Справа № 903/235/25

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД 33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59 УХВАЛА про повернення апеляційної скарги "26" серпня 2026 р. Справа № 903/235/25 Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії: Головуючого судді Розізнана І.В. судді Поліщук П.Я. судді Павлюк І.Ю. перевіривши матеріали апеляційної скарги Приватного підприємства "АГРОФІРМА ПРОГРЕСС" на ухвалу Господарського суду Волинської області від 04.08.2026 у справі №903/235/25 (суддя Гарбар І.О.) за заявою Головного управління ДПС у Волинській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вест Стандарт ЮА" про банкрутство ВСТАНОВИВ: Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 04.08.26 заяву ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Вест Стандарт ЮА" арбітражного керуючого Голінного Андрія Михайловича про витребування документів від Приватного підприємства "АФГРОФІРМА "ПРОГРЕСС" від 29.05.2026 у справі № 903/235/25 задоволено. Зобов`язно Приватне підприємство "АФГРОФІРМА "ПРОГРЕСС" передати Товариству з обмеженою відповідальністю "ВЕСТ СТАНДАРТ ЮА" в особі ліквідатора банкрута, арбітражного керуючого Голінного Андрія Михайловича належним чином засвідчені копії наступних документів: рахунок № 2310 від 24.10.2022 року та пов`язані з рахунком первинні документи. Не погоджуючись із оскаржуваним судовим рішенням через підсистему "Електронний суд " від ПП "АГРОФІРМА ПРОГРЕСС " до суду апеляційної інстанції надійшла апеляційна скарга. Апелянт просить прийняти та долучити до матеріалів справи додані до апеляційної скарги докази. Поновити пропущений процесуальний строк на оскарження судового рішення. Скасувати ухвалу суду першої інстанції від 04.08.26 у справі № 903/235/25, якою витребувано документи від ПП "АГРОФІРМА "ПРОГРЕСС " та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви ліквідатора ТОВ "Вест Стандарт ЮА " арбітражного керуючого Голінного А.М. від 29.05.26 про витребування документів від ПП "АГРОФІРМА "ПРОГРЕСС " у повному обсязі. Вивчивши матеріали апеляційної скарги, колегія суддів апеляційної інстанції прийшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає поверненню заявнику, з огляду на наступне. За приписами ст. 129 Конституції України встановлені основні засади судочинства, до яких віднесено забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом. Вказана конституційна норма конкретизована законодавцем в ст. 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", згідно з якою учасники судового процесу та інші особи у випадках і порядку, встановлених процесуальним законом, мають право на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення. Частинами 1, 2 статті 9 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що ухвали господарського суду, постановлені у справі про банкрутство (неплатоспроможність) за результатами розгляду господарським судом заяв, клопотань та скарг, а також постанова про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури або процедури погашення боргів боржника можуть бути оскаржені в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Частиною 2 ст. 254 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) встановлено, що ухвали суду першої інстанції оскаржуються в апеляційному порядку окремо від рішення суду лише у випадках, передбачених статтею 255 цього Кодексу. Оскарження ухвал суду, які не передбачені статтею 255 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається. Реалізація конституційного права, зокрема, на апеляційне оскарження судового рішення, виходячи із принципів статей 55, 129 Конституції України, ставиться у залежність від положень процесуального закону, в цьому випадку - норм ГПК України. Порядок здійснення господарського судочинства в Україні регламентується відповідним спеціальним законом - ГПК України, нормами якого, зокрема, визначено конкретні випадки можливості оскарження тих чи інших процесуальних документів суду (аналогічна правова позиція наведена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 17.12.2019 у справі № 18/257). Отже, Господарський процесуальний кодекс України повинен містити імперативні норми про те, в яких випадках учасник судового процесу має право оскаржити ухвалу суду в апеляційному чи касаційному порядку. Відповідно до ч.1 ст. 17 ГПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи. В силу приписів ч. 2 ст. 254 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції окремо від рішення суду лише у випадках, передбачених статтею 255 цього Кодексу. Оскарження ухвал суду, які не передбачені статтею 255 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається. Таким чином, перелік ухвал, які підлягають апеляційному оскарженню окремо від рішення суду, наведений у статті 255 ГПК України, є вичерпним та не підлягає розширеному тлумаченню. У постанові Верховного Суду від 18.07.2019 року у справі 904/421/19 зроблено висновок, що системне тлумачення статті 255 ГПК України свідчить про те, що законодавець свідомо виокремив випадки, в яких може бути оскаржена або конкретна процесуальна дія, або така конкретна дія і відмова в її вчиненні. Зазначені процесуально-процедурні обмеження права на апеляційне оскарження деяких ухвал місцевого господарського суду окремо від остаточного рішення суду встановлено з метою ефективного здійснення правосуддя, забезпечення