Справа № 904/4644/25

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 04.08.2026 м.Дніпро Справа № 904/4644/25 Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Джепи Ю.А. (доповідач), суддів: Фещенко Ю.В., Дарміна М.О., за участю секретаря судового засідання: Антоненко Д.О., за участю представників: від скаржника (ТОВ «Бест Лізинг»): Ванжа О.А. (поза межами приміщення суду) адвокат, від скаржника (ТОВ «Бест Лізинг»): Картавенко О.В. (в залі суду) адвокат, від скаржника (ТОВ «Бест Лізинг»): Мазаєв С.О. (в залі суду) самопредставництво, від боржника: Кононенко О. В. (в залі суду) арбітражний керуючий, від кредитора (ТОВ «СТРАТЕГІЯ СУЧАСНОСТІ»): Войтенко К.В. адвокат, інші учасники: не з`явились, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Бест Лізинг» на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 01.04.2026 у справі №904/4644/25 за підсумками попереднього судового засідання у справі про банкрутство (суддя Соловйова А.Є.), повний текст складено 09.04.2026, та на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 01.04.2026 у справі №904/4644/25 про відхилення кредиторських вимог (суддя Соловйова А.Є.), повний текст складено 09.04.2026, за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Бест Лізинг» з грошовими вимогами в загальній сумі 10 895 810,11 грн до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОТЕРИТОРІЯ» (49011, м. Дніпро, вул. Петра Олійника, буд. 145, код ЄДРПОУ 38290906) ВСТАНОВИВ: 1. Короткий зміст позовних вимог і ухвал суду першої інстанції. 13.10.2025 Товариством з обмеженою відповідальністю «Бест Лізинг» подано заяву вих.№3028 від 09.10.2025 з грошовими вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОТЕРИТОРІЯ» (49011, м. Дніпро, вул. Петра Олійника, буд. 145, код ЄДРПОУ 38290906) в загальній сумі 10 895 810,11 грн, з яких: 4 639 155,20 грн - основна заборгованість, 1 811 106,68 грн - інфляційні витрати, 4 328 299,52 грн - відсотки річних, 111 192,71 грн - судовий збір у справах №910/12530/22, №910/10985/22, №910/13498/22, №910/3544/22, 6 056,00 грн - судовий збір за подання заяви з грошовими вимогами до боржника. Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 01.04.2026 у справі №904/4644/25 грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Бест Лізинг» до Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОТЕРИТОРІЯ» (49011, м. Дніпро, вул. Петра Олійника, буд. 145, код ЄДРПОУ 38290906) в загальній сумі 10 895 810,11 грн, з яких: 4 639 155,20 грн - основна заборгованість, 1 811 106,68 грн - інфляційні витрати, 4 328 299,52 грн - відсотки річних, 111 192,71 грн - судовий збір у справах №910/12530/22, №910/10985/22, №910/13498/22, №910/3544/22, 6 056,00 грн - судовий збір за подання заяви з грошовими вимогами до боржника відхилено. Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 01.04.2026 у справі №904/4644/25 завершено попереднє засідання, за результатами якого внесено до реєстру вимоги кредиторів у наступній черговості: - грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «СТРАТЕГІЯ СУЧАСНОСТІ» в сумі 30 280,00 грн (судовий збір за подання заяви) - 1 черга задоволення вимог кредиторів, в сумі 37 252 718,58 грн (основна заборгованість) - 4 черга задоволення вимог кредиторів; - грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОЛЕНДЛІЗИНГ» (код ЄДРПОУ 38130578) до Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОТЕРИТОРІЯ» (49011, м. Дніпро, вул. Петра Олійника, буд. 145, код ЄДРПОУ 38290906) в сумі 6 056,00 грн (судовий збір за подання заяви) - 1 черга задоволення вимог кредиторів, в сумі 12 143 890,36 грн (основний борг) - 4 черга задоволення вимог кредиторів - грошові вимоги Публічного акціонерного товариства «МТБ БАНК" (код ЄДРПОУ 21650966) в сумі 4 844,80 грн (судовий збір за подання заяви) - 1 черга задоволення вимог кредиторів, в сумі 8 573 131,39 грн (7 962 853,79 грн заборгованості за тілом кредиту; 404 616,11 грн заборгованості за базовою процентною ставкою; 78 964,97 грн заборгованості за компенсаційною процентною ставкою; 126 696,52 грн судовий збір (стягнутий згідно з рішенням Господарського суду м. Києва від 18.10.2023 у справі №910/10316/23)) - 4 черга задоволення вимог кредиторів; - грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЬФА-ЛІЗИНГ Україна» Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОТЕРИТОРІЯ» (49011, м. Дніпро, вул. Петра Олійника, буд. 145, код ЄДРПОУ 38290906) в загальній сумі в загальній сумі 22 574 114, 49 грн, з яких: 1 034 631,48 грн заборгованості за Договором фінансового лізингу № 937-КВ-МСБ-Ф-094 від 03.09.2021; 17 398 648, 25 грн заборгованості за Договором фінансового лізингу №329-КВ-МСБ-Ф-021 від 24.04.2018) відхилити. - грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «БЛ Лізинг» в загальній сумі 25 669 189,62 грн, яких: 19 296 418,78 грн - основна заборгованість, 4 590 823,42 грн - інфляційні втрати, 1 781 948,36 грн - штрафні санкції та 6 056,00 грн - судовий збір за подання заяви з грошовими вимогами відхилити; - грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Бест Лізинг» в загальній сумі 10 895 810,11 грн, з яких: 4 639 155,20 грн - основна заборгованість, 1 811 106,68 грн - інфляційні витрати, 4 328 299,52 грн - відсотки річних, 111 192,71 грн - судовий збір у справах №910/12530/22, №910/10985/22, №910/13498/22, №910/3544/22, 6 056,00 грн - судовий збір за подання заяви з грошовими вимогами до боржника відхилити. 2. Короткий зміст вимог та узагальнені доводи апеляційної скарги. Не погодившись із зазначеними ухвалами, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Бест Лізинг», в якій просить: 1. Прийняти до розгляду та задовольнити дану апеляційну скаргу. 2. Скасувати ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 01.04.2026 року у справі № 904/4644/25 про відхилення кредиторських вимог ТОВ «Бест Лізинг». 3. Скасувати ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 01.04.2026 року у справі № 904/4644/25 за підсумками попереднього судового засідання у справі про банкрутство в частині відхилених грошових вимог ТОВ «Бест Лізинг». 4. Прийняти нове рішення, яким визнати грошові вимоги ТОВ «Бест Лізинг» до ТОВ «АГРОТЕРИТОРІЯ» на загальну суму 10 895 810,11 грн., а саме: 6056,00 грн. кредиторських вимог першої черги та 10 889 754,11 грн. кредиторських вимог четвертої черги, та включити їх до реєстру вимог кредиторів у відповідній черговості. Апелянт зазначає, що суд першої інстанції безпідставно поклав в основу висновку про неввезення, неіснування та неможливість передачі предметів лізингу лист Державної митної служби України №19/19-02-04/8.19/367 від 21.01.2026 (вх. Держмитслужби №1346/8.19/1 від 14.01.2026), оскільки з 49 позицій у базі «Інспектор» було виявлено лише 17 записів, а сама Держмитслужба зазначила, що пошук здійснювався за контекстним найменуванням та серійними номерами, різне написання яких може не забезпечувати повного охоплення митних оформлень, при цьому відомості про серійні номери не є обов`язковими для внесення до митної декларації. Отже, зазначений лист свідчить лише про невиявлення інформації за конкретними критеріями пошуку, а не про відсутність митного оформлення чи фізичного існування техніки; суд, на думку апелянта, фактично підмінив зміст відповіді Держмитслужби власною інтерпретацією та зробив висновки на припущеннях. ТОВ «Бест Лізинг» наголошує, що придбало спірну техніку у ТОВ «АГРОТЕРИТОРІЯ» для подальшої передачі останньому у зворотний фінансовий лізинг за договорами №210603-2/ФЛ-Ю-С від 03.06.2021, №210603-3/ФЛ-Ю-С від 03.06.2021, №210623-3/ФЛ-Ю-С від 23.06.2021 та №210623-4/ФЛ-Ю-С від 23.06.2021, що відповідає ст.1 Закону України «Про фінансовий лізинг» від 04.02.2021 №1201-IX, ч.2 ст.292 ГК України та пп. «В» абз.2 пп.14.1.97 ПК України. Реальність господарських операцій, існування, набуття, передачу та використання техніки підтверджують специфікації до договорів, акти приймання-передачі від 04.06.2021 та 24.06.2021, акти передачі свідоцтв про державну реєстрацію та номерних знаків, графіки лізингових платежів, платіжні документи, фотографії техніки з ідентифікуючими табличками, GPS-звіти, страхові документи та інші докази. Йдеться, зокрема, про сівалки Horsch Maestro 24SW, реєстраційні номери 79680АА та 79687АА, заводські №90280145 та №90280238, і самохідні обприскувачі Amazone Pantera, реєстраційні номери 81495АА та 81497АА, заводські №РА40038958 та №РА40038931. Апелянт посилається на належну державну реєстрацію зазначеної техніки за ТОВ «Бест Лізинг» після її зняття з обліку за ТОВ «АГРОТЕРИТОРІЯ», що підтверджується свідоцтвами серії ОМ №128078, №128074, №132747, №132746 та листом Держпродспоживслужби №29-18/1371 від 19.01.2026, наданим на виконання ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 05.01.2026 у справі №904/4644/25. На думку апелянта, відповідно до ст.34 Закону України «Про дорожній рух», постанов КМУ від 02.09.2015 №667 та від 08.07.2009 №694, наказів Мінагрополітики від 22.11.2011 №644 та від 16.07.2009 №504 державна реєстрація уповноваженим органом має юридичне значення та підтверджує проходження встановленої процедури. Суд, не встановивши незаконності реєстраційних дій Держпродспоживслужби, фактично перебрав на себе повноваження цього органу та безпідставно поставив під сумнів право власності ТОВ «Бест Лізинг». Апелянт також вказує на юридичне значення попередніх судових рішень, якими встановлено укладення договорів фінансового лізингу, передачу техніки, її державну реєстрацію, використання, часткову сплату лізингових платежів та наявність заборгованості, а саме: рішення Господарського суду міста Києва від 04.07.2023 у справі №910/12530/22, від 16.03.2023 у справі №910/10985/22, від 12.09.2023 у справі №910/13498/22, від 29.11.2022 у справі №910/3544/22 та ухвалу Господарського суду Сумської області від 12.03.2024 у справі №920/214/23. Зокрема, у справі №910/12530/22 з ТОВ «АГРОТЕРИТОРІЯ» стягнуто 917 165,24 грн основного боргу, 143 420,27 грн інфляційних втрат, 238 396,82 грн процентів річних, 238 396,82 грн пені, 181 197,00 грн штрафу, 905 985,00 грн неустойки та 39 368,42 грн судового збору; у справі №910/10985/22 1 018 399,24 грн основної заборгованості, 120 798,00 грн штрафу, 7 776,46 грн пені, 155 390,26 грн інфляційних втрат, 17 726,03 грн процентів річних та 19 801,35 грн судового збору; у справі №910/13498/22 1 337 593,34 грн заборгованості, 369 458,11 грн пені, 219 180,75 грн 24 % річних, 234 813,32 грн інфляційних втрат, 222 775,00 грн штрафу та 38 238,31 грн судового збору; у справі №910/3544/22 1 365 997,38 грн основного боргу, 70 188,76 грн 24 % річних, 222 775,00 грн штрафу, 50 074,92 грн інфляційних втрат, 17 527,33 грн пені та 111 387,50 грн штрафу; ухвалою у справі №920/214/23 кредиторські вимоги ТОВ «Бест Лізинг» визнано та включено до четвертої черги в розмірі 7 998 330,81 грн. На думку апелянта, суд першої інстанції порушив ст.ст. 13, 74, 76-78, 86, ч.5 ст.236 ГПК України, ст.129 Конституції України, ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, не дослідив усі докази та аргументи, не надав належної мотивації їх відхиленню, неправильно застосував ст.257 МК України та норми ЦК України щодо набуття і непорушності права власності ст.ст. 204, 321, 328, 334, 386, 392, 655, 656, 658, 662 ЦК України. Апелянт наголошує, що спірна техніка була придбана у боржника як уже наявне та зареєстроване в Україні майно, тому ТОВ «Бест Лізинг» не здійснювало її імпорту; відсутність інформації про митне оформлення не спростовує виникнення права власності за договором та передачу майна у лізинг. Можливі порушення митних правил підлягають оцінці відповідно до ст.ст.468-485 МК України і самі по собі не є підставою для припинення права власності, недійсності правочинів чи невизнання грошових зобов`язань без встановлення відповідних юридичних фактів у встановленому законом порядку. ТОВ «Бест Лізинг» також посилається на порушення судом положень ст.ст.45-47 Кодексу України з процедур банкрутства та практики Верховного Суду щодо розгляду кредиторських вимог, зокрема постанов від 26.02.2019 у справах №908/710/18 та від 15.10.2019 у справі №908/2189/17, від 21.10.2021 у справі №913/479/18, від 15.10.2024 у справі №910/4918/21, від 01.03.2023 у справі №902/221/23, від 11.01.2024 у справі №910/5663/22 та від 03.07.2025 у справі №904/5467/23. Апелянт вважає, що суд мав оцінити сукупність первинних документів та судових рішень, а не фактично повторно вирішувати питання права власності та реальності предметів лізингу. Посилається також на презумпцію правомірності правочину за ст.204 ЦК України та постанови Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі №2-1383/2010, постанови КГС ВС від 25.05.2022 у справі №904/5314/20 та від 19.07.2022 у справі №904/4790/21, а також на преюдиційність встановлених судами обставин відповідно до ч.4, 7 ст.75 ГПК України та постанови ВП ВС від 03.07.2018 у справі №917/1345/17. Крім того, скаржник посилається на принцип правової визначеності та недопустимість поставлення під сумнів судових рішень, що набрали законної сили, з посиланням на п.83 постанови Верховного Суду від 12.11.2025 у справі №917/538/24, пункти 60, 63 рішення ЄСПЛ у справі «Ющенко та інші проти України», рішення ЄСПЛ у справах «Совтрансавто-Холдинг проти України» від 25.07.2002, заява №48553/99, та «Агротехсервіс проти України» від 05.07.2005, заява №62608/00. Також зазначає про неврахування судом вимог щодо належної мотивації судового рішення та надання відповіді на істотні доводи сторони, сформульованих у практиці ЄСПЛ та Верховного Суду, зокрема у справі №914/2404/19. Окремо ТОВ «Бест Лізинг» вказує на непослідовний підхід суду до оцінки вимог кредиторів: за аналогічних обставин щодо техніки інших кредиторів, зокрема ТОВ «СТРАТЕГІЯ СУЧАСНОСТІ», відсутність у листі Держмитслужби інформації про митне оформлення не стала підставою для аналогічного відхилення вимог. На думку апелянта, це свідчить про застосування різних критеріїв оцінки до кредиторів. 