Справа № 914/2197/18

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД 79010, м.Львів, вул.Личаківська,81 _________________________________________________________________________________________________________ ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "28" липня 2021 р. Справа №914/2197/18 Західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Желік М.Б. судді Галушко Н.А. Орищин Г.В. за участю секретаря судового засідання Гуньки О.П. розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 (вх.№01-05/1196/21 від 06.04.2021) на рішення Господарського суду Львівської області від 04.03.2021 (повний текст рішення складено 09.03.2021, суддя Цікало А.І.) у справі №914/2197/18 за заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "АПК-Хмільно" в особі ліквідатора Новика Євгенія Миколайовича до відповідача-1: ОСОБА_2 про: стягнення 4223098 грн. 00 коп. зворотної фінансової допомоги за договором №20/3/2 від 20.03.2017 р. до відповідача-2: ОСОБА_3 про: стягнення 150000 грн. 00 коп. зворотної фінансової допомоги за договором №5/4/3 від 05.04.2017 р. до відповідача-3: ОСОБА_4 про: стягнення 1172500 грн. 00 коп. зворотної фінансової допомоги за договорами №23/3/1 від 23.03.2017 р. та № 8/4 від 08.04.2017 р. до відповідача-4: ОСОБА_1 про: стягнення 1069000 грн. 00 коп. зворотної фінансової допомоги за договорами №10/01 від 10.01.2017 р., № 30/1 від 30.01.2017 р. та № 23/3 від 23.03.2017 р. у межах справи №:914/2197/18 за заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю "Агролайт Груп" про банкрутство: Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "АПК-Хмільно" (ідентифікаційний код 40623710) за участю представників: від апелянта: адвокат Кушнір С.В. від ТзОВ "Агролайт Груп": адвокат Гапоненко Р.І. від інших учасників справи: не з`явились Учасникам процесу роз`яснено права та обов`язки, передбачені ст.ст. 35, 42, 46, Господарського процесуального кодексу України. Відповідно до ст.222 Господарського процесуального кодексу України фіксування судового засідання здійснюється технічними засобами. ВСТАНОВИВ: Рішенням Господарського суду Львівської області від 04.03.2021 у справі №914/2197/18 заяву ТзОВ "Агрофірма "АПК-Хмільно" в особі ліквідатора Новика Є.М. про стягнення зворотної фінансової допомоги задоволено частково; стягнуто з ОСОБА_2 на користь ТзОВ "Агрофірма "АПК-Хмільно" 4223098,00 грн. зворотної фінансової допомоги; стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТзОВ "Агрофірма "АПК-Хмільно" 1069000,00 грн. зворотної фінансової допомоги; відмовлено в задоволенні заяви ТзОВ "Агрофірма "АПК-Хмільно" в особі ліквідатора Новика Є.М. про стягнення з ОСОБА_3 150000,00 грн. зворотної фінансової допомоги; відмовлено в задоволенні заяви ТзОВ "Агрофірма "АПК-Хмільно" в особі ліквідатора Новика Є.М. про стягнення з ОСОБА_4 1172500,00 грн. зворотної фінансової допомоги; стягнуто з ОСОБА_2 на користь ТзОВ "Агролайт Груп" 63346,47 грн. судового збору; стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТзОВ "Агролайт Груп" 16035,00 грн. судового збору. Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням скаржниця звернулась до Західного апеляційного господарського суду через Господарський суд Львівської області із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржене рішення в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь ТзОВ "Агрофірма "АПК-Хмільно" 1069000,00 грн. зворотної фінансової допомоги та судового збору і ухвалити в цій частині нове рішення, яким відмовити в задоволенні заяви ТзОВ "Агрофірма "АПК-Хмільно" в особі ліквідатора Новика Є.М. про стягнення ОСОБА_1 1069000,00 грн. зворотної фінансової допомоги, на час апеляційного розгляду зупинити виконання рішення, стягнути на користь апелянта сплачену нею суму судового збору. Апеляційна скарга та матеріали справи надійшли на адресу Західного апеляційного господарського суду 06.04.2021. Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.04.2021 справу розподілено колегії суддів Західного апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді Желіка М.Б., суддів Орищин Г.В., Галушко Н.А. Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 12.04.2021 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Львівської області від 04.03.2021 у справі №914/2197/18, розгляд справи призначено на 12.05.2021. 28.04.2021 на електронну адресу суду від ТзОВ "Агролайт Груп" надійшло клопотання про закриття апеляційного провадження, відкритого за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Львівської області від 04.03.2021 у справі №914/2197/18. 05.05.2021 на адресу суду надійшов відзив на апеляційну скаргу від ТзОВ "Агролайт Груп", в якому кредитор просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржене рішення - без змін. 06.05.2021 на адресу суду від відповідача-2 ( ОСОБА_3 ) надійшла заява від 30.04.2021 про розгляд справи без її участі, у якій також зазначено, що відповідач-2 не має наміру скористатись правом подання відзиву на апеляційну скаргу. В судовому засіданні 12.05.2021 суд ухвалив відмовити у задоволенні клопотання ТзОВ "Агролайт Груп" про закриття апеляційного провадження, про що постановлено відповідну ухвалу, а також відкласти розгляд справи на 09.06.2021. 14.05.2021 від ТзОВ "Агролайт Груп" надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи копії листа від 28.11.2019 №01/01-20/9870 Виконавчого комітету Уманської міської ради. 25.05.2021 від ТзОВ "Агролайт Груп" надійшли додаткові пояснення на апеляційну скаргу. 27.05.2021 на адресу суду від представника ОСОБА_1 надійшло клопотання від 24.05.2021 (вх. №01-04/3919/21 від 27.05.2021), у якому апелянт просить поновити строк на подання доказів та долучити до матеріалів справи докази, додані до апеляційної скарги. 07.06.2021 на електронну адресу суду надійшов відзив на апеляційну скаргу від ТзОВ "Агрофірма "АПК Хмільно" в особі ліквідатора Масюка О.В., в якому ліквідатор просить відмовити у задоволенні вимог апеляційної скарги та залишити оскаржене рішення без змін. На електронну адресу суду від представника ТзОВ "Агролайт Груп" надійшли заперечення на клопотання ОСОБА_1 про долучення доказів до матеріалів справи (вх. №01-04/4158/21 від 04.06.2021 та №01-04/4180/21 від 07.06.2021). Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 09.06.2021 розгляд справи відкладено на 28.07.2021. В судовому засіданні 28.07.2021 представник апелянта вимоги апеляційної скарги підтримав, просив скасувати оскаржене рішення в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь ТзОВ "Агрофірма "АПК-Хмільно" 1069000,00 грн. зворотної фінансової допомоги та судового збору і ухвалити в цій частині нове рішення, яким відмовити в задоволенні заяви ТзОВ "Агрофірма "АПК-Хмільно" в особі ліквідатора Новика Є.М. про стягнення з ОСОБА_1 1069000,00 грн. зворотної фінансової допомоги, стягнути на користь апелянта сплачену нею суму судового збору. Представник ТзОВ "Агролайт Груп" проти задоволення вимог апеляційної скарги заперечив, просив залишити оскаржене рішення суду першої інстанції без змін. Інші учасники справи в судове засідання не з`явились, причин неявки суд не повідомили. Враховуючи, що явка учасників справи в судове засідання не визнавалась судом обов`язковою, клопотань про відкладення розгляду справи на адресу суду не надходило, колегія суддів апеляційної інстанції вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності учасників, справи, що не з`явились. Відповідно до ст.269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Розглянувши апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, взявши до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, колегія суддів дійшла висновку про те, що вимоги апеляційної скарги підлягають задоволенню, а відтак рішення суду першої інстанції слід скасувати в оскарженій частині з прийняттям в цій частині нового рішення, з огляду на наступне. В провадженні Господарського суду Львівської області перебуває справа про банкрутство ТзОВ "Агрофірма "АПК-Хмільно". Постановою Господарського суду Львівської області від 04.04.2019 ТзОВ "Агрофірма "АПК-Хмільно" визнано банкрутом і відкрито ліквідаційну процедуру; ліквідатором ТзОВ "Агрофірма "АПК-Хмільно" призначено арбітражного керуючого Новика Є.М. 04.06.2019 Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "АПК-Хмільно" в особі ліквідатора Новика Євгенія Миколайовича звернулось до господарського суду із заявою в межах справи про банкрутство ТзОВ "Агрофірма "АПК-Хмільно" до відповідача-1 ОСОБА_2 про стягнення 4223098 грн. 00 коп. зворотної фінансової допомоги за договором №20/3/2 від 20.03.2017; до відповідача-2 ОСОБА_3 про стягнення 150000 грн. 00 коп. зворотної фінансової допомоги за договором № 5/4/3 від 05.04.2017 р.; до відповідача-3 ОСОБА_4 про стягнення 1172500 грн. 00 коп. зворотної фінансової допомоги за договорами № 23/3/1 від 23.03.2017 р. та № 8/4 від 08.04.2017; до відповідача-4 ОСОБА_1 про стягнення 1069000 грн. 00 коп. зворотної фінансової допомоги за договорами №10/01 від 10.01.2017, №30/1 від 30.01.2017 та № 23/3 від 23.03.2017. Вказана заява обґрунтована наступним. При здійсненні ліквідаційної процедури, ліквідатором ТзОВ "Агрофірма "АПК-Хмільно" арбітражним керуючим Новиком Є.М. вчинено дії щодо виявлення активів банкрута для формування ліквідаційної маси та встановлено, що у ТзОВ "Агрофірма "АПК-Хмільно" відкрито поточний рахунок № НОМЕР_1 в АТ КБ "Приватбанк", МФО 356282. Ліквідатором отримано банківську виписку з вказаного поточного рахунку ТзОВ "Агрофірма "АПК-Хмільно" за період з 01.02.2017 по 11.12.2018. Із зазначеної виписки по рахунку ліквідатором встановлено, що в період з 01.02.2017 по 30.04.2017 ТзОВ "Агрофірма "АПК-Хмільно" перераховано кошти зворотної фінансової допомоги таким фізичним особам: - ОСОБА_5 на суму 4223098,00 грн., призначення платежу: "Зворотня фінансова допомога згідно Договору № 20/3/2 від 20.03.2017 року"; - ОСОБА_3 на суму 150000,00 грн., призначення платежу: "Зворотня фінансова допомога згідно Договору № 5/4/3 від 05.04.2017 року"; - ОСОБА_4 на суму 1172500,00 грн., призначення платежу: "Зворотня фінансова допомога згідно Договору № 23/3/1 від 23.03.2017 року, Договору № 8/4 від 08.04.2017 року"; - ОСОБА_1 на суму 1069000,00 грн.; призначення платежу: "Зворотня фінансова допомога згідно Договору № 10/01 від 10.01.2017 року, Договору № 30/1 від 30.01.2017 року, Договору № 23/3 від 23.03.2017 року" З метою повернення коштів зворотної фінансової допомоги, ліквідатор надіслав відповідачам вимоги від 03.05.2019, в яких просив протягом 7-ми днів з моменту отримання вимоги повернути ТзОВ "Агрофірма "АПК-Хмільно" кошти зворотної фінансової допомоги. У зв`язку з тим, що зазначені вимоги ліквідатора залишені відповідачами без відповіді та задоволення, ліквідатор звернувся до суду із заявою про стягнення з відповідачів коштів, наданих їм у вигляді зворотної фінансової допомоги. Ухвалою суду від 13.10.2020 відсторонено арбітражного керуючого Новика Євгенія Миколайовича від виконання повноважень ліквідатора ТзОВ "Агрофірма "АПК-Хмільно" за його заявою; ліквідатором ТзОВ "Агрофірма "АПК-Хмільно" призначено арбітражного керуючого Масюка Олександра Володимировича. Арбітражний керуючий Масюк О.В., після призначення ліквідатором у справі, заявлену попереднім ліквідатором вимогу про стягнення коштів за договорами зворотної фінансової допомоги підтримав. Відповідач-4 ОСОБА_1 під час розгляду справи в суді першої інстанції участі в судових засіданнях не брала, жодних процесуальних заяв чи клопотань не подавала. Місцевий господарський суд, ухвалюючи оскаржене рішення в частині задоволення заяви ТзОВ "Агрофірма "АПК-Хмільно" в особі ліквідатора Новика Є.