Справа № 904/4644/25

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 04.08.2026 м. Дніпро Справа № 904/4644/25 Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Джепи Ю.А. (доповідач), суддів: Фещенко Ю.В., Дарміна М.О., за участю секретаря судового засідання: Антоненко Д.О., за участю представників: від скаржника (ТОВ «Бест Лізинг»): Картавенко О.В. (в залі суду) адвокат, представник боржника: Кононенко О. В. (в залі суду) арбітражний керуючий, від кредитора (ТОВ «СТРАТЕГІЯ СУЧАСНОСТІ»): Войтенко К.В. адвокат, інші учасники: не з`явились, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Бест Лізинг» на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 01.04.2026 у справі №904/4644/25 за підсумками попереднього судового засідання у справі про банкрутство (суддя Соловйова А.Є.), повний текст складено 09.04.2026, та на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 01.04.2026 у справі №904/4644/25 про відхилення кредиторських вимог (суддя Соловйова А.Є.), повний текст складено 09.04.2026, за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Бест Лізинг» з грошовими вимогами в загальній сумі 25 669 189,62 грн до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОТЕРИТОРІЯ» (49011, м. Дніпро, вул. Петра Олійника, буд. 145, код ЄДРПОУ 38290906) ВСТАНОВИВ: 1. Короткий зміст позовних вимог і ухвал суду першої інстанції. 14.10.2025 Товариством з обмеженою відповідальністю «БЛ Лізинг» подано заяву вих.№107 від 09.10.2025 з грошовими вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОТЕРИТОРІЯ» (49011, м. Дніпро, вул. Петра Олійника, буд. 145, код ЄДРПОУ 38290906) в загальній сумі 25 669 189,62 грн. Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 01.04.2026 у справі №904/4644/25 грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «БЛ Лізинг» до Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОТЕРИТОРІЯ» (49011, м. Дніпро, вул. Петра Олійника, буд. 145, код ЄДРПОУ 38290906) в загальній сумі 25 669 189,62 грн, яких: 19 296 418,78 грн - основна заборгованість, 4 590 823,42 грн - інфляційні втрати, 1 781 948,36 грн - штрафні санкції та 6 056,00 грн - судовий збір за подання заяви з грошовими вимогами відхилено. Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 01.04.2026 у справі №904/4644/25 завершено попереднє засідання, за результатами якого внесено до реєстру вимоги кредиторів у наступній черговості: - грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «СТРАТЕГІЯ СУЧАСНОСТІ» в сумі 30 280,00 грн (судовий збір за подання заяви) - 1 черга задоволення вимог кредиторів, в сумі 37 252 718,58 грн (основна заборгованість) - 4 черга задоволення вимог кредиторів; - грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОЛЕНДЛІЗИНГ» (код ЄДРПОУ 38130578) до Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОТЕРИТОРІЯ» (49011, м. Дніпро, вул. Петра Олійника, буд. 145, код ЄДРПОУ 38290906) в сумі 6 056,00 грн (судовий збір за подання заяви) - 1 черга задоволення вимог кредиторів, в сумі 12 143 890,36 грн (основний борг) - 4 черга задоволення вимог кредиторів - грошові вимоги Публічного акціонерного товариства «МТБ БАНК» (код ЄДРПОУ 21650966) в сумі 4 844,80 грн (судовий збір за подання заяви) - 1 черга задоволення вимог кредиторів, в сумі 8 573 131,39 грн (7 962 853,79 грн заборгованості за тілом кредиту; 404 616,11 грн заборгованості за базовою процентною ставкою; 78 964,97 грн заборгованості за компенсаційною процентною ставкою; 126 696,52 грн судовий збір (стягнутий згідно з рішенням Господарського суду м. Києва від 18.10.2023 у справі №910/10316/23)) - 4 черга задоволення вимог кредиторів; - грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЬФА-ЛІЗИНГ Україна» Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОТЕРИТОРІЯ» (49011, м. Дніпро, вул. Петра Олійника, буд. 145, код ЄДРПОУ 38290906) в загальній сумі в загальній сумі 22 574 114, 49 грн, з яких: 1 034 631,48 грн заборгованості за Договором фінансового лізингу № 937-КВ-МСБ-Ф-094 від 03.09.2021; 17 398 648, 25 грн заборгованості за Договором фінансового лізингу №329-КВ-МСБ-Ф-021 від 24.04.2018) відхилити. - грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «БЛ Лізинг» в загальній сумі 25 669 189,62 грн, яких: 19 296 418,78 грн - основна заборгованість, 4 590 823,42 грн - інфляційні втрати, 1 781 948,36 грн - штрафні санкції та 6 056,00 грн - судовий збір за подання заяви з грошовими вимогами відхилити; - грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Бест Лізинг» в загальній сумі 10 895 810,11 грн, з яких: 4 639 155,20 грн - основна заборгованість, 1 811 106,68 грн - інфляційні витрати, 4 328 299,52 грн - відсотки річних, 111 192,71 грн - судовий збір у справах №910/12530/22, №910/10985/22, №910/13498/22, №910/3544/22, 6 056,00 грн - судовий збір за подання заяви з грошовими вимогами до боржника відхилити. 2. Короткий зміст вимог та узагальнені доводи апеляційної скарги. Не погодившись із зазначеними ухвалами, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «БЛ Лізинг», в якій просить: 1.Прийняти до розгляду та задовольнити дану апеляційну скаргу. 2. Скасувати ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 01.04.2026 року у справі № 904/4644/25 про відхилення кредиторських вимог ТОВ «БЛ Лізинг». 3. Скасувати ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 01.04.2026 року у справі № 904/4644/25 за підсумками попереднього судового засідання у справі про банкрутство в частині відхилених грошових вимог ТОВ «БЛ Лізинг». 4.Прийняти нове рішення, яким визнати грошові вимоги ТОВ «БЛ Лізинг» до ТОВ «АГРОТЕРИТОРІЯ» на загальну суму 25 675 245,62 грн, а саме: 6 056,00 грн. кредиторських вимог першої черги та 25 669 189,62 грн. кредиторських вимог четвертої черги, та включити їх до реєстру вимог кредиторів у відповідній черговості. В обгрунтування апелянт зазначає, що суд першої інстанції безпідставно поставив під сумнів існування та передачу сільськогосподарської техніки, фактично ґрунтуючись на листі Державної митної служби України від 21.01.2026 №19/19-02-04/8.19/367, хоча в ньому зазначено, що пошук станом на 19.01.2026 здійснювався за контекстними найменуваннями та серійними номерами в ЄАІС, не забезпечує повного охоплення митних оформлень через можливе різне написання товарів і номерів, а серійні номери не є обов`язковими для зазначення в митних деклараціях. Із 49 товарів інформацію виявлено лише щодо 17, тому висновок суду про те, що решта техніки не перетинала митний кордон або була ввезена поза митним контролем, є припущенням та не випливає безпосередньо з листа Держмитслужби. Апелянт зазначає, що суд не оцінив у сукупності договори фінансового лізингу №210608-2/ФЛ-Ю-С, №210608-3/ФЛ-Ю-С, №210608-4/ФЛ-Ю-С від 08.06.2021, №210618-3/ФЛ-Ю-С від 18.06.2021, №210903-4/ФЛ-Ю-С, №210903-5/ФЛ-Ю-С від 03.09.2021, укладені між ТОВ «Бест Лізинг» та ТОВ «АГРОТЕРИТОРІЯ», права за якими набуті ТОВ «БЛ Лізинг» за Договором №29/12/22-2 купівлі-продажу (відступлення) прав вимоги з ТОВ «ФК «Фактор плюс»; Договір №210616-1/ФЛ-Ю-С від 16.06.2021 між ТОВ «БЛ Лізинг» та ТОВ «Терра Аграріс»; договір поруки №280618-1/П від 18.06.2021, п. 7 якого передбачає безумовну та безвідкличну згоду ТОВ «АГРОТЕРИТОРІЯ» відповідати перед новим кредитором у разі відступлення права за Контрактом; специфікації, вимоги про передачу, графіки платежів та акти приймання-передачі від 10.06.2021, 22.06.2021, 06.09.2021 без зауважень. На підтвердження фактичного існування та індивідуалізації техніки надано фотоматеріали із заводськими номерами та документи про її державну реєстрацію. Зокрема, за ТОВ «Бест Лізинг» зареєстровано Horsch Maestro 16SW, заводські №№90280295, 90280406, свідоцтва ОМ №128053, №128051, реєстраційні №№79688АА, 79690АА; Amazone Cirrus, №CR3018007, свідоцтво ОМ №128052, №79689АА; комбайн New Holland, №612025036, свідоцтво НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 ; Vaderstad Rapid RDA 600C, №RDAC001839, свідоцтво ОМ №146305, № НОМЕР_3 ; Amazone Cirrus 6003, №CR3018196, свідоцтво ОМ №146293, № НОМЕР_4 ; за ТОВ «БЛ Лізинг» - сівалка точного висіву №592640, свідоцтво ОМ №132742, № НОМЕР_5 . Реєстрацію підтверджує лист Держпродспоживслужби №29-18/1371 від 19.01.2026, наданий на виконання ухвали від 05.01.2026 у справі №904/4644/25, та свідоцтва ОМ №128053 від 10.06.2021, №128051 від 10.06.2021, №128052 від 10.06.2021, №132697 від 24.06.2021, №146305 від 13.09.2021, №146293 від 13.09.2021, №132742 від 29.06.2021. Апелянт також посилається на преюдиційно значимі фактичні обставини, встановлені рішеннями Господарського суду міста Києва у справах №910/11488/22 від 30.03.2023 та №910/11486/22 від 17.05.2023, Господарського суду Київської області у справі №911/685/22 від 22.12.2022 та ухвалою Господарського суду Сумської області у справі №920/214/23 від 28.02.2024. Зокрема, встановлено передачу техніки за актами без зауважень, її прийняття та часткову оплату; у справі №910/11488/22 - предмет лізингу вартістю 3 518 559,00 грн, сплату 127 641,56 грн та стягнення 787 096,00 грн основного боргу, 186 577,97 грн пені, 109 122,92 грн інфляційних втрат, 70 371,18 грн штрафу, 116 485,03 грн процентів річних і 19 044,80 грн судового збору; у справі №910/11486/22 Amazone/Vaderstad Cirrus 6003-2 №CR3018196 вартістю 3 838 428,00 грн, оплату 231 279,71 грн та стягнення 993 301,60 грн основного боргу, 242 550,54 грн пені, 76 768,56 грн штрафу, 155 969,87 грн процентів річних та 146 715,18 грн інфляційних втрат; у справі №911/685/22 передачу 22.06.2021 сівалки Kinze 3600 ASD Interpiant 16/31, 2019 року, вартістю 4 861 800,00 грн, договір поруки №210618-1/П від 18.06.2021 та сплату 1 056 223,82 грн; у справі №920/214/23 визнання вимог ТОВ «БЛ Лізинг» на 24 950 479,98 грн (4-та черга) за договорами №210603-2/ФЛ-Ю-С, 210608-2/ФЛ-Ю-С, 210608-3/ФЛ-Ю-С, 210608-4/ФЛ-Ю-С, 210618-3/ФЛ-Ю-С, зокрема заборгованості 4 010 832,70 грн, 3 808 842,82 грн, 2 710 766,56 грн, 4 095 924,49 грн. Скаржник вважає, що суд порушив ст.ст. 13, 73-79, 86, ч. 5 ст. 236 ГПК України, ст. 129 Конституції України, не дослідив докази в сукупності та поклав в основу рішення припущення; неправильно застосував ст. 321 ЦК України, ст. 257 МК України, не врахував ст. 204 ЦК України та Порядок, затверджений постановою КМУ №694 від 08.07.2009. Апелянт посилається на правові висновки, що викладені у постановах Верховного Суду від 26.02.2019 у справах №908/710/18, №914/385/18; 15.10.2019 у справі №908/2189/17; 07.08.2019 у справах №910/29116/14, №922/1014/18; 28.05.2019 у справі №925/859/16; 14.12.2018 у справі №914/809/18; 28.01.2020 у справі №910/6981/19; 10.04.2019 у справі №904/6455/17; 05.11.2019 у справі №915/641/18; 21.10.2021 у справі №913/479/18; 22.12.2022 у справі №910/14923/20; 01.03.2023 у справі №902/221/23; 15.10.2024 у справі №910/4918/21; 11.01.2024 у справі №910/5663/22; 03.07.2025 у справі №904/5467/23, а також на постанову КГС ВС від 15.03.2023 у справі №904/10560/17, постанову ВП ВС від 14.11.2018 у справі №2-1383/2010 і п. 32 постанови ВП ВС від 03.07.2018 у справі №917/1345/17. На думку кредитора, суд порушив принцип юридичної визначеності та обов`язковості остаточних судових рішень, гарантований ст. 6 Конвенції, з урахуванням рішень ЄСПЛ у справах «Совтрансавто-Холдинг проти України» (25.07.2002, заява №48553/99, п. 77), «Агротехсервіс проти України» (05.07.2005, заява №62608/00, п. 42), «Ющенко та інші проти України» (заяви №№73990/01, 7364/02, 15185/02, 11117/05, п.