Справа № 916/2786/23

~~~~~~~~~~~~~ ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД _____________________________________________________________________________________________ У Х В А Л А про повернення апеляційної скарги 15 травня 2024 року ~~м. Одеса Справа № 916/2786/23 Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Богатиря К.В. суддів: Таран С.В., Філінюк І.Г. розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Софа ЛТД» на ухвалу Господарського суду Одеської області від 26.03.2024 по справі №916/2786/23 за заявою кредитора: Головного управління ДПС в Одеській області до боржника: Товариства з обмеженою відповідальністю «Софа ЛТД» про визнання банкрутом, ВСТАНОВИВ: Ухвалою Господарського суду Одеської області від 13.07.2023 (суддя Лепеха Г.А.) відкрито провадження у справі про банкрутство ТОВ «Софа ЛТД» , введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, введено процедуру розпорядження майном, розпорядником майна боржника призначено арбітражного керуючого Дарієнка В.Д. Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 31.10.2023 апеляційну скаргу ТОВ «Софа ЛТД» ~~~залишено без задоволення, ухвалу Господарського суду Одеської області від 13.07.2023 по справі №916/2786/23 залишено без змін. Постановою Верховного суду від 31.01.2024 касаційну скаргу ТОВ «Софа ЛТД» залишено без задоволення; Ухвалу Господарського суду Одеської області від 13.07.2023 (суддя Лепеха Г.А.) та Постанову Південно-Західного апеляційного господарського суду від ~~~31.10.2023 у справі № 916/2786/23 залишено в силі. ~~~ Ухвалою Господарського суду Одеської області від 21.02.2024 суддею Демешиним~ ~О.А. прийнято до провадження справу № 916/2786/23 про банкрутство ТОВ «Софа ЛТД» ~~~та призначено до розгляду в засіданні суду. 11.03.2024 від розпорядника майна арбітражного керуючого Дарієнко В.Д. до Господарського суду Одеської області надійшло клопотання про визнання обов`язковою явку керівника боржника та представника боржника в судове засідання, і про витребування оригіналу укладеного між ТОВ «Софа ЛТД» та адвокатом Яловим О.О. договору про надання правничої допомоги від 01.07.2023. ~~~ Ухвалою Господарського суду Одеської області від 26.03.2024 вирішено: « 1.Розгляд заяви боржника ТОВ "СОФА ЛТД" (вх. №3-209-24) про відсторонення арбітражного керуючого Дарієнка В.Д. від виконання повноважень розпорядника майна ТОВ «Софа ЛТД» призначити на "18" квітня 2024 року о 10:40. 2. ~~~Зобов`язати надати суду: Розпорядника майна арбітражного керуючого Дарієнка В.Д. звіт про поведену роботу; відзив на заяву ТОВ «Софа ЛТД» про відсторонення арбітражного керуючого Дарієнка В.Д. від виконання повноважень розпорядника майна . Боржника: - Забезпечити явку в судове засідання директора ТОВ «Софа ЛТД» ОСОБА_1 та представника ТОВ «Софа ЛТД» адвоката Ялова Олексія Олексійовича. - Надати суду оригінал договору про надання правничої допомоги ~~~від 01.07.2023р., укладеного між ТОВ «Софа ЛТД» в особі директора Яцковського С.І. ~~~та адвокатом Яловим Олексієм Олексійовичем.» До Південно-західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Софа ЛТД» на ухвалу Господарського суду Одеської області від 26.03.2024 по справі №916/2786/23. Апелянт просить скасувати ухвалу Господарського суду Одеської області від 26.03.2024 по справі №916/2786/23 в частині зобов`язання боржника: - Забезпечити явку в судове засідання директора ТОВ «Софа ЛТД» Яцковського Сергія Івановича та представника ТОВ «Софа ЛТД» адвоката Ялова Олексія Олексійовича. - Надати суду оригінал договору про надання правничої допомоги ~~~від 01.07.2023, укладеного між ТОВ «Софа ЛТД» в особі директора Яцковського С.І. ~~~та адвокатом Яловим Олексієм Олексійовичем. На момент надходження апеляційної скарги, матеріали справи №916/2786/23 на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду не надходили. Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 09.04.2024 відкладено вирішення питання про можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Софа ЛТД» на ухвалу Господарського суду Одеської області від 26.03.2024 по справі №916/2786/23 до надходження матеріалів справи на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду; доручено Господарському суду Одеської області невідкладно надіслати матеріали справи №916/2786/23 в частині оскарження ухвали Господарського суду Одеської області від 26.03.2024 щодо зобов`язання боржника забезпечити явку в судове засідання директора ТОВ «Софа ЛТД» Яцковського Сергія Івановича та представника ТОВ «Софа ЛТД» адвоката Ялова Олексія Олексійовича та наданя суду оригіналу договору про надання правничої допомоги від 01.07.2023, укладеного між ТОВ «Софа ЛТД» в особі директора Яцковського С.