Справа № 915/1097/20

~~~~~~~~~~~ ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД _____________________________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ ~УКРАЇНИ 27 лютого 2023 року ~~м. Одеса Справа № 915/1097/20 Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Аленіна О.Ю. суддів: Поліщук Л.В., Філінюка І.Г. секретар судового засідання Герасименко Ю.С. За участю представників учасників справи: від ДП "Миколиївський суднобудівний завод" - адвокат Царюк В.В. від ДП "УКРОБОРОНПРОМ" - адвокат Гетта Т.М. від ОКП Миколаївоблтеплоенерго Бондар М.В. в порядку самопредставництва розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного підприємства Миколаївський суднобудівний завод на ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 08.02.2022 (в частині визнання грошових вимог ОКП Миколаївоблтеплоенерго до боржника) по справі №915/1097/20 за заявою боржника Державного підприємства Миколаївський суднобудівний завод про банкрутство ВСТАНОВИВ Ухвалою суду від 16.10.2020р. було відкрито провадження у справі №915/1097/20 про банкрутство ДП Миколаївський суднобудівний завод, введено процедуру розпорядження майном боржника з 25.05.2020р. на строк до 170 календарних днів, призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Шалашного Леоніда Олександровича. На сайті Вищого господарського суду України 16.10.2020р. за №65360 розміщено повідомлення про відкриття провадження у справі про банкрутство. 16.11.2020р. від ОКП Миколаївоблтеплоенерго до суду надійшла заява про визнання кредиторських вимог у загальній сумі 2151683,95 грн. Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 08.02.2022 визнано грошові вимоги ОКП Миколаївоблтеплоенерго до Державного підприємства Миколаївський суднобудівний завод у загальній сумі 2151683,95 грн. (2072466,46 ІV черга та 79217,49 грн. VІ черга), а також 4204,0 грн. судового збору за подання заяви з грошовими вимогами до боржника (І черга). В мотивах оскаржуваної ухвали суд першої інстанції зазначив, що заява подана кредитором у законодавчо визначений строк, а вся сума заявлених кредиторських вимог АТ Миколаївобленерго виникла ~до відкриття провадження у справі, стягнута на користь кредитора за рішеннями суду, є конкурсною та безспірною. Не погодившись із даною ухвалою боржник звернувся до суду апеляційної інстанції із скаргою в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 08.02.2022 у справі № 915/1097/20 в частині визнання грошових вимог Обласного комунального підприємства «Миколаївоблтеплоенерго» до Державного підприємства «Миколаївський суднобудівний завод» у загальній сумі 463 265,54 грн та ухвалити нову постанову, якою грошові вимоги Обласного комунального підприємства «Миколаївоблтеплоенерго» до Державного підприємства «Миколаївський суднобудівний завод» визнати частково у загальній сумі 1 688 418,41 грн (1 609 200,92 грн - IV черга та 79 217,49 грн - VI черга). Свої вимоги скаржник обґрунтовує тим, що оскаржувана ухвала є незаконною та необґрунтованою, такою, що не ґрунтується на засадах верховенства права та прийнята з порушенням норм матеріального права з огляду на таке. Так, апелянт вважає, що суд першої інстанції дійшов невірного висновку про неможливість перевірки факту підписання акту від 08.11.2012 усіма членами комісії, оскільки спірний акт з боку Боржника містить підписи як керівника - в.о. генерального директора ДП «Суднобудівний завод ім. 61 комунара», так і головного бухгалтера. При цьому, як стверджує апелянт, норми Закону України «Про деякі питання заборгованості підприємств оборонно-промислового комплексу - учасників Державного концерну «Укроборонпром» та забезпечення їх стабільного розвитку» не містять обов`язкових застережень щодо підписання акту звіряння іншими членами комісій. Щодо непогодження акта усіма учасниками процедури списання апелянт зазначає, що положенням Закону України «Про деякі питання заборгованості підприємств оборонно-промислового комплексу - учасників Державного концерну «Укроборонпром» передбачено погодження акту здійснюється виключно органом, уповноваженим управляти таким підприємством у разі якщо у статутному капіталі підприємства - учасника процедури списання 50 і більше відсотків акцій (часток, паїв) належить державі. Положень щодо необхідності погодження учасниками процедури списання взаємно погодженого акту з якимось постачальником природного газу Закон не містить. Апелянт зазначає, що відповідно до статуту Кредитора, затвердженого рішенням