Справа № 295/12578/23

Справа №295/12578/23 1-в/295/809/26 УХВАЛА 28.09.2026 року м. Житомир Богунський районний суд міста Житомира у складі: головуючого судді ОСОБА_1 , секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі повідомлення Житомирського районного відділу філії державної установи «Центр Пробації» в Житомирській області про звернення із запитом до Мін`юсту про визнання та виконання вироку Богунського районного суду м. Житомира від 17.06.2025 відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , встановив: Начальник Житомирського районного відділу філії державної установи «Центр Пробації» звернувся до суду з поданням у вигляді повідомлення у якому просив суд звернутись із запитом до Мін`юсту про визнання та виконання вироку Богунського районного суду м. Житомира від 17.06.2025 відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на території Польщі. В обґрунтування клопотання надав лист начальника філії «Центр Пробації» в Житомирській області у якому працівникам надано вказівку, у разі проживання засудженого в державі Учасниці Конвенції або в державі з якою укладено двосторонні міжнародні договори, звернутись до суду з проханням звернутись до Мінюсту про визнання вироку суду країни на території іноземної держави. Представник Житомирського районного відділу філії державної установи «Центр Пробації» в Житомирській області в судове засідання не з`явився. Засуджений в судове засідання не з`явився. Прокурор ОСОБА_4 просила відмовити у задоволенні клопотання. Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що клопотання не підлягає задоволенню з таких підстав. Вироком Богунського районного суду м. Житомира від 17.06.2025 ОСОБА_3 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 15, ч.3 ст.152 КК України та призначено покарання із застосуванням ст.69 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років. На підставі ст. 75 КК України звільнено ОСОБА_3 від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, якщо він не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього судом обов`язки протягом іспитового строку тривалістю 3 (три) роки. Відповідно до ст. 76 КК України покладено на ОСОБА_3 обов`язки періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання. Відповідно до частини 3 ст. 76 КК України покладено на ОСОБА_3 обов`язок виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою «Зміна прокримінального мислення». Вирок суду набрав законної сили - 18.07.2025. У своєму зобов`язанні ОСОБА_3 зазначив, що проживає за адресою : АДРЕСА_1 , та зобов`язався з`явитись до ДУ «Центр Пробації» на протязі трьох днів з моменту вступу вироку в законну силу (а.с. 33 т.2). Згідно повідомлення Житомирського РВ філії ДУ «Центр Пробації» в Житомирській області від 21.08.2025 вирок суду одержаний 21.08.2025 року та прийнятий до виконання. Згідно повідомлення (клопотання) Житомирського районного відділу філії державної установи «Центр Пробації», 15.01.2026 року з телефонного дзвінку їм стало відомо про те, що гр. ОСОБА_3 перетнув кордон до країни Польщі з метою працевлаштуватися, щоб покращити своє матеріальне становище. На даний час проживає у Шклярська Поремба, де працює офіційно за укладеним трудовим договором у ресторані «Харнаси» на посаді кухара з терміном дії з 05.01.2026 року до 31.12.2026 року, що підтвердив надісланими засобами мобільного зв`язку документами (трудовий договір) та надав PESEL (ідентифікаційний номер фізичної особи в Польщі), який використовується для офіційних справ, працевлаштування, медичного обслуговування, відкриття банківських рахунків та отримання соціальної допомоги. Його отримують громадяни Польщі та іноземці, які проживають у країні тривалий час. 29.01.2026 року надійшло повідомлення з Державної прикордонної служби України про перетин ОСОБА_3 11.11.2025 року. 03.04.2026 року гр. ОСОБА_3 зателефонував та повідомив, що змінив місце роботи та місце свого проживання, та на даний час проживає у місті Жари (Zary, Жарський повіт, Любуське воєводство, Польща), працює на підприємстві Hermes - де був офіційно працевлаштований за договором підряду. 21.05.2026 року засобами мобільного застосунку «Вайбер» гр. ОСОБА_3 надіслав договір підряду за яким він офіційно працевлаштований. 26.05.2026 року до Житомирського районного відділу надійшов надав PESEL (ідентифікаційний номер фізичної особи в Польщі), який використовується для офіційних справ, працевлаштування, медичного обслуговування, відкриття банківських рахунків та отримання соціальної допомоги. Його отримують громадяни Польщі та іноземці, які проживають у країні тривалий час з офіційним перекладом (Перекладацька агенція «Грейт»). Засуджений ОСОБА_3 у розшуку не перебував та станом на 13.08.2026 року не перебуває. Також суд проінформовано, що Україна є стороною Європейської Конвенції про нагляд за умовно засудженими або умовно звільненим правопорушниками (ETS № 51) (далі Конвенція), приєднавшись до неї відповідно до Закону України від 22 вересня 1995 року № 336/95-ВР (далі - Конвенція), яка набула чинності для України 22 