3. Короткий зміст вимог та узагальнені доводи відзивів на апеляційну скаргу та письмових пояснень. Розпорядник майна ТОВ «АГРОТЕРИТОРІЯ», заперечуючи проти задоволення апеляційної скарги ТОВ «Бест Лізинг» у справі №904/4644/25, вважає ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 01.04.2026 за підсумками попереднього засідання та про відхилення кредиторських вимог ТОВ «Бест Лізинг» законними й обґрунтованими. Зазначає, що суд першої інстанції всебічно дослідив заявлені вимоги на загальну суму 10 895 810,11 грн, у тому числі 4 639 155,20 грн основної заборгованості, 181 106,68 грн інфляційних втрат, 4 328 299,52 грн відсотків річних, 111 192,71 грн судового збору у справах № 910/12530/22, № 910/10985/22, № 910/13498/22, № 910/3544/22 та 6 056,00 грн судового збору за подання заяви з грошовими вимогами, та правомірно встановив їх непідтвердженість належними й допустимими доказами відповідно до ст. 76 79 ГПК України. При розгляді вимог перевірено правову природу відносин за договорами фінансового лізингу, первинні документи, обґрунтованість лізингових платежів і заявлених санкцій щодо техніки: сівалки просапної Horsch Maestro 24SW, 2020 р.в., заводські № 90280145 та № 90280238; обприскувачів самохідних Amazone Pantera, 2021 р.в., заводські № НОМЕР_1 та № РА 40038958. Обов`язок доведення реальності та правомірності грошових вимог покладається на кредитора, тоді як у процедурі банкрутства суд має перевіряти не лише формальну наявність договорів і актів, а й реальність правовідносин та фактичне існування відповідних активів. Додаткові сумніви щодо реальності предметів лізингу зумовлені ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 03.03.2025 у кримінальній справі № 757/9795/25-к, яка стосується досудового розслідування у кримінальному провадженні № 4202102090000226 за ознаками, зокрема, шахрайства та службового підроблення щодо обставин можливого штучного документообігу, незаконного обігу техніки та службового підроблення. Це обумовило необхідність перевірки фактичної наявності активів та їх походження. На виконання ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 05.01.2026 за клопотанням розпорядника майна вих. № 01-32/02-05/397 від 23.12.2025 Державною митною службою України (код ЄДРПОУ 43115923) листом від 21.01.2026 № 19/19-02-04/8.19/367 повідомлено, що за контекстним найменуванням та серійними номерами в ЄАІС митних органів станом на 19.01.2026 митного оформлення зазначеної сільськогосподарської техніки не зафіксовано, хоча пошук може не охоплювати всі оформлення через різне написання назв і номерів, а серійні номери не є обов`язковими для внесення до митної декларації. Водночас відсутність будь-яких відомостей щодо митного оформлення техніки ставить під сумнів факт її законного імпорту, реальність існування та можливість правомірної передачі у фінансовий лізинг, що суперечить змісту ст. 806 Цивільного кодексу України та ст. 1 Закону України «Про фінансовий лізинг». Вважає, що ТОВ «Бест Лізинг» не надало доказів, які б спростували відповідь Держмитслужби. Надані кредитором фотознімки техніки та ідентифікаційних табличок, а також страхові поліси не підтверджують фактичного існування майна: фотографії не містять EXIF-метаданих, що унеможливлює встановлення часу, місця та обставин їх створення; страхові поліси самі по собі не доводять фізичної наявності майна на дату заявлення вимог. Крім того, ТОВ «Бест Лізинг» фактично підтвердило, що GPS-системи трекінгу предметів лізингу не подають сигналу з 2022 року, у зв`язку з чим їх місцезнаходження не встановлено, а розпорядник майна позбавлений можливості провести інвентаризацію. За таких обставин включення до реєстру вимог, не підтверджених належними, допустимими та достовірними доказами і не підкріплених реальними активами, порушило б права інших кредиторів. У підсумку розпорядник майна ТОВ «АГРОТЕРИТОРІЯ» вважає, що доводи апеляційної скарги фактично зводяться до незгоди ТОВ «Бест Лізинг» з оцінкою доказів судом першої інстанції та не містять належних і допустимих доказів, які б спростовували встановлені обставини, підтверджували фактичне існування предметів лізингу або обґрунтованість заявлених грошових вимог. Суд першої інстанції повно й всебічно дослідив обставини справи та правильно застосував норми матеріального і процесуального права, а включення необґрунтованих вимог до реєстру суперечило б завданню процедури банкрутства щодо формування реального реєстру вимог кредиторів і балансу інтересів усіх учасників справи. Також ТОВ «СТРАТЕГІЯ СУЧАСНОСТІ», як ініціюючий кредитор боржника, вимоги якого офіційно визнані судом та включені до реєстру, вважає апеляційну скаргу ТОВ «Бест Лізинг» на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 01.04.2026 за підсумками попереднього судового засідання у справі №904/4644/25 та ухвалу від 01.04.2026 про відхилення кредиторських вимог безпідставною і необґрунтованою, а оскаржувані ухвали законними та такими, що прийняті за результатами повного і всебічного дослідження матеріалів справи. Зазначає, що суд першої інстанції обґрунтовано відхилив грошові вимоги ТОВ «Бест Лізинг» до ТОВ «Агротериторія» на загальну суму 10 895 810,11 грн, у тому числі: основна заборгованість 4 639 155,20 грн, інфляційні втрати 1 811 106,68 грн, відсотки річних 4 328 299,52 грн, а також судовий збір у попередніх судових справах та за подання заяви, оскільки скаржником не доведено належними, достовірними та достатніми доказами реальність існування предметів лізингу та господарських операцій, на яких ґрунтуються заявлені вимоги. Предметом лізингу зазначено сільськогосподарську техніку: сівалку просапну HorschMaestro 24SW, 2020 року випуску, заводський № 90280145; сівалку просапну HorschMaestro 24SW, 2020 року випуску, заводський № 90280238; обприскувач самохідний Amazone Pantera, 2021 року випуску, заводський № РА 40038931; обприскувач самохідний Amazone Pantera, 2021 року випуску, заводський № РА 40038958. Додатковим істотним доказом є ухвала Печерського районного суду міста Києва від 03.03.2025 року у кримінальній справі №757/9795/25-к, якою підтверджено розслідування кримінального правопорушення №4202102090000226 за ознаками шахрайства та службового підроблення щодо техніки з аналогічними ідентифікаційними ознаками, що свідчить про наявність обґрунтованих сумнівів у реальності відповідних господарських операцій та можливе створення штучного паперового документообігу без реального матеріального підтвердження. Відповідно до підвищеного стандарту доказування у справах про банкрутство саме кредитор зобов`язаний довести реальність та розмір заявлених вимог, а згідно зі статтями 76-79 ГПК України докази мають бути належними, допустимими, достовірними та вірогідними. Істотною обставиною є також відповідь Державної митної служби України від 21.01.2026 №19/19-02-04/8.19/367, надана на виконання ухвали суду про витребування доказів від 05.01.2026 року, відповідно до якої в базах даних Єдиної автоматизованої інформаційної системи митних органів відсутня інформація про митне оформлення спірної техніки за заводськими номерами 90280145, 90280238, 40038931, 40038958. Незважаючи на посилання скаржника на застереження щодо способу пошуку інформації, з урахуванням сукупності доказів та стандарту вірогідності доказів за ст. 79 ГПК України відсутність будь-яких відомостей про митне оформлення імпортної високовартісної техніки виробництва HORSCH, AMAZONE ставить під сумнів факт її законного імпорту та реальність її існування як об`єкта цивільного обороту. Згідно з ч. 8 ст. 257 Митного кодексу України митне оформлення здійснюється на підставі митної декларації з детальними відомостями про товар, а відповідно до ст. 806 ЦК України та ст. 1 Закону України «Про фінансовий лізинг» об`єктом лізингу може бути лише майно, що належить лізингодавцю на праві власності. Отже, за відсутності доказів належного митного оформлення та набуття права власності відсутні належні підстави для передачі такого майна у лізинг та виникнення відповідних платіжних зобов`язань. Відповідь Державної митної служби України, отримана на виконання ухвали суду, є належним та допустимим доказом у розумінні статей 76-78 ГПК України. ТОВ «СТРАТЕГІЯ СУЧАСНОСТІ» вказує, що страхові поліси, свідоцтва про відомчу реєстрацію Держпродспоживслужби та роздруковані фотознімки табличок (шилдиків) не усувають встановлених судом сумнівів. Фотознімки, подані як електронні докази відповідно до ст. 96 ГПК України, позбавлені метаданих (EXIF), координат геолокації (GPS), точних відомостей про дату, час та пристрій зйомки, що унеможливлює встановлення місця, часу та ідентичності сфотографованої техніки. Страхування техніки могло здійснюватися дистанційно за паперовими копіями специфікацій без фактичного огляду майна, а ТОВ «Бест Лізинг» у судовому засіданні самостійно підтвердило, що встановлені на зазначеній техніці GPS-трекери не подають сигналів ще з 2022 року, а фактичне місцезнаходження майна скаржнику невідоме. За таких обставин включення до реєстру вимог кредиторських вимог ТОВ «Бест Лізинг» на суму 10 895 810,11 грн, не підтверджених реальними активами, порушувало б права інших кредиторів, оскільки впливало б на їх частку у майбутній ліквідаційній масі та результати голосування в комітеті кредиторів. Посилання ТОВ «Бест Лізинг» на преюдиційність рішень Господарського суду міста Києва у справах №910/11488/22 та №910/11486/22, рішення Господарського суду Київської області №911/685/22 та ухвали Господарського суду Сумської області №920/214/23, якими раніше стягувалися лізингові платежі або визнавалися вимоги за цими ж договорами, вважає необґрунтованими. Відповідно до правових висновків Верховного Суду, викладених у постанові Палати для розгляду справ про банкрутство КГС ВС від 15.03.2023 у справі №904/10560/17, а також постановах від 11.01.2024 у справі №910/5663/22 та від 03.07.2025 у справі №904/5467/23, судові рішення, ухвалені на користь певних кредиторів проти боржника, не є обов`язковими ані для інших кредиторів, ані для суду, який розглядає справу про банкрутство. Суд у справі про банкрутство повинен оцінювати такі рішення поряд з іншими первинними доказами, оскільки жоден доказ не має наперед встановленої сили відповідно до ст. 86 ГПК України. У справах 2022 2023 років досліджувався факт укладення договорів та підписання графіків платежів, тоді як законність імпорту, відсутність двох сівалок і двох обприскувачів у базах ЄАІС Держмитслужби та обставини штучного зворотного документообігу предметом дослідження не були. ТОВ «СТРАТЕГІЯ СУЧАСНОСТІ» зазначає, що Верховний Суд у постановах від 07.10.2020 у справі №914/2404/19, від 28.01.2021 у справі №910/4510/20 та від 22.12.2022 у справі №910/14923/20 наголосив на застосуванні у справах про банкрутство підвищеного стандарту доказування, за яким суд зобов`язаний самостійно перевіряти підстави виникнення, характер, розмір, момент виникнення, реальність господарських операцій та фактичну можливість їх виконання, а кредитор довести заявлені вимоги належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами. Ненадання сукупності необхідних доказів є самостійною підставою для відмови у визнанні вимог та включенні їх до реєстру. У цій справі ТОВ «Бест Лізинг» не надало доказів, які б усували встановлені судом першої інстанції сумніви щодо реальності існування предметів лізингу, законності їх походження, митного оформлення та фактичної можливості виконання відповідних господарських операцій, у зв`язку з чим суд першої інстанції обґрунтовано відхилив кредиторські вимоги на суму 10 895 810,11 грн. 4. Встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини справи та визначені відповідно до них правовідносини. Товариство з обмеженою відповідальністю "СТРАТЕГІЯ СУЧАСНОСТІ" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОТЕРИТОРІЯ" (49011, м. Дніпро, вул. Петра Олійника, буд. 145, код ЄДРПОУ 38290906). Ухвалою суду від 25.08.2025 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "СТРАТЕГІЯ СУЧАСНОСТІ" про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОТЕРИТОРІЯ" (49011, м. Дніпро, вул. Петра Олійника, буд. 145, код ЄДРПОУ 38290906) - залишено без руху. Зобов`язано заявника протягом десяти днів з дня вручення ухвали суду усунути недоліки заяви, а саме: надати інформацію про заінтересованість кредитора стосовно боржника. 26.08.2025 від Товариства з обмеженою відповідальністю "СТРАТЕГІЯ СУЧАСНОСТІ" надійшло клопотання б/н від 26.08.2025, в якому заявник зазначає, що не є заінтересованою особою боржника, а отже недоліки встановлені ухвалою суду від 25.08.2025 заявником усунено. Ухвалою суду від 27.08.2025 прийнято заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "СТРАТЕГІЯ СУЧАСТНОСТІ" про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОТЕРИТОРІЯ" (49011, м. Дніпро, вул. Петра Олійника, буд. 145, код ЄДРПОУ 38290906) до розгляду в підготовчому засіданні, яке відбудеться 10.09.2025 о 12:55 год. Ухвалою суду від 10.09.2025 відкрито провадження за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "СТРАТЕГІЯ СУЧАСНОСТІ" у справі №904/4644/25 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОТЕРИТОРІЯ" (49011, м. Дніпро, вул. Петра Олійника, буд. 145, код ЄДРПОУ 38290906). Визнані грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "СТРАТЕГІЯ СУЧАСНОСТІ" в сумі 30 280,00 грн (судовий збір за подання заяви) - 1 черга задоволення вимог кредиторів, в сумі 37 252 718,58 грн (основна заборгованість) - 4 черга задоволення вимог кредиторів. Ввести мораторій на задоволення вимог кредиторів (зупинення виконання боржником грошових зобов`язань і зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), строк виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов`язань та зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), застосованих до дня введення мораторію, згідно зі ст.41 Кодексу України з процедур банкрутства. З метою виявлення кредиторів та осіб, які виявили бажання взяти участь у санації боржника, на офіційному веб-порталі судової влади України не пізніше наступного дня з дня постановлення ухвали суду про відкриття провадження у справі оприлюднити повідомлення про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОТЕРИТОРІЯ" (49011, м. Дніпро, вул. Петра Олійника, буд. 145, код ЄДРПОУ 38290906). Введено процедуру розпорядження майном боржника строком на сто сімдесят календарних днів. Призначено розпорядником майна боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОТЕРИТОРІЯ" (49011, м. Дніпро, вул. Петра Олійника, буд. 145, код ЄДРПОУ 38290906) арбітражного керуючого Ткаченко Ольгу Володимирівну (свідоцтво №2138 від 04.07.24, адреса 49100, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 118, корп. 2, оф. 94). Призначено попереднє засідання суду на 04.11.2025 о 10:00 год. На виконання ухвали суду від 10.09.2025 господарський суд 10.09.2025 опублікував оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за №77100 від 10.09.2025 про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОТЕРИТОРІЯ" (49011, м. Дніпро, вул. Петра Олійника, буд. 145, код ЄДРПОУ 38290906). 13.10.2025 Товариством з обмеженою відповідальністю «Бест Лізинг» подано заяву вих.№3028 від 09.10.2025 з грошовими вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОТЕРИТОРІЯ" (49011, м. Дніпро, вул. Петра Олійника, буд. 145, код ЄДРПОУ 38290906) в загальній сумі 10 895 810,11 грн, з яких: 4 639 155,20 грн - основна заборгованість, 1 811 106,68 грн - інфляційні витрати, 4 328 299,52 грн - відсотки річних, 111 192,71 грн - судовий збір у справах №910/12530/22, №910/10985/22, №910/13498/22, №910/3544/22, 6 056,00 грн - судовий збір за подання заяви з грошовими вимогами до боржника. Ухвалою суду від 16.10.2025 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Бест Лізинг» вих.№3028 від 09.10.2025 з грошовими вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОТЕРИТОРІЯ" (49011, м. Дніпро, вул. Петра Олійника, буд. 145, код ЄДРПОУ 38290906) в загальній сумі 10 895 810,11 грн, з яких: 4 639 155,20 грн - основна заборгованість, 1 811 106,68 грн - інфляційні витрати, 4 328 299,52 грн - відсотки річних, 111 192,71 грн - судовий збір у справах №910/12530/22, №910/10985/22, №910/13498/22, №910/3544/22, 6 056,00 грн - судовий збір за подання заяви з грошовими вимогами до боржника залишено без руху. Зобов`язано заявника протягом п`яти днів з дня вручення ухвали суду усунути недоліки заяви, а саме: надати інформацію про заінтересованість кредитора стосовно боржника. 20.10.2025 від Товариства з обмеженою відповідальністю «Бест Лізинг» надійшла заява вих.№3112 від 17.10.2025 про усунення недоліків, в якій кредитор зазначив, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Бест Лізинг» не є заінтересованою особою стосовно боржника. Ухвалою суду від 22.10.2025 прийнято до розгляду заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Бест Лізинг» з грошовими вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОТЕРИТОРІЯ" (49011, м. Дніпро, вул. Петра Олійника, буд. 145, код ЄДРПОУ 38290906) в загальній сумі 10 895 810,11 грн, з яких: 4 639 155,20 грн - основна заборгованість, 1 811 106,68 грн - інфляційні витрати, 4 328 299,52 грн - відсотки річних, 111 192,71 грн - судовий збір у справах №910/12530/22, №910/10985/22, №910/13498/22, №910/3544/22, 6 056,00 грн - судовий збір за подання заяви з грошовими вимогами до боржника в попередньому засіданні. 30.10.2025 від арбітражної керуючої Ткаченко О.В. надійшло повідомлення вих.№01-32/02-05/204 від 30.10.2025 про результати розгляду грошових вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "БЕСТ ЛІЗИНГ", в якому розпорядник майна не визнає грошові вимоги кредитора в повному обсязі. Заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Бест Лізинг» вих.№3028 від 09.10.2025 включає грошові вимоги у зазначеному вище розмірі до Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОТЕРИТОРІЯ", виходячи з наступного. Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Бест Лізинг» та Товариством з обмеженою відповідальністю «АГРОТЕРИТОРІЯ» укладено Договір фінансового лізингу №210603-2/ФЛ-Ю-С від 03.06.2021. У зв`язку з невиконанням ТОВ «АГРОТЕРИТОРІЯ» своїх зобов`язань за Договором фінансового лізингу №210603-2/ФЛ-Ю-С від 03.06.2021, ТОВ «Бест Лізинг» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення заборгованості та штрафних санкцій. Рішенням Господарського суду міста Києва від 04.07.2023 у справі №910/12530/22 позов задоволено повністю. Вирішено стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОТЕРИТОРІЯ» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бест Лізинг» основний борг у розмірі 917 165,24 грн, інфляційні втрати у розмірі 143 420,27 грн, відсотки річні у розмірі 238 396,82 грн, пеню у розмірі 238 396,82 грн, штраф за неподання відомостей про стан та місцезнаходження майна у розмірі 181 197,00 грн, неустойку у розмірі 905 985,00 грн та судовий збір у розмірі 39 368, 42 грн. 02.08.2023 рішення Господарського суду міста Києва у справі №910/12530/22 набрало законної сили щодо стягнення простроченої заборгованості згідно Договору фінансового лізингу №210603-2/ФЛ-Ю-С від 03.06.2021. ТОВ «Бест Лізинг» заявлено частину визначеної рішенням Господарського суду міста Києва від 04.07.2023 у справі №910/12530/22 заборгованості, а саме: основний борг у розмірі 917 165,24 грн, інфляційні втрати у розмірі 143 420,27 грн, відсотки річні у розмірі 238 396,82 грн та судовий збір у розмірі 39 368, 42 грн, що складає 1 338 350,75 грн. У зв`язку з простроченням грошового зобов`язання кредитором було донараховано на суму боргу (917 165,24 грн) відсотки річних в сумі 924 167,39 грн та інфляційні витрати в розмірі 243 350,88 грн. Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Бест Лізинг» та Товариством з обмеженою відповідальністю «АГРОТЕРИТОРІЯ» укладено Договір фінансового лізингу №210603-3/ФЛ-Ю-С від 03.06.2021. У зв`язку з невиконанням ТОВ «АГРОТЕРИТОРІЯ» своїх зобов`язань за Договором фінансового лізингу №210603-3/ФЛ-Ю-С від 03.06.2021, ТОВ «Бест Лізинг» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення заборгованості та штрафних санкцій. Рішенням Господарського суду міста Києва від 16.03.2023 у справі №910/10985/22 позов задоволено частково. Вирішено стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОТЕРИТОРІЯ» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бест Лізинг» 1 018 399,24 грн основної заборгованості, 120 798,00 грн штрафу, 7 776,46 пені, 155 390,26 грн інфляційних втрат, 17 726,03 грн процентів річних, а також 19 801,35 грн судового збору. 20.04.2023 рішення Господарського суду міста Києва у справі №910/10985/22 набрало законної сили щодо стягнення 1 339 891,34 грн, простроченої заборгованості та штрафних санкцій згідно Договору фінансового лізингу №210603-3/ФЛ-Ю-С від 03.06.2021. ТОВ «Бест Лізинг» заявлено частину визначеної рішенням суду заборгованості, а саме: основний борг у розмірі 1 018 399,24 грн, інфляційні втрати у розмірі 155 390,26 грн, відсотки річні у розмірі 17 726,03 грн та судового збору 19 801,35 грн, що складає 1 211 316,88 грн. У зв`язку з простроченням грошового зобов`язання кредитором було донараховано на суму боргу (1 018 399,24 грн) відсотки річних в сумі 1 077 791,76 грн та інфляційні витрати в розмірі 302 426,49 грн. Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Бест Лізинг» та Товариством з обмеженою відповідальністю «АГРОТЕРИТОРІЯ» укладено Договір фінансового лізингу №210623-3/ФЛ-Ю-С від 23.06.2021. У зв`язку з невиконанням ТОВ «АГРОТЕРИТОРІЯ» своїх зобов`язань за Договором фінансового лізингу №210623-3/ФЛ-Ю-С від 23.06.2021, ТОВ «Бест Лізинг» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення заборгованості та штрафних санкцій (справа №910/13498/22), яким позовні вимоги задоволено частково, зокрема: - вирішено стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОТЕРИТОРІЯ» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бест Лізинг»: 1 337 593,34 грн - простроченої заборгованості за лізинговими платежами; 369 458,11 грн - пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ; 219 180,75 грн - 24 процентів річних; 234 813,32 грн - інфляційні витрати, 222 775,00 грн - штраф за неподання відомостей про стан та місцезнаходження майна, що разом складає 2 383 820,52 грн; - вирішено стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОТЕРИТОРІЯ» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бест Лізинг» судовий збір в розмірі 38 238,31 грн. «Бест Лізинг» заявлено частину визначеної рішенням суду заборгованості, а саме: основний борг у розмірі 1 337 593,34 грн, інфляційні втрати у розмірі 234 813,32 грн, відсотки річні у розмірі 219 180,75 грн та судовий збір у розмірі 38 238,31 грн, що разом складає 1 829 825,72 грн. У зв`язку з простроченням грошового зобов`язання кредитором було донараховано на суму боргу (1 337 593,34 грн) відсотки річних в сумі 900 621,75 грн та інфляційні витрати в розмірі 343 137,69 грн. Також між ТОВ «Бест Лізинг» та Товариством з обмеженою відповідальністю «АГРОТЕРИТОРІЯ» було укладено Договір фінансового лізингу №210623-4/ФЛ-Ю-С від 23.06.2021. У зв`язку з невиконанням ТОВ «АГРОТЕРИТОРІЯ» своїх зобов`язань за Договором фінансового лізингу №210623-4/ФЛ-Ю-С від 23.06.2021, ТОВ «Бест Лізинг» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення заборгованості та штрафних санкцій. Рішенням Господарського суду міста Києва від 29.11.2022 у справі №910/3544/22 позов задоволено частково. Вирішено стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОТЕРИТОРІЯ» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бест Лізинг» основний борг - 1 365 997,38 грн, 24% річних - 70 188,76 грн, штраф за неподання відомостей про стан та місцезнаходження майна - 222 775,00 грн, інфляційні втрати - 50 074,92 грн, пені - 17 527,33 грн та штраф за ненадання об`єкту лізингу для огляду -111 387,50 грн. ТОВ «Бест Лізинг» заявлено частину визначеної рішенням суду заборгованості, а саме: основний борг у розмірі 1 365 997,38 грн, інфляційні втрати у розмірі 50 074,92 грн, відсотки річні у розмірі 70 188,76 грн та судовий збір у розмірі 13 784,63 грн, що загалом складає 1 500 045,69 грн. 5. Оцінка апеляційним господарським судом аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції. Відповідно до статті 269, частини 1 статті 270 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, апеляційний господарський суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з такого. Відповідно до ст. 1 КУзПБ учасниками у справі про банкрутство є сторони, арбітражний керуючий, державний орган з питань банкрутства, Фонд державного майна України, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) боржника, а також у випадках, передбачених цим Кодексом, інші учасники справи про банкрутство, щодо прав або обов`язків яких існує спір. Названою статтею визначено, що: сторонами у справі про банкрутство є конкурсні кредитори (представник комітету кредиторів), забезпечені кредитори, боржник (банкрут); кредитор - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких до боржника або іншої особи забезпечені заставою майна боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство. Визначення статусу вимог кредитора (конкурсні чи поточні) пов`язується безпосередньо з моментом виникнення цих вимог. При цьому набуття статусу кредитора законодавець пов`язує з наявністю у особи (як фізичної, так і юридичної) грошових вимог до боржника, поданих у встановленому законом порядку. Відповідний висновок наведений Верховним Судом у складі палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 19.01.2021 у справі №916/4181/14, а також Верховним Судом у постановах від 25.06.2020 у справі № 916/1965/13, від 21.09.2020 у справі № 916/2878/14, від 04.11.2020 у справі № 904/9024/16. Як передбачено п. 14 ст. 39 КУзПБ з моменту відкриття провадження у справі пред`явлення конкурсними та забезпеченими кредиторами вимог до боржника та їх задоволення можуть здійснюватися лише у порядку, передбаченому цим Кодексом, та в межах провадження у справі. Відповідно до ч. 1 ст. 45 КУзПБ конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство. Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство. Частиною 4 ст. 45 КУзПБ визначено, що для кредиторів, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, усі дії, вчинені у судовому процесі, є обов`язковими так само, як вони є обов`язковими для кредиторів, вимоги яких були заявлені протягом встановленого строку. Вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, задовольняються в порядку черговості, встановленої цим Кодексом. Кредитори, вимоги яких заявлені після завершення строку, визначеного частиною першою цієї статті, є конкурсними, однак не мають права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів. Таким чином, законодавцем у ч. 1 ст. 45 КУзПБ визначено строк для подання конкурсними кредиторами письмових заяв з грошовими вимогами до боржника, а також документів, що їх підтверджують, протягом 30-ти днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство. Пропуск кредитором зазначеного строку зберігає за ним статус конкурсного кредитора у разі обґрунтованості його вимог до боржника, однак, в силу абз. 3 ч. 4 ст. 45 КУзПБ позбавляє його права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів. Крім того, за приписами ч. 6 ст. 45 КУзПБ кредитор має право отримувати від розпорядника майна інформацію щодо вимог інших кредиторів. Такий кредитор може подати розпоряднику майна, боржнику та суду заперечення щодо визнання вимог інших кредиторів. Заяви з вимогами конкурсних кредиторів або забезпечених кредиторів, подані в межах строку, визначеного частиною першою цієї статті, розглядаються господарським судом у попередньому засіданні суду. Вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, розглядаються господарським судом у порядку черговості їх отримання у судовому засіданні, яке проводиться після попереднього засідання господарського суду. За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд постановляє ухвалу про визнання чи відхилення (повністю або частково) вимог таких кредиторів. Ухвала господарського суду є підставою для внесення відомостей про таких кредиторів до реєстру вимог кредиторів. Виходячи з вимог Кодексу України з процедур банкрутства обов`язок надання правового аналізу поданих кредиторських вимог, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог, покладений саме на господарський суд, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство (правова позиція Верховного Суду у постановах від 07.06.2018 у справі № 904/4592/15, від 21.05.2018 у справі № 904/10198/15). При цьому заявник сам визначає докази, які на його думку підтверджують заявлені вимоги, адже законодавцем у справах про банкрутство обов`язок доказування обґрунтованості вимог кредитора певними доказами покладено на заявника грошових вимог. У випадку ненадання заявником-кредитором сукупності необхідних документів на обґрунтування своїх вимог, суд у справі про банкрутство відмовляє у визнанні таких вимог та включенні їх до реєстру вимог кредиторів. Водночас, покладення обов`язку доказування обґрунтованості відповідними доказами своїх вимог до боржника саме на кредитора кореспондує його праву на власний розсуд подавати суду ті чи інші докази, що дозволяє суду застосовувати принцип диспозитивності господарського судочинства та приймати рішення про визнання чи відмову у визнанні вимог кредитора, виходячи з тієї сукупності доказів, яка надана кредитором-заявником грошових вимог (висновок викладений у постанові Верховного Суду від 27.08.2020 у справі № 911/2498/18). Відтак, саме на кредитора покладений обов`язок доказування наявності кредиторських вимог у справі про банкрутство, який передбачає подання сукупності документів, які дозволять суду переконатися в обґрунтованості грошових вимог кредитора. Неподання такої сукупності документів може мати наслідком відмову суду у визнанні спірних вимог кредитора (див. постанови Верховного Суду від 01.12.2022 у справі № 918/1154/21, від 27.02.2024 у справі №902/1406/15). Натомість обов`язок надання правового аналізу поданих кредиторських вимог, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог, покладений на господарський суд, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство. Під час розгляду заявлених грошових вимог суд користується правами та повноваженнями наданими йому процесуальним законом. Суд самостійно розглядає кожну заявлену грошову вимогу, перевіряє її відповідність чинному законодавству та за результатами такого розгляду визнає або відхиляє частково чи повністю грошові вимоги кредитора (подібні правові позиції викладені у постановах Верховного Суду від 18.04.2018 у справі № 914/1126/14, від 26.02.2019 у справі № 908/710/18, від 24.10.2019 у справі № 910/10542/18, від 02.06.2022 у справі № 917/1384/20, від 01.12.2022 у справі №918/1154/21, від 27.02.2024 у справі № 902/1406/15). Суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваних ухвал виходив з того, що ТОВ «БЕСТ ЛІЗИНГ» не надало доказів, здатних спростувати відсутність митного оформлення техніки. Так, Державна митна служба України на виконання ухвали суду від 05.01.2026 підтвердила відсутність в Єдиній автоматизованій інформаційній системі митних органів будь-яких відомостей про митне оформлення сільськогосподарської техніки, що є предметом лізингових вимог ТОВ «БЕСТ ЛІЗИНГ». Відсутність митного оформлення місцевий господарський суд вважав ознакою того, що зазначена техніка не ввозилася на митну територію України в установленому порядку, а отже її реальне існування як активу боржника не підтверджено. Тому суд першої інстанції виснував, що факт відсутності митного оформлення техніки свідчить про те, що лізингодавець не набув права власності на товар у встановленому законом порядку та не мав фактично передати цей товар боржнику, при цьому наявність договорів та актів приймання-передачі не є безумовним доказом існування заборгованості, якщо не підтверджено рух активів. Суд апеляційної інстанції в даному випадку зазначає, що відповідно до приписів частини п`ятої статті 236 ГПК України обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Відповідно до усталеної практики Верховного Суду, суд зобов`язаний дотримуватися принципу оцінки доказів, згідно з яким на підставі всебічного, повного й об`єктивного розгляду справи аналізує і оцінює докази як кожен окремо, так і в їх сукупності, у взаємозв`язку, в єдності і протиріччі, і ця оцінка повинна спрямовуватися на встановлення достовірності чи відсутності обставин, які обґрунтовує доводи і заперечення сторін. Суд першої інстанції, відхиляючи кредиторські вимоги ТОВ «БЕСТ ЛІЗИНГ», послався на лист Державної митної служби України 21.01.2026 №19/19-02-04/8.19/367 (вх. Держмитслужби № 1346/8.19/1 від 14.01.2026), однак залишив поза межами дослідження інші докази, що були долучені кредитором на підтвердження кредиторських вимог. Відповідно до правових позицій Верховного Суду, викладених зокрема у постановах Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі № 2-1383/2010, Верховного Суду у складі суддів судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 25.05.2022 у справі №904/5314/20, від 19.07.2022 у справі № 904/4790/21, під час розгляду грошових вимог кредиторів господарський суд, за загальним правилом, має виходити з презумпції правомірності, і відповідно, дійсності правочину, на підставі якого виникли грошові вимоги кредитора. Судом першої інстанції встановлено та апеляційною інстанцією перевірено, й сторонами не заперечується, що грошові вимоги ТОВ «БЕСТ ЛІЗИНГ» ґрунтуються на укладених між ТОВ «БЕСТ ЛІЗИНГ» та ТОВ «Агротериторія» договорах, а саме: Договірах фінансового лізингу №210603-2/ФЛ-Ю-С від 03.06.2021, №210603-3/ФЛ-Ю-С від 03.06.2021, №210623-3/ФЛ-Ю-С від 23.06.2021 та №210623-4/ФЛ-Ю-С від 23.06.2021. До загальних засад цивільного законодавства належить, зокрема, свобода договору (ч. 1 ст. 3 Цивільного кодексу України). Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, зокрема є, договори та інші правочини. За приписами ч. 1 ст. 627 Цивільного кодексу України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Відповідно до ст.1 Закону України «Про фінансовий лізинг» від 04.02.2021 № 1201 IX фінансовий лізинг це вид правових відносин, за якими лізингодавець зобов`язується відповідно до договору фінансового лізингу на строк та за плату, що визначені таким договором, передати лізингоодержувачу у володіння та користування як об`єкт фінансового лізингу майно, що належить лізингодавцю на праві власності та набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем, або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов, а також які передбачають при цьому додержання принаймні однієї з ознак (умов) фінансового лізингу, передбачених пунктами 1-4 ч.1 ст.5 зазначеного Закону. Частиною 2 ст. 292 Господарського кодексу України (в діючій редакції на момент укладення договорів лізингу) визначено, що залежно від особливостей здійснення лізингових операцій лізинг може бути двох видів - фінансовий чи оперативний. За формою здійснення лізинг може бути зворотним, пайовим, міжнародним тощо. Зворотний лізинг (оренда), не зазначений у вказаному Законі як окремий вид лізингу. Цей термін застосовують у тих випадках, коли йдеться про господарську операцію фізичної чи юридичної особи, що передбачає продаж основних фондів фінансовій організації з одночасним зворотним отриманням таких основних фондів такою фізичною чи юридичною особою в оперативний або фінансовий лізинг. Зворотний лізинг вид фінансового лізингу, за умовами якого продавець предмету лізингу і лізингоодержувач є однією й тією ж особою. Фактично відбувається кредитування лізингодавцем лізингоодержувача, оскільки лізингоодержувач за зворотним лізингом отримує повну вартість предмету лізингу, а повертає ці кошти лізингодавцеві протягом строку дії договору лізингу частинами у складі лізингових платежів. Відповідно до ч.2 ст.16 Закону України «Про фінансовий лізинг» до складу лізингових платежів включається, зокрема, сума, що відшкодовує частину вартості об`єкта фінансового лізингу. Отже, за договором купівлі-продажу, що укладається окремо, або у складі змішаного договору фінансового (зворотного) лізингу, у лізингодавця, як покупця виникає грошове зобов`язання сплатити лізингоодержувачеві, як продавцю вартість предмету лізингу, а за договором фінансового лізингу у лізингоодержувача виникає обов`язок сплатити на користь лізингодавця лізингові платежі. За умовами договору лізингу перший платіж може включати в себе більшу суму, ніж потім звичайні періодичні платежі. Але за своєю природою перший платіж також слід вважати лізинговим платежем, хоча й більшому розмірі. Залежно від особливостей здійснення лізингових операцій лізинг може бути двох видів - фінансовий чи оперативний. За формою здійснення лізинг може бути зворотним, пайовим, міжнародним тощо. (ч. 2 ст. 292 Господарського кодексу України (у діючий в момент укладення договорів редакції). Пунктом 14.1.97. Податкового кодексу України лізингові операції здійснюються у вигляді оперативного лізингу (оренди), фінансового лізингу, операцій із зворотного лізингу. Зворотний лізинг це операція, що здійснюється фізичною чи юридичною особою і передбачає продаж основних засобів фінансовій установі (лізингодавцю) з одночасним зворотним отриманням таких основних засобів такою фізичною чи юридичною особою (лізингоодержувачем) в оперативний лізинг (оренду) або фінансовий лізинг (пп. В абз.2 пункту 14.1.97. Податкового кодексу України). Враховуючи зміст Індивідуальної частини Договорів фінансового лізингу, вбачається, що вказані правочини вчинені за формою зворотного лізингу на умовах фінансового лізингу, як фінансової послуги. Тобто Лізингодавець, як покупець викупив у Лізингоодержувача, як Продавця майна та в подальшому (одночасно) передав майно у користування та володіння на умовах фінансового лізингу набуте майно. Так, у п.3 Індивідуальної частини визначено, що Продавцем Об`єктів лізингу є ТОВ «АГРОТЕРИТОРІЯ», код ЄДРПОУ 38290906. Водночас п.2 Індивідуальної частини договорів фінансового лізингу Лізингоодержувачем визначено ту саму особу - ТОВ «АГРОТЕРИТОРІЯ», код ЄДРПОУ 38290906. Таким чином. враховуючи, що Договори фінансового лізингу укладені у формі зворотного лізингу, ТОВ «БЕСТ ЛІЗИНГ» не був первісним володільцем техніки, а як покупець с/г техніки придбав у ТОВ «АГРОТЕРИТОРІЯ» майно та в подальшому на умовах фінансового лізингу передав ТОВ «АГРОТЕРИТОРІЯ» с/г техніку у користування та володіння на умовах фінансового лізингу. Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості. Згідно із положеннями ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається. Відповідно до частини 1 статті 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно із ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Відповідно, грошовим є зобов`язання, виражене в грошових одиницях (національній валюті України чи у грошовому еквіваленті зобов`язання, вираженого в іноземній валюті), що передбачає обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку. Згідно з правовою позицією Верховного суду, викладеної у постанові від 29.03.2018 у справі №916/4644/15, заявлені у справі про банкрутство грошові вимоги можуть підтверджуватися або первинними документами (угодами, накладними, рахунками, актами викопаних робіт, тощо), що свідчать про цивільно-правові відносини сторін та підтверджують заборгованість боржника перед кредитором, або рішенням юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення такого спору. Як зазначено вище, судом першої інстанції встановлено, й апеляційним судом перевірено, що у зв`язку з невиконанням ТОВ «АГРОТЕРИТОРІЯ» своїх зобов`язань за Договором фінансового лізингу №210603-2/ФЛ-Ю-С від 03.06.2021, ТОВ «Бест Лізинг» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення заборгованості та штрафних санкцій. Рішенням Господарського суду міста Києва від 04.07.2023 у справі №910/12530/22 позов задоволено повністю. Вирішено стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОТЕРИТОРІЯ» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бест Лізинг» основний борг у розмірі 917 165,24 грн, інфляційні втрати у розмірі 143 420,27 грн, відсотки річні у розмірі 238 396,82 грн, пеню у розмірі 238 396,82 грн, штраф за неподання відомостей про стан та місцезнаходження майна у розмірі 181 197,00 грн, неустойку у розмірі 905 985,00 грн та судовий збір у розмірі 39 368, 42 грн. 02.08.2023 рішення Господарського суду міста Києва у справі №910/12530/22 набрало законної сили щодо стягнення простроченої заборгованості згідно Договору фінансового лізингу №210603-2/ФЛ-Ю-С від 03.06.2021. ТОВ «Бест Лізинг» заявлено