Справа № 446/1198/25

Справа № 446/1198/25 УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 24.06.2026 року Кам`янка-Бузький районний суд Львівської області в складі: головуючого - судді ОСОБА_1 секретаря судового засідання ОСОБА_2 за участі: прокурора ОСОБА_3 обвинуваченого ОСОБА_4 захисника ОСОБА_5 розглянувши у підготовчому судовому засіданні в ході розгляду обвинувального акту у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 24.03.2025 за № 12025141420000083 про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, клопотання прокурора Кам`янка-Бузького відділу Жовківської окружної прокуратури ОСОБА_3 про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця с. Малі Підліски Жовківського району Львівської області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , неодруженого, з повною середньою освітою, раніше судимого- в с т а н о в и в: В провадженні Кам`янка-Бузького районного суду Львівської області перебуває обвинувальний акт відомості про яке внесені 24.03.2025 за №12025141420000983 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.4 ст.185 КК України. Ухвалою суду від 02.06.2025 призначено підготовче засідання з розгляду вказаного кримінального провадження. Ухвалою суду від 16.04.2026 розгляд вищевказаного провадження зупинено у зв`язку із розшуком обвинуваченого. Ухвалою суду від 05.05.2026 надано дозвіл на затримання обвинуваченого ОСОБА_4 з метою приводу для участі в розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу. Ухвалою суду від 05.05.2026 розгляд провадження по справі відновлено у зв`язку із явкою обвинуваченого. Ухвалою суду від 05.05.02026 щодо обвинуваченого ОСОБА_4 застосовано заспобіжний захід у виді тримання під вартою, строком на 60 діб з визначеним розміром застави, у розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працезданих осіб, що становить 266 240, 00 грн.. 22.06.2026 прокурор Кам`янка-Бузького відділу Жовківської окружної прокуратури звернувся до суду з клопотанням про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно ОСОБА_4 .. Подане клопотання обгрунтував тим, що зібрані на стадії досудового слідтсва докази, зокремапротоколами огляду місця події, протоколами допиту потерпілого, свідків, проведеним слідчим експерементом в сукупності підвтерджують існування обгрунтованої підозри та висунотого обвинувачення ОСОБА_4 в інкримінованому йому злочині було підставою для засостування стосовно останнього запобіжного заходу. А оскільки ризики, які були взяті до уваги судом при застосуванні ОСОБА_4 на даний час продовжують існувати, зважаючи на особу обвинуваченого, його процесуальну поведінку та вчинений ним злочин, прокурор вважає, що обвинуваченому слід продовжити термін тримання під вартою строком на 60 днів з визначеним розміром застави, що стало підставою для звернення до суду. Прокурор ОСОБА_3 в підготовчому засіданні клопотання про продовження троку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою підтримав з наведених у ньому підстав, просив його задоволити. Обвинувачений ОСОБА_4 в підготовчому засіданні заперечив щодо застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, просив застосувати відносно нього більш м`який запобижний захід. Захисник ОСОБА_5 підготовчому засіданні заперечив проти застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 та просив застосувати більш м`який запобіжний захід у виді домашнього арешту, обґрунтувавши це тим, що його підзахисний має постійне місце проживання, а претензії потерпілої сторони до ОСОБА_4 - відсутні. Також додатково просив зменшити суму застави. Заслухавши думку учасників судового розгляду, перевіривши матеріали кримінального провадження, суд дійшов наступного висновку. Згідно обвинувального акту, ОСОБА_4 , будучи раніше судимим, востаннє вироком Галицького районного суду міста Львова від 11.03.2021 року за ч. 2 ст. 15 - ч. 2 ст. 186 КК України до покарання у вигляді чотирьох років позбавлення волі, та 08.11.2024 звільнений із Катеринівської виправної колонії № 46, по відбутті строку покарання, на шлях виправлення не став, та знову вчинив нове кримінальне правопорушення. Так, 24 березня 2025 року, у нічний період часу приблизно з 01:00 год. до 08:00 год., більш точного часу органом досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_4 , розуміючи, що відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення в Україні воєнного стану», Закону України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ «Про затвердження Указу Президента України «Про введення в Україні воєнного стану» на території України введено воєнний стан, строк дії якого неодноразово продовжувався, та Указу Президента України від 14 січня 2025 року № 26/2025 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» та Законом України від 15 січня 2025 року № 4220-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», строк дії воєнного стану в Україні продовжено строком на 90 діб, в умовах воєнного стану, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, діючи повторно, керуючись корисливим мотивом, з метою власного протиправного збагачення, усвідомлюючи суспільну небезпеку свого діяння та бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків, шляхом зриву навісного замка, незаконно