розгляду справи упродовж розумного строку та запобігання зловживанням процесуальними правами і вони не зменшують для сторін можливості доступу до суду апеляційної інстанції та не ускладнюють їм цього доступу таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, оскільки сторони не позбавляються права на апеляційне оскарження таких ухвал місцевого господарського суду взагалі, їх право лише відтерміновується до винесення судового рішення у справі, яке може бути оскаржено в апеляційному порядку. Близькі за змістом висновки щодо віднесення ухвал суду першої інстанції, якими вирішено процесуальні (процедурні) питання, пов`язані з рухом справи до переліку ухвал, що підлягають оскарженню окремо від рішення суду сформульовано у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.10.2018 у справі №912/1398/18, від 12.03.2019 у справі №918/361/18, від 03.11.2021 у справі №910/5684/20, від 12.10.2021 у справі №904/6251/20, від 14.12.2022 у справі №920/1346/21 Оскаржувана ухвала суду першої інстанції, якою задоволено клопотання про витребування доказів у справі, не охоплюється наведеним у ст.255 ГПК України переліком ухвал, які можуть бути оскаржені окремо від рішення суду. Не містять вказівки щодо права оскарження такої ухвали окремо від рішення суду і інші положення ГПК України, в тому числі норми статті 169 "Заяви, клопотання і заперечення", статті 207 "Розгляд заяв та клопотань" та статті 232 "Види судових рішень" ГПК України. Таким чином, системний аналіз зазначених вище норм права дає підстави для висновку, що скаржником фактично оскаржено ухвалу, якою не вирішується спір по суті заявлених вимог та яка не визначає майнові права та обов`язки учасників провадження у справі про банкрутство, а відтак така ухвала з процесуального (процедурного) питання, пов`язаного з рухом справи, не може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду першої інстанції. Заперечення щодо такої ухвали відповідно до приписів ч. 3 ст. 255 ГПК України мають розглядатися судом при оскарженні судового рішення за результатами розгляду вимог по суті спору, яке підлягає оскарженню в апеляційному порядку. Згідно п. 4 ч. 5 ст. 260 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції, якщо скаргу подано на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду. Колегія суддів апеляційної інстанції звертає увагу на правовий висновок, який висвітлено у постанові Верховного Суду у складі палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 16.08.2023 у справі № 920/162/23: "102. Вирішуючи питання чи підлягає певна ухвала, постановлена у справі про банкрутство апеляційному оскарженню, суду належить почергово вирішити: 1) у якому провадженні постановлено оскаржувану ухвалу (у провадженні у справі про банкрутство чи позовному провадженні в межах справи про банкрутство); 2) чи оскаржувана ухвала вирішує питання, регламентовані ГПК України, або є спеціальною - постановленою відповідно до КУзПБ; 3) чи належить ухвала до переліку ухвал, які можуть бути оскаржені окремо від рішення суду за приписами статей 254, 255 ГПК України чи не передбачено нормами КУзПБ виключення із загального правила апеляційного оскарження за частиною другою статті 9 КУзПБ для цього виду ухвал. 103. Установивши зазначене та перевіривши наявність/відсутність підстав для залишення без руху (стаття 260 ГПК України) повернення апеляційної скарги (частина п`ята статті 260 ГПК України) або відмови у відкритті апеляційного провадження (частини перша, друга статті 261 ГПК України) апеляційний суд вирішує питання про наявність/відсутність підстав для відкриття апеляційного провадження. " Із огляду на викладене, колегія суддів апеляційної інстанції виснує, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції, якою задоволено заяву арбітражного керуючого про витребування доказів в межах справи про банкрутство, вирішує виключно процесуальне питання, врегульоване нормами ГПК України, та не є спеціальною ухвалою, постановленою відповідно до положень КУзПБ. Така ухвала не віднесена частиною першою статті 255 ГПК України до переліку ухвал, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від судового рішення, а положення статті 9 КУзПБ не встановлюють для неї іншого порядку апеляційного оскарження. Отже, подання апеляційної скарги безпосередньо на ухвалу про витребування доказів суперечить установленому процесуальним законом порядку апеляційного перегляду судових рішень. За таких обставин, відповідно до пункту 4 частини п`ятої статті 260 ГПК України, апеляційна скарга підлягає поверненню скаржнику як така, що подана на ухвалу, яка не підлягає оскарженню окремо від судового рішення. Схожий правовий висновок висвітлено у постанові Верховного Суду від 23.02.26 у справі № 905/2199/20. Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 234-235, 254, 255, 260 Господарського процесуального кодексу України, суд УХВАЛИВ: 1. Не приймати до розгляду апеляційну скаргу Приватного підприємства "АГРОФІРМА ПРОГРЕСС" на ухвалу Господарського суду Волинської області від 04.08.2026 у справі № 903/235/25 та повернути скаржнику. 2. Процесуальні документи надіслати до Господарського суду Волинської області для приєднання до матеріалів справи № 903/235/25. 3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Верховного Суду. Головуючий суддя Розізнана І.В. Суддя Поліщук П.Я. Суддя Павлюк І.Ю.