частину визначеної рішенням Господарського суду міста Києва від 04.07.2023 у справі №910/12530/22 заборгованості, а саме: основний борг у розмірі 917 165,24 грн, інфляційні втрати у розмірі 143 420,27 грн, відсотки річні у розмірі 238 396,82 грн та судовий збір у розмірі 39 368, 42 грн, що складає 1 338 350,75 грн. У зв`язку з простроченням грошового зобов`язання кредитором було донараховано на суму боргу (917 165,24 грн) відсотки річних в сумі 924 167,39 грн та інфляційні витрати в розмірі 243 350,88 грн. Частиною 1 ст. 614 Цивільного кодексу України передбачається, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Також ч. 1, 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання, а також за умови прострочення виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Пунктом 2.7 Загальних умов Договору лізингу визначено, що у разі, якщо Лізингоодержувач прострочить сплату лізингових платежів, на підставі ст.625 ЦК України Лізичгоодержувач зобов`язується сплачувати проценти річних, в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період прострочення, від простроченої суми, протягом всього періоду існування простроченої заборгованості. Отже боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити проценти річних, в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період прострочення, від простроченої суми, протягом всього періоду існування простроченої заборгованості. За змістом вказаної норми та умов Договору лізингу нарахування % річних входить до складу грошового зобов`язання і є особливою формою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних витрат ТОВ «Бест Лізинг» від знецінення грошових коштів у наслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування отриманим ним грошовими коштами, належними до сплати існуючої заборгованості Лізингодавцю. Вказаний висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду України, викладеній у постанові від 01.10.2014 № 6-113цс14, з якою погодилась Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.05.2018 у справі № 686/21962/15-ц, провадження № 14-6цс18 та Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду в постанові від 10.10.2018 у справі №758/7649/16-ц. Також між Товариством з обмеженою відповідальністю «Бест Лізинг» та Товариством з обмеженою відповідальністю «АГРОТЕРИТОРІЯ» укладено Договір фінансового лізингу №210603-3/ФЛ-Ю-С від 03.06.2021. У зв`язку з невиконанням ТОВ «АГРОТЕРИТОРІЯ» своїх зобов`язань за Договором фінансового лізингу №210603-3/ФЛ-Ю-С від 03.06.2021, ТОВ «Бест Лізинг» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення заборгованості та штрафних санкцій. Рішенням Господарського суду міста Києва від 16.03.2023 у справі №910/10985/22 позов задоволено частково. Вирішено стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОТЕРИТОРІЯ» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бест Лізинг» 1 018 399,24 грн основної заборгованості, 120 798,00 грн штрафу, 7 776,46 пені, 155 390,26 грн інфляційних втрат, 17 726,03 грн процентів річних, а також 19 801,35 грн судового збору. 20.04.2023 рішення Господарського суду міста Києва у справі №910/10985/22 набрало законної сили щодо стягнення 1 339 891,34 грн, простроченої заборгованості та штрафних санкцій згідно Договору фінансового лізингу №210603-3/ФЛ-Ю-С від 03.06.2021. ТОВ «Бест Лізинг» заявлено частину визначеної рішенням суду заборгованості, а саме: основний борг у розмірі 1 018 399,24 грн, інфляційні втрати у розмірі 155 390,26 грн, відсотки річні у розмірі 17 726,03 грн та судового збору 19 801,35 грн, що складає 1 211 316,88 грн. У зв`язку з простроченням грошового зобов`язання кредитором було донараховано на суму боргу (1 018 399,24 грн) відсотки річних в сумі 1 077 791,76 грн та інфляційні витрати в розмірі 302 426,49 грн. Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Бест Лізинг» та Товариством з обмеженою відповідальністю «АГРОТЕРИТОРІЯ» укладено Договір фінансового лізингу №210623-3/ФЛ-Ю-С від 23.06.2021. У зв`язку з невиконанням ТОВ «АГРОТЕРИТОРІЯ» своїх зобов`язань за Договором фінансового лізингу №210623-3/ФЛ-Ю-С від 23.06.2021, ТОВ «Бест Лізинг» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення заборгованості та штрафних санкцій (справа №910/13498/22), яким позовні вимоги задоволено частково, зокрема: - вирішено стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОТЕРИТОРІЯ» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бест Лізинг»: 1 337 593,34 грн - простроченої заборгованості за лізинговими платежами; 369 458,11 грн - пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ; 219 180,75 грн - 24 процентів річних; 234 813,32 грн - інфляційні витрати, 222 775,00 грн - штраф за неподання відомостей про стан та місцезнаходження майна, що разом складає 2 383 820,52 грн; - вирішено стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОТЕРИТОРІЯ» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бест Лізинг» судовий збір в розмірі 38 238,31 грн. «Бест Лізинг» заявлено частину визначеної рішенням суду заборгованості, а саме: основний борг у розмірі 1 337 593,34 грн, інфляційні втрати у розмірі 234 813,32 грн, відсотки річні у розмірі 219 180,75 грн та судовий збір у розмірі 38 238,31 грн, що разом складає 1 829 825,72 грн. У зв`язку з простроченням грошового зобов`язання кредитором було донараховано на суму боргу (1 337 593,34 грн) відсотки річних в сумі 900 621,75 грн та інфляційні витрати в розмірі 343 137,69 грн. Також між ТОВ «Бест Лізинг» та Товариством з обмеженою відповідальністю «АГРОТЕРИТОРІЯ» було укладено Договір фінансового лізингу №210623-4/ФЛ-Ю-С від 23.06.2021. У зв`язку з невиконанням ТОВ «АГРОТЕРИТОРІЯ» своїх зобов`язань за Договором фінансового лізингу №210623-4/ФЛ-Ю-С від 23.06.2021, ТОВ «Бест Лізинг» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення заборгованості та штрафних санкцій. Рішенням Господарського суду міста Києва від 29.11.2022 у справі №910/3544/22 позов задоволено частково. Вирішено стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОТЕРИТОРІЯ» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бест Лізинг» основний борг - 1 365 997,38 грн, 24% річних - 70 188,76 грн, штраф за неподання відомостей про стан та місцезнаходження майна - 222 775,00 грн, інфляційні втрати - 50 074,92 грн, пені - 17 527,33 грн та штраф за ненадання об`єкту лізингу для огляду -111 387,50 грн. ТОВ «Бест Лізинг» заявлено частину визначеної рішенням суду заборгованості, а саме: основний борг у розмірі 1 365 997,38 грн, інфляційні втрати у розмірі 50 074,92 грн, відсотки річні у розмірі 70 188,76 грн та судовий збір у розмірі 13 784,63 грн, що загалом складає 1 500 045,69 грн. У підсумку Товариством з обмеженою відповідальністю «Бест Лізинг» заявлено грошових вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОТЕРИТОРІЯ" в загальній сумі 10 895 810,11 грн, з яких: 4 639 155,20 грн - основна заборгованість, 1 811 106,68 грн - інфляційні витрати, 4 328 299,52 грн - відсотки річних, 111 192,71 грн - судовий збір у справах №910/12530/22, №910/10985/22, №910/13498/22, №910/3544/22, 6 056,00 грн - судовий збір за подання заяви з грошовими вимогами до боржника. Зазначений розмір грошових вимог за перевіркою апеляційного суду є аріфметично правильним та обгрунтованим, учасниками справи про банкрутство не заперечується. У той же час, арбітражним керуючим та ініціюючим кредитором ставиться під сумнів реальність відповідних господарських операцій, з правовою позицією яких погодився й суд першої інстанції. Аналізуючи відповідні доводи, колегія суддів виходить з того, що обов`язковою умовою підтвердження реальності здійснення господарських операцій є фактична наявність у сторін договору первинних документів, фізичних, технічних та технологічних можливостей для здійснення відповідних операцій та зв`язок між фактом придбання послуги і подальшою господарською діяльністю (див. постанову об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.07.2019 у справі №910/4994/18). Грошові вимоги у справі про банкрутство можуть підтверджуватися або первинними документами (угодами, накладними, рахунками, актами виконаних робіт тощо), що свідчать про цивільно-правові відносини сторін та підтверджують заборгованість боржника перед кредитором, або рішенням юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення такого спору (правові висновки, зроблені в постановах Верховного Суду від 20.06.2019 у справі № 915/535/17, від 25.06.2019 у справі №922/116/18, від 15.10.2019 у справі № 908/2189/17, від 10.02.2020 у справі № 909/146/19, від 27.02.2020 у справі № 918/99/19, від 13.10.2021 у справі № 904/2104/19). Так, матеріали справи окрім договорів лізингу містять специфікації до них, які підписані сторонами правочинів та визначають індивідуальні ознаки Об`єктів лізингу. Зокрема, матеріали справи містять специфікації до договору фінансового лізингу №210603-2/ФЛ-Ю-С від 03.06.2021, договору фінансового лізингу №210603-3/ФЛ Ю-С від 03.06.2021, договору фінансового лізингу №210623-3/ФЛ-Ю-С від 23.06.2021, договору фінансового лізингу №210623-4/ФЛ-Ю-С від 23.06.2021, відповідно до яких сторони визначили с/г техніку, яка за своїми індивідуальними ознаками повинна відповідати певним параметрам та характеристикам і відповідати умовам договору, в тому числі, але не виключно, сторони договорів фінансового лізингу визначили найменування марки, моделі, комплектації, року випуску, вартості, кількості, двигуна (у разі наявності) швидкості руху, маси, основного оснащення, висоти, ширини, тощо. Також з матеріалів справи вбачається, що ТОВ «БЕСТ ЛІЗИНГ» відповідно до актів приймання передачі від 04.06.2021 та актів приймання передачі від 24.06.2021 передано ТОВ «АГРОТЕРИТОРІЯ» у володіння та користування на умовах фінансового лізингу Об`єкти лізингу відповідно до узгоджених специфікацій до Договорів лізингу. Крім того, відповідно до п.2 актів приймання передачі ТОВ «БЕСТ ЛІЗИНГ» передало, а ТОВ «АГРОТЕРИТОРІЯ» прийняло ключі від Об`єктів лізингу. Пунктом 3 актів приймання передачі ТОВ «АГРОТЕРИТОРІЯ» підвтердило, що комплектація Об`єктів лізингу відповідає специфікаціям. Лізингоодержувач підтверджує, що будь-яких пошкодження Об`єктів лізингу відсутні, Об`єкти лізингу та їх комплектація відповідає Заявці Лізингоодержувача та Специфікації до Договорів (п.6 акту приймання передачі). Крім того, Лізингодавцем передано Лізингоодержувачу свідоцтва про державну реєстрацію с/г машин та комплекти номерних знаків, про, що між сторонами були підписані відповідні акти приймання передачі свідоцтва про державну реєстрацію с/г машин та комплекти номерних знаків. При цьому, судом першої інстанції не надано належної оцінки проведення державної реєстрації спірної с/г техніки у визначеному чинним законодавством порядку, передбаченому зокрема Постановою Кабінету Міністрів України від 02.09.2015 № 667 «Про затвердження Положення про Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів», Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 22.11.2011 № 644 «Про затвердження Порядку роботи, пов`язаної з реєстрацією та зняттям з обліку тракторів, самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньобудівельних і меліоративних машин, сільськогосподарської техніки, інших механізмів», а також Постановою Кабінету Міністрів України від 08.07.2009 № 694 «Про затвердження Порядку відомчої реєстрації та зняття з обліку тракторів, самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньо-будівельних і меліоративних машин, сільськогосподарської техніки, інших механізмів», Наказом Міністерства аграрної політики України від 16.07.2009 № 504. Матеріалами справи підтверджується факт державної реєстрації придбаної ТОВ «БЕСТ ЛІЗИНГ» техніки, зокрема вбачається, що після припинення права власності та зняття з обліку (державної реєстрації) с/г техніки, яка була зареєстрована за ТОВ «АГРОТЕРИТРІЯ», ТОВ «БЕСТ ЛІЗИНГ» проведено державну реєстрацію наступної с/г техніки: сівалки просапної Horsch Maestro 24SW, заводський №90280145, свідоцтво серії НОМЕР_2 , реєстраційний номер НОМЕР_3 ; сівалки просапної Horsch Maestro 24SW, заводський № НОМЕР_4 , свідоцтво серії НОМЕР_5 , реєстраційний номер НОМЕР_6 ; обприскувача самохідного Amazone Pantera, заводський №РА40038958, свідоцтво серії НОМЕР_7 , реєстраційний номер НОМЕР_8 ; обприскувача самохідного Amazone Pantera, заводський №РА40038931, свідоцтво серії НОМЕР_9 , реєстраційний номер НОМЕР_10 . Проведення державної реєстрації с/г техніки, що виступала об`єктом зворотного лізингу також підтверджується змістом листа Держпродпоживслужби № 29-18/1371 від 19.01.2026. Також матеріали справи містять графіки сплати лізингових платежів, на виконання яких ТОВ «АГРОТЕРИТОРІЯ» до певного часу здійснювала лізингові платежі на виконання умов Договорів лізингу, що в свою чергу підтверджено зазначеними вище рішеннями господарських судів. Додатково ТОВ «БЕСТ ЛІЗИНГ» до матеріалів судової справи долучено ілюстративний матеріал у вигляді фото сівалки просапної Horsch Maestro 24SW, 79680АА, 90280145, сівалки просапної Horsch Maestro 24SW, НОМЕР_6 , 90280238, обприскувача самохідного Amazone Pantera, 81497АА, РА40038958, обприскувача самохідного Amazone Pantera, 81495АА, РА40038931 із фото шилдів (ідентифікуючих) табличок, які відповідають символам ідентифікації, що вказані у актах приймання передачі, договорах, вимогах, специфікаціях, свідоцтвах про реєстрацію сільськогосподарських машин. Крім того, відповідно до п.5.3. Загальних умов наведених вище договорів лізингу визначено, що підписуючи Договір, Лізингоодержувач підтверджує, що Лізингодавець попередив його про те, що з метою забезпечення прав та законних інтересів Сторін Договору, Фінансуючої установи, страховика (страховиків) які будуть здійснювати страхування майнових інтересів за ризиками, пов`язаними з Об`єктом лізингу - на Об`єкт лізингу може бути встановлено та використовуватися (як протягом усього строку лізингу, так і протягом окремих частин строку лізингу) пристрої спостереження за рухомими об`єктами системи стільникового зв`язку GSM 900/1800 (в т.