Справа № 334/10085/24

Дата документу 20.02.2025 Справа № 334/10085/24 ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЄУН 334/10085/24 Головуючий у І інстанції: Добрєв М.В. Провадження №~22-ц/807/450/25-2~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ Суддя-доповідач: Поляков О.З. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 20 лютого 2025 року ~ ~ ~ ~ м. Запоріжжя Колегія суддів судової палати з цивільних справ Запорізького апеляційного суду у складі: Головуючого: ~ ~ ~ ~ Полякова О.З., суддів: Кухаря С.В., Онищенка Е.А., розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 в особі представника адвоката Келембета Олександра Миколайовича на ухвалу Ленінського районного суду м.~Запоріжжя від 08 січня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Акціонерне товариство «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Юніт Фонд», Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Кепітал Менеджмент», Акціонерне товариство «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Акцент», Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія з управліннями активами «Клевер Кепітал» про поділ спільного майна подружжя,- В С Т А Н О В И Л А: У грудні 2024 року ОСОБА_1 звернулась з позовом до ОСОБА_2 треті особи: АТ «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Юніт Фонд», ТОВ «Юніт Кепітал Менеджмент», АТ «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Акцент», ТОВ «Компанія з управліннями активами «Клевер Кепітал», в якому просила поділити спільне майно подружжя. В обґрунтування позову зазначала, що 26 листопада 2024 року ОСОБА_2 звернувся до Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя з позовом до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу. Вказана обставина зумовила необхідність врегулювання між сторонами питання поділу спільного майна подружжя, набутого під час перебування в зареєстрованому шлюбі. За час перебування в зареєстрованому шлюбі позивачем та відповідачем було набуто у спільну сумісну власність таке майно. 1. Апартаменти, загальною площею 92,8 кв.м., житлова площа 53,5 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 , придбана на підставі договору купівлі-продажу від 26.04.2023 року, посвідченого Сліпченко А.В., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, право власності зареєстровано за Відповідачем, ринкова вартість - 8 838 213,00 грн; 2. Квартира, загальною площею 164,2 кв.м., житлова площа 99,8 кв.м., за адресою: АДРЕСА_2 , придбана на підставі договору купівлі-продажу від 17.09.2018 року, посвідченого Вовк 1.1, приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу, право власності зареєстровано за Позивачем та за Відповідачем ринкова вартість - 10 414 629,00 грн; 3. Машиномісце № 47 в приміщенні № 36, загальною площею 19,3 кв.м., за адресою АДРЕСА_3 , придбано на підставі договору купівлі-продажу від 01.10.2018 року, посвідченого Вовк І.І, приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу, право власності зареєстровано за Відповідачем, ринкова вартість - 535 340,00 грн; 4. Машиномісце № 24 в приміщенні № 36, загальною площею 18,3 кв.м., за адресою АДРЕСА_3 , придбано на підставі договору купівлі-продажу від 01.10.2018 року, посвідченого Вовк І.І, приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу, право власності зареєстровано за Позивачем, ринкова вартість - 507 602,00 грн; 5. Машиномісце АДРЕСА_4 , придбано на підставі договору купівлі-продажу від 03.11.2016 року, посвідченого Щербиною В.С. приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу, право власності зареєстровано за Позивачем, ринкова вартість - 563 078,00 грн.; 6. Незавершена будівництвом квартира загальною площею 71,6 кв.м., за адресою: АДРЕСА_5 , майнові права набуті 17.09.2021 року на підставі інвестиційного договору Відповідачем, інвестиційна вартість - 4 555 540,47 грн.; 7. Незавершена будівництвом квартира загальною площею 50,7 кв.м., за адресою: АДРЕСА_6 , майнові права набуті 17.09.2021 року на підставі інвестиційного договору Позивачем, інвестиційна вартість - З 454 947,17 грн.; 8. Незавершене будівництвом машиномісце № 3-152, загальна площа 13,8 кв.м., майнові права набуті 17.09.2021 року на підставі попереднього договору купівлі-продажу машиномісця Відповідачем, інвестиційна вартість - 744 014,88 грн.; 9. Незавершене будівництвом машиномісце № 3-151, загальна площа 13,8 кв.