Справа № 193/1339/24

ЄУН 193/1339/24 Провадження 1-кп/193/112/24 В И Р О К іменем України 23 серпня 2024 року Софіївський районний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участі: секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду у сел. Софіївка Криворізького району Дніпропетровської області кримінальне провадження № 12024041580000119 від 18.06.2024 відносно: ОСОБА_3 , народженого ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Одеса, громадянина України, з повною загальною середньою освітою, розлученого, не працюючого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, за його обвинуваченням у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, за участі сторін кримінального провадження: прокурора ОСОБА_4 , потерпілої ОСОБА_5 , обвинуваченого ОСОБА_3 (у режимі відеоконференції), захисника ОСОБА_6 (у режимі відеоконференції), В С Т А Н О В И В: Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним. 18.06.2024, близько 08:15 год., водій ОСОБА_3 , керуючи у технічно справному стані автопоїздом у складі вантажного автомобіля «Renault Premium 440», державний номер НОМЕР_1 , з напівпричепом «Wielton NS34P», державний номер НОМЕР_2 , на автодорозі Н-11 сполученням «Дніпро-Миколаїв», 54 км. + 400 м., у межах населеного пункту с. Вишневе Криворізького району Дніпропетровської області, з м. Дніпра у напрямку м. Кривого Рогу, зі швидкістю близько 87 км/год., усупереч вимогам п.п. 12.4 та 14.6 (а) Правил дорожнього руху України, не вибрав безпечну швидкість руху та порушив правила проїзду перехресть, здійснивши обгін на перехресті, виїхав на зустрічну смугу руху, у результаті чого допустив зіткнення правою боковою частиною свого вантажного автомобіля із лівою передньою частиною легкового автомобіля «ВАЗ 21013», державний номер НОМЕР_3 , під керуванням водія ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який до цього рухався у попутному напрямку та завчасно увімкнув покажчик повороту ліворуч і у цей самий час здійснював маневр повороту на перехресті ліворуч на вулицю Татарця в с. Вишневе Криворізького району Дніпропетровської області. В результаті дорожньо-транспортної пригоди водій автомобіля «ВАЗ 21013», державний номер НОМЕР_3 , ОСОБА_7 , відповідно до висновку експерта № 1308 від 09.07.2024, зазнав такі тілесні ушкодження, а саме: сукупна травма тіла: відкрита непроникаюча черепно-мозкова травма: синець нижнього повіка лівого ока, рана лівої лобно-скроневої області, крововилив у м`які тканини голови лівої лобно-скроневої області, перелом кісток склепіння та основи черепа (лівої скроневої кістки, лівого великого крила клиноподібної кістки), крововилив під тверду мозкову оболонку правої тім`яно - потиличної області, крововилив під м`яку мозкову оболонку головного мозку правої тім`яно-потиличної області; тупа травма грудної клітки: переломи 1-3 ребер справа, правобічний пневмоторакс, переломи 1-10 ребер ліворуч, лівобічний гемопневмоторакс, перелом лівої лопатки, рани обох кистей, яка ускладнилась набряком головного мозку, нерівномірним кровонаповненням внутрішніх органів, від яких 22.06.2024 о 04:00 год. помер у реанімаційному відділенні КП «Криворізька клінічна лікарня №2». Порушення водієм вантажного автомобіля «Renault Premium 440», д/н НОМЕР_1 , ОСОБА_3 вимог дорожньої розмітки 1.1, та п. 14.6 (а) Правил дорожнього руху України перебувають у прямому причинному зв`язку із даною дорожньо-транспортною пригодою та настання наслідків у вигляді смерті потерпілого ОСОБА_7 . Таким чином, ОСОБА_3 вчинив злочин, передбачений ч. 2 ст. 286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілому. Позиція обвинуваченого. У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 повністю визнав себе винним у вказаному злочині та повністю підтвердив фактичні обставини справи зазначені в обвинувальному акті, зокрема пояснив, що 18.06.2024, вранці він керував вантажним автомобілем «Renault Premium 440», д/н НОМЕР_1 , та буксирував з напівпричеп «Wielton NS34P», д/н НОМЕР_2 , на автодорозі Н-11 сполученням «Дніпро-Миколаїв», у межах населеного пункту с. Вишневе Криворізького району Дніпропетровської області, грубо порушив ПДР України, зокрема здійснив обгін