п. 60, 63), а також «Олюджіч проти Хорватії», «Мала проти України», «Богатова проти України», «Руїс Торіха проти Іспанії», «Руїз Матеос проти Іспанії», «Краска проти Швейцарії». Отже, ТОВ «БЛ Лізинг» вважає, що суд без належного доказового та процесуального обґрунтування поставив під сумнів право власності на об`єкти лізингу, не встановив належним чином наявність грошового зобов`язання та безпідставно відхилив кредиторські вимоги, у зв`язку з чим просить скасувати оскаржувані ухвали та визнати 25 675 245,62 грн кредиторських вимог у зазначеній черговості. Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 14.07.2026 задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Бест Лізинг» про заміну правонаступником №б/н від 10.07.2026. Замінено Товариство з обмеженою відповідальністю «БЛ Лізинг» (код ЄДРПОУ 37027379, нова назва ТОВ «ГУСТО ЛІЗИНГ») на його правонаступника - ТОВ «Бест Лізинг» (код ЄДРПОУ 33880354) у справі №904/4644/25 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «БЛ Лізинг» (ЄДРПОУ 37027379) з грошовими вимогами в загальній сумі 25 669 189,62 грн до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОТЕРИТОРІЯ» (код ЄДРПОУ 38290906). 3. Короткий зміст вимог та узагальнені доводи відзивів на апеляційну скаргу. Розпорядник майна ТОВ «АГРОТЕРИТОРІЯ» у справі №904/4644/25 заперечує проти апеляційної скарги ТОВ «БЛ Лізинг» на ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 01.04.2026 за підсумками попереднього засідання та про відхилення кредиторських вимог ТОВ «БЛ Лізинг» і вважає їх законними та обґрунтованими. Вважає, що суд першої інстанції правомірно відхилив грошові вимоги ТОВ «БЛ Лізинг» до ТОВ «АГРОТЕРИТОРІЯ» (49011, м. Дніпро, вул. Петра Олійника, буд. 145, код ЄДРПОУ 38290906) у заявленому розмірі 25 669 189,62 грн, у тому числі 19 296 418,78 грн основної заборгованості, 4 590 823,42 грн інфляційних втрат, 1 781 948,36 грн штрафних санкцій та 6 056,00 грн судового збору, оскільки кредитор не довів реальність господарських операцій, фактичне існування та правомірне походження предметів фінансового лізингу. Йдеться, зокрема, про: сівалку Kinze 3600 ASD, 2019 р.в., заводський №592640; Horsch Maestro 24SW, 2020 р.в., №90280295; Horsch Maestro 16 SW, 2021 р.в., №90280406; Amazone Cirrus 6003 2CC, 2021 р.в., №CR3018007; комбайн New Holland, 2019 р.в., №612025036; сівалку Vaderstad, 2019 р.в., №RDA001839; Amazone Cirrus 6003-2, 2020 р.в., №CR3018196; Kinze 3600 ASD Interplant 16/31, №592640. Зазначає, що суд обґрунтовано застосував ст. 76-79 ГПК України, оскільки подані документи самі по собі не підтверджують реальності правовідносин та фактичної наявності майна. Додаткові сумніви виникли у зв`язку з ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 03.03.2025 у кримінальній справі №757/9795/25-к, яка стосується досудового розслідування у кримінальному провадженні №4202102090000226 за ознаками, зокрема, шахрайства та службового підроблення і обставин можливого штучного документообігу, незаконного обігу техніки та службового підроблення щодо майна з аналогічними ідентифікаційними даними, що обумовило необхідність перевірки фактичної наявності активів боржника. На виконання ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 05.01.2026 про витребування доказів Державна митна служба України (код ЄДРПОУ 43115923) листом від 21.01.2026 №19/19-02-04/8.19/367 повідомила, що за результатами пошуку станом на 19.01.2026 у Єдиній автоматизованій інформаційній системі митних органів не зафіксовано жодного митного оформлення техніки, заявленої як предмет лізингу, при цьому Держмитслужба застерегла, що пошук за контекстним найменуванням та серійними номерами може не забезпечувати повного охоплення, а заводські (серійні) номери не є обов`язковими для внесення до митної декларації. Витребувана техніка включала 49 одиниць, зокрема JCB 531-70 AGRI, с.н. JCB5AAKGEK2792371; CLAAS ARION 410, с.н. А2134DAA2111965; OPALL-AGRI JUPITER II 140/100, с.н. J1002897; CAPELLO QUASAR F8, с.н. Q170562 та Q170569; SATURN IV 6 M, с.н. К1003138, К1003139, К1003081; SATURN IV 6 M, с.н. НОМЕР_6 ; ORION 180 5S, с.н. НОМЕР_7 ; HEKTOR 4S, с.н. K1003229; HEKTOR 3H, с.н. НОМЕР_8 ; CLAAS Corio 870 C, с.н. НОМЕР_9 ; LEMKEN DIAMANT 11 8+1 L100, с.н. 439130; RABE ADLER XT100 FIRST, с.н. НОМЕР_10 / НОМЕР_11 ; CLAAS Lexion 670, с.н. С7402731; Lemken Primus 10/3500, с.н. НОМЕР_12 ; Horsch Pronto 6DC PPF, с.н. 28484878; Horsch Maestro 16SW, с.н. 24652430; Vaderstad Tempo TPL16, с.н. НОМЕР_13 та TPL0000534; OPALL-AGRI Orion 180 6+1, с.н. J1002138; CAPELLO QUASAR F8, с.н. Q180025; дві Horsch Maestro 24SW 2020 р.в., №90280215 та №90280199; HORSCH Pronto 12NT, №84941680 та №84941614; HORSCH MAESTRO 24SW, 2021 р.в., №90215139; CLAAS AXION 820, 2018 р.в., №A0964DAA3005243, реєстр. № НОМЕР_14 ; Kvernerland Optima TF Maxi, 2018 р.в., № НОМЕР_15 , реєстр. № НОМЕР_16 ; CLAAS AXION 950, 2019 р.в., №A2343EAA7302585, реєстр. № НОМЕР_17 ; Horsch Pronto 6 DC, 2019 р.в., №88485820; CLAAS AXION 950, 2020 р.в., №A2244EAA3309972, реєстр. № НОМЕР_18 ; Horsch Maestro 24SW, 2020 р.в., №58515644, реєстр. № НОМЕР_19 ; Kverneland U-drill plus 6m, 2020 р.в., №ACPNDxx81408, реєстр. № НОМЕР_20 ; Kinze 3600 ASD, 2020 р.в., №560188; Case IH Tiger-Mate 255, 2020 р.в., №YKD202032; HORSCH Maestro 24.50 SW, 2020 р.в., №24681271; Horsch Maestro 24SW, №90280145 та №90280238; два самохідні обприскувачі Amazone Pantera 2021 р.в., №РА40038931 та №РА40038958; а також зазначені вище Kinze 3600 ASD №592640, Horsch Maestro 24SW №90280295, Horsch Maestro 16 SW №90280406, Amazone Cirrus 6003 2CC №CR3018007, New Holland №612025036, Vaderstad №RDA001839, Amazone Cirrus 6003-2 №CR3018196 та Kinze 3600 ASD Interplant 16/31 №592640. Відсутність даних про митне оформлення, з урахуванням ч. 8 ст. 257 Митного кодексу України, ставить під сумнів законність імпорту, реальність існування майна та можливість його правомірної передачі у фінансовий лізинг. За ст. 806 ЦК України та ст. 1 Закону України «Про фінансовий лізинг» предметом лізингу може бути лише майно, що належить лізингодавцю на праві власності та правомірно набуте ним, тому відсутність підтвердження його законного походження перешкоджає підтвердженню відповідних вимог. Розпорядник майна ТОВ «АГРОТЕРИТОРІЯ» вважає, що відповідь Держмитслужби, отримана на виконання ухвали суду, є належним і допустимим доказом у розумінні ст. 76-78 ГПК України, а ТОВ «БЛ Лізинг» не надало доказів, які б спростували відсутність митного оформлення. Надані кредитором фотографії техніки та ідентифікаційних табличок не підтверджують належним чином її фактичну наявність, оскільки не містять EXIF-метаданих щодо дати, часу, геолокації та пристрою зйомки, а страхові поліси самі по собі не доводять фізичного існування майна на дату заявлення вимог. Крім того, ТОВ «БЛ Лізинг» фактично підтвердило, що GPS-системи трекінгу не подають сигнал із 2022 року, а місцезнаходження предметів лізингу не встановлено, що унеможливлює їх інвентаризацію розпорядником майна. Відповідно до ст. 74, 76-79, 96 ГПК України саме кредитор зобов`язаний довести обставини, на які посилається, а доказування має відповідати критеріям належності, допустимості, достовірності та достатності; за ст. 79 ГПК України обставина вважається доведеною, якщо надані на її підтвердження докази є більш вірогідними, ніж докази на її спростування. Такий стандарт доказування підтверджено постановами Верховного Суду від 02.10.2018 у справі №910/18036/17, від 23.10.2019 у справі №917/1307/18, від 18.11.2019 у справі №902/761/18, від 04.12.2019 у справі №917/2101/17, від 08.11.2023 у справі №16/137б/83б/22б (910/12422/20), Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі №129/1033/13-ц, а також щодо безпосередності дослідження доказів постановами Верховного Суду від 27.07.2021 у справі №357/4897/20 та від 23.12.2020 у справі №757/28231/13-ц. Таким чином, доводи апеляційної скарги зводяться переважно до незгоди з оцінкою доказів судом першої інстанції та не містять належних і допустимих доказів, які спростовували б встановлені обставини або підтверджували фактичне існування предметів лізингу та обґрунтованість вимог; включення непідтверджених вимог до реєстру могло б порушити права інших кредиторів. ТОВ «СТРАТЕГІЯ СУЧАСНОСТІ», як ініціюючий кредитор Боржника, вважає апеляційну скаргу ТОВ «БЛ Лізинг» на ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 01.04.2026 у справі №904/4644/25 безпідставною та необґрунтованою, а висновки суду першої інстанції про відхилення грошових вимог ТОВ «БЛ Лізинг» законними. Зазначає, що суд першої інстанції правомірно застосував підвищений стандарт доказування кредиторських вимог, сформований практикою Верховного Суду, зокрема у постановах від 07.10.2020 у справі №914/2404/19, від 28.01.2021 у справі №910/4510/20, від 22.12.2022 у справі №910/14923/20, та встановив відсутність належних, допустимих, достовірних і достатніх доказів реальності заявленої заборгованості. Вимоги ТОВ «БЛ Лізинг» ґрунтуються на договорах фінансового лізингу №210608-2/ФЛ-Ю-С, №210608-3/ФЛ-Ю-С, №210608-4/ФЛ-Ю-С, №210618-3/ФЛ-Ю-С від 08.06.2021 та 18.06.2021 і договорі поруки №280618-1/П від 18.06.2021, предметом яких визначено сівалку просапну Kinze 3600 ASD, 2019 року випуску, заводський №592640; сівалку просапну Horsch Maestro 24SW, 2020 року випуску, заводський №90280295; сівалку просапну Horsch Maestro 16 SW, 2021 року випуску, заводський № НОМЕР_21 ; причіпну комбіновану пневматичну сіялку Amazone Cirrus 6003 2CC, 2021 року випуску, заводський № НОМЕР_22 ; комбайн зернозбиральний New Holland, 2019 року випуску, заводський № НОМЕР_23 ; сівалку зернову Vaderstad, 2019 року випуску, заводський № НОМЕР_24 ; сівалку зернову Amazone Cirrus 6003-2, 2020 року випуску, заводський № НОМЕР_25 ; сівалку просапну Kinze 3600 ASD Interplant 16/31, заводський № НОМЕР_26 . При цьому правочини здійснювалися за схемою зворотного лізингу, за якою ТОВ «АГРОТЕРИТОРІЯ» одночасно виступало продавцем та лізингоодержувачем, однак ТОВ «БЛ Лізинг» не підтвердило первинне легальне походження техніки, її придбання у офіційних дилерів та фактичне існування на момент укладення договорів. Додатково наявність обґрунтованих сумнівів підтверджується ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 03.03.2025 у справі №757/9795/25-к, якою підтверджено розслідування кримінального правопорушення №4202102090000226 за ознаками шахрайства та службового підроблення щодо техніки з аналогічними ідентифікаційними ознаками. Істотним доказом нереальності активів є також офіційна відповідь Державної митної служби України від 21.01.2026 №19/19-02-04/8.19/367, надана на виконання ухвали суду від 05.01.2026, відповідно до якої в базах даних ЄАІС митних органів не зафіксовано митного оформлення зазначеної техніки. Відсутність даних щодо митного оформлення заводських номерів 592640, 90280295, 90280406, CR3018007, 612025036, RDA001839, CR3018196 у сукупності з іншими доказами ставить під сумнів законність імпорту та реальність існування майна; посилання Скаржника на застереження щодо контекстного пошуку в ЄАІС не спростовують зазначених висновків. Відповідно до ч. 8 ст. 257 Митного кодексу України митне оформлення товарів здійснюється на підставі митної декларації із зазначенням необхідних відомостей щодо товару та документів, які підтверджують законність його переміщення через митний кордон. Згідно зі ст. 806 ЦК України та ст. 1 Закону України «Про фінансовий лізинг», об`єктом лізингу може бути лише майно, що належить лізингодавцю на праві власності, тому відсутність доказів законного набуття права власності на техніку виключає належне підтвердження виникнення відповідних лізингових зобов`язань. Не підтверджують реальність техніки й подані ТОВ «БЛ Лізинг» страхові поліси, свідоцтва про відомчу реєстрацію Держпродспоживслужби та фотознімки табличок, оскільки останні позбавлені метаданих (EXIF), GPS-координат, відомостей про дату, час та пристрій зйомки, що унеможливлює достовірну ідентифікацію місця, часу та конкретного об`єкта фотографування відповідно до вимог ст. 96 ГПК України. При цьому Скаржник сам визнав у судовому засіданні, що встановлені на техніці GPS-системи не передають жодних сигналів ще з 2022 року, а фактичне місцезнаходження майна йому невідоме. За таких обставин визнання кредиторських вимог на суму 25 669 189,62 грн без підтвердження реальними активами порушувало б права інших кредиторів та вплинуло б на розмір ліквідаційної маси і права голосу в комітеті кредиторів. Доводи ТОВ «БЛ Лізинг» про преюдиційність рішень Господарського суду міста Києва у справах №910/11488/22 та №910/11486/22, Господарського суду Київської області у справі №911/685/22 та ухвал Господарського суду Сумської області у справі №920/214/23, якими раніше стягувалися лізингові платежі або визнавалися вимоги за цими договорами, ініціюючий кредитор вважає необґрунтованими, оскільки відповідно до правових висновків Верховного Суду, викладених у постанові Палати для розгляду справ про банкрутство КГС ВС від 15.03.2023 у справі №904/10560/17, а також постановах від 11.01.2024 у справі №910/5663/22 та від 03.07.2025 у справі №904/5467/23, судові рішення, ухвалені на користь певних кредиторів проти боржника, не є обов`язковими ані для інших кредиторів, ані для суду, який розглядає справу про банкрутство. Відповідно до ст. 86 ГПК України жоден доказ не має заздалегідь встановленої сили, а згідно з ч. 4 та ч. 7 ст. 75 ГПК України обставини та правова оцінка, досліджені в попередніх спорах, не мають преюдиційного значення для перевірки кредиторських вимог у цій справі, оскільки у справах 2022-2023 років не досліджувалися питання законності імпорту, наявності спірної техніки в базах ЄАІС Держмитслужби та реальності операцій за схемою зворотного лізингу. Отже, ТОВ «СТРАТЕГІЯ СУЧАСНОСТІ» вважає, що ТОВ «БЛ Лізинг» не надало сукупності належних і достатніх доказів, які б усували встановлені судом першої інстанції сумніви щодо реальності предметів лізингу, законності їх походження, митного оформлення та фактичної можливості виконання відповідних господарських операцій, у зв`язку з чим відхилення заявлених кредиторських вимог та невключення їх до реєстру вимог кредиторів є обґрунтованим. 4. Встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини справи та визначені відповідно до них правовідносини. Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Бест Лізинг» та Товариством з обмеженою відповідальністю «АГРОТЕРИТОРІЯ» укладено Договір фінансового лізингу №210608-2/ФЛ-Ю-С від 08.06.2021, права за яким ТОВ «Бест Лізинг» відступив на користь ТОВ «ФК «Фактор Плюс». Відповідно до укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «ФК «Фактор Плюс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «БЛ Лізинг» Договору №29/12/22-2 купівлі-продажу (відступлення) прав вимоги, останній набув права кредитора по відношенню до ТОВ «Агротериторія». Відповідно до Додатку №1 до Договору №29/12/22-2 купівлі-продажу (відступлення) прав вимоги від 29.12.2022, сума боргу (за даними бухгалтерського обліку Первісного кредитора) за Договором №210608-2/ФЛ-Ю-С від 08.06.2021 становить 3 797 957,66 грн (основні зобов`язання). Додатково кредитором відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України на загальну суму прострочення виконання зобов`язань нараховано інфляційні витрати та % річних, які розраховуються з наступної дати набуття прав до 09.09.2025, а саме: 941 130,28 грн - інфляційних втрат та 307 166,33 грн - відсотків річних. Таким чином, з розрахунку кредитора, станом на 09.09.2025 заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОТЕРИТОРІЯ» перед Товариством з обмеженою відповідальністю «БЛ Лізинг» за Договором фінансового лізингу №210608-2/ФЛ-Ю-С від 08.06.2021 складає 5 046 254,27 грн. Також між Товариством з обмеженою відповідальністю «Бест Лізинг» та Товариством з обмеженою відповідальністю «АГРОТЕРИТОРІЯ» укладено Договір фінансового лізингу №210608-3/ФЛ-Ю-С від 08.06.2021. Відповідно до укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «ФК «Фактор Плюс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «БЛ Лізинг» Договору №29/12/22-2 купівлі-продажу (відступлення) прав вимоги, останній набув права кредитора по відношенню до ТОВ «АГРОТЕРИТОРІЯ». Відповідно до Додатку №1 до Договору №29/12/22-2 купівлі-продажу (відступлення) прав вимоги від 29.12.2022, сума боргу (за даними бухгалтерського обліку Первісного кредитора) за Договором №210608-3/ФЛ-Ю-С від 08.06.2021 становить 3 606 688,43 грн (основні зобов`язання). Додатково кредитором відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України на загальну суму прострочення виконання зобов`язань нараховано інфляційні витрати та % річних, які розраховуються з наступної дати набуття прав до 09.09.2025, а саме: 893 733,95 грн - інфляційних втрат та 291 697,10 грн - відсотків річних. Таким чином, з розрахунку кредитора, станом на 09.09.2025 заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОТЕРИТОРІЯ» перед Товариством з обмеженою відповідальністю «БЛ Лізинг» за Договором фінансового лізингу №210608-3/ФЛ-Ю-С від 08.06.2021 складає 4 792 119,48 грн. Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Бест Лізинг» та Товариством з обмеженою відповідальністю «АГРОТЕРИТОРІЯ» укладено Договір фінансового лізингу №210608-4/ФЛ-Ю-С від 08.06.2021. Відповідно до укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «ФК «Фактор Плюс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «БЛ Лізинг» Договору №29/12/22-2 купівлі-продажу (відступлення) прав вимоги, останній набув права кредитора по відношенню до ТОВ «АГРОТЕРИТОРІЯ». Відповідно до Додатку №1 до Договору №29/12/22-2 купівлі-продажу (відступлення) прав вимоги від 29.12.2022, сума боргу (за даними бухгалтерського обліку Первісного кредитора) за Договором №210608-4/ФЛ-Ю-С від 08.06.2021 становить 2 566 892,43 грн (основні зобов`язання). Додатково кредитором відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України на загальну суму прострочення виконання зобов`язань нараховано інфляційні витрати та % річних, які розраховуються з наступної дати набуття прав до 09.09.2025, а саме: 636 073,49 грн - інфляційних втрат та 207 601,82 грн - штрафні санкції. Таким чином, з розрахунку кредитора, станом на 09.09.2025 заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОТЕРИТОРІЯ» перед Товариством з обмеженою відповідальністю «БЛ Лізинг» за Договором фінансового лізингу №210608-4/ФЛ-Ю-С від 08.06.2021 складає 3 410 567,74 грн. Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Бест Лізинг» та Товариством з обмеженою відповідальністю «АГРОТЕРИТОРІЯ» було укладено Договір фінансового лізингу №210618-3/ФЛ-Ю-С від 18.06.2021. Відповідно до укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «ФК «Фактор Плюс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «БЛ Лізинг» Договору №29/12/22-2 купівлі-продажу (відступлення) прав вимоги, останній набув права кредитора по відношенню до ТОВ «АГРОТЕРИТОРІЯ». Відповідно до Додатку №1 до Договору №29/12/22-2 купівлі-продажу (відступлення) прав вимоги від 29.12.2022, сума боргу (за даними бухгалтерського обліку Первісного кредитора) за Договором №210618-3/ФЛ-Ю-С від 18.06.2021 становить 3 878 533,21 грн (основні зобов`язання). Додатково кредитором відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України на загальну суму прострочення виконання зобов`язань нараховано інфляційні витрати та % річних, які розраховуються з наступної дати набуття прав до 09.09.2025, а саме: 961 096,83 грн - інфляційне збільшення та 313 683,01 грн - штрафні санкції. Таким чином, з розрахунку кредитора, станом на 09.09.2025 заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОТЕРИТОРІЯ» перед Товариством з обмеженою відповідальністю «БЛ Лізинг» за Договором фінансового лізингу №210618-3/ФЛ-Ю-С від 18.06.2021 складає 5 153 313,05 грн. Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Бест Лізинг» та Товариством з обмеженою відповідальністю «АГРОТЕРИТОРІЯ» укладено Договір фінансового лізингу №210903-4/ФЛ-Ю-С від 03.09.2021. Відповідно до укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «ФК «Фактор Плюс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «БЛ Лізинг» Договору №29/12/22-2 купівлі-продажу (відступлення) прав вимоги, останній набув права кредитора по відношенню до ТОВ «АГРОТЕРИТОРІЯ». Відповідно до Додатку №1 до Договору №30/03/23-2 купівлі-продажу (відступлення) прав вимоги від 30.03.2023, сума боргу (за даними бухгалтерського обліку Первісного кредитора) за Договором №210903-4/ФЛ-Ю-С від 03.09.2021 року становить 2 306 045,22 грн (основні зобов`язання). Додатково кредитором відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України на загальну суму прострочення виконання зобов`язань нараховано інфляційні витрати та % річних, які розраховуються з наступної дати набуття прав до 09.09.2025, а саме: 486 861,45 грн - інфляційне збільшення та 169 257,40 грн - штрафні санкції. Таким чином, з розрахунку кредитора, станом на 09.09.2025 заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОТЕРИТОРІЯ» перед Товариством з обмеженою відповідальністю «БЛ Лізинг» за Договором фінансового лізингу №210903-4/ФЛ-Ю-С від 03.09.2021 складає 2 962 164,07 грн. Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Бест Лізинг» та Товариством з обмеженою відповідальністю «АГРОТЕРИТОРІЯ» укладено Договір фінансового лізингу №210903-5/ФЛ-Ю-С від 03.09.2021. Відповідно до укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «ФК «Фактор Плюс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «БЛ Лізинг» Договору №29/12/22-2 купівлі-продажу (відступлення) прав вимоги, останній набув права кредитора по відношенню до ТОВ «АГРОТЕРИТОРІЯ». Відповідно до Додатку №1 до Договору №30/03/23-2 купівлі-продажу (відступлення) прав вимоги від 30.03.2023, сума боргу (за даними бухгалтерського обліку Первісного кредитора) за Договором №210903-5/ФЛ-Ю-С від 03.09.2021 становить 2 648 505,84 грн (основні зобов`язання). Додатково кредитором відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України на загальну суму прострочення виконання зобов`язань було нараховано інфляційні витрати та % річних, які розраховуються з наступної дати набуття прав до 09.09.2025, а саме: 559 163,10 грн - інфляційне збільшення та 194 393,07 грн - штрафні санкції. Таким чином, з розрахунку кредитора, станом на 09.09.2025 заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОТЕРИТОРІЯ» перед Товариством з обмеженою відповідальністю «БЛ Лізинг» за Договором фінансового лізингу №210903-5/ФЛ-Ю-С від 03.09.2021 складає 3 402 062,01 грн. Крім того, між ТОВ «БЛ Лізинг» та ТОВ «Терра Аграріс» 16.06.2021 укладено Договір №210616-1/ФЛ-Ю-С фінансового лізингу. 