м., майнові права набуті 17.09.2021 року на підставі попереднього договору купівлі-продажу машиномісця Позивачем, інвестиційна вартість - 612 012,24 грн. Оскільки ОСОБА_1 не вдалось досягнути згоди щодо врегулювання питань поділу майна з ОСОБА_2 в позасудовому порядку, вона вимушена звернутись до суду з метою захисту своїх прав. Посилаючись на означені обставини, ОСОБА_1 просила суд: - визнати за ОСОБА_1 майнові права~на об`єкт~незавершеного будівництва~-~квартиру проектний~номер 77~в житловому~будинку у~складі об`єкта:~«Будівництво житлово-офісного~комплексу з~об`єктами торгово-розважальної,~ринкової,~соціальної інфраструктури~та паркінгами~на АДРЕСА_7 загальною~площею 71,6~кв.м.,~права та~обов`язки інвестора,~які виникли~на підставі~інвестиційного договору~№ А0604/077~від 17.09.2021,~що був~укладений між~АТ «Закритий~недиверсифікований венчурний~корпоративний інвестиційний~фонд «Юніт~Фонд» від~імені,~в інтересах~та за~рахунок якого~на підставі~Договору №~06/08-~2018~про управління~активами корпоративного~інвестиційного фонду~від 06.08.2018діє ТОВ «Юніт Кепітал Менеджмент» та ОСОБА_2 ; -~визнати за~ ОСОБА_1 майнові~права на~об`єкт незавершеного~будівництва -~квартиру проектний~номер 156~в житловому~будинку у~складі об`єкта:~«Будівництво житлово-офісного~комплексу з~об`єктами торгово-розважальної,~ринкової,~соціальної інфраструктури~та паркінгами~на вул.~Сім`ї Хохлових,~8~у Шевченківському~районі міста Києва загальною площею 50,7 кв.м., права та обов`язки інвестора, які виникли на підставі інвестиційного договору № А0606/156 від 17.09.2021 року, що був укладений між Акціонерним товариством «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Юніт Фонд» від імені, в інтересах та за рахунок якого на підставі Договору № 06/08- 2018 про управління активами корпоративного інвестиційного фонду від 06.08.2018 діє ТОВ «Юніт Кепітал Менеджмент» та ОСОБА_1 ; - визнати за~ ОСОБА_1 майнові права на незавершене будівництвом машиномісце № 3-152, загальна площа 13,8 кв.м., яке знаходиться в Будинку (проектний номер А05), на -1 поверсі підземного паркінгу у складі об`єкта: «Будівництво житлово-офісного комплексу з об`єктами торгово-розважальної, ринкової, соціальної інфраструктури та паркінгами на вул. Сім`ї Хохлових, 8 у Шевченківському районі міста Києва», права та обов`язки покупця за попереднім договором купівлі-продажу машиномісця від 17.09.2021 року, посвідченого Матковською М.А., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, що був укладений між Акціонерним товариством «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Акцент» від імені, в інтересах та за рахунок якого на підставі Договору про управління активами корпоративного інвестиційного фонду № 07/03-2017/1 від 07.03.2017 року діє Товариство з обмеженою діяльністю «Компанія з управління активами «Клевер Кепітал» та ОСОБА_2 ; - визнати за ОСОБА_1 майнові права на незавершене будівництво машиномісце № 3-151, загальна площа 13,8 кв.м., яке знаходиться в Будинку (проектний номер А05), на -1 поверсі підземного паркінгу у складі об`єкта: «Будівництво житлово-офісного комплексу з об`єктами торгово-розважальної, ринкової, соціальної інфраструктури та паркінгами на вул. Сім`ї Хохлових, 8 у Шевченківському районі міста Києва», права та обов`язки покупця за попереднім договором купівлі-продажу машиномісця від 17.09.2021 року, посвідченого Матковською М.А., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, що був укладений між Акціонерним товариством «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Акцент» від імені, в інтересах та за рахунок якого на підставі Договору про управління активами корпоративного інвестиційного фонду № 07/03-2017/1 від 07.03.2017 року діє Товариство з обмеженою діяльністю «Компанія з управління активами «Клевер Кепітал» та ОСОБА_1 ; - визнати за ОСОБА_1 право власності на автомобіль Skoda Oktavia 1968 2018 року випуску; - визнати за ОСОБА_2 право власності на апартаменти, загальною площею 92,8 кв.м., житлова площа 53,5 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 ; - визнати за ОСОБА_2 право власності на квартиру загальною площею 164,2 кв.м., житлова площа 99,8 кв.м., за адресою: АДРЕСА_2 ; - визнати за ОСОБА_2 право власності на машиномісце № НОМЕР_1 в приміщенні № НОМЕР_2 , загальною площею 19,3 кв.м., за адресою АДРЕСА_3 ; - визнати за ОСОБА_2 право власності на машиномісце № НОМЕР_3 в приміщенні № НОМЕР_2 , загальною площею 18,3 кв.м., за адресою АДРЕСА_3 ; - визнати за ОСОБА_2 право власності на машиномісце № НОМЕР_4 в паркінгу житлового будинку в приміщенні № 108, загальною площею 20,3 кв.м., за адресою АДРЕСА_8 ; - визнати за ОСОБА_2 право власності на автомобіль Audi RS6 3996, 2024 року випуску; - визнати за ОСОБА_2 право власності на автомобіль Porsche Macan 2997, 2017 року випуску; - визнати за ОСОБА_2 право власності на автомобіль Skoda Oktavia 1968 2006 року випуску; - визнати за ОСОБА_2 право власності на мотоцикл Geon X-road 202 199 2019 року випуску; - стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 в якості компенсації нерівності часток при поділі спільного майна грошові кошти в сумі 10159 229,80 грн. Судові витрати просила покласти на відповідача. Ухвалою Ленінського~районного суду~м.