М. про стягнення з ОСОБА_1 на користь боржника 1069000,00 грн. зворотної фінансової допомоги врахував те, що надання ОСОБА_1 коштів у розмірі 1069000,00 грн. в якості зворотної фінансової допомоги підтверджено банківською випискою від 20.05.2019 по рахунку ТзОВ "Агрофірма "АПК-Хмільно" № НОМЕР_1 в АТ КБ "Приватбанк" за період з 01.02.2017 по 11.12.2018, а відповідачем-4 не надано доказів повернення отриманої зворотної фінансової допомоги, та дійшов висновку про обґрунтованість вимог ліквідатора. Вимоги апеляційної скарги обґрунтовані порушенням судом першої інстанції норм процесуального права та не застосуванням норм матеріального права, які підлягають до застосування. Скаржниця стверджує, що не була повідомлена про існування розгляду справи, жодних процесуальних документів у справі не отримувала, а відтак була позбавлена можливості надати суду першої інстанції докази повернення наданої зворотної фінансової допомоги ТзОВ "Агрофірма "АПК-Хмільно" в повному обсязі. Так, апелянт вказує, що її зареєстрованим місцем проживання є АДРЕСА_1 , що підтверджується довідкою про реєстрацію місця проживання особи - ОСОБА_1 від 17.12.2019 за №7800/22-13, доданою до апеляційної скарги, а в матеріалах справи відсутні докази направлення ОСОБА_1 вимоги №02-01/66-22 від 03.05.2019, заяви ліквідатора про стягнення, а також ухвал про порушення провадження та ухвал суду першої інстанції про відкладення розгляду справи. У зв`язку з тим, що відповідач-4 об`єктивно та з обґрунтованих підстав не мала можливості подати суду відзиву (заперечення) на вимоги ліквідатора та докази на їх підтвердження, апелянт просить взяти до уваги квитанції до прибуткових касових ордерів про повернення ОСОБА_1 в касу ТзОВ "Агрофірма "АПК-Хмільно" зворотної фінансової допомоги на загальну суму 1 069 000,00 грн. Також, скаржник стверджує, що не підписувала та не укладала договори зворотної фінансової допомоги, які зазначені в призначеннях платежів за №10/01 від 10.01.2017, договору №30/1 від 30.01.2017, договору №23/3 від 23.03.2017. вказані кошти скаржник отримувала для закупівлі сільськогосподарської продукції (сої), однак, укласти угоду щодо закупівлі вказаного товару не змогла, оскільки ціна товару на той час не відповідала ціні, визначеній ТзОВ "Агрофірма "АПК-Хмільно" на закупівлю товару. Відтак, ОСОБА_1 повернула грошові кошти в порядку, на умовах та в сумі, що були визначені саме ТзОВ "Агрофірма "АПК-Хмільно". До апеляційної скарги додано довідку Відділу державної реєстрації Уманської міської ради №7800/22-13 від 17.12.2019 про місце проживання ОСОБА_1 та копії квитанцій до прибуткових касових ордерів: №51 від 10.05.2017, №52 від 11.05.2017, №53 від 12.05.2017, №54 від 15.05.2017, №55 від 16.05.2017, №56 від 17.05.2017, №57 від 17.05.2017, №57 від 18.05.2017, №58 від 19.05.2017, №59 від 22.05.2017, №60 від 23.05.2017, №61 від 24.05.2017, №62 від 25.05.2017, №63 від 26.05.2017, №64 від 29.05.2017, №65 від 30.05.2017, №66 від 31.05.2017, №67 від 01.06.2017, №68 від 02.06.2017, №69 від 05.06.2017, №70 від 06.07.2017, №71 від 07.06.2017, №72 від 08.06.2017. Кредитор у справі, ТзОВ «Агролайт Груп» у відзиві на апеляційну скаргу заперечує проти викладених апелянтом доводів та зазначає, що апелянт вказує інформацію, що не відповідає фактичним обставинам справи. Зокрема, кредитор вважає, що в апеляційній скарзі наведено відомості, які апелянт не могла дізнатись із Єдиного державного реєстру судових рішень, адже такі є закритою інформацією (зазначення імен та адрес фізичних осіб), що вказує на обізнаність ОСОБА_1 із розглядом справи. Також кредитор звертає увагу на те, що в матеріалах справи міститься лист від 28.11.2019 №01/01-20/9870 виконавчого комітету Уманської міської ради про те, що зареєстрованим місцем проживання ОСОБА_1 є АДРЕСА_2 , і ухвали Господарського суду Львівської області від 07.09.2020, від 24.09.2020, від 03.11.2020, від 18.02.2021, від 04.03.2021 надсилались відповідачу-4 саме на цю адресу. На учасників справи покладено обов`язок повідомляти суд про зміну місця проживання (перебування) - в разі його зміни, натомість суд не має обов`язку періодично перевіряти з`ясовувати місце проживання фізичних осіб (учасників справи). Кредитор вказує, що довідка про реєстрацію місця проживання особи - ОСОБА_1 від 17.12.2019 за №7800/22-13 не відповідає вимогам чинних нормативно-правових актів України, зокрема, довідка містить підпис на відбитку печатки та не містить печатки із зображенням Державного герба України і найменування органу місцевого самоврядування. Окрім того, кредитор наголошує, що апелянт не надав належних та допустимих доказів неможливості подання копій квитанцій до прибуткових касових ордерів до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від скаржника, тому такі докази слід залишити без розгляду та без дослідження. Відтак, на переконання кредитора, оскаржене судове рішення було ухвалено на підставі повно та всебічно з`ясованих обставин, зокрема, судом було досліджено заяву свідка колишнього керівника ТзОВ "Агрофірма "АПК-Хмільно" ОСОБА_6 , яка повідомила, що нею не підписувались квитанції до прибуткових касових ордерів. У додаткових поясненнях на апеляційну скаргу ТзОВ «Агролайт Груп» зазначає, що квитанції до прибуткових касових ордерів не містять всіх необхідних обов`язкових реквізитів, не відповідають вимогам чинного законодавства, а подані суду копії не засвідчено належним чином. Кредитор покликається на правові висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 13.02.2019 у справі №335/8855/15-ц. ТзОВ «Агрофірма «АПК Хмільно» в особі ліквідатора Масюка О.В. у відзиві на апеляційну скаргу заперечує проти задоволення апеляційної скарги та наводить аргументи, аналогічні викладеним у відзиві та додаткових поясненнях на апеляційну скаргу ТзОВ «Агролайт Груп». Колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що у статті 2 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», чинного на момент звернення ліквідатора із заявою про стягнення з відповідачів заборгованості, було визначено, що провадження у справах про банкрутство регулюється окрім цього Закону Господарським процесуальним кодексом України та іншими законодавчими актами України. Відповідно до ч.2 ст.41 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» ліквідатор з дня свого призначення має повноваження пред`являти до третіх осіб вимоги щодо повернення банкруту сум дебіторської заборгованості. З 21.10.2019 введено в дію Кодекс України з процедур банкрутства, відповідно до п. 2 Прикінцевих та перехідних положень якого втратив чинність Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (відомості Верховної Ради України, 1992 р., N 31, ст. 440 із наступними змінами). Відповідно до п.4 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства з дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, крім справ про банкрутство, які на день введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії санації, провадження в яких продовжується відповідно до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». Перехід до наступної судової процедури та подальше провадження у таких справах здійснюється відповідно до цього Кодексу. Частиною першою статті 61 Кодексу України з процедур банкрутства встановлено, що ліквідатор з дня свого призначення здійснює такі повноваження, зокрема, виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута; формує ліквідаційну масу; заявляє до третіх осіб вимоги щодо повернення банкруту сум дебіторської заборгованості. Частинами першою та другою статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства встановлено, що спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею. Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника. Склад учасників розгляду спору визначається відповідно до Господарського процесуального кодексу України. Господарський суд розглядає спори, стороною в яких є боржник, за правилами, визначеними Господарським процесуальним кодексом України. За результатами розгляду спору суд ухвалює рішення. Відповідно до абз.1 ч.1 ст. ст.176 ГПК України якщо відповідачем вказана фізична особа, яка не є підприємцем, суд відкриває провадження протягом п`яти днів з дня отримання судом у порядку, передбаченому частиною восьмою цієї статті, інформації про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи - відповідача. Відповідно до ч.6 ст.176 ГПК України у разі якщо відповідачем у позовній заяві вказана фізична особа, що не є підприємцем, суд не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи. Відповідно до ч.10 ст.176 ГПК України якщо отримана судом інформація не дає можливості встановити зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи, суд вирішує питання про відкриття провадження у справі. Подальший виклик такої особи як відповідача у справі здійснюється через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України. Як вбачається з матеріалів справи, у заяві в межах справи про банкрутство про стягнення заборгованості зазначено адресу відповідача-4 ОСОБА_1 - АДРЕСА_3 , до заяви було додано докази надсилання вимоги про повернення коштів та копії заяви про стягнення заборгованості на вказану адресу (а/с 57, 67 том 3). Доказів дотримання судом першої інстанції вимог ч.6 ст.176 ГПК України щодо звернення до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи про надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) фізичної особи ОСОБА_1 (відповідача-4) перед прийняттям заяви до розгляду матеріали справи не містять. Ухвалою Господарського суду Львівської області від 09.07.2019 заяву ліквідатора прийнято до розгляду в межах справи №914/2197/18, витребувано у ОСОБА_1 договори зворотної фінансової допомоги №10/01 від 10.01.2017, №30/1 від 30.01.2017, №23/3 від 23.03.2017, встановлено строк для подання відзиву. Вказану ухвалу надіслано на адресу АДРЕСА_3 . В матеріалах справи наявне повідомлення про вручення поштового відправлення №7901412584522 (а/с 84, том 3), у якому проставлено відмітку про дату отримання відправлення 16.07.2019 та проставлено підпис без зазначення прізвища та ініціалів (вх.№33848/19 від 15.08.2019). Разом з цим, в матеріалах справи наявне поштове відправлення №7901412584522 (а/с 87-89, том 3) - копія ухвали суду від 09.07.2019 та конверт, у якому направлялась вказана ухвала (вх.№31208/19 від 31.07.2019) із зазначенням «адресат ОСОБА_1 за вказаною адресою не проживає, голова ОСББ ОСОБА_7 , підпис», зазначення скріплене печаткою ОСББ «Шкільна, 11/9». Відповідно до п.п. 106 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270, під час вручення фізичній особі реєстрованого поштового відправлення, виплати коштів за поштовим переказом з повідомленням про вручення працівник поштового зв`язку на підставі пред`явленого одержувачем документа, що посвідчує особу, зазначає на бланку повідомлення про вручення його прізвище. Враховуючи, що на повідомленні про вручення поштового відправлення міститься лише підпис без зазначення прізвища одержувача, зважаючи на те, що саме відправлення - копію ухвали з конвертом, також було повернуто суду першої інстанції іншою особою (не адресатом), повідомлення про вручення поштового відправлення №7901412584522 (а/с 84, том 3) не може слугувати належним доказом повідомлення ОСОБА_1 розгляд справи, у якій вона є відповідачем. Ухвалою Господарського суду Львівської області від 11.09.2019 розгляд справи було відкладено на 22.10.2019. В матеріалах справи наявне повідомлення про вручення поштового відправлення ОСОБА_1 вказаної ухвали за адресою АДРЕСА_4 - з відміткою про дату вручення - 17.09.2019, проставлено прізвище ОСОБА_1 та підпис (а/с 152, том 3). Водночас в матеріалах справи наявне повернення поштового відправлення (ухвали від 11.09.2021), направленого ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_3 , з відміткою пошти «за закінченням терміну зберігання» (а/с161-164, том 3). Ухвали Господарського суду Львівської області про відкладення розгляду справи від 22.10.2019 та від 14.11.2019, направлені ОСОБА_1 за адресами АДРЕСА_3 , та АДРЕСА_4 , було повернуто з відміткою пошти «за закінченням строку зберігання» (а/с 196-203, том 3; а/с 34-40, 44-47 том 4). 15.11.2019 місцевий господарський суд здійснив запити до Відділу державної реєстрації Уманської міської ради та до органу реєстрації Станівської сільської ради Монастирищенського району Черкаської області щодо місця проживання (перебування) фізичної особи ОСОБА_1 . Листом №189 від 26.11.2019 Станівська сільська рада повідомила суд про те, що гр. ОСОБА_1 в селі Станівка Монастирищенського району Черкаської області не зареєстрована і не проживає, місце її перебування не відоме (а/с 62, том 4). Листом від 01/01-20/9870 від 28.11.2019 (вх.