Справа № 922/1110/18

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058 УХВАЛА 19 лютого 2019 року Справа № 922/1110/18 Колегія суддів у складі: головуючий суддя Фоміна В.О., суддя Крестьянінов О.О., суддя Шевель О.В. за участю секретаря судового засідання Курченко В.А. розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду заяву ТОВ "ОФІСНИЙ ЦЕНТР "ТЕРЕМ.ОК" про відвід суддям Східного апеляційного господарського суду у справі №922/1110/18 (вх.№1790 від 19.02.2019) з розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 (вх.№197 Х/2) на ухвалу Господарського суду Харківської області від 04.01.2019, постановлену суддею Швидкіним А.О. у приміщенні Господарського суду Харківської області, у справі №922/1110/18 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервісний Центр Трейдінг", м.Харків до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервісний Центр Трейдінг", м. Харків про банкрутство ВСТАНОВИЛА: Ухвалою Господарського суду Харківської області від 04.01.2019 у справі №922/1110/18 задоволено заяву ліквідатора (вх. № 147 від 04.01.2019) про вжиття заходів забезпечення заяви про скасування рішення державного реєстратора приватного нотаріуса ХМНО Харківської області Куксіна С.Ю. №33609741 від 28.01.2017 щодо скасування запису у державному реєстрі прав власності на нерухоме майно, визнання права власності на майно. Заборонено усім суб'єктам державної реєстрації, що діють відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно", вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо квартири, загальною площею 215,2 кв.м, житловою площею 105,1 кв.м, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 51806863101), за виключенням реєстраційних дій, спрямованих на реєстрацію права власності товариства з обмеженою відповідальністю "Сервісний Центр Трейдінг" (61103, м. Харків, вул.Дерев'янка, буд. 8, код ЄДРПОУ 37131387) на квартиру загальною площею 215,2 кв.м, житловою площею 105,1 кв.м., розташовану за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 51806863101), та реєстраційних дій, спрямованих на реєстрацію права власності на квартиру, загальною площею 215,2 кв.м, житловою площею 105,1 кв.м, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 51806863101), за переможцем аукціону з продажу цієї квартири в межах справи № 922/1110/18 про банкрутство ТОВ "Сервісний Центр Трейдінг" в порядку, передбаченому Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". ОСОБА_1 з ухвалою суду не погодилась, звернулась до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою (з урахуванням клопотання про усунення недоліків вх. №810 від 24.01.2019), в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Харківської області від 04.01.2019 у справі №922/1110/18, якою заборонено усім суб'єктам державної реєстрації, що діють відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно", вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо квартири АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 51806863101), за виключенням реєстраційних дій, спрямованих на реєстрацію права власності Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервісний Центр Трейдінг" (61103, м. Харків, вул.Дерев'янка, буд. 8, код ЄДРПОУ 37131387) на квартиру АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 51806863101), та реєстраційних дій, спрямованих на реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1, (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 51806863101) за переможцем аукціону з продажу цієї квартири в межах справи № 922/1110/18 про банкрутство ТОВ "Сервісний Центр Трейдінг" в порядку, передбаченому Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.01.2019 для здійснення розгляду справи №922/1110/18 (вх.№197) визначено колегію суддів у складі: головуючого судді Фоміної В.О., судді Крестьянінова О.О., судді Шевель О.В. Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 28.01.2019 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 (вх.№197 Х/2) на ухвалу Господарського суду Харківської області від 04.01.2019 у справі №922/1110/18 та повідомлено учасників справи, що розгляд апеляційної скарги відбудеться 19.02.2019. До початку судового засідання 19.02.2019 ТОВ "ОФІСНИЙ ЦЕНТР "ТЕРЕМ.ОК" звернулось до суду з заявою про відвід суддям Східного апеляційного господарського суду Фоміній В.О., Крестьянінову О.О., Шевель О.В. у справі №922/1110/18 на підставі п. 4 ч. 1 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, посилаючись на наявність обставин, що, на думку заявника, свідчать про порушення порядку визначення суддів для розгляду даної справи. Розглянувши заяву ТОВ "ОФІСНИЙ ЦЕНТР "ТЕРЕМ.