаційні, давати усні та письмові пояснення суду, подавати свої доводи, міркування і заперечення, одержувати рішення, постанови, ухвали, копії документів по справі, оскаржувати рішення, постанови, ухвали, а також вчиняти інші дії, які випливають із змісту довіреності і пов`язані/необхідні для виконання доручення, з правом підпису вищезазначених документів. Разом із тим наведене положення посадової інструкції саме по собі не містить чіткого визначення права Приза Олексія Миколайовича діяти від імені КНП «Берестинська міська лікарня» на засадах самопредставництва у розумінні частини третьої статті 56 ГПК України. Зокрема, із наданої посадової інструкції не вбачається, що Приз Олексій Миколайович наділений правом безпосередньо діяти від імені юридичної особи у судовому процесі саме як особа, уповноважена відповідно до закону, статуту, положення чи трудового договору (контракту). Саме лише зазначення у посадовій інструкції про право юрисконсульта представляти інтереси лікарні у судах, подавати процесуальні документи та підписувати їх не є тотожним визначенню у відповідному документі права конкретної особи діяти від імені юридичної особи на засадах самопредставництва. Суддя-доповідач вказує, що відомості про Приза Олексія Миколайовича як особу, яка має право вчиняти дії від імені КНП «Берестинська міська лікарня» на засадах самопредставництва, до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань не внесені. Отже, надані суду наказ про прийняття на посаду та посадова інструкція юрисконсульта не підтверджують у встановленому частиною третьою статті 56 ГПК України порядку статус КНП «Берестинська міська лікарня» як особи, через яку КНП «Берестинська міська лікарня» може діяти у суді на засадах самопредставництва. Відомості про наявність у Приза Олексія Миколайовича такого права в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань також відсутні. Разом з цим, зі змісту поданої до апеляційного господарського суду довіреності не вбачається наявність у представника статусу адвоката, а відповідні відомості у матеріалах справи відсутні. Таким чином, скаржником у розумінні положень чинного законодавства не підтверджено повноваження підписанта здійснювати представництво КНП «Берестинська міська лікарня» як адвокатом або в порядку самопредставництва. Отже, для усунення вказаного недоліку скаржнику слід надати належні докази, які підтверджують повноваження на здійснення представництва КНП «Берестинська міська лікарня» Приза Олексія Миколайовича Згідно з пунктом 2 частини 3 статті 258 Господарського процесуального кодексу України до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору. Частиною 2 статті 123 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. Порядок і розмір сплати судового збору в Україні встановлено Законом України "Про судовий збір". Відповідно до положень статті 4 Закону України «Про судовий збір», в редакції на день подання скарги, судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Відповідно до підпункту 1 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір", розмір ставки за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Підпунктом 6 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено розмір ставки за подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду, що становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги від розміру оспорюваної суми. Відповідно до статті 7 Закону України "Про Державний бюджет на 2026 рік", встановлено у 2026 році прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць з 1 січня 2026 у розмірі 3 328,00грн. Відповідно до частини 3 статті 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.11.2022 у справі №916/228/22 дійшла висновку, що особи, які після 04.10.2021 подають до суду документи в електронній формі з використанням системи «Електронний суд», мають правомірні очікування, що розмір судового збору, який підлягає сплаті ними, у такому разі буде розрахований із застосуванням понижуючого коефіцієнта, що прямо передбачено в Законі України «Про судовий збір». При цьому надані Державною судовою адміністрацією України в листі від 29.10.2021 №10-19326/21 та Вищою радою правосуддя в листі від 30.11.2021 №28581/0/9-21 роз`яснення щодо того, що вказана норма (частина третя статті 4 Закону України «Про судовий збір») не набрала чинності у порядку, встановленому Законом, не змінюють установленого порядку та умов набрання чинності нормативно-правовим актом. У даному випадку апеляційна скарга подана через систему «Електронний суд», а тому при зверненні до суду з цією апеляційною скаргою апелянт мав сплатити судовий збір у розмірі 21 432,71 ((1 190 706,18 *1,5% грн)*150%*0,8). Разом з тим, з доданих до апеляційної скарги матеріалів, вбачається, що апелянтом до апеляційної скарги не додано доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі. Отже, на думку суду, відповідний недолік апеляційної скарги потребує усунення шляхом надання апелянтом суду доказів сплати судового збору у встановленому законом порядку та розмірі. З урахуванням викладеного, суд встановив, що заявником апеляційної скарги не виконано вимоги пункту2 частини 3 статті 258 Господарського процесуального кодексу України. Відповідно до статті 260 Господарського процесуального кодексу України, до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу. Відповідно до частини 1 статті 174 Господарського процесуального кодексу суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. Враховуючи викладене, суддя-доповідач дійшов висновку, що відповідно до статті 260 Господарського процесуального кодексу України зазначене є підставою для залишення апеляційної скарги без руху з наданням 10-денного строку з дня вручення апелянту копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху для усунення вказаних вище недоліків, а саме, апелянт повинен надати належні докази на підтвердження повноважень здійснювати представництво КНП «Берестинська міська лікарня», а також докази сплати судового збору у розмірі 21 432,71 грн. Керуючись статтями 174, 234, 256, 258, 260 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд, - УХВАЛИВ: 1.Апеляційну скаргу Комунального некомерційного підприємства «Берестинська міська лікарня» (вх.№2008Х від 22.09.2026) на рішення Господарського суду Харківської області від 25.08.2026 та на додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 11.09.2026 у справі №922/1585/26 залишити без руху. 2.Встановити апелянту десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху для усунення недоліків апеляційної скарги. 3.Східним апеляційним господарським судом в умовах воєнного стану, зважаючи на утруднення реалізації учасниками справи прав, наданих їм Господарським процесуальним кодексом України рекомендовано для прискорення документообігу в межах цієї справи, надсилати документи з використанням програми «Електронний суд». Реєстрація в електронному кабінеті можлива за посиланням https://id.court.gov.ua/rt.gov.ua/sud4875/ 4.Повідомити апелянта, що заява про усунення недоліків повинна надійти до суду апеляційної інстанції не пізніше п`ятого дня з наступного дня після закінчення десятиденного строку на усунення недоліків. 5.Наслідки неусунення недоліків, визначених цією ухвалою, у строк, встановлений судом, визначені статтями 174, 260, 261 Господарського процесуального кодексу України. 6.Звернути увагу скаржника, що з введенням в дію Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами» від 29.06.2023 №3200-IX передбачені процесуальні наслідки недотримання вимог статті 6 ГПК України. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню. Інформацію у справі, що розглядається, можна отримати за веб-адресою https://court.gov.ua/sud4875 Суддя Р.А. Гетьман