Миколаївської міської ради від 21.12.2017, останній є комунальним унітарним підприємством, заснованим на комунальній власності територіальної громади м. Миколаєва. Відтак, на переконання скаржника, спірний акт не потребує погодження з постачальником природного газу. Щодо відсутності волевиявлення (наміру) сторін направлених на узгодження та списання заборгованості, посилань на Закон України «Про деякі питання заборгованості підприємств оборонно-промислового комплексу - учасників Державного концерну «Укроборонпром» та неможливості встановити обсяг та період виникнення заборгованості, що підлягає списанню, апелянт зазначає, що положення вказаного Закону не містять застережень про те, що складений учасниками процедури списання акт звіряння має містити посилання на норми даного Закону, так як і не містить примірної форми такого акту. За твердженням апелянта, в акті звірення взаємних розрахунків між Кредитором та Боржником вказана заборгованість перед Кредитором та період виникнення заборгованості. Скаржник також вважає, що суд першої інстанції приймаючи оскаржувану ухвалу не врахував рішення Господарського суду Миколаївської області від 17.09.2015 у справі № 915/1232/15 за позовом ОКП «Миколаївоблтеплоенерго» до Боржника про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію у розмірі 1 109 264,42 грн, яким підтверджується, що заборгованість Боржника перед Кредитором є списаною. Заявлена Кредитором заборгованість Боржника за рішенням Господарського суду Миколаївської області від 02.10.2007 у справі № 5/488/07 у розмірі 177 509,96 грн (основний борг), на переконання апелянта, входить до структури заборгованості по акту від 26.12.2012, оскільки така заборгованість була стягнута на підставі договору від 01.10.2004 за період з жовтня 2006 року по травень 2007 року, а відтак списана згідно Закону України «Про деякі питання заборгованості підприємств оборонно-промислового комплексу - учасників Державного концерну «Укроборонпром» та забезпечення їх стабільного розвитку». При цьому, як вважає скаржник, до списання згідно акту від 26.12.2012 підлягає також заборгованість зі збитків від інфляції та 3% річних, стягнута за рішенням Господарського суду Миколаївської області від 02.10.2007 у справі № 5/488/07 на підставі п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про деякі питання заборгованості підприємств оборонно-промислового комплексу - учасників Державного концерну «Укроборонпром» та забезпечення їх стабільного розвитку». Також, як вважає скаржник, Заявлена Кредитором заборгованість Боржника за рішенням Господарського суду Миколаївської області від 17.04.2012 у справі № 5016/518/2012(8/33) у розмірі 272 691,20 грн (основний борг) входить до структури заборгованості по акту від 26.12.2012, оскільки така заборгованість була стягнута на підставі договору № 5245.20 від 06.10.2010 за період з грудня 2011 року по лютий 2012 року, а відтак списана згідно Закону України «Про деякі питання заборгованості підприємств оборонно-промислового комплексу - учасників Державного концерну «Укроборонпром» та забезпечення їх стабільного розвитку». При цьому до списання згідно акту від 26.12.2012 підлягає також заборгованість зі збитків від інфляції у розмірі 225,94 грн, 847,23 грн - 3% річних, стягнута за рішенням Господарського суду Миколаївської області від 17.04.2012 у справі № 5016/518/2012(8/33) на підставі п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про деякі питання заборгованості підприємств оборонно-промислового комплексу - учасників Державного концерну «Укроборонпром». Апелянт вважає, що волевиявлення та намір сторін, направлений на узгодження списання заборгованості виявляється у підписанні вказаного акту уповноваженими представниками сторін, а саме керівниками та головними бухгалтерами Кредитора та Боржника. Також акт містить підпис керівника органу уповноваженого управляти ДП «Суднобудівний завод» ім. 61 комунара» Державного концерну «Укроборонпром». Щодо включення до суми списання державного мита, витрат ІТЗ судового процесу та судового збору, апелянт вважає, що названі суми відносяться до заборгованості встановленої рішеннями суду, а тому висновок суду першої інстанції щодо включення наведених сум до загальної заборгованості не ґрунтується на положеннях Закону України «Про деякі питання заборгованості підприємств оборонно-промислового комплексу - учасників Державного концерну «Укроборонпром». Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 05.12.2022 відкрито апеляційне провадження у справі №915/1097/20 за апеляційною скаргою Державного підприємства Миколаївський суднобудівний завод на ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 08.02.2022 (в частині визнання грошових вимог ОКП Миколаївоблтеплоенерго до боржника) та призначено справу до розгляду на 25.01.2023. Судом апеляційної інстанції отримано відзив на апеляційну скаргу від ОКП Миколаївоблтеплоенерго в якому останнє просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення без змін. В обґрунтування своїх заперечень кредитор зазначає, що зі змісту заяви про визнання кредиторських вимог, як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи вбачається, що заборгованість боржника перед кредитором є заборгованістю підприємства-боржника за поставлену заявником (кредитором) у опалювальних періодах з 2007 по 2018 років теплову енергію у гарячій воді відповідно до умов договорів, а також нарахованих на відповідні суми основного боргу інфляційних втрат, 3% річних та пені та судових витрат, пов`язаних зі стягненням заборгованості в судовому порядку. Вказана заборгованість, як стверджує кредитор, стягнута рішеннями та судовими наказами Господарського суду Миколаївської області. За таких обставин, як зазначив суд першої інстанції та не спростовується апелянтом, вся сума заявлених кредиторських вимог ОКП «Миколаївоблтеплоенерго» виникла до відкриття провадження у справі, є конкурсною та безспірною. Стосовно визнання частини заявлених грошових вимог, списаними на підставі норм Закону України «Про деякі питання заборгованості підприємств оборонно-промислового комплексу - учасників Державного концерну «Укроборонпром» та забезпечення їх стабільного розвитку», кредитор зазначає, що наданий боржником акт звірення взаємних розрахунків не містить будь-яких відомостей щодо складу комісій з питань списання заборгованості із зазначенням їх посад, прізвищ, імен та по батькові обох сторін). Також, за твердженням кредитора, в матеріалах справи, на момент розгляду справи Господарським судом Миколаївської області, були відсутні відомості щодо створення комісії з питань списання заборгованості у ДП «Суднобудівний завод ім.61 комунара» (накази про створення відповідних комісій), тому суд був позбавлений можливості перевірити факт підписання даного акту усіма членами комісій з питань списання заборгованості заявника та боржника та встановити відповідність складення даного акту умовам Закону України «Про деякі питання заборгованості підприємств оборонно-промислового комплексу - учасників Державного концерну «Укроборонпром» та забезпечення їх стабільного розвитку». Кредитор також вважає, що з зазначеного акту неможливо встановити обсяг та період виникнення заборгованості, шо підлягає списанню. Тобто вказаний акт стосується звіряння поточних нарахувань між ОКП «Миколаївоблтеплоенерго» та ДП «Суднобудівний завод ім.61 Комунара» станом на 26.12.2012р. Такі акти складаються та підписуються регулярно в ході господарської діяльності сторін. Крім того, як стверджує кредитор, в акті звіряння взаємних розрахунків від 26.12.2012р. до загальної суми заборгованості включено суми держмита, витрат на 1ТЗ судового процесу та судового збору, що суперечить вимогам Закону, згідно з якими при визначенні розміру заборгованості, що підлягає списанню відповідно до цього Закону, не враховуються суми судового збору за рішенням суду. Звертає увагу кредитор й на твердження апелянта з приводу того, що акт звіряння взаємних розрахунків повинен бути погодженим з Миколаївською міською радою органом або органом уповноваженим управляти підприємством, чого вказаний акт також не містить. У зв`язку із оголошенням у м. Одесі повітряної тривоги та необхідністю перебування співробітників та відвідувачів суду в укритті, судове засідання у справі №915/1097/20 за апеляційною скаргою Державного підприємства Миколаївський суднобудівний завод на ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 08.02.2022 (в частині визнання грошових вимог АТ Миколаївобленерго до боржника) не відбулось. Ухвалою суду апеляційної інстанції від 26.01.2023 повідомлено учасників справи про розгляд справи №915/1097/20 за апеляційною скаргою Державного підприємства Миколаївський суднобудівний завод на ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 08.02.2022 (в частині визнання грошових вимог АТ Миколаївобленерго до боржника) 27.02.2023. Під час судового засідання від 27.02.2023 представник апелянта та ДП "УКРОБОРОНПРОМ" підтримали вимоги за апеляційною скаргою та наполягали на її задоволенні. Інші представники учасників справи у судове засідання не з`явились, хоча були належним чином повідомлені про час, дату та місце розгляду справи. Відповідно до ст. 240 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови. Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи ~на предмет їх юридичної оцінки господарським судом Миколаївської області та проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного. Відповідно до приписів ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Статтю 1 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що кредитор це юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника, а також адміністратор за випуском облігацій, який відповідно до Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки" діє в інтересах власників облігацій, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких до боржника або іншої особи забезпечені заставою майна боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство. Грошове зобов`язання - зобов`язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України. До грошових зобов`язань належать також зобов`язання щодо сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; зобов`язання, що виникають внаслідок неможливості виконання зобов`язань за договорами зберігання, підряду, найму (оренди), ренти тощо та які мають бути виражені у грошових одиницях. До складу грошових зобов`язань боржника, у тому числі зобов`язань щодо сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції, визначені на дату подання заяви до господарського суду, а також зобов`язання, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров`ю громадян, зобов`язання з виплати авторської винагороди, зобов`язання перед засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, що виникли з такої участі. Склад і розмір грошових зобов`язань, у тому числі розмір заборгованості за передані товари, виконані роботи і надані послуги, сума кредитів з урахуванням відсотків, які зобов`язаний сплатити боржник, визначаються на день подання до господарського суду заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство, якщо інше не встановлено цим Кодексом. При поданні заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство розмір грошових зобов`язань визначається на день подання до господарського суду такої заяви. У відповідності до ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство. Заява кредитора має містити: найменування господарського суду, до якого подається заява; найменування боржника, його місцезнаходження, ідентифікаційний код юридичної особи або реєстраційний номер облікової картки платника податків, або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті); ім`я або найменування кредитора, його місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи або реєстраційний номер облікової картки платника податків, або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті); розмір вимог кредитора до боржника з окремим зазначенням суми неустойки (штрафу, пені); виклад обставин, що підтверджують вимоги до боржника, та їх обґрунтування; відомості про наявність заставного майна боржника, яке є забезпеченням вимог; перелік документів, що додаються до заяви. Згідно з ч. 2 ст. 47 Кодексу України з процедур банкрутства, у попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів, що надійшли протягом строку, передбаченого частиною першою статті 45 цього Кодексу, у тому числі щодо яких були заперечення боржника або розпорядника майна. У разі необхідності господарський суд може оголосити перерву в попередньому засіданні. За результатами попереднього засідання господарський суд постановляє ухвалу, в якій зазначаються: розмір та перелік усіх визнаних судом вимог кредиторів, що вносяться розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів; розмір та перелік не визнаних судом вимог кредиторів; дата проведення зборів кредиторів та комітету кредиторів; дата підсумкового засідання суду, на якому буде постановлено ухвалу про санацію боржника чи постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, чи ухвалу про закриття провадження у справі про банкрутство, чи ухвалу про продовження строку процедури розпорядження майном та відкладення підсумкового засідання суду, яке має відбутися у строки, встановлені частиною другою статті 44 цього Кодексу. Розпорядник майна за результатами попереднього засідання вносить до реєстру вимог кредиторів відомості про кожного кредитора, розмір його вимог за грошовими зобов`язаннями, наявність права вирішального голосу в представницьких органах кредиторів, черговість задоволення кожної вимоги. Неустойка (штраф, пеня) враховується в реєстрі вимог кредиторів окремо від основних зобов`язань у шосту чергу. Погашення неустойки (штрафу, пені) у справі про банкрутство можливе лише в ліквідаційній процедурі. Ухвала попереднього засідання є підставою для визначення кількості голосів, які належать кожному конкурсному кредитору під час прийняття рішення на зборах (комітеті) кредиторів. Для визначення кількості голосів для участі у представницьких органах кредиторів зі складу вимог конкурсних кредиторів виключається неустойка (штраф, пеня). Як вбачається з наявних матеріалів справи, Господарським суд Миколаївської області рішенням від 02.10.2007р. у справі № 5/488/07 стягнув з Державного підприємства «Суднобудівний завод ім. 61 Комунара», на користь Обласного комунального підприємства «Миколаївоблтеплоенерго», заборгованість за договором №5245-47/732 від 01.10.2004 р. на постачання теплової енергії бюджетним організаціям та госпрозрахунковим підприємствам в розмірі 177509,74 грн. основного боргу, 1087,72 грн. збитків від інфляції, 1098,91 грн. річних, 1796,96 грн. держмита та 118,00 грн. за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Рішенням Господарського суду Миколаївської області по справі №5016/2835/2011(1/185) від 08.11.2011р. за позовом Обласного комунального підприємства Миколаївоблтеплоенерго з боржника стягнуто держмито в сумі 2078,55 грн. та 236,00 грн. витрат на інформаційноИгехнічне забезпечення судового процесу. За рішенням Господарського суду Миколаївської області по справі №5016/518/2012(8/33) від 17 квітня 2012 стягнуто з боржника на користь кредитора 272691 (двісті сімдесят дві тисячі шістсот дев`яносто одна) грн. 20 коп. основного боргу за договором № 5245.20 від 06.10.2010р.; 225 (двісті двадцять п`ять) грн. 94 коп. інфляційних втрат; 847 (вісімсот сорок сім) грн. 23 коп. три проценти річних; 5575 (п`ять тисяч п`ятсот сімдесят п`ять) грн. 29 коп. витрат на оплату судового збору. Рішенням Господарського суду Миколаївської області по справі №915/1447/13 від 01.10.2013р., задоволено позовні вимоги кредитора до боржника в розмірі 499445,34 грн. основного боргу (за договором про постачання теплової енергії №5245.20 від 06.10.2010), 30428,64 грн. пені, 6542,84 грн. 3% річних та 10728,34 грн. судового збору. За рішенням Господарського суду Миколаївської області по справі № 915/466/14 від 13.05.2014р., залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 01.07.2014р. з боржника на користь кредитора стягнуто 172723,90 грн. основного боргу, 1281,08 грн. - 3% річних, 5551,36 грн. - пені та 3591,13 грн. судового збору. Рішенням Господарського суду Миколаївської області по справі № 915/1962/14 від 26.01.2015р. постановлено стягнути з боржника на користь кредитора 208589,70 грн. основного боргу, 4331,11 грн. - 3% річних, 20431,26 грн. пені, 30861,25 збитків від інфляції та 5284,27 грн. судового збору. За рішенням Господарського суду Миколаївської області по справі № 915/1990/15 від 26.01.2016 стягнуто з боржника на користь кредитора основний борг, 2890,98 грн. - 3% річних, 12803,23 грн. збитків від інфляції, 22806,23 грн. пені та 3225,70 грн. судового збору. Вищевказані рішення суду набрали законної сили на їх виконання судом було видано виконавчі документи відповідно: накази № 5/488/07 від 15.10.2007р., № 5016/2835/2011(1/185) від 22.11.2011р., № 5016/518/2012 (8/33) від 04.05.2012р., № 915/1447/13 від 18.10.2013р., № 915/466/14 від 28.05.2014р, № 915/1962/14 від 11.02.2015р., №915/1990/15 від 12.02.2016р., судові накази №915/358/18 від 27.04.2018р., № 915/359/18 від 27.04.2018 р. ,№ 915/168/19 від 30.01.2019 р. № 915/169/19 від 30.01.2019 р., які знаходились на примусовому виконанні у відділі примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Миколаївській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), однак не були виконані та відповідно з боржника на користь кредитора не стягнуто грошові кошти. Таким чином загальна сума кредиторських вимог становить 2 151 683,95 грн., з яких 2 072 466,46 сума заборгованості з урахуванням збитків від інфляції, трьох процентів річних та судових витрат та 79 217,49 - сума пені стягнута за рішеннями суду. Судова колегія відзначає, що кредиторські вимоги ОКП Миколаївоблтеплоенерго виникли до відкриття провадження у справі, є конкурсними та безспірними. Колегія суддів не приймає до уваги твердження скаржника з приводу того, що заявлені ~ОКП Миколаївоблтеплоенерго грошові вимоги в сумі 463265,54 грн мають бути списаними на підставі норм Закону України Про деякі питання заборгованості підприємств оборонно-промислового комплексу учасників Державного концерну Укроборонпром та забезпечення їх стабільного розвитку, з огляду на наступне. 