Справа № 922/1191/13

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "17" січня 2019 р. Справа № 922/1191/13 Колегія суддів у складі: головуючий суддя Фоміна В.О., суддя Білоусова Я.О., суддя Плахов О.В. за участю секретаря судового засідання Курченко В.А. розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" (вх. №1225 Х/2) на ухвалу Господарського суду Харківської області від 15.05.2018 по справі №922/1191/13 (повний текст якої складено 17.05.2018 в місті Харкові суддею Савченко А.А.) за заявою Приватного акціонерного товариства "Акко-Інвест", м. Харків про банкрутство, ВСТАНОВИЛА: Ухвалою Господарського суду Харківської області від 15.05.2018 у справі №922/1191/13 задоволено заяву ТОВ "Юридична фірма "Родзинський та партнери" про заміну кредитора у справі (вх. № 27160); здійснено заміну кредитора у справі №922/1191/13 ВАТ "Херсонські комбайни" на його правонаступника - ТОВ "Юридична фірма "Родзинський та партнери"; зобов'язано ліквідатора врахувати відповідну заміну у реєстрі вимог кредиторів. Акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" з ухвалою господарського суду першої інстанції не погодилось та звернулось до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Харківської області від 15.05.2018 у справі №922/1191/13 та відмовити в задоволенні заяви ТОВ "Юридична фірма "Родзинський та партнери" про заміну кредитора у даній справі. Одночасно апелянт просить поновити пропущений строк для подання апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Харківської області від 10.05.2018р. у справі №922/1191/13. Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 14.06.2018 залишено без руху апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" на ухвалу Господарського суду Харківської області від 15.05.2018р. у справі №922/1191/13 в порядку статті 260 Господарського процесуального кодексу України, з тих підстав, що апеляційна скарга подана з пропуском встановленого статтею 256 Господарського процесуального кодексу України строку на оскарження, а викладені апелянтом підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження не є поважними. Також ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 14.06.2018 зупинено розгляд матеріалів апеляційної скарги Акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" на ухвалу Господарського суду Харківської області від 15.05.2018 до розгляду Верховним судом касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична фірма "Родзинський та партнери" на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 23.10.2017р. у справі №922/1191/13 та повернення до Харківського апеляційного господарського суду матеріалів справи . Відповідно до Указу Президента України "Про ліквідацію апеляційних господарських судів та утворення апеляційних господарських судів в апеляційних округах" від 29.12.2017 №454/2017 постановлено ліквідувати Харківський апеляційний господарський суд та утворити Східний апеляційний господарський суд в апеляційному окрузі, що включає Донецьку, Луганську, Полтавську та Харківську області, з місцезнаходженням у місті Харкові. У відповідності до частини 6 ст.147 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" у газеті "Голос України" (№185 (6940) від 03.10.2018) розміщено повідомлення про початок роботи Східного апеляційного господарського суду з 03.10.2018. 24.10.2018 ухвалою Верховного Суду закрито касаційне провадження у справі №922/1191/13 за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична фірма "Родзинський та Партнери" на ухвалу Господарського суду Харківської області від 08.08.2017 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 23.10.2017. Згідно з частиною 5, 7 ст.31 Господарського процесуального кодексу України у разі ліквідації або припинення роботи суду справи, що перебували у його провадженні, невідкладно передаються до суду, визначеного відповідним законом або рішенням про припинення роботи суду, а якщо такий суд не визначено - до суду, що найбільш територіально наближений до суду, який ліквідовано або роботу якого припинено. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому цією статтею, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана. 28.11.2018 матеріали справи надіслані до Східного апеляційного господарського суду для подальшого розгляду. На підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.11.2018 для здійснення розгляду справи №922/1191/13 визначено колегію суддів у складі: головуючого судді Фоміної В.О., судді Білоусової Я.О., судді Плахова О.В. Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 04.12.2018 прийнято справу №922/1191/13 за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" (вх. №1225 Х/2) на ухвалу Господарського суду Харківської області від 15.05.2018 до провадження Східного апеляційного господарського суду. Поновлено апелянту строк на подання апеляційної скарги. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" (вх. №1225 Х/2) на ухвалу Господарського суду Харківської області від 15.05.2018 у справі №922/1191/13 та повідомлено учасників справи, що розгляд апеляційної скарги відбудеться 17.01.2019. 29.12.2018 до Східного апеляційного господарського суду від представника Акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" надійшла заява про залучення до справи ТОВ "ФК "Форінт" та здійснення процесуального правонаступництва у справі №922/1191/13 відносно кредитора (позивача) (вх. №2863), в якій заявник просить залучити до справи №922/1191/13 про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Акко-Інвест" Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Форінт" та здійснити процесуальне правонаступництво відносно кредитора (позивача) Акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль". Також заявник просить заяву розглянути за відсутності представника АТ "Райффайзен Банк "Аваль". В обґрунтування вказаної заяви посилається, зокрема, на те, що за договором від 09.08.2018 №140/11/215 та договором відступлення прав за іпотечними договорами від 09.08.2018 № 140/11/220 ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" відступило ТОВ "ФК "Форінт" вимоги за кредитними та іпотечними договорами, а відтак вибуло із правовідносин за вказаними договорами, у зв'язку з чим виникла необхідність у процесуальному правонаступництві. На підтвердження викладених обставин заявником додано до вказаної заяви копію договору від 09.08.2018 №140/11/215; копію витягу з реєстру відступлених прав вимоги до договору від 09.08.2018 №140/11/215; копію договору відступлення прав за іпотечними договорами від 09.08.2018 № 140/11/220; копію меморіального ордеру від 09.08.2018 №16516104 щодо сплати коштів за договором від 09.08.2018 №140/11/215. В судове засідання 17.01.2019 представник апелянта не прибув, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, про що свідчить наявне в матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення. Розглянувши заяву Акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" про залучення до справи ТОВ "ФК "Форінт" та здійснення процесуального правонаступництва у справі №922/1191/13 відносно кредитора (позивача) (вх. №2863 від 29.12.2018), судова колегія дійшла висновку про залишення її без розгляду, з огляду на таке. Відповідно до частини 3 статті 3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи. Статтею 169 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань. Заяви, клопотання і заперечення подаються в письмовій або усній формі. У випадках, визначених цим Кодексом, або на вимогу суду заяви і клопотання подаються тільки в письмовій формі. Статтею 170 Господарського процесуального кодексу України визначено загальні вимоги до форми і змісту письмової заяви, клопотання, заперечення, відповідно до якої частиною 2 вказаної статті передбачено, що письмові заява, клопотання чи заперечення підписуються заявником чи його представником. Відповідно до частини 4 статті 170 ГПК України суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду. Згідно із частиною третьою статті 56 Господарського процесуального кодексу України, юридична особа бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), або через представника. Відповідно до частини першої, третьої, четвертою, дев'ятої статті 60 Господарського процесуального кодексу України, повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені такими документами: 1) довіреністю фізичної або юридичної особи; 2) свідоцтвом про народження дитини або рішенням про призначення опікуном, піклувальником чи охоронцем спадкового майна. Довіреність від імені юридичної особи видається за підписом (електронним цифровим підписом) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами. Повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність". У разі подання представником до суду заяви, скарги, клопотання він додає довіреність або інший документ, що посвідчує його повноваження, якщо в справі немає підтвердження такого повноваження на момент подання відповідної заяви, скарги, клопотання. Згідно з частиною 1 статті 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги. Частиною 3 статті 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" передбачено, що повноваження адвоката як захисника або представника в господарському, цивільному, адміністративному судочинстві, кримінальному провадженні, розгляді справ про адміністративні правопорушення, а також як уповноваженого за дорученням у конституційному судочинстві підтверджуються в порядку, встановленому законом. При цьому підписання та/або подання заяв є процесуальними формами реалізації повноважень з представництва. Подана заява підписана представником Акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" адвокатом Рубан О.Г. В додатках зазначено про наявність копії довіреності представника АТ "Райффайзен Банк Аваль" адвоката Рубана О.Г. (на адресу суду), копії свідоцтва про права на зайняття адвокатською діяльністю ЗП 001300 від 30.05.2017 (на адресу суду). Проте, до заяви не додано доказів на підтвердження, що представник Рубан О.Г. уповноважений представляти інтереси Акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль", у тому числі як адвокат. Зазначений факт також підтверджується актом від 29.12.2018 №13-42/89 складеним уповноваженими працівниками Східного апеляційного господарського суду, в якому зазначено про те, що при розкриванні поштового відправлення заяви про здійснення процесуального правонаступництва від 20.12.2018 №140-9-5/1754 АТ "Райффайзен Банк Аваль" у справі № 922/1191/13 встановлено відсутність вказаних додатків, а саме: копії довіреності представника АТ "Райффайзен Банк Аваль" адвоката Рубана О.Г. та копії свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю ЗП 001300 від 30.05.2017 (т.64, а.с. 16). Матеріали справи також не містять відповідних доказів на підтвердження повноважень Рубан О.Г. на представництво інтересів Акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в суді апеляційної інстанції, у тому числі на підписання та подання заяви про здійснення процесуального правонаступництва відносно кредитора. При цьому, апеляційна скарга підписана представником АТ "Райффайзен Банк Аваль" за довіреністю Кожиховим А.Ю. Отже, заява про залучення до справи ТОВ "ФК "Форінт" та здійснення процесуального правонаступництва у справі №922/1191/13 відносно кредитора (позивача) (вх. №2863 від 29.12.2018), підписана особою, повноваження якої в установленому законом порядку не підтверджено, що є підставою для її повернення. Судова колегія вважає за необхідне зазначити також про те, що відповідно до статті 91 Господарського процесуального кодексу України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення. Порядок засвідчення копій документів визначений пунктом 5.27 Національного стандарту України, затвердженого Державним комітетом з питань технічного регулювання та споживчої політики №55 від 07.04.2003 "ДСТУ 4163-2003", відповідно до якого відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів "Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії. До поданої заяви додані документи, які лише прошиті та пронумеровані, про що є відповідна відмітка, а тому подані документи не відповідають зазначеним вище вимогам законодавства; заявником до поданої заяви додано незасвідчені письмові докази, тобто недопустимі докази, на підставі яких не може бути вирішено заявлене клопотання. (Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 11.07.2018 р. у справі №904/8549/17). З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для розгляду заяви Акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" про залучення до справи ТОВ "ФК "Форінт" та здійснення процесуального правонаступництва у справі №922/1191/13 відносно кредитора (позивача) (вх. №2863 від 29.12.2018). В судовому засіданні представник ТОВ "Юридична фірма "Родзинський та партнери" заперечив проти доводів апелянта з підстав недоведеності порушення прав заявника апеляційної скарги оскаржуваною ухвалою, у зв'язку з чим просив суд відмовити у задоволенні апеляційної скарги АТ "Райффайзен Банк Аваль", а ухвалу Господарського суду Харківської області від 15.05.2018 у справі №922/1191/13 залишити без змін. Інші учасники справи у судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи належним чином повідомлені відповідно до вимог статті 268 Господарського процесуального кодексу України, про що свідчать наявні в матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення; конверти з судовою кореспонденцією, надіслані на адресу учасників справи, які повернулися до суду апеляційної інстанції з відміткою відділення поштового зв'язку "інші причини, що не дали змоги виконати обов'язки щодо пересилання поштового відправлення", "за закінченням встановленого строку зберігання". Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час та місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи (частина 12 статті 270 Господарського процесуального кодексу України). Оскільки судом апеляційної інстанції створено всі необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, вжито заходи для належного повідомлення сторін про час та місце розгляду справи, виходячи з того, що участь в засіданні суду (як і інші права, передбачені частиною першою статтею 42 Господарського процесуального кодексу України) є правом, а не обов'язком сторін, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за відсутності інших учасників справи за наявними у ній матеріалами. Дослідивши матеріали справи, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника ТОВ "Юридична фірма "Родзинський та партнери", з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами в межах встановлених статтею 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду у відповідності до вимог статті 282 Господарського процесуального кодексу України зазначає про такі обставини. Ухвалою Господарського суду Харківської області від 15.04.2013 порушено провадження у справі про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Акко-Інвест" в порядку, передбаченому статтею 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство). Постановою Господарського суду Харківської області від 17.04.2013 Приватне акціонерне товариство "Акко-Інвест" на підставі статті 95 Закону про банкрутство визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено голову ліквідаційної комісії ОСОБА_5; зобов'язано ліквідатора виконати ліквідаційну процедуру, надати суду звіт про виконану роботу, всі докази, що свідчать про виконання ліквідаційної процедури. Матеріали справи свідчать, що ліквідатором Приватного акціонерного товариства "Акко-Інвест" ОСОБА_5 на виконання постанови Господарського суду Харківської області від 17.04.2013 надано реєстр вимог кредиторів Приватного акціонерного товариства "Акко-Інвест", до якого включено, зокрема, вимоги ВАТ "Херсонські комбайни", м. Херсон, у розмірі 549,14 грн (шоста черга) (т.14, а.с. 8-14). Ухвалою Господарського суду Харківської області від 19.11.2013 затверджено реєстр грошових вимог кредиторів на загальну суму 127432589,44 грн, з якої конкурсні вимоги: УПФУ в Дзержинському р-ні м. Харкова - 89082,20 грн (друга черга); Західна МДПІ м. Харкова - 316841,38 грн (третя черга); ДПІ у Ленінському р-ні м. Миколаєва - 1731,16 (третя черга) 118,54 грн (шоста черга) КП "Харківводоканал" - 12090,99 грн (четверта черга), 7182,94 грн (шоста черга) та 1147 грн (перша черга); ПАТ "ОТП Банк", м. Київ в сумі 21 844 309,07 грн (четверта черга), 2743411,03 грн (шоста черга), а також не конкурсні вимоги: ФОП Світлична В.В., м. Харків - 396300,00 грн (шоста черга); ДВС України відділ примусового виконання рішень, м. Київ - 2 471441,57 грн (шоста черга); ДПІ у Київському р-ні м. Харкова - 317374,65 грн (шоста черга); фізична особа ОСОБА_7, м. Харків - 1970,00 грн (шоста черга); УДК служби у Дзержинському р-ні м. Харкова - 1073,00 грн (шоста черга); ВАТ "Херсонські комбайни", м. Херсон - 549,14 грн (шоста черга); ДПІ у Куйбишевському р-ні м. Донецька - 36752,57 грн (шоста черга); УДСО при ГУМВС України в Харківській області - 2643,80 грн (шоста черга); фізична особа ОСОБА_8, м. Харків - 2643,80 грн (шоста черга); КП "Харківводоканал" - 3281,19 грн (шоста черга). Окремо до реєстру вимог кредиторів внесено відомості про майно боржника, що є предметом застави (іпотеки), а саме: двоповерхову будівлю їдальні №119 (літера "Д"), площа 2946,7 кв.м, що розташована за адресою: м.Херсон, вул. Тираспольська, 1; нежитлові будівлі літ. "А-1", літ. "Б-1", загальною площею 821,7 кв.м, з надвірними спорудами літ. "В" (сарай), літ. "Г" (навіс), літ. "Д" (вбиральня), №1-:-4 (огорожі), що знаходяться за адресою: м.Харків, вул. Якіра, буд. 109, нежитлову будівлю літ. "А-3", нежитлову будівлю літ. "Б-2", нежитлову будівлю літ. "В-2", нежитлову будівлю літ. "Ж-2", нежитлову будівлю літ. "3-1", нежитлову будівлю літ. "И-1", нежитлову будівлю літ. "Г-1", нежитлову будівлю літ. "Д-4", нежитлову будівлю літ. "Е-2", загальною площею 12220,5кв.м, що розташовані за адресою: м.Харків, вул. Жовтневої Революції, 243 "А", , нежитлові приміщення № 1,2, 3 в літ. "А-1", площа 178,3 кв.м, що знаходяться за адресою: м.Харків, пр.Гагаріна, буд. 24-А, - заставодержатель ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" на суму 99187043,60 грн (т. 14, а.с.63-66). Зі змісту вказаної ухвали вбачається, що ліквідатором було включено до шостої черги реєстру вимог кредиторів вимоги, які обліковуються за бухгалтерським обліком та не заявлені у встановлений законом строк, у тому числі ВАТ "Херсонські комбайни" в сумі 549,14грн. 14 серпня 2017 року між ВАТ "Херсонські комбайни" (первісний кредитор) та ТОВ "Юридична фірма "Родзинський та партнери" (новий кредитор) укладено договір про відступлення права вимоги № 140817/01, відповідно до умов якого керуючись приписами статей 512-219 Цивільного кодексу України, первісний кредитор відступив право вимоги, а новий кредитор набув право вимоги виконання обов'язків ПрАТ "Акко Інвест" (боржник) у розмірі 549,14грн, які внесені до шостої черги реєстру вимог кредиторів у справі №922/1191/13 про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Акко-Інвест", який затверджено ухвалою Господарського суду Харківської області від 19.11.2013. До нового кредитора переходять права первісного кредитора вимагати повернення суми боргу з боржника в розмірі 549,14грн. та право на заміну сторони (кредитора) з первісного кредитора на нового кредитора у справі №922/1191/13 про банкрутство ПрАТ "Акко Інвест". Загальна сума відступленої за цим договором заборгованості становить 549,14 грн (п.п.1.2, 1.3 договору). Відповідно до пункту 2.1 договору первісний кредитор передав новому кредитору ухвалу Господарського суду Харківської області від 19.11.2013 у справі №922/1191/13 про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Акко-Інвест", що підтверджує дійсність вимог до боржника - ще до підписання договору. Згідно пункту 2.2 договору за відступлення права вимоги новий кредитор сплатив первісному кредитору грошові кошти у розмірі 549,14грн готівкою, ще до підписання цього договору, що підтверджується прибутковим касовим ордером. Договір набуває чинності та починає діяти з моменту підписання його сторонами і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором (п. 4.1 договору). Даний договір підписаний сторонами та скріплений печатками товариств, у тому числі Відкритого акціонерного товариства "Херсонські комбайни". З матеріалів справи вбачається, що ТОВ "Юридична фірма "Родзинський та партнери" (новий кредитор) на виконання умов договору про відступлення права вимоги № 140817/01 від 14.08.2017 сплачено ВАТ "Херсонські комбайни" (первісному кредитору) сплачено 549,14грн, про що свідчить додана до матеріалів справи копія прибуткового ордеру від 14.08.2017 №1408/1. 