ОК" про відвід суддям Східного апеляційного господарського суду у справі №922/1110/18, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про необґрунтованість заявленого відводу, з огляду на таке. Відповідно до статті 7 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним відповідно до закону. Судова система забезпечує доступність правосуддя для кожної особи відповідно до Конституції та в порядку, встановленому законами України. Згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" та частини 4 статті 11 Господарського процесуального кодексу України суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Отже, статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини закріплені основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її цивільного позову в національному суді, серед яких - розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Бочан проти України" (Заява №7577/02) від 03.05.2007 суд нагадує, що "безсторонність", в сенсі пункту 1 статті 6, має визначатися відповідно до суб'єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об'єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу. Відповідно до об'єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності судів. У цьому зв'язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Ключовим питанням є питання довіри, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі. В рішенні по справі "Білуха проти України" (Заява №33949/02) від 09.11.2006 зазначено таке: "стосовно суб'єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного". Згідно із частиною 1, 3 статті 6 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 07.07.2010, №2453-VI, здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права. Втручання у здійснення правосуддя, вплив на суд або суддів у будь-який спосіб, неповага до суду чи суддів, збирання, зберігання, використання і поширення інформації усно, письмово або в інший спосіб з метою впливу на безсторонність суду забороняється і тягне за собою відповідальність, установлену законом. В пункті 66 рішення Європейського суду з прав людини від 10.12.2009 у справі "Мироненко і Мартиненко проти України" (заява №4785/02) зазначено, що згідно з усталеною практикою Суду, наявність безсторонності має визначатися, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, за допомогою суб'єктивного та об'єктивного критеріїв. За суб'єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (рішення у справах "Фей проти Австрії" (Fey v. Austria), рішення від 24 лютого 1993 року, серія A, №255, с. 12, п. 27, 28 і 30, та "Веттштайн проти Швейцарії" (Wettstein v. Switzerland), заява №33958/96, п. 42, ЄСПЛ 2000-XII). Право на подання заяви про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об'єктивності та неупередженості розгляду справи, оскільки статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини закріплено основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її позову в національному суді і до яких належить розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Відвід - це процесуальний інститут, що містить умови, за яких особа не може брати участі у конкретній справі. Відповідно до частини 1 статті 35 Господарського процесуального кодексу України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді. Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 36 цього Кодексу. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя (частини друга, третя статті 35 Господарського процесуального кодексу України). За положеннями частини 3 статті 38 Господарського процесуального кодексу України, відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу. Відповідно до частин 1-3 ст. 39 Господарського процесуального кодексу України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У цьому випадку вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Надаючи оцінку доводам заявника, колегія суддів зазначає, що вони не містять належних і допустимих посилань, у розумінні приписів Господарського процесуального кодексу України, з якими законодавець пов'язує можливість відводу судді (суддів) від розгляду справи. Проаналізувавши доводи заяви про відвід судді, слід відмітити, що вони зводяться до незгоди заявника з порядком визначення складу суду для розгляду даної справи. Так, в обґрунтування наявності підстав для відводу заявник посилається на порушення порядку визначення суддів для розгляду даної справи, стверджуючи, що при визначенні складу суду було порушено пункти 2.3.1., 2.3.2, 2.3.4, 2.3.10, 2.3.11, 2.3.20 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого Рішенням Ради суддів України від 26.11.2010 №30 (з наступними змінами та доповненнями). Заявник вважає, що введення в систему автоматизованого розподілу справи невірного складу учасників та невірного коефіцієнту складності справи стали наслідком автоматизованого розподілу справи з порушенням порядку визначення суддів у справі. Однак вказані твердження не узгоджуються зі