ч. з радіомодулем, з GPS-приймачем тощо) в т.ч. за типом навігаційної системи GPS+LBS надалі Обладнання. З метою встановлення (монтажу), експлуатації, ремонту, заміни, зняття (демонтажу) Обладнання з Об`єкта лізингу, Лізингодавець має право залучати третіх осіб (обираючи їх на свій розсуд, без погодження з Лізингоодержувачем або іншими особами). Підписанням Договору Лізингоодержувач надає на це Лізингодавцю свою безвідкличну згоду та дозвіл. Лізингоодержувач підтверджує, що не має та не матиме у майбутньому до Лізингодавця будь-яких претензій, вимог, заперечень, зауважень тощо з будь-яких питань, пов`язаних з встановленням, використанням, технічним обслуговуванням та демонтажем Обладнання на Об`єкті лізингу. Лізингоодержувач цим підтверджує, що використання Обладнання із зазначеною вище метою не порушує його прав, прав третіх осіб, які перебувають/керують/користуються/володіють і таке інше. Об`єктом лізингу на законних підставах на умовах Договору, в т.ч. не є порушенням їхнього особистого життя, приватності, не є обробкою персональних даних або розкриттям інформації з обмеженим доступом. По закінчені Строку лізингу (якщо інший строк не буде додатково зазначений Лізингодавцем) Обладнання підлягає поверненню Лізингоодержувачем Лізингодавцю. З метою забезпечення прав та законних інтересів Сторін та у зв`язку із передачею у володіння та користування ТОВ «АГРОТЕРИТОРІЯ» сівалки просапної Horsch Maestro 24SW, 79680АА, 90280145, сівалки просапної Horsch Maestro 24SW, 79687АА, 90280238, обприскувача самохідного Amazone Pantera, 81497АА, РА40038958, обприскувача самохідного Amazone Pantera, 81495АА, РА40038931 було встановлено відповідні GPS системи. ТОВ «БЕСТ ЛІЗИНГ» до матеріалів справи долучено витяги зі звіту GPS систем, що були встановлені на майно, з яких вбачається об`єкт лізингу, період, координати, адреса зберігання, інша інформація. Судом першої інстанції не надано оцінки зазначеним доказам існування с/г техніки, у той час як вказані докази свідчать про її місце знаходження та переміщення (відображено у вигляді відповідних картографічних координат) саме не території України. Також з матеріалів справи вбачається, що ТОВ «БЕСТ ЛІЗИНГ» проведене майнове страхування переданих ТОВ «АГРОТЕРИТОРІЯ» Об`єктів лізингу в ПАТ «СК «АРСЕНАЛ СТРАХУВАННЯ» та ПАТ «СК «ВУСО», що підтверджується наступними доказами: страхове свідоцтво №275/22-Тз/Ц3 від 28.06.2022 до Генерального договору №562/19-Тл/ЦЗ добровільного страхування наземного транспорту від 03.12.2019, інформація про транспортний засіб: сівалка просапна марки Horsch, моделі Maestro 24SW, 2020 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_3 ; страхове свідоцтво №276/22-Тз/Ц3 від 28.06.2022 до Генерального договору №562/19-Тл/ЦЗ добровільного страхування наземного транспорту від 03.12.2019, інформація про транспортний засіб: сівалка просапна марки Horsch, моделі Maestro 24SW, 2020 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_6 ; поліс №204706333 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 25.06.2021, інформація про транспортний засіб: обприскувач самохідний, марки Amazone, моделі Pantera, реєстраційний номер НОМЕР_10 ; поліс №204706324 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 25.06.2021, інформація про транспортний засіб: обприскувач самохідний, марки Amazone, моделі Pantera, реєстраційний номер НОМЕР_8 . Окремо колегією суддів враховано, що ТОВ «БЕСТ ЛІЗИНГ» на адресу ТОВ «АГРОТЕРИТОРІЯ» направлено низьку вимог, щодо необхідності інспектування с/господарських машин, отримання доступу, проведення огляду та встановлення місцезнаходження майна, а саме: вимога №1246 від 22.04.2022; вимога №2077 від 08.07.2022; вимога №2610 від 22.10.2022; вимога №2285 від 27.10.2022; вимога №2977 від 15.11.2022, відповідно до змісту, яких після припинення ТОВ «АГРОТЕРИТОРІЯ» виконання своїх зобов`язань зі сплати лізингових платежів, ТОВ «БЕСТ ЛІЗИНГ» вимагав повідомити (проінформувати) про місцезнаходження об`єктів лізингу, надати об`єкті лізингу для огляду та визначення технічного стану, повернути майно та сплатити поточну заборгованість, надати інформацію щодо фактичного місцезнаходження майна й надати їх фото, повідомити інформацію, чи перебуває майно на окупованій території та повідомити стан майна, надати доступ, повідомити про місцезнаходження, надати інформацію про фактичне місцезнаходження, а також стан с/господарських машин. Таким чином, ТОВ «БЕСТ ЛІЗИНГ» надано на підтвердження грошових вимог документи, що підтверджують укладення та виконання договорів фінансового лізингу, а також, що ТОВ «БЕСТ ЛІЗИНГ» придбало та передало на умовах фінансового лізингу у користування та володіння ТОВ «АГРОТЕРИТОРІЯ» визначені умовами договорів Об`єкти лізингу. У той же час суд першої інстанції не надав оцінки долученим до матеріалів справи зазначеним доказам кредитора на підтвердження заявлених грошових вимог. Щодо Листа Державної митної служби України, надісланого на виконання вимог ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 05.01.2026 у даній справі, колегія суддів виходить з такого. Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 05.01.2026 в даній справі витребувано у Державної митної служби України інформацію щодо митного оформлення 49 с/господарських машин. На виконання вимог ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 05.01.2026 Листом Державної митної служби України повідомлено про виявлені в базі «Інспектор» 17 (сімнадцять) з 49 (сорока дев`яти) записів митного оформлення с/ г машин. Водночас у Листі Державної митної служби України зазначено, що: - пошук інформації здійснювався за контекстним найменуванням серійними номерами товарів та в базах даних Єдиної автоматизованої інформаційної системи митних органів станом на 19.01.2026; - враховуючи можливість різного написання назви товарів та серійних номерів, зазначений пошук може не забезпечувати повного охоплення усіх митних оформлень; - відомості про серійні номери товарів не є обов`язковими для внесення до митної декларації. Суд першої інстанції, посилаючись на вказаний Лист Державної митної служби України дійшов висновку, що відсутність відомостей про митне оформлення в офіційній системі Державної митної служби ставить під серйозний сумнів сам факт існування техніки як активу боржника. Колегія суддів звертає увагу, що наведений лист не містить категоричного висновку про відсутність митного оформлення відповідних товарів, а лише свідчить про відсутність інформації за обраними критеріями пошуку. Згідно з приписами статті 255 Митного кодексу України, митне оформлення вважається завершеним після виконання всіх митних формальностей, визначених цим Кодексом відповідно до заявленого митного режиму, що засвідчується митним органом шляхом проставлення відповідних митних забезпечень (у тому числі за допомогою інформаційних технологій), інших відміток на митній декларації або документі, який відповідно до законодавства її замінює, а також на товаросупровідних та товарно-транспортних документах у разі їх подання на паперовому носії. Вимоги до оформлення і використання митних декларацій, на підставі яких декларуються товари, що переміщуються (пересилаються) через митний кордон України підприємствами та громадянами, або іншого документа, що відповідно до законодавства може використовуватися замість митної декларації або її замінює, а також порядок внесення змін до митних декларацій, їх відкликання та визнання недійсними, підтвердження відомостей про вивезення товарів за межі митної території України визначені в Положенні про митні декларації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.2012 №450. Виходячи з вищевикладеного, підтвердженням факту проходження митного оформлення товарів на території України є проставлення відповідних митних забезпечень (у тому числі за допомогою інформаційних технологій), інших відміток митним органом на документі, передбаченому статтею 255 МК України. Частиною восьмою статті 31 МК України встановлено, що для виконання передбачених цим Кодексом митних формальностей використовується автоматизована система митного оформлення, що входить до складу єдиної автоматизованої інформаційної системи митних органів України (єдина автоматизована інформаційна система митних органів України далі ЄАІС). У разі виходу з ладу автоматизованої системи митного оформлення або ЄАІС митні формальності виконуються в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Наведені приписи статті 31 МК України дозволяють констатувати можливість здійснення митного оформлення товарів і без використання ЄАІС. Підтвердженням факту проходження митного оформлення товарів на території України є проставлення відповідних митних забезпечень (у тому числі за допомогою інформаційних технологій), інших відміток митним органом на документі, передбаченому статтею 255 МК України, зокрема шляхом внесення посадовою особою митного органу, яка виконала відповідну митну формальність, за допомогою автоматизованої системи митного оформлення відповідної відмітки до електронної митної декларації або електронної копії митної декларації, поданої на паперовому носії. Таким чином, відсутність інформації (факт не знайдення такої інформації) в ЄАІС при здійсненні пошуку виключно за окремими параметрами (зокрема, за контекстним найменуванням товарів та за серійними номерами) не є безсумнівним свідченням того, що такі товари не проходили митного оформлення на території України та не ввозилися на митну територію України. Приписами норм Порядку заповнення митних декларацій за формою єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 30.05.2012 № 651 (в редакції наказу Міністерства фінансів України від 23.09.2022 №296) встановлено, що при заповненні графи 31 митної декларації під номером 1 зазначаються найменування та звичайний торговельний опис, що дає змогу ідентифікувати та класифікувати товар (фізичні характеристики товару в обсязі, достатньому для однозначного віднесення його до коду згідно з УКТЗЕД та застосування ставок податків, у кількості знаків, визначеній правилами заповнення графи 33 МД для відповідного митного режиму та особливостей переміщення): наприклад, комплектність або завершеність (зібраний/незібраний), кількісний та якісний склад (матеріал, речовина, суміш, сполука тощо), основні властивості товару (призначення, розмір, розфасування, пакування тощо). Перелік відомостей, що вносяться до загальної декларації прибуття, що затверджено наказом Міністерства фінансів України 13.08.2020 №502, також передбачає необхідність внесення відомостей щодо опису товарів - зазначається опис товару, який дає змогу одночасно ідентифікувати його з назвою вантажу та відомостями про вантаж, зазначеними в товаротранспортному та іншому товаросупровідному документах, та дозволяє ідентифікувати товар відповідно до відомостей, які вносяться в поле 6/14 ЗДП (Код товару). Серійний номер товару не є відомостями, необхідними для визначення коду товару згідно з УКТЗЕД та застосування ставок податків, а його внесення до декларації не є обов`язковим. Так, відповідно до ч. 7 ст. 257 Митного кодексу України, перелік відомостей, що підлягають внесенню до митних декларацій, обмежується лише тими відомостями, які є необхідними для цілей справляння митних платежів, формування митної статистики, а також для забезпечення додержання вимог цього Кодексу та інших законодавчих актів. Зокрема, відповідно до п.