грудня 1995 року. Так, згідно ст. 6 Конвенції за клопотанням держави, яка постановила вирок, нагляд, звернення вироку до виконання або його виконання в повній мірі, як визначено в попередній статті, здійснюються державою, на території якої правопорушник має постійне мешкання. Положення вказаної Конвенції можуть застосовуватися у практичній діяльності уповноважених органів з питань пробації через механізм міжнародної правової допомоги у кримінальних провадженнях. Відповідно до п.1 розділу Х Порядку виконання міжнародних договорів України про надання міжнародної правової допомоги у кримінальних провадженнях, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 19.08.2019 № 2599/5 (далі - Порядок), запит про визнання та виконання вироку суду України на території іноземної держави складає суд України, який виніс вирок, згідно з вимогами законів та міжнародного договору України. Нагляд за поведінкою осіб, звільнених від відбування покарання з випробуванням, протягом іспитового строку здійснюється уповноваженим органом з питань пробації за місцем проживання засудженого, а стосовно військовослужбовців - командирами військових частин (ч. 1 ст. 163 КВК України). Згідно з ч. 1 ст. 164 КВК України уповноважений орган з питань пробації: веде облік засуджених протягом іспитового строку; роз`яснює засудженим порядок виконання обов`язків, покладених на них судом; здійснює нагляд за засудженими; вживає заходів з припинення порушень судових рішень; організовує першочергові заходи з виявлення засуджених, місцезнаходження яких невідоме; звертається до відповідних правоохоронних органів щодо розшуку засуджених, місцезнаходження яких невідоме; здійснює інші повноваження, передбачені цим Кодексом та Законом України «Про пробацію». 22.09.1995 року Законом від 22.09.1995 року №336/95/ВР Україна приєдналася до Європейської конвенції про нагляд за умовно засудженими або умовно звільненими правопорушниками. Стаття 1 Європейської конвенції про нагляд за умовно засудженими або умовно звільненими правопорушниками (далі Конвенція) вказує, що договірні сторони зобов`язуються надавати одна одній, за обставин, визначених нижче, взаємну допомогу, необхідну для соціальної реабілітації правопорушників, які зазначені у статті 2. Ця допомога полягає у нагляді за правопорушниками з метою сприяння їхньому виправленню і їхній соціальній реадаптації та нагляду за їхньою поведінкою для того, щоб у разі необхідності, або постановити їм вирок, або звернути вже постановлений вирок до виконання. Договірні сторони, за обставин, визначених нижче, і відповідно до наступних положень, виконують таку постанову про затримання або інше покарання, що передбачає позбавлення волі, яке могло бути винесене правопорушнику і виконання якого було відстрочено. Відповідно до ст. 2 Конвенції, термін «правопорушник» означає будь-яку особу, яка на території однієї з договірних сторін: а) була визнана судом винною із встановленням випробного строку без постанови вироку; b) отримала відстрочений виконанням вирок, який передбачає позбавлення волі, або вирок, виконання якого було призупинене, повністю або частково, під час постанови вироку або після цього. Згідно зі ст. 5 Конвенції держава, яка постановила вирок, може звертатися до держави, на території якої правопорушник має постійне мешкання, з клопотанням: а) здійснювати лише нагляд відповідно до частини II; b) здійснювати нагляд і, у разі необхідності, звернути вирок до виконання відповідно до частин II і III; с) взяти на себе всю відповідальність за виконання вироку відповідно до положень частини IV. Відповідно до ст. 6 Конвенції за клопотанням держави, яка постановила вирок, нагляд, звернення вироку до виконання або його виконання в повній мірі, як визначено в попередній статті, здійснюються державою, на території якої правопорушник має постійне мешкання. Згідно зі ст. 27 Конвенції клопотання надсилаються міністерством юстиції запитуючої держави міністерству юстиції запитуваної держави. Відповідь надсилається по тих же каналах. Відповідно до Інструкції про порядок здійснення міжнародного співробітництва з питань взаємної правової допомоги, видачі правопорушників (екстрадиції), передачі (прийняття) засуджених осіб, виконання вироків та інших питань міжнародного судового співробітництва у кримінальному провадженні під час судового провадження, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 19.08.2019 № 2599/5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 22.08.2019 р. за № 956/33927, визнання та виконання вироків судів України на території іноземних держав регулюється положеннями глави Х, якою визначено, зокрема, наступне: Запит про визнання та виконання вироку суду України на території іноземної держави складає суд України, який виніс вирок, згідно з вимогами законів та міжнародного договору України. Запит про визнання та виконання вироку суду України на території іноземної держави й долучені до нього документи складають у письмовій формі, засвідчують підписом судді та гербовою печаткою суду України. До запиту про визнання та