22 серпня 2017 року до місцевого господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична фірма "Родзинський та партнери" надійшла заява про заміну кредитора у справі про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Акко-Інвест" (вх. № 27160), в якій заявник просив замінити кредитора у справі №922/1191/13 про банкрутство ПрАТ "Акко-Інвест" з Відкритого акціонерного товариства "Херсонські комбайни" на Товариство з обмеженою відповідальністю "Юридична фірма "Родзинський та партнери" за вимогами у розмірі 549,14 грн, які внесені до шостої черги погашення кредиторів у справі у справі №922/1191/13 про банкрутство ПрАТ "Акко-Інвест". В обґрунтування поданої заяви, заявник вказував не те, що 14.08.2017 між ВАТ "Херсонські комбайни" (первісний кредитор) та ТОВ "Юридична фірма "Родзинський та партнери" (новий кредитор) укладено договір про відступлення права вимоги № 140817/01 від 14.08.2017, відповідно до умов якого ВАТ "Херсонські комбайни" передало право вимоги виконання обов'язків ПрАТ "Акко Інвест" по сплаті грошових коштів у розмірі 549,14грн, які внесені до шостої черги реєстру вимог кредиторів у даній справі. 15.05.2018 місцевим господарським судом постановлено оскаржувану ухвалу про задоволення заяви ТОВ "Юридична фірма "Родзинський та партнери" про заміну кредитора у справі. Ухвала місцевого господарського суду з посиланням на статті 2, 21 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", статтю 512 ЦК України мотивована тим, що ТОВ "Юридична фірма "Родзинський та партнери" набуло права вимоги ВАТ "Херсонські комбайни" на підставі договору про відступлення права вимоги №140817/01 від 14.08.2017, у зв'язку з чим суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для задоволення вказаної заяви ТОВ "Юридична фірма "Родзинський та партнери" та заміни кредитора ВАТ "Херсонські комбайни" на ТОВ "Юридична фірма "Родзинський та партнери" у справі № 922/1191/13 про банкрутство ПрАТ "Акко Інвест". В обґрунтування доводів апеляційної скарги скаржник посилається на неправильне застосування судом першої інстанції при постановленні оскаржуваної ухвали норм матеріального права. Зокрема, апелянт вказує на те, що судом першої інстанції під час розгляду даної заяви не враховано, що положеннями чинного законодавства не передбачено можливості відступлення виконання судового рішення третій особі, тоді як матеріали справи не містять доказів на підтвердження заміни кредитора ВАТ "Херсонські комбайни" на його правонаступника - ТОВ "Юридична фірма "Родзинський та партнери" у основному зобов'язанні. Апеляційний господарський суд, переглядаючи у апеляційному порядку оскаржуване судове рішення, в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, зазначає наступне. Згідно із частиною 1 статті 3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. За приписами частини 1 статті 2 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України. Частиною 6 статті 12 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Відповідно до статті 52 Господарського процесуального кодексу України у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов'язкові для нього так само, як вони були обов'язкові для особи, яку правонаступник замінив. Про заміну або про відмову в заміні учасника справи його правонаступником суд постановляє ухвалу. Відповідно до статті 21 Закону про банкрутство у разі вибуття чи заміни кредитора у справі про банкрутство господарський суд за заявою правонаступника або іншого учасника (учасників) справи здійснює заміну такої сторони на будь-якій стадії провадження у справі її правонаступником. Усі дії, вчинені у справі про банкрутство до вступу у справу правонаступника, обов'язкові для нього так само, як вони були обов'язкові для особи, яку правонаступник замінив. Стаття 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" визначає кредитора як юридичну або фізичну особо, а також органи доходів і зборів та інші державні органи, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника. Отже, вищенаведеними приписами законодавства передбачено можливість переходу прав кредитора з грошовими вимогами до боржника у провадженні у справі про банкрутство до іншої особи. Особа, до якої перейшли права кредитора під час провадження у справі в силу вимог статті 1 Закону про банкрутство отримує статус учасника у справі про банкрутство, про що судом виноситься ухвала. Судова колегія зазначає, що процесуальне правонаступництво є похідним від матеріального та випливає з юридичних фактів правонаступництва (заміни сторони матеріального правовідношення її правонаступником). У зв'язку з цим для вирішення судом питання про процесуальну заміну сторони у справі необхідна наявність відповідних первинних документів, які підтверджують факт вибуття особи з матеріального правовідношення та перехід її прав та обов'язків до іншої особи - правонаступника. Тобто, спочатку має відбутися заміна у матеріальних правовідносинах, щодо яких розглядається спір, а потім, як наслідок, здійснене процесуальне правонаступництво. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 24.01.2018 у справі №41/207. Отже, процесуальне правонаступництво, передбачене статтею 52 Господарського процесуального кодексу України, являє собою перехід процесуальних прав та обов'язків сторони у справі до іншої особи у зв'язку з вибуттям особи у спірному матеріальному правовідношенні. При цьому, згідно частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доведення факту правонаступництва (у спірних відносинах - переходу відповідного права вимоги) покладається на зацікавлену сторону (у даному випадку - нового кредитора). Таким чином, процесуальне правонаступництво випливає з юридичних фактів правонаступництва (заміни сторони матеріального правовідношення її правонаступником), тому у кожному конкретному випадку для вирішення питань можливості правонаступництва господарському суду слід аналізувати відповідні фактичні обставини, передбачені нормами матеріального права, які мали місце. Як вбачається із матеріалів справи, під час укладення договору про відступлення права вимоги від 14.08.2017 № 140817/01 сторони керувались положеннями статей 512-519 Цивільного кодексу України (п.1.1 договору). Загальні підстави та порядок заміни кредитора у зобов'язанні унормовані статтею 512 Цивільного кодексу України, за приписами якої кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою, зокрема, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Згідно приписів статей 514, 516 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. Статтею 517 Цивільного кодексу України передбачено, що укладаючи правочин про заміну кредитора у зобов'язанні первісний кредитор у зобов'язанні, повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Як вже було зазначено, за договором про відступлення права вимоги від 14.08.2017 № 140817/01 первісний кредитор відступив право вимоги, а новий кредитор набув право вимоги виконання обов'язків ПрАТ "Акко Інвест" (боржник) у розмірі 549,14грн, які внесені до шостої черги реєстру вимог кредиторів у справі №922/1191/13 про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Акко-Інвест", який затверджено ухвалою Господарського суду Харківської області від 19.11.2013. Виходячи з пункту 2.1 договору на підтвердження дійсності вимог до боржника первісний кредитор передав новому кредитору ухвалу Господарського суду Харківської області від 19.11.2013 у справі №922/1191/13 про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Акко-Інвест". Слід зазначити, що системний аналіз положень статті 52 ГПК України, статей 21, 25 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", статей 512, 514 Цивільного кодексу України дозволяє зробити висновок про те, що у справах про банкрутство на будь-якій стадії їх розгляду можливе сингулярне правонаступництво кредитора у разі вибуття чи заміни кредитора у зобов'язанні. В такому випадку господарський суд за заявою правонаступника або іншої учасника (учасників) справи здійснює заміну сторони її правонаступником на будь-якій стадії провадження у справі. Отже, правонаступник має надати суду докази правонаступництва новим кредитором певних прав, які випливають із конкретного зобов'язання, а не з судового рішення, зокрема, ухвали суду про включення первісного кредитора до реєстру вимог кредиторів. Також, заява кредитора-правонаступника у справі про банкрутство повинна містити виклад обставин, що обґрунтовують таке правонаступництво, розмір вимог нового кредитора із визначенням їх черговості та визначенням їх правової природи за укладеним договором відступлення прав вимоги (конкурсні, поточні, забезпечені або не забезпечені заставою майна боржника), з окремим виділенням суми неустойки (штрафу, пені), а суд має встановити дані обставини та обґрунтувати у своєму рішенні підстави відхилення або прийняття доводів та обставин, на які посилається правонаступник, зазначити розмір вимог, щодо яких здійснюється таке правонаступництво та їх черговість, оскільки за наслідком прийняття такого рішення вносяться зміни до затвердженого реєстру вимог кредиторів, що вимагає визначення черговості задоволення таких вимог. Судом першої інстанції надано оцінку обставинам укладення між ВАТ "Херсонські комбайни" (первісний кредитор) та ТОВ "Юридична фірма "Родзинський та партнери" (новий кредитор) договору про відступлення права вимоги від 14.08.2017 № 140817/01. Проте, не встановлено факт відступлення прав вимоги до нового кредитора за конкретним