Справа № 910/9653/22

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 [email protected] УХВАЛА про залишення апеляційної скарги без руху "04" червня 2026 р. Справа№ 910/9653/22 Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого: Кравчука Г.А. суддів: Тищенко О.В. Коробенка Г.П. розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 06.06.2023 (повний текст складено 20.06.2023) у справі № 910/9653/22 (суддя Гулевець О.В.) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗЕМ-ТУР ІНВЕСТ» до 1. Харківської обласної державної (військової) адміністрації, 2. Товариства з обмеженою відповідальністю «Таміра» третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів - Старосалтівська селищна рада, третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів - Приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Салімовська Марина Миколаївна про визнання недійсним та скасування розпорядження, визнання недійсною додаткову угоду, скасування рішення та скасування державної реєстрації, ВСТАНОВИВ: Рішенням Господарського суду міста Києва від 06.06.2023 у справі № 910/9653/22 позовні вимоги задоволено повністю. Визнано незаконним (недійсним) та скасовано Розпорядження Харківської обласної державної адміністрації від 24 травня 2021 року № 334 «Про припинення права оренди земельної ділянки Товариству з обмеженою відповідальністю «Таміра» на території Чугуївського району». Визнано недійсною з моменту укладення Додаткову угоду від 25 травня 2021 року, укладену між Харківською обласною державною адміністрацією та Товариством з обмеженою відповідальністю «Таміра» про розірвання договору оренди землі від 13 липня 2006 року, що зареєстрована у Харківській регіональній філії Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті країни по земельних ресурсах», про що вчинено запис в Книзі записів державної реєстації договорів оренди землі 13 липня 2006 року за № 040669000001. Скасовано рішення приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Салімовської Марини Миколаївни (індексний номер 58866073) про припинення речового права - права оренди земельної ділянки кадастровий номер: 6321688400:01:001:0054 (загальною площею -14,4402 га, з цільовим призначенням: 07.01 будівництва та обслуговування об`єктів рекреаційного призначення; дата та час державної реєстрації: 16.06.2021, 13:14:04, відомості внесено приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Салімовською Мариною Миколаївною. Скасовано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію прав та їх обтяжень, а саме: скасовано державну реєстрацію припинення речового права - права оренди земельної ділянки кадастровий номер: 6321688400:01:001:0054 (загальною площею - 14,4402 га, з цільовим призначенням: 07.01 і будівництва та обслуговування об`єктів рекреаційного призначення; дата та час державної реєстрації: 16.06.2021, 13:14:04, відомості внесено приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Салімовською Мариною Миколаївною, індексний номер рішення 58866073 (з урахуванням ухвали Господарського суду міста Києва від 01.09.2023 про виправлення описки). Присуджено до стягнення солідарно з Харківської обласної державної (військової) адміністрації та Товариства з обмеженою відповідальністю «Таміра» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗЕМ-ТУР ІНВЕСТ» судовий збір у сумі 9 924,00 грн. Не погоджуючись із прийнятим рішенням, ОСОБА_1 28.04.2026 звернулась до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить визнати поважними причини пропуску строку та поновити строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 06.06.2023 у справі № 910/9653/22; скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 06.06.2023 у справі № 910/9653/22 і направити справу № 910/9653/22 для розгляду за встановленою підсудністю до Господарського суду Харківської області. Відповідно до Протоколу передачі судової справи (апеляційної скарги, заяви, картки додаткових матеріалів) раніше визначеному головуючому судді (судді-доповідачу) (складу суду) від 13.05.2026 апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 06.06.2023 у справі № 910/9653/22 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Кравчук Г.А. (суддя-доповідач), судді: Коробенко Г.П., Тищенко О.В. Дослідивши матеріали апеляційної скарги та додані до неї документи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без руху з наступних підстав. Відповідно до ч. 1 ст. 254 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції. Відповідно до ч. 1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. При цьому, учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення повного тексту рішення (п. 1 ч. 2 ст. 256 ГПК України). Статтею 119 ГПК України встановлено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. У кожному випадку суд повинен з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінити доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його поновлення, та зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку, встановити чи є такий строк значним та чи поновлення такого строку не буде втручанням у принцип юридичної визначеності з врахуванням балансу суспільного та приватного інтересу. При цьому поважними визнаються лише ті обставини, які є об`єктивно непереборними і пов`язані з дійсними істотними труднощами для вчинення відповідних процесуальних дій. Поновлення пропущеного процесуального строку є правом господарського суду, яке він використовує виходячи із поважності причин пропуску строку на оскарження. Так, з матеріалів справи вбачається, що оскаржуване рішення прийнято Господарським судом міста Києва 06.06.2023, повний текст якого складено 20.06.2023. Тобто, в силу приписів ст. 256 ГПК України, останнім днем для подання апеляційної скарги на рішення суду у даній справі є 10.07.2023. Водночас, скаржник звернувся з апеляційною скаргою 28.04.2026, тобто зі значним пропуском процесуального строку на апеляційне оскарження. Звертаючись до суду з апеляційною скаргою, скаржник просить поновити строк на апеляційне оскарження рішення, оскільки ОСОБА_1 не є стороною у справі, а тому скаржнику не було відомо про винесення оскаржуваного рішення, яке, як зазначено в апеляційній скарзі, безпосередньо вплинуло на її обов`язки. Про існування справи № 910/9653/22 скаржник дізналася лише після ознайомлення 27.04.2026 представником з матеріалами іншої справи - № 639/1924/26 (докази чого додано до апеляційної скарги), оскільки в позові в межах справи № 639/1924/26 міститься посилання на висновки, що викладені в рішенні Господарського суду міста Києва від 06.06.2023 у справі № 910/9653/22. В обґрунтування факту безпосереднього впливу на права та обов`язки ОСОБА_1 оскаржуваним рішенням, скаржник посилається на такі обставини. На підставі встановлених у справі № 910/9653/22 обставин, позивач намагається здійснити скасування державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 6321688400:01:000:138, що законно була отримана ОСОБА_1 та була відчужена на користь ОСОБА_2 (позовні вимоги 64-67 в межах справи № 636/1924/26). На думку скаржника, розгляд справи № 910/9653/22 не міг відбуватися без його участі, адже земельна ділянка 6321688400:01:000:138 виникла в результаті поділу земельної ділянки з кадастровим номером 6321688400:01:001:0054, яка була об`єктом судового розгляду у справі № 910/9653/22. Також скаржник зазначає, що позивач був обізнаний про поділ земельної ділянки 6321688400:01:001:0054 на декілька земельних ділянок, зокрема і 6321688400:01:000:138. Однак, намагаючись приховати реальний склад учасників провадження, позивач, як і суд, цілеспрямовано не залучив ОСОБА_1 до участі у справі в якості третьої особи. ТОВ «ЗЕМ-ТУР ІНВЕСТ», використовуючи рішення Господарського суду міста Києва у справі № 910/9653/22 як преюдицію, звернулося з позовом до Чугуївського міського суду Харківської області (справа № 636/1924/26), у якому одним із відповідачів є ОСОБА_1 . У межах справи № 636/1924/26 ТОВ «ЗЕМ-ТУР ІНВЕСТ» заявляє позовні вимоги, що безпосередньо стосуються прав ОСОБА_1 , а саме: про визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки з кадастровим номером 6321688400:01:000:138, на підставі якого ОСОБА_1 відчужила право власності на цю земельну ділянку на користь ОСОБА_2 ; про скасування у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 6321688400:01:000:138 як такої. Таким чином, ОСОБА_1 одночасно зазнає подвійних негативних майнових наслідків: втрату грошових коштів (через обов`язок їх повернення покупцю); втрату права власності на земельну ділянку (через скасування її державної реєстрації). Таким чином, на думку скаржника, рішення Господарського суду міста Києва від 06.06.2023 у справі № 910/9653/22, хоча формально й не містить прямих згадок про ОСОБА_1 , однак фактично створило юридичні наслідки, що безпосередньо впливають на її майнові права та обов`язки, а саме: є преюдицією для позовних вимог, заявлених проти ОСОБА_1 у справі № 636/1924/26; покладає на ОСОБА_1 ризик виникнення обов`язку повернути грошові кошти, отримані за договором купівлі-продажу; покладає на ОСОБА_1 ризик позбавлення права власності на земельну ділянку шляхом скасування її державної реєстрації як об`єкта цивільних прав. 30.04.2026 до суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗЕМ-ТУР ІНВЕСТ» надійшли заперечення проти відкриття апеляційного провадження. На думку позивача, в оскаржуваному рішенні Господарського суду міста Києва від 06.06.2023 у справі № 910/9653/22 не вирішувалось питання про права, інтереси та/або обов`язки ОСОБА_1 , а причини пропуску строку на апеляційне оскарження рішення не можуть бути визнані судом поважними. Крім того, 15.05.2026 до суду від скаржника надійшли доповнення до апеляційної скарги. Розглянувши наведені причини пропуску процесуального строку на апеляційне оскарження, колегія суддів вважає необхідним зазначити наступне. Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства України з 1997 року, кожному гарантується право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у контексті Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного та обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Рябих проти росії»). Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «Пономарьов проти України» (№ 3236/03, від 03.04.2008) вказав, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності). Можливість відновлення пропущеного процесуального строку пов`язується із наявністю саме поважних причин його пропуску. Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій. Зважаючи на викладене, суд апеляційної інстанції зазначає, що відновлення пропущеного процесуального строку є правом суду, яким він користується, виходячи із поважності причин пропуску строку. У цьому випадку обставин, які б об`єктивно перешкоджали скаржникові реалізувати своє право на вчасне подання апеляційної скарги не вбачається, а підстави, наведені у клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження, не є поважними та об`єктивно непереборними і не пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами, оскільки залежали від бездіяльності самого скаржника. Подання апеляційної скарги особою, яка не була повідомлена про розгляд справи або не була залучена до участі в ній, навіть у разі, якщо рішення суду стосується її прав, інтересів та (або) обов`язків, не звільняє цю особу від обов`язку довести поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження. Суд, у свою чергу, має оцінити надані стороною пояснення та докази на предмет їхньої поважності та обґрунтованості відповідно до вимог Господарського процесуального кодексу України. Відповідно до ч. 2 ст. 261 ГПК України незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного судового рішення, крім випадків: 1) подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, інтереси та (або) обов`язки; 2) пропуску строку на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили. Частиною 2 ст. 261 ГПК України закріплено граничний строк для апеляційного оскарження судових рішень. Для поновлення пропущеного строку понад один рік, апеляційний господарський суд має перевірити виключно два випадки прямо передбачені ч. 2 ст. 261 ГПК. За відсутності цих винятків апеляційне провадження не відкривається незалежно від обставин справи. Крім того, апеляційний господарський суд враховує момент, коли скаржнику стало відомо про оскаржуване рішення, та оцінює наявність або відсутність зволікання з його боку щодо подання апеляційної скарги Відтак, скаржник зазначає, що йому стало відомо про існування оскаржуваного рішення з моменту ознайомлення з матеріалами справи № 636/1924/26 його представником адвокатом Бєлєвцовою О.О. 27.04.2026 (в позовній заяві у справі № 636/1924/26 було наявне посилання на оскаржуване рішення). Однак, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду звертає увагу скаржника на наступне. Позовна заява у справі № 636/1924/26 була подана до Чугуївського міського суду Харківської області 02.03.2026. У вказаній справі скаржник є відповідачем-11. Ухвалою Чугуївського міського суду Харківської області від 07.04.2026 у справі № 636/1924/26 було задоволено заяву представника позивача адвоката Адвокатського об`єднання «ЛЕЗО» Масехи Богдана Олеговича про забезпечення позову. Накладено арешт на земельні ділянки, зокрема і на земельну ділянку з кадастровим номером 6321688400:01:000:0138, площею 0,1000 га (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2467198063140; заборонено державним реєстраторам (в тому числі державним та приватним нотаріусам) та органам державної реєстрації прав, будь-яким іншим особам вчиняти будь-які реєстраційні дії (у тому числі у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно) щодо земельних ділянок зокрема і щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6321688400:01:000:0138, площею 0,1000 га (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2467198063140). З огляду на вищезазначене, колегія суддів апеляційного господарського суду виснувала про те, що ОСОБА_1 з 07.04.2026 мала можливість ознайомитися з матеріалами позовної заяви та справи № 636/1924/26. Однак представником скаржника була подана заява про внесення даних до матеріалів справи № 636/1924/26 в ЄСІТС Електронний суд лише 27.04.2026. А сама апеляційна скарга на рішення Господарського суду міста Києва від 06.06.2023 у справі № 910/9653/22 була подана 28.04.2026. Отже, скаржником не надано належних та допустимих доказів стосовно того, що за такий тривалий час вона не мала об`єктивної можливості здійснити оскарження судового рішення в апеляційному порядку та того, що оскаржуване рішення безпосередньо стосується її прав, інтересів та/або обов`язків та не заявлено клопотання про залучення її до участі у справі. Дослідивши зазначені обставини колегія дійшла до висновку, що несвоєчасне здійснення процесуальної дії у даному випадку залежало виключно від волі скаржника. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (ч. 3 ст. 13 ГПК України). Частиною 4 ст. 13 ГПК України унормовано, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Відповідно до ч. 3 ст. 260 ГПК України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлений статтею 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку. Отже, ОСОБА_1 для усунення недоліків апеляційної скарги необхідно обґрунтувати передбачену (передбачені) процесуальним законом підставу (підстави) подання цієї скарги (із урахуванням змісту цієї ухвали) та навести інші підстави для поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення шляхом подання відповідної заяви. Суд апеляційної інстанції також вважає за необхідне роз`яснити скаржнику, що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали, які є підставою залишення апеляційної скарги без руху, суд, відповідно до ст.ст. 174, 260, 261 ГПК України, має право повернути апеляційну скаргу або відмовити у відкритті апеляційного провадження. На підставі викладеного та керуючись статтями 174, 234, 256, 258, 260 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, ПОСТАНОВИВ: 1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 06.06.2023 у справі № 910/9653/22 залишити без руху. 2. Роз`яснити скаржнику, що протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали, скаржник має право усунути недоліки, надавши суду апеляційної інстанції клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення з урахуванням мотивувальної частини цієї ухвали, шляхом подання до суду відповідної заяви про усунення недоліків. 3. Попередити скаржника, якщо недоліки апеляційної скарги не будуть усунуті в зазначений строк, то у господарського суду апеляційної інстанції будуть відсутні підстави прийняти таку апеляційну скаргу до розгляду, остання буде повернута скаржнику та буде відмовлено у відкритті апеляційного провадження. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та не підлягає оскарженню. Головуючий суддя Г.А. Кравчук Судді О.В. Тищенко Г.П. Коробенко