на перехресті у зв`язку з чим не дав можливість завершити маневр повороту ліворуч легковому автомобілю «ВАЗ 21013», д/н НОМЕР_3 , який до цього їхав попереду нього у попутному напрямку і завчасно увімкнув лівий покажчик повороту. У цій ДТП постраждав водій "ВАЗ" ОСОБА_7 , який від отриманих тяжких травм згодом помер у лікарні. Наголосив, що ним повністю відшкодована потерпілій моральна шкода. У вчиненому злочині щиро розкаявся, засуджує свій вчинок, пояснив, що він працює водієм вантажних транспортних засобів з 1979 року (45 років), але вперше з ним сталася така трагедія на дорозі. Просив суд його суворо не карати, зокрема не позбавляти його волі та не застосувати до нього додаткове покарання у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами, оскільки він працює водієм і дохід від цієї роботи є єдиним його заробітком для забезпечення власного існування. Докази на підтвердження встановлених судом обставин. Потерпіла ОСОБА_5 у судовому засіданні пояснила, що загиблий у наслідок ДТП ОСОБА_7 є її чоловіком. Обвинуваченим ОСОБА_3 повністю відшкодована їй матеріальна та моральна шкода, відтак жодних претензій до нього вона не має. Останній попросив вибачення у неї і вона прийняла їх. Потерпіла просила суворо не карати обвинуваченого, зокрема не призначати йому покарання пов`язане з ізоляцією від суспільства і не позбавляти його права керування транспортними засобами, про що вона також надала суду відповідну письмову заяву. Зважаючи на те, що у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 у повному обсязі визнав свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому органом досудового розслідування злочину за обставин, викладених у обвинувальному акті. Тож, беручи до уваги, що прокурор також не оспорював фактичні обставини провадження, і судом встановлено, що учасники судового провадження, у тому числі обвинувачений і потерпілий правильно розуміють зміст цих обставин. При цьому суд роз`яснив обвинуваченому та потерпілому положення ч. 3 ст. 349 КПК України про те, що у такому випадку останні будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини провадження в апеляційному порядку. Вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються, та вирішив обмежитися допитом обвинуваченого та потерпілого, дослідженням характеризуючи матеріалів, що стосуються обвинуваченого, вартості процесуальних витрат, долі заходів забезпечення кримінального провадження та речових доказів. Суд також пересвідчився в добровільності позиції обвинуваченого та не знайшов підстави вважати, що останній себе обмовляє або в інший спосіб викривлює визнані ним у судовому засіданні обставини, чи визнає їх під примусом. Стаття Закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за злочин, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений. Встановлені обставини вказують на те, що обвинувачений ОСОБА_3 під час керування вантажним транспортним засобом «Renault Premium 440», д/н НОМЕР_1 , з напівпричепом «Wielton NS34P», д/н НОМЕР_2 , унаслідок порушення вимог дорожньої розмітки 1.1. та п. 14.6 (а) Правил дорожнього руху України, допустив зіткнення з автомобілем «ВАЗ 21013», д/н НОМЕР_3 , під керуванням потерпілого ОСОБА_7 , який від отриманих тілесних ушкоджень загинув через чотири дні у лікарні, чим вчинив злочин і підлягає відповідальності за ч. 2 ст. 286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілому. Обставини, які пом`якшують або обтяжують покарання. Обставинами, які, відповідно до ст. 66 КК України, пом`якшують покарання обвинуваченому, суд визнає його щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину та добровільне відшкодування завданих збитків. Обставиною, яка обтяжує покарання обвинуваченому, згідно до вимог ст. 67 КК України, суд визнає тяжкі наслідки завдані злочином. Мотиви призначення покарання. Призначаючи міру покарання ОСОБА_3 , суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України є тяжким злочином, характер та ступінь суспільної небезпечності скоєного кримінального правопорушення, яке за формою вини відноситься до категорії необережних злочинів, обставини за яких вчинене обвинуваченим кримінальне правопорушення, зокрема те, що ОСОБА_3 грубо порушив вимоги правил безпеки дорожнього руху та те, що протиправні дії обвинуваченого призвели до летальних наслідків для потерпілого. Суд також враховує особу обвинуваченого, який вперше притягується до кримінальної відповідальності, його соціальне та матеріальне становище, який є пенсіонером, до скоєння злочину мав постійне місце роботи пов`язане з вантажними перевезеннями, має постійне місце проживання, задовільний стан здоров`я, у лікарів нарколога та психіатра на обліку не перебуває, розлучений, його соціально - психологічні риси, який за попереднім місцем роботи ТОВ «Аркас Логістікс Україна» характеризувався винятково як зразковий працівник, ПДР під час виконання своїх службових обов`язків з перевезення вантажу не порушував, до будь-яких видів відповідальності не притягувався, також добре характеризується сусідами за постійним місцем проживання, за наявності обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання, суд вважає за необхідне та достатнє призначити ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі на строк, що ближче до мінімальної межі, визначеної санкцією ч. 2 ст. 286 КК України. Підстав для застосування відносно обвинуваченого ОСОБА_3 положень ст.69 КК України судом не встановлено. При цьому суд приймає до уваги обставини вчинення злочину, зокрема те, що обвинувачений місце ДТП не покидав, на момент його вчинення був тверезий, усвідомив скоєне, визнав свою провину, відшкодував дружині загиблого потерпілого під час судового розгляду всі завдані збитки, враховуючи позиції прокурора і потерпілої, суд дійшов висновку про можливість виправлення обвинуваченого ОСОБА_3 без ізоляції його від суспільства і, на підставі положень ст.75 КК України, приймає рішення про його звільнення від відбування покарання з випробуванням та покладенням на нього обов`язків, передбачених ст.76 КК України. Вирішуючи питання про призначення обвинуваченому додаткового покарання, передбаченого санкцією ч. 2 ст. 286 КК України у виді позбавлення права керувати транспортними засобами, суд враховує, що основна професія обвинуваченого це водій вантажних автотранспортних засобів, на посаді якої він працює з 1979 року, і цей вид діяльності є єдиним джерелом доходу останнього, а тому з огляду на позицію прокурора та потерпілої, які просили не позбавляти ОСОБА_3 прав керування транспортними засобами, суд вважає за можливе не призначати обвинуваченому відповідного додаткового покарання. Враховуючи викладене, на переконання суду, призначене ОСОБА_3 покарання відповідатиме у достатній мірі загальним засадам його призначення, встановленим КК України, і відповідає принципам законності, індивідуалізації та справедливості, не виходить за межі дискреційних повноважень суду щодо призначення покарання та прийняття рішення про звільнення від його відбування. Таке покарання ґрунтується на вимогах статей 50 і 65 КК України, згаданих вище принципах, є необхідним і цілком достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження нових злочинів. Вирішення інших питань під час ухвалення вироку Запобіжний захід до ОСОБА_3 в межах кримінального провадження не застосовувався, підстав для його застосування на час набрання вироком законної сили суд теж не вбачає. В порядку ч.2 ст.124 КПК України, у зв`язку з ухваленням обвинувального вироку відносно ОСОБА_8 , з останнього слід стягнути на користь держави всі процесуальні витрати, які понесені на проведення експертиз у цьому кримінальному провадженні. Відтак, з обвинуваченого ОСОБА_3 підлягають стягненню на користь держави витрати на залучення експерта під час проведення: судової інженерно-транспортної експертизи за № СЕ 19/112-24/9536-ІТ від 23.07.2024 у розмірі 1514,56 грн.; судових експертиз технічного стану транспортних засобів за № СЕ-19/104-24/28147-ІТ від 22.07.2024 у розмірі 3029,12 грн., за № СЕ-19/104-24/28151-ІТ від 24.07.2024 у розмірі 2271,84 грн., за № СЕ-19/104-24/28137-ІТ від 17.07.2024 у розмірі 2271,84 грн. та за № СЕ-19/104-24/28143-ІТ від 17.07.2024 у розмірі 2271,84 грн.), що у сумі складає 11 359,20 грн. Також, згідно з положенням ч. 4 ст. 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Так, під час досудового розслідування цього кримінального провадження за ухвалами слідчого судді Софіївського районного суду Дніпропетровської області від 21.06.2024 було накладений арешт на транспортні засоби (речові докази), які приймали участь у ДТП, а саме: на легковий автомобіль «ВАЗ 21013», д/н НОМЕР_3 , 1981 року випуску, зеленого кольору, який належить на праві власності ОСОБА_9 та перебував у фактичному користуванні загиблого потерпілого ОСОБА_7 , а також на вантажний автомобіль «Renault Premium 440», д/н НОМЕР_1 , 2008 року випуску, синього кольору, з напівпричепом «Wielton NS34P», д/н НОМЕР_2 , 2008 року випуску, синього кольору, які належать ТОВ «Аркас Логістікс Україна» та якими у момент ДТП керував обвинувачений ОСОБА_3 . Судом встановлено, що підстав для конфіскації цих транспортних засобів не має, а тому накладений на них арешт підлягає скасуванню. При цьому зважаючи на те, що автомобіль «ВАЗ 21013», д/н НОМЕР_3 , перебуває у фактичному володінні саме потерпілого ОСОБА_7 , то після його смерті його слід повернути саме його дружині - ОСОБА_5 . Долю речових доказів вирішити у відповідності до приписів п. 5 ч. 9 ст. 100 КПК України. Керуючись ст. 369-371,373-376 КПК України, суд У Х В А Л И В: ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України і призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки без позбавлення права керування транспортними засобами. На підставі положень ст. 75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_3 від відбування покарання, якщо він протягом іспитового строку тривалістю 2 (два) роки не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає обов`язки, передбачені п. 2 ч. 3, п. 2 та п.1 ч. 1ст. 76 КК України, що на нього покладаються, а саме: 1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; 2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання або роботи; 3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації. Запобіжний захід ОСОБА_3 на час набрання вироком законної сили не обирати. Скасувати арешт, накладений за ухвалами слідчого судді Софіївського районного суду Дніпропетровської області від 21.06.2024 на речові докази у справі, а саме: - автомобіль «ВАЗ 21013», д/н НОМЕР_3 , 1981 року випуску, зеленого кольору, який належить на праві власності ОСОБА_9 , що зберігається на території відділення поліції № 9 Криворізького РУП ГУ НП в Дніпропетровській області, який повернути потерпілій ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; - вантажний автомобіль «Renault Premium 440», д/н НОМЕР_1 , 2008 року випуску, синього кольору, з напівпричепом «Wielton NS34P», д/н НОМЕР_2 , 2008 року випуску, синього кольору, власником яких являється ТОВ «Аркас Логістікс Україна» (вул. Успенська, 39 офіс 4, Приморський район, м. Одеса), що перебувають на майданчику тимчасового зберігання великогабаритних ТЗ за адресою: АДРЕСА_2 , - передати уповноваженому представникові ТОВ «Аркас Логістікс Україна» м.т. НОМЕР_4 . Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави витрати за проведення судових експертиз (судової інженерно-транспортної експертизи за № СЕ 19/112-24/9536-ІТ від 23.07.2024 у розмірі 1514,56 грн.; судових експертиз технічного стану транспортних засобів за № СЕ-19/104-24/28147-ІТ від 22.07.2024 у розмірі 3029,12 грн., за № СЕ-19/104-24/28151-ІТ від 24.07.2024 у розмірі 2271,84 грн., за № СЕ-19/104-24/28137-ІТ від 17.07.2024 у розмірі 2271,84 грн. та за № СЕ-19/104-24/28143-ІТ від 17.07.2024 у розмірі 2271,84 грн.), що у сумі складає 11 359 (одинадцять тисяч триста п`ятдесят дев`ять) гривень 20 коп. Матеріали кримінального провадження № 12024041580000119 від 18.06.2024 залишити при обвинувальному акті з подальшим зберіганням у судовій справі №193/1339/24 (провадження №1-кп/193/112/24). Вирок може бути оскаржений до Дніпровського апеляційного суду через Софіївський районний суд Дніпропетровської області шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення. Відповідно до ч. 2 ст. 394 КПК України цей вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України. Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Інші учасники судового провадження теж мають право отримати в суді копію вироку. Суддя ОСОБА_1