Справа № 907/308/16

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД 79010, м.Львів, вул.Личаківська,81 _________________________________________________________________________________________________________ ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "15" серпня 2019 р. Справа №907/308/16 М.Львів Західний апеляційний господарський суд у складі: головуючого - судді Матущака О.І. суддів: Мирутенка О.Л. Якімець Г.Г. за участі представників сторін від: кредиторів: Жук Р.С. - адвокат, згідно ордера № 63033 в інтересах ТОВ «Юридична група «Ініціаліс»; Жидачек Т.М. - представник за довіренністю від 19.10.2018 від ПАТ «ОТП Банк»; боржника: арбітражний керуючий-ліквідатор не з`явилася; розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична група «Ініціаліс», м. Ужгород Закарпатської області на ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 28.02.2019 (суддя О.Ф. Ремецькі, повний текст ухвали складено та підписано 14.03.2019) у справі №907/308/16 за заявою ініціюючого кредитора Товариства з обмеженою відповідальністю «Виноградівський райагротехсервіс», м.Виноградів Закарпатської області про банкрутство Приватного підприємства «АПК Унікор», м. Виноградів Закарпатська область ВСТАНОВИВ: Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 10.06.2016 порушено провадження у справі № 907/308/16, визнано розмір вимог ініціюючого кредитора - ТОВ «Виноградівський райагротехсервіс» до боржника у сумі 2 574 415,36 грн., введено мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника, введено процедуру розпорядження майном боржника та призначено розпорядником майна боржника - арбітражного керуючого Ракущинця А.А. 12.06.2016 оприлюднено на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство ПП «Унікор». Ухвалою від 26.09.2016 у цій справі було затверджено реєстр вимог кредиторів. Постановою господарського суду Закарпатської області від 08.11.2016 визнано боржника банкрутом та призначено ліквідатором боржника Ракущинця А.А. Ухвалою від 20.09.2018 скаргу ПАТ «ОТП Банк» про усунення арбітражного керуючого Ракушинця А.А. від виконання обов`язків ліквідатора задоволено, припинено його повноваження та призначено ліквідатором боржника - арбітражного керуючого Тритяченко О.В. 22.11.2018 суду першої інстанції кредитором - ТОВ «Юридична група «Ініціаліс» була подана скарга про усунення арбітражного керуючого Тритяченко О.В. від виконання обов`язків ліквідатора боржника, яка ухвалою від 28.02.2019 була відхилена. Така ухвала мотивована тим, що Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» припинення повноважень ліквідатора може мати місце у випадку встановлення судом фактів невиконання або неналежного виконання ним своїх обов`язків відповідно до вимог ст.ст. 40, 41, 114 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». При цьому, доведення факту невиконання або неналежного виконання арбітражним керуючим обов`язків, визначених Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» є підставою для усунення ліквідатора від виконання ним своїх обов`язків. Верховний Суд у своїх правових висновках вказує на те, що процедури «усунення» арбітражного керуючого на підставі виявлених судом порушень у виконанні ним своїх обов`язків п. 2, ч.3 ст. 114 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» та «припинення» повноважень арбітражного керуючого, за наявністю підстав визначених приписами ч. 12 ст. 41 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», мають різний характер походження, відмінні підстави та правові наслідки. При цьому, у випадку подання відповідної скарги на дії чи бездіяльність ліквідатора кредитором останнім повинні бути доведені суду наявні обставини порушення ліквідатором прав та охоронюваних Законом кредитора, як скаржника. Натомість, на думку суду першої інстанції наведені кредитором обставини щодо бездіяльності ліквідатора не підтверджуються фактичними обставинами справи та скаржником не доведено суду того, яким чином такі обставини впливають на його права у справі про банкрутство. Не погоджуючись із такою ухвалою, кредитором ПАТ «ОТП Банк» подано апеляційну скаргу, яка мотивована тим, що в силу ч.4 ст. 25 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (надалі Закону про банкрутство), кожен кредитор може оскаржити дії чи бездіяльність ліквідатора до суду, а функцією суду в ліквідаційній процедурі згідно ст. 24 цього ж Закону є розгляд скарг на дії учасників. Окрім цього, апелянт вважає, що в силу ч.11 ст. 41 цього Закону, дії чи бездіяльність ліквідатора можуть бути оскаржені до господарського суду учасниками справи про банкрутство, права яких порушено такими діями чи бездіяльністю. Тобто, скаржником у такий спосіб спростовуються заперечення щодо апеляційної скарги ліквідатора Тритяченко О.В. яка вважає, що в силу ч.8 ст. 26 Закону про банкрутство її дії можуть бути оскаржені лише за наслідками прийнятого рішенням комітету кредиторів рішення, а не окремим кредитором. Щодо фактів невиконання вимог Закону про банкрутство арбітражним керуючим, які на думку скаржника є достатніми для припинення судом повноважень ліквідатора, є: - неподання комітету кредиторів щомісячних звітів, чим допущено порушення вимог п.9 ст. 41 Закону про банкрутство; - ліквідатором проведено конкурс з відбору організатора торгів з порушенням ч.6 ст. 49 Закону про банкрутство, оскільки обрано нового організатора торгів з вищою ставкою послуг за проведення таких, хоча з попереднім таким організатором торгів було укладено договір на меншу суму оплати послуг; - ліквідатором не вчинено дій на розірвання договору про проведення аукціону із попереднім організатором торгів і укладено новий договір з іншим організатором торгів; - новий організатор торгів згідно відомостей Єдиного державного реєстру не має права проводити торги у формі аукціону. Арбітражним керуючим - ліквідатором Тритяченко О.В. подано відзив на апеляційну скаргу у якій просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду першої інстанції без змін з тих же підстав та за тих же обставин, якими судом мотивована оскаржувана ухвала. В судовому засіданні представник апелянта підтримав доводи та обґрунтування, зазначені у апеляційній скарзі, просив її задовольнити а оскаржувану ухвалу суду першої інстанції скасувати, а представник кредитора - ПАТ «ОТП Банк» заперечив щодо апеляційної скарги та просив оскаржувану ухвалу залишити без змін. Інші представники кредиторів та ліквідатор в судове засідання не з`явилися, причини суду не повідомили, хоча про час, дату та місце розгляду справи були повідомлені рекомендованими поштовими повідомленнями із доказами про вручення поштового відправлення. Дослідивши матеріали справи в сукупності з доводами та запереченнями присутніх у судовому засіданні представників сторін, судова колегія апеляційного суду прийшла до висновку про необгрутованість апеляційної скарги та як наслідок відмови у її задоволенні із залишенням без змін оскаржуваної ухвали суду першої інстанції. Кредитор - ТОВ «Юридична група «Ініціаліс» як учасник провадження справи про банкрутство, використовуючи право, надане п. 11 ст. 41 Закону про банкрутство, подано скаргу на дії та бездіяльність ліквідатора - арбітражного керуючого Тритяченко О.В. загалом щодо: неподання щомісячної звітності комітету кредиторів; неотримання активів банкрута; не проведення інвентаризації майна; не проведення оцінки майна банкрута; не проведення конкурсу з відбору організатора торгів, та просить визнати їх незаконними та припинити повноваження такого арбітражного керуючого як ліквідатора. Обґрунтовуючи подання скарги кредитор посилається на те, що Законом про банкрутство передбачена два способи оскарження дій чи бездіяльності ліквідатора, а саме: подання комітетом кредиторів клопотання про усунення ліквідатора (ч. 3 ст. 114 Закону) та подання скарги на дії чи бездіяльність арбітражного керуючого (ч. 11 ст. 41 Закону) Зокрема, згідно ч.11 ст. 41 Закону про банкрутство, дії (бездіяльність) ліквідатора (ліквідаційної комісії) можуть бути оскаржені до господарського суду учасниками справи про банкрутство, права яких порушено такими діями (бездіяльністю), а згідно ч.3 ст. 114 цього ж Закону, арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) може бути звільнений господарським судом від виконання повноважень розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора за його заявою. Усунення арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) від виконання ним своїх обов`язків здійснюється господарським судом за клопотанням комітету кредиторів, органу, уповноваженого управляти державним майном (для державних підприємств та підприємств, у статутному капіталі яких частка державної власності перевищує 50 відсотків) або за власною ініціативою у разі: 1) невиконання або неналежного виконання обов`язків, покладених на арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора); 2) зловживання правами арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора); 3) подання до суду неправдивих відомостей; 4) відмови в наданні допуску до державної таємниці або скасування раніше наданого допуску; 5) припинення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора); 6) наявності конфлікту інтересів. Суд протягом п`яти днів з дня, коли йому стало відомо про наявність підстав для усунення арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), виносить ухвалу про його відсторонення від виконання відповідних повноважень під час провадження у справі про банкрутство. Таким чином, враховуючи зазначені вище правові норми, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що процесуальна можливість подати скаргу в силу ч. 3 ст. 114 Закону дійсно надана будь-якому учаснику провадження у справі, відповідно до ст. 1 цього ж Закону до яких відносяться і кредитори, проте, не щодо загальної діяльності чи бездіяльності ліквідатора, а лише щодо дій чи бездіяльності, яка стосується лише одного учасника провадження у справі а не усіх. Інтереси та права усіх кредиторів, в силу ч.6 ст. 26 Закону про банкрутство, представляє саме комітет кредиторів, якому в силу зазначеної вище ч.3 ст. 114 вказаного Закону належить право та надана процесуальна можливість оскаржувати дії чи бездіяльність арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора). Згідно ч. 8 ст. 26 Закону про банкрутство, припинення повноважень арбітражного керуючого (керуючого санацією, ліквідатора) відноситься виключно до компетенції комітету кредиторів. Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. З огляду на те, що скарга на дії та бездіяльність ліквідатора подана окремим кредитором, а не комітетом кредиторів, заперечення арбітражного керуючого - ліквідатора Тритяченко О.В. про відсутність процесуальної можливості на подання такої та відповідно повноваження у суду першої інстанції на її розгляд такої є обгрунтовані. Окрім цього, судом першої інстанції також вірно встановлено, що навіть при умові можливості подання такої скарги повноважним учасником справи про банкрутство чи комітетом кредиторів, ліквідатором Тритяченко О.В. спростовано належними та достатніми доказами відсутність фактів незаконної бездіяльності, що підтверджується наступним. Попередній ліквідатором всупереч вимогам чинного законодавства та суду впродовж значного терміну не було передано новому ліквідатору печатку, бухгалтерську та фінансову документацію боржника. Так, відповідно до акту від 09.10.2018 арбітражним керуючим Ракущинець А.А. було передано 27-м найменувань окремих оригіналів документів, що стосуються ліквідаційної процедури та копії (не оригінали) статутних документів банкрута. У зв`язку з чим 10.10.2018 ліквідатор Тритяченко О.В. звернулася із скаргою до Міністерства юстиції України на бездіяльність арбітражного керуючого Ракущинець А.А. 05.10.2018 ліквідатор банкрута звернулася до керівника ПП «АПК Унікор» Данко В.М. із вимогою передати бухгалтерську та іншу документацію, проте вимога така залишилася не виконаною. 16.11.2018 листом №02-01/02-23 ліквідатор повторно звернувся до арбітражного керуючого Ракущинець А.А. про передачу печатки, оригіналів статутних документів банкрута та оригіналів (копій) правовстановлюючих документів на майно банкрута. Листом №02-01/02-24 ліквідатор звернувся до арбітражного керуючого Ракущинець А.А. про передачу додатків до заяви «Уніматік КФТ» від 08.07.2016, які перераховані в заяві та описі вкладення, заяву ліквідатора ПП «АПК Унікор» від 06.09.2018 №02-01/308/16/58 з грошовими вимогами до ТОВ «Консервний завод «Універ» на суму 111 616,98 грн. з додатками та підтверджуючими документами на підтвердження кредиторських вимог. 20.11.2018 арбітражним керуючим Тритяченко О.В. отримано лист арбітражного керуючого Ракущинець А.А. про передачу документів і майна у справі про банкрутство ПП «АПК Унікор» від 08.11.2018. В зазначеному листі попередній ліквідатор банкрута пропонував прибути 16.11.2018 за обумовленою адресою з метою передачі решти документів ліквідаційної процедури та складання актів приймання-передачі майна банкрута. Внаслідок наступного листування з колишнім ліквідатором так не вдалося досягнути згоди стосовно передачі наявної у нього документації боржника новому ліквідатору, що у свою чергу перешкоджало ліквідатору Тритяченко О.В. у виконанні визначених Законом про банкрутство обов`язків, у тому числі, провести інвентаризацію майна банкрута, здійснити дії щодо обрання організатора аукціону з продажу майна банкрута, зробити аналіз фінансового становища банкрута, а отже, і надати інформацію про фінансове становище банкрута. Окрім зазначеного вище ліквідатором 05.10.2018 направлено запити до відповідних органів на предмет виявлення майна боржника, а також з метою захисту та збереження майна боржника ліквідатором 09.10.2018 укладено з ТОВ «Гарант Сіті Плюс» договір №1 про надання послуг з охорони майна боржника, проведено обстеження технічного стану, про що складено відповідний акт. Крім того, ліквідатором скликано та проведено засідання комітету кредиторів 14.12.2018, про що складено протокол. З огляду на те, що дія попереднього договору про організацію та проведення торгів, укладеного з ПП «Агенція з питань майна та банкрутства» попереднім ліквідатором вичерпала свою дію у зв`язку із відсутністю зареєстрованих покупців, ліквідатором проведено конкурс з вибору організатора торгів з продажу майна банкрута шляхом розміщення відповідної публікації в друкованих засобах масової інформації. У визначений в оголошенні термін ліквідатором отримано заяви від ТОВ «Центр з реалізації проблемних активів», яким запропоновано надання послуг вартістю 10 % від ціни продажу майна на аукціоні, та Товарної біржі «Київська універсальна», якою запропоновано надання послуг вартістю 8 % від ціни продажу майна на аукціоні. Ліквідатором на підставі розглянутих пропозицій, з огляду на кандидатури які відповідали вимогам, що встановлені Законом про банкрутство, обрано переможцем конкурсу Товарну біржу «Київська Універсальна» з найнижчою запропонованою ставкою послуг у розмірі 8%. Доводи скаржника щодо невжиття відповідних заходів щодо укладеного попереднім ліквідатором з ПП «Агенція з питань майна та банкрутства» договору про проведення аукціону, також є необґрунтованими, оскільки зазначений договір укладений між вказаними сторонами 12.02.2011. За приписами ст. 52 Закону про банкрутство організатор аукціону повинен провести аукціон протягом двох місяців з дня укладення договору про проведення аукціон, якщо інше не або договором. Зважаючи на те, що у відповідний строк з для укладення договору аукціон не відбувся, договір вичерпав свою дію. Окрім цього, судом апеляційної інстанції також правомірно враховано, що арбітражним керуючим Ракущинець А.А. вимог ухвали суду про передачу арбітражному керуючому Тритяченко О.В. всієї документації та інших матеріалів, що стосуються ліквідації ПП «АПК Унікор», печатки, документів, майна банкрута, що призвело до ускладнень виконання ліквідатором покладених на нього обов`язків, у зв`язку з чим діючий ліквідатор не міг повноцінно та своєчасно виконувати свої обов`язки із складанням та надсилання щомісячних звітів комітету кредиторів. Разом з тим, у матеріалах справи містяться відомості стосовно надіслання на адресу суду та учасників справи про банкрутство відповідних поточних звітів ліквідатора та про проведення 14.12.2018 та 22.01.2019 засідання комітету кредиторів. Враховуючи, що 04.02.2019 ліквідатором проведено інвентаризацію майна банкрута, а згідно ч. 1 ст. 43 Закону про банкрутство початковою вартістю цілісного майнового комплексу є сукупність визнаних у встановленому цим Законом порядку вимог кредиторів, необхідність проведення експертної оцінки цілісного майнового комплексу не є доцільною та матеріально затратною. Окрім цього, судом першої інстанції правомірно враховано, що згідно з ч. 5 ст. 44 цього Закону, ліквідатор здійснює продаж майна боржника у складі цілісного майнового комплексу. У разі якщо продати майно боржника у вигляді цілісного майнового комплексу не вдалося, ліквідатор здійснює продаж майна боржника частинами. Відтак законодавством не встановлено обов`язку ліквідатора проводити оцінку майна боржника перед виставленням його на торги, так як вартість цілісного майнового комплексу визначається сумою визнаних вимог кредиторів. Згідно п.п. 1.3, 1.4 статуту Товарної біржі «Київська Універсальна», біржа є особливим суб`єктом господарювання, який надає послуги в сфері виявлення попиту та пропозицій на товари та майно, організовує та проводить прилюдні торги, аукціони та інший відкритий продаж майна, надає послуги з укладення біржових угод, вивчає та підтверджує рівень цін, сприяє проведенню торговельних операцій. Біржа спеціалізується в проведенні торгів та аукціонів з продажу майна боржників, у виявленні відповідного попиту та супроводженні процедур продажу майна боржників під час провадження банкрутство. Тому доводи скаржника про відсутність у офіційних статистичних документах Товарної біржі «Київська Універсальна» відповідних відомостей (КВЕД) про проведення торгів (аукціонів), не є достатньо обґрунтованою про неможливість проведення такого виду діяльності. Таким чином, місцевий господарський суд дійшов правильного висновку про відсутність підстав для задоволення скарги на бездіяльність арбітражного керуючого Тритяченко О.В. із клопотанням про припинення її повноважень як ліквідатора банкрута. Доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків місцевого господарського суду, з якими погоджується й суд апеляційної інстанції. За таких умов, суд першої інстанції, правильно з`ясував характер спірних правовідносин та дійшов обґрунтованого висновку, що не спростовано доводами апеляційної скарги, а тому ухвала суду першої інстанції підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга без задоволення. Відповідно до ч. 3 ст. 13, ч.ч. 1, 2 ст. 76, ч.ч 1, 2 ст. 77, ч.ч 1-3 ст. 86 ГПК України, дотримуючись принципу змагальності, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. З урахуванням вище, оскільки апеляційний господарський суд прийшов до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, судовий збір за подання апеляційної скарги залишається за апелянтом. Керуючись ст. ст. 269, 270, 275, 276, 281-284 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд, - ПОСТАНОВИВ: 1. Ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 28.02.2019 у справі № 907/308/16 залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична група «Ініціаліс», без задоволення. 2. Судовий збір за розгляд справи у суді апеляційної інстанції залишити за апелянтом. 3. Справу повернути на адресу місцевого господарського суду. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Касаційна скарга подається безпосередньо або через Західний апеляційний господарський суд до Верховного Суду (п.17.5 Перехідних положень ГПК України). У зв`язку із перебуванням у відпустці головуючого судді Матущака О.І. повний текст постанови виготовлено та підписано 29.08.2019. Головуючий суддя О.І. Матущак судді О.Л.Мирутенко Г.Г.Якімець