п. б, в п. 5 ч. 8 ст. 257 Митного кодексу України, декларантом, залежно від митних формальностей, установлених цим Кодексом для митних режимів, та заявленої мети переміщення вносяться такі відомості: звичайний торговельний опис, що дає змогу ідентифікувати та класифікувати товар; торговельна марка та виробник товарів (за наявності у товаросупровідних та комерційних документах). Враховуючи викладене, вказаної вище інформації може бути недостатньо для того, щоб митний орган під час надання інформації забезпечив повне охоплення усіх митних оформлень. У той же час, суд першої інстанції ототожнив відсутність інформації у базах даних за окремими параметрами із відсутністю самого факту митного оформлення. Крім зазначеного, колегія суддів враховує, що ст. 34 Закону України "Про дорожній рух" встановлено, що усі механічні транспортні засоби підлягають відомчій реєстрації та обліку, порядок яких установлюється: для тракторів, самохідних машин, сільськогосподарської техніки, інших механізмів незалежно від форм власності, що підлягають експлуатації на вулично-дорожній мережі загального користування - уповноваженим органом спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань аграрної політики. Відповідно до Положення "Про Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.09.2015 № 667, Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (Держпродспоживслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства та який реалізує державну політику у галузі, серед іншого, реєстрації та обліку машин в агропромисловому комплексі. Держпродспоживслужба відповідно до покладених на неї завдань, зокрема у сфері нагляду (контролю) у системі інженерно-технічного забезпечення агропромислового комплексу, здійснює реєстрацію та облік тракторів, самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньо-будівельних і меліоративних машин, сільськогосподарської техніки, інших механізмів, видачу номерних знаків та відповідних реєстраційних документів на них, ведення автоматизованого обліку зареєстрованих тракторів, самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньо-будівельних і меліоративних машин, сільськогосподарської техніки, інших механізмів та систематизацію відомостей про їх власників з використанням Єдиного реєстру, держателем якого вона є. Головне управління Держпродспоживслужби в м. Києві є територіальним органом Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів. Відповідно до Порядку відомчої реєстрації та зняття з обліку тракторів, самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньо-будівельних і меліоративних машин, сільськогосподарської техніки, інших механізмів, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 694 від 08.07.2009, Цей Порядок визначає процедуру відомчої реєстрації, перереєстрації, тимчасової реєстрації та зняття з обліку тракторів, самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньо-будівельних і меліоративних машин, сільськогосподарської техніки, інших механізмів, здійснення інших заходів, пов`язаних з реєстрацією та веденням обліку машин. За приписами Порядку реєстрація та зняття з обліку машин проводяться територіальними органами Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (далі - територіальні органи Держпродспоживслужби). Власники, крім суб`єктів господарювання, визначених у підпункті 5 пункту 8 цього Порядку, зобов`язані зареєструвати в територіальному органі Держпродспоживслужби машину протягом 10 діб від дня придбання, митного оформлення або виникнення інших обставин, що є підставою для реєстрації. Строк реєстрації може бути продовжений територіальним органом Держпродспоживслужби у разі неможливості власника своєчасно її провести у зв`язку з хворобою, відрядженням чи з інших причин (пункт 3 Порядку). Згідно із пунктом 4 Порядку машина реєструється протягом семи днів на підставі зареєстрованої в установленому порядку державним інспектором заяви власника або уповноваженої ним особи у разі, коли документи, що додаються до заяви, подані у повному обсязі. До заяви додаються: 1) документи, що підтверджують право власності або правомірність використання машини; 2) документи, що підтверджують сплату передбачених законодавством податків, а також зборів за послуги, що надаються територіальним органом Держпродспоживслужби; 4) копії паспорта та картки фізичної особи - платника податків про присвоєння ідентифікаційного номера Державного реєстру фізичних осіб - платників податків та інших обов`язкових платників (для фізичної особи); 5) документ, що посвідчує особу представника власника та його повноваження (у разі потреби); 6) свідоцтво про реєстрацію машини з відміткою про її зняття з обліку попереднім власником (якщо машина перебувала в експлуатації та була зареєстрована в територіальному органі Держпродспоживслужби чи іншому державному органі); 7) митна декларація на паперовому носії або її копія, засвідчена в установленому порядку, або електронна митна декларація, або уніфікована митна квитанція МД-1 - для машин, що ввезені на митну територію України та реєструються вперше; 8) акт про присвоєння ідентифікаційного номера (у разі реєстрації машини, якій ідентифікаційний номер присвоєно відповідно до пункту 14 цього Порядку); 8-1) висновок спеціаліста (в якому, зокрема, встановлюється в т.ч. і факт наявності чи відсутності підроблення чи фальсифікації ідентифікаційних номерів що неможливо зробити в разі, якщо техніка відсутня); 8-2) для машин, які реєструються вперше: декларація про відповідність, оформлена виробником або його уповноваженим представником, - для машин, на які поширюється дія Технічного регламенту безпеки машин, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.01.2013 №62, сертифікат відповідності затвердженому типу, оформлений виробником або його уповноваженим представником на підставі сертифіката затвердження типу, - для машин, на які поширюється дія Технічного регламенту затвердження типу сільськогосподарських та лісогосподарських тракторів, їх причепів і змінних причіпних машин, систем, складових частин та окремих технічних вузлів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2011 №1367, або сертифікат затвердження типу, виданий на одиничні зразки машин органом з оцінки відповідності, призначеним в установленому порядку на провадження діяльності щодо затвердження типу; 9) інші документи у випадках, визначених цим Порядком. Пунктом 5 Порядку визначено, що на кожну зареєстровану машину видається свідоцтво про реєстрацію машини або талон тимчасового обліку машини (далі - реєстраційний документ) Машина реєструється за її власником як за юридичною або фізичною особою (пункт 6 Порядку). У той же час відповідно до пункту 10 Порядку у реєстрації машини може бути відмовлено: 1) якщо машина: не знята з обліку попереднім власником в територіальному органі Держпродспоживслужби чи іншому державному органі, за винятком випадків, передбачених законодавством; не має ідентифікаційного номера; 2) у разі коли документи: подано не в повному обсязі; викладено іноземною мовою без додатка засвідченого в установленому порядку перекладу на державну мову; копії яких не засвідчені в установленому порядку; оформлено з іншими порушеннями закону; 2-1) якщо: у висновку спеціаліста зазначено, що на машині знищені або підроблені, або сфальсифіковані ідентифікаційні номери складових частин (вузлів і агрегатів); машини ввезені на територію України без відповідного їх митного оформлення або із сфальсифікованими документами митного оформлення, про що зазначено у висновку спеціаліста. Постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2009 №1200 затверджено Порядок здійснення оптової та роздрібної торгівлі транспортними засобами та їх складовими частинами, що мають ідентифікаційні номери, що визначає механізм провадження торговельної діяльності у сфері оптової та роздрібної торгівлі автомобілями, автобусами, мотоциклами всіх типів, марок і моделей, причепами, напівпричепами та мотоколясками, тракторами, самохідними шасі, самохіднимисільськогосподарськими, дорожньо-будівельними і меліоративними машинами, сільськогосподарською технікою, іншими механізмами та транспортними засобами вітчизняного та іноземного виробництва та їх складовими частинами (двигуни, шасі, кузови, рами), що мають ідентифікаційні номери, а також тими транспортними засобами та їх складовими частинами, що мають ідентифікаційні номери, які перебували в користуванні і були зареєстровані в установленому законодавством порядку. Дія цього Порядку оптової та роздрібної торгівлі поширюється на всіх суб`єктів господарювання незалежно від форми власності, які здійснюють передачу для реалізації транспортних засобів та їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери, оптову та роздрібну торгівлю ними і оформлення необхідних документів. Відповідно до пункту 7 Порядку оптової та роздрібної торгівлі суб`єкти господарювання зобов`язані стати на облік відповідно у Головному сервісному центрі МВС і Держпродспоживслужбі та вести облік надходження, продажу та передачі транспортних засобів та їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери. Облік суб`єктів господарювання, які здійснюють оптову та роздрібну торгівлю тракторами, самохідними шасі, самохідними сільськогосподарськими, дорожньо-будівельними і меліоративними машинами, сільськогосподарською технікою, іншими механізмами вітчизняного та іноземного виробництва та їх складовими частинами, Держпродспоживслужбою що мають ідентифікаційні номери, ведеться у порядку, встановленому Мінекономіки. Держпродспоживслужба створює та веде електронний реєстр таких суб`єктів господарювання. У пункті 17 Порядку оптової та роздрібної торгівлі зазначено, що під час продажу транспортних засобів, що перебувають (перебували) на обліку в уповноваженому органі МВС або Держпродспоживслужбі, покупцеві територіальним органом з надання сервісних послуг МВС видається свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу (технічний паспорт) або Держпродспоживслужбою - свідоцтво про реєстрацію машини з відміткою про зняття машин (тракторів, самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньо-будівельних і меліоративних машин, сільськогосподарської техніки, інших механізмів) з обліку чи акт технічного стану. У разі зняття з обліку транспортного засобу покупцеві видається свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу (технічний паспорт) та копія реєстраційної картки, що додається до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу на пластиковій основі. Наказом Міністерства агарної політки та продовольства України від 22.01.2013 № 29 затверджено Положення про Єдиний реєстр для ведення автоматизованого обліку сільськогосподарських, тракторів, самохідних дорожньо-будівельних і шасі, меліоративних самохідних машин, сільськогосподарської техніки, інших механізмів, яке визначає порядок формування, ведення та надання доступу до Єдиного реєстру для ведення автоматизованого обліку тракторів, самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньо будівельних і меліоративних машин, сільськогосподарської техніки, інших механізмів (далі - Реєстр). Згідно з пунктом 1.2 зазначеного Положення реєстр - уніфікована автоматизована електронно-облікова система (далі - система), до складу якої входить програмне забезпечення для ведення обліку тракторів, самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньо-будівельних і меліоративних машин, сільськогосподарської техніки, інших механізмів (далі - машини), обліку суб`єктів господарювання, що здійснюють обов`язковий технічний контроль машин, оптову або роздрібну торгівлю і оформлення відповідних документів на реалізацію машин та їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери, закладів, які здійснюють підготовку, перепідготовку і підвищення кваліфікації трактористів-машиністів, а також для приймання теоретичних іспитів із знань правил дорожнього руху, правил технічної експлуатації машин та проведення обстеження машин на відповідність ідентифікаційних номерів і супровідних документів на предмет фальсифікації. У пункті 1.3 зазначеного Положення вказано, що реєстр ведеться з метою інформаційного забезпечення Державної інспекції сільського господарства України та її територіальних органів для збору, накопичення та обробки відомостей, зокрема, щодо власників машин, реєстрації, перереєстрації та зняття з обліку машин; підприємств, установ, організацій та інших суб`єктів господарювання незалежно від форм власності, які здійснюють оптову або роздрібну торгівлю і оформлення відповідних документів на реалізацію машин та їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери; надходження, передачі та реалізації машин та їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери; бланків протоколів перевірки технічного стану машини, довідок-рахунків, актів приймання-передачі машини, номерних знаків "Транзит", біржових угод та відповідних відміток на них, висновків атестованого спеціаліста з проведення обстеження машини на відповідність ідентифікаційних номерів і супровідних документів на предмет фальсифікації. З правового аналізу зазначених вище нормативних актів вбачається, що Головне управління Держпродспоживслужби в м. Києві є органом державної виконавчої влади, до повноважень якого віднесено питання, пов`язані з реєстрацією, перереєстрацією, зняття з обліку сільськогосподарської техніки та інші. При цьому Головним управлінням Держпродспоживчслужи в м. Києві вчинено реєстраційні дії щодо зняття з обліку с/г техніки з попереднього власника ТОВ «АГРОТЕРИТОРІЯ» та проведено державну реєстрацію с/г техніки бувшої у використанні на території України, а саме: сівалки просапної Horsch Maestro 24SW, заводський №90280145, сівалки просапної Horsch Maestro 24SW, заводський №90280238, обприскувача самохідного Amazone Pantera, заводський №РА40038958, обприскувача самохідного Amazone Pantera, заводський №РА40038931 за новим власником ТОВ «БЕСТ ЛІЗИНГ». Також Головним управлінням Держпродспоживчслужи в м. Києві видано свідоцтва про реєстрацію с/г машин, а саме: свідоцтво про реєстрацію машини, виданого Головним управлінням Держпродспоживчслужби в м. Києві, серії НОМЕР_2 від 10.06.2021 року, реєстраційний номер с/г машини НОМЕР_3 свідоцтво про реєстрацію машини, виданого Головним управлінням Держпродспоживчслужби в м. Києві, свідоцтво серії НОМЕР_5 від 10.06.2021 року, реєстраційний номер с/г машини НОМЕР_6 ; свідоцтво про реєстрацію машини, виданого Головним управлінням Держпродспоживчслужби в м. Києві, свідоцтво серії НОМЕР_7 від 29.06.2021 року, реєстраційний номер с/г машини НОМЕР_8 ; свідоцтво про реєстрацію машини, виданого Головним управлінням Держпродспоживчслужби в м. Києві, свідоцтво серії НОМЕР_9 від 24.06.2021 року, реєстраційний номер с/г машини НОМЕР_10 . З наявного у матеріалах справи листа заступника голови Держпродпоживчслужби №29-18/1371 від 19.01.2026 вбачається проведення державної реєстрації с/г техніки за ТОВ «БЕСТ ЛІЗИНГ». Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що кредитор придбав лізингове майно у боржника юридичної особи за законодавством України (з метою його подальшої передачі у фінансовий лізинг (зворотний лізинг відповідно до чинного законодавства України) - на підставі правочинів, укладених між кредитором (як покупцем) та боржником (як продавцем). Імпорту кредитором вказаного лізингового майна у таких правочинах не відбувалося. Лізингове майно станом на момент його придбання у власність кредитором є таким, що раніше перебувало у використанні (є вживаним) на території України, до цього моменту вже продавалося в Україні, та, відповідно, раніше вже і здійснювалася його державна реєстрація. Після його придбання кредитором у власність воно також було зареєстроване в уповноваженому на це державному органі. Щодо посилань арбітражного керуючого та ініціюючого кредитора на наявність досудового розслідування у кримінальному провадженні №4202102090000226 за ознаками кримінальних правопорушень, зокрема, пов`язаних із шахрайськими діями та службовим підробленням, що може мати безпосередній вплив на достовірність первинних документів, якими підтверджується придбання та облік сільськогосподарської техніки боржника, то колегія суддів звертає увагу, що відповідно до положень ч.6 ст. 75 ГПК України лише обвинувальний вирок суду в кримінальному провадженні або постанова суду, якою особу притягнуто до адміністративної відповідальності у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для господарського суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою. Рішення суду не може ґрунтуватися на припущеннях та містити неточності у встановленні обставин, які мають вирішальне значення для правильного вирішення спору, натомість висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки мають бути вичерпними, відповідати дійсності і підтверджуватися достовірними доказами. Необхідність доводити обставини, на які учасник справи посилається як на підставу своїх вимог і заперечень в господарському процесі, є складовою обов`язку сприяти всебічному, повному та об`єктивному встановленню усіх обставин справи, що передбачає, зокрема, подання належних доказів, тобто таких, що підтверджують обставини, які входять у предмет доказування у справі, з відповідним посиланням на те, які обставини цей доказ підтверджує. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 01.06.2021 у справі №911/2243/18, від 18.05.2021 у справі №916/2255/18, від 05.11.2019 у справі №915/641/18, від 10.04.2019 у справі №904/6455/17, від 26.02.2019 у справі №914/385/18 та від 05.02.2019 у справі №914/1131/18. Суд першої інстанції, відхиляючи кредиторські вимоги, посилається на правові позиції викладені у постановах Верховного суду від 22.12.2022 по справі №910/14923/20, від 23.04.2019 у справі №910/21939/15, від 28.07.2020 у справі № 904/2104/19, від 28.01.2021 у справі №910/4510/20, від 07.08.2019 у справі №922/1014/18). Вказана судова практика за своїми висновками зводиться до запровадження законодавцем підвищеного стандарту доказування у справах про банкрутство для кредиторів у випадку ненадання заявником-кредитором сукупності необхідних документів на обґрунтування своїх вимог до прийняття рішення судом про відмову у визнанні таких вимог та включенні їх до реєстру вимог кредиторів. Надані кредитором докази мають відповідати засадам належності (стаття 76 ГПК України), допустимості (стаття 77 ГПК України), достовірності (стаття 78 ГПК України) та вірогідності (стаття 79 ГПК України). Додатково суд першої інстанції посилається на висновки у постановах Верховного Суду від 15.10.2024 у справі №910/4918/21, від 26.02.2019 у справі № 908/710/18, від 01.03.2023 у справі № 902/221/23 зі змісту яких заявлені до боржника грошові вимоги конкурсних кредиторів можуть підтверджуватися первинними документами (накладними, рахунками, актами виконаних робіт тощо), що свідчать про цивільно-правові відносини сторін та підтверджують заборгованість боржника перед кредитором, або рішенням юрисдикційного органу. У свою чергу, ТОВ «БЕСТ ЛІЗИНГ» надано належні та допустимі докази на підтвердження укладення правочинів, набуття права власності на с/г техніку та її реєстрації, передачу майна, часткове виконання зобов`язань боржником, прострочення виконання зобов`язань боржником й наявності грошової вимоги. Верховний Суд у постанові від 21.10.2021 у справі №913/479/18 виснував, що розглядаючи кредиторські вимоги суд в силу норм статей 45 - 47 Кодексу України з процедур банкрутства має належним чином дослідити сукупність поданих заявником доказів (договори, накладні, акти, судові рішення, якими вирішено відповідний спір тощо), перевірити їх, надати оцінку наявним у них невідповідностям (за їх наявності), та аргументам, запереченням щодо цих вимог з урахуванням чого з`ясувати чи є відповідні докази підставою для виникнення у боржника грошового зобов`язання. У свою чергу суд першої інстанції не дослідив та не надав належним чином оцінки сукупості всіх поданих доказів кредитором, не перевірив їх, та не надав оцінку невідповідностям у разі їх наявності, в тому числі аргументам та запереченням чи є відповідні докази підставою для виникнення у боржника грошового зобов`язання. Суд першої інстанції послався на постанову Верховного Суду у складі палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 15.03.2023 по справі №904/10560/17, в якій зазначено, що судові рішення, ухвалені судами на користь певних кредиторів проти боржника, не є обов`язковими ані для інших кредиторів, ані для суду, який розглядає справу про банкрутство. В той же час суд першої інстанції не застосував висновки, що викладені у постанові Верховного Суду від 11.01.2024 у справі № 910/5663/22, від 03.07.2025 у справі 904/5467/23 відповідно до яких було доповнено викладений висновок формулювання, що під час розгляду заявлених до боржника грошових вимог конкурсних кредиторів (окрім кредиторів, ініціюючих провадження у справі про банкрутство), рішення юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення такого спору, не є обов`язковим, а при його наявності оцінюється судом поряд з іншими доказами, а саме первинними документами (угодами, накладними, рахунками, актами виконаних робіт тощо), що свідчать про цивільно/господарсько правові відносини сторін та підтверджують заборгованість боржника перед кредитором. У даній справі, окрім наявності встановлення факту та розміру заборгованості боржника рішенням Господарського суду міста Києва у справі №910/12530/22 від 04.07.2023, рішенням Господарського суду міста Києва у справі №910/10985/22 від 16.03.2023, рішенням Господарського суду міста Києва у справі №910/13498/22 від 12.09.2023, рішенням Господарського суду міста Києва у справі №910/3544/22 від 29.11.2022, ухвалою Господарського суду Сумської області №920/214/23 від 12.03.2024, кредитором надані первинні документи, що свідчать про цивільно/господарсько-правові відносини сторін та підтверджують заборгованість боржника перед кредитором, й колегія суддів виснує, що кредиторські вимоги необґрунтовано відхилені судом першої інстанції. Статтею 47 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що у попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів, що надійшли протягом строку, передбаченого частиною першою статті 45 цього Кодексу, у тому числі щодо яких були заперечення боржника або розпорядника майна. За результатами розгляду вимог окремого кредитора господарський суд постановляє ухвалу про їх визнання чи відхилення (повністю або частково), що не може бути оскаржена окремо від ухвали господарського суду, постановленої за результатами попереднього засідання. За результатами попереднього засідання господарський суд постановляє ухвалу, в якій зазначаються: - розмір, черговість задоволення кожної визнаної вимоги та перелік усіх визнаних судом вимог кредиторів, що вносяться розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів, у тому числі вимог кредиторів, які є заінтересованими стосовно боржника; - розмір та перелік не визнаних судом вимог кредиторів; - дата проведення зборів кредиторів та комітету кредиторів; - дата підсумкового засідання суду, на якому буде постановлено ухвалу про санацію боржника чи постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, чи ухвалу про закриття провадження у справі про банкрутство, чи ухвалу про продовження строку процедури розпорядження майном та відкладення підсумкового засідання суду, яке має відбутися у строки, встановлені частиною другою статті 44 цього Кодексу. Розпорядник майна за результатами попереднього засідання вносить до реєстру вимог кредиторів відомості про кожного кредитора, розмір його вимог за грошовими зобов`язаннями, наявність права вирішального голосу в представницьких органах кредиторів, черговість задоволення кожної вимоги. Відповідно до положень ст. 64 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що кошти, одержані від продажу майна банкрута, спрямовуються на задоволення вимог кредиторів у порядку, встановленому цим Кодексом. При цьому, у першу чергу задовольняються, зокрема, витрати, пов`язані з провадженням у справі про банкрутство в господарському суді, у четверту чергу - вимоги кредиторів, не забезпечені заставою. Враховуючи у даному випадку сукупність встановлених обставин, підтверджених відповідними доказами, з огляду на положення ст.ст. 74-80, 86 ГПК України та норми законодавства, які застосовуються у спірних правовідносинах, зважаючи на підтвердження кредитором своїх вимог до боржника, апеляційний суд вважає обгрунтованим внесення їх до реєстру вимог кредиторів боржника в сумі 6 056,00 грн (судовий збір за подання заяви) - 1 черга задоволення вимог кредиторів, в сумі 10 889 754,11 грн (основна заборгованість) - 4 черга задоволення вимог кредиторів. 6. Висновки за результатами апеляційного перегляду справи. Згідно з частиною 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. За змістом пункту 2 частини 1 статті 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право повністю або частково скасувати судове рішення. Відповідно до статті 277 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Оскільки судом першої інстанції прийняті судові рішення (ухвали) за неповного з`ясування обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, невідповідності висновків, викладених у судових рішеннях суду першої інстанції, обставинам справи, колегія суддів апеляційного господарського суду виснує, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала Господарського суду Дніпропетровської області від 01.04.2026 у справі №904/4644/25 про відхилення кредиторських вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Бест Лізинг» та ухвала Господарського суду Дніпропетровської області від 01.04.2026 у справі №904/4644/25 за підсумками попереднього судового засідання у справі про банкрутство в частині відхилених грошових вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Бест Лізинг» - підлягають скасуванню з прийняттям нових рішень про визнання грошових вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Бест Лізинг». 7. Розподіл судових витрат. За змістом статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір за подання апеляційної скарги в сумі 9 929, 60 грн (з врахуванням коефіціента 0,8), враховуючи її задоволення, підлягають стягненню з боржника на користь скаржника. Керуючись ст. ст. 123, 129, 269, 275, 277, 282, 283 ГПК України, Центральний апеляційний господарський суд ПОСТАНОВИВ: 1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Бест Лізинг» на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 01.04.2026 у справі №904/4644/25 про відхилення кредиторських вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Бест Лізинг» та ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 01.04.2026 у справі №904/4644/25 за підсумками попереднього судового засідання у справі про банкрутство в частині відхилених грошових вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Бест Лізинг» - задовольнити. 2. Ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 01.04.2026 у справі №904/4644/25 про відхилення кредиторських вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Бест Лізинг» - скасувати. Ухвалити нове судове рішення, яким визнати грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Бест Лізинг» до Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОТЕРИТОРІЯ» (49011, м. Дніпро, вул. Петра Олійника, буд. 145, код ЄДРПОУ 38290906) в сумі 6 056,00 грн (судовий збір за подання заяви) - 1 черга задоволення вимог кредиторів, в сумі 10 889 754,11 грн (основний борг) - 4 черга задоволення вимог кредиторів. 3. Ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 01.04.2026 у справі №904/4644/25 за підсумками попереднього судового засідання у справі про банкрутство в частині відхилених грошових вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Бест Лізинг» - скасувати. Ухвалити в цій частині нове судове рішення, яким завершити попереднє засідання, за результатами якого внести до реєстру вимог кредиторів грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Бест Лізинг» в сумі 6 056,00 грн (судовий збір за подання заяви) - 1 черга задоволення вимог кредиторів, в сумі 10 889 754,11 грн (основна заборгованість) - 4 черга задоволення вимог кредиторів. 4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОТЕРИТОРІЯ» (49011, м. Дніпро, вул. Петра Олійника, буд. 145, код ЄДРПОУ 38290906) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бест Лізинг» (01054, м. Київ, вул. Ярославів Вал, буд.13/2, літера «Б», код ЄДРПОУ 33880354) 9 929, 60 грн (дев`ять тисяч дев`ятсот двадцять шість гривень шістдесят копійок) судового збору за подання апеляційної скарги. 5. Видачу наказу з урахуванням необхідних реквізитів доручити Господарському суду Дніпропетровської області. 6. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та відповідно до вимог ст.255 Господарського процесуального кодексу України, ст.9 Кодексу України з процедур банкрутства може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку і строки, що визначені ст.ст. 286-289 ГПК України. Повну ухвалу складено та підписано 31.08.2026 (у зв`язку з перебуванням судді - члена колегії Фещенко Ю.В. у відпустці 17.08.2026 - 28.08.2026). Головуючий суддя Ю.А. Джепа Судді: М.О. Дармін Ю.В. Фещенко