№51441/19 від 06.12.2019) Виконавчий комітет Уманської міської ради повідомив суд, що станом на 25.11.2019 наявна інформація про реєстрацію місця проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою АДРЕСА_2 (а/с 74, том 4). Таким чином, матеріалами справи підтверджується, що станом на 06.12.2019 поштова кореспонденція, в тому числі вимога ліквідатора про повернення коштів, заява ліквідатора про стягнення коштів, процесуальні документи суду, надсилались відповідачу-4 ОСОБА_1 за адресами, які не відповідали її місцю проживання (перебування). Ухвалу Господарського суду Львівської області про відкладення розгляду справи від 17.12.2019, було надіслано ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 , однак, вказане поштове відправлення також повернулось з відміткою пошти «за закінчення строку зберігання» (а/с 93, том 4). Відповідно до списків розсилки поштової кореспонденції, що містяться в матеріалах справи, в подальшому ухвали суду надсилались ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 та за адресою АДРЕСА_4 (ухвали від 11.02.2020, від 31.03.2020, від 07.09.2020, від 24.09.2020, від 13.10.2020, від 03.11.2020, від 03.12.2020, від 18.02.2021). Апелянт у скарзі зазначає, що встановлена судом першої інстанції інформація про місце реєстрації проживання ОСОБА_1 не відповідає дійсності та є помилковою, оскільки відповідачка проживає за адресою АДРЕСА_1 , а не 24, та пояснює, що не отримувала жодних процесуальних документів про призначення справи до розгляду, дату та час судових засідань. До апеляційної скарги додано довідку №7800/22-13 від 17.12.2019 про реєстрацію місця проживання особи, видану Відділом державної реєстрації Уманської міської ради про те, що ОСОБА_1 з 17.12.2019 зареєстрована за адресою АДРЕСА_1 . Таким чином, до 06.12.2019 в матеріалах справи були недостовірні відомості про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи - відповідача-4 - ОСОБА_1 , з 18.12.2019 поштова кореспонденція направлялась відповідачу-4 за адресою місця проживання (перебування), встановленою судом у відповідності до вимог ч.6 ст.176 ГПК України, однак, з 17.12.2019 відповідач-4 ( ОСОБА_1 ) змінила місце реєстрації. Слід зазначити, що інформація у листі №01/01-20/9870 від 28.11.2019 (вх.№51441/19 від 06.12.2019) Виконавчий комітет Уманської міської ради, отриманому у відповідь на запит суду, була актуальною станом на 25.11.2019. Як вірно зауважують ліквідатор у справі арбітражний керуючий Масюк О.В. та кредитор у справі ТзОВ «Агролайт Груп», суд не має обов`язку періодично з`ясовувати місце реєстрації проживання (перебування) учасника справи, і водночас, на учасників справи покладено обов`язок повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи (ч.7 ст.120 ГПК України), проте, у цьому випадку судом не було дотримано вимоги ч.6 ст.176 ГПК України до прийняття заяви про стягнення коштів до розгляду, що мало наслідком направлення процесуальних документів суду на адресу, щодо якої немає відомостей про реєстрацію за нею місця проживання фізичної особи-відповідача в установленому законом порядку. Колегія суддів відхиляє доводи кредитора у справі ТзОВ «Агролайт Груп» про те, що довідка про реєстрацію №7800/22-13 від 17.12.2019 про реєстрацію місця проживання особи не відповідає вимогам нормативно-правових актів в частині розміщення відтиску печатки не в тому місці, відсутності Державного герба України на печатці, що передбачено п.8 розділу 3 Правил організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах, організаціях, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18.06.2015 №1000/5. Так, механізм здійснення реєстрації/зняття з реєстрації місця проживання/перебування осіб в Україні, а також встановлення форм необхідних для цього документів визначаються Правилами реєстрації місця проживання, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 02.03.2016 №207. Відповідно до п.9 вказаних Правил відомості про реєстрацію/зняття з реєстрації місця проживання вносяться до паспорта громадянина України: у формі картки (зразка 2015 року) - шляхом внесення інформації до безконтактного електронного носія, який імплантовано у такий паспорт, у разі наявності робочих станцій та підключення органу реєстрації до Єдиного державного демографічного реєстру (далі - Реєстр). У разі непідключення органу реєстрації до Реєстру особі видається довідка про реєстрацію або зняття з реєстрації місця проживання, а внесення інформації до безконтактного електронного носія здійснюється територіальним підрозділом ДМС на підставі такої довідки. За змістом п.23 вказаних Правил працівник органу реєстрації в день звернення особи реєструє місце проживання та оформляє і видає довідку про реєстрацію місця проживання/перебування дітям до 16 років та громадянам, які мають паспорт громадянина України у формі картки, за формами згідно з додатками 13 або 14 відповідно. Довідка №7800/22-13 від 17.12.2019 про реєстрацію місця проживання особи, видана ОСОБА_1 Відділом державної реєстрації Уманської міської ради відповідає формі, визначеній у додатку 13 до Правил реєстрації місця проживання, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 02.03.2016 №207. Зокрема, у визначеній правилами формі довідки місце для відтиску печатки встановлене у лівому нижньому кутку аркуша, перед графою «підпис», а посада, прізвище та ініціали посадової особи проставляються у правому нижньому кутку. Окрім того, Правила реєстрації місця проживання не містять вимог щодо проставлення на довідці про реєстрацію місця проживання/перебування відтиску печатки органу реєстрації, на якій розміщено зображення Державного герба України. У п.1 розділу 3 Правил організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах, організаціях, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18.06.2015 №1000/5, на недотримання яких покликається кредитор, визначено, що право на застосування гербових печаток (для установ, які мають право використовувати державну символіку) або печаток установи із зазначенням найменування установи та ідентифікаційного коду (далі - печатка установи) закріплюється у положенні (статуті) установи і зумовлюється її правовим статусом. Відповідно до п.2 вказаних Правил в установах дозволяється також застосовувати печатки структурних підрозділів (служби діловодства, бухгалтерії, кадрової служби тощо), печатки для окремих категорій документів (для копій, перепусток, конвертів тощо), а також металеві печатки - для опечатування приміщень, шаф, сейфів. Щодо зауваження кредитора у справі ТзОВ «Агролайт Груп» про те, що наявність в апеляційній скарзі відомостей, які викладені у рішенні, однак, є зашифрованими у Єдиному державному реєстрі судових рішень (прізвища, адреси) свідчить про те, що відповідачка-4 була обізнана з розглядом справи, слід зазначити, що вказані доводи є припущеннями та не спростовують того, що в матеріалах справи відсутні докази належного повідомлення ОСОБА_1 про розгляд справи за адресою, яка відповідає зареєстрованому місцю проживання (перебування) фізичної особи. Врахувавши наведені вище встановлені обставини щодо