Справа № 910/8809/25

УХВАЛА 22 липня 2026 року м. Київ cправа № 910/8809/25 Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Кібенко О.Р., розглянувши матеріали касаційної скарги Проектного інституту Служби безпеки України на додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 08.07.2026 у справі за позовом Обслуговуючого кооперативу "ЖИТЛОВО БУДІВЕЛЬНИЙ КООПЕРАТИВ "ТРИПІЛЬСЬКА БРАМА" до Проектного інституту Служби безпеки України про розірвання договору та стягнення 952 659,69 грн, ВСТАНОВИВ: 1. У липні 2025 року Обслуговуючий кооператив "ЖИТЛОВО БУДІВЕЛЬНИЙ КООПЕРАТИВ "ТРИПІЛЬСЬКА БРАМА" звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Проектного інституту Служби безпеки України про розірвання договору №1-17 від 13.01.2017 про виконання проектних робіт та стягнення 952 659,69 грн. 2. Господарський суд міста Києва рішенням від 11.11.2025 позов задовольнив. Розірвав договір №1-17 про виконання проектних робіт, укладений 13.01.2017 між Проектним інститутом Служби безпеки України та Обслуговуючим кооперативом "ЖИТЛОВО БУДІВЕЛЬНИЙ КООПЕРАТИВ "ТРИПІЛЬСЬКА БРАМА". Присудив до стягнення з Проектного інституту Служби безпеки України на користь Обслуговуючого кооперативу "ЖИТЛОВО БУДІВЕЛЬНИЙ КООПЕРАТИВ "ТРИПІЛЬСЬКА БРАМА" грошові кошти в сумі 952 659,69 грн та 13 854,32 грн судового збору. 3. Північний апеляційний господарський суд постановою від 03.06.2026 залишив без змін рішення Господарського суду міста Києва від 11.11.2025. 4. Північний апеляційний господарський суд додатковою постановою від 08.07.2026 заяву Обслуговуючого кооперативу "ЖИТЛОВО БУДІВЕЛЬНИЙ КООПЕРАТИВ "ТРИПІЛЬСЬКА БРАМА" про ухвалення додаткового рішення задовольнив частково. Ухвалив додаткову постанову, якою до стягнення з Проектного інституту Служби безпеки України на користь Обслуговуючого кооперативу "ЖИТЛОВО БУДІВЕЛЬНИЙ КООПЕРАТИВ "ТРИПІЛЬСЬКА БРАМА" 7 500,00 грн витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції. 5. 18.06.2026 Проектний інститут Служби безпеки України через систему Електронний суд звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, зокрема, просив скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 11.11.2025 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.06.2026; ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову Обслуговуючого кооперативу "ЖИТЛОВО БУДІВЕЛЬНИЙ КООПЕРАТИВ "ТРИПІЛЬСЬКА БРАМА". 6. Верховний Суд ухвалою від 08.07.2026 залишив без руху касаційну скаргу Проектного інституту Служби безпеки України на підставі ч.2 ст.292 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) із наданням скаржнику строку, що не перевищує десять днів з дня вручення ухвали, для усунення недоліків та вказав спосіб їх усунення. 7. Скаржнику роз`яснено, що у разі неусунення недоліків касаційної скарги у встановлений судом строк така касаційна скарга вважається неподаною і підлягає поверненню особі, що звернулася із касаційною скаргою. 8. 16.07.2026 Проектний інститут Служби безпеки України подав до Верховного Суду заяву про усунення недоліків, до якої додана касаційна скарга на рішення Господарського суду міста Києва від 11.11.2025, постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.06.2026 та додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 08.07.2026 у справі №910/8809/25 (у новій редакції). 9. За приписами статті 244 ГПК суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. Додаткове судове рішення або ухвала про відмову в прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені. 10. Отже додаткове судове рішення є похідним від первісного судового акту та є його невід`ємною складовою, а тому до касаційних скарг про перегляд таких судових рішень в касаційному порядку застосовуються вимоги, передбачені ст.290 ГПК. 11. Пунктом 5 ч.2 ст.290 ГПК встановлено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) ст.287 цього Кодексу підстави (підстав). У разі подання касаційної скарги на підставі п.1 ч.2 ст.287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні. У разі подання касаційної скарги на підставі п.2 ч.2 ст.287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду. 12. За приписами ч.2 ст.287 ГПК підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у п.п.1, 4 ч.1 цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених ч.ч.1, 3 ст.310 цього Кодексу. 13. Таким чином, з огляду на зміст наведених вимог процесуального закону, при касаційному оскарженні судових рішень з підстав, передбачених п.п.1-4 ч.2 ст.287 ГПК, окрім посилання на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, касаційна скарга має містити: - п.1 ч.2 ст.287 ГПК - чітку вказівку на норму/норми права (пункт, частину, статтю), яку, на думку скаржника, невірно застосували суди першої та/або апеляційної інстанцій, постанову Верховного Суду (номер справи і дату її ухвалення), в якій викладено висновок щодо застосування саме цієї норми права, який не врахували суди при ухваленні оскаржуваних судових рішень; - п.2 ч.2 ст.287 ГПК - обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні, із чіткою вказівкою на норму права (абзац, пункт, частина статті), а також зазначенням такого правового висновку, описом правовідносин та змістовного обґрунтування мотивів такого відступлення; - п.3 ч.2 ст.287 ГПК - зазначення норми права щодо якої відсутній висновок Верховного Суду її застосування із конкретизацією змісту правовідносин, в яких цей висновок відсутній та обґрунтування необхідності формування єдиної правозастосовчої практики щодо цієї норми для правильного вирішення справи; - п.4 ч.2 ст.287 ГПК - зазначення обставин, наведених у ч.ч.1, 3 статті 310 цього Кодексу; якщо скаржник вважає, що судами порушено норми процесуального права щодо недослідження зібраних у справі доказів, неповного встановлення обставин справи, або встановлення обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів, у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено або обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів та чому, на думку скаржника, останні є недопустимими, або зібрані у справі докази, які судом не досліджені, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права; якщо суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, повинно бути зазначено яке саме клопотання суд необґрунтовано відхилив про витребування, дослідження або огляд яких саме доказів або інше клопотання (заяву) щодо встановлення яких конкретно обставин, які мають значення для правильного вирішення справи. 14. Заявник касаційної скарги повинен враховувати і те, що за змістом п.1 ч.3 ст.310 ГПК відкриття касаційного провадження через недослідження зібраних у справі доказів можливе лише за умови наявності у касаційній скарзі інших обґрунтованих підстав касаційного оскарження, передбачених п.п.1, 2, 3 ч.2 ст.287 ГПК. 15. Всупереч наведеному в касаційній скарзі Проектного інституту Служби безпеки України в частині касаційного оскарження додаткової постанови Північного апеляційного господарського суду від 08.07.2026 відсутнє зазначення яка/які норма/норми права (пункт, частина, стаття) були неправильно застосована/не застосована/порушена Північним апеляційним господарським судом з посиланням на підставу/підстави касаційного оскарження, передбачену ч.2 ст.287 ГПК. 16. Згідно із ч.2 ст.292 ГПК у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених ст.290 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до ч.6 ст.6 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення ст.174 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу. 17. Відповідно до приписів ч.2 ст.174 ГПК в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити). Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави, визначеної абз.2 ч.1 цієї статті, суд у такій ухвалі зазначає про обов`язок такої особи зареєструвати електронний кабінет відповідно до ст.6 цього Кодексу. 18. З огляду на викладене, касаційна скарга Проектного інституту Служби безпеки України в частині оскарження додаткової постанови Північного апеляційного господарського суду від 08.07.2026 у справі №910/8809/25 залишається без руху на підставі ч.2 ст.292 ГПК із наданням скаржнику строку, що не перевищує десять днів з дня вручення ухвали, для усунення недоліків шляхом зазначення та викладення належного обґрунтування підстав касаційного оскарження, передбачених ч.2 ст.287 ГПК, з урахуванням вказівок Верховного Суду, наведених у цій ухвалі. 19. Згідно із ч.4 ст.174 та ч.2 ст.292 ГПК якщо скаржник не усунув недоліки касаційної скарги у строк, встановлений судом, така касаційна скарга вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із касаційною скаргою. Керуючись статтями 174, 234, 235, 287, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд УХВАЛИВ: 1. Касаційну скаргу Проектного інституту Служби безпеки України в частині оскарження додаткової постанови Північного апеляційного господарського суду від 08.07.2026 у справі №910/8809/25 залишити без руху. 2. Надати Проектному інституту Служби безпеки України строк для усунення недоліків касаційної скарги, що не перевищує десять днів з дня вручення ухвали. 3. Роз`яснити Проектному інституту Служби безпеки України, що якщо скаржник не усунув недоліки касаційної скарги у строк, встановлений судом, така касаційна скарга вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із касаційною скаргою. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню. Суддя О. Кібенко