виконання вироку суду України на території іноземної держави й долучених до нього документів додають засвідчений у встановленому порядку переклад мовою, визначеною міжнародним договором України, а за відсутності такого договору - офіційною мовою запитуваної сторони або іншою прийнятною для цієї сторони мовою. Запит про визнання та виконання на території іноземної держави вироку суду України має відповідати вимогам законодавства та/або міжнародного договору України, що застосовується в конкретному випадку, та має містити: 1) назву суду України, який звертається із запитом про визнання та виконання на території іноземної держави вироку суду України, та компетентного органу запитуваної сторони; 2) посилання на відповідний міжнародний договір України, що діє у відносинах між Україною та запитуваною стороною й передбачає можливість визнання та виконання вироків однієї договірної сторони на території іншої, або на принцип доброї волі; 3) інформацію про вирок суду України, визнання та виконання якого запитується (інформацію про дату та суд України, який виніс вирок, про будь-які судові рішення, які стосуються зазначеного вироку, а також про набрання вироком законної сили); 4) відомості про відповідну особу, зокрема її ім`я та прізвище, місце проживання або перебування, громадянство, інші відомості, які можуть сприяти виконанню запиту; 5) стислий опис кримінального правопорушення, за вчинення якого особу було засуджено вироком суду України, та його правову кваліфікацію; 6) інформацію про частину покарання, яку виконано в Україні, та частину покарання, яка підлягає виконанню на території іноземної держави за вироком суду України; 7) відомості щодо обставин, за яких вирок суду України не може бути виконано на території України, та щодо перебування особи в розшуку (дата оголошення та припинення); 8) інші відомості, які можуть сприяти виконанню запиту про визнання та виконання на території іноземної держави вироку суду України та/або передбачені міжнародним договором чи вимогою компетентного органу запитуваної сторони. До запиту про визнання та виконання на території іноземної держави вироку суду України додаються такі засвідчені належним чином документи з перекладом: 1) засвідчена копія вироку разом із документом, що підтверджує набрання ним законної сили; 2) засвідчені копії інших рішень судів України, що стосуються вироку, визнання та виконання якого на території іноземної держави запитується, разом з інформацією про набрання законної сили; 3) текст статей Кримінального кодексу України, на підставі яких особу було засуджено; 4) інформація про частину покарання, яку виконано в Україні, та частину покарання, яка підлягає виконанню на території іноземної держави; 5) копії документів з інформацією щодо громадянства, місця проживання/перебування чи місцезнаходження майна засудженої особи на території іноземної держави; 6) інформація щодо перебування особи в розшуку та щодо спливу строків давності виконання обвинувального вироку суду України на території України; 7) будь-які інші відомості, які сприятимуть виконанню запиту в іноземній державі. У той же час, матеріали повідомлення (подання) не містять засвідчених належним чином документів з перекладом на польську мову, а саме: засвідченої копії вироку разом із документом, що підтверджує набрання ним законної сили; засвідченої копії інших рішень судів України, що стосуються вироку, визнання та виконання якого на території іноземної держави запитується, разом з інформацією про набрання законної сили; копії документів з інформацією щодо громадянства, місця проживання / перебування чи місцезнаходження майна засудженої особи на території іноземної держави; інформації щодо перебування особи в розшуку та щодо спливу строків давності виконання обвинувального вироку суду України на території України. Із системного аналізу вищезазначених норм законодавства та на підставі недостатніх доказів про неможливість виконання вироку іншим чином, суд вважає недоцільним ініціювання процедури міжнародного співробітництва щодо виконання вироку суду України на території іноземної держави. Водночас, відповідно до ч.1 ст. 165 Кримінально-виконавчого кодексу України іспитовий строк обчислюється з моменту проголошення вироку суду. З досліджених в судовому засіданні матеріалів кримінального провадження вбачається, що тривалість іспитового строку закінчується 17.06.2028. За таких обставин суд вважає, що повідомлення (подання,клопотання) органу пробації задоволенню не підлягає. На підставі викладеного, керуючись ст. 537, 539 КПК України, постановив: Відмовити у задоволенні клопотання Житомирського районного відділу філії державної установи «Центр Пробації» в Житомирській області про звернення із запитом до Мін`юсту про визнання та виконання вироку Богунського районного суду м. Житомира від 17.06.2025 відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Ухвала може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду через Богунський районний суд м. Житомира протягом семи днів з дня її оголошення. Суддя ОСОБА_1