змістом нормативно-правових актів, якими врегульовано питання визначення складу суду та підстави для відводу суддів. Відповідно до частини 1 статті 32 ГПК України в редакції Закону України від 03.10.2017 №2147-VIII, визначення судді, а в разі колегіального розгляду - судді-доповідача для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою під час реєстрації документів, зазначених в частині 2 статті 6 цього Кодексу, а також в інших випадках визначення складу суду на будь-якій стадії судового процесу, з урахуванням спеціалізації та рівномірного навантаження для кожного судді, за принципом випадковості та в хронологічному порядку надходження справ. Результати автоматизованого розподілу (повторного розподілу) справи оформлюються протоколом (ч. 16 ст. 32 ГПК України). Протокол має містити такі відомості: 1) дата, час початку та закінчення автоматизованого розподілу; 2) номер судової справи, категорія та коефіцієнт її складності, ім'я (найменування) учасників справи; 3) інформація про визначення списку суддів для участі (підстави, за яких судді не беруть участі) в автоматизованому розподілі; інформація про визначення судді, судді-доповідача; 4) підстави здійснення автоматизованого розподілу (повторного автоматизованого розподілу); 5) прізвище, ініціали та посада уповноваженої особи апарату суду, відповідальної за здійснення автоматизованого розподілу судових справ (ч. 17 ст. 32 ГПК України). Згідно з частинами 1, 2, 3 статті 6 Господарського процесуального кодексу України, у господарських судах функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система. Позовні та інші заяви, скарги та інші передбачені законом процесуальні документи, що подаються до господарського суду і можуть бути предметом судового розгляду, в порядку їх надходження підлягають обов'язковій реєстрації в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в день надходження документів. Визначення судді або колегії суддів (судді-доповідача) для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою у порядку, визначеному цим Кодексом (автоматизований розподіл справ). Відповідно до пп. 17.4 п. 17 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи визначення судді або колегії суддів (судді-доповідача) для розгляду конкретної справи здійснюється: до приведення Положення про автоматизовану систему документообігу суду у відповідність із цією редакцією Кодексу в частині порядку визначення судді або колегії суддів для розгляду конкретної справи, але не довше, ніж три місяці з дня набрання чинності цією редакцією Кодексу, - за допомогою автоматизованої системи документообігу суду за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. Отже, Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затверджене Рішенням Ради суддів України від 26.11.2010 №30, у редакції Рішення Ради суддів України від 15.09.2016 N 58 (далі - Положення), застосовується саме щодо правил автоматизованого розподілу судових справ, однак з урахуванням положень процесуального закону, чинного на даний час, а саме ГПК України (у редакції Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03.10.2017 № 2147-VIII, з наступними змінами і доповненнями). Відповідно до пункту 2.3.1 Положення розподіл судових справ здійснюється в суді в день їх реєстрації, на підставі інформації, внесеної до автоматизованої системи, уповноваженою особою апарату суду, відповідальною за здійснення автоматизованого розподілу судових справ. Згідно з пунктом 2.3.2 Положення визначення судді або колегії суддів для розгляду конкретної справи здійснюється автоматизованою системою шляхом: автоматизованого розподілу судових справ під час реєстрації відповідної судової справи; пакетного автоматизованого розподілу судових справ після реєстрації певної кількості судових справ; розподілу судових справ шляхом передачі судової справи раніше визначеному у судовій справі судді; визначення складу суду з метою заміни судді (суддів); повторного автоматизованого розподілу судових справ. Збори суддів відповідного суду мають право визначати особливості автоматизованого розподілу судових справ у випадках, прямо передбачених цим Положенням. Відповідно до пункту 2.3.23 Положення, якщо судова справа підлягає розгляду (перегляду) колегією суддів, при автоматизованому розподілі судових справ автоматизованою системою в місцевому суді визначається головуючий суддя, а в судах апеляційної та касаційної інстанцій - суддя-доповідач із числа всіх суддів відповідного суду з урахуванням їх спеціалізації (за її наявності). Після визначення судді-доповідача (головуючого судді) автоматизованою системою визначається склад колегії суддів із числа всіх суддів відповідного суду з урахуванням їх спеціалізації (за її наявності) та з урахуванням складу судових палат (за їх наявності). Якщо збори суддів визначили склади постійно-діючих колегій, то автоматизована система визначає склад колегії з числа суддів основного складу. У разі неможливості визначити необхідну кількість суддів з числа суддів основного складу, автоматизована система визначає суддів, яких не вистачає, з числа резервних суддів даної колегії. У разі неможливості визначити склад колегії з числа суддів основного складу та резервних суддів, автоматизована система визначає суддів, яких не вистачає, з числа всіх суддів відповідного суду з урахуванням їх спеціалізації (за її наявності) та з урахуванням складу судових палат (за їх наявності)." Згідно з підпунктом 2.3.31 Положення результатом автоматизованого розподілу судових справ є протокол автоматизованого розподілу судової справи між суддями відповідного суду (додаток 1), що автоматично створюється автоматизованою системою. Одночасно з протоколом автоматизованою системою автоматично формується звіт про автоматизований розподіл судової справи між суддями відповідного суду. Звіт містить такі відомості: дата та час початку автоматизованого розподілу; єдиний унікальний номер судової справи; номер провадження (за наявності); категорія судової справи (за наявності); коефіцієнт складності судової справи (за наявності); інформація про учасників судового процесу (кримінального провадження); інформація про визначення повноважень суддів; інформація про визначення головуючого судді (судді-доповідача) за випадковим числом; інформація про визначення складу колегії суддів (за наявності) за випадковим числом; версія автоматизованої системи; час закінчення автоматизованого розподілу; тривалість автоматизованого розподілу. Доступ для коригування протоколу та звіту щодо автоматизованого розподілу судової справи між суддями автоматично блокується автоматизованою системою. Враховуючи норми Положення, судді не мають відношення до процедури здійснення розподілу судових справ і не наділені жодними засобами впливу на процес їх розподілу. Частиною 2 статті 8 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" передбачено, що суддя розглядає справи, одержані згідно з порядком розподілу судових справ, установленим відповідно до закону. На розподіл судових справ між суддями не може впливати бажання судді чи будь-яких інших осіб. Тобто законодавець передбачив формування колегії суддів для розгляду справ в апеляційному суді, так само як і заміну судді, який з поважних причин не може брати участі у розгляді справи (перебування судді у відпустці, на лікарняному, у відрядженні чи закінчення терміну повноважень), із залученням інших суддів цього суду, виключно автоматизованою системою документообігу за принципом вірогідності. Отже, судді не мають жодного відношення до формування складу суду для розгляду конкретної справи, що спрямовано на забезпечення реалізації учасниками справи права на судовий захист незалежним та безстороннім судом, встановленим законом, як складової права на суд, гарантованого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Європейський суд з прав людини з даного питання зазначив, що у контексті суб'єктивного критерію особиста безсторонність судді презюмується, поки не доведено протилежного. У контексті об'єктивного критерію … окремо від поведінки суддів слід визначити, чи існували переконливі факти, які могли б викликати сумніви щодо їхньої безсторонності. Це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезстороннім, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими (див. рішення Суду у справі Газета Україна-Центр проти України, no. 16695/04, від 15.07.2010). Така правова позиція викладена у Постанові Верховного Суду України від 30.03.2016 у справі №К2/107-12/13, в ухвалах Верховного Суду від 13.03.2018 у справі № 914/2441/15, від 15.05.2018 у справі № 904/1237/17 тощо. Таким чином, будь-які зауваження учасників процесу щодо процедури автоматизованого розподілу конкретної судової справи та/або щодо сформованого за наслідками її проведення звіту, не можуть слугувати самостійною підставою для виникнення обґрунтованих сумнівів у неупередженості чи об'єктивності судді, за умови відсутності у заявника доказів на користь протилежного (Аналогічний висновок викладений в ухвалі Верховного Суду від 19.02.2018 у справі №800/459/17). При цьому, доказів безпосереднього впливу колегії суддів на процес автоматизованого розподілу справи, під час розгляду заяви про відвід не встановлено. Натомість, з долученого представником позивача до заяви про відвід звіту про автоматизований розподіл справи вбачається, що передбачені Положенням вимоги повністю було дотримано і всі здійснені у процесі автоматизованого розподілу справи дії відображені в тій послідовності, в якій вони здійснені автоматизованою системою. Також встановлено, що для розгляду цієї справи правильно сформовано судову колегію та суддю-доповідача, з огляду на таке. Рішенням №1 зборів суддів Східного апеляційного господарського суду від 02.10.2018 визначено спеціалізацію суддів Східного апеляційного господарського суду у межах судових палат. Цим же рішенням утворено у Східному апеляційному господарському суді три судові палати. Зокрема, до спеціалізації другої судової палати віднесені справи про банкрутство та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також спорів про визнання недійсними правочинів за позовом контролюючого органу на виконання його повноважень, визначених Податковим кодексом України, а також всі інші спори, за виключенням тих, що віднесені до компетенції першої та третьої судових палат Згідно рішення №1 зборів суддів Східного апеляційного господарського суду від 08.01.2019 суддя Фоміна В.О., суддя Крестьянінов О.О., суддя Шевель О.В. входять до складу судової колегії №6 другої судової палати. Таке формування складу постійних колегій передбачено частиною 3 статті 32 Господарського процесуального кодексу України, згідно якої персональний склад постійних колегій суддів визначається зборами суддів відповідного суду. Згідно з витягом протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.01.2019 для розгляду справи №922/1110/18 призначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Фоміна В.О., суддя Крестьянінов О.О., суддя Шевель О.В. Категорією справи, що була встановлена в картці справи на момент здійснення розподілу - справи про банкрутство. Посилання заявника на ті обставини, що введення в систему автоматизованого розподілу справи невірного складу учасників та невірного коефіцієнту складності справи стали наслідком автоматизованого розподілу справи з порушенням порядку визначення суддів у справі, колегія суддів вважає безпідставними та зазначає таке. Відповідно до пункту 2.3.9 Положення здійснення автоматизованого розподілу судових справ без урахування правил, зазначених у підпункті 2.3.4 пункту 2.3 цього Положення, не допускається. Так, в пункті 2.3.4 Положення визначено, що автоматизований розподіл судових справ здійснюється в автоматизованій системі за такими правилами: із загального списку суддів визначаються судді, які мають повноваження щодо розгляду судової справи на момент автоматизованого розподілу; для суддів, які мають повноваження щодо розгляду судової справи на момент автоматизованого розподілу, здійснюється розрахунок коефіцієнтів навантаження; із числа суддів, які мають повноваження щодо розгляду судової справи на момент автоматизованого розподілу з урахуванням визначених автоматизованою системою коефіцієнтів навантаження здійснюється визначення судді для розгляду конкретної судової справи за принципом випадковості. Коефіцієнт навантаження судді на момент автоматизованого розподілу судової справи згідно з п. 2.3.6 Положення розраховується за формулою: К_Н = Сума (Вага_Судової_Справи) / КтРД, де: К_Н - коефіцієнт навантаження судді на момент автоматизованого розподілу судової справи; Сума (Вага_Судової_Справи) - розраховується як сума ваги кожної судової справи, які були розподілені на суддю, починаючи з початку поточного року до моменту автоматизованого розподілу поточної судової справи; Вага_Судової_Справи - розраховується для кожної судової справи, яка була розподілена на суддю, починаючи з початку поточного року до моменту автоматизованого розподілу поточної судової справи, за формулою: К_СКЛАДН * К_ФУС / К_АДМІН, де: К_СКЛАДН - коефіцієнт складності судової справи (категорії судової справи), що підлягає автоматизованому розподілу (повинен бути більше 0); К_ФУС - коефіцієнт форми участі судді в розгляді судової справи на момент автоматизованого розподілу цієї судової справи; К_АДМІН - коефіцієнт адміністративних посад - коефіцієнт участі судді у судовій справі при виконанні суддею інших повноважень, не пов'язаних із здійсненням правосуддя на момент розподілу судової справи (повинен бути в межах від 0,4 до 1); КтРД - кількість робочих днів, у які судді розподілялися судові справи, починаючи з початку календарного року. Згідно пункту 2.3.7 Положення обрання судді за випадковим числом здійснюється відповідно до коефіцієнту навантаження судді на момент автоматизованого розподілу судової справи. Отже, коефіцієнт складності судової справи (категорії судової справи), що підлягає автоматизованому розподілу повинен бути більше 0, та включається до розрахунку коефіцієнту навантаження судді на момент автоматизованого розподілу судової справи. Відповідно до пп. 2.3.14 Положення збори суддів відповідного суду мають право визначати коефіцієнт складності категорій судових справ, особливості розподілу судових справ при виконанні суддею інших повноважень, не пов'язаних із здійсненням правосуддя, коефіцієнт адміністративних посад, коефіцієнт, що враховує форму участі судді в розгляді судової справи тощо. Заявник зазначає, що як вбачається зі звіту автоматизованого розподілу справи №922/1110/18 до автоматизованої системи було внесено відмості щодо складності справи 1.0, тоді як коефіцієнтом складності справи, на думку заявника, має бути 0.2; визначено два учасники справи, тоді як учасником справи є також ТОВ "ОФІСНИЙ ЦЕНТР "ТЕРЕМ.ОК" та інші особи. Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що Рішенням №2 зборів суддів Східного апеляційного господарського суду від 16.10.2018 відповідно до п. 1.6 Прикінцевих положень Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України №30 від 26.11.2010 (в редакції від 12.04.2018 №16) та п. 3.2 рішення Ради суддів України від 12.04.2018 №16 визначено коефіцієнт складності судової справи (категорії судової справи), що підлягає автоматизованому розподілу - 1. Відтак, коефіцієнт складності справ є незмінним для всіх судових справ, які реєструються у Східному апеляційному господарському суді. Крім того, Положення про автоматизовану систему документообігу суду не ставить в залежність визначення коефіцієнту складності судової справи від кількості учасників справи. Також, колегія суддів зазначає, що до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями вносяться всього два типи учасників - позивач (заявник) та відповідач (боржник). Таким чином, зі змісту звіту про автоматизований розподіл вбачається, що інформація про учасників судового процесу містить відомості про позивача (завяника) - ТОВ "Сервісний Центр Трейдінг", відповідача (боржника) - ТОВ "Сервісний Центр Трейдінг", що відповідає матеріалам справи з огляду на те, що провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервісний Центр Трейдінг" порушено в порядку, передбаченому статтею 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство). З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що твердження, викладені в заяві про відвід суддям Східного апеляційного господарського суду Фоміній В.О., Крестьянінову О.О., Шевель О.В. є необґрунтованими, недоведеними, вчинені на припущеннях і мають суб'єктивний характер. Доказів у підтвердження обставин, що свідчили б про заінтересованість даної колегії суддів у результаті розгляду справи або наявність інших процесуальних підстав для відводу колегії суддів заявником не надано та у заяві про відвід - не доведено. Суд апеляційної інстанції зазначає, що виходячи з приписів статей 38, 39 Господарського процесуального кодексу України, відвід повинен бути вмотивованим та обґрунтованим. Це, зокрема, означає, що відвід повинен бути підтверджений фактичними обставинами та ґрунтуватись на певних конкретних доказах. Статтею 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків. Відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Колегія суддів вважає заявлений відвід суддям Східного апеляційного господарського суду Фоміній В.О., Крестьянінову, Шевель О.В. необґрунтованим, оскільки наведені у його обґрунтування доводи не можуть бути підставою, в розумінні статей 35, 36 Господарського процесуального кодексу України, для задоволення заявленого відводу, а наявність об'єктивних обставин належними та допустимими доказами не доведено. Згідно пункту 5 частини першої статті 228 Господарського процесуального кодексу України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку надходження заяви про відвід судді. Оскільки судова колегія дійшла висновку про необґрунтованість заяви ТОВ "ОФІСНИЙ ЦЕНТР "ТЕРЕМ.ОК" про відвід колегії суддів, тому вбачаються підстави для зупинення провадження у даній справі до вирішення питання про відвід колегії суддів у складі головуючого судді Фоміної В.О., судді Крестьянінова О.О., судді Шевель О.В., а справа № 922/1110/18 підлягає передачі на автоматизований розподіл для вирішення питання про відвід колегії суддів у порядку, встановленому статтею 32 Господарського процесуального кодексу України. Керуючись статтями 32, 35, 38, 39, 228, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду, - УХВАЛИЛА: Визнати необґрунтованою заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ОФІСНИЙ ЦЕНТР "ТЕРЕМ.ОК" про відвід колегії суддів у складі головуючого судді Фоміної В.О., судді Крестьянінова О.О., судді Шевель О.В. Зупинити провадження у справі №922/1110/18 для вирішення питання про відвід у порядку, визначеному статтею 39 Господарського процесуального кодексу України. Передати справу для вирішення питання про відвід колегії суддів у порядку, встановленому статтею 32 Господарського процесуального кодексу України Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення. Порядок та строки оскарження ухвали передбачені статтями 287-289 ГПК України. Головуючий суддя В.О. Фоміна Суддя О.О. Крестьянінов Суддя О.В. Шевель