18.06.2021 між ТОВ «БЛ Лізинг» ТОВ «Терра Аграріс» та ТОВ «АГРОТЕРИТОРІЯ» укладено договір поруки №280618-1/П з метою забезпечення зобов`язань ТОВ «Терра Аграріс» за Договором фінансового лізингу №210616-1/ФЛ-Ю-С від 16.06.2021 . Відповідно до п.7 Договору поруки №280618-1/П від 18.06.2021 ТОВ «АГРОТЕРИТОРІЯ» надає безумовну і безвідкличну згоду відповідати перед третьою особою (новим кредитором) у випадку відступлення Кредитором права за Контрактом третій особі (новому кредитору). Рішенням Господарського суду міста Києва від 22.12.2022 у справі №911/685/22 позов задоволено частково та стягнуто солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «Терра Аграріс» та Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОТЕРИТОРІЯ» 491 795,99 грн - основного боргу, 31 572,68 грн - пені, 38 220,12 грн - 24 % річних, 38 984,22 грн - інфляційних втрат, 97 236,00 грн - штрафу за неподання відомостей про стан та місцезнаходження майна Водночас, ТОВ «БЛ Лізинг» заявлено частину вимог згідно рішення суду, а саме: 491 795,99 грн основного боргу, 38 220,12 грн - 24 % річних, 38 984,22 грн - інфляційних втрат та судового збору у розмірі - 5 233,57 грн. Щодо процесуального правонаступництва судом першої та апеляційної інстанцій встановлені наступні обставини. 28.12.2022 між ТОВ «Бест Лізинг» (Первісний кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ФК «Фактор Плюс» (Новий кредитор) укладено Договір №28/12/22-1 купівлі-продажу (відступлення) прав вимоги, відповідно до умов п. 2.1. якого, Первісний Кредитор передає у, власність, Новому Кредитору, а Новий Кредитор приймає у власність права вимоги до лізингоодержувачів, зазначених у Додатку 1 до цього Договору, що є його невід`ємною частиною (надалі «Боржники»), включаючи права вимоги до правонаступників Боржників, спадкоємців Боржників, або інших осіб, до яких перейшли (перейдуть) обов`язки Боржників або які зобов`язані виконати обов`язки Боржників за договорами фінансового лізингу, передання прав та обов`язків тощо із врахуванням усіх доповнень, додатків, змін, додаткових угод/договорів (за наявності) (надалі за текстом - ((Основні договори)), «Права вимоги»). Новий Кредитор сплачує Первісному Кредитору за відступлення Права вимоги грошові кошти у сумі та у порядку, визначених цим Договором. Згідно з п. 2.2. договору Новий Кредитор, з моменту підписання сторонами Акту приймання - передачі оригіналів документів, за формою згідно Додатка №3 до цього Договору, набуває право власності на Право вимоги та набуває усі права кредитора за Основним договором, включаючи, проте не обмежуючись: право вимагати належного виконання Боржниками, фінансовими та майновими поручителями, правонаступниками/спадкоємцями Боржників зобов`язань за Основним договором, а саме, але не обмежуючись, сплати основного зобов`язання, процентів, штрафних санкцій, неустойок у розмірах, передбачених Основним договором. Новий Кредитор набуває усі права кредитора за Основним договором у повному обсязі та на умовах, які існують на момент відступлення Права вимоги. Загальний розмір заборгованості на дату укладення цього Договору, за даними бухгалтерського обліку Первісного Кредитора, Права вимоги за якою відступаються, а також вартість відступлення Права вимоги зазначені у Додатку №1 до цього Договору. Відповідно до Акту приймання-передачі оригіналів документів від 28.12.2022 ТОВ «Бест Лізинг» передав, а Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК «Фактор Плюс» прийняв оригінали документів, зокрема за: Договором №210608-2/ФЛ-Ю-С фінансового лізингу від 08.06.2021, Договором №210608-3/ФЛ-Ю-С фінансового лізингу від 08.06.2021, Договором №210608-4/ФЛ-Ю-С фінансового лізингу від 21.06.2021, Договором №210618-3/ФЛ-Ю-С фінансового лізингу від 18.06.2021. У подальшому, 29.12.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ФК «Фактор Плюс» (Первісний кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю «БЛ Лізинг» (Новий кредитор) укладено Договір №29/12/22-2 купівлі-продажу (відступлення) прав вимоги, згідно з умовами п.2.1. договору Первісний Кредитор передає у власність Новому Кредитору, а Новий Кредитор приймає у власність права вимоги до лізингоодержувачів, зазначених у Додатку 1 до цього Договору, що є його невід`ємною частиною (надалі «Боржники»), включаючи права вимоги до правонаступників Боржників, спадкоємців Боржників, або інших осіб, до яких перейшли (перейдуть) обов`язки Боржників або які зобов`язані виконати обов`язки Боржників за договорами фінансового лізингу, передання прав та обов`язків тощо із врахуванням усіх доповнень, додатків, змін, додаткових угод/договорів (за наявності) (надалі за текстом «Основні договори2, «Права вимоги»). Новий Кредитор сплачує Первісному Кредитору за відступлення Права вимоги грошові кошти у сумі та у порядку, визначених цим Договором. Згідно з п.2.2. договору цим Договором Новий Кредитор, з моменту підписання сторонами Акту приймання-передачі оригіналів документів, за формою згідно Додатка №3 до цього Договору, набуває право власності на Права вимоги та набуває усі права кредитора за Основним договором, включаючи, проте не обмежуючись: право вимагати належного виконання Боржниками, фінансовими та майновими поручителями, правонаступниками/спадкоємцями Боржників зобов`язань за Основним договором, а саме, але не обмежуючись, сплати основного зобов`язання, процентів, штрафних санкцій, неустойок у розмірах, передбачених Основним договором. Новий Кредитор набуває усі права кредитора за Основними договорами у повному обсязі та на умовах, які існують на момент відступлення Права вимоги. Загальний розмір заборгованості за Основними договорами на дату укладення цього Договору, Права вимоги за якими відступаються, а також вартість відступлення Права вимоги зазначені у Додатку №1 до цього Договору. Відповідно до Акту та Додатку №1 до Договору №29/12/22-2 купівлі - продажу (відступлення) прав вимоги від 29.12.2022 Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК «Фактор Плюс» передав, а Товариство з обмеженою відповідальністю «БЛ Лізинг» прийняв права вимоги, зокрема за Договором №210608-2/ФЛ-Ю-С фінансового лізингу від 08.06.2021, Договором №210608-3/ФЛ-Ю-С фінансового лізингу від 08.06.2021, Договором №210608-4/ФЛ-Ю-С фінансового лізингу від 21.06.2021, Договором №210618-3/ФЛ-Ю-С фінансового лізингу від 18.06.2021. Тобто, як вбачається з вищевикладеного, у даних спірних правовідносинах, відбулась заміна первісного Лізингодавця ТОВ «Бест Лізинг» на ТОВ «ФК «Фактор Плюс» з подальшим відступленням прав вимоги до правонаступника (нового кредитора) - ТОВ «БЛ Лізинг». Крім того, 24.03.2023 між ТОВ «Бест Лізинг» (Первісний кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ФК «Фактор Плюс» (Новий кредитор) укладено Договір №24/03/23-1 купівлі-продажу (відступлення) прав вимоги, відповідно до умов п. 2.1, якого, Первісний Кредитор передає у власність Новому Кредитору, а Новий Кредитор приймає у власність права вимоги до лізингоодержувачів, зазначених у Додатку 1 до цього Договору, що є його невід`ємною частиною (надалі «Боржники»), включаючи права вимоги до правонаступників Боржників, спадкоємців Боржників, або інших осіб, до яких перейшли (перейдуть) обов`язки Боржників або які зобов`язані виконати обов`язки Боржників за договорами фінансового лізингу, передання прав та обов`язків тощо із врахуванням усіх доповнень, додатків, змін, додаткових угод/договорів (за наявності) (надалі за текстом «Основні договори», «Права вимоги»). Новий Кредитор сплачує Первісному Кредитору за відступлення Права вимоги грошові кошти у сумі та у порядку, визначених цим Договором. Згідно з п. 2.2. договору Новий Кредитор, з моменту підписання сторонами Акту приймання- передачі оригіналів документів, за формою згідно Додатка №3 до цього Договору, набуває право власності на Право вимоги та набуває усі права кредитора за Основним договором, включаючи, проте не обмежуючись: право вимагати належного виконання Боржниками, фінансовими та майновими поручителями, правонаступниками/спадкоємцями Боржників зобов`язань за Основним договором, а саме, але не обмежуючись, сплати основного зобов`язання, процентів, штрафних санкцій, неустойок у розмірах, передбачених Основним договором. Новий Кредитор набуває усі права кредитора за Основним договором у повному обсязі та на умовах, які існують на момент відступлення Права вимоги. Загальний розмір заборгованості на дату укладення цього Договору, за даними бухгалтерського обліку Первісного Кредитора, Права вимоги за якою відступаються, а також вартість відступлення Права вимоги зазначені у Додатку №1 до цього Договору. Відповідно до Акту приймання-передачі оригіналів документів ТОВ «Бест Лізинг» передав, а Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК «Фактор Плюс» прийняв оригінали документів, зокрема за: Договором №210903-4/ФЛ-Ю-С фінансового лізингу від 03.09.2021 року та Договором №210903-5/ФЛ-Ю-С фінансового лізингу від 03.09.2021 . 30.03.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ФК «Фактор Плюс»(Первісний кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю «БЛ Лізинг» (Новий кредитор) укладено Договір №30/03/23-2 купівлі-продажу (відступлення) прав вимоги, згідно з умовами п.2.1. договору Первісний Кредитор передає у власність Новому Кредитору, а Новий Кредитор приймає у власність права вимоги до лізингоодержувачів, зазначених у Додатку 1 до цього Договору, що є його невід`ємною частиною (надалі «Боржники»), включаючи права вимоги до правонаступників Боржників, спадкоємців Боржників, або інших осіб, до яких перейшли (перейдуть) обов`язки Боржників або які зобов`язані виконати обов`язки Боржників за договорами фінансового лізингу, передання прав та обов`язків тощо із врахуванням усіх доповнень, додатків, змін, додаткових угод/договорів (за наявності) (надалі за текстом «Основні договори», «Права вимоги»). Новий Кредитор сплачує Первісному Кредитору за відступлення Права вимоги грошові кошти у сумі та у порядку, визначених цим Договором. Згідно з п.2.2. договору цим Договором Новий Кредитор, з моменту підписання сторонами Акту приймання-передачі оригіналів документів, за формою згідно Додатка №3 до цього Договору, набуває право власності на Права вимоги та набуває усі права кредитора за Основним договором, включаючи, проте не обмежуючись: право вимагати належного виконання Боржниками, фінансовими та майновими поручителями, правонаступниками/спадкоємцями Боржників зобов`язань за Основним договором, а саме, але не обмежуючись, сплати основного зобов`язання, процентів, штрафних санкцій, неустойок у розмірах, передбачених Основним договором. Новий Кредитор набуває усі права кредитора за Основними договорами у повному обсязі та на умовах, які існують на момент відступлення Права вимоги. Загальний розмір заборгованості за Основними договорами на дату укладення цього Договору, Права вимоги за якими відступаються, а також вартість відступлення Права вимоги зазначені у Додатку №1 до цього Договору. Відповідно до Акту та Додатку №1 до Договору №30/03/23-2 купівлі-продажу (відступлення) прав вимоги від 30/03/23-2 Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК «Фактор Плюс» передав, а Товариство з обмеженою відповідальністю «БЛ Лізинг» прийняв права вимоги, зокрема за Договором №210903-5/ФЛ-Ю-С фінансового лізингу від 03.09.2021 та Договором №210903-5/ФЛ-Ю-С фінансового лізингу від 03.09.2021. Тобто, як вбачається з вищевикладеного, у даних спірних правовідносинах, відбулась заміна первісного Лізингодавця ТОВ «Бест Лізинг» на ТОВ «ФК «Фактор Плюс» з подальшим відступленням прав вимоги до правонаступника (нового кредитора) - ТОВ «БЛ Лізинг» за Договорами фінансового лізингу Договором №210608-2/ФЛ-Ю-С, Договором №210608-3/ФЛ-Ю-С, Договором №21068-4/ФЛ-Ю-С, Договором №210618-3/ФЛ-Ю-С, Договором №210903-4/ФЛ-Ю-С, Договором №210903-5/ФЛ-Ю-С. 5. Оцінка апеляційним господарським судом аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції. Відповідно до статті 269, частини 1 статті 270 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, апеляційний господарський суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з такого. Відповідно до ст. 1 КУзПБ учасниками у справі про банкрутство є сторони, арбітражний керуючий, державний орган з питань банкрутства, Фонд державного майна України, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) боржника, а також у випадках, передбачених цим Кодексом, інші учасники справи про банкрутство, щодо прав або обов`язків яких існує спір. Названою статтею визначено, що: сторонами у справі про банкрутство є конкурсні кредитори (представник комітету кредиторів), забезпечені кредитори, боржник (банкрут); кредитор - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких до боржника або іншої особи забезпечені заставою майна боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство. Визначення статусу вимог кредитора (конкурсні чи поточні) пов`язується безпосередньо з моментом виникнення цих вимог. При цьому набуття статусу кредитора законодавець пов`язує з наявністю у особи (як фізичної, так і юридичної) грошових вимог до боржника, поданих у встановленому законом порядку. Відповідний висновок наведений Верховним Судом у складі палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 19.01.2021 у справі №916/4181/14, а також Верховним Судом у постановах від 25.06.2020 у справі № 916/1965/13, від 21.09.2020 у справі № 916/2878/14, від 04.11.2020 у справі № 904/9024/16. Як передбачено п. 14 ст. 39 КУзПБ з моменту відкриття провадження у справі пред`явлення конкурсними та забезпеченими кредиторами вимог до боржника та їх задоволення можуть здійснюватися лише у порядку, передбаченому цим Кодексом, та в межах провадження у справі. Відповідно до ч. 1 ст. 45 КУзПБ конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство. Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство. Частиною 4 ст. 45 КУзПБ визначено, що для кредиторів, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, усі дії, вчинені у судовому процесі, є обов`язковими так само, як вони є обов`язковими для кредиторів, вимоги яких були заявлені протягом встановленого строку. Вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, задовольняються в порядку черговості, встановленої цим Кодексом. Кредитори, вимоги яких заявлені після завершення строку, визначеного частиною першою цієї статті, є конкурсними, однак не мають права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів. Таким чином, законодавцем у ч. 1 ст. 45 КУзПБ визначено строк для подання конкурсними кредиторами письмових заяв з грошовими вимогами до боржника, а також документів, що їх підтверджують, протягом 30-ти днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство. Пропуск кредитором зазначеного строку зберігає за ним статус конкурсного кредитора у разі обґрунтованості його вимог до боржника, однак, в силу абз. 3 ч. 4 ст. 45 КУзПБ позбавляє його права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів. Крім того, за приписами ч. 6 ст. 45 КУзПБ кредитор має право отримувати від розпорядника майна інформацію щодо вимог інших кредиторів. Такий кредитор може подати розпоряднику майна, боржнику та суду заперечення щодо визнання вимог інших кредиторів. Заяви з вимогами конкурсних кредиторів або забезпечених кредиторів, подані в межах строку, визначеного частиною першою цієї статті, розглядаються господарським судом у попередньому засіданні суду. Вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, розглядаються господарським судом у порядку черговості їх отримання у судовому засіданні, яке проводиться після попереднього засідання господарського суду. За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд постановляє ухвалу про визнання чи відхилення (повністю або частково) вимог таких кредиторів. Ухвала господарського суду є підставою для внесення відомостей про таких кредиторів до реєстру вимог кредиторів. Виходячи з вимог Кодексу України з процедур банкрутства обов`язок надання правового аналізу поданих кредиторських вимог, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог, покладений саме на господарський суд, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство (правова позиція Верховного Суду у постановах від 07.06.2018 у справі № 904/4592/15, від 21.05.2018 у справі № 904/10198/15). При цьому заявник сам визначає докази, які на його думку підтверджують заявлені вимоги, адже законодавцем у справах про банкрутство обов`язок доказування обґрунтованості вимог кредитора певними доказами покладено на заявника грошових вимог. У випадку ненадання заявником-кредитором сукупності необхідних документів на обґрунтування своїх вимог, суд у справі про банкрутство відмовляє у визнанні таких вимог та включенні їх до реєстру вимог кредиторів. Водночас, покладення обов`язку доказування обґрунтованості відповідними доказами своїх вимог до боржника саме на кредитора кореспондує його праву на власний розсуд подавати суду ті чи інші докази, що дозволяє суду застосовувати принцип диспозитивності господарського судочинства та приймати рішення про визнання чи відмову у визнанні вимог кредитора, виходячи з тієї сукупності доказів, яка надана кредитором-заявником грошових вимог (висновок викладений у постанові Верховного Суду від 27.08.2020 у справі № 911/2498/18). Відтак, саме на кредитора покладений обов`язок доказування наявності кредиторських вимог у справі про банкрутство, який передбачає подання сукупності документів, які дозволять суду переконатися в обґрунтованості грошових вимог кредитора. Неподання такої сукупності документів може мати наслідком відмову суду у визнанні спірних вимог кредитора (див. постанови Верховного Суду від 01.12.2022 у справі № 918/1154/21, від 27.02.2024 у справі №902/1406/15). Натомість обов`язок надання правового аналізу поданих кредиторських вимог, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог, покладений на господарський суд, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство. Під час розгляду заявлених грошових вимог суд користується правами та повноваженнями наданими йому процесуальним законом. Суд самостійно розглядає кожну заявлену грошову вимогу, перевіряє її відповідність чинному законодавству та за результатами такого розгляду визнає або відхиляє частково чи повністю грошові вимоги кредитора (подібні правові позиції викладені у постановах Верховного Суду від 18.04.2018 у справі № 914/1126/14, від 26.02.2019 у справі № 908/710/18, від 24.10.2019 у справі № 910/10542/18, від 02.06.2022 у справі № 917/1384/20, від 01.12.2022 у справі №918/1154/21, від 27.02.2024 у справі № 902/1406/15). Суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваних ухвал виходив з того, що ТОВ БЛ ЛІЗИНГ не надало доказів, здатних спростувати відсутність митного оформлення техніки. Так, Державна митна служба України на виконання ухвали суду від 05.01.2026 підтвердила відсутність в Єдиній автоматизованій інформаційній системі митних органів відомостей про митне оформлення сільськогосподарської техніки, що є предметом лізингових вимог ТОВ БЛ ЛІЗИНГ. Відсутність митного оформлення місцевий господарський суд вважав ознакою того, що зазначена техніка не ввозилася на митну територію України в установленому порядку, а отже її реальне існування як активу боржника не підтверджено. Тому суд першої інстанції виснував, що факт відсутності митного оформлення техніки свідчить про те, що лізингодавець не набув права власності на товар у встановленому законом порядку та не мав фактично передати цей товар боржнику, при цьому наявність договорів та актів приймання-передачі не є безумовним доказом існування заборгованості, якщо не підтверджено рух активів. Суд апеляційної інстанції в даному випадку зазначає, що відповідно до приписів частини п`ятої статті 236 ГПК України обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Відповідно до усталеної практики Верховного Суду, суд зобов`язаний дотримуватися принципу оцінки доказів, згідно з яким на підставі всебічного, повного й об`єктивного розгляду справи аналізує і оцінює докази як кожен окремо, так і в їх сукупності, у взаємозв`язку, в єдності і протиріччі, і ця оцінка повинна спрямовуватися на встановлення достовірності чи відсутності обставин, які обґрунтовує доводи і заперечення сторін. Суд першої інстанції, відхиляючи кредиторські вимоги ТОВ БЛ ЛІЗИНГ, послався на лист Державної митної служби України 21.01.2026 №19/19-02-04/8.19/367 (вх. Держмитслужби № 1346/8.19/1 від 14.01.2026), однак залишив поза межами дослідження інші докази, що були долучені кредитором на підтвердження кредиторських вимог. Відповідно до правових позицій Верховного Суду, викладених зокрема у постановах Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі № 2-1383/2010, Верховного Суду у складі суддів судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 25.05.2022 у справі №904/5314/20, від 19.07.2022 у справі № 904/4790/21, під час розгляду грошових вимог кредиторів господарський суд, за загальним правилом, має виходити з презумпції правомірності, і відповідно, дійсності правочину, на підставі якого виникли грошові вимоги кредитора. Судом першої інстанції встановлено та апеляційною інстанцією перевірено, й сторонами не заперечується, що грошові вимоги ТОВ БЛ ЛІЗИНГ, правонаступником якого визнано під час апеляційного перегляду ТОВ БЕСТ ЛІЗИНГ, ґрунтуються на договорах, що не визнані у судовому порядку недійсними. Так, між Товариством з обмеженою відповідальністю «Бест Лізинг» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Агротериторія» укладено Договір фінансового лізингу №210608-2/ФЛ-Ю-С від 08.06.2021, права за яким ТОВ «Бест лізинг» відступив на користь ТОВ «ФК «Фактор плюс». Відповідно до укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «ФК «Фактор плюс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «БЛ ЛІЗИНГ» Договору №29/12/22-2 купівлі-продажу (відступлення) прав вимоги, останній набув права кредитора по відношенню до ТОВ «Агротериторія». Також між Товариством з обмеженою відповідальністю «БЕСТ ЛІЗИНГ» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Агротериторія» укладено Договір фінансового лізингу №210608-3/ФЛ-Ю-С від 08.06.2021. Відповідно до укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «ФК «Фактор плюс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «БЛ ЛІЗИНГ» Договору №29/12/22-2 купівлі-продажу (відступлення) прав вимоги, останній набув права кредитора по відношенню до ТОВ «Агротериторія». Між Товариством з обмеженою відповідальністю «БЕСТ ЛІЗИНГ» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Агротериторія» укладено Договір фінансового лізингу №210608-4/ФЛ-Ю-С від 08.06.2021. Відповідно до укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «ФК «Фактор плюс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «БЛ ЛІЗИНГ» Договору №29/12/22-2 купівлі-продажу (відступлення) прав вимоги, останній набув права кредитора по відношенню до ТОВ «Агротериторія». Між Товариством з обмеженою відповідальністю «БЕСТ ЛІЗИНГ» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Агротериторія» укладено Договір фінансового лізингу №210618-3/ФЛ-Ю-С від 18.06.2021. Відповідно до укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «ФК «Фактор плюс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «БЛ ЛІЗИНГ» Договору №29/12/22-2 купівлі-продажу (відступлення) прав вимоги, останній набув права кредитора по відношенню до ТОВ «Агротериторія». Між Товариством з обмеженою відповідальністю «БЕСТ ЛІЗИНГ» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Агротериторія» укладено Договір фінансового лізингу №210903-4/ФЛ-Ю-С від 03.09.2021. Відповідно до укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «ФК «Фактор плюс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «БЛ ЛІЗИНГ» Договору №29/12/22-2 купівлі-продажу (відступлення) прав вимоги, останній набув права кредитора по відношенню до ТОВ «Агротериторія». Між Товариством з обмеженою відповідальністю «БЕСТ ЛІЗИНГ» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Агротериторія» укладено Договір фінансового лізингу №210903-5/ФЛ-Ю-С від 03.09.2021. Відповідно до укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «ФК «Фактор плюс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «БЛ ЛІЗИНГ» Договору №29/12/22-2 купівлі-продажу (відступлення) прав вимоги, останній набув права кредитора по відношенню до ТОВ «Агротериторія». Також між ТОВ «БЛ Лізинг» та ТОВ «Терра Аграріс» 16.06.2021 укладено Договір №210616-1/ФЛ-Ю-С фінансового лізингу. З метою забезпечення зобов`язань ТОВ «Терра Аграріс» за Договором фінансового лізингу №210616-1/ФЛ-Ю-С від 16.06.2021 року, 18 червня 2021 року між ТОВ «БЛ Лізинг» ТОВ «Терра Аграріс» та ТОВ «Агротериторія» укладено договір поруки №280618-1/П. Відповідно до положень ст. 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі. Згідно із ст. 554 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Відповідно до п.7 Договору поруки №280618-1/П від 18.06.2021 ТОВ «Агротериторія» надало безумовну і безвідкличну згоду відповідати перед третьою особою (новим кредитором) у випадку відступлення Кредитором права за Контрактом третій особі (новому кредитору). До загальних засад цивільного законодавства належить, зокрема, свобода договору (ч. 1 ст. 3 Цивільного кодексу України). Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, зокрема є, договори та інші правочини. За приписами ч. 1 ст. 627 Цивільного кодексу України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Відповідно до ст.1 Закону України Про фінансовий лізинг від 04.02.2021 № 1201 IX фінансовий лізинг це вид правових відносин, за якими лізингодавець зобов`язується відповідно до договору фінансового лізингу на строк та за плату, що визначені таким договором, передати лізингоодержувачу у володіння та користування як об`єкт фінансового лізингу майно, що належить лізингодавцю на праві власності та набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем, або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов, а також які передбачають при цьому додержання принаймні однієї з ознак (умов) фінансового лізингу, передбачених пунктами 1-4 ч.1 ст.5 зазначеного Закону. Частиною 2 ст. 292 Господарського кодексу України (в діючій редакції на момент укладення договорів лізингу) визначено, що залежно від особливостей здійснення лізингових операцій лізинг може бути двох видів - фінансовий чи оперативний. За формою здійснення лізинг може бути зворотним, пайовим, міжнародним тощо. Зворотний лізинг (оренда), не зазначений у вказаному Законі як окремий вид лізингу. Цей термін застосовують у тих випадках, коли йдеться про господарську операцію фізичної чи юридичної особи, що передбачає продаж основних фондів фінансовій організації з одночасним зворотним отриманням таких основних фондів такою фізичною чи юридичною особою в оперативний або фінансовий лізинг. Зворотний лізинг вид фінансового лізингу, за умовами якого продавець предмету лізингу і лізингоодержувач є однією й тією ж особою. Фактично відбувається кредитування лізингодавцем лізингоодержувача, оскільки лізингоодержувач за зворотним лізингом отримує повну вартість предмету лізингу, а повертає ці кошти лізингодавцеві протягом строку дії договору лізингу частинами у складі лізингових платежів. Відповідно до ч.2 ст.16 Закону України Про фінансовий лізинг до складу лізингових платежів включається, зокрема, сума, що відшкодовує частину вартості об`єкта фінансового лізингу. Отже, за договором купівлі-продажу, що укладається окремо, або у складі змішаного договору фінансового (зворотного) лізингу, у лізингодавця, як покупця виникає грошове зобов`язання сплатити лізингоодержувачеві, як продавцю вартість предмету лізингу, а за договором фінансового лізингу у лізингоодержувача виникає обов`язок сплатити на користь лізингодавця лізингові платежі. За умовами договору лізингу перший платіж може включати в себе більшу суму, ніж потім звичайні періодичні платежі. Але за своєю природою перший платіж також слід вважати лізинговим платежем, хоча й більшому розмірі. Залежно від особливостей здійснення лізингових операцій лізинг може бути двох видів - фінансовий чи оперативний. За формою здійснення лізинг може бути зворотним, пайовим, міжнародним тощо. (ч. 2 ст. 292 Господарського кодексу України (у діючий в момент укладення договорів редакції). Пунктом 14.1.97. Податкового кодексу України лізингові операції здійснюються у вигляді оперативного лізингу (оренди), фінансового лізингу, операцій із зворотного лізингу. Зворотний лізинг це операція, що здійснюється фізичною чи юридичною особою і передбачає продаж основних засобів фінансовій установі (лізингодавцю) з одночасним зворотним отриманням таких основних засобів такою фізичною чи юридичною особою (лізингоодержувачем) в оперативний лізинг (оренду) або фінансовий лізинг (пп. В абз.2 пункту 14.1.97. Податкового кодексу України). Враховуючи зміст Індивідуальної частини зазначених вище договорів фінансового лізингу вбачається, що вказані правочини були вчинені за формою зворотного лізингу на умовах фінансового лізингу, як фінансової послуги. Тобто Лізингодавець, як покупець викупив у Лізингоодержувача, як Продавця майна та в подальшому (одночасно) передав майно у користування та володіння на умовах фінансового лізингу набуте майно. Вказане підтверджується, тим, що у вказаних договорах фінансового лізингу у п.3 Індивідуальної частини визначено, що Продавцем Об`єктів лізингу є ТОВ «АГРОТЕРИТОРІЯ», код ЄДРПОУ 38290906. Водночас п.2 Індивідуальної частини договорів фінансового лізингу Лізингоодержувачем визначено те саме товариство - ТОВ «АГРОТЕРИТОРІЯ», код ЄДРПОУ 38290906. Таким чином, враховуючи, що договори фінансового лізингу укладені у формі зворотного лізингу, ТОВ БЕСТ ЛІЗИНГ (правонаступником якого пізніше став ТОВ «БЛ ЛІЗИНГ» в частині грошових зобов`язань боржника) не був первісним володільцем техніки, а як покупець с/г техніки придбав у ТОВ АГРОТЕРИТОРІЯ майно та в подальшому на умовах фінансового лізингу передав ТОВ АГРОТЕРИТОРІЯ с/г техніку у користування та володіння на умовах фінансового лізингу. Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості. Згідно із положеннями ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається. Відповідно до частини 1 статті 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно із ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Відповідно, грошовим є зобов`язання, виражене в грошових одиницях (національній валюті України чи у грошовому еквіваленті зобов`язання, вираженого в іноземній валюті), що передбачає обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку. Згідно з правовою позицією Верховного суду, викладеної у постанові від 29.03.2018 у справі №916/4644/15, заявлені у справі про банкрутство грошові вимоги можуть підтверджуватися або первинними документами (угодами, накладними, рахунками, актами викопаних робіт, тощо), що свідчать про цивільно-правові відносини сторін та підтверджують заборгованість боржника перед кредитором, або рішенням юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення такого спору. Так, рішенням Господарського суду міста Києва у справі №910/11488/22 від 30.03.2023 року позов задоволено повністю, стягнуто з ТОВ «Агротериторія» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БЕСТ ЛІЗИНГ» (правонаступником якого є ТОВ «БЛ ЛІЗИНГ» в частині грошових зобов`язань боржника) основний борг у розмірі 787 096,00 грн. основної заборгованості, 186 577, 97 грн. пені, 109 122, 92 грн. інфляційних втрат, 70 371, 18 грн. штрафу, 116 485, 03 грн. процентів річних, а також 19 044, 80 судового збору. У задоволенні зустрічного позову ТОВ «АГРОТЕРИТОРІЯ» відмовлено. Рішенням Господарського суду міста Києва №910/11486/22 від 17.05.2023 року позов задоволено повністю, стягнуто з ТОВ «Агротериторія» на користь ТОВ «БЕСТ ЛІЗИНГ» (правонаступником якого є ТОВ «БЛ ЛІЗИНГ» в частині грошових зобов`язань) 993 301, 60 грн. основного боргу, 242 550, 54 грн. пені, 76 768, 56 грн. штрафу, 155 969, 87 грн. процентів річних, 146 715, 18 грн. інфляційних втрат. Рішенням Господарського суду Київської області №911/685/22 від 22.12.2022 року позов задоволено частково, стягнено з Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОТЕРИТОРІЯ» на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «БЛ ЛІЗИНГ»: 1 337 593,34 грн. прострочену заборгованість за лізинговими платежами; 491 795,99 грн основного боргу, 31 572,68 грн пені, 38 220,12 грн 24 % річних, 38 984,22 грн інфляційних втрат, 97 236,00 грн штрафу за неподання відомостей про стан та місцезнаходження майна та 1 685,56 грн. судового збору. Ухвалою Господарського суду Сумської області від 28.02.2024 року по справі №920/214/23 кредиторські вимоги ТОВ «БЛ ЛІЗИНГ» за договору фінансового лізингу №210603-2/ФЛ-Ю-С від 03.06.2021 року, договором фінансового лізингу №210608-2/ ФЛ-Ю-С від 08.06.2021 року, договором фінансового лізингу №210608-3/ФЛ-Ю-С від 08.06.2021 року, договором фінансового лізингу №210608-4/ФЛ-Ю-С від 08.06.2021 року, договором фінансового лізингу №210618-3/ФЛ-Ю-С від 18.06.2021 року визнані та включені до 4 (четвертої) черги кредиторських вимог у розмірі 24 950 479,98 грн. Як зазначено вище, судом першої інстанції встановлено, й апеляційним судом перевірено, що з розрахунку кредитора станом на 09.09.2025 заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОТЕРИТОРІЯ» перед Товариством з обмеженою відповідальністю «БЛ Лізинг» складає: за Договором фінансового лізингу №210608-2/ФЛ-Ю-С від 08.06.2021 - 5046254,27 грн; за Договором фінансового лізингу №210608-3/ФЛ-Ю-С від 08.06.2021 - 4792119,48 грн; за Договором фінансового лізингу №210608-4/ФЛ-Ю-С від 08.06.2021 - 3410 567,74 грн; за Договором фінансового лізингу №210618-3/ФЛ-Ю-С від 18.06.2021 - 5153313,05 грн; за Договором фінансового лізингу №210903-4/ФЛ-Ю-С від 03.09.2021 - 2962164,07 грн; за Договором фінансового лізингу №210903-5/ФЛ-Ю-С від 03.09.2021 - 3402062,01 грн; Крім того, між ТОВ «БЛ Лізинг» та ТОВ «Терра Аграріс» 16.06.2021 укладено Договір №210616-1/ФЛ-Ю-С фінансового лізингу. 