Текст рішення
УХВАЛА
про залишення позову без руху
"24" листопада 2025 р. с-ще Тиврів 145/1788/23 2/145/97/2025
Тиврівський районний суд Вінницької області в складі:
головуючого судді Іванця В. Д. ,
за участю секретаря судових засідань Урсуляк Ю.В.,
прокурора Трамбовецького Д.В.,
представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Довганя О.О.,
представника відповідача ТОВ «Агропромислова компанія ЛББ» - адвоката Кугутюка О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Тиврівського районного суду Вінницької області цивільну справу за позовом Тульчинської окружної прокуратури Вінницької області в інтересах держави в особі Шпиківської селищної ради Тульчинського району Вінницькій області до ОСОБА_2 , товариства з обмеженою відповідальністю "Агропромислова компанія ЛББ" про витребування земельної ділянки, треті особи, які не заявляють самостійних вимог, на предмет спору - Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області, ОСОБА_3 ,
ВСТАНОВИВ:
У провадженні Тиврівського районного суду Вінницької області перебуває цивільна справа за позовом Тульчинської окружної прокуратури Вінницької області в інтересах держави в особі Шпиківської селищної ради Тульчинського району Вінницькій області до ОСОБА_2 , ТОВ "Агропромислова компанія ЛББ" про витребування земельної ділянки, треті особи, які не заявляють самостійних вимог, на предмет спору - Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області, ОСОБА_3 .
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що наказом Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області від 07.08.2017 № 2-9815/15-17-СГ затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність та надано громадянину України ОСОБА_3 у власність земельну ділянку з кадастровим номером № 0524585700:01:001:0141, площею 1,7650 га, із земель сільськогосподарського призначення, державної власності без зміни цільового призначення для ведення особистого селянського господарства на території колишньої Сліднянської сільської ради Тиврівського району Вінницької області. На підставі~вказаного наказу~державним реєстратором~Тиврівської РДА~Вінницької області~20.09.2017~зареєстроване право власності на цю земельну ділянку за~ ОСОБА_3 .~Вказаний наказ~управління Держгеокадастру~у Вінницькій~області від~07.08.2017~№2-9815/15-17-СГ~є незаконним,~оскільки ОСОБА_3 ~26.04.2016~вже отримував~у приватну~власність земельну~ділянку,~отже,~використав своє~право на~безоплатне отримання~землі у~власність.~Спірна земельна ділянка вибула з~державної власності~без достатньої~правової підстави,~поза волею~власника - Українського народу,~тоді як~видача Головним~управлінням Держгеокадастру~у Вінницькій~області наказу~№ 2-9815/15-17-СГ~від 07.08.2017~не свідчить~про наявність~у держави,~яка діє~від імені~Українського народу,~волі на~вибуття вказаної~землі з~державної власності~з огляду~на неправомірність~дій органу~виконавчої влади по~передачі цієї землі у власність.
У подальшому,~22.03.2018~приватним нотаріусом~Шаргородського районного нотаріального округу Вінницької області Мельник М.В.~посвідчено договір~купівлі-продажу~№ 198~земельної ділянки~з кадастровим~номером 0524585700:01:001:0141,~укладеного між~ ОСОБА_4 ~-~представником за~довіреністю ОСОБА_3 ~та ОСОБА_5 ,~про що~внесено відомості~про вчинений~правочин в~Державний реєстр~речових прав~на нерухоме~майно,~Реєстр прав~власності на~нерухоме майно~та зареєстровано~право власності~на вказану~земельну ділянку~за ОСОБА_5 .~Окрім того, 13.02.2019 приватним нотаріусом Шаргородського районного нотаріального округу~Вінницької області~Мельник М.В. посвідчено договір купівлі-продажу № 123 земельної ділянки з кадастровим номером 0524585700:01:001:0141, укладеного між ОСОБА_5 та ОСОБА_2 , про що внесено відомості про вчинений правочин в Державний реєстр речових прав на нерухоме майно, Реєстр прав власності на нерухоме майно та зареєстровано право власності на вказану земельну ділянку за ОСОБА_2 .
