Справа № 917/1885/15

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058 УХВАЛА про залишення апеляційної скарги без руху "11" листопада 2019 р. Справа № 917/1885/15 Суддя-доповідач Фоміна В.О., розглянувши апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Полтавській області (вх. №3348 П/2) на ухвалу Господарського суду Полтавської області від 24.09.2019 у справі №917/1885/15, постановлену у приміщенні Господарського суду Полтавської області суддею Ореховською О.О., дата складання повного тексту ухвали - 04.10.2019, за заявою Головного управління ДФС у Полтавській області, м. Полтава, до Приватного підприємства "Стандарт Агро", Полтавська область, м. Кременчук, про банкрутство ВСТАНОВИВ: Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 24.09.2019 у справі №917/1885/15 відкладено розгляд справи на 18.10.2019. Задоволено подані арбітражним керуючим Бончаком С.А.: - клопотання від 17.01.2019 за вих. № 02-01/216/06 (вх. № 544 від 21.01.2019); - заяви (в редакції клопотання про уточнення кредиторських вимог по справі №917/1885/15 (вх. № 6943 від 05.07.2019), а саме: від 15.02.2019 вих. № 02-01/216/21 (вх. № 398/19 від 20.02.2019), від 15.02.2019 вих. № 02-01/216/22 (вх. № 399/19 від 20.02.2019), від 15.02.2019 вих. № 02-01/216/23 (вх. № 400/19 від 20.02.2019), від 15.02.2019 вих. № 02-01/216/24 (вх. № 401/19 від 20.02.2019), від 15.02.2019 вих. № 02-01/216/25 (вх. № 402/19 від 20.02.2019), від 15.02.2019 вих. № 02-01/216/26 (вх. № 403/19 від 20.02.2019), від 15.02.2019 вих. № 02-01/216/27 (вх. № 404/19 від 20.02.2019), від 15.02.2019 вих. № 02-01/216/28 (вх. № 405/19 від 20.02.2019), від 15.02.2019 вих. № 02-01/216/29 (вх. № 406/19 від 20.02.2019), від 15.02.2019 вих. № 02-01/216/30 (вх. № 407/19 від 20.02.2019), від 15.02.2019 вих. № 02-01/216/31 (вх. № 408/19 від 20.02.2019), від 15.02.2019 вих. № 02-01/216/32 (вх. № 409/19 від 20.02.2019), від 15.02.2019 вих. № 02-01/216/33 (вх. № 410/19 від 20.02.2019), від 15.02.2019 вих. № 02-01/216/34 (вх. № 411/19 від 20.02.2019), від 15.02.2019 вих. № 02-01/216/35 (вх. № 412/19 від 20.02.2019), від 15.02.2019 вих. № 02-01/216/36 (вх. № 413/19 від 20.02.2019), від 15.02.2019 вих. № 02-01/216/37 (вх. № 414/19 від 20.02.2019), від 15.02.2019 вих. № 02-01/216/38 (вх. № 415/19 від 20.02.2019), від 15.02.2019 вих. № 02-01/216/39 (вх. № 416/19 від 20.02.2019), від 15.02.2019 вих. № 02-01/216/40 (вх. № 418/19 від 20.02.2019), від 15.02.2019 вих. № 02-01/216/41 (вх. № 419/19 від 20.02.2019), від 15.02.2019 вих. № 02-01/216/42 (вх. № 420/19 від 20.02.2019), від 15.02.2019 вих. № 02-01/216/33 (вх. № 421/19 від 20.02.2019), від 15.02.2019 вих. № 02-01/216/44 (вх. № 422/19 від 20.02.2019), від 15.02.2019 вих. № 02-01/216/45 (вх. № 423/19 від 20.02.2019). про затвердження грошової винагороди арбітражному керуючому за виконання повноважень ліквідатора Приватного підприємства "Стандарт Агро" Затверджено основну грошову винагороду арбітражного керуючого Бончака С.А. за виконання ним повноважень ліквідатора згідно Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у справі № 917/1885/15 про банкрутство Приватного підприємства "Стандарт Агро" в розмірі чотирьох мінімальних заробітних плат за кожний місяць здійснення повноважень за період з 05.04.2016 по 30.04.2018 на загальну суму 264 945,10грн. Не погодившись з вказаною ухвалою місцевого господарського суду в частині задоволення клопотань арбітражного керуючого Бончака С.А. про затвердження грошової винагороди та затвердження основної грошової винагороди арбітражного керуючого Бончака С.А. за виконання повноважень ліквідатора ПП "Стандарт Агро" в розмірі чотирьох мінімальних заробітних плат за кожний місяць за період з 05.04.2016 по 30.04.2018 на загальну суму 264 945,10грн, Головне управління ДФС у Полтавській області звернулось до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Полтавської області від 24.09.2019 у справі №917/1885/15 в частині визначення розміру грошової винагороди арбітражного керуючого Бончака С.