18.06.2021 між ТОВ «БЛ Лізинг» ТОВ «Терра Аграріс» та ТОВ «АГРОТЕРИТОРІЯ» укладено договір поруки №280618-1/П з метою забезпечення зобов`язань ТОВ «Терра Аграріс» за Договором фінансового лізингу №210616-1/ФЛ-Ю-С від 16.06.2021 . Відповідно до п.7 Договору поруки №280618-1/П від 18.06.2021 ТОВ «АГРОТЕРИТОРІЯ» надає безумовну і безвідкличну згоду відповідати перед третьою особою (новим кредитором) у випадку відступлення Кредитором права за Контрактом третій особі (новому кредитору). Рішенням Господарського суду міста Києва від 22.12.2022 у справі №911/685/22 позов задоволено частково та стягнуто солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «Терра Аграріс» та Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОТЕРИТОРІЯ» 491 795,99 грн - основного боргу, 31 572,68 грн - пені, 38 220,12 грн - 24 % річних, 38 984,22 грн - інфляційних втрат, 97 236,00 грн - штрафу за неподання відомостей про стан та місцезнаходження майна ТОВ «БЛ Лізинг» заявлено частину вимог згідно рішення суду, а саме: 491 795,99 грн основного боргу, 38 220,12 грн - 24 % річних, 38 984,22 грн - інфляційних втрат та судового збору у розмірі - 5 233,57 грн. У підсумку Товариством з обмеженою відповідальністю БЛ Лізинг, правонаступником якого визнано під час апеляційного перегляду ТОВ БЕСТ ЛІЗИНГ, заявлено грошових вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОТЕРИТОРІЯ" в загальній сумі 25 669 189,62 грн, яких: 19 296 418,78 грн - основна заборгованість, 4 590 823,42 грн - інфляційні втрати, 1 781 948,36 грн - штрафні санкції та 6 056,00 грн - судовий збір за подання заяви з грошовими вимогами. Зазначений розмір грошових вимог за перевіркою апеляційного суду є аріфметично правильним та обгрунтованим, учасниками справи про банкрутство не заперечується. У той же час, арбітражним керуючим та ініціюючим кредитором ставиться під сумнів реальність відповідних господарських операцій, з правовою позицією яких погодився й суд першої інстанції. Аналізуючи відповідні доводи, колегія суддів виходить з того, що обов`язковою умовою підтвердження реальності здійснення господарських операцій є фактична наявність у сторін договору первинних документів, фізичних, технічних та технологічних можливостей для здійснення відповідних операцій та зв`язок між фактом придбання послуги і подальшою господарською діяльністю (див. постанову об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.07.2019 у справі №910/4994/18). Грошові вимоги у справі про банкрутство можуть підтверджуватися або первинними документами (угодами, накладними, рахунками, актами виконаних робіт тощо), що свідчать про цивільно-правові відносини сторін та підтверджують заборгованість боржника перед кредитором, або рішенням юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення такого спору (правові висновки, зроблені в постановах Верховного Суду від 20.06.2019 у справі № 915/535/17, від 25.06.2019 у справі №922/116/18, від 15.10.2019 у справі № 908/2189/17, від 10.02.2020 у справі № 909/146/19, від 27.02.2020 у справі № 918/99/19, від 13.10.2021 у справі № 904/2104/19). Так, матеріали справи окрім договорів лізингу містять специфікації до них, які підписані сторонами правочинів та визначають індивідуальні ознаки Об`єктів лізингу. На виконання умов Договорів лізингу, ТОВ «БЕСТ ЛІЗИНГ» відповідно до актів приймання передачі від 10.06.2021 року, актів приймання передачі від 22.06.2021 року, актів приймання передачі від 06.09.2021 року було передано ТОВ «АГРОТЕРИТОРІЯ» у володіння та користування на умовах фінансового лізингу Об`єкти лізингу відповідно до узгоджених специфікацій до Договорів лізингу, про що між сторонами угоди було підписано відповідний акти приймання передачі майна (надалі за текстом акти приймання передачі). Пунктом 3 актів приймання передачі ТОВ «АГРОТЕРИТОРІЯ» підвтердив, що комплектація Об`єктів лізингу відповідає специфікації. Лізингоодержувач підтверджує, що будь-яких пошкодження Об`єктів лізингу відсутні, Об`єкти лізингу та їх комплектація відповідає Заявці Лізингоодержувача та Специфікації до Договорів (п.6 акту приймання передачі). Матеріали справи містять графіки сплати лізингових платежів, на виконання яких ТОВ «АГРОТЕРИТОРІЯ» до певного часу здійснювала лізингові платежі на виконання умов Договорів лізингу, що в свою чергу підтверджено рішеннями господарських судів у низьки судових проваджень. Таким чином вбачається, що ТОВ «БЕСТ ЛІЗИНГ» на виконання умов вище наведених договорів фінансового лізингу придбало та передало на умовах фінансового лізингу у користування та володіння ТОВ «АГРОТЕРИТОРІЯ» визначені умовами договорів Об`єкти лізингу, що в свою чергу підтверджується підписаними між сторонами Договорами фінансового лізингу, вимог про передачу майна, специфікаціями, графіками платежів лізингових платежів, відповідними актами приймання передачі майна, свідоцтв та номерних знаків. У той же час суд першої інстанції не дослідив та не надав оцінки долученим до матеріалів справи доказів кредитора, які в свою чергу підтверджують існування с/г техніки, як власності ТОВ «АГРОТЕРИТОРІЯ», придбання ТОВ «БЕСТ ЛІЗИНГ» с/г техніки з подальшим укладання договорів фінансового лізингу за формою зворотного лізингу й передачу с/г техінки за визначеними сторонами індивідуальними ознаками об`єктів лізингу у користування та володіння ТОВ «АГРОТЕРИТОРІЯ». Матеріали справи містять ілюстративний матеріал у вигляді фото сівалки Horsch Maestro куз. 90280295, Horsch Maestro куз. 90280406, Amazone Cirrus куз. CR3018007, комбайна зернозбиральний New Holland 612025036, зернової сівалки Vaderstad Rapid RDA 600C, RDAC001839, сівалки Amazone Cirrus 6003, CR3018196 із фото шилдів (ідентифікуючих) табличок, які відповідають символам ідентифікації, які вказані у актах приймання передачі, договорах, вимогах, специфікаціях, свідоцтвах про реєстрацію сільськогосподарських машин. Судом першої інстанції не надано належної оцінки проведення державної реєстрації спірної с/г техніки у визначеному чинним законодавством порядку, передбаченому зокрема Постановою Кабінету Міністрів України від 02.09.2015 № 667 Про затвердження Положення про Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 22.11.2011 № 644 Про затвердження Порядку роботи, пов`язаної з реєстрацією та зняттям з обліку тракторів, самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньобудівельних і меліоративних машин, сільськогосподарської техніки, інших механізмів, а також Постановою Кабінету Міністрів України від 08.07.2009 № 694 Про затвердження Порядку відомчої реєстрації та зняття з обліку тракторів, самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньо-будівельних і меліоративних машин, сільськогосподарської техніки, інших механізмів, Наказом Міністерства аграрної політики України від 16.07.2009 № 504. З метою проведення державної реєстрації майна прав за ТОВ «БЕСТ ЛІЗИНГ», після припинення права власності та зняття з обліку с/г техніки, яка була зареєстрована за ТОВ «АГРОТЕРИТОРІЯ», ТОВ «БЕСТ ЛІЗИНГ» проведено державну реєстрацію наступної с/ г техніки: сівалки просапної Horsch Maestro 16SW, заводський №90280295, свідоцтво серії НОМЕР_27 , реєстраційний номер НОМЕР_28 ; сівалки просапної Horsch Maestro 16SW, заводський № НОМЕР_21 , свідоцтво серії НОМЕР_29 , реєстраційний номер НОМЕР_30 ; сівалки пневматичної Amazone Cirrus, заводський № НОМЕР_22 , свідоцтво серії НОМЕР_31 , реєстраційний номер НОМЕР_32 ; комбайна зернозбирального New Holland, заводський № НОМЕР_23 , свідоцтво серії НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 ; зернової сівалки Vaderstad Rapid RDA 600C, заводський № НОМЕР_33 , свідоцтво серії НОМЕР_34 , реєстраційний номер НОМЕР_3 ; сівалки Amazone Cirrus 6003, заводський № НОМЕР_25 , свідоцтво серії НОМЕР_35 , реєстраційний номер НОМЕР_36 . У свою чергу з метою проведення державної реєстрації майна прав за ТОВ «БЛ ЛІЗИНГ», після припинення права власності та зняття з обліку с/г техніки, яка була зареєстрована за ТОВ «АГРОТЕРИТРІЯ», ТОВ «БЛ ЛІЗИНГ» проведено державну реєстрацію наступної с/ г техніки: сівалка точного висіву, заводський №592640, свідоцтво серії НОМЕР_37 , реєстраційний номер НОМЕР_5 . Державна реєстрації с/г техніки за ТОВ «БЕСТ ЛІЗИНГ» та ТОВ «БЛ ЛІЗИНГ» підтверджується листом Держпродпоживслужби №29-18/1371 від 19.01.2026, який долучений до матеріалів судової справи на виконання ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 05.01.2026, зі змісту якого вбачається проведення державної реєстрації с/г техніки, що виступала об`єктом зворотного лізингу. У той же час Держпродспоживслужба наводить перелік об`єктів, які не реєструвались у відповідних органах, але ця с/г техніка не стосується власності ТОВ «БЛ ЛІЗИНГ». Головним управлінням Держпродспоживчслужби в м. Києві на підтвердження державної реєстрації права власності с/г техніки видано свідоцтва про реєстрацію с/г машин, а саме: свідоцтво про реєстрацію машини, виданого Головним управлінням Держпродспоживчслужби в м. Києві, серії НОМЕР_27 від 10.06.2021 року, реєстраційний номер с/г машини НОМЕР_28 ; свідоцтво про реєстрацію машини, виданого Головним управлінням Держпродспоживчслужби в м. Києві, свідоцтво серії НОМЕР_29 від 10.06.2021 року, реєстраційний номер с/г машини НОМЕР_30 ; свідоцтво про реєстрацію машини, виданого Головним управлінням Держпродспоживчслужби в м. Києві, свідоцтво серії НОМЕР_31 від 10.06.2021 року, реєстраційний номер с/г машини НОМЕР_32 ; свідоцтво про реєстрацію машини, виданого Головним управлінням Держпродспоживчслужби в м. Києві, свідоцтво серії НОМЕР_1 від 24.06.2021 року, реєстраційний номер с/г машини НОМЕР_2 ; свідоцтво про реєстрацію машини, виданого Головним управлінням Держпродспоживчслужби в м. Києві, свідоцтво серії НОМЕР_34 від 13.09.2021 року, реєстраційний номер с/г машини НОМЕР_3 ; свідоцтво про реєстрацію машини, виданого Головним управлінням Держпродспоживчслужби в м. Києві, свідоцтво серії НОМЕР_35 від 13.09.2021 року, реєстраційний номер с/г машини НОМЕР_4 ; свідоцтво про реєстрацію машини, виданого Головним управлінням Держпродспоживчслужби в м. Києві, свідоцтво серії НОМЕР_37 від 29.06.2021 року, реєстраційний номер с/г машини НОМЕР_5 . Таким чином, ТОВ БЛ ЛІЗИНГ надано на підтвердження грошових вимог документи, зокрема, що підтверджують укладення та виконання договорів фінансового лізингу, а також, що ТОВ БЕСТ ЛІЗИНГ придбало та передало на умовах фінансового лізингу у користування та володіння ТОВ АГРОТЕРИТОРІЯ визначені умовами договорів Об`єкти лізингу. У той же час суд першої інстанції не надав оцінки долученим до матеріалів справи зазначеним доказам кредитора на підтвердження заявлених грошових вимог. Щодо Листа Державної митної служби України, надісланого на виконання вимог ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 05.01.2026 у даній справі, колегія суддів виходить з такого. Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 05.01.2026 в даній справі витребувано у Державної митної служби України інформацію щодо митного оформлення 49 с/господарських машин. На виконання вимог ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 05.01.2026 Листом Державної митної служби України повідомлено про виявлені в базі Інспектор 17 (сімнадцять) з 49 (сорока дев`яти) записів митного оформлення с/ г машин. Водночас у Листі Державної митної служби України зазначено, що: - пошук інформації здійснювався за контекстним найменуванням серійними номерами товарів та в базах даних Єдиної автоматизованої інформаційної системи митних органів станом на 19.01.2026; - враховуючи можливість різного написання назви товарів та серійних номерів, зазначений пошук може не забезпечувати повного охоплення усіх митних оформлень; - відомості про серійні номери товарів не є обов`язковими для внесення до митної декларації. Суд першої інстанції, посилаючись на вказаний Лист Державної митної служби України дійшов висновку, що відсутність відомостей про митне оформлення в офіційній системі Державної митної служби ставить під серйозний сумнів сам факт існування техніки як активу боржника. Колегія суддів звертає увагу, що наведений лист не містить категоричного висновку про відсутність митного оформлення відповідних товарів, а лише свідчить про відсутність інформації за обраними критеріями пошуку. Згідно з приписами статті 255 Митного кодексу України, митне оформлення вважається завершеним після виконання всіх митних формальностей, визначених цим Кодексом відповідно до заявленого митного режиму, що засвідчується митним органом шляхом проставлення відповідних митних забезпечень (у тому числі за допомогою інформаційних технологій), інших відміток на митній декларації або документі, який відповідно до законодавства її замінює, а також на товаросупровідних та товарно-транспортних документах у разі їх подання на паперовому носії. Вимоги до оформлення і використання митних