Справа № 504/1943/25

Справа № 504/1943/25 Номер провадження 2/504/2562/25 УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 20.05.2025 с-ще Доброслав ~Суддя Доброславського районного суду Одеської області Вінська Н.В., вирішуючи питання про відкриття провадження за позовом ГО «Товариство «Восток» до ПП «Південьпарксервіс» про стягнення завданої шкоди, - В С Т А Н О В И В: Позивач звернувся до суду з позовною заявою до ПП «Південьпарксервіс» про сум завданої шкоди у розмірі 707520 грн.. Дослідивши матеріали заяви, приходжу до висновку про відмову у відкритті провадження у справі, виходячи з наступного. Відповідно до~ст. 19 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: наказного провадження; позовного провадження (загального або спрощеного); окремого провадження. Статтею 124 Конституції України~передбачено, що юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі. Це означає, що право особи на звернення до суду не може бути обмеженим. Тобто, юрисдикція виникає там, де є спір про право. Предметом юрисдикції є суспільні відносини, які виникають у зв`язку з вирішенням спору. Поняття юрисдикції безпосередньо пов`язано з процесуальним законодавством. Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є предмет спору, характер спірних матеріальних правовідносин і їх суб`єктний склад, а також пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ. Предметна юрисдикція - це розмежування компетенції судів, які розглядають справи за правилами цивільного, кримінального, господарського й адміністративного судочинства. Кожен суд має право розглядати і вирішувати тільки ті справи (спори), які віднесені до його відання, тобто діяти в межах установленої законом компетенції. Як вбачається з позовної заяви між ГО «Товариство «Восток» та ПП «Південьпарксервіс» існує спір, щодо відшкодування завданої неправомірними діями шкоди. Тобто, даний спір виник між позивачем та відповідачем суб`єктами господарювання. Відповідно до ч. 1~ст. 20 Господарського процесуального кодексу України, господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема інші справи у спорах між суб`єктами господарювання. За приписами частини першої~статті 2 ГПК України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних зі здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Відповідно до ч. 1, 2, 3~статті 4 ГПК України, право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. До господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб. Отже, ознаками господарського спору, який належить до юрисдикції господарського суду, є, зокрема, участь у спорі суб`єкта господарювання, наявність між сторонами господарських відносин, врегульованих Цивільним та~Господарським кодексами України~(далі -~ЦК України~та~ГК України), іншими актами господарського і цивільного законодавства, а також спору про право, що виникає з відповідних відносин, наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом, відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції. Предметна та суб`єктна юрисдикція господарських судів, тобто сукупність повноважень господарських судів щодо розгляду справ, віднесених до їх компетенції, визначена~статтею 20 ГПК України. Відповідно до пункту 2 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду кримінальних і цивільних справ від 01.03.2013 року №3 «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» судам надані наступні роз`яснення, що вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суди повинні перевірити належність справ до їх юрисдикції та підсудності. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом. Відповідно до пункту 2~постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 24.10.2011 року №10 «Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам»~роз`яснене наступне. З огляду на приписи частини третьої~статті 22 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», згідно з якими місцеві господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають з господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені процесуальним законом до їх підсудності, та на вимоги статей~1, 4-1,~12 ГПК~господарські суди розглядають справи в порядку позовного провадження, коли склад учасників спору відповідає приписам~статті 1 ГПК, а правовідносини, з яких виник спір, мають господарський характер. При вирішенні питання про те, чи є правовідносини господарськими, а спір - господарським, слід виходити з визначень, наведених у~статті 3 Господарського кодексу України. Господарський спір підвідомчий господарському суду, зокрема, за таких умов: - участь у спорі суб`єкта господарювання; -наявність між сторонами, по-перше, господарських відносин, врегульованих~Цивільним кодексом України,~Господарським кодексом України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і, по-друге, спору про право, що виникає з відповідних відносин; - наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом; - відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції. Таким чином, господарські суди на загальних підставах вирішують усі спори між суб`єктами господарської діяльності. Оскільки зі змісту позовної заяви вбачається, що спір виник між суб`єктами господарювання а нормами~ЦПК України~не передбачений порядок вирішення заявлених спірних відносин між зазначеними суб`єктами, а відтак приходжу до висновку, що за суб`єктним складом сторін та сутністю спору дана справа підлягає розгляду господарськими судами у порядку, визначеному нормами~Господарського процесуального кодексу України. З огляду на викладене, приходжу до висновку про відмову у відкритті провадження у справі з підстав, передбачених п. 1 ч. 1~ст. 186 ЦПК України. Керуючись ст. ст.~19,~158,~186,~353 ЦПК України, суддя УХВАЛИВ: Відмовити у відкритті провадження у справі за позовною заявою ГО «Товариство «Восток» до ПП «Південьпарксервіс» про стягнення завданої шкоди. Ухвала може бути оскаржена протягом 15 днів з дня її проголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Одеського апеляційного суду. У разі оголошення вступної та резолютивної частини ухвали або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи строк оскарження ухвали обчислюється з дня складання її повного тексту. Суддя Вінська Н. В.