І. та адвокатом Яловим Олексієм Олексійовичем на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду. 07.05.2024 до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшли матеріали оскарження ухвали Господарського суду Одеської області від 26.03.2024 по справі №916/2786/23. Крім того, 08.04.2024 до Південно-західного апеляційного господарсько суду від арбітражного керуючого Дарієнко В.Д. ~надійшли заперечення проти відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Софа ЛТД» на ухвалу Господарського суду Одеської області від 26.03.2024 по справі №916/2786/23. Дані заперечення базуються на тому, що ухвала Господарського суду Одеської області від 26.03.2024 по справі №916/2786/23 не підлягає оскарженню. Ознайомившись з матеріалами оскарження після їх надходження до Південно-західного апеляційного господарського суду, а також з апеляційною скаргою, доданими до неї документами, запереченнями проти відкриття апеляційного провадження, колегія суддів дійшла висновку про наявність правових підстав для повернення вищенаведеної апеляційної скарги з огляду на наступне. Відповідно до частини першої статті 3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство), а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Після втрати чинності Законом про банкрутство з введенням в дію з 21.10.2019 Кодексу України з процедур банкрутства при застосуванні норм Господарського процесуального кодексу України, які містять посилання на вказаний Закон про банкрутство, з урахуванням частини третьої статті 3 Господарського процесуального кодексу України та пункту 3 Рішення Конституційного Суду України від 03.10.1997 № 4-зп, за відповідним посиланням застосовуються саме норми Кодексу України з процедур банкрутства (постанови Верховного Суду від 16.07.2020 у справі №910/4475/19, від 11.11.2021 у справі №910/8482/18 (910/4866/21), від 29.07.2021 у справі №911/698/21). Згідно з частиною шостою статті 12 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом про банкрутство. За приписами частини першої статті 2 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України. Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" №2971-IX від 20.03.2023 частину першу статті 2 Кодексу України з процедур банкрутства доповнено абзацом другим, за яким застосування положень Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Таким чином, у приписах Кодексу України з процедур банкрутства законодавець утвердив пріоритет норм цього спеціального закону та субсидіарне застосування у процедурах банкрутства (неплатоспроможності) загальних норм Господарського процесуального кодексу України. Відтак загальні норми Господарського процесуального кодексу України застосовуються при розгляді справ про банкрутство настільки, наскільки це узгоджується із логікою законодавчого регулювання відносин банкрутства (неплатоспроможності), зокрема ті норми Господарського процесуального кодексу України, що мають універсальний характер, тобто застосовні до вирішення однакових, переважно суто процедурних, питань руху справи у позовному провадженні, так само і у процедурі банкрутства (неплатоспроможності) за умови, що інше не встановлено Кодексом України з процедур банкрутства. Відповідно до частини першої статті 232 Господарського процесуального кодексу України судовими рішеннями є: 1) ухвали; 2) рішення; 3) постанови; 4) судові накази. У випадках, передбачених цим Кодексом або Законом про банкрутство, судовий розгляд закінчується постановленням ухвали, прийняттям постанови чи видачею судового наказу (частина п`ята статті 232 Господарського процесуального кодексу України). Процедурні питання, пов`язані з рухом справи в суді першої інстанції, клопотання та заяви осіб, які беруть участь у справі, питання про відкладення розгляду справи, оголошення перерви, зупинення або закриття провадження у справі, залишення заяви без розгляду, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом, вирішуються судом шляхом постановлення ухвал (частина перша статті 232 Господарського процесуального кодексу України). Отже, за загальним правилом господарського процесу, ознакою ухвали як судового рішення є те, що вона постановляється з питань застосування норм процесуального права у випадках, коли це прямо визначено в Господарському процесуальному кодексі України і таким судовим актом спір по суті не вирішується, а забезпечується створення необхідних умов для його вирішення. Водночас процедура банкрутства (неплатоспроможності) є