Текст рішення
Справа № 638/13638/23
Провадження № 1-в/638/126/26
УХВАЛА
Іменем України
10 червня 2026 року м. Харків
Шевченківський районний суд м. Харкова у складі:
головуючої судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2
представника Шевченківського районного відділу ДУ «Центр пробації» в Харківській області ОСОБА_3
засудженого ОСОБА_4
прокурора ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду подання начальника Шевченківського районного відділу державної установи «Центр пробації» в Харківській області ОСОБА_6 про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням та направлення для відбування покарання засудженого
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Куп`янськ, Харківська область, громадянина України, не одруженого, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , засудженого 12 серпня 2025 року Шевченківським районним судом м. Харкова за ч. 4 ст. 185 та ч. 1 ст. 357 КК України до покарання у виді 5 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 3 роки,
ВСТАНОВИВ:
Начальник Шевченківського районного відділу державної установи «Центр пробації» у Харківській області ОСОБА_7 звернулася в суд з поданням та просить скасувати щодо ОСОБА_4 звільнення від відбування покарання з випробуванням та направити останнього для відбування покарання, призначеного вироком Шевченківського районного суду м. Харкова від 12.08.2025.
Подання мотивовано тим, що ОСОБА_4 засуджений вироком Шевченківського районного суду м. Харкова від 12.08.2025 за ч. 4 ст. 185 та ч. 1 ст. 357 КК України до покарання у виді 5 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 3 роки. 07.10.2025 ОСОБА_4 прибув до уповноваженого органу з питань пробації, де йому були роз?яснені порядок та умови відбування покарання у виді звільнення від відбування покарання з випробуванням та наслідки за невиконання обов?язків, покладених на нього судом, про що останній надав підписку. Постановою про встановлення днів явки на реєстрацію від 07.10.2025 засудженому ОСОБА_4 були встановлені дні явки на реєстрацію, а саме: другий та четвертий вівторок кожного місяця, про що останній був ознайомлений під підпис. Однак, незважаючи на це, 14.10.2025 засуджений не прибув на реєстрацію до уповноваженого органу з питань пробації без поважних причин, у зв?язку із чим, 17.10.2025 засудженому було винесено письмове попередження про скасування звільнення від відбування покарання та направлення засудженого для відбування призначеного покарання. Однак, незважаючи на проведену бесіду ОСОБА_4 28.10.2025 та 10.02.2026 не прибув на реєстрацію до уповноваженого органу з питань пробації без поважних причин, у зв`язку з чим 29.10.2025 та 17.02.2026 відповідно засудженому було винесено письмове попередження про скасування звільнення від відбування покарання та направлення засудженого для відбування призначеного покарання. Таким чином, засуджений нехтуючи покладеними на нього обов`язками, систематично не з`являвся на реєстрацію до уповноваженого органу з питань пробації. Уповноважений орган з питань пробації дійшов висновку, що засуджений не стає на шлях виправлення, обов`язки суду не виконує.
Прокурор проти задоволення подання заперечував з підстав того, що у справі відсутні докази небажання засудженого стати на шлях виправлення та невиконання ним покладених обов`язків.
Представник Шевченківського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Харківській області у судовому засідання підтримав подане подання просив його задовольнити.
Засуджений ОСОБА_4 в судовому засідання просив відмовити у задоволенні подання та зазначив, що буде виконувати покладені на нього обов`язки.
Вивчивши матеріали подання, доводи органу пробації та матеріали особової справи № 102/2025 ОСОБА_4 , суд дійшов наступного висновку.
Підставою для звернення з даним клопотанням до суду стало те, що засуджений ОСОБА_4 ухиляється від відбування покарання з випробуванням та не виконує покладені на нього судом обов`язки, а саме: неодноразово (14.10.2025, 28.10.2025 та 10.02.2026) не з`являвся на реєстрацію у встановлений день без поважних причин, тобто поважність яких документально не підтверджена.
Пунктом 8 частини 1 статті 537 КПК України, передбачено, що під час виконання вироків, суд, визначений частиною другою статті 539 КПК України, має право вирішувати, у тому числі питання про направлення звільненого від покарання з випробуванням для відбування покарання, призначеного вироком.
Відповідно до частини 1 статті 6 КВК України виправлення засудженого - процес позитивних змін, які відбуваються в його особистості та створюють у нього готовність до самокерованої правослухняної поведінки.
Відповідно до статті 13 КВК України уповноважений орган з питань пробації у межах своїх повноважень, зокрема, забезпечує здійснення нагляду за засудженими, звільненими від відбування покарання з випробуванням.
Згідно з частиною 2 статті 78 КК України суд за поданням органу, який здійснює контроль за поведінкою засудженого, звільненого від відбування покарання з випробуванням, може прийняти рішення про скасування звільнення та про направлення засудженого для відбування призначеного покарання в разі невиконання покладених на нього обов`язків, визначених статтею 76 КК, або систематичного вчинення правопорушень, що потягли адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення.
При розгляді питання про скасування звільнення засудженого від відбування покарання з випробуванням суддя зобов`язаний з`ясувати, чи мав засуджений реальні можливості виконати покладені на нього обов`язки і чи можна розглядати факти, викладені у поданні органу, що відає відбуванням покарання, як свідчення небажання засудженого стати на шлях виправлення.
Згідно з вимогами статті 166 КВК України, якщо засуджений не виконує обов`язки, встановлені цим Кодексом, Законом України "Про пробацію", а також покладені на нього судом, або систематично вчиняє правопорушення, що тягнуть за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення, уповноважений орган з питань пробації вносить до суду подання про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення засудженого для відбування призначеного покарання. Подання про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення засудженого для відбування призначеного покарання вноситься до суду після застосування уповноваженим органом з питань пробації до засудженого письмового попередження про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення для відбування призначеного покарання.
Частиною третьою даної статті передбачено, що у разі невиконання засудженим, звільненим від відбування покарання з випробуванням, обов`язків, визначених законом та покладених на нього судом, систематичного вчинення правопорушень, що тягнуть за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення, уповноважений орган з питань пробації застосовує до нього письмове попередження про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення для відбування призначеного покарання.
За приписами частини 4 статті 166 КВК України письмове попередження про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення засудженого для відбування призначеного покарання застосовується у разі невиконання засудженим хоча б одного з обов`язків, визначених законом та покладених на нього судом, за відсутності об`єктивних обставин, що фактично позбавляють засудженого можливості їх виконувати і документально підтверджені.
У відповідності до п. 10 Постанови Пленуму Верховного суду України від 24.10.2003 № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» згідно з частиною 2 статті 78 КК України суд за поданням органу, який здійснює контроль за поведінкою засудженого, звільненого від відбування покарання з випробуванням, може прийняти рішення про скасування звільнення та про направлення засудженого для відбування призначеного покарання в разі невиконання покладених на нього обов`язків, визначених статтею 76 КК України, або систематичного (три і більше разів) вчинення правопорушень, що потягли адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення.
Із наведеного слідує, що у поданні та поданих до суду матеріалах, мають бути наведені докази того, що засуджена особа не з`явилась до уповноваженого органу з питань пробації для реєстрації у визначений день саме без поважних причин, а при розгляді подання судом, - ретельній перевірці підлягають доводи цієї особи про поважність причин такої неявки.
З матеріалів справи, а саме із пояснень ОСОБА_4 вбачається, що останній 14.10.2025 перебував на роботі, 28.10.2025 та 10.02.2026 не з`явився на реєстрацію без поважних причин. При цьому, засуджений з`явився до органу пробації 17.10.2025, 29.10.2025, 17.02.2026 та надав відповідні пояснення щодо причин неявки.
Разом з тим, наведені у поданні органу пробації факти неявки засудженого ОСОБА_4 для реєстрації, з урахуванням наданих ним пояснень, не можуть свідчити про його небажання стати на шлях виправлення та вважатися достатньою підставою для скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням та направлення для відбування призначеного судом покарання.
Відтак, суд, проаналізувавши матеріали особової справи, які не підтверджують суспільну небезпечність засудженого та злісне невиконання засудженим покладених на нього судом обов`язків та вчинення правопорушень, що потягли адміністративні стягнення, а тому не можуть свідчити на теперішній час про небажання засудженого стати на шлях виправлення, відповідно не дають суду правових підстав, передбачених статтею 78 КК України та статтею 166 КВК України для скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням та направлення засудженого для відбування покарання.
Крім цього, суд вважає, що безумовною підставою для скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням є усвідомлені та умисні дії засудженого, вчинені ним саме з метою ухиляння від відбування покарання та від контролю за його поведінкою, що в даному випадку представником органом пробації не доведено.
Водночас, суд враховує, що засуджений ОСОБА_4 до кримінальної та адміністративної відповідальності не притягувався, з`являвся на реєстрацію у встановлені органом пробації дні, про що свідчать його підписи в листах реєстрації, яка містять в особовій справі засудженого ОСОБА_4 , зокрема 11.11.2025, 25.11.2025, 09.12.2025, 23.12.2025, 13.01.2026, 27.01.2026 та 24.02.2026.
Отже, з врахуванням вищенаведених обставин, суд вважає, що клопотання про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням з встановленням іспитового строку та направлення для відбування призначеного судом покарання засудженим ОСОБА_4 є передчасним.
Враховуючи викладене, та те, що уповноваженим органом з питань пробації не було надано достатніх доказів для того, щоб скасувати звільнення ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням і направлення засудженого для відбування призначеного покарання та з урахуванням того, що засуджений став на шлях виправлення, суд вважає, що клопотання про скасування покарання з випробуванням та направлення засудженого для відбування призначеного покарання задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 372, 376, 537, 539 КПК України, статтею 78 КК України, статтею 166 КВК України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні начальника Шевченківського районного відділу державної установи «Центр пробації» в Харківській області ОСОБА_6 про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням та направлення для відбування покарання засудженого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - відмовити.
Особову справу № 102/2025 засудженого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повернути до Шевченківського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Харківській області.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на її оскарження, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо вона не скасована, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя ОСОБА_1