декларацій, на підставі яких декларуються товари, що переміщуються (пересилаються) через митний кордон України підприємствами та громадянами, або іншого документа, що відповідно до законодавства може використовуватися замість митної декларації або її замінює, а також порядок внесення змін до митних декларацій, їх відкликання та визнання недійсними, підтвердження відомостей про вивезення товарів за межі митної території України визначені в Положенні про митні декларації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.2012 №450. Виходячи з вищевикладеного, підтвердженням факту проходження митного оформлення товарів на території України є проставлення відповідних митних забезпечень (у тому числі за допомогою інформаційних технологій), інших відміток митним органом на документі, передбаченому статтею 255 МК України. Частиною восьмою статті 31 МК України встановлено, що для виконання передбачених цим Кодексом митних формальностей використовується автоматизована система митного оформлення, що входить до складу єдиної автоматизованої інформаційної системи митних органів України (єдина автоматизована інформаційна система митних органів України далі ЄАІС). У разі виходу з ладу автоматизованої системи митного оформлення або ЄАІС митні формальності виконуються в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Наведені приписи статті 31 МК України дозволяють констатувати можливість здійснення митного оформлення товарів і без використання ЄАІС. Підтвердженням факту проходження митного оформлення товарів на території України є проставлення відповідних митних забезпечень (у тому числі за допомогою інформаційних технологій), інших відміток митним органом на документі, передбаченому статтею 255 МК України, зокрема шляхом внесення посадовою особою митного органу, яка виконала відповідну митну формальність, за допомогою автоматизованої системи митного оформлення відповідної відмітки до електронної митної декларації або електронної копії митної декларації, поданої на паперовому носії. Таким чином, відсутність інформації (факт не знайдення такої інформації) в ЄАІС при здійсненні пошуку виключно за окремими параметрами (зокрема, за контекстним найменуванням товарів та за серійними номерами) не є безсумнівним свідченням того, що такі товари не проходили митного оформлення на території України та не ввозилися на митну територію України. Приписами норм Порядку заповнення митних декларацій за формою єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 30.05.2012 № 651 (в редакції наказу Міністерства фінансів України від 23.09.2022 №296) встановлено, що при заповненні графи 31 митної декларації під номером 1 зазначаються найменування та звичайний торговельний опис, що дає змогу ідентифікувати та класифікувати товар (фізичні характеристики товару в обсязі, достатньому для однозначного віднесення його до коду згідно з УКТЗЕД та застосування ставок податків, у кількості знаків, визначеній правилами заповнення графи 33 МД для відповідного митного режиму та особливостей переміщення): наприклад, комплектність або завершеність (зібраний/незібраний), кількісний та якісний склад (матеріал, речовина, суміш, сполука тощо), основні властивості товару (призначення, розмір, розфасування, пакування тощо). Перелік відомостей, що вносяться до загальної декларації прибуття, що затверджено наказом Міністерства фінансів України 13.08.2020 №502, також передбачає необхідність внесення відомостей щодо опису товарів - зазначається опис товару, який дає змогу одночасно ідентифікувати його з назвою вантажу та відомостями про вантаж, зазначеними в товаротранспортному та іншому товаросупровідному документах, та дозволяє ідентифікувати товар відповідно до відомостей, які вносяться в поле 6/14 ЗДП (Код товару). Серійний номер товару не є відомостями, необхідними для визначення коду товару згідно з УКТЗЕД та застосування ставок податків, а його внесення до декларації не є обов`язковим. Так, відповідно до ч. 7 ст. 257 Митного кодексу України, перелік відомостей, що підлягають внесенню до митних декларацій, обмежується лише тими відомостями, які є необхідними для цілей справляння митних платежів, формування митної статистики, а також для забезпечення додержання вимог цього Кодексу та інших законодавчих актів. Зокрема, відповідно до п.п. б, в п. 5 ч. 8 ст. 257 Митного кодексу України, декларантом, залежно від митних формальностей, установлених цим Кодексом для митних режимів, та заявленої мети переміщення вносяться такі відомості: звичайний торговельний опис, що дає змогу ідентифікувати та класифікувати товар; торговельна марка та виробник товарів (за наявності у товаросупровідних та комерційних документах). Враховуючи викладене, вказаної вище інформації може бути недостатньо для того, щоб митний орган під час надання інформації забезпечив повне охоплення усіх митних оформлень. У той же час, суд першої інстанції ототожнив відсутність інформації у базах даних за окремими параметрами із відсутністю самого факту митного оформлення. Крім зазначеного, колегія суддів враховує, що ст. 34 Закону України "Про дорожній рух" встановлено, що усі механічні транспортні засоби підлягають відомчій реєстрації та обліку, порядок яких установлюється: для тракторів, самохідних машин, сільськогосподарської техніки, інших механізмів незалежно від форм власності, що підлягають експлуатації на вулично-дорожній мережі загального користування - уповноваженим органом спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань аграрної політики. Відповідно до Положення "Про Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.09.2015 № 667, Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (Держпродспоживслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства та який реалізує державну політику у галузі, серед іншого, реєстрації та обліку машин в агропромисловому комплексі. Держпродспоживслужба відповідно до покладених на неї завдань, зокрема у сфері нагляду (контролю) у системі інженерно-технічного забезпечення агропромислового комплексу, здійснює реєстрацію та облік тракторів, самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньо-будівельних і меліоративних машин, сільськогосподарської техніки, інших механізмів, видачу номерних знаків та відповідних реєстраційних документів на них, ведення автоматизованого обліку зареєстрованих тракторів, самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньо-будівельних і меліоративних машин, сільськогосподарської техніки, інших механізмів та систематизацію відомостей про їх власників з використанням Єдиного реєстру, держателем якого вона є. Головне управління Держпродспоживслужби в м. Києві є територіальним органом Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів. Відповідно до Порядку відомчої реєстрації та зняття з обліку тракторів, самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньо-будівельних і меліоративних машин, сільськогосподарської техніки, інших механізмів, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 694 від 08.07.2009, Цей Порядок визначає процедуру відомчої реєстрації, перереєстрації, тимчасової реєстрації та зняття з обліку тракторів, самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньо-будівельних і меліоративних машин, сільськогосподарської техніки, інших механізмів, здійснення інших заходів, пов`язаних з реєстрацією та веденням обліку машин. За приписами Порядку реєстрація та зняття з обліку машин проводяться територіальними органами Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (далі - територіальні органи Держпродспоживслужби). Власники, крім суб`єктів господарювання, визначених у підпункті 5 пункту 8 цього Порядку, зобов`язані зареєструвати в територіальному органі Держпродспоживслужби машину протягом 10 діб від дня придбання, митного оформлення або виникнення інших обставин, що є підставою для реєстрації. Строк реєстрації може бути продовжений територіальним органом Держпродспоживслужби у разі неможливості власника своєчасно її провести у зв`язку з хворобою, відрядженням чи з інших причин (пункт 3 Порядку). Згідно із пунктом 4 Порядку машина реєструється протягом семи днів на підставі зареєстрованої в установленому порядку державним інспектором заяви власника або уповноваженої ним особи у разі, коли документи, що додаються до заяви, подані у повному обсязі. До заяви додаються: 1) документи, що підтверджують право власності або правомірність використання машини; 2) документи, що підтверджують сплату передбачених законодавством податків, а також зборів за послуги, що надаються територіальним органом Держпродспоживслужби; 4) копії паспорта та картки фізичної особи - платника податків про присвоєння ідентифікаційного номера Державного реєстру фізичних осіб - платників податків та інших обов`язкових платників (для фізичної особи); 5) документ, що посвідчує особу представника власника та його повноваження (у разі потреби); 6) свідоцтво про реєстрацію машини з відміткою про її зняття з обліку попереднім власником (якщо машина перебувала в експлуатації та була зареєстрована в територіальному органі Держпродспоживслужби чи іншому державному органі); 7) митна декларація на паперовому носії або її копія, засвідчена в установленому порядку, або електронна митна декларація, або уніфікована митна квитанція МД-1 - для машин, що ввезені на митну територію України та реєструються вперше; 8) акт про присвоєння ідентифікаційного номера (у разі реєстрації машини, якій ідентифікаційний номер присвоєно відповідно до пункту 14 цього Порядку); 8-1) висновок спеціаліста (в якому, зокрема, встановлюється в т.ч. і факт наявності чи відсутності підроблення чи фальсифікації ідентифікаційних номерів що неможливо зробити в разі, якщо техніка відсутня); 8-2) для машин, які реєструються вперше: декларація про відповідність, оформлена виробником або його уповноваженим представником, - для машин, на які поширюється дія Технічного регламенту безпеки машин, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.01.2013 №62, сертифікат відповідності затвердженому типу, оформлений виробником або його уповноваженим представником на підставі сертифіката затвердження типу, - для машин, на які поширюється дія Технічного регламенту затвердження типу сільськогосподарських та лісогосподарських тракторів, їх причепів і змінних причіпних машин, систем, складових частин та окремих технічних вузлів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2011 №1367, або сертифікат затвердження типу, виданий на одиничні зразки машин органом з оцінки відповідності, призначеним в установленому порядку на провадження діяльності щодо затвердження типу; 9) інші документи у випадках, визначених цим Порядком. Пунктом 5 Порядку визначено, що на кожну зареєстровану машину видається свідоцтво про реєстрацію машини або талон тимчасового обліку машини (далі - реєстраційний документ) Машина реєструється за її власником як за юридичною або фізичною особою (пункт 6 Порядку). У той же час відповідно до пункту 10 Порядку у реєстрації машини може бути відмовлено: 1) якщо машина: не знята з обліку попереднім власником в територіальному органі Держпродспоживслужби чи іншому державному органі, за винятком випадків, передбачених законодавством; не має ідентифікаційного номера; 2) у разі коли документи: подано не в повному обсязі; викладено іноземною мовою без додатка засвідченого в установленому порядку перекладу на державну мову; копії яких не засвідчені в установленому порядку; оформлено з іншими порушеннями закону; 2-1) якщо: у висновку спеціаліста зазначено, що на машині знищені або підроблені, або сфальсифