Текст рішення
ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 [email protected]
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"21" травня 2019 р. Справа№ 910/1067/19
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Доманської М.Л.
суддів: Отрюха Б.В.
Верховця А.А.
за участю секретаря судового засідання Чміль Я.Є.
та представників учасників провадження у даній справі
від АТ "СБЕРБАНК" Разумов М.А. довіреність № б/н від 01.02.2019;
від АТ "СБЕРБАНК" Дацьків А.І. довіреність № б/н від 14.05.2019;
арбітражний керуючий Кізленко В.А. посв. № 408 від 27.02.2013;
інші учасники провадження у справі - не з`явились;
розглянувши матеріали апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства "Квазар"
на ухвалу господарського суду м. Києва від 06.03.2019
у справі № 910/1067/19
за заявою Акціонерного товариства "Сбербанк"
до Приватного акціонерного товариства "Квазар"
про банкрутство
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою господарського суду м. Києва від 06.03.2019 у справі № 910/1067/19 задоволено частково заяву ініціюючого кредитора про вжиття заходів до забезпечення вимог кредиторів від 06.03.2019; накладено арешт на нерухоме майно, що належить Приватному акціонерному товариству "КВАЗАР", та заборонено Приватному акціонерному товариству "КВАЗАР", в особі будь-яких його органів, посадових осіб, працівників та представників вчиняти будь-які дії та укладати будь-які правочини щодо відчуження нерухомого майна, обтяження нерухомого майна або передачі прав на нерухоме майно третім особам; заборонено органам та суб`єктам, які здійснюють повноваження у сфері державної реєстрації прав у відповідності до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", вчинення дій, пов`язаних з державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно та державну реєстрацію обтяжень речових прав на нерухоме майно; в іншій частині заяви відмовлено.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, ПАТ "Квазар" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати ухвалу господарського суду м. Києва від 06.03.2019 у справі № 910/1067/19 та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви ініціюючого кредитора про вжиття заходів до забезпечення вимог кредиторів від 06.03.2019.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 08.04.2019 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ПАТ "Квазар" на ухвалу господарського суду м. Києва від 06.03.2019 у справі № 910/1067/19, розгляд апеляційної скарги призначено на 15.05.2019.
03.05.2019 через відділ документального забезпечення та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від АТ "Сбербанк" надійшов відзив на апеляційну скаргу.
15.05.2019 через відділ документального забезпечення та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від ПАТ "Квазар" надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у зв`язку з неможливістю адвоката бути присутнім у судовому засіданні. Вказане клопотання було підтримано представником ПАТ "Квазар" у судовому засіданні 15.05.2019
15.05.2019 у судовому засіданні було оголошено перерву до 20.05.2019.
20.05.2019 у судовому засіданні було оголошено перерву до 21.05.2019, у зв`язку з тим, що представником ПАТ "Квазар" було усно заявлено про відвід колегії суддів, із наданням представнику можливості письмово викласти підстави відводу.
21.05.2019 через відділ документального забезпечення та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від ПАТ "Квазар" надійшла заява про відвід колегії суддів Північного апеляційного господарського суду Доманської М.Л., Отрюх Б.В., Верховець А.А.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.05.2019 заяву ПАТ "Квазар" про відвід колегії суддів Північного апеляційного господарського суду Доманської М.Л., Отрюх Б.В., Верховець А.А. залишено без розгляду.
Представник апелянта після перерви, оголошеної судом 20.05.2019, не з`явився у судове засідання, призначене на 21.05.2019.
Інші учасники судового процесу у судове засідання не з`явились, хоча були повідомлені належним чином про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги.
Стаття 43 ГПК України зобов`язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.
Частиною 11 статті 270 ГПК України, яка визначає порядок розгляду апеляційної скарги, встановлено, що суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними.
Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
Судова колегія, обговоривши на місці вказані обставини, вважає за можливе продовжити розгляд апеляційної скарги за відсутності інших учасників провадження у справі, які не з`явилися у судове засідання, за наявними у справі матеріалами.
Представники АТ "Сбербанк" та арбітражний керуючий Кізленко В.А. у судовому засіданні 21.05.2019 заперечили проти задоволення апеляційної скарги та просили суд залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану ухвалу - без змін.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Північний апеляційний господарський суд вважає, що скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Конституцією України кожному гарантується право на судовий захист, апеляційне та касаційне оскарження.
Також, Конституція України встановлює серед основних засад судочинства, зокрема, забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.
Вказана конституційна норма конкретизована законодавцем в ст. 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", згідно з якою учасники судового процесу та інші особи у випадках і порядку, встановлених процесуальним законом, мають право на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.
Отже, реалізація конституційного права на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення названим Законом ставиться в залежність від положень процесуального закону.
Таким чином, ГПК України повинен містити імперативні норми про те, в яких випадках особа має право оскаржити рішення суду в апеляційному чи касаційному порядку.
Згідно з ч. 2 ст. 255 ГПК України апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду можуть подавати сторони та інші учасники судового процесу, зазначені у цьому Кодексі та Законі України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
В даному випадку, відповідно до приписів розділу Х "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі по тексту - Закон), застосовуються норми Закону в редакції, що діє з 19.01.2013.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону провадження у справах про банкрутство регулюється Законом, ГПК України, іншими законодавчими актами України.
Як вбачається з матеріалів справи, заявник звернувся до суду з заявою про порушення справи про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Квазар", у зв`язку з неможливістю останнього погасити заборгованість.
Ухвалою господарського суду м. Києва від 04.02.2019 прийнято заяву про порушення справи про банкрутство до розгляду; підготовче засідання суду призначено на 20.02.2019; зобов`язано арбітражного керуючого Кізленка В.А. визначеного автоматизованою системою з відбору кандидатів на призначення арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) у справах про банкрутство, у строк по 19.02.2019р. надати до суду заяву про його участь у справі про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Квазар".
11.02.2019 від арбітражного керуючого Сиволобова М.М. надійшла заява про участь у справі про банкрутство.
13.02.2019 від арбітражного керуючого Тущенко С.В. надійшла заява про участь у справі про банкрутство.
14.02.2019 від арбітражного керуючого Карасюка О.В. надійшла заява про участь у справі про банкрутство.
15.02.2019 від арбітражного керуючого Кізленка В.А. надійшла заява про участь у справі про банкрутство.
06.03.2019 від заявника надійшла заява про вжиття заходів до забезпечення вимог кредиторів.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.03.2019 у даній справі відкрито провадження у справі про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Квазар"; визнано грошові вимоги Акціонерного товариства "Сбербанк" до Приватного акціонерного товариства "Квазар" у розмірі 33 342 114,94 грн.; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; введено процедуру розпорядження майном Приватного акціонерного товариства "Квазар"; призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Кізленка Вадима Андрійовича; вирішено інші процесуальні питання.
Оскаржуваною ухвалою задоволено частково заяву ініціюючого кредитора про вжиття заходів до забезпечення вимог кредиторів від 06.03.2019; накладено арешт на нерухоме майно, що належить Приватному акціонерному товариству "КВАЗАР", та заборонено Приватному акціонерному товариству "КВАЗАР", в особі будь-яких його органів, посадових осіб, працівників та представників вчиняти будь-які дії та укладати будь-які правочини щодо відчуження нерухомого майна, обтяження нерухомого майна або передачі прав на нерухоме майно третім особам; заборонено органам та суб`єктам, які здійснюють повноваження у сфері державної реєстрації прав у відповідності до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", вчинення дій, пов`язаних з державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно та державну реєстрацію обтяжень речових прав на нерухоме майно; в іншій частині заяви відмовлено.
З даним судовим рішенням апелянт не погодився.
Суд апеляційної інстанції, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, дійшов висновку, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції, винесена з повним дослідженням матеріалів справи та є такою, що відповідає вимогам законодавства, з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону господарський суд має право за клопотанням сторін або учасників справи про банкрутство чи за своєю ініціативою вжити заходів до забезпечення вимог кредиторів. Господарський суд за клопотанням розпорядника майна, кредиторів або з власної ініціативи може заборонити боржнику укладати без згоди арбітражного керуючого (розпорядника майна) правочини (договори), а також зобов`язати боржника передати цінні папери, майно, інші цінності на зберігання третім особам, вчинити чи утриматися від вчинення певних дій або вжити інших заходів для збереження майна боржника (у тому числі шляхом позбавлення боржника права розпорядження його нерухомим майном без згоди розпорядника майна або суду, який розглядає справу про банкрутство; накладення арешту на конкретне рухоме майно боржника), про що виноситься ухвала.
В обґрунтування поданої заяви АТ "СБЕРБАНК" зазначає, що на підставі Протоколу позачергових зборів акціонерів від 29.01.2018, прийнятого позачерговими зборами акціонерів ПАТ "КВАЗАР" було реорганізовано ПАТ "КВАЗАР" шляхом виділу з нього нового акціонерного товариства - ПрАТ "КРІПТА". В подальшому протоколом акціонерів/засновників ПрАТ "КРІПТА" від 29.01.2018 було затверджено статут та статутний капітал ПрАТ "КРІПТА".
Відповідно до ч. 1 ст. 109 Цивільного кодексу України виділом є перехід за розподільчим балансом частини майна, прав та обов`язків юридичної особи до однієї або кількох створюваних нових юридичних осіб.
Додатком № 1 до Протоколу акціонерів/засновників ПрАТ "КРІПТА" від 29.01.2018 є Розподільчий баланс ПАТ "КАЗАР" (частина майна, прав та обов`язків ПАТ "КВАЗАР", переданих до ПрАТ "КРІПТА" в процесі реорганізації/виділу), складений станом на 01.01.2018. Копія вказаного додатку долучена до матеріалів справи.
Згідно вказаного Розподільчого балансу ПАТ "КВАЗАР" частину майна передано до ПрАТ "КРІПТА" (ЄДРПОУ 41901960) в процесі реорганізації/виділу.
Поряд з цим, 15.06.2018 на підставі наказу господарського суду м. Києва від 14.05.2018 № 910/15888/17 про стягнення з ПАТ "КВАЗАР" на користь АТ "СБЕРБАНК" 6340000 євро боргу за кредитом, 1159730,60 євро боргу по процентах, 69796202,40 грн. пені за прострочення повернення кредиту, 8637102,03 грн. пені за несвоєчасну сплату процентів, 240000 грн. витрат по оплаті судового збору державним виконавцем відкрито виконавче провадження №56618119.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 28.08.2018 № 910/15888/17скасовано рішення господарського суду міста Києва від 16.01.2018 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 23.04.2018 у справі № 910/15888/17 в частині стягнення 1 159 730, 60 євро боргу по процентах, 69 796 202, 40 грн. пені за прострочення повернення кредиту, 8 637 102, 03 грн. пені за несвоєчасну сплату процентів та в цій частині справу передано на новий розгляд до господарського суду міста Києва. В іншій частині рішення господарського суду міста Києва від 16.01.2018 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 23.04.2018 у справі № 910/15888/17 (в частині стягнення 6 340 000 євро боргу та відмови у задоволенні зустрічного позову) залишено без змін.
При цьому, на сьогоднішній день, з урахуванням прийняття на баланс Банку трьох об`єктів, що є предметом іпотек, в рахунок часткового погашення заборгованості за відповідним кредитним договором, стягненню за вищевказаним виконавчим документом підлягає сума у розмірі 2 363 037, 00 євро.
