Перейти до вмісту
Кишеняперевірка бізнесу
ПостановаГосподарське судочинство

Справа № 916/1216/26

Суд
Південно-західний апеляційний господарський суд
Дата
27.08.2026
Суддя
Богатир К.В.
Категорія
Справи у спорах, щодо недоговірних зобов’язань, з них

Текст рішення

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД _____________________________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 27 серпня 2026 року м. Одеса Справа № 916/1216/26 Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Богатиря К.В. суддів: Поліщук Л.В., Таран С.В. секретар судового засідання Шаповал А.В. за участю представників сторін у справі: Від Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Пространство» - адвокат Панчошак О.Д. Прокурор Шунькіна Н.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу: Керівника Київської окружної прокуратури м. Одеси на ухвалу Господарського суду Одеської області від 29.05.2026 про призначення експертизи та зупинення провадження, суддя суду першої інстанції Петренко Н.Д., м. Одеса, повний текст ухвали складено та підписано 29.05.2026 по справі №916/1216/26 за позовом Керівника Київської окружної прокуратури м. Одеси в інтересах держави в особі: Одеської міської ради до відповідачів: 1) Товариства з обмеженою відповідальністю «Брухто» 2) Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Пространство» про стягнення 6 560 119,07 грн, - ВСТАНОВИВ: Описова частина. Керівник Київської окружної прокуратури м. Одеси в інтересах держави в особі Одеської міської ради звернувся до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Брухто» та Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Пространство», в якій просить: - стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «Брухто» та Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Пространство» на користь Одеської міської ради кошти в сумі 6 560 119,07 грн; - стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «Брухто» та Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Пространство» витрати на сплату судового збору на користь Одеської обласної прокуратури. В обґрунтування позовних вимог прокурор посилається на те, що замовниками будівництва ТОВ Брухто та ОК ЖБК Пространство в цілому не сплачено до місцевого бюджету 6 342 713 грн 40 коп пайової участі для створення інфраструктури населеного пункту. Позов пред`явлено на підставі ст. 131-1 Конституції України, ст. 23, 24 Закону України Про прокуратуру, пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні, ст. ст. 11, 625, 1212 Цивільного кодексу України. 17.04.2026 до Господарського суду Одеської області надійшло клопотання Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Пространство» про призначення експертизи, в якому ОК «ЖБК «Пространство» просить призначити у справі № 916/1216/26 судову будівельно-технічну експертизу, на вирішення якої поставити питання: 1) Чи є об`єкт за адресою: м. Одеса, вул. Дачна , 28 , к. 3 та к.4 за проектом «Нове будівництво пансіонату» об`єктом соціальної інфраструктури, який передбачений відповідною затвердженою містобудівною документацією на місцевому рівні (генеральний план населеного пункту, план зонування території, детальний план території)? 2) Чи є об`єкт за адресою: м. Одеса, вул. Дачна , 28 , к. 3 та к.4 за проєктом «Нове будівництво пансіонату» будівлею медичного і оздоровчого призначення, який передбачений відповідною затвердженою містобудівною документацією на місцевому рівні (генеральний план населеного пункту, план зонування території, детальний план території)? Дане клопотання обгрунтовано тим, що з огляду на підстави звернення позивача до суду з позовом у даній справі, а також враховуючи посилання відповідача на збудування на спірній земельній ділянки будівлі медичного і оздоровчого призначення, який є об`єктом соціальної інфраструктури, що в силу перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні» звільняє відповідача як замовника будівництва від обов`язку сплати пайової участі, необхідним є з`ясування та встановлення обставин, чи є спірні об`єкти- об`єктом соціальної інфраструктури та будівлею медичного і оздоровчого призначення. Водночас встановлення таких обставин потребує спеціальних знань, що в силу вимог ч.1 ст.99 ГПК України у сукупності з ненаданням жодною із сторін висновку експерта з цього питання, є підставою для призначення судом експертизи. Господарським судом Одеської області отримано від прокурора заяву з запереченнями проти клопотання про призначення експертизи /вх.№13633/26 від 20.04.2026/. При цьому прокурор зазначає, що відповіді на питання, вказані в клопотанні про призначення експертизи, можна отримати, дослідивши інші докази у справі №916/1216/26. Прокурор вказує, що клопотання заявлене з метою затягування розгляду господарської справи, в зв`язку з чим просить відмовити у задоволенні клопотання про призначення судової будівельно-технічної експертизи у справі №916/1216/26. Короткий зміст оскаржуваної ухвали суду першої інстанції. Ухвалою Господарського суду Одеської області від 29.05.2026 вирішено: « 1. Клопотання відповідача1 Товариства з обмеженою відповідальністю Брухто /вх. № 13309/26 від 17.04.2026/ про призначення судової будівельно-технічної експертизи у справі №916/1216/26 задовольнити. 2. Призначити у справі № 916/1216/26 судову будівельно-технічну експертизу, на вирішення якої поставити питання: 1) Чи є об`єкт за адресою: м. Одеса, вул. Дачна , 28 , к. 3 та к.4 за проектом «Нове будівництво пансіонату» об`єктом соціальної інфраструктури, який передбачений відповідною затвердженою містобудівною документацією на місцевому рівні (генеральний план населеного пункту, план зонування території, детальний план території)? 2) Чи є об`єкт за адресою: м. Одеса, вул. Дачна , 28 , к. 3 та к.4 за проектом «Нове будівництво пансіонату» будівлею медичного і оздоровчого призначення, який передбачений відповідною затвердженою містобудівною документацією на місцевому рівні (генеральний план населеного пункту, план зонування території, детальний план території)? 3. Проведення судової будівельно-технічної експертизи доручити Одеському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України (65026, м. Одеса, вул. Рішельєвська, 8). 4. Витрати по оплаті проведення судової експертизи покласти на відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю Брухто. 5. Попередити судового експерта (експертів), який (які) безпосередньо проводитиме експертизу, про кримінальну відповідальність, передбачену ст. ст. 384, 385 Кримінального кодексу України. 6. Зобов`язати сторін надавати у порядку, визначеному ГПК України, на вимогу судового експерта усі необхідні документи для проведення експертизи. 7. Провадження по справі № 916/1216/26 - зупинити. 8. Матеріали справи № 916/1216/26 надіслати на адресу Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України (65026, м. Одеса, вул. Рішельєвська, 8) для проведення експертного дослідження.» Приймаючи дане рішення, суд першої інстанції вказав, що з огляду на підстави звернення прокурора до суду з позовом у даній справі, а також враховуючи посилання відповідача ТОВ "Брухто", що на земельній ділянці відповідно до містобудівної документації споруджено об`єкт соціальної інфраструктури (за адресою: м. Одеса, вул. Дачна, 28, к. 3, к. 4 за проектом "Нове будівництво пансіонату"), що в силу перехідних положень Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні, може звільнити відповідачів у даній справі, як замовників будівництва, від обов`язку сплати пайової участі, суд вважає за необхідне призначити у справі судову будівельно-технічну експертизу, для з`ясування питань, пов`язаних з визначенням статусу об`єкта за адресою: м. Одеса, вул. Дачна , 28 , к. 3 та к.4 за проектом «Нове будівництво пансіонату». Аргументи учасників справи. Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів. До Південно-західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга Керівника Київської окружної прокуратури м. Одеси на ухвалу Господарського суду Одеської області від 29.05.2025 про призначення експертизи та зупинення провадження по справі №916/1216/26. Апелянт вважає, що з матеріалів господарської справи можливо встановити відповідні відомості щодо наявності або відсутності підстав для звільнення відповідачів від сплати пайової участі без проведення будівельно-технічної експертизи. Разом з цим, при прийнятті оскаржуваної ухвали суд не навів обґрунтування необхідності призначення експертизи у даній справі, а також не обґрунтував потребу в дослідженні експертом обставин справи, які суд може дослідити самостійно. Апелянт також зазначає, що суд при постановленні оскаржуваної ухвали не мотивував необхідність призначення експертизи у даній справі, неможливість вирішення спору на підставі наявних матеріалів справи, не надав оцінки тому, чи поставлене на вирішення експертизи питання стосується встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування у даній справі, відповідно не обґрунтував доцільність призначення у даній справі експертизи. Крім того, апелянт звертає увагу на те, що приймаючи оскаржувану ухвалу, суд не навів обґрунтованих підстав необхідності призначення судової експертизи у даній справі та неможливості вирішення спору на підставі наявних у матеріалах справи доказів. Прокурор також вказав, що необґрунтоване зупинення провадження у справі призводить до затягування строків її розгляду і перебування в стані невизначеності учасників процесу, що може призвести до порушення положень частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод , яка покладає на національні суди обов`язок здійснити швидкий та ефективний розгляд справ упродовж розумного строку. Керуючись викладеним вище, прокурор просить скасувати ухвалу Господарського суду Одеської області від 29.05.2026 по справі № 916/1216/26 та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні клопотання про призначення судової будівельно-технічної експертизи. Короткий зміст відзивів на апеляційну скаргу. До Південно-західного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Брухто» надійшов відзив на апеляційну скаргу Керівника Київської окружної прокуратури м. Одеси на ухвалу Господарського суду Одеської області від 29.05.2025 про призначення експертизи та зупинення провадження по справі №916/1216/26. Товариство з обмеженою відповідальністю «Брухто» вказав, що встановлення обставин експертного дослідження має вирішальне значення для розгляду даної справи та правильного вирішення спору між сторонами, при цьому, відповідно до чинного законодавства України, суд вирішує спір та встановлює істину на основі всебічного з`ясування всіх суттєвих моментів спірних правовідносин та об`єктивного дослідження фактичних даних, що визначають наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін. Без належного встановлення зазначених обставин неможливо встановити обґрунтованість доводів сторін та, відповідно, вирішити спір в даній справі. Сторонами при цьому не надано до суду відповідних висновків судової експертизи, проведеної на замовлення відповідного учасника справи Товариство з обмеженою відповідальністю «Брухто» вважає, що суд першої інстанції мотивовано задовольнив клопотання відповідача про призначення у справі судової експертизи та визначив остаточний перелік питань, які слід поставити експерту з урахуванням питань, запропонованих позивачем. Доводи скаржника щодо недоцільності призначення у справі судової експертизи жодним чином не спростовують зазначених висновків місцевого господарського суду та не підтверджують відсутності підстав для її призначення судом. Товариство з обмеженою відповідальністю «Брухто» наголошує, що ухвала Господарського суду Одеської області від 29.05.2025 про призначення експертизи та зупинення провадження по справі №916/1216/26 є законною та обґрунтованою Товариство з обмеженою відповідальністю «Брухто» просить апеляційну скаргу Керівника Київської окружної прокуратури м. Одеси на ухвалу Господарського суду Одеської області від 29.05.2025 про призначення експертизи та зупинення провадження по справі №916/1216/26 залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду Одеської області від 29.05.2025 про призначення експертизи та зупинення провадження по справі №916/1216/26 залишити без змін. До Південно-західного апеляційного господарського суду від Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Пространство» надійшов відзив на апеляційну скаргу Керівника Київської окружної прокуратури м. Одеси на ухвалу Господарського суду Одеської області від 29.05.2025 про призначення експертизи та зупинення провадження по справі №916/1216/26. Обслуговуючий кооператив «Житлово-будівельний кооператив «Пространство» вказав, що скаржник не довів неправильного застосування судом норм матеріального та процесуального права, як необхідної передумови для зміни або скасування оскаржуваної ухвали. ОК ЖБК «Пространство» просить апеляційну скаргу Керівника Київської окружної прокуратури м. Одеси на ухвалу Господарського суду Одеської області від 29.05.2025 про призначення експертизи та зупинення провадження по справі №916/1216/26 залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду Одеської області від 29.05.2025 про призначення експертизи та зупинення провадження по справі №916/1216/26 залишити без змін. Рух справи у суді апеляційної інстанції. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №916/2410/24 було визначено колегію суддів у складі: головуючого судді Богатиря К.В., судді Поліщук Л.В., Таран С.В., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.06.2026. На момент надходження апеляційної скарги, матеріали справи №916/1216/26 на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду не надходили. Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 15.06.2026 відкладено вирішення питання про можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Керівника Київської окружної прокуратури м. Одеси на ухвалу Господарського суду Одеської області від 29.05.2025 про призначення експертизи та зупинення провадження по справі №916/1216/26 до надходження матеріалів справи на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду; доручено Господарському суду Одеської області невідкладно надіслати матеріали справи №916/1216/26 на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду. До Південно-західного апеляційного господарського суду надійшли матеріал справи №916/1216/26. Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 29.06.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Керівника Київської окружної прокуратури м. Одеси на ухвалу Господарського суду Одеської області від 29.05.2025 про призначення експертизи та зупинення провадження по справі №916/1216/26; встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, а також будь-яких заяв чи клопотань з процесуальних питань до 15.07.2026; призначено справу №916/1216/26 до розгляду у розумний строк відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод на 13.08.2026 о 11:00; встановлено, що засідання відбудеться у приміщенні Південно-західного апеляційного господарського суду за адресою: м. Одеса, пр. Шевченка, 29, зал судових засідань № 7, 3-ій поверх; явка представників учасників справи не визнавалася обов`язковою; роз`яснено учасникам судового провадження їх право подавати до суду заяви про розгляд справ у їхній відсутності за наявними в справі матеріалами; роз`яснено учасникам судового провадження їх право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду у тому числі із застосуванням власних технічних засобів. 13.08.2026 у судовому засіданні прийняла участь прокурор Кривельова Т.М. До Південно-західного апеляційного господарського суду надійшло клопотання Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Пространство» про відкладення розгляду справи, яке обґрунтовано тим, що представник відповідача-2 адвокат Панчошак О.Д. не зможе прийняти участь у судовому засіданні у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю. На підтвердження даних обставин було надано інформаційну довідку з електронної системи охорони здоров`я. Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 13.08.2026 відкладено розгляд справи №916/1216/26 на 27.08.2026 о 10:10; встановлено, що засідання відбудеться у приміщенні Південно-західного апеляційного господарського суду за адресою: м. Одеса, пр. Шевченка, 29, зал судових засідань № 7, 3-ій поверх; явка представників учасників справи не визнавалася обов`язковою; роз`яснено учасникам судового провадження їх право подавати до суду заяви про розгляд справ у їхній відсутності за наявними в справі матеріалами; роз`яснено учасникам судового провадження їх право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду у тому числі із застосуванням власних технічних засобів. 27.08.2026 у судовому засіданні прийняли участь Обслуговуючий кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Пространство» - адвокат Панчошак О.Д. та прокурор Шунькіна Н.О. Представники інших учасників справи у судове засідання не з`явилися, хоча про дату, час та місце його повідомлялися належним чином. Відповідно до ч. 2, 3 ст. 120 ГПК України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи. Копія ухвали Південно-західного апеляційного господарського суду від 13.08.2026, якою відкладено розгляд справи №916/1216/26 на 27.08.2026 о 10:10, була отримана у системі електронний суд Одеською міською радою 13.08.2026, Товариством з обмеженою відповідальністю «Брухто» - 13.08.2026. Явка представників сторін у судове засідання, призначене на 27.08.2026, не визнавалась апеляційним господарським судом обов`язковою, про наявність у сторін доказів, які відсутні у матеріалах справи та без дослідження яких неможливо розглянути апеляційну скаргу Керівника Київської окружної прокуратури м. Одеси на ухвалу Господарського суду Одеської області від 29.05.2025 про призначення експертизи та зупинення провадження по справі №916/1216/26, до суду не повідомлялося. Таким чином, колегія суддів вважає, що в даному судовому засіданні повинен відбутися розгляд апеляційної скарги Керівника Київської окружної прокуратури м. Одеси на ухвалу Господарського суду Одеської області від 29.05.2025 про призначення експертизи та зупинення провадження по справі №916/1216/26 по суті, не дивлячись на відсутність представників окремих учасників справі, повідомлених про судове засідання належним чином. Відсутність зазначених представників у даному випадку не повинно заважати здійсненню правосуддя. Мотивувальна частина. Відповідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Частиною 2 ст. 269 ГПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Розглянувши матеріали господарської справи, доводи та вимоги апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні клопотанні про призначення експертизи, а справа підлягає направленню для продовження розгляду до суду першої інстанції, виходячи з таких підстав. Предметом апеляційного перегляду є наявність/відсутність підстав для призначення у даній справі судової будівельно-технічної експертизи. Ухвалою Господарського суду Одеської області від 29.05.2026 було задоволено клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю Брухто /вх. № 13309/26 від 17.04.2026/ про призначення судової будівельно-технічної експертизи у справі №916/1216/26 та на її вирішення поставлено наступні питання: 1) Чи є об`єкт за адресою: м. Одеса, вул. Дачна, 28, к. 3 та к.4 за проектом «Нове будівництво пансіонату» об`єктом соціальної інфраструктури, який передбачений відповідною затвердженою містобудівною документацією на місцевому рівні (генеральний план населеного пункту, план зонування території, детальний план території)? 2) Чи є об`єкт за адресою: м. Одеса, вул. Дачна, 28, к. 3 та к.4 за проектом «Нове будівництво пансіонату» будівлею медичного і оздоровчого призначення, який передбачений відповідною затвердженою містобудівною документацією на місцевому рівні (генеральний план населеного пункту, план зонування території, детальний план території)? Окрім того постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції зупинив провадження у справі №916/1216/26 до одержання результатів експертизи. Зупинення провадження у справі - це тимчасове і повне припинення всіх процесуальних дій у справі, зумовлене настанням зазначених у законі причин, що перешкоджають подальшому руху процесу і щодо яких невідомо, коли їх може бути усунуто. Зупинення провадження у справі на час проведення судової експертизи є правом господарського суду, що зумовлене неможливістю вирішення спору по суті за відсутності висновків про встановлення фактів, які можуть бути встановлені лише експертом. Верховний Суд виснував, що призначення судової експертизи з одночасним зупиненням у зв`язку з цим провадження у справі є нерозривною процесуальною дією і не може розцінюватися як два самостійних акти окремо щодо призначення судової експертизи і щодо зупинення провадження у справі. В свою чергу, зупинення провадження у справі до отримання висновку експерта не звужує та не зменшує права доступу до суду особи, яка звернулася за захистом свого порушеного права (постанова ВС від 16.01.2025 у справі №910/68/24). Відповідно до частини першої статті 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Одним із засобів встановлення обставин справи є висновок судового експерта (п.2 ч.2 ст. 73 ГПК України). Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Верховний Суд також поділяє позицію, що експертиза призначається у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування (постанова від 18.12.2019 у справі №761/29966/16-ц). За приписами ст. 98 Господарського процесуального кодексу України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права. Висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи. Статтею 99 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів. Тобто, експертиза призначається, за сукупності декількох умов, а саме для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо та жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів. Згідно зі ст. 100 Господарського процесуального кодексу України про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи. Приписами ст. 1 Закону України «Про судову експертизу» передбачено, що судова експертиза це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду. Спеціальні знання це професійні знання, отримані в результаті навчання, а також навички, отримані обізнаною особою в процесі практичної діяльності в різноманітних галузях науки, техніки та інших суспільно корисних галузях людської діяльності, які використовуються разом з науково-технічними засобами під час проведення експертизи. Змістом спеціальних знань є теоретично обґрунтовані і перевірені практикою положення і правила, які можуть відноситися до будь-якої галузі науки, техніки, мистецтва тощо. Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи. Питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення. Алгоритм та порядок встановлення фактичних обставин кожної конкретної справи не є типовим та залежить в першу чергу від позиції сторін спору, а також доводів і доказів, якими вони обґрунтовують свою позицію. Всі юридично значущі факти, які складають предмет доказування, визначають фактичний склад у справі, що формується, виходячи з підстав вимог і заперечень сторін та норм матеріального права. Підстави вимог і заперечення осіб, які беруть участь у справі, конкретизують предмет доказування, який може змінюватися в процесі її розгляду. Необхідність судової експертизи в господарському судочинстві зумовлена тим, що в процесі здійснення правосуддя суд стикається з необхідністю встановлення таких фактів (обставин), дані про які потребують спеціальних досліджень. Експертиза це науковий, дослідницький шлях до висновків, які формулюються у висновку експерта, про фактичні обставини справи. Отже, експертиза призначається судом у випадку необхідності встановлення фактів (обставин), дані про які вимагають спеціальних знань, та які мають суттєве значення для правильного вирішення спору по суті. При цьому господарський суд самостійно визначає, чи є у нього необхідність у спеціальних знаннях і, відповідно, призначення для цього експертизи, чи такої необхідності немає і суд може вирішити спір на підставі інших доказів, поданих у справі. Пунктами 1.2.13 пункту 1.2 розділу І Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 №53/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 26.12.2012 №1950/5; далі - Інструкція), передбачено, що згідно з процесуальним законодавством України експертами виконуються первинні, додаткові, повторні, комісійні та комплексні експертизи. Комплексною є експертиза, що проводиться із застосуванням спеціальних знань різних галузей науки, техніки або інших спеціальних знань (різних напрямів у межах однієї галузі знань) для вирішення одного спільного (інтеграційного) завдання (питання). До проведення таких експертиз у разі потреби залучаються як експерти експертних установ, так і фахівці установ та служб (підрозділів) інших центральних органів виконавчої влади або інші фахівці, що не працюють у державних спеціалізованих експертних установах. Підпунктами 1.2.2 пункту 1.2 розділу І Інструкції, передбачено, що основними видами (підвидами) експертизи є інженерно-технічна: інженерно-транспортна (автотехнічна, транспортно-трасологічна, залізнично-транспортна); дорожньо-технічна; будівельно-технічна; оціночно-будівельна; земельно-технічна; оціночно-земельна; експертиза з питань землеустрою; пожежно-технічна; безпеки життєдіяльності; гірничотехнічна; інженерно-екологічна; електротехнічна; комп`ютерно-технічна; телекомунікаційна, електротранспортна експертиза; експертиза технічного стану ліфтів, інженерно-механічна; водно-технічна; авіаційно-технічна; теплотехнічна експертиза. Будівельно-технічна експертиза - це процес дослідження об`єктів, явищ і процесів на основі спеціальних знань у галузі будівництва з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду. Предметом будівельно-технічної експертизи є коло питань у галузі будівництва, в тому числі ціноутворення у будівництві, вирішення яких належить до компетенції експертів будівельно-технічної експертизи. Об`єктом будівельно-технічної експертизи в цілому є ті джерела відомостей про встановлювані факти, ті носії інформації, що піддаються дослідженню і за допомогою яких експерт пізнає обставини, що входять у предмет експертизи. Пунктом 5.1 розділу ІІ Інструкції передбачено, що основними завданнями будівельно-технічної експертизи є: визначення відповідності розробленої проектно-технічної та кошторисної документації вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва; визначення відповідності виконаних будівельних робіт та побудованих об`єктів нерухомого майна (будівель, споруд тощо) проектно-технічній документації та вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва; визначення відповідності виконаних будівельних робіт, окремих елементів об`єктів нерухомого майна, конструкцій, виробів та матеріалів проектно-технічній документації та вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва; визначення, перевірка обсягів і вартості виконаних будівельних робіт та складеної первинної звітної документації з будівництва та їх відповідність проектно-кошторисній документації, вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва; визначення групи капітальності, категорії складності, ступеня вогнестійкості будівель і споруд та ступеня будівельної готовності незавершених будівництвом об`єктів; визначення технічного стану будівель, споруд та інженерних мереж, причин пошкоджень та руйнувань об`єктів та їх елементів; визначення вартості будівельних робіт, пов`язаних з переобладнанням, усуненням наслідків залиття, пожежі, стихійного лиха, механічного впливу тощо; визначення можливості та розробка варіантів розподілу (виділення частки; порядку користування) об`єктів нерухомого майна. Призначення експертизи є правом, а не обов`язком господарського суду, при цьому, питання призначення експертизи вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням предмета, підстав позову та обставин справи. Подібний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 08.12.2021 у справі №910/18570/17, від 14.12.2021 у справі №910/9564/20, від 24.11.2021 у справі №914/1396/20, від 17.12.2020 у справі №910/7426/17. Так, предметом спору в даній справі є вимога прокурора, який звернувся в інтересах держави в особі Одеської міської ради про солідарне стягнення до місцевого бюджету з Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Пространство» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Брухто» коштів пайової участі у загальній сумі 6 560 119,07 грн. На думку відповідачів, а також місцевого господарського суду, в даному випадку для встановлення обставин, які входять до предмету доказування необхідні спеціальні дослідження в іншій сфері ніж право, а саме проведення будівельно-технічної експертизи, на розгляд якої необхідно поставити питання чи є об`єкт за адресою: м. Одеса, вул. Дачна, 28, к. 3 та к.4 за проектом «Нове будівництво пансіонату» об`єктом соціальної інфраструктури чи будівлею медичного і оздоровчого призначення, який передбачений відповідною затвердженою містобудівною документацією на місцевому рівні (генеральний план населеного пункту, план зонування території, детальний план території). Колегія суддів зазначає, що за приписами ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ст.74 Господарського процесуального кодексу України). Статтями 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Аналізуючи наведені аргументи у розрізі вимог статей 98, 99 ГПК України, Південно-західний апеляційний господарський суд висновує, що судова експертиза не може використовуватися для з`ясування питань права, які належать до виключної компетенції суду, або для збирання доказів, обов`язок надання яких покладено законом на сторони процесу. По-перше, сутність спору полягає не у виявленні технічних дефектів чи обсягів виконаних робіт, а у юридичній кваліфікації об'єкта будівництва та визначенні того, чи виникає у замовників обов`язок сплати пайового внеску відповідно до Прикінцевих та перехідних положень Закону України № 132-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні». Дане питання є суто правовим. По-друге, для встановлення факту, чи є об`єкт за адресою: м. Одеса, вул. Дачна, 28, к. 3 та к.4 за проектом «Нове будівництво пансіонату» «об`єктом соціальної інфраструктури чи будівлею медичного і оздоровчого призначення, передбаченим затвердженою містобудівною документацією», суд має дослідити та оцінити наявні в матеріалах справи текстові й графічні документи (Генеральний план міста, плани зонування території тощо). Спеціальні інженерні чи технічні знання для читання затвердженої місцевої містобудівної документації не потрібні. На переконання Південно-західного апеляційного господарського суду, матеріали справи містять достатньо доказів для встановлення обставин справи, що входять до предмету доказування, що виключає необхідність призначення у даній справі експертизи. Поряд з цим, суд зазначає, що національним класифікатором НК 018:2023 «Класифікатор будівель і споруд», затвердженого наказом Міністерства економіки України від 16.05.2023 № 3573 визначено, що об`єктами класифікації є окремі споруди (будівля, дорога, трубопровід тощо). У виключних випадках класифікаційна одиниця може бути застосована до об`єкта нерухомого майна в цілому. Проаналізувавши вказаний Класифікатор можна зробити висновок, що будівлі класифікуються переважно за їх функціональним призначенням. Будівлі, що використовуються або запроектовані для декількох призначень (поєднання житлових приміщень, магазинів та бібліотеки), повинні бути ідентифіковані за однією класифікаційною ознакою відповідно до головного призначення. Водночас, статтею 26-2 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» визначено, що ідентифікатором об`єкта будівництва (закінченого будівництвом об`єкта) є унікальний набір даних (послідовність символів), що присвоюється об`єкту будівництва або закінченому будівництвом об`єкту автоматично програмними засобами Реєстру будівельної діяльності та використовується для ідентифікації такого об`єкта. Ідентифікатор об`єкта будівництва (закінченого будівництвом об`єкта) присвоюється, зокрема: - будинку, будівлі, споруді (у тому числі в комплексі); - складовим частинам будинку, будівлі, споруди: квартирам, гаражним боксам, машиномісцям, іншим житловим та нежитловим приміщенням, які після прийняття об`єкта в експлуатацію є самостійними об`єктами нерухомого майна. Ідентифікатор об`єкта будівництва (закінченого будівництвом об`єкта) не присвоюється місцям загального користування та допоміжним приміщенням. Структура ідентифікатора об`єкта будівництва та порядок його визначення встановлюються Кабінетом Міністрів України в Порядку ведення електронної системи. Ідентифікатор об`єкта будівництва (закінченого будівництвом об`єкта) присвоюється об`єкту під час: 1) внесення до Реєстру будівельної діяльності інформації про документ, що дає право на виконання будівельних робіт, - для об`єкта нового будівництва та його складових частин (квартир, вбудованих чи вбудовано-прибудованих житлових та нежитлових приміщень у будинку, будівлі, споруді, гаражних боксів, машиномісць, інших житлових та нежитлових приміщень, які після прийняття об`єкта в експлуатацію є самостійними об`єктами нерухомого майна). Ідентифікатор, який присвоюється складовій частині об`єкта, повинен включати ідентифікатор об`єкта, частиною якого він є; 2) внесення інформації, визначеної пунктами 1, 2, абзацами четвертим - дев`ятим, одинадцятим - п`ятнадцятим пункту 6 частини першої статті 22-2 цього Закону, до Реєстру будівельної діяльності вперше - для об`єкта, щодо якого набуто право на виконання будівельних робіт або який прийнято в експлуатацію до запровадження електронної системи, або для самочинно збудованого об`єкта. У разі внесення органом державного архітектурно-будівельного контролю до Реєстру будівельної діяльності інформації, визначеної пунктами 1 або 2 цієї частини, щодо частини лінійного об`єкта інженерно-транспортної інфраструктури, ідентифікатор об`єкта будівництва (закінченого будівництвом об`єкта) присвоюється лінійному об`єкту інженерно-транспортної інфраструктури в цілому. 5. Після прийняття об`єкта нового будівництва в експлуатацію ідентифікатор об`єкта будівництва вважається ідентифікатором закінченого будівництвом об`єкта та використовується для ідентифікації такого об`єкта протягом усього періоду його існування. Ідентифікатор об`єкта будівництва або закінченого будівництвом об`єкта зазначається у таких документах: 1) містобудівних умовах та обмеженнях (для закінчених будівництвом об`єктів та об`єктів нового будівництва, яким присвоєно ідентифікатор об`єкта будівництва до видачі містобудівних умов та обмежень); 2) технічних умовах (для закінчених будівництвом об`єктів та об`єктів нового будівництва, яким присвоєно ідентифікатор об`єкта будівництва до видачі технічних умов); 3) документі, що дає право на виконання підготовчих та будівельних робіт (крім повідомлення про початок виконання підготовчих та будівельних робіт щодо об`єкта нового будівництва); 4) рішеннях про присвоєння, зміну, коригування, скасування адреси об`єкта будівництва та об`єкта нерухомого майна; 5) погодженні обґрунтованих відхилень від будівельних норм (для закінчених будівництвом об`єктів та об`єктів нового будівництва, яким присвоєно ідентифікатор об`єкта будівництва до отримання погодження); 6) енергетичному сертифікаті об`єкта будівництва та будівлі (для закінчених будівництвом об`єктів та об`єктів нового будівництва, яким присвоєно ідентифікатор об`єкта будівництва до видачі енергетичного сертифіката); 7) звіті про результати обстеження технічних установок; 8) проектній документації на будівництво об`єкта та результатах її експертизи (для об`єктів, яким присвоєно ідентифікатор об`єкта будівництва до розроблення проектної документації); 9) документі, що засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта; 10) інвентаризаційній справі, матеріалах технічної інвентаризації та технічному паспорті об`єкта незавершеного будівництва, закінченого будівництвом об`єкта та його частин (квартир, вбудованих чи вбудовано-прибудованих житлових та нежитлових приміщень у будинку, будівлі, споруді, гаражних боксів, інших житлових та нежитлових приміщень, які після прийняття об`єкта в експлуатацію є самостійними об`єктами нерухомого майна); 11) результатах контрольного геодезичного знімання закінченого будівництвом об`єкта; 12) витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (для об`єктів, яким присвоєно ідентифікатор об`єкта будівництва до державної реєстрації речового права на об`єкти нерухомого майна); 13) усіх правочинах щодо відчуження, користування, іпотеки об`єкта будівництва, закінченого будівництвом об`єкта та його частин (квартир, вбудованих чи вбудовано-прибудованих житлових та нежитлових приміщень у будинку, будівлі, споруді, гаражних боксів, машиномісць, інших житлових та нежитлових приміщень, які після прийняття об`єкта в експлуатацію є самостійними об`єктами нерухомого майна), - для об`єктів, яким присвоєно ідентифікатор об`єкта будівництва або закінченого будівництвом об`єкта до вчинення відповідного правочину. З урахуванням наведеного колегія суддів зазначає, що відповідно до підходів, сформованих у практиці Верховного Суду, при визначенні поняття будівель у розумінні законодавства про регулювання містобудівної діяльності підлягають урахуванню дані Державного класифікатора будівель і споруд. Отже, визначальне правове значення має саме функціональне призначення об`єкта та характер його фактичної експлуатації (аналогічний висновок, викладено у постанові Верховного Суду від 26.11.2025 у справі № 910/12059/24, у постанові Верховного Суду від 19.03.2026 по справі №914/363/25). При цьому, місцевим господарським судом при призначенні експертизи не наведено мотивів її призначення та не зазначено, які саме конкретні фактичні дані, що входять до предмета доказування, з урахуванням наявних у справі доказів, не можуть бути встановлені при вирішенні цього спору без проведення експертизи, що, на переконання суду апеляційної інстанції, є підставою для скасування оскаржуваної ухвали. Суд першої інстанції в оскаржуваній ухвалі обмежився загальними формулюваннями необхідності призначення експертизи, не зазначивши при цьому для встановлення яких обставин необхідно проведення експертизи і чому ці обставини неможливо встановити на підставі наявних у справі доказів. Крім того, колегія суддів вважає, що у даному випадку необґрунтоване призначення судом першої інстанції судової експертизи безумовно призведе до безпідставного збільшення строку розгляду справи, тобто вихід за межі розумного строку розгляду справи, що може мати наслідком порушення прав і охоронюваних законом інтересів учасників справи. В силу вимог частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен, при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків, має право на судовий розгляд упродовж розумного строку. Дане право кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення від 07 липня 1989 року Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain). Європейський суд з прав людини щодо тлумачення положення «розумний строк» в рішенні у справі «Броуган та інші проти Сполученого Королівства» роз`яснив, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ, і було б неприродно встановлювати один строк в конкретному цифровому виразі для усіх випадків. Таким чином, у кожній справі виникає проблема оцінки розумності строку, яка залежить від певних обставин. У пункті 74 рішення ЕСПЛ від 01.06.2006 у справі «Дульський проти України» (Заява №61679/00) Суд нагадав, що «розумний строк» провадження має бути оцінений відповідно до обставин справи та наступних критеріїв: складність справи, поведінка заявника та компетентних державних органів, а також важливість предмета спору для заявника (див. серед інших «Фридлендер проти Франції»[GC], №30979/96, пункт 43, ECHR 2000-VI). Розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (рішення Суду у справах «Савенкова проти України», no. 4469/07, від 02.05.2013, «Папазова та інші проти України», no. 32849/05, 20796/06, 14347/07 та 40760/07, від 15 березня 2012 року), «Зяя проти Польщі» (заява №45751/10). Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Разом із тим не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, оскільки доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (рішення ЄСПЛ у справі «Жоффр де ля Прадель проти Франції» від 16.12.1992). Зі змісту статті 228 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що зупинення провадження у справі може бути зумовлене об`єктивною необхідністю дотримання процесуальних строків розгляду справи та у випадках призначення судом експертизи також неможливістю проводити відповідні процесуальні дії, оскільки для проведення експертизи матеріали справи направляються до судово-експертної установи, а тому такий захід є цілком виправданим. Господарським судам необхідно враховувати, що недотримання порядку призначення та проведення судової експертизи має наслідком затягування судового процесу і призводить до порушення вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, в частині розумного строку розгляду справи. Тривале безпідставне зупинення провадження у справі за відсутності підстав для призначення експертизи суперечить принципу ефективності судового процесу, направленому на недопущення затягування розгляду справи, та перешкоджає подальшому провадженню у справі. Виходячи з предмету та підстав заявленого позову, суд апеляційної інстанції вбачає, що судом першої інстанції не наведено будь-яких мотивів щодо дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмету доказування та які не можуть бути самостійно з`ясовані судом на підставі наявних матеріалів справи, а також не обґрунтовано підстав, з яких суд першої інстанції вважав, що підтвердити чи спростувати обставини, на які посилаються сторони, можливо лише шляхом проведення судової експертизи. Колегія суддів доходить до висновку, що проведення у даній справі експертного дослідження для з`ясування обставин, які не мають значення для справи, або які можливо встановити іншими засобами доказування, а також зупинення провадження у справі у зв`язку з призначенням такої експертизи не відповідатиме завданням господарського судочинства, зокрема, своєчасному вирішенню спору судом, а також принципу розумності строків розгляду справи. З огляду на викладене вище, колегія суддів вважає за потрібне відмовити у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Брухто» (вх. № 13309/26 від 17.04.2026) про призначення судової будівельно-технічної експертизи у справі №916/1216/26. За таких обставин безпідставним є і зупинення провадження у даній справі. Висновки суду апеляційної інстанції. Відповідно до ч. 1 ст. 280 ГПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали. У даному випадку суд першої інстанції неповно з`ясував обставини, що мають значення для справи та наявне порушення норм процесуального права, що призвело до прийняття помилкового рішення (оскаржуваної ухвали), у зв`язку з чим апеляційна скарга підлягає задоволенню, ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні клопотанні про призначення експертизи, а справа підлягає направленню для продовження розгляду до суду першої інстанції. Керуючись статтями 269-271, 277, 280-284 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд, - ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Керівника Київської окружної прокуратури м. Одеси на ухвалу Господарського суду Одеської області від 29.05.2026 про призначення експертизи та зупинення провадження по справі №916/1216/26 задовольнити. Ухвалу Господарського суду Одеської області від 29.05.2026 про призначення експертизи та зупинення провадження по справі №916/1216/26 скасувати. Відмовити у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Брухто» (вх. № 13309/26 від 17.04.2026) про призначення судової будівельно-технічної експертизи у справі №916/1216/26. Справу №916/1216/26 направити до Господарського суду Одеської області для продовження розгляду. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду у випадках і строки, передбачені ст.ст. 287, 288 ГПК України. Повний текст постанови складено та підписано 31.08.2026. Головуючий К.В. Богатир Судді: Л.В. Поліщук С.В. Таран

Інші документи цієї справи12

Справа № 916/1216/26 проходила кілька етапів. Нижче — усі документи за нею, від найновішого.

Текст наведено в тому вигляді, в якому його оприлюднено. Персональні дані учасників у судових рішеннях знеособлені самим судом — саме тому в тексті трапляються позначки на кшталт «ОСОБА_1».

Справа № 916/1216/26 — Постанова — Кишеня