А. за виконання ним повноважень ліквідатора згідно Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у справі № 917/1885/15. Одночасно скаржник просить поновити строк на апеляційне оскарження ухвали місцевого господарського суду на підставі статті 256 Господарського процесуального кодексу України, посилаючись на те, що повний текст оскаржуваної ухвали апелянт отримав поштою лише 17.10.2019. Крім того, апелянт просить суд відстрочити сплату судового збору до ухвалення рішення у справі. Щодо заявленого клопотання про поновлення процесуального строку на апеляційне оскарження ухвали, суддя-доповідач зазначає наступне. Згідно з частиною 1 статті 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Відповідно до частини 1 статті 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Тобто, перебіг строку на оскарження в апеляційному порядку судового рішення визначено в законодавчому порядку. Частиною 2 статті 256 ГПК України передбачено, що учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Зі змісту положень статті 256 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що факт отримання судового рішення не в день його проголошення або складення надає право скаржнику на поновлення строку на апеляційне оскарження за обставин, визначених у частині 2 статті 256 Господарського процесуального кодексу України. З матеріалів справи вбачається, що судом першої інстанції постановлено оскаржувану ухвалу 24.09.2019 (повний текст складено 04.10.2019), а отже, строк подання апеляційної скарги сплив 14.10.2019. Як вже було зазначено скаржник в клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали місцевого господарського суду посилається на отримання судового рішення 17.10.2019. Водночас, під час дослідження матеріалів справи судом апеляційної інстанції встановлено, що апелянт отримав повний текст оскаржуваної ухвали 15.10.2019, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (т.7, а.с. 127); звернувся з апеляційною скаргою 24.10.2019, що підтверджується інформацією щодо дати оформлення поштового відправлення на конверті, в якому апеляційна скарга надійшла до суду, а також інформацією на офіційному веб-сайті "Укрпошта" про відстеження поштових відправлень (№3960018904149). Таким чином, враховуючи подане заявником апеляційної скарги клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, зважаючи на положення статті 256 Господарського процесуального кодексу України та подання апеляційної скарги в межах десятиденного строку з моменту отримання оскаржуваної ухвали, суддя-доповідач зазначає про наявність обставин, визначених у частині 2 статті 256 Господарського процесуального кодексу України. Розглянувши матеріали справи та апеляційної скарги, суддя-доповідач дійшла висновку, що додані до апеляційної скарги документи не відповідають вимогам Господарського процесуального кодексу України, виходячи з такого. Статтею 258 Господарського процесуального кодексу України встановлено вимоги до форми і змісту апеляційної скарги. Так, відповідно до пункту 2 частини 3 статті 258 Господарського процесуального кодексу України до апеляційної скарги повинні додаватися докази сплати судового збору. Згідно із частиною 2 статті 123 Господарського процесуального кодексу України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. Статтею 4 Закону України "Про судовий збір" визначені розміри ставок судового збору, що справляється з апеляційних і касаційних скарг на судові рішення. Підпунктами 8 - 10 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" визначено перелік заяв у справі про банкрутство, за подання яких справляється судовий збір. Ставки судового збору з апеляційних скарг, що подаються на судові рішення, винесені у справі про банкрутство за наслідками розгляду вказаних заяв і скарг, встановлено підпунктами 4 і 5 пункту 2 частини другої статті 4 Закону, а саме: за подання апеляційних скарг - 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні заяви і скарги; за подання касаційних скарг - 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні заяви і скарги. Водночас, з апеляційних та касаційних скарг на інші ухвали суду у справі про банкрутство судовий збір справляється за ставкою, визначеною підпунктом 7 пункту 2 частини другої статті 4 Закону, а саме 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Частиною 1 статті 4 цього Закону встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" встановлено, що у 2019 році прожитковий мінімум на одну працездатну особу: з 1 січня 2019 року 1921,00 грн. Отже, за подання апеляційної скарги скаржник мав сплатити судовий збір у розмірі 1921,00грн. При поданні апеляційної скарги скаржником в порушення пункту 2 частини 3 статті 258 Господарського процесуального кодексу України не надано доказів сплати судового збору у встановленому порядку і розмірі. Натомість, апелянтом заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору. В обґрунтування зазначеного клопотання апелянт зазначає, що є бюджетною установою, фінансується за рахунок коштів Державного бюджету України, розрахунково-касове обслуговування якої відповідно до Бюджетного кодексу України здійснюється Державною казначейською службою України. Розглянувши клопотання апелянта про відстрочення сплати судового збору, суддя-доповідач зазначає таке. За приписами статті 7 Господарського процесуального кодексу України, правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин; рівності всіх фізичних осіб незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного і соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних або інших ознак; рівності фізичних та юридичних осіб незалежно від будь-яких ознак чи обставин. Відповідно до частин 1, 2 статті 8 Закону України "Про судовий збір" (в редакції, чинній на момент звернення з апеляційною скаргою), враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Тобто, частиною 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір" передбачено вичерпний перелік умов, за наявності яких суд може відстрочити сплату судового збору, які не відносяться ані до спірних правовідносин, ані до апелянта. Враховуючи наведене, клопотання апелянта про відстрочення сплати судового збору задоволенню не підлягає. Отже, дослідивши матеріали апеляційної скарги та додані до неї документи, суддя-доповідач доходить висновку, що додані до апеляційної скарги документи не відповідають вимогам Господарського процесуального кодексу України, оскільки апелянтом до апеляційної скарги не додані докази сплати судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу суду у встановленому законом порядку і розмірі. Згідно з частиною 2 статті 260 Господарського процесуального кодексу України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу. Відповідно до частини 1 статті 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. Вказані обставини унеможливлюють відкриття апеляційного провадження у справі та є підставою для залишення апеляційної скарги Головного управління ДФС у Полтавській області на ухвалу Господарського суду Полтавської області від 24.09.2019 у справі №917/1885/15 без руху з наданням 10-денного строку з дня вручення апелянту цієї ухвали для усунення вказаних недоліків, а саме, апелянт має надати докази сплати судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу суду у встановленому законом порядку та розмірі. Враховуючи викладене та керуючись ст.ст.174, 234, 255-256, 258-259, 260 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд,- УХВАЛИВ: Відмовити у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги. Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Полтавській області на ухвалу Господарського суду Полтавської області від 24.09.2019 у справі №917/1885/15 залишити без руху. Встановити Головного управління ДФС у Полтавській області десятиденний строк, з дня вручення цієї ухвали скаржнику для усунення недоліків апеляційної скарги. Роз`яснити апелянту, що не усунення недоліків, визначених цією ухвалою, має наслідки передбачені статтями 174, 260 ГПК України. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню. Суддя - доповідач В.О. Фоміна