Справа № 904/156/21

УХВАЛА 01 вересня 2022 року м. Київ cправа № 904/156/21 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Картере В.І. - головуючий, Банасько О.О., Пєсков В.Г. розглянувши матеріали касаційної скарги Публічного акціонерного товариства "Місто Банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Місто Банк" Білої Ірини Володимирівни на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 03.05.2022 (колегія суддів у складі: Парусніков Ю.Б. - головуючий, Вечірко І.О., Мороз В.Ф.) та на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 06.12.2021 (суддя Суховаров А.В.) у справі № 904/156/21 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Системи Енергоефективності" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича комерційна фірма "Техметалосервіс" про визнання банкрутом, ВСТАНОВИВ: Публічне акціонерне товариство "Місто Банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Місто Банк" Білої Ірини Володимирівни (далі - ПАТ "Місто Банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Місто Банк" Білої І.В.) 18.07.2022 подало до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 03.05.2022 та ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 06.12.2021 разом із клопотанням про поновлення строку на касаційне оскарження. Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 28.07.2022 касаційну скаргу ПАТ "Місто Банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Місто Банк" Білої І.В. залишено без руху у зв`язку з тим, що скарга подана після закінчення строків, установлених статтею 288 ГПК України, а підстави про поновлення строку на касаційне оскарження, які наведені у касаційній скарзі визнані судом неповажними, також у скарзі не зазначено належним чином передбачених частиною другою статті 287 ГПК України підстав касаційного оскарження судових рішень; надано скаржнику строк для усунення недоліків, що не перевищує десять днів з дня вручення ухвали. 15.08.2022 ПАТ "Місто Банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Місто Банк" Білої І.В. отримало ухвалу Верховного Суду від 28.07.2022 про залишення касаційної скарги без руху, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення з трек-номером - 0101617502640. ПАТ "Місто Банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Місто Банк" Білої І.В. 25.08.2022 подало до Верховного Суду заяву про усунення недоліків, в якому зазначає про поновлення строку на касаційне оскарження. Суд розглянувши клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку на касаційне оскарження, дійшов висновку, що підстави, які наводить у ньому скаржник, не можуть вважитися поважними з огляду на таке. У вказаному клопотанні скаржник обґрунтовує підстави для поновлення строку на касаційне оскарження, наводячи підстави, аналогічні тим, що були визнані судом неповажними, а саме: працівники ПАТ "Місто Банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Місто Банк" Білої І.В. до 01.06.2022 перебували в простої, а з 01.06.2022 для працівників скаржника було встановлено дистанційний режим роботи, а також тим, що у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 64/2022 в Україні введений воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року. Проте, Судом вже надавалася оцінка вказаним обставинам, які викладені у новому клопотанні, а саме - в ухвалі про залишення касаційної скарги без руху від 28.07.2022, та такі підстави для поновлення процесуального строку були визнані неповажними. Також скаржник посилається у заяві про усунення недоліків на те, що Єдиний державний реєстр судових рішень по 20.06.2022 було заблоковано, а отже своєчасно не було можливості отримати інформацію про прийняття оскаржуваної постанови. Разом з тим, ПАТ "Місто Банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Місто Банк" Білої І.В. у касаційній скарзі зазначив, що оскаржуване судове рішення від 03.05.2022 отримано ним ще 20.05.2022, що підтверджується роздруківкою з офіційного сайту Акціонерного товариства "Укрпошта" про отримання поштового відправлення № 490009666327 та копією поштового конверту. Зазначені докази на підтвердження отримання повного тексу оскаржуваного судового рішення 20.05.2022 було додано самим скаржником до касаційної скарги. Крім того скаржник у заяві про усунення недоліків посилається на те, що 20.05.2022 уповноваженим працівником ПАТ "Місто Банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Місто Банк" Білої І.В. було отримано поштові відправлення постанов Центрального апеляційного господарського суду від 03.05.2022 (про визнання угод недійсними та про розгляд грошових вимог скаржника) і їм було присвоєно вхідні номери № 393 та № 394. Проте оскільки номери справ були однаковими, то уповноважений працівник вважав дані постанови ідентичними і вчасно звернувся з касаційною скаргою лише на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 03.05.2022 про визнання угод недійсними, пропустивши строк оскарження постанови Центрального апеляційного господарського суду від 03.05.2022 про розгляд грошових вимог скаржника. Разом з тим, посилання скаржника на те, що уповноважений працівник ПАТ "Місто Банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Місто Банк" Білої І.В. помилково вважав постанови Центрального апеляційного господарського суду від 03.05.2022 ідентичними та внаслідок помилки пропустив строк на касаційне оскарження, не є обґрунтованою підставою для поновлення строку на касаційне оскарження, виходячи з приписів чинного господарського процесуального законодавства. Частиною першою статті 119 ГПК України встановлено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними. Зі змісту наведеної правової норми вбачається, що законодавець не передбачив обов`язок суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповідної заяви скаржника, оскільки в кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було пропущено та чи підлягає він поновленню. Таким чином, для поновлення процесуального строку суд має встановити наявність об`єктивно непереборних обставин, які перешкоджали вчасному зверненню зі скаргою на судове рішення, у зв`язку з чим заявник має довести суду їх наявність та непереборність, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавчо закріплених процесуальних строків. За змістом статті 6 Конвенції з прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) кожен при вирішенні питання щодо прав та обов`язків має право на справедливий і відкритий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, визначеним законом. Відповідно до частини 1 статті 11 ГПК України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права, складовою якого є юридична визначеність. Принцип юридичної визначеності є одним із суттєвих елементів принципу верховенства права. В його основі лежить відоме з римського права положення res judicata (лат. "вирішена справа"), відповідно до якого остаточне рішення правомочного суду, яке вступило в силу, є обов`язковим для сторін і не може переглядатися. Іншими словами, цей принцип гарантує остаточність рішень ("що вирішено - вирішено і не має переглядатися до безмежності"). Згідно із статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права. У пункті 41 рішення від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України" Європейський суд з прав людини вказав, що "правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata, особливо як у цій справі, коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів ні у часі, ні в підставах для поновлення строків". Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (див. de Rada Cavanilles v. Spain, рішення від 28.10.1998, Reports 1998 -VIII, с. 3255, § 45, Peretyaka and Sheremetyev v. Ukraine, № 17160/06 та № 35548/06, § 34, ЄСПЛ, від 21.12.2010) Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (Diya 97 v. Ukraine, №19164/04, § 47, ЄСПЛ, від 21.10.2010). У справі "Устименко проти України" Європейський суд з прав людини зазначив, що сама концепція "поважних причин" не є чіткою, тому для національних судів ще важливішим було вказати причини свого рішення про поновлення пропущеного строку і відновлення провадження у справі заявника. Якщо строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. Суд повторює, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (див. рішення у справі "Рябих проти Росії" (Ryabykh v. Russia), заява № 52854/99, п.п. 51 і 52, ECHR 2003-Х). Виходячи із зазначених критеріїв, Європейський суд з прав людини визнає легітимними обмеженнями встановленні державами - членів Ради Європи вимоги щодо строків оскарження судових рішень (рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Нешев проти Болгарії" від 28.10.2004). Фактично норма про можливість поновлення процесуальних строків є, по суті, пільгою, яка може застосовуватися як виняток із загального правила, оскільки в іншому випадку нівелюється суть чіткого встановлення законодавцем кожного з процесуальних строків (аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 09.10.2018 у справі № 5/452/06). ПАТ "Місто Банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Місто Банк" Білої І.В. у своєму клопотанні не наводить достатніх обґрунтувань пропуску процесуального строку, які можна було б вважати непереборними та пов`язаними з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій (а саме своєчасного подання касаційної скарги у передбачені ГПК України строки), у зв`язку з чим Суд визнає наведені підстави неповажними та відмовляє у задоволенні клопотання. Частиною третьою статті 292 ГПК України передбачено, що якщо заяву про поновлення строку не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 293 цього Кодексу. Виходячи з наведеного, Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ПАТ "Місто Банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Місто Банк" Білої І.В. на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 03.05.2022 та ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 06.12.2021 у справі №904/156/21. Керуючись статтями 234, 235, 293 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд, УХВАЛИВ: 1. Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі № 904/156/21 за касаційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Місто Банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Місто Банк" Білої Ірини Володимирівни на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 03.05.2022 та ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 06.12.2021. 2. Касаційну скаргу разом з доданими до неї матеріалами надіслати скаржнику. Копію касаційної скарги залишити у Верховному Суді. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Головуючий В. Картере Судді О. Банасько В. Пєсков