У подальшому,~ ОСОБА_2 ,~після отримання~у власність~спірної земельної~ділянки,~передав її~в оренду ТОВ~«Агропромислова компанія~ЛББ» згідно~з договором~оренди земельної~ділянки № 22~від 26.01.2021.~Право оренди~земельної ділянки~зареєстроване в Державному реєстрі~речових прав~на нерухоме~майно 15.02.2021~(номер~запису про~інше речове~право:~40593518).~На даний~час земельна~ділянка з~кадастровим номером~0524585700:01:001:0141~перебуває у~фактичному користуванні в ТОВ «Агропромислова компанія ЛББ».
Оскільки ОСОБА_5 ~та ОСОБА_2 ~набули права власності на~вказану земельну~ділянку в~особи,~яка з~огляду на~зазначені обставини~не мала~права її~отримувати та~відчужувати,~а отже~земельна ділянка~підлягає витребуванню~у останнього власника~- ОСОБА_2 на користь держави.
Позивач вказує, що в такому випадку захист прав особи, яка є власником майна, можливий лише шляхом задоволення віндикаційного позову, за наявності підстави, визначеної ст. 388 ЦК України, яка дає право витребувати майно у набувача майна за відплатним договором. Отже, майно може бути витребуване від особи, яка не є стороною недійсного правочину, шляхом подання віндикаційного позову, зокрема, від добросовісного набувача з підстав, передбачених ч. 1 ст. 388 ЦК України.
Враховуючи викладене позивач просить витребувати в ОСОБА_2 та ТОВ «Агропромислова компанія ЛББ» на користь держави в особі Шпиківської селищної ради Тульчинського району Вінницької області спірну земельну ділянку.
Ухвалою Тиврівського районного суду Вінницької області від 17.10.2023 дану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито загальне позовне провадження у даній цивільній справі.
Ухвалою Тиврівського районного суду Вінницької області від 21.03.2024 закрито підготовче провадження у даній цивільній справі та справу призначено до судового розгляду по суті.
Рішенням Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя № 16 від 30.04.2025 суддю Тиврівського районного суду Вінницької області ОСОБА_6 притягнуто до дисциплінарної відповідальності та застосовано до нього дисциплінарне стягнення у виді подання про звільнення з посади.
Відповідно до ч. 5 ст. 51 Закону України "Про Вищу раду правосуддя" з дня ухвалення Дисциплінарною палатою рішення про застосування дисциплінарного стягнення у виді подання про звільнення судді з посади суддя автоматично відстороняється від здійснення правосуддя до ухвалення Вищою радою правосуддя рішення про його звільнення з посади або скасування рішення Дисциплінарної палати.
Зазначена обставина призвела до неможливості розгляду суддею Ратушняком І.О. даної справи.
19.06.2025 після проведення повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями на підставі мотивованого розпорядження керівника апарату суду від 19.06.2025 № 174/25 "Про призначення повторного автоматизованого розподілу судової справи", на виконання рішення зборів суддів Тиврівського районного суду Вінницької області від 16.06.2025 №2 дану судову справу передано на розгляд судді Іванцю В.Д.
Ухвалою Тиврівського районного суду Вінницької області від 30.06.2025 у зв`язку із зміною складу суду дану цивільну справу прийнято до свого провадження суддею Іванцем В.Д. та призначено судове засідання.
09.07.2025 до суду через систему «Електронний суд» надійшло клопотання представника відповідача ТОВ «Агропромислова компанія ЛББ» адвоката Кугутюка О.В., який просив залишити позовну заяву без руху в зв`язку із набуттям чинності Закону України «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача». Так, відповідно до ст. 2 Прикінцевих та перехідних положень даного Закону положення цього Закону мають зворотну дію в часі в частині умов та порядку компенсації органом державної влади або органом місцевого самоврядування добросовісному набувачеві вартості нерухомого майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви, у справах, в яких судом першої інстанції не ухвалено рішення про витребування майна у добросовісного набувача на день набрання чинності цим Законом. За таких умов в даній справі необхідно застосувати норми права, які були прийнятті після звернення до суду позивача. Прокурор згідно з вимогами абз. 2 ч. 4 ст. 177 ЦПК України під час подання позовної заяви про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави не додав документи, що підтверджують внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості спірного майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки). З цих причин відповідно до я. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
У судовому засіданні представник відповідача ТОВ «Агропромислова компанія ЛББ» адвокат Кугутюк О.В. підтримав своє клопотання, зазначивши, що ОСОБА_2 є добросовісним набувачем, придбав спірну земельну ділянку в іншої особи, при цьому договір купівлі-продажу посвідчений нотаріально, будь-які заборони в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно були відсутні. Також зазначив, що прокурор, аргументуючи свій позов також виходить із добросовісності набуття земельної ділянки відповідачем ОСОБА_2 .
У судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_2 адвокат Довгань О.О. підтримав клопотання представника відповідача ТОВ «Агропромислова компанія ЛББ», при цьому доповнив, що законодавець чітко визначив, що вимоги положення абз. 2 ч. 4 ст. 177 ЦПК України, мають зворотню дію в часі, тому в прокурора є обов`язок внести на депозитний рахунок суду грошові кошти у розмірі вартості спірного майна.
У судовому засіданні прокурор Трамбовецький Д.В. заперечив, щодо задоволення клопотання, вказав, що органи прокуратури не мають змоги замовити оцінку спірного майна, а також Кабінетом Міністрів України не визначений сам порядок та фінансування, що б дозволило внести кошти на депозитний рахунок суду у розмірі вартості спірної земельної ділянки. Також зазначив, що позов поданий ще в 2023 році, тому він має намір подати клопотання про повернення до стадії підготовчого провадження у справі та щодо зміни предмета позову, які скеровані до суду наприкінці вересня 2025 року. Крім того пояснив, що ОСОБА_5 та ОСОБА_2 є недобросовісними набувачами земельної ділянки, оскільки не проявили розумну обачність та не звернулися до Держгеокадастру для отримання та ознайомлення з землевпорядною документацією, також про це може свідчити ціна договору та перепродаж майна. Оскільки ОСОБА_5 та ОСОБА_2 є недобросовісними набувачами, тому відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху.
Суд, заслухавши позиції сторін, дослідивши матеріали цивільної справи дійшов такого висновку.
Згідно з ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Положеннями ч. 1, 2 ст. 5 ЦПК України визначено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
Згідно з ч. 3 ст. 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до ст. 10 ЦПК України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України.
Положеннями ст. 12 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно з ч. 1 ст. 386 ЦК України держава забезпечує рівний захист прав усіх суб`єктів права власності.
Статтею 387 ЦК України передбачено право власника на витребування майна із чужого незаконного володіння.
Положеннями статті 388 ЦК України визначено право власника на витребування майна від добросовісного набувача, а також умови і підстави такого витребування.
09.04.2025 набув чинності Закон України «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача» № 4992-ІХ (далі - Закон №4992-ІХ), яким внесено ряд змін до ЦК України та ЦПК України. Основною метою прийняття цього Закону є саме захист прав добросовісного набувача шляхом визначення умов та порядку компенсації органом державної влади або органом місцевого самоврядування добросовісному набувачеві вартості витребуваного нерухомого майна.