необізнаності відповідача-4 із розглядом справи, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку про те, що скаржниця належним чином обґрунтувала об`єктивну неможливість подання доказів під час розгляду справи в суді першої інстанції та вважає за можливе взяти до уваги додані до апеляційної скарги копії квитанцій до прибуткових касових ордерів, дослідити та надати оцінку таким доказам. Відповідно до п.6 ч.2 ст.258 ГПК України в апеляційній скарзі мають бути зазначені нові обставини, що підлягають встановленню, докази, які підлягають дослідженню чи оцінці, обґрунтування поважності причин неподання доказів до суду першої інстанції, заперечення проти доказів, використаних судом першої інстанції. У апеляційній скарзі ОСОБА_1 обґрунтовано неможливість подання доказів сплати повернення зворотної фінансової позики необізнаністю про розгляд справи. Враховуючи те, що суд апеляційної інстанції дійшов висновку про винятковість випадку та необхідність дослідити та надати оцінку поданим доказам, колегія суддів вважає додатково заявлене клопотання апелянта про поновлення строку на подання доказів, долучених до апеляційної скарги (клопотання вх№01-04/3919/21 від 27.05.2021), таким, що не відповідає ст.119 ГПК України та не підлягає задоволенню. Так, у відповідності до ч.3 ст.119 ГПК України, якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи. Відповідно до ч.3 ст.80 ГПК України відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи. Відповідно до ч.8 ст.165 ГПК України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Із системного аналізу наведених норм випливає, що клопотання відповідача про поновлення пропущеного строку на подання доказів (встановленого у ч.3 ст.80 ГПК України) може бути подане під час розгляду справи в суді першої інстанції, натомість, в разі подання нових доказів суду апеляційної інстанції скаржник повинен обґрунтувати неможливість подання таких доказів в апеляційній скарзі (п.6 ч.2 ст.258 ГПК України), а суд має надати оцінку такому обґрунтуванню з метою дотримання вимог ч.3 ст.269 ГПК України. В судовому засіданні 12.05.2021 колегія суддів оглянула оригінали квитанцій до прибуткових касових ордерів та встановила відповідність поданих копій оригіналам, що відображено у протоколі судового засідання. Слід зазначити, що копії квитанцій до прибуткових касових ордерів, додані до апеляційної скарги засвідчено у відповідності до п.5.2.7 Національного стандарту України «Вимоги до оформлювання документів» ДСТУ 4163-2003, а саме містить зазначення «Згідно з оригіналом, ОСОБА_1 , 25.03.21, підпис». Відтак безпідставними є доводи кредитора ТзОВ «Агролайт Груп» про те, що додані до апеляційної скарги копії квитанцій до прибуткових касових ордерів не засвідчено належним чином всупереч вимогам ч.2 ст.91 ГПК України. Кредитор ТзОВ «Агролайт Груп» та ліквідатор у справі у відзивах на апеляційну скаргу звертають увагу на те, що квитанції до прибуткових касових ордерів, надані скаржником на підтвердження повернення зворотної фінансової позики, не можуть братись до уваги судом, оскільки не містять усіх обов`язкових реквізитів, зокрема, податкового коду підприємства, суми, яка вноситься до каси (зазначено лише прописом, а не цифрами), назви документа на підставі якого вноситься готівка (зазначено лише про повернення зворотної фінансової допомоги, але не зазначено на підставі якого документа), підписів уповноважених на це осіб (касира та головного бухгалтера підприємства, є лише один підпис). Крім того, печатка юридичної особи обрізана і її повністю не видно. Слід зазначити, що подані апелянтом квитанції до прибуткових касових ордерів датовані 2017 роком. Відповідно до Положення про ведення касових операцій у національній валюті України, затвердженого постановою Правління Національного банку України №637 від 15.12.2004, чинного станом на 2017 рік, касовий ордер - це первинний документ (прибутковий або видатковий касовий ордер), що застосовується для оформлення надходжень (видачі) готівки з каси. Відповідно до п.3.3. вказаного Положення приймання готівки в каси проводиться за прибутковими касовими ордерами (додаток 2), підписаними головним бухгалтером або особою, уповноваженою керівником підприємства. Про приймання підприємствами готівки в касу за прибутковими касовими ордерами видається засвідчена відбитком печатки цього підприємства квитанція (що є відривною частиною прибуткового касового ордера) за підписами головного бухгалтера або працівника підприємства, який на це уповноважений керівником. Під час роботи з готівкою касири (особи, що виконують їх функції) керуються правилами визначення платіжності банкнот і монет Національного банку України. Відповідно до п.3.12. Положення під час одержання касових ордерів або видаткових відомостей касир зобов`язаний перевірити: наявність і справжність на документах відповідних підписів, а на видатковій відомості - дозвільного напису керівника підприємства або осіб, які ним уповноважені; правильність оформлення документів, наявність усіх реквізитів; наявність перелічених у документах додатків. У разі невиконання хоча б однієї із зазначених вимог касир повертає документи для відповідного оформлення. Касові ордери або видаткові відомості одразу ж після одержання або видачі за ними готівки підписуються касиром, а на доданих до них документах ставиться відбиток штампа або напис «Оплачено» із зазначенням дати (число, місяць, рік). У додатку №2 до вказаного положення встановлено форму квитанції до прибуткового касового ордеру, що є відривною частиною прибуткового касового ордера. У вказаній формі наведено такі реквізити: найменування підприємства (установи, організації); номер та дата квитанції до прибуткового касового ордера; графи «прийнято від» та «підстава»; графа «сума (словами)»; місце печатки (МП); графи «головний бухгалтер (підпис, прізвище, ініціали), «касир (підпис, прізвище, ініціали). Як вбачається із копій квитанцій до прибуткових касових ордерів, наданих апелянтом, у кожній з них зазначено в графі «найменування підприємства» - ТОВ «Агрофірма «АПК-ХМІЛЬНО», вказано номер та дату квитанції до прибуткового касового ордера; в графі «прийнято від» зазначено « ОСОБА_1 РНОКП НОМЕР_2 », в графі «підстава» - повернення зворотньої фінансової допомоги, вказано суму словами, у графі «М.П.» проставлено відтиск печатки - ТОВ «Агрофірма «АПК-ХМІЛЬНО» (край печатки обрізано, не зачіпаючи тексту, розміщеного на печатці), напроти графи «головний бухгалтер, касир» міститься один підпис без розшифрування прізвища та ініціалів. Щодо наявності одного підпису, а не двох (головного бухгалтера та касира) слід зазначити, що про приймання підприємствами готівки в касу за прибутковими касовими ордерами видається засвідчена відбитком печатки цього підприємства квитанція (що є відривною частиною прибуткового касового ордера) за підписами головного бухгалтера або працівника підприємства, який на це уповноважений керівником. Тобто наявність одного підпису відповідає п.3.3. Положення про ведення касових операцій у національній валюті України, затвердженого постановою Правління Національного банку України №637 від 15.12.2004. Підпис відповідальної особи не розшифровано (не вказано прізвища та ініціалів), однак, на усіх квитанціях міститься відтиск печатки юридичної особи, що свідчить про те, що відповідальна особа саме ТзОВ «Агрофірма «АПК-ХМІЛЬНО» видала відповідачці квитанції до прибуткових касових ордерів на підтвердження факту повернення коштів. Дослідивши подані апелянтом копії квитанцій до прибуткових касових ордерів, звіривши їх з оригіналами, наданими для огляду в судовому засіданні, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку про те, що такі є належними, допустимими та достовірними доказами в розумінні ст.ст.76-78 ГПК України. Щодо покликання кредитора на правові висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 13.02.2019 у справі №335/8855/15-ц, слід зазначити, що вказані правові висновки стосуються розподілу судових витрат, суд касаційної інстанції погодився з висновками судів щодо відсутності на прибутковому касовому ордері необхідних реквізитів первинного бухгалтерського документа, однак, фактичні обставини у справі №335/8855/15-ц є відмінними від обставин справи №914/2197/18, зокрема, у справі що розглядається суд досліджує квитанції до прибуткового касового ордера (відривну частину), яка видається особі, що здійснила внесення готівкових коштів, а не «корінець» прибуткового касового ордера, який у справі №335/8855/15-ц було надано адвокатом на підтвердження оплати наданих ним послуг. Колегія суддів також відхиляє доводи кредитора та ліквідатора про те, що ОСОБА_6 як колишній керівник підприємства у нотаріально посвідчені заяві свідка повідомила, що не отримувала коштів від ОСОБА_1 в рахунок повернення зворотної фінансової допомоги, не підписувала договори про надання поворотної фінансової допомоги, а також не підписувала квитанції до прибуткових касових ордерів. Так, відповідно до ч.2 ст.87 ГПК України на підставі показань свідків не можуть встановлюватися обставини (факти), які відповідно до законодавства або звичаїв ділового обороту відображаються (обліковуються) у відповідних документах. Законом можуть бути визначені інші обставини, які не можуть встановлюватися на підставі показань свідків. Згідно із п.п. 4.2., 4.3. Положення про ведення касових операцій у національній валюті України, затвердженого постановою Правління Національного банку України №637 від 15.12.2004 усі надходження і видачу готівки в національній валюті підприємства відображають у касовій книзі. Записи в касовій книзі проводяться касиром за операціями одержання або видачі готівки за кожним касовим ордером і видатковою відомістю в день її надходження або видачі. За відсутності руху готівки в касі протягом робочого дня записи в касовій книзі в цей день можуть не провадитися. Тобто, належним доказом відсутності руху готівки у дні, зазначені в квитанціях до прибуткових касових ордерів є касова книга підприємства за цей період. Окрім того, ведення готівкових операцій на підприємстві здійснює касир або працівник підприємства, який на це уповноважений керівником. В заяві свідка ОСОБА_6 від 27.10.2020, засвідченій приватним нотаріусом Буського районного нотаріального округу Кушинською Л. Я., реєстровий № 506, (а/с 119, том 5) немає відомостей про те, що саме на ОСОБА_6 було покладено ведення готівкових операцій на підприємстві. Як вбачається з матеріалів справи, всупереч вимог ч. 2 ст. 59 Кодексу України з процедур банкрутства, на момент постановлення оскарженого рішення посадовими особами ТзОВ "Агрофірма "АПК-Хмільно" не передано ліквідатору бухгалтерську та іншу документацію, печатки і штампи, матеріальні та інші цінності банкрута. Із заключної виписки від 20.05.2019 по рахунку ТзОВ "Агрофірма "АПК-Хмільно" № НОМЕР_1 в АТ КБ "Приватбанк" за період з 01.02.2017 по 11.12.2018 вбачається, що в період з 01.02.2017 по 30.04.2017 ТзОВ "Агрофірма "АПК-Хмільно" перераховано кошти зворотної фінансової допомоги ОСОБА_5 у розмірі 4223098,00 грн., ОСОБА_3 у розмірі 150000,00 грн., ОСОБА_4 у розмірі 1172500,00 грн., ОСОБА_1 у розмірі 1069000,00 грн. (а/с 12-54, том 3). Зокрема, ОСОБА_1 було надано кошти у розмірі 1069000,00 грн. за договорами №10/01 від 10.01.2017, №30/1 від 30.01.2017, №5/2 від 05.02.2017, №23/3 від 23.03.2017. Ліквідатор звернувся до ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 з вимогами від 03.05.2019 вих. № № 02-01/06-22, 02-01/06-23, 02-01/06-24, 02-01/06-25 відповідно, в яких, згідно з положеннями ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, просив їх протягом 7-ми днів з моменту отримання вимоги повернути ТзОВ "Агрофірма "АПК-Хмільно" кошти, отримані ними в якості зворотної фінансової допомоги. Під час розгляду справи, ОСОБА_3 (відповідач-2) надіслала до суду заяву з поясненнями про те, що вона не підписувала договір зворотної фінансової допомоги №3/4/5 від 05.04.2017, такий у неї відсутній, за усною домовленістю з керівництвом ТзОВ "Агрофірма "АПК-Хмільно" ОСОБА_3 , отримала 150000 грн., які повинна була використати на закупівлю сої. Однак, угода по закупівлі сої не відбулась у зв`язку з чим ОСОБА_3 повернула 150000 грн. в касу ТзОВ "Агрофірма "АПК-Хмільно", про що отримала відповідні квитанції до прибуткових касових ордерів. ОСОБА_4 (відповідач-3) надав суду копію договору №23/3/1 про надання поворотної фінансової допомоги від 23.03.2017, укладеного між ТзОВ "Агрофірма "АПК-Хмільно" та ОСОБА_4 , а також копії квитанцій до прибуткових касових ордерів про повернення в касу ТзОВ "Агрофірма "АПК-Хмільно" зворотної фінансової допомоги та копію розписки про відсутність претензій матеріального характеру. Відповідач-1 ОСОБА_2 та відповідач-4 ОСОБА_1 під час розгляду справи в суді першої інстанції жодних процесуальних заяв не надали, в судових засіданнях участі не приймали. В апеляційній скарзі відповідач-4 ОСОБА_1 пояснює, що не підписувала та не укладала договори зворотної фінансової допомоги, які зазначені в призначеннях платежів, за №10/01 від 10.01.2017, №30/1 від 30.01.207, №23/3 від 23.03.2017. вказані грошові кошти ОСОБА_1 отримувала для закупівлі сільськогосподарської продукції (сої), однак, угоди (договорів) щодо закупівлі вказаного товару укласти не змогла, оскільки ціна такого товару на той час не відповідала ціні, що була визначена ТзОВ "Агрофірма "АПК-Хмільно", за яку потрібно було проводити таку купівлю. Відтак ОСОБА_1 грошові кошти повернула в порядку та на умовах і в сумі, що були визначені саме ТзОВ "Агрофірма "АПК-Хмільно". Повернення зворотної фінансової допомоги на загальну суму 1069 000,00 грн. підтверджується квитанціями до прибуткових касових ордерів: №51 від 10.05.2017, №52 від 11.05.2017, №53 від 12.05.2017, №54 від 15.05.2017, №55 від 16.05.2017, №56 від 17.05.2017, №57 від 17.05.2017, №57 від 18.05.2017, №58 від 19.05.2017, №59 від 22.05.2017, №60 від 23.05.2017, №61 від 24.05.2017, №62 від 25.05.2017, №63 від 26.05.2017, №64 від 29.05.2017, №65 від 30.05.2017, №66 від 31.05.2017, №67 від 01.06.2017, №68 від 02.06.2017, №69 від 05.06.2017, №70 від 06.07.2017, №71 від 07.06.2017, №72 від 08.06.2017. Відповідно до ч. 1 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Згідно з ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства. Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Згідно із ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства. Згідно із ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків; договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору. Відповідно до ст. ст. 6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами. Ліквідатор на підтвердження вимог про стягнення з ОСОБА_1 грошових коштів в сумі 1069000,00 грн. надав суду заключну виписку від 20.05.2019 по рахунку ТзОВ "Агрофірма "АПК-Хмільно" № НОМЕР_1 в АТ КБ "Приватбанк" за період з 01.02.2017 по 11.12.2018. Договорів про надання зворотної фінансової допомоги №10/01 від 10.01.2017, №30/1 від 30.01.2017, №5/2 від 05.02.2017, №23/3 від 23.03.2017, укладених між ТзОВ "Агрофірма "АПК-Хмільно" та ОСОБА_1 матеріали справи не містять. На підтвердження повернення отриманих (як стверджує ОСОБА_1 - за усними домовленостями) готівкових коштів ОСОБА_1 надала квитанції до прибуткових касових ордерів на загальну суму 1069000,00 грн. Частиною третьою статті 8 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше трьох років, покладено на уповноважений орган (посадову особу), який здійснює керівництво підприємством, або власника відповідно до законодавства та установчих документів. Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (ч. 2 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України). Колегія суддів апеляційної інстанції, повно та всебічно дослідивши матеріали справи, здійснивши оцінку доказів за своїм внутрішнім переконанням, дійшла висновку про те, що надані ОСОБА_1 квитанції до прибуткових касових ордерів є належними, допустимими та достовірними доказами повернення ОСОБА_1 коштів, отриманих нею в якості зворотної фінансової допомоги. Відтак, в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "АПК-Хмільно" в особі ліквідатора Новика Євгенія Миколайовича від 27.05.2019 р. вих. № 02-01/06-27 в частині вимог про стягнення з ОСОБА_1 1069000,00 грн. зворотної фінансової допомоги слід відмовити. Рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з`ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі. Відповідно до п. 1, п.4, ч. 1 ст. 277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є нез`ясування обставин, що мають значення для справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Враховуючи наведене, зважаючи на те, що доводи апеляційної скарги знайшли своє підтвердження під час апеляційного розгляду, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для задоволення вимог апеляційної скарги, скасування рішення Господарського суду Львівської області від 04.03.2021 в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "АПК-Хмільно" 1069000, 00 грн. зворотної фінансової допомоги та прийняття в цій частині нового рішення, яким у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "АПК-Хмільно" в особі ліквідатора Новика Євгенія Миколайовича від 27.05.2019 р. вих. № 02-01/06-27 в частині вимог про стягнення з ОСОБА_1 1069000,00 грн. зворотної фінансової допомоги слід відмовити. Відповідно до положень ст. 129 ГПК України судовий збір, сплачений за подання заяви в розмірі 16035,00 грн., слід покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "АПК-Хмільно", а судовий збір сплачений скаржником за подання апеляційної скарги, підлягає стягненню з позивача на користь відповідача-4. Керуючись ст.ст. 86, 129, 269, 270, 275, 277, 282 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд ПОСТАНОВИВ: 1. Вимоги апеляційної скарги ОСОБА_1 (вх.№01-05/1196/21 від 06.04.2021) - задоволити. 2. Рішення Господарського суду Львівської області від 04.03.2021 у справі №914/2197/18 в частині пункту 3 - скасувати. Прийняти в цій частині нове рішення, яким у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "АПК-Хмільно" в особі ліквідатора Новика Євгенія Миколайовича про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "АПК-Хмільно" 1069000,00 грн. зворотної фінансової допомоги - відмовити. 3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "АПК-Хмільно" (пр.Шевченка, буд. 7, м. Львів, 79005; ідентифікаційний код 40623710) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) - 24 052,50 грн. судового збору, сплаченого за подання апеляційної скарги. 4. Місцевому господарському суду видати відповідний наказ. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в порядку та строки, визначені у ст.287-289 ГПК України. Матеріали справи повернути в місцевий господарський суд. Повний текст постанови складено 09.08.2021. Головуючий суддя Желік М.Б. суддя Орищин Г.В. суддя Галушко Н.А.