унікальним процесом, що включає в себе низку процедур і послідовних та сукупних процесуальних і позапроцесуальних дій учасників провадження, метою якого є задоволення вимог кредиторів у разі неплатоспроможності боржника. Ця спеціальна процедура, на відміну від позовного провадження, поєднує в собі як розгляд сукупності питань, пов`язаних із здійсненням провадження у справі про банкрутство, так і вирішення спорів, стороною в яких є боржник, що розглядаються за позовом сторони, тобто в позовному провадженні, тим судом, який відкрив провадження у справі про банкрутство. Вирішуючи питання співвідношення спеціальних і загальних норм слід розмежовувати, що у справі про банкрутство здійснюється розгляд основного провадження, в ході якої вирішуються специфічні питання, притаманні саме процедурі банкрутства, так і в її межах здійснюється розгляд справ позовного провадження за участю боржника (відокремлене позовне провадження у межах справи про банкрутство). Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18.02.2020 у справі №918/335/17 виснувала, що судові рішення у процедурі банкрутства можна поділити на дві такі групи. Перша група стосується розв`язання специфічних питань, притаманних саме процедурам банкрутства, тобто непозовному провадженню: про відкриття провадження у справі про банкрутство, про припинення дії мораторію щодо майна боржника, про закриття провадження у справі про банкрутство, про затвердження плану санації, про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, про призначення (розумій також і відсторонення) керуючого санацією, ліквідатора тощо. Друга група стосується виключно вирішення спорів. До неї належать судові рішення щодо розгляду спорів, у межах справи про банкрутство, стороною в яких є боржник. Такі спори розглядаються за позовом сторони, тобто в позовному провадженні. Хоч ці справи позовного провадження і розглядаються в межах справи про банкрутство, процесуально вони автономні від непозовного провадженням, яке врегульоване Кодексом України з процедур банкрутства, а тому регламентуються з моменту відкриття і до ухвалення остаточного рішення лише правилами позовного провадження, встановленими у Господарському процесуальному кодексі України, як про це зазначено у частині третій статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства. Поряд з цим правовий висновок щодо співвідношення спеціальних і загальних правових норм у питанні апеляційного оскарження ухвал суду першої інстанції саме у правовідносинах з основного провадження у справах про банкрутство викладений в постанові судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.08.2023 у справі №920/162/23, в якій зазначено наступне. Кодекс України з процедур банкрутства не містить норм, які встановлювали б загальні правила ухвалення судових рішень, водночас аналіз приписів цього спеціального закону засвідчує, що в основному провадженні у справі про банкрутство (неплатоспроможність) лише питання визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури/процедури погашення боргів вирішуються постановою, з інших, процедурних чи сутнісних питань цього спеціального провадження суд першої інстанції постановляє ухвали. Значення ухвал, як судових рішень першої інстанції в процедурі банкрутства, має свої відмінності, оскільки в деяких випадках вони за змістом максимально наближені до рішення (ухвали про визнання грошових вимог кредитора, розірвання мирової угоди чи визнання її недійсною та інші). Для цілей з`ясування принципів правового регулювання постановлення та оскарження таких ухвал їх можна поділити за ознаками спеціалізації та спрямованості на два типи: -спеціальні ухвали, які суд постановляє виключно з питань, що вирішуються у справах про банкрутство згідно з нормами Кодексу України з процедур банкрутства; -універсальні ухвали, які суд постановляє із загальних питань, що можуть вирішуватися як у справах про банкрутство, так і у справах позовного, інших форм провадження, та не врегульовані Кодексом України з процедур банкрутства. Суд першої інстанції постановляє універсальні ухвали у справі про банкрутство, коли здійснює процесуальні дії чи вирішує процедурні питання, розглядає і вирішує клопотання, заяви, скарги за правилами та на підставі приписів Господарського процесуального кодексу України, зокрема, але не виключно за норми інститутів відводу (самовідводу) судді, процесуальних строків, судових викликів і повідомлень, судових витрат, заходів процесуального примусу, забезпечення судом повного і всебічного з`ясування обставин справи та дослідження доказів, фіксування