Справа № 674/602/25

Справа № 674/602/25 Провадження № 1-кп/674/101/25 УХВАЛА про вирішення клопотання обвинуваченого про повернення обвинувального акту прокурору 10 липня 2025 року ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~м.Дунаївці Дунаєвецький районний суд Хмельницької області в складі: судді ОСОБА_1 секретаря судового засідання ОСОБА_2 з участю прокурора ОСОБА_3 обвинуваченого ОСОБА_4 захисника ОСОБА_5 розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду м.Дунаївці Кам`янець-Подільського району Хмельницької області кримінальне провадження № 12024242060000446 від 01 листопада 2024 року по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.358, ч.4 ст.358 КК України, в с т а н о в и в : На розгляді Дунаєвецького районного суду Хмельницької області знаходиться кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.358, ч.4 ст.358 КК України. В підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 , через свого захисника ОСОБА_5 , заявив клопотання про повернення обвинувального акту прокурору на доопрацювання. Своє клопотання обвинувачений обґрунтовує тим, що обвинувальний акт не відповідає вимогам ст.291 КПК України. Так, в порушення вимог ч.1 ст.291 КПК України обвинувальний акт не відповідає статусу офіційного документу, оскільки на ньому немає печатки прокуратури. В порушення вимог п.4 ч.2 ст.291 КПК України в обвинувальному акті відсутні по батькові слідчого та прокурора. В порушення вимог п.5 ч.2 ст.291 КПК України обвинувальний акт не містить чіткого, конкретного та зрозумілого викладу фактичних обставин кримінального правопорушення та формулювання обвинувачення. Зокрема: не вказано, в чому полягає інкриміноване ОСОБА_4 підроблення, не вказано час, місце, спосіб вчинення кримінального правопорушення за ч.3 ст.383 КК України та не вказано коло осіб, що їх вчинили. Реєстр матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні містить недостовірні відомості, а саме: 1) в пункті 1 розділу ІІ зазначено, що відомості про кримінальне правопорушення внесені до ЄРДР - 27 вересня 2024 року, хоча в матеріалах кримінального провадження - 01 листопада 2024 року; 2) в пункті 5 розділу ІІ зазначено, що клопотання про накладення арешту на майно подано - 27 вересня 2024 року, хоча в матеріалах кримінального провадження - 01 листопада 2024 року; 3) в пункті 6 розділу ІІ зазначено, що тимчасове посвідчення військовозобов`язаного визнано речовим доказом - 27 вересня 2024 року, хоча в матеріалах кримінального провадження - 01 листопада 2024 року. В підготовчому судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 заперечив проти задоволення клопотання обвинуваченого про повернення обвинувального акту прокурору, посилаючись на необґрунтованість та безпідставність клопотання. Суд, заслухавши учасників судового провадження, вивчивши клопотання та обвинувальний акт, вважає наступне. Згідно п.3 ч.3 ст.314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти такі рішення: повернути обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурору, якщо вони не відповідають вимогам цього Кодексу. За змістом пункту 3 частини 3 статті 314 КПК України суд має право повернути обвинувальний акт прокурору, якщо він не відповідає вимогам Кримінального процесуального кодексу України, тобто за наявності таких порушень вимог процесуального закону, які перешкоджають призначенню справи до судового розгляду. Отже, повернення обвинувального акту прокурору передбачає не формальну невідповідність такого акту вимогам закону, а наявність в ньому таких недоліків, які перешкоджають суду призначити судовий розгляд. Згідно ч.4 ст.110 КПК України обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим у статті 291 цього Кодексу. Згідно ч.1 ст.291 КПК України обвинувальний акт складається слідчим, дізнавачем, після чого затверджується прокурором. Обвинувальний акт може бути складений прокурором, зокрема якщо він не погодиться з обвинувальним актом, що був складений слідчим, дізнавачем. Згідно ч.2 ст.291 КПК України обвинувальний акт має містити такі відомості: 1) найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер; 2) анкетні відомості кожного обвинуваченого (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); 3) анкетні відомості кожного потерпілого (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); 3-1) анкетні відомості викривача (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); 