~Запоріжжя від~08~січня 2025~року справу передано на розгляд за підсудністю до Київського районного суду м. Одеси. Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, ОСОБА_1 в особі представника адвоката Келембета О.М. подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, неправильне застосування норм матеріального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати ухвалу Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 08 січня 2025 року, направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду. В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про передачу вищевказаної справи на розгляд за підсудністю до Київського районного суду м. Одеса, оскільки найвищу вартість має квартира за адресою: АДРЕСА_2 , ринкова вартість якої складає 10414629~грн. Вказаний об`єкт знаходиться в Дніпровському районі м.~Запоріжжя, що визначає територіальну підсудність цього спору до територіальної юрисдикції Ленінського районного суду м.~Запоріжжя. Ухвалою Запорізького апеляційного суду відкрито апеляційне провадження за вищезазначеною апеляційною скаргою та призначено справу до апеляційного розгляду без повідомлення учасників справи в порядку ч. 2 ст. 369 ЦПК України. Згідно з ч. 13 ст.~7~ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. За приписами ч. 2 ст.~369~ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37-40 частини першої статті 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Оскаржувана ухвала суду першої інстанції у цій справі входить до переліку ухвал, які розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (п. 9 ч. 1 ст. 353 ЦПК України). У своєму відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_2 в особі представника адвоката Бєліка А.С. заперечує проти доводів апеляційної скарги, вважає правильним висновок суду першої інстанції про направлення справи за підсудністю до Київського районного суду м. Одеси, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, оскаржувану ухвалу без змін. Заслухавши доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, судова колегія вважає, що апеляційну скаргу слід частково задовольнити з огляду на таке. Відповідно до п. 6 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Згідно з п. 4 ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали. Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Зазначеним вимогам оскаржувана ухвала суду не відповідає. Так, передаючи справу на розгляд за підсудністю до Київського районного суду м. Одеси, суд першої інстанції виходив з того, що квартира за адресою: АДРЕСА_2 , хоч і має найдорожчу вартість згідно з наданою оцінкою серед усіх об`єктів нерухомості, заявлених у позовних вимогах, проте не може бути взята до уваги під час визначення підсудності цивільної справи у порядку ст. 30 ЦК України, оскільки не є об`єктом поділу. За висновком суду, ця квартира була придбана за Договором купівлі продажу від 12 вересня 2018 року з одночасним розподілом часток по як часткова приватна власність, тому для визначення підсудності, слід виходити з оцінки наступного найдорожчого об`єкта нерухомості квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , яка згідно з висновком оцінки майна № 94-24 від 04.12.2024 оцінена в 8838213 грн, який став визначальним для вирішення цього питання. Проте, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на таке. У~статті 124 Конституції України~закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи. За~статтею 125 Конституції України~судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом. За вимогами частини першої статті 18 Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» суди спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення. З метою якісної та чіткої роботи судової системи міжнародним і національним законодавством передбачено принцип спеціалізації судів. Система судів загальної юрисдикції є розгалуженою. Судовий захист є основною формою захисту прав, інтересів та свобод фізичних і юридичних осіб, державних та суспільних інтересів. Відповідно до ч. 1 ст. 30 ЦПК України~позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов`язані між собою позовні вимоги пред`явлені одночасно щодо декількох об`єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об`єкта, вартість якого є найвищою. Виключна підсудність - особливий вид територіальної підсудності, який забороняє застосування