Так,~цим законом~статтю 390~ЦК України~доповнено частиною~5~такого змісту:~«Суд одночасно~із задоволенням~позову органу~державної влади,~органу місцевого~самоврядування або~прокурора про~витребування нерухомого~майна від~добросовісного набувача~на користь~держави чи~територіальної громади~вирішує питання~про здійснення~органом державної~влади або~органом місцевого~самоврядування компенсації~вартості такого~майна добросовісному~набувачеві. Суд постановляє рішення про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади, за умови попереднього внесення органом державної влади, органом місцевого самоврядування або прокурором вартості такого майна на депозитний рахунок суду. Перерахування грошових коштів як компенсації вартості нерухомого майна з депозитного рахунку суду здійснюється без пред`явлення добросовісним набувачем окремого позову до держави чи територіальної громади. Держава чи територіальна громада, яка на підставі рішення суду компенсувала добросовісному набувачеві вартість майна, набуває право вимоги про стягнення виплачених грошових коштів як компенсації вартості майна до особи, з вини якої таке майно незаконно вибуло з володіння власника. Порядок компенсації, передбачений цією частиною, не застосовується щодо об`єктів приватизації, визначених Законом України "Про~приватизацію державного~житлового фонду". Для цілей цієї статті під вартістю майна розуміється вартість майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви.
Частину 2 статті 391 ЦК України викладено в такій редакції: якщо органом державної влади або органом місцевого самоврядування, незалежно від того, чи мав такий орган відповідні повноваження, вчинялися будь-які дії, спрямовані на відчуження майна, в результаті яких набувачем такого майна став суб`єкт права приватної власності, спори щодо володіння та/або розпоряджання, та/або користування таким майном відповідним органом державної влади або органом місцевого самоврядування вирішуються на підставі статей 387 і 388 цього Кодексу".
Частину 4 статті 177 ЦПК України доповнено абзацом другим: «У разі подання органом державної влади, органом місцевого самоврядування або прокурором позовної заяви про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади до позову додаються документи, що підтверджують внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості спірного майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви».
Крім того ч. 14 ст. 265 ЦПК України викладено в такій редакції: у разі відмови у задоволенні позову органу державної влади, органу місцевого самоврядування або прокурора про витребування майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади, закриття провадження у справі, залишення позову без розгляду суд вирішує питання про повернення позивачу внесених ним на депозитний рахунок суду грошових коштів як компенсації вартості майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви, а у разі задоволення позову - про перерахування грошових коштів на користь добросовісного набувача".
Тобто законодавець зазначеними змінами визначив умови та порядок компенсації добросовісному набувачеві вартості витребуваного в нього нерухомого майна. Іншого порядку чинним законодавством не встановлено.
Водночас відповідно до п. 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 4992-ІХ положення цього Закону мають зворотну дію в часі в частині умов та порядку компенсації органом державної влади або органом місцевого самоврядування добросовісному набувачеві вартості нерухомого майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви, у справах, в яких судом першої інстанції не ухвалено рішення про витребування майна у добросовісного набувача на день набрання чинності цим Законом».
Отже, законодавець, визначивши умови та порядок такої компенсації, поширив ці зміни на правовідносини, які виникли до набрання чинності цим Законом, у цивільних справах, які перебувають на розгляді в судах та рішення по яким не прийнято.
На обов`язковість врахування положень Закону № 4292-IX також вказано у постановах Верховного Суду, зокрема від 30 квітня 2025 року у справі №686/14711/21, від 07 травня 2025 року у справі №128/680/21, від 21 травня 2025 року у справі №678/1280/21.
Як установлено судом поданий прокурором позов заявлений до відповідача ОСОБА_2 з вимогою про витребування майна у нього саме як у добросовісного набувача. При обґрунтуванні позовних вимог прокурор посилався саме на добросовісність дій ОСОБА_2 , жодного трактування позовна заява щодо недобросовісності відповідача з посиланнями на докази не містить. Тобто, вимоги і підстави позову прокурора, як позивача, який згідно з законом сам обирає підстави позову, як і посилання на норми матеріального права, вказують на те, що він просить витребувати майно у добросовісного набувача на підставі ст. 388, 391 ЦК України.
Варто зазначити, що питання добросовісного набуття прав на спірну земельну ділянку набувачем має бути оцінене судом під час судового розгляду справи. Означена обставина (добросовісності/недобросовісності) набуття залишатиметься невизначеною до закінчення розгляду справи та ухвалення судом рішення по суті спору. У разі встановлення за результатами розгляду справи добросовісності набуття права власності на спірне майно, за умови відсутності на депозитному рахунку суду внесених грошових коштів згідно з вимогами ст. 390 ЦК України, суд буде позбавлений можливості застосувати положення вказаного закону, спрямованих на захист прав та законних інтересів набувача відповідно до ч. 14 ст. 265 ЦПК України.
Крім того, положення Закону № 4292-ІХ пом`якшують цивільно-правову відповідальність добросовісних набувачів, яким у даній справі за результатами її розгляду може бути встановлено відповідача - фізичну особу, звільняючи його від обов`язку пред`явлення окремого позову до держави чи територіальної громади в разі задоволення позову вищевказаної категорії та захищають такого добросовісного набувача шляхом перерахування грошових коштів як компенсації вартості нерухомого майна з депозитного рахунку суду. Вказана обставина також свідчить про те, що Закон має зворотню дію в часі, в тому числі і абз. 2 ч. 4 ст. 177 ЦПК України та ст. 390, 391 ЦК України, якими врегульовано порядок компенсації органом державної влади або органом місцевого самоврядування добросовісному набувачеві вартості нерухомого майна.
У статті 185 ЦПК України вказаним вище Законом доповнено частину другу абзацом третім такого змісту: «Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави невнесення у визначених законом випадках на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості спірного майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви, суд у такій ухвалі зазначає про обов`язок позивача внести відповідну грошову суму».
Отже, до спірних правовідносин підлягають застосуванню положення статей 177 та 185 із змінами, внесеними Законом України «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача» № 4992-ІХ, що чітко передбачено цим законом.
Суд зазначає, що оскільки на даний час у цивільній справі за позовом Тульчинської окружної прокуратури Вінницької області в інтересах держави в особі Шпиківської селищної ради Тульчинського району Вінницькій області до ОСОБА_2 , ТОВ "Агропромислова компанія ЛББ" про витребування земельної ділянки, судом рішення не ухвалено, тому положення Закону № 4992-ІХ мають зворотну дію в часі на дані правовідносини в частині умов та порядку компенсації органом державної влади або органом місцевого самоврядування добросовісному набувачеві вартості нерухомого майна.
Оскільки в матеріалах цивільної справи відсутні документи, що підтверджують внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості спірного майна - земельної ділянки, дана позовна заява підлягає залишенню без руху.
Відповідно до ч. 11-13 ст. 187 ЦПК України суддя, встановивши, після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали. Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, суд продовжує розгляд справи, про що постановляє ухвалу не пізніше наступного дня з дня отримання інформації про усунення недоліків. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.
Керуючись ст. 2, 3, 4, 5, 10, 12, 175, 177, 185, 187, 258-261, 352-355 ЦПК України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Клопотання представника відповідача ТОВ "Агропромислова компанія ЛББ" - адвоката Кугутюка Олександра Васильовича про залишення позовної заяви без руху задовольнити.
Позовну заяву Тульчинської окружної прокуратури Вінницької області в інтересах держави в особі Шпиківської селищної ради Тульчинського району Вінницькій області до ОСОБА_2 , товариства з обмеженою відповідальністю "Агропромислова компанія ЛББ" про витребування земельної ділянки, треті особи, які не заявляють самостійних вимог, на предмет спору - Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області, ОСОБА_3 , залишити без руху.
Встановити позивачу строк 5 (п`ять днів) для внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості спірного майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви, та подання до суду відповідних документів, що підтверджують внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів.
Якщо позивач усуне недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, суд продовжує розгляд справи. Якщо позивач не усуне недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.
Ухвала суду набирає законної сили негайно після її проголошення та апеляційному оскарженню не підлягає.
Суддя Іванець В. Д.