судового процесу. Серед спеціальних ухвал, зокрема, але не виключно: ухвали про прийняття заяви про відкриття провадження у справі (частина перша статті 35 Кодексу України з процедур банкрутства); про відмову у прийнятті заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство (частина друга статті 37 Кодексу України з процедур банкрутства); про залишення без руху заяви про відкриття провадження у справі (частина третя статті 37 Кодексу України з процедур банкрутства); про повернення заяви про відкриття провадження у справі (стаття 38 Кодексу України з процедур банкрутства); про залишення заяви про відкриття провадження у справі без розгляду (абзац 3 частини шостої статті 38 Кодексу України з процедур банкрутства); про приєднання до матеріалів справи інших заяв (частина четверта статті 39 Кодексу України з процедур банкрутства); про відкриття провадження у справі про банкрутство або відмову у відкритті провадження у справі (частина п`ята статті 39 Кодексу України з процедур банкрутства); про відкладення проведення підготовчого засідання суду на час, необхідний для оформлення допуску до державної таємниці (частина одинадцята статті 39 Кодексу України з процедур банкрутства) та інші ухвали, які суд першої інстанції постановляє з питань, що вирішуються виключно у справах про банкрутство за нормами Кодексу України з процедур банкрутства. На кожній стадії судового провадження у справі про банкрутство досягнення її мети може забезпечуватися господарським судом постановленням як універсальних, так і спеціальних ухвал. Виходячи з наведеного, спеціалізація і спрямованість ухвали на вирішення загальних процедурних питань господарського процесу чи спеціальних процедур, врегульованих Кодексу України з процедур банкрутства, є першочерговими критеріями для визначення переліку ухвал суду першої інстанції, постановлених у справі про банкрутство, що підлягають оскарженню в апеляційному порядку. Відповідно до статті 55 Конституції України кожному гарантується право на судовий захист. Реалізацією права особи на судовий захист є можливість оскарження судових рішень у судах апеляційної та касаційної інстанцій. Перегляд судових рішень в апеляційному та касаційному порядку гарантує відновлення порушених прав і охоронюваних законом інтересів людини і громадянина (абзац третій підпункту 3.1 пункту 3 рішення Конституційного Суду України №11-рп/2007 від 11.12.2007). Однією з конституційних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи (пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України). Забезпечення права на апеляційний перегляд справи визначено також серед основних засад (принципів) господарського судочинства (пункт 8 частини третьої статті 2 Господарського процесуального кодексу України). Зазначені конституційні приписи закріплені також у статті 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та реалізуються в порядку, передбаченому відповідними процесуальними нормами, зокрема в провадженні у справі про банкрутство нормами Кодексу України з процедур банкрутства та Господарського процесуального кодексу України. Відповідно до частини другої статті 254 Господарського процесуального кодексу України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції окремо від рішення суду лише у випадках, передбачених статтею 255 цього Кодексу. Оскарження ухвал суду, які не передбачені статтею 255 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається. У статті 255 Господарського процесуального кодексу України наведено перелік ухвал, які можуть бути оскаржені окремо від рішення суду першої інстанції. Пунктом 17 частини першої статті 255 Господарського процесуального кодексу України визначено, що окремо від рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції у справах про банкрутство (неплатоспроможність) у випадках, передбачених Законом про банкрутство. Водночас, у Кодексі України з процедур банкрутства, на відміну від Господарського процесуального кодексу України, не визначено вичерпного переліку ухвал у справі про банкрутство, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення суду, натомість установлено визначальні правила оскарження судових рішень у процедурі банкрутства у статті 9 Кодексі України з процедур банкрутства. Відповідно до частини першої цієї статті передбачено, що ухвали господарського суду, постановлені у справі про банкрутство (неплатоспроможність) за результатами розгляду господарським судом заяв, клопотань та скарг, а також постанова про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури або процедури погашення боргів боржника можуть бути оскаржені в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Частиною другою статті 9 Кодексу України з процедур банкрутства, яка стосується саме апеляційного оскарження, визначено, що в апеляційному порядку можуть бути оскаржені постанова про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури/процедури погашення боргів, усі ухвали місцевого господарського суду, прийняті у справі про банкрутство (неплатоспроможність), крім випадків, передбачених Господарським процесуальним кодексом України та цим Кодексом. Такими випадками (виключеннями) із загального правила апеляційного оскарження всіх ухвал є, зокрема, встановлені частиною другої статті 254, частиною першою статті 255 Господарського процесуального кодексу України обмеження щодо оскарження ухвал першої інстанції окремо від рішення суду, які поширюються на універсальні ухвали, постановлені у справі про банкрутство (неплатоспроможність), а також окремі застереження за текстом Кодексу України з процедур банкрутства, зокрема, про те, що ухвала про прийняття до розгляду заяви про затвердження плану санації оскарженню не підлягає (частина шоста статті 5 Кодексу України з процедур банкрутства), ухвала за результатами розгляду вимог кредитора не може бути оскаржена окремо від ухвали господарського суду, постановленої за результатами попереднього засідання (абзац другий частини другої статті 47 Кодексу України з процедур банкрутства). За загальним правилом, закріпленим у частині третій статті 255 Господарського процесуального кодексу України, заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду. Конституційний Суд України у рішенні №3-рп/2010 від 27.01.2010, надаючи тлумачення припису про те, що заперечення на ухвали, які не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду, виснував, зокрема, що це положення слід розуміти так, що будь-яка ухвала суду підлягає перегляду в апеляційному порядку самостійно або разом з рішенням суду. Однак, зважаючи на те, що в основному провадженні у справі про банкрутство (неплатоспроможність), на відміну від позовного провадження у такій справі, суд не ухвалює рішення, слід вважати, що учасник справи про банкрутство має право включити заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду згідно з приписами Господарського процесуального кодексу України, до апеляційної скарги на судове рішення (ухвалу, постанову), яке є наступним після ухвали, яка не може бути оскаржена окремо, або рішення, яке є логічно та за наслідками пов`язаним із такою ухвалою. Таким чином, системний аналіз співвідношення пункту 8 частини другої статті 129 Конституції України, частини шостої статті 12, статей 254, 255 Господарського процесуального кодексу України, частини першої статті 2, частин першої, другої статті 9 Кодексу України з процедур банкрутства засвідчує, що у основному провадженні у справі про банкрутство (неплатоспроможність) в апеляційному порядку можуть бути оскаржені: а) усі спеціальні ухвали місцевого господарського суду за правилом частини другої статті 9 Кодексу України з процедур банкрутства щодо яких цим Кодексом не встановлено виключення (зокрема частина шоста статті 5 Кодексу України з процедур банкрутства, абзац 2 частини другої статті 47 Кодексу України з процедур банкрутства); б) ухвали, включені до переліку у частині першій статті 255 Господарського процесуального кодексу України, які суд постановляє, здійснюючи процесуальні дії та вирішуючи інші процесуальні питання, за правилами та на підставі норм Господарського процесуального кодексу України. Вирішуючи питання чи підлягає певна ухвала, постановлена у справі про банкрутство, апеляційному оскарженню суду належить почергово вирішити: 1) у якому провадженні постановлено оскаржувану ухвалу (у провадженні у справі про банкрутство чи позовному провадженні в межах справи про банкрутство); 2) чи оскаржувана ухвала вирішує питання, регламентовані Господарським процесуальним кодексом України, або є спеціальною постановленою відповідно до Кодексу України з процедур банкрутства; 3) чи належить ухвала до переліку ухвал, які можуть бути оскаржені окремо від рішення суду за приписами статей 254, 255 Господарського процесуального кодексу України, чи не передбачено нормами Кодексу України з процедур банкрутства виключення із загального правила апеляційного оскарження за частиною другою статті 9 Кодексу України з процедур банкрутства для цього виду ухвал. Установивши зазначене та перевіривши наявність/відсутність підстав для залишення без руху (стаття 260 Господарського процесуального кодексу України) повернення апеляційної скарги (частина п`ята статті 260 Господарського процесуального кодексу України) або відмови у відкритті апеляційного провадження (частини перша, друга статті 261 Господарського процесуального кодексу України), апеляційний суд вирішує питання про наявність/відсутність підстав для відкриття апеляційного провадження. Апеляційний господарський суд не приймає до розгляду і повертає апеляційну скаргу на підставі пункту 4 частини п`ятої статті 260 Господарського процесуального кодексу України (скаргу подано на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду), якщо таку скаргу подано з порушенням відповідних приписів статей 254, 255 Господарського процесуального кодексу України, або без урахування окремих виключень за Кодексу України з процедур банкрутства, зокрема, щодо неможливості оскарження ухвали за результатами розгляду вимог кредитора окремо від ухвали господарського суду, постановленої за результатами попереднього засідання (абзац 2 частини другої статті 47 Кодексу України з процедур банкрутства). Суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо апеляційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає апеляційному оскарженню (частини перша, друга статті 261 Господарського процесуального кодексу України), і така неможливість оскарження має бути констатована в силу відповідного припису закону, зокрема, відповідно до частини третьої статті 154 Господарського процесуального кодексу України судовий наказ оскарженню в апеляційному порядку не підлягає або частини шостої статті 5 Кодексу України з процедур банкрутства про те, що ухвала про прийняття до розгляду заяви про затвердження плану санації оскарженню не підлягає. У даному випадку оскаржується ухвала Господарського суду Одеської області від 26.03.2024, якою вирішено: « 1.Розгляд заяви боржника ТОВ "СОФА ЛТД" (вх. №3-209-24) про відсторонення арбітражного керуючого Дарієнка В.Д. від виконання повноважень розпорядника майна ТОВ «Софа ЛТД» призначити на "18" квітня 2024 року о 10:40. 2. ~~~Зобов`язати надати суду: Розпорядника майна арбітражного керуючого Дарієнка В.Д. звіт про поведену роботу; відзив на заяву ТОВ «Софа ЛТД» про відсторонення арбітражного керуючого Дарієнка В.Д. від виконання повноважень розпорядника майна . Боржника: - Забезпечити явку в судове засідання директора ТОВ «Софа ЛТД» ОСОБА_1 та представника ТОВ «Софа ЛТД» адвоката Ялова Олексія Олексійовича. - Надати суду оригінал договору про надання правничої допомоги ~~~від 01.07.2023р., укладеного між ТОВ «Софа ЛТД» в особі директора Яцковського С.І. ~~~та адвокатом Яловим Олексієм Олексійовичем.» Зі змісту оскаржуваної ухвали Господарського суду Одеської області від 26.03.2024 у справі №916/2786/23 вбачається, що остання постановлена судом першої інстанції відповідно до положень Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду заяви арбітражного керуючого та фактично стосується питання забезпечення судом повного і всебічного з`ясування обставин справи в частині наявності у адвоката Ялова О.О. повноважень на представництво ТОВ «Софа ЛТД». Отже, вищенаведена ухвала, з огляду на її спрямованість, є універсальною, адже у Кодексі України з процедур банкрутства відсутня окрема норма, що передбачала б вирішення питань, за результатами розгляду яких місцевим господарським судом було постановлено оскаржувану ухвалу, виключно у справах про банкрутство за нормами цього Кодексу. Таким чином, враховуючи те, що ухвала Господарського суду Одеської області від 26.03.2024 у справі №916/2786/23 в силу приписів статті 255 Господарського процесуального кодексу України не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, Південно-західний апеляційний господарський суд дійшов висновку про повернення апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Софа ЛТД» на ухвалу Господарського суду Одеської області від 26.03.2024 по справі №916/2786/23 на підставі пункту 4 частини п`ятої статті 260 цього Кодексу. Керуючись ст.ст. 232-235, 254, 255, 260 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд, - У Х В А Л И В: Повернути апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Софа ЛТД» на ухвалу Господарського суду Одеської області від 26.03.2024 по справі №916/2786/23. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду. Додаток: апеляційна скарга з доданими документами на 11 аркушах на адресу апелянта. Головуючий ~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~К.В. Богатир Судді:~~~~~~~~~~ ~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~С.В. Таран ~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~І.Г. Філінюк