Так, на думку ініціюючого кредитора, ПАТ "КВАЗАР" (Позичальник), маючи значну заборгованість перед Банком за Кредитним договором, по суті має намір відчужити свої активи на користь іншої особи - ПрАТ "КРІПТА" шляхом внесення до статутного капіталу новоствореної юридичної особи ПрАТ "КРІПТА" 132 об`єктів нерухомості, що призведе до того, що АТ "СББЕРБАНК" та інші кредитори не зможуть задовольнити свої вимоги щодо погашення заборгованості ПАТ "КВАЗАР".
Окрім цього, заявник зазначає, що складання Протоколу позачергових зборів акціонерів від 29.01.2018 та відповідного розподільчого балансу відбувалось за наявності обтяжень (арештів), що були зареєстровані у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно Подільським районним відділом державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві на все нерухоме майно ПАТ "КВАЗАР", а саме:
- номер запису обтяження 10094279, дата накладення 18.06.2015;
- номер запису обтяження 13919642, дата накладення 29.03.2016.
На думку АТ "СБЕРБАНК", в разі незастосування судом заходів до забезпечення вимог кредиторів шляхом накладення арешту на нерухоме майно боржника та заборони вчинення дій, пов`язаних з державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно та державну реєстрацію обтяжень речових прав на нерухоме майно призведе до того, що в розумні строки не будуть задоволенні вимоги кредиторів в рамках процедури банкрутства боржника (у разі порушення справи про банкрутство), а й взагалі до неможливості задоволення вимог кредиторів у цій процедурі.
Статтею 55 Конституції України кожному гарантується право на судовий захист. Також, згідно з ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" кожному, гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним відповідно до закону. Виконання будь-якого судового рішення є невід`ємною стадією процесу правосуддя, а отже, мас відповідати вимогам ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод.
Як наголосив Європейський суд у справі "Горнсбі проти Греції" виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватись як складова частина судового розгляду. Водночас судовий захист, як і діяльність суду, не може вважатися дієвим, якщо судові рішення не виконуються або виконуються неналежним чином і без контролю суду за їх виконанням.
Так, право на суд, захищене статтею 6, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін (рішення у справі "Горнсбі проти Греції" (Hornsby v. Стгеесе), від 19.03.1997. Ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення без невиправданих затримок (рішення у справі "Іммобільяре Саффі" п Італії" (Immobiliare Saffi v. Italy).
Таким чином, господарський суд, будучи органом правосуддя, повинен врахувати потенційні ризики можливості невиконання рішення суду та гарантувати відновлення порушених прав позивача в разі задоволення позову та виконання постановленого рішення.
Згідно статті 96 Цивільного Кодексу України юридична особа відповідає за своїми зобов`язаннями усім належним їй майном.
В заяві АТ "СБЕРБАНК" зазначає, що вжиття зазначених заходів забезпечення вимог кредитора сприятиме запобіганню порушенню його прав боржником на час розгляду справи про банкрутство в суді (в разі порушення справи про банкрутство) та навпаки, невжиття зазначених заходів забезпечення вимог кредиторів утруднить чи зробить неможливим задоволення їх вимог під час процедур банкрутства.
Однак, дослідивши поданий ініціюючим кредитором Розподільчий баланс ПАТ "Квазар" та інформацію з державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо ПрАТ "Кріпта" станом на 06.03.2019 та ПАТ "Квазар" станом на 05.03.2019, судом встановлено, що частина майна, яка зазначена заявником в прохальній частині заяви та на яку заявник просив суд накласти арешт, належить ПрАТ "Кріпта", а саме: 99960 Енергокорпус 01.01.1968; 99238 Заглублений склад №3 01.10.1973; 99012-2 Будівля складу металолому /Склад №22/ 01.01.1963; 99251-7 Побутові приміщення ц.13 Мармуровий 01.12.1978; 99530 ГАЛЕРЕЯ 01.12.1979; 99982 СТАНЦІЯ НАСОСНА 2-ГО ПІДЙОМУ 01.06.1966; 99988 Компресорна станція літ. Б 01.10.1972; 99699 Котельня з сольоміром та прибудовою 01.12.1976.
Таким чином, суд першої інстанції правомірно залишив заяву без задоволення в тій частині, що стосується цього майна.
На підставі вищевикладеного та враховуючи можливість відчудження боржником належного йому майна, на основі наведених заявником обґрунтувань та наданих доказів з метою недопущення можливості вчинення неправомірних дій та забезпечення реального виконання відповідних рішень суду, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про необхідність задоволення заяви про вжиття заходів до забезпечення вимог кредиторів від 06.03.2019 частково, а саме, в частині: накладання арешту на нерухоме майно, що належить Приватному акціонерному товариству "КВАЗАР" (04136, м. Київ, вул. Північно-Сирецька, 1-3, ідентифікаційний код: 14314038), та заборони Приватному акціонерному товариству "КВАЗАР", в особі будь-яких його органів, посадових осіб, працівників та представників вчиняти будь-які дії та укладати будь-які правочини щодо відчуження нерухомого майна, обтяження нерухомого майна або передачі прав на нерухоме майно третім особам; заборони органам та суб`єктам, які здійснюють повноваження у сфері державної реєстрації прав у відповідності до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", вчинення дій, пов`язаних з державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно та державну реєстрацію обтяжень речових прав на нерухоме майно, що належить Приватному акціонерному товариству "КВАЗАР" (04136, м. Київ, вул. Північно-Сирецька, 1-3, ідентифікаційний код: 14314038). В іншій частині заяви, що стосується майна: 99960 Енергокорпус 01.01.1968; 99238 Заглублений склад №3 01.10.1973; 99012-2 Будівля складу металолому /Склад №22/ 01.01.1963; 99251-7 Побутові приміщення ц.13 Мармуровий 01.12.1978; 99530 ГАЛЕРЕЯ 01.12.1979; 99982 СТАНЦІЯ НАСОСНА 2-ГО ПІДЙОМУ 01.06.1966; 99988 Компресорна станція літ. Б 01.10.1972; 99699 Котельня з сольоміром та прибудовою 01.12.1976, правомірно відмовив, з урахуванням вищевикладеного.
У відповідності до ч. 1 ст. 73, ч. 1 ст. 74 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно з ч. 1 ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Доводи, наведені апелянтом в апеляційній скарзі, колегією суддів відхиляються, оскільки не спростовують обставин, що на підставі належних та допустимих доказів встановлені судом першої інстанції в оскаржуваній ухвалі.
У справах Руїс Торіха проти Іспанії, Суомінен проти Фінляндії, Гірвісаарі проти Фінляндії Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 09.12.1994). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), № 37801/97 від 01.07.2003). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті (рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" (Hirvisaari v. Finland), № 49684/99 від 27.09.2001).
За таких обставин, Північний апеляційний господарський суд не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства "Квазар", зміни чи скасування вказаної ухвали господарського суду м. Києва від 06.03.2019 у справі № 910/1067/19. Порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли б призвести до зміни чи скасування оскаржуваної ухвали суду першої інстанції у даній справі, судовою колегією не встановлено.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 269, 270, 271, 275, 276, 282, 283 ГПК України, Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», Північний апеляційний господарський суд -
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Квазар" залишити без задоволення, а ухвалу господарського суду м. Києва від 06.03.2019 у справі № 910/1067/19 щодо вжиття заходів до забезпечення вимог кредиторів - залишити без змін.
2. Матеріали справи № 910/1067/19 повернути до господарського суду міста Києва.
Постанова апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанову Північного апеляційного господарського суду може бути оскаржено до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст. ст. 288 - 291 ГПК України.
Повний текст постанови підписаний 27.05.2019.
Головуючий суддя М.Л. Доманська
Судді Б.В. Отрюх
А.А. Верховець