зобов'язанням (договором). Судова колегія зазначає, що за змістом укладеного договору відступлення прав вимоги не вбачається відступлення прав вимоги за конкретним зобов'язанням (договором), а відступлення прав вимоги заборгованості, яка включена до реєстру вимог кредиторів боржника, є за своєю природою відступленням прав вимоги за судовим рішенням (ухвалою про затвердження реєстру вимог кредиторів), що не відповідає вимогам статей 512, 514 ЦК України та не може бути підставою правонаступництва відповідно до статті 52 ГПК України та статті 21 Закону про банкрутство. Така правова позиція щодо застосування норм права викладена в постанові Верховного Суду від 22.05.2018 у справі № Б-39/147-10. Крім того, як вже було зазначено, ліквідатором включено до шостої черги реєстру вимог кредиторів вимоги, які обліковуються за бухгалтерським обліком та не заявлені у встановлений законом строк, у тому числі ВАТ "Херсонські комбайни" в сумі 549,14грн. З наявного в матеріалах справи копії повідомлення про внесення до 6 черги грошових вимог ВАТ "Херсонські комбайни" вбачається, що вказані грошові вимоги внесені до шостої черги реєстру вимог кредиторів на підставі постанови державного виконавця про закінчення виконавчого провадження від 20.05.2013, винесеної на підставі наказу Господарського суду Харківської області від 22.09.2011 №5023/4558/11 про стягнення з ПрАТ "Акко-Інвест" 313,14 грн державного мита та 236,00 грн витрат на інформаційне технічне забезпечення судового процесу (т.14, а.с. 20). Згідно відомостей з Єдиного державного реєстру судових рішень, ухвалою Господарського суду Харківської області від 08.08.2011 у справі 5023/4558/11 за позовом ВАТ "Херсонські комбайни" до ПрАТ "Акко-Інвест" про стягнення коштів задоволено заяву сторін щодо укладення мирової угоди та затверджено мирову угоду між Відкритим акціонерним товариством "Херсонські комбайни" та Приватним акціонерним товариством "Акко-Інвест", зміст якої викладено в резолютивній частині ухвали. Припинено провадження у справі № 5023/4558/11. Водночас, вказаним судовим рішенням стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Акко-Інвест" на користь Відкритого акціонерного товариства "Херсонські комбайни" 313,14 грн державного мита та 236,00 грн витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. З цього приводу слід зазначити, що сплата суми судового збору не є зобов'язанням в розумінні положень статті 509 Цивільного кодексу України, а отже, така заборгованість не могла бути предметом договору про відступлення права вимоги від 14.08.2017 №140817/01 (Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 05.04.2018 у справі № 923/607/16). Підсумовуючи наведене, заміна кредитора у зобов'язанні, як і саме зобов'язання, є інститутом цивільного права, а відносини, пов'язані з виконанням судового рішення, характеру цивільно-правових не мають. Отже, при укладенні оспорюваного договору уступки права вимоги сторони у справі, яка переглядається, не замінюючи кредитора у зобов'язанні в порядку, передбаченому чинним законодавством, фактично замінили стягувача на стадії виконання судового рішення, незважаючи на те, що уступка права стягувача за рішенням суду шляхом укладення цивільно-правової угоди чинним законодавством не передбачена. Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України у постанові від 19.08.2014 у справі № 923/945/13. За таких обставин, висновки місцевого господарського суду про наявність підстав для здійснення процесуального правонаступництва кредитора ВАТ "Херсонські комбайни" та його заміни на ТОВ "Юридична фірма "Родзинський та партнери" в порядку статті 512 ЦК України та статті 21 Закону про банкрутство спростовуються наведеними вище висновками апеляційного суду про те, що фактично сторонами укладено договір про відступлення права вимоги за судовим рішенням, а матеріали справи не містять доказів заміни кредитора ВАТ "Херсонські комбайни" на його правонаступника в основному зобов'язанні. Судова колегія вважає необґрунтованими твердження ТОВ "Юридична фірма "Родзинський та партнери" про безпідставне оскарження ухвали місцевого господарського суду щодо здійснення процесуального правонаступництва АТ "Райффайзен Банк Аваль", оскільки дана ухвала не порушує прав скаржника, з огляду на таке. Суд апеляційної інстанції зазначає, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права, одним з елементів якого є принцип правової визначеності. Ключовим елементом принципу правової визначеності є однозначність та передбачуваність правозастосування, а отже, системність та послідовність у діяльності відповідних органів, насамперед судів. Суб'єкти (учасники спору) завжди повинні мати можливість орієнтувати свою поведінку таким чином, щоб вона відповідала вимогам норми на момент вчинення дії. У справі ЄСПЛ "Sunday Times v. United Kingdom" суд вказав, що прописаний у Конвенції термін "передбачено законом" передбачає дотримання такого принципу права як принцип визначеності. Суд стверджує, що термін "передбачено законом" передбачає не лише писане право, як-то норми писаних законів, а й неписане, тобто усталені у суспільстві правила та засади моральності суспільства. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) вимагає, щоб усе право, чи то писане, чи неписане, було достатньо чітким, щоб дозволити громадянинові, якщо виникне потреба, з належною порадою передбачати певною мірою за певних обставин наслідки, що може спричинити певна дія. Вислови "законний" та "згідно з процедурою, встановленою законом" зумовлюють не лише повне дотримання основних процесуальних норм внутрішньодержавного права, але й те, що будь-яке рішення суду відповідає меті і не є свавільним (рішення ЄСПЛ у справі "Steel and others v. The United Kingdom"). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Гарсія Манібардо проти Іспанії" від 15.02.2000 зазначалося, що спосіб, у який стаття 6 застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них (див., наприклад, Monnel and Morris v. the United Kingdom, рішення від 02.03.1987, серія A, N 115, с. 22, п. 56, а також Helmers v. Sweden, рішення від 29.10.1996, серія A, N 212-A, с. 15, п. 31). Відповідно до статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Стаття 129 Конституції України встановлює основні засади судочинства, якими, зокрема, є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (п. 8 ч. 1 цієї статті). Відповідно до статті 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", учасники судового процесу та інші особи у випадках і порядку, встановлених процесуальним законом, мають право на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення. Відтак, реалізація права особи на судовий захист здійснюється, зокрема, шляхом оскарження судових рішень у суді апеляційної інстанції та ставиться в залежність від приписів процесуального закону. Відповідно до частини 1 статті 254 Господарського процесуального кодексу України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції. Апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції можуть подавати учасники справи відповідно до цього Кодексу та Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (ч.2 ст. 255 ГПК України). Статтею 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції Закону України №4212-VІ від 22.12.2011) передбачено, що учасники провадження у справі про банкрутство - сторони, забезпечені кредитори, арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор), власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, державний орган з питань банкрутства, Фонд державного майна України, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) суб'єкта підприємницької діяльності - боржника, а також у випадках, передбачених цим Законом, інші особи, які беруть участь у провадженні у справі про банкрутство. Отже, процесуальне право на апеляційне оскарження мають особи, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, особи, які є учасниками провадження у справі про банкрутство, а також особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки. Враховуючи, що ухвалою Господарського суду Харківської області від 19.11.2013 АТ "Райффайзен Банк Аваль" визнано кредитором Приватного акціонерного товариства "Акко-Інвест", судова колегія дійшла висновку про наявність у заявника апеляційної скарги як учасника справи процесуального права на апеляційне оскарження судових рішень у даній справі, у тому числі щодо здійснення процесуального правонаступництва задля попередження необґрунтованого втручання інших осіб, які не є учасниками справи, у хід процедури банкрутства. З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції при постановленні оскаржуваної ухвали неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, та неправильно застосовано норми матеріального права, у зв'язку з чим апеляційна скарга Акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" підлягає задоволенню, а ухвала Господарського суду Харківської області від 15.05.2018 по справі №922/1191/13 підлягає скасуванню, з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні заяви ТОВ "Юридична фірма "Родзинський та партнери" про заміну кредитора у справі №922/1191/13 про банкрутство ПрАТ "Акко-Інвест" з ВАТ "Херсонські комбайни" на ТОВ "Юридична фірма "Родзинський та партнери". Керуючись ст.ст. 269, 270, п. 2 ч. 1 ст. 275, пп. 1, 4 ч. 1 ст. 277, ст.ст. 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду, - ПОСТАНОВИЛА: Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" задовольнити. Ухвалу Госопдарського суду Харківської області від 15.05.2018 у справі №922/1191/13 скасувати. Відмовити у задоволенні заяви ТОВ "Юридична фірма "Родзинський та партнери" про заміну кредитора у справі №922/1191/13 про банкрутство ПрАТ "Акко-Інвест" з ВАТ "Херсонські комбайни" на ТОВ "Юридична фірма "Родзинський та партнери". Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок та строки оскарження в касаційному порядку встановлені статтями 286-289 ГПК України. Повний текст постанови складено 22.01.2019 Головуючий суддя В.О. Фоміна Суддя Я.О. Білоусова Суддя О.В. Плахов