інших видів територіальної підсудності (загальної, альтернативної або підсудність пов`язаних між собою вимог). Це пояснюється особливостями справ, на які така підсудність поширюється, і направлено на створення сприятливих умов для розгляду справи й виконання судового рішення. Вимоги щодо виключної підсудності унеможливлюють застосування інших правил підсудності, крім тих, які встановлені процесуальним законом для відповідної категорії справ. Правила виключної підсудності, визначені ч. 2 ст. 30 ЦПК України, які застосовуються до позовів з приводу нерухомого майна, стосуються: будь-яких вимог, пов`язаних з правом особи на нерухоме майно (земельні ділянки, будинки, квартири, тощо), речових (майнових) прав на власне чи чуже нерухоме майно (право володіння, користування, тощо), а також поділ нерухомого майна, що перебуває в спільній власності, визнання недійсним договору купівлі - продажу будинку, розірвання договору оренди нерухомого майна у зв`язку з невиконанням стороною договору, переводу прав покупця нерухомого майна, стягнення заборгованості з орендної плати та користування нерухомим майном тощо. Крім того,~згідно зч. 1 ст.~4~ЦПК України та ст.15~ЦК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина друга~статті 12 ЦПК України). Відповідно до~статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього~Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Таким чином, обов`язок щодо доказування покладений на сторони у справі, у тому числі на позивача щодо доведення обставин, які мають значення для справи і на які він посилається як на підставу своїх вимог, тому суд повинен роз`яснити сторонам їхні процесуальні права щодо подання доказів та в подальшому вирішити спір на підставі наявних у матеріалах справи доказів і встановлених обставин. Відповідно до~п.1~ч.~1~ст.~189~ЦПК України остаточне~визначення предмета~спору та~характеру спірних~правовідносин,~позовних вимог~та складу часників судового процесу є завданням підготовчого провадження. Таким чином, на стадії відкриття провадження у справі, суд не має давати оцінку доказам, наданим сторонами, та вирішувати питання щодо доцільності тих чи інших позовних вимог. Проте, в оскаржуваній ухвалі суд першої інстанції здійснив висновки щодо квартири за адресою: АДРЕСА_2 , зазначивши, що вона хоч і має найдорожчу вартість згідно з наданою оцінкою серед усіх об`єктів нерухомості, заявлених у позовних вимогах, проте не може бути взята до уваги під час визначення підсудності цивільної справи у порядку ст. 30 ЦК України, оскільки не є об`єктом поділу. За висновком суду, ця квартира була придбана за Договором купівлі продажу від 12 вересня 2018 року з одночасним розподілом часток по як часткова приватна власність. Таким чином, суд першої інстанції вдався до оцінки доказів та доцільності заявлених позовних вимог щодо одного з об`єктів майна, зазначеного у позовній заяві, що є неприпустимим на стадії відкриття провадження у справі. Колегія суддів зауважує, що позовна заява ОСОБА_1 не містить вимог про визнання за нею права власності ні на квартиру за адресою: АДРЕСА_2 ні на квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , висновком щодо оцінки якої взяв до уваги суд першої інстанції, вирішуючи направити справу за підсудністю до Київського районного суду м. Одеси. ОСОБА_1 просить суд визнати право власності ОСОБА_2 , зокрема, на обидва вищезазначені об`єкти нерухомості, що свідчить про відсутність її претензій до відповідача в цій частині, а тому оцінка жодних із цих об`єктів не є визначальною для вирішення питання про підсудність справи. Суд першої інстанції наведеного не врахував та помилково направив справу за підсудністю до Київського районного суду м. Одеси. Відповідно до п.п. 1, 4 ч. 1 ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали. Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги частково знайшли своє підтвердження, висновок суду першої інстанції про направлення справи на розгляд до Київського районного суду м. Одеси, є таким, що не відповідає процесуальним вимогам, тому згідно з вимогами ст. 379 ЦПК України, ухвалу слід скасувати та направити матеріали справи до суду першої інстанції для продовження розгляду. Керуючись ч. 13 ст. 7, ст. 367, ч. 1 ст. 369, ст.ст. 379, 381, 382, 384 ЦПК України, колегія суддів,- П О С Т А Н О В И Л А : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 в особі представника адвоката Келембета Олександра Миколайовича задовольнити частково. Ухвалу Ленінського~районного суду~м.~Запоріжжя~від 08~січня 2025~року скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови. Повна постанова складена 20 лютого 2025 року. Головуючий: Судді: