Справа № 910/7980/18

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 08 жовтня 2019 року м. Київ Справа № 910/7980/18 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Білоуса В.В. - головуючого, Васьковського О.В., Огородніка К.М. за участю секретаря судового засідання - Кондратюк Л.М.; за участю представників сторін: скаржника - адвокат Бурносов Є.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕйПіЕс Україна" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 18.06.2019 у складі колегії суддів: Сотнікова С.В (головуючого), Верховця А.А., Отрюха Б.В. та на постанову Господарського суду міста Києва від 27.02.2019 у складі судді: Чеберяка П.П. у справі № 910/7980/18 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Укройлпродукт" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Керч Ойл" про банкрутство,- ВСТАНОВИВ: 1. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.07.2018 відкрито провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Керч Ойл", введено процедуру розпорядження майном. Короткий зміст оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанції 2. Постановою Господарського суду міста Києва від 27.02.2019 визнано Товариство з обмеженою відповідальністю "Керч ойл" банкрутом; відкрито ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Міщенка Віталія Геннадійовича, вирішено інші процедурні питання. 3. Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Ейпіес Україна" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою. 4. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 18.06.2019 у даній справі апеляційну скаргу залишено без задоволення. Постанову Господарського суду міста Києва від 27.02.2019 у справі № 910/7980/18 залишено без змін. Надходження касаційної скарги до Верховного Суду 5. 22.07.2019 Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕйПіЕс Україна" через Північний апеляційний господарський суд звернулось до Верховного Суду із касаційною скаргою від 22.07.2019 на постанову Північного апеляційного господарського суду від 18.06.2019 та на постанову Господарського суду міста Києва від 27.02.2019 у справі № 910/7980/18, підтвердженням чого є накладна відділення поштового зв`язку на конверті, в якому надійшла касаційна скарга. 6. 31.07.2019 касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕйПіЕс Україна" від 22.07.2019 разом зі справою № 910/7980/18 надіслано до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду. 7. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду касаційної скарги у справі № 910/7980/18 визначено колегію суддів у складі: головуючого судді - Білоуса В.В., судді - Васьковського О.В., судді - Огородніка К.М., що підтверджується витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 09.08.2019. 8. Ухвалою Верховного Суду від 16.08.2019 відкрито касаційне провадження у справі № 910/7980/18 за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕйПіЕс Україна" від 22.07.2019 на постанову Північного апеляційного господарського суду від 18.06.2019 та на постанову Господарського суду міста Києва від 27.02.2019; розгляд касаційної скарги призначено на 08.10.2019 о 10 год. 30 хв. Короткий зміст вимог касаційної скарги з узагальненими доводами особи, яка подала касаційну скаргу. 9. Не погоджуючись з прийнятою постановою, Товариством з обмеженою відповідальністю "Ейпіес Україна" подано касаційну скаргу, в якій останнє просить скасувати постанови судів попередніх інстанцій та передати справу до суду першої інстанції для продовження розгляду в іншому складі суду. 10. Касаційну скаргу мотивовано наступним. 10.1 Дані інвентаризації, які надав розпорядник майна, не підтверджені первинними документами. 10.2 Висновки суду про встановлення факту неплатоспроможності боржника зроблено при недоведенні цих обставин та відсутності будь-яких доказів на підтвердження цього. 10.3 У протоколах засідань зборів та комітету кредиторів є питання, за які більшості голосів присутніх членів не віддано, але зазначено, що відповідні рішення прийнято. 11. Представник скаржника в судовому засіданні 08.10.2019 підтримав касаційну скаргу з підстав викладених в ній. Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі 12. Учасники справи не скористалися своїм правом на подання відзиву на касаційну скаргу. Позиція Верховного Суду 13. Колегія суддів, заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення представника скаржника, обговоривши доводи касаційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, перевіривши правильність застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав. 14. Відповідно статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. 15. Суд касаційної інстанції саме в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права. 16. Згідно частини 1 статті 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. 17. Згідно з частиною 12 статті 6 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом 18. Відповідно до частини 1 статті 2 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України. 19. Згідно частини 1 статті 7 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" щодо боржника застосовуються такі судові процедури банкрутства: розпорядження майном боржника; мирова угода; санація (відновлення платоспроможності) боржника; ліквідація банкрута. 20. Відповідно до частин 1-4 статті 22 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" під розпорядженням майном розуміється система заходів щодо нагляду та контролю за управлінням і розпорядженням майном боржника з метою забезпечення збереження, ефективного використання майнових активів боржника, проведення аналізу його фінансового становища, а також визначення наступної оптимальної процедури (санації, мирової угоди чи ліквідації) для задоволення в повному обсязі або частково вимог кредиторів. Розпорядник майна - фізична особа, яка відповідно до судового рішення господарського суду забезпечує здійснення процедури розпорядження майном. Про призначення розпорядника майна виноситься ухвала. Процедура розпорядження майном боржника вводиться строком на сто п`ятнадцять календарних днів і може бути продовжена господарським судом за вмотивованим клопотанням розпорядника майна, комітету кредиторів або боржника не більше ніж на два місяці. Розпорядник майна зобов`язаний: розглядати заяви кредиторів про грошові вимоги до боржника, які надійшли в установленому цим Законом порядку; вести реєстр вимог кредиторів; повідомляти кредиторів про результати розгляду їхніх вимог; вживати заходів для захисту майна боржника; аналізувати фінансово-господарську діяльність, інвестиційне становище боржника та його становище на ринках; виявляти (за наявності) ознаки фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неспроможності, незаконних дій у разі банкрутства; скликати збори кредиторів та організовувати їх проведення; надавати державному реєстратору в електронній формі через портал електронних сервісів юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відомості, необхідні для ведення Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, у порядку, встановленому державним органом з питань банкрутства; надавати господарському суду та комітету кредиторів звіт про свою діяльність, відомості про фінансове становище боржника, пропозиції щодо можливості відновлення платоспроможності боржника; не пізніше двох місяців від дня відкриття провадження (проваджень) у справі про банкрутство разом з боржником організувати та забезпечити проведення інвентаризації майна боржника та визначити його вартість; брати участь у розробці плану санації у випадках, передбачених цим Законом, та за можливості проведення санації боржника розробити разом з боржником не пізніше двох місяців від дня відкриття провадження (проваджень) у справі про банкрутство план санації боржника та подати його на розгляд комітету кредиторів; виконувати інші повноваження, що передбачені цим Законом. Розпорядник майна несе відповідальність за невиконання або неналежне виконання своїх повноважень відповідно до законодавства України. 21. Згідно частини 1 статті 27 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у підсумковому засіданні суду у процедурі розпорядження майном боржника здійснюється перехід до наступної судової процедури (процедури санації, ліквідації, мирової угоди) або закривається провадження у справі. 22. Відповідно до частини 1 статті 37 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", у випадках, передбачених цим Законом, господарський суд у судовому засіданні за участю сторін приймає постанову про визнання боржника банкрутом і відкриває ліквідаційну процедуру строком на дванадцять місяців. 23. Банкрут - боржник, неспроможність якого виконати свої грошові зобов`язання встановлена господарським судом. 24. Згідно пунктів 1, 2, 3 частини 2, частини 3 статті 98 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) зобов`язаний: 1) неухильно дотримуватися вимог законодавства; 2) здійснювати заходи щодо захисту майна боржника; 3) аналізувати фінансову, господарську, інвестиційну та іншу діяльність боржника, його становище на ринках та надавати результати таких аналізів господарському суду разом з документами, що підтверджують відповідну інформацію. Під час реалізації своїх прав та обов`язків арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) зобов`язаний діяти добросовісно, розсудливо, з метою, з якою ці права та обов`язки надано (покладено), обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на підставі, у межах та спосіб, що передбачені Конституцією та законодавством України про банкрутство. 25. Тобто, відповідно до вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", визнаючи боржника банкрутом, суд повинен встановити його неплатоспроможність на підставі обґрунтованого звіту розпорядника майна. 26. Згідно статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). 27. Визнаючи Товариство з обмеженою відповідальністю "Керч ойл" банкрутом суди попередніх інстанцій виходили з наступного: 27.1 У звіті розпорядник майна боржника дійшов висновку про відсутність можливості у боржника виконати свої грошові зобов`язання перед кредиторами у зв`язку з відсутністю активів. 27.2 Пропозицій щодо санації боржника, укладання мирової угоди інвестори та кредитори не подали, матеріали справи свідчать про відсутність можливості відновити платоспроможність боржника за рахунок його майна. 28. З наведеного вбачається, що суди попередніх інстанцій, постановляючи оскаржувані судові рішення обмежились лише зазначенням про відсутність можливості у боржника виконати свої грошові зобов`язання перед кредиторами та про відсутність пропозицій щодо санації боржника та укладання мирової угоди без всебічного, повного, об`єктивного та безпосереднього дослідження наявних у справі доказів, та зокрема звіту розпорядника майна, не навели конкретних даних про розмір активів і пасивів боржника та їх співвідношення. 29. З огляду на викладене, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду приходить до висновку про те, що всупереч вимогам статті 86 Господарського процесуального кодексу України, судами попередніх інстанцій належним чином не досліджено звіт розпорядника майна, зокрема, щодо наявності чи відсутності у боржника активів, грошових коштів, рухомого та нерухомого майна, відкритих рахунків в банківських установах та дебіторської заборгованості. 30. Окрім того, згідно частини 9 статті 26 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" рішення зборів (комітету) кредиторів вважається прийнятим більшістю голосів кредиторів, якщо за нього проголосували присутні на зборах (комітеті) кредитори, кількість голосів яких визначається відповідно до частини четвертої цієї статті. 31. Судами попередніх інстанцій встановлено, що 29.10.2018 відбулись збори кредиторів, на яких сформовано комітет кредиторів Товариства з обмеженою відповідальністю "Керч Ойл" у складі двох кредиторів - Товариства з обмеженою відповідальністю "Укройлпродукт" та Публічного акціонерного товариства «Фортуна-Банк». 32. Також, судами попередніх інстанцій встановлено, що 30.11.2018 відбулось засідання комітету кредиторів боржника на якому було прийнято рішення звернутись до Господарського суду м. Києва із клопотанням про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, що підтверджується протоколом засідання комітету кредиторів № 2 від 30.11.2018. 33. Всупереч вимогам статті 86 Господарського процесуального кодексу України, судами попередніх інстанцій належним чином не досліджено та не встановлено чи було рішення про звернення до Господарського суду м. Києва із клопотанням про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, оформлене протоколом засідання № 2 від 30.11.2018, прийнято у відповідності до частини 9 статті 26 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". 34. З огляду на викладене, суди попередніх інстанцій дійшли передчасного висновку про визнання боржника банкрутом та відкриття щодо нього ліквідаційної процедури. 35. Відповідно до діючого законодавства обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими у судовому засіданні. 36. Оскаржувані постанова суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції таким вимогам закону не відповідають. 37. Рішення суду має прийматися і цілковитій відповідності з нормами матеріального та процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими судом, тобто з`ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних та допустимих доказів у конкретній справі. 38. Вказані вимоги судами першої та апеляційної інстанцій при винесенні оскаржуваних постанов не були дотримані, а тому доводи скаржника частково знайшли своє підтвердження під час касаційного провадження. 39. Згідно пункту 2 частини 1 статті 308 Господарського процесуального кодексу України, в редакції чинній з 15.12.2017, суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду. 40. З огляду на зазначене, Касаційний господарський суд дійшов висновку про те, що судами попередніх інстанцій при розгляді справи порушено норми процесуального закону, статті 86 Господарського процесуального кодексу України, неповно досліджено всі обставини справи в їх сукупності, а тому постанова суду першої інстанції від 27.02.2019 та постанову суду апеляційної інстанції від 18.06.2019 слід скасувати, а справу № 910/7980/18 слід направити до Господарського суду міста Києва на новий розгляд на стадію розпорядження майном. 41. При новому розгляді суду необхідно дослідити зібрані у справі докази повно та всебічно дослідити дійсні обставини справи, дати належну оцінку зібраним по справі доказам, їх належності та допустимості, доводам та запереченням сторін і в залежності від встановленого та вимог закону, з урахуванням зауважень викладених в цій постанові, постановити законне та обґрунтоване рішення. 42. Оскільки Касаційний господарський суд дійшов висновку, що судові рішення по справі № 910/7980/18 підлягають скасуванню, а справа направленню на новий розгляд до суду першої інстанції, то розподіл судових витрат, відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судом не здійснюється. Керуючись статтями 240, 300, 301, 308, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України №2147-VІІІ від 03.10.2017 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, - П О С Т А Н О В И В : 1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕйПіЕс Україна" від 22.07.2019 на постанову Північного апеляційного господарського суду від 18.06.2019 та на постанову Господарського суду міста Києва від 27.02.2019 у справі № 910/7980/18 задовольнити. 2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 18.06.2019 та постанову Господарського суду міста Києва від 27.02.2019 у справі № 910/7980/18 скасувати. 3. Справу № 910/7980/18 направити на новий розгляд до Господарського суду міста Києва на стадію розпорядження майном 4. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття є остаточною та оскарженню не підлягає. Головуючий В.В. Білоус Судді О.В. Васьковський К.М. Огороднік