проник у приміщення сараю, що за адресою: АДРЕСА_2 . Після чого, ОСОБА_4 , цього ж дня, та в той же час, перебуваючи в середині вищевказаного сараю, продовжуючи реалізувати свій умисел, переконавшись, що за його діями ніхто із сторонніх осіб не спостерігає, а відтак його протиправні дії не будуть помічені сторонніми особами, таємно викрав одну козу білого окрасу, віком 3 роки, кітна, вартістю 2233,33 гривні, одну козу сірого окрасу, віком 3 роки, кітна, вартістю 2233,33 гривні, та одну корову чорно-білого окрасу, віком 1 рік 6 місяців, тільна, вартістю 28666,67 гривень, належні Львівській обласній благодійній організації «Реабілітаційний Центр «Нове Життя», та залишив місце вчинення кримінального правопорушення, чим заподіяв Львівській обласній благодійній організації «Реабілітаційний Центр «Нове Життя», майнову шкоду на загальну суму 33133,33 гривні. Таким чином, ОСОБА_4 обвинувачується у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненому повторно, поєднаному із проникненням у інше приміщення, в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України Розглядаючи клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, суд виходив з наступного. Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні. Судом встановлено, що обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого правопорушення доводиться наступними доказами, зокрема: зокрема: протоколом огляду місця події від 24.03.2025 року із додатками, протоколом огляду місця події від 25.03.2025 року, протоколом обшуку від 24.03.2025 року, протоколом допиту потерпілого ОСОБА_6 , протоколами допиту свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , висновоком дактилоскопічної експертизи від 13.05.2025 року №СЕ-19/114-25/10880-Д., протоколом проведення слідчого експерименту від 15.05.2025 з свідками ОСОБА_7 та ОСОБА_11 , слідчим експериментом за участі підозрюваного ОСОБА_4 та іншими доказами в їх сукупності. В силу ст. ст.131, 132 КПК України запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Суд погоджується з тим, що перелічені вище докази вказують на те, що підозрюваний може бути причетний до інкримінованого правопорушення, а отже підозра на даному етапі є достатньою та належно обґрунтованою, і на цій стадії вона є достатньою для вирішення питання про обрання запобіжного заходу. Відповідно до ч. 1 ст. 183 розділу ІІ КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу. Згідно з положеннями ст. 199 КПК України строк тримання під вартою може бути продовжений до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу. При цьому доведенню підлягають обставини, визначені частиною 3 цієї статті, які виправдовують подальше тримання обвинуваченого під вартою. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини з плином часу продовжуване тримання заявника під вартою потребує більшого обґрунтування, а тому суди повинні наводити додаткові мотиви для обґрунтування необхідності збереження цього запобіжного заходу (справа «Таран проти України» 14 (п. 71), Заява № 31898/06). Розглянувши питання доцільності продовження строку тримання під вартою обвинуваченого, оцінивши доводи всіх учасників процесу, суд дійшов висновку про збереження на даний час тих ризиків, які існували на час обрання та продовження запобіжного заходу і які передбачені у ст. 177 КПК України. Прокурором доведено наявність ризиків, передбачених у п. 1, 3 та 4 ч. 1 ст. 177 КПК України. Так, існує ризик і він не зменшився, що може переховуватись від суду, усвідомлюючи про можливе його притягнення до кримінальної відповідальності у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років, оскільки суворість покарання за кримінальне правопорушення у виді позбавлення волі на такий строк може бути визнане підозрюваним більш небезпечним ніж переховування та втеча. Більше того, обвинувачений неодноразово без поважних причин не з`являвся до суду та останнього ухвалою Кам`янка-Бузького районного суду оголошено в розшук. Щодо ризику, який полягає у незаконному впливу на свідків та потерпілого у цьому кримінальному провадженні шляхом їх переконання, залякування чи схиляння до зміни, наданих ними показань, узгодження своїх показань з показаннями вказаних осіб, з метою уникнення від кримінальної відповідальності. Вказаний ризик обґрунтовується тим, що з урахування принципу безпосередності дослідження показань, речей і документів (ст. 23 КПК України) - суд досліджує докази безпосередньо, показання учасників кримінального провадження суд отримує усно, відтак вказаний ризик знайшов своє підтвердження і на час розгляду клопотання. - вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки 08.11.2024 року, був звільнений з Катеринівської виправної колонії( №46), маючи не погашену судимість, та протягом короткого часу, вчинив новий умисний злочин, що підтверджує той факт, що ОСОБА_4 , на шлях виправлення не став, що свідчить про негативну кримінально-правову поведінку обвинуваченого. Також, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, суд, крім наявності вказаних вище ризиків, враховує дані про особу овинуваченого, який не працюючий, раніше неодноразово судимий, останній раз вироком Галицького районного суду міста Львова від 21.07.2021 року за ч.2 ст. 15- ч.2 ст. 