30.10.2012 набрав чинності Закон України "Про деякі питання заборгованості підприємств оборонно-промислового комплексу - учасників Державного концерну "Укроборонпром" та забезпечення їх стабільного розвитку", яким визначено комплекс економічних заходів, спрямованих на вирішення питань заборгованості та забезпечення стабільного розвитку державних підприємств оборонно-промислового комплексу, в тому числі казенних підприємств, які включені до складу Державного концерну "Укроборонпром", державних підприємств, утворених Державним концерном "Укроборонпром", а також акціонерних товариств, єдиним акціонером яких є держава в особі Державного концерну "Укроборонпром". Постановою Кабінету Міністрів України №1221 від 29.12.2010 "Про утворення Державного концерну "Укроборонпром" у редакції постанови Кабінету Міністрів України №849 від 04.10.2018 Державне підприємство "Миколаївський суднобудівний завод" включено до складу Державного концерну "Укроборонпром". Наведене свідчить про те, що боржник є державним підприємством, на заборгованість якого поширюється дія Закону України "Про деякі питання заборгованості підприємств оборонно-промислового комплексу - учасників Державного концерну "Укроборонпром" та забезпечення їх стабільного розвитку". У відповідності до пункту 1 частини першої статті 2 Закону України "Про деякі питання заборгованості підприємств оборонно-промислового комплексу - учасників Державного концерну "Укроборонпром" та забезпечення їх стабільного розвитку" на умовах, визначених цією статтею, підлягає списанню заборгованість підприємств оборонно-промислового комплексу (у тому числі встановлена судовими рішеннями та реструктуризована) за теплову енергію і природний газ та послуги з його транспортування перед підприємствами, що виробляють, транспортують і постачають теплову енергію, та суб`єктами господарювання, що здійснюють постачання природного газу за регульованим тарифом, Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України", її дочірніми компаніями (підприємствами), яка обліковувалася станом на 1 вересня 2012 року і не сплачена станом на дату набрання чинності цим Законом. В силу пункту 4 частини першої статті 2 Закону України "Про деякі питання заборгованості підприємств оборонно-промислового комплексу - учасників Державного концерну "Укроборонпром" та забезпечення їх стабільного розвитку" на умовах, визначених цією статтею, підлягає списанню заборгованість (у тому числі встановлена судовими рішеннями та реструктуризована) з пені, штрафних та фінансових санкцій (3 відсотки річних та індекс інфляції), які нараховані підприємствам оборонно-промислового комплексу на заборгованість за природний газ та послуги з його транспортування, теплову енергію, електричну енергію та надані послуги з водопостачання та водовідведення станом на 1 вересня 2012 року і не сплачені станом на дату набрання чинності цим Законом. Частиною другою статті 2 Закону України "Про деякі питання заборгованості підприємств оборонно-промислового комплексу - учасників Державного концерну "Укроборонпром" та забезпечення їх стабільного розвитку" передбачено, що списання заборгованості (у тому числі з пені, штрафних та фінансових санкцій) відповідно до цієї статті здійснюється підприємствам оборонно-промислового комплексу відповідними суб`єктами господарювання, які здійснюють постачання природного газу та електричної енергії за регульованим тарифом, оптовим постачальником електричної енергії, підприємствами, що виробляють електричну енергію, Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України" та її дочірніми компаніями (підприємствами), а також суб`єктами господарювання, які постачають теплову енергію, надають послуги з водопостачання та водовідведення (далі - учасники процедури списання), у такому порядку: 1) обсяг заборгованості (у тому числі реструктуризованої) визначається з урахуванням вимог законодавства з питань інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, коштів, документів та розрахунків і списується учасниками процедури списання у сумах, що обліковуються в бухгалтерському обліку таких учасників, враховуючи у тому числі суми пені, штрафних санкцій, 3 відсотки річних та індекс інфляції на дату списання; 2) для списання заборгованості кожен учасник процедури списання утворює комісію з питань списання заборгованості, до складу якої обов`язково входять керівник підприємства як голова комісії та головний бухгалтер і яка визначає обсяг та період виникнення заборгованості, що підлягає списанню, у розрізі контрагентів; 3) списання заборгованості проводиться на підставі взаємно погоджених актів звіряння учасників процедури списання, в яких зазначаються обсяг та період виникнення заборгованості, що підлягає списанню; 4) датою списання заборгованості є дата підписання взаємно погоджених актів звіряння учасниками процедури списання; 5) у разі якщо у статутному капіталі підприємства - учасника процедури списання 50 і більше відсотків акцій (часток, паїв) належить державі, взаємно погоджений акт погоджується органом, уповноваженим управляти таким підприємством. З огляду на наведене, визначений ч. 2 ст. 2 Закону порядок списання заборгованості передбачає, що кожен учасник процедури списання має утворити комісію з питань списання заборгованості, до складу якої обов`язково входять керівник підприємства, як голова комісії, та головний бухгалтер, і яка визначає обсяг та період виникнення заборгованості, що підлягає списанню, у розрізі контрагентів. Саме зазначені Комісії мають повноваження щодо складення актів звіряння із зазначенням обсягів та періодом виникнення заборгованості, що підлягає списанню, а датою списання заборгованості є дата підписання взаємно погоджених актів звіряння учасниками процедури списання. Окрім цього, за приписами пунктів 3, 4 ч. 2 ст. 2 Закону, акти звіряння повинні бути взаємно погоджені учасниками процедури списання, тобто всіма суб`єктами, у яких виникає обов`язок списання дебіторської заборгованості та кореспондуюче йому право списання кредиторської заборгованості. У разі підписання тільки двостороннього акту звіряння, без погодження з всіма зацікавленими учасниками процедури, порушуються права інших учасників процедури списання, встановлені Законом. З урахуванням того, що списання заборгованості за послуги теплопостачання підприємствам оборонно-промислового комплексу, зокрема, ДП Миколаївський суднобудівний завод (ДП Суднобудівний завод ім.61 Комунара), у відповідності до приписів п.5 ч.1 ст.2 Закону є одночасною і взаємопов`язаною процедурою із списанням заборгованості ОКП Миколаївоблтеплоенерго перед підприємствами, що виробляють, транспортують та постачають теплову енергію, перед суб`єктами господарювання, що здійснюють постачання природного газу, в межах сум, списаних учасникам процедури списання підприємствам оборонно-промислового комплексу, яка виникла станом на 01.09.2012 і не сплачена станом на дату набрання чинності Закону. Отже, враховуючи, що списання заборгованості за послуги теплопостачання підприємствам оборонно-промислового комплексу, зокрема, ДП Миколаївський суднобудівний завод (ДП Суднобудівний завод ім.61 Комунара), є одночасною і взаємопов`язаною процедурою із списанням заборгованості ОКП Миколаївоблтеплоенерго~ ~~~перед постачальником природного газу,~ ~акт списання заборгованості має бути погоджений відповідним постачальником. Наведене спростовує твердження апелянта з приводу того, що Законом України "Про деякі питання заборгованості підприємств оборонно-промислового комплексу - учасників Державного концерну "Укроборонпром" не передбачено погодження Акту списання з постачальником природного газу. Однак, наявний в матеріалах справи Акт звіряння взаємних розрахунків від 26.12.2012 всупереч вимог ч. 2 ст. 2 Закону не погоджений усіма учасниками процедури списання, зокрема відповідним постачальником. Суд апеляційної інстанції також наголошує на тому, що з наявних матеріалів справи вбачається, що до суду першої інстанції із грошовими вимогами до боржника також звернулось АТ Миколаївобленерго. Заперечуючи проти вимог АТ Миколаївобленерго, боржник також посилався на Акт звірки, яким на його думку списано заборгованість у відповідності до вимог Закону України Про деякі питання заборгованості підприємств оборонно-промислового комплексу учасників Державного концерну Укроборонпром та забезпечення їх стабільного розвитку. Так, із Акту звірки складеного АТ Миколаївобленерго та боржником (а.с. 111-112 кредиторських вимог АТ Миколаївобленерго) вбачається, що даний Акт складено з метою списання заборгованості у відповідності до вимог Закону України Про деякі питання заборгованості підприємств оборонно-промислового комплексу учасників Державного концерну Укроборонпром та забезпечення їх стабільного розвитку та до нього включена лише заборгованість, яка виникла за договорами про постачання електричної енергії. Натомість, Акт складений між боржником та ОКП Миколаївоблтеплоенерго (а.с. 58 кредиторських вимог ОКП Миколаївоблтеплоенерго) не містить жодних посилань на те, що його складено з метою списання заборгованості у відповідності до вимог Закону України Про деякі питання заборгованості підприємств оборонно-промислового комплексу учасників Державного концерну Укроборонпром та забезпечення їх стабільного розвитку. До того ж, у вищевказаному Акті звіряння взаємних розрахунків до загальної суми заборгованості у розмірі1485563,76 грн. грн. включено суми держмита, витрат на ІТЗ судового процесу та судового збору, що суперечить вимогам Закону України "Про деякі питання заборгованості підприємств оборонно-промислового комплексу - учасників Державного концерну "Укроборонпром", згідно з якими при визначенні розміру заборгованості, що підлягає списанню відповідно до цього Закону, не враховуються суми судового збору за рішенням суду. Наведене, на переконання колегії суддів, свідчить про те, що Акт від 26.12.2012 складений між ОКП Миколаївоблтеплоенерго та боржником є звичайним Актом звірки взаєморозрахунків, а не Актом на підставі якого здійснюється списання у відповідності до Закону, оскільки у такому Акті у порушення приписів п.3 ч.2 ст. 2 Закону України "Про деякі питання заборгованості підприємств оборонно-промислового комплексу - учасників Державного концерну "Укроборонпром" не зазначено обсяг та період виникнення заборгованості, що підлягає списанню, а лише містяться загальні відомості щодо існуючої заборгованості боржника перед кредитором. ~ Колегія суддів не приймає до уваги твердження апелянта з приводу того, що суд першої інстанції не враховано висновки викладені у рішенні Господарського суду Миколаївської області від 17.09.2015 у справі № 915/1232/15, зокрема щодо прийняття Акту звірки та списання заборгованості, оскільки у названому рішенні судом першої інстанції не вирішувалось питання щодо відповідності такого Акту вимогам Закону України "Про деякі питання заборгованості підприємств оборонно-промислового комплексу - учасників Державного концерну "Укроборонпром" та відповідно необхідність його погодження з постачальником природного газу. Згідно з статтею 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Європейський суд з прав людини в рішенні у справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України"). Тому інші доводи скаржника, що викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів не бере до уваги, оскільки вони висновків суду не спростовують та з урахуванням всіх обставин даної справи, встановлених судом, не впливають на правильність вирішення спору по суті та остаточний висновок. Статтею 276 ГПК України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Відтак, колегія суддів вважає, що наведені скаржником порушення допущені судом першої інстанції не знайшли свого підтвердження, а тому підстави для скасування ухвали Господарського суду Миколаївської області від 08.02.2022 (в частині визнання грошових вимог ПАТ Миколаївська теплоелектроцентраль до боржника) відсутні, що зумовлює залишення апеляційної скарги без задоволення, а оскаржуваного рішення без змін. Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за апеляційний перегляд судового рішення покладаються на скаржника. Керуючись ст.ст. 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, - ПОСТАНОВИЛА: Ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 08.02.2022 (в частині визнання грошових вимог ОКП Миколаївоблтеплоенерго до боржника) у справі №915/1097/20 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. Постанова, згідно ст. 284 ГПК України, набуває законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного суду у випадках передбачених Господарським процесуальним кодексом України. Повний текст постанови складено та підписано 06.03.2023. Головуючий суддя ~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~Аленін О.Ю. Суддя ~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~Поліщук Л.В. Суддя ~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~Філінюк І.Г.