Текст рішення
УХВАЛА
08 квітня 2024 року
м. Київ
cправа № 908/2144/23
Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Пєскова В. Г.
перевіривши матеріали касаційної скарги Головного управління ДПС у Львівській області (вх. № 2009/2024)
на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 27.02.2024
у складі колегії суддів: Іванова О. Г. (головуючий), Верхогляд Т. А., Паруснікова Ю. Б.,
на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 18.07.2023
у складі судді Юлдашева О.О.
у справі № 908/2144/23
за заявою Товариство з обмеженою відповідальністю "Група компаній "Супутник"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мілопіта"
про банкрутство, -
В С Т А Н О В И В:
18.07.2023 ухвалою Господарського суду Запорізької області відкрито провадження у справі № 908/2144/23 про банкрутство ТОВ "Мілопіта". Визнано грошові вимоги ТОВ "Група компаній "Супутник" до боржника у розмірі 250 500,00 грн основного боргу. Введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. Введено процедуру розпорядження майном боржника. Розпорядником майна боржника призначено арбітражного керуючого Клименка О. Ю.
27.02.2024 постановою Центрального апеляційного господарського суду (повний текст постанови складено 07.03.2024) апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 18.07.2023 у справі № 908/2144/23 залишено без задоволення. Ухвалу Господарського суду Запорізької області від 18.07.2023 у справі № 908/2144/23 - залишено без змін.
14.03.2024 (згідно з відміткою на поштовому конверті) Головним управлінням ДПС у Львівській області подано до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу, в якій скаржник просить скасувати постанову Центрального апеляційного господарського суду від 27.02.2024 та ухвалу Господарського суду Запорізької області від 18.07.2023 у справі №908/2144/23; закрити провадження у справі.
19.03.2024 зазначену касаційну скаргу передано колегії суддів у складі: головуючого - Пєскова В. Г. (суддя-доповідач), суддів: Картере В. І., Огородніка К. М.
Перевіривши матеріали касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без руху з огляду на таке.
Статтею 290 ГПК України передбачені вимоги до форми і змісту касаційної скарги.
Крім цього, відповідно до пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).
Згідно з частиною другою статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.
Як вбачається з матеріалів касаційної скарги, підставою касаційного оскарження судових рішень у справі № 908/2144/23 Головним управлінням ДПС у Львівській області зазначено пункт 3 частини другої статті 287 ГПК України.
Так, у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини другої статті 287 ГПК України (відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах) скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися у спірних правовідносинах, а також обґрунтувати необхідність застосування такої правової норми для вирішення спору.
У постанові від 12.11.2020 у справі № 904/3807/19 Верховний Суд вказав, що під час касаційного оскарження судових рішень з підстави, передбаченої пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України, окрім посилання на неправильне застосування судом норм матеріального права, касаційна скарга має містити зазначення норми права, щодо якої відсутній висновок її застосування із конкретизацією змісту правовідносин, в яких цей висновок відсутній, та обґрунтувати необхідність формування єдиної правозастосовчої практики щодо цієї норми для правильного вирішення справи.
Натомість, обґрунтовуючи визначену ним підставу касаційного оскарження, Головним управлінням ДПС у Львівській області стисло викладено обставини справи, вказано про неврахування, на його думку, апеляційним судом вимог статті 39 КУзПБ, наголошено, що судами не було перевірено обґрунтованості вимог ініціюючого кредитора та не з`ясовано наявні підстави для відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "Мілопіта" у підготовчому засіданні, проте не зазначено щодо якої саме конкретної норми права відсутній висновок Верховного Суду, не обґрунтовано у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися у спірних правовідносинах.
З огляду на зазначене, скаржнику слід належним чином обґрунтувати підставу касаційного оскарження, передбачену пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України.
Крім цього, відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 290 ГПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено у Законі України "Про судовий збір".
Згідно з частиною першою статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до підпункту 5 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Підпунктом 9 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що ставка судового збору за подання заяви кредитора про відкриття провадження у справі про банкрутство становить 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановлено з 1 січня - 2 684 грн.
Отже, звертаючись до Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 27.02.2024, прийняту за результатом перегляду ухвали Господарського суду Запорізької області від 18.07.2023 про відкриття провадження у справі № 908/2144/23 про банкрутство ТОВ "Мілопіта", Головному управлінню ДПС у Львівській області належало сплатити судовий збір в розмірі 53 680 грн (2 684 х 10) х 200 %).
Водночас у порушення зазначених вимог скаржником до касаційної скарги не додано ні документів, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку та розмірі, ні документів, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Таким чином, касаційна скарга Головного управління ДПС у Львівській області оформлена з порушенням вимог, встановлених пунктом 2 частини четвертої статті 290 ГПК України.
Частиною другою статті 292 ГПК України визначено, що у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.
Відповідно до частини другої статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
З огляду на викладене касаційна скарга Головного управління ДПС у Львівській області підлягає залишенню без руху з наданням скаржнику строку на усунення недоліків поданої касаційної скарги, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху, а саме:
- належним чином обґрунтувати підставу касаційного оскарження, передбачену пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України;
- надати документ, що підтверджує сплату судового збору у розмірі 53 680 грн.
Керуючись статтями 174, 234, 235, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, Суд
У Х В А Л И В:
1. Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 27.02.2024 та ухвалу Господарського суду Запорізької області від 18.07.2023 у справі № 908/2144/23 - залишити без руху.
2. Надати Головному управлінню ДПС у Львівській області строк для усунення недоліків касаційної скарги, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху.
3. Роз`яснити Головному управлінню ДПС у Львівській області, що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали, касаційну скаргу буде повернуто.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Верховного Суду В. Пєсков