186 КК України до покарання у вигляді чотирьох років позбавлення волі та 08.11.2024 звільнений із Катеринівської виправної колонії № 46, по відбутті строку покарання, на шлях виправлення не став, та знову вчинив нове кримінальне правопорушення. Підозрюваним та стороною захисту не наведено безумовних підстав для відмови в обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та беззаперечних стримуючих факторів подальшої належної процесуальної поведінки обвинуваченого, так як обвинувачений ОСОБА_4 вже раніше притягувався до кримінальної відповідальності, що свідчить про його схильність до протиправної поведінки. Крім того, обвинувачений неодноразово ігнорував виклики до суду, чим фактично ухилявся від участі у судових засіданнях, а тому існують обґрунтовані підстави вважати, що у разі застосування більш м`якого запобіжного заходу він може й надалі переховуватись від суду. Таким чином, ризики на даний час не зменшились і не відпали, а тому застосування домашнього арешту не забезпечить належної процесуальної поведінки обвинуваченого. Оцінюючи в сукупності встановлені у даному кримінальному провадженні ризики, передбачені ст.177 КПК України, дані про особу підозрюваного, тяжкість злочину, у вчиненні якого він підозрюється, суд дійшов висновку, що застосування більш м`якого запобіжного заходу є неможливим, оскільки вони не зможуть забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та дієвість кримінального провадження, яке на даний час триває і проводяться слідчі дії, спрямовані на встановлення всіх обставин його вчинення та зібрання необхідних доказів. З урахуванням викладеного та зважаючи на доведеність прокурором наявності обставин, передбачених ч.1 ст.194 КПК України, клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слід задоволити. Потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи. Згідно із ч. 1ст. 197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів. Відтак, суд вважає за необхідне продовжити строк тримання під вартою обвинуваченому на 60 (шістдесят) днів з можливістю внесення застави в розмірі 80 (вісімдесят) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що встановить 266 240, 00 грн., яка є достатньою та співмірною та обумовлена тим ступенем довіри до обвинуваченого, при якому втрата застави є достатнім стримуючим фактором, щоб не допустити невиконання ним процесуальних обов`язків та запобігти здійсненню дій, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України. При цьому, доводи захисника та обвинуваченого щодо зменшення розміру застави суд оцінює критично, та наголошує на тому, що внесення застави є правом обвинуваченого, а не його обов`язком. А визначений розмір застави має бути достатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого та виконання покладених на нього обов`язків. Таким чином, враховуючи наведене, суд приходить до висновку про наявність підстав для продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, із визначенням альтернативи у вигляді застави. Керуючись ст.ст. 176, 177, 178, 183, 376 КПК України,- у х в а л и в: клопотання прокурора Кам`янка-Бузького відділу Жовківської окружної прокуратури ОСОБА_3 про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_4 - задоволити. Продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця с. Малі Підліски Жовківського району Львівської області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , неодруженого, з повною середньою освітою, раніше судимого, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб тобто до 22.08.2026 включно. Строк дії ухвали шістдесят днів, тобто до 22.08.2026 року включно. Визначити суму застави у розмірі 80 (вісімдесят) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що встановить 266 240,00 (двісті шістдесят шість тисяч двісті сорок гривень), яку можливо внести на депозитний рахунок ТУ ДСА України в Львівській області. При внесенні визначеної суми застави ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з-під варти звільнити. У разі внесення застави, на підставі ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на ОСОБА_4 наступні обов`язки: прибувати до суду за першою вимогою; не відлучатися з реєстрації та проживання, без дозволу прокурора або суду; повідомляти прокурора чи суд про зміну місця проживання та роботи ; утримуватись від спілкування зі свідками та потерпілим; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну. Визначити 2-місячний термін дії обов`язків, покладених судом у разі внесення застави, з моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави. З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави. Роз`яснити обвинуваченому, що у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. Копію ухвали після її оголошення негайно вручити обвинуваченому, прокурору, а також направити начальнику Державної установи "Львівська установа виконання покарань ( №19 )". Ухвала підлягає негайному виконанню. Ухвала про продовження строку тримання під вартою може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляції безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня оголошення ухвали, а обвинуваченим протягом п`яти днів з дня вручення йому копії ухвали. Повний текст ухвали складено 29.06.2026. Головуючий суддя ОСОБА_1