4) прізвище, ім`я, по батькові та займана посада слідчого, прокурора; 5) виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення; 6) обставини, які обтяжують чи пом`якшують покарання; 7) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням; 7-1) підстави застосування заходів кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, які прокурор вважає встановленими; 8) розмір витрат на залучення експерта (у разі проведення експертизи під час досудового розслідування); 8-1) розмір пропонованої винагороди викривачу; 9) дату та місце його складення та затвердження. Згідно ч.3 ст.291 КПК України обвинувальний акт підписується слідчим, дізнавачем та прокурором, який його затвердив, або лише прокурором, якщо він склав його самостійно. Згідно ч.4 ст.291 КПК України д о обвинувального акта додається: 1) реєстр матеріалів досудового розслідування; 2) цивільний позов, якщо він був пред`явлений під час досудового розслідування; 3) розписка підозрюваного про отримання копії обвинувального акта, копії цивільного позову, якщо він був пред`явлений під час досудового розслідування, і реєстру матеріалів досудового розслідування (крім випадку, передбаченого частиною другою статті 297-1 цього Кодексу); 4) розписка або інший документ, що підтверджує отримання цивільним відповідачем копії цивільного позову, якщо він був пред`явлений під час досудового розслідування не до підозрюваного; 5) довідка про юридичну особу, щодо якої здійснюється провадження, у якій зазначаються: найменування юридичної особи, її юридична адреса, розрахунковий рахунок, ідентифікаційний код, дата і місце державної реєстрації. Відсутність на обвинувальному акті гербової печатки органу прокуратури. 17 квітня 2025 року обвинувальний акт був складений та підписаний слідчим СВ Кам`янець-Подільського РУП ГУНП в Хмельницькій області старшим лейтенантом поліції ОСОБА_6 17 квітня 2025 року обвинувальний акт був підписаний та затверджений прокурором Кам`янець-Подільської окружної прокуратури Хмельницької області ОСОБА_3 , який здійснює процесуальне керівництво в кримінальному провадженні. Згідно ч.1 ст.1 КПК України порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним кодексом України. Згідно ч.2 ст.1 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цього Кодексу та інших законів України. Підставою для повернення обвинувального акту є його невідповідність вимогам саме Кримінальному процесуальному кодексу України~як кодифікованого закону процесуального характеру, а не будь-яким іншим правовим актам. В свою чергу, вимоги щодо форми, змісту та затвердження обвинувального акту визначені в положеннях ст.110, ст.291 КПК України. В частині 3 ст.291 КПК України містяться вимоги щодо посвідчення обвинувального акта виключно шляхом підпису слідчим та прокурором, який його затвердив, або лише прокурором, якщо він склав його самостійно. Жодних додаткових вимог щодо посвідчення обвинувального акта в статті 291 КПК України не зазначено. Аналіз вказаних положень дає можливість зробити висновок, що процесуальне законодавство вимагає підписання обвинувального акта прокурором, зокрема, у випадку його затвердження, однак не містить вимоги щодо засвідчення підпису гербовою печаткою органу прокуратури. Оскільки засвідчення гербовою печаткою підпису прокурора на обвинувальному акті не є вимогою, яка закріплена у Кримінальному процесуальному кодексі України, тому відповідно з такої підстави обвинувальний акт не може бути повернуто. Правова позиція щодо необхідності посвідчення обвинувального акта гербовою печаткою зазвичай базується на необхідності додержання вимог щодо реквізитів офіційного документу. Також додатково зазначається посилання на підзаконні нормативно-правові акти, які визначають правила діловодства та документообороту. Такий підхід суперечить статті 1 КПК України. Отже, посилання на будь-які підзаконні нормативно-правові акти або акти організаційно-розпорядчого характеру є незаконним. До суду обвинувальний акт поданий з усіма реквізитами, відповідно до вимог ст.291 КПК України. Відсутність в обвинувальному акті по батькові слідчого та прокурора. Пунктом четвертим частини другої статті 291 КПК України визначено, що обвинувальний акт має містити прізвище, ім`я, по батькові та займану посаду слідчого, прокурора. В обвинувальному акті вказані прізвища, імена, по батькові та займані посади всіх дізнавачів та слідчих, які були призначені в групу дізнавачів та в групу слідчих для здійснення досудового розслідування в даному кримінальному провадженні. В тому числі зазначено слідчого СВ Кам`янець-Подільського РУП ГУНП в Хмельницькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_6 , який склав та підписав обвинувальний акт. В обвинувальному акті вказані прізвища, імена, по батькові та займані посади всіх прокурорів, які були призначені в групу прокурорів для здійснення процесуального керівництва в даному кримінальному провадженні. В тому числі зазначено прокурора Кам`янець-Подільської окружної прокуратури Хмельницької області ОСОБА_3 , який підписав та затвердив обвинувальний акт. Відсутність в обвинувальному акті чіткого, конкретного та зрозумілого викладу фактичних обставин кримінального правопорушення та формулювання обвинувачення. Суд вважає, що клопотання обвинуваченого про повернення обвинувального акту прокурору зводиться до незгоди з форматом викладення фактичних обставин кримінальних правопорушень через відсутність деталізованого опису кримінальних правопорушень та обставин вчинення кримінальних правопорушень. Правовою кваліфікацією кримінального правопорушення є встановлення повної відповідність його ознак ознакам норми, що передбачає відповідальність за вчинення саме цього правопорушення. Тобто, кваліфікація кримінального правопорушення полягає у пошуку (визначенні) статті Кримінального кодексу України~(статей, їх частин або пунктів), що передбачає відповідальність за скоєне суспільно небезпечне діяння. Отже, посилання в обвинувальному акті на відповідні статті (їх частини) Кримінального кодексу України~і є правовою кваліфікацією. Під формулюванням обвинувачення слід розуміти короткий виклад тексту диспозиції кримінально-правової норми, порушення якої інкримінується особі, фабула обвинувачення виступає фактично моделлю вчиненого кримінального правопорушення, а юридичне формулювання (формула та формулювання обвинувачення) - це правова модель кримінального правопорушення, вказівка на кримінально-правові норми, порушення яких інкримінується обвинуваченому. Належний виклад фактичних обставин кримінального правопорушення має суттєве значення не тільки для аргументації висновків органу досудового розслідування, а й для дослідження обставин вчиненого кримінального правопорушення в суді та для реалізації права на захист. Водночас щодо доводів обвинуваченого про невідповідність вимогам закону опису фактичних обставин і формулювання обвинувачення, то пункт 5 частини 2 статті 291 КПК України прямо передбачає, що фактичні обставини кримінального правопорушення викладаються так, як прокурор це вважає встановленим. Більше того, кримінальний процесуальний закон не надає суду повноважень до ухвалення вироку чи іншого рішення по суті справи перевіряти правильність визначення прокурором обсягу обвинувачення, зобов`язувати його змінювати цей обсяг, повертати за наслідком підготовчого судового засідання обвинувальний акт у зв`язку з неправильною кваліфікацією дій обвинуваченого, тощо, оскільки визначення обсягу обвинувачення при направленні обвинувального акту до суду належить виключно до повноважень прокурора (постанова Касаційного кримінального суду Верховного суду від 03 липня 2019 року в справі N 273/1053/17). В обвинувальному акті зазначаються не будь-які фактичні обставини кримінального правопорушення, а ті, які прокурор (а не суд чи інша сторона кримінального провадження) вважає встановленими. До цього слід додати, що Кримінальний процесуальний кодекс України містить положення про зміну обвинувачення в суді, висунення додаткового обвинувачення, відмову від підтримання державного обвинувачення (ч.2 ст.337, ст.ст.338-340 КПК України), а також передбачає право суду вийти за межі зазначеного в обвинувальному акті висунутого обвинувачення в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження (ч.3 ст.337 КПК України). В свою чергу, якщо під час розгляду обвинувального акту суд не зможе дійти висновку про те, що викладені в ньому відомості (в тому числі фактичні обставини кримінального правопорушення та формулювання обвинувачення) не узгоджуються з представленими доказами або суперечать правилам кримінально-правової кваліфікації, він виносить виправдовуваний вирок. Отже, визначення обсягу фактичних обставин кримінального правопорушення, що викладаються в обвинувальному акті, та формулювання обвинувачення належить до дискреційних повноважень прокурора, а наведені в обвинувальному акті фактичні дані мають в своїй сукупності лише давати уявлення стосовно кожного з елементів складу кримінального правопорушення, а також можливість зіставити фактичну складову обвинувачення з його юридичною формулою. В свою чергу, особливістю підготовчого провадження є те, що на цій стадії суд не досліджує доведеність обставин, викладених в обвинувальному акті, не оцінює повноту пред`явленого обвинувачення та правильність кваліфікації діяння, інкримінованого особі. Закріпивши можливість повернення обвинувального акту прокурору на первісному етапі судового провадження, законодавець очевидно не мав намір створити таким чином простір для попередньої судової оцінки правильності та об`єктивності позиції сторони обвинувачення у змагальному кримінальному процесі. Дослідження обвинувального акту під час підготовчого судового засідання спрямоване виключно на встановлення відповідності його форми та змістовного наповнення вимогам статті 291 КПК України, відсутності в ньому положень, що суперечать одне одному, усунення яких є неможливим в процесі повноцінного судового розгляду. Водночас фактичні обставини кримінального правопорушення, формулювання обвинувачення включно з часом, місцем та способом вчинення кримінального правопорушення, а також правова кваліфікація кримінального правопорушення є предметом розгляду в судовому засіданні кримінального провадження по суті, а первісне їх зазначення в особливому процесуальному рішенні - обвинувальному акті~є прерогативою прокурора. Наявність недоліків в реєстрі матеріалів досудового розслідування. Згідно ч.1 ст.109 КПК України реєстр матеріалів досудового розслідування складається слідчим або прокурором і надсилається до суду разом з обвинувальним актом. Згідно ч.2 ст.109 КПК України р еєстр матеріалів досудового розслідування повинен містити: 1) номер та найменування процесуальної дії, проведеної під час досудового розслідування, а також час її проведення; 2) реквізити процесуальних рішень, прийнятих під час досудового розслідування; 3) вид заходу забезпечення кримінального провадження, дату і строк його застосування. В даному кримінальному провадженні реєстр матеріалів досудового розслідування, який відповідно до положень ч.4 ст.291 КПК України є невід`ємним додатком до обвинувального акту, долучений до такого на трьох аркушах. Відповідно до пункту 3 частини 3 статті 314 КПК України єдиним процесуальним документом, що підлягає дослідженню судом під час підготовчого судового засідання, є обвинувальний акт. Додатки до обвинувального акту, визначені ч.4 ст. 291 КПК України, не є і не можуть бути предметом судового контролю під час підготовчого судового засідання. Кримінальний процесуальний кодекс України не визначає наявність недоліків у реєстрі матеріалів досудового розслідування як підставу для повернення обвинувального акту прокурору. Отже, зазначення в трьох пунктах реєстру неправильних дат процесуальних рішень, прийнятих під час досудового розслідування, не є порушенням вимог ст.291 КПК України та не може бути підставою для повернення обвинувального акту прокурору. Висновок суду. Обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12024242060000446 складений відповідно до вимог статті 291 КПК України, оскільки містить всі формальні та змістовні елементи, передбачені законом. З огляду на перелік обов`язкових відомостей, які повинен містити обвинувальний акт відповідно до статті 291 КПК України, обставини, на які наголошували обвинувачений та захисник щодо його повернення, не можуть зумовлювати повернення обвинувального акту прокурору. За таких обставин суд приходить до висновку, що клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 про повернення обвинувального акту в кримінальному провадженні № 12024242060000446 задоволенню не підлягає, через необґрунтованість. Керуючись ст.ст.110, 291, 314, 369 - 372, 376 КПК України, суд п о с т а н о в и в : В задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 про повернення прокурору обвинувального акту в кримінальному провадженні № 12024242060000446 від 01 листопада 2024 року по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.358, ч.4 ст.358 КК України, - відмовити. Ухвала суду оскарженню не підлягає. Повний текст ухвали складено 14 липня 2025 року. Суддя ОСОБА_1