Справа № 610/461/23

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД __________________________________________________________________ Справа № 610/461/23 Головуючий 1 інстанції: ОСОБА_1 Провадження апел.суду №11-кп/818/734/24 Доповідач: ОСОБА_2 У Х В А Л А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 29 січня 2024 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду у складі: головуючого - ОСОБА_2 , суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , за участю секретаря - ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Харкова матеріали за апеляційною скаргою обвинуваченої ОСОБА_6 на ухвалу Балаклійського районного суду Харківської області від 18 січня 2024 року про продовження строку тримання під вартою обвинуваченій ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 22023220000000099 від 13.01.2023 за частиною 4 статті 111-1 КК України, - в с т а н о в и л а : Ухвалою Балаклійського районного суду Харківської області від 18 січня 2024 року задоволено клопотання прокурора та продовжено обвинуваченій ОСОБА_6 строк тримання під вартою до 15.03.2024 включно, без визначення розміру застави. Не погодившись з вказаною ухвалою, обвинувачена ОСОБА_6 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду та застосувати більш м`який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в нічний час доби, або скасувати взагалі запобіжний захід. Зазначила, що не бажає брати участь в судовому засіданні за станом здоров`я. В обґрунтування доводів апеляційної скарги обвинувачена вказує, що самостійно виховує неповнолітню дитину, яка має ряд захворювань, що загострилися під час війни. Дитина потребує підтримки. Має батька пенсіонера, який також має захворювання. 13 допитаних свідків заперечують обвинувачення. Зазначає, що не має на меті переховуватися. Прокурором не підтверджені ризики, а також неможливість застосування більш м`якого запобіжного заходу. Відповідно до частини 4 статті 422-1 КПК України розгляд апеляційної скарги на ухвалу суду про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою, а також про продовження строку тримання під вартою, постановлену під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, здійснюється без участі сторін кримінального провадження, крім випадків, якщо прокурор, обвинувачений, його захисник, законний представник заявив клопотання про розгляд апеляційної скарги за участю сторін. Зважаючи на те, що обвинувачена в апеляційній скарзі зазначила про своє небажання брати участь в судовому засіданні, суд апеляційної інстанції відповідно до частини 4 статті 422-1 КПК України здійснює розгляд без участі сторін кримінального провадження. Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення. Перевіряючи обгрунтованість ухвали суду про продовження обвинуваченому строку тримання під вартою, апеляційний суд виходить з наступного. Статтею 199 КПК України передбачено порядок продовження строку тримання під вартою. Відповідно до частини 1 статті 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченими статтею 177 цього Кодексу. Згідно із статтею 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Розглядаючи клопотання про продовження строку тримання під вартою для прийняття законного і обґрунтованого рішення, слідчий суддя, суд, відповідно до статті 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, повинен враховувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховуватися від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки. Відповідно до частини 6 статті 176 КПК України під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 437-442 Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті. Відповідно до абзацу 8 частини 4 статті 182 КПК України під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442 Кримінального кодексу України. Задовольняючи клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченій ОСОБА_6 , суд першої інстанції врахував тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченої, обставини інкримінованого злочину, та дійшов небезпідставного висновку, що ризики вчинення обвинуваченою дій, передбачених пунктами 1, 3 частини 1 статті 177 КПК України не зменшилися, продовжують існувати, та вважав, що застосування на даний час до ОСОБА_6 більш м`якого запобіжного заходу недостатнє для запобігання вказаним ризикам, з чим погоджується апеляційний суд. Колегія суддів вважає оскаржуване судове рішення обґрунтованим та вмотивованим, мотиви прийнятого рішення є такими, що відповідають вимогам статей 193-194, 196, 199 КПК України, пунктів 3, 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини та практиці Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. Суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду щодо продовження існування ризиків, передбачених пунктами 1, 3 частини 1 статті 177 КПК України, оскільки ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа, вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Колегія суддів, надаючи оцінку можливості обвинуваченої переховуватися від суду, незаконно впливати на учасників кримінального провадження бере до уваги, що існує певна ймовірність того, що остання з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення кримінального правопорушення, може вдатися до відповідних дій. Суд апеляційної інстанції приймає до уваги зміст пред`явленого обвинувачення, кваліфікацію кримінального правопорушення за частиною 4 статті 111-1 КК України, а саме: вчинення умисних протиправних дій, що виразились у передачі матеріальних ресурсів незаконним збройним формуванням, створеним на тимчасово окупованій території, а також збройним формуванням держави-агресора. Зазначене дає об`єктивні підстави вважати, що ОСОБА_8 у випадку застосування іншого запобіжного заходу може переховуватися від суду, що не сприятиме судовому провадженню. Крім того, обвинувачена, перебуваючи на тимчасово окупованій території, була знайома з місцевими мешканцями, що обумовлює наявність ризику, передбаченого пунктом 3 частини 1 статті 177 КПК України. Посилання ОСОБА_8 на ту обставину, що допитані судом свідки не підтвердили пред`явленого обвинувачення, на даний час є передчасними, оскільки переглядаючи ухвалу суду про продовження строку тримання під вартою в порядку статті 422-1 КПК України, апеляційний суд позбавлений можливості надавати оцінку зібраним доказам, показанням свідків, що є завданням перш за все суду першої інстанції, який здійснює судове провадження. Суд першої інстанції прийняв до уваги дані, що характеризують особу обвинуваченої, наявність у неї неповнолітньої дитини, наявність місця проживання, однак з урахуванням положень статті 176 КПК України, не вбачав підстав для застосування більш м`якого запобіжного заходу. Наявність у обвинуваченої дитини, місця проживання, з огляду на зміст пред`явленого обвинувачення, не виключає наявності ризику, передбаченого пунктом 1 частини 1 статті 177 КПК України. Наведені обставини щодо соціальних зв`язків обвинуваченої заслуговують на увагу, однак не гарантують її належної процесуальної поведінки у випадку застосування інших більш м`яких запобіжних заходів. Суд апеляційної інстанції зазначає, що суд першої інстанції у даному кримінальному провадженні, відповідно до положень абзацу 8 частини 4 статті 183 КПК України обґрунтовано не визначив розмір застави, оскільки ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення проти основ національної безпеки України, під час дії воєнного стану, що свідчить про підвищену суспільну небезпечність вчиненого, у зв`язку з чим висновки суду щодо не визначення розміру застави є законними та обґрунтованими. З огляду на наведене, порушень кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити суду першої інстанції ухвалити законне та вмотивоване рішення, судом апеляційної інстанції не виявлено, а наведені в апеляційній скарзі доводи, колегія суддів не вбачає достатніми для скасування оскаржуваної ухвали. Керуючись статтями 177, 178, 404, 405, 407, 418, 419, 422-1 КПК України, п о с т а н о в и л а: Апеляційну скаргу обвинуваченої ОСОБА_6 - залишити без задоволення. Ухвалу Балаклійського районного суду Харківської області від 18 січня 2024 року про продовження строку тримання під вартою - залишити без змін. Ухвала суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги оскарженню в касаційному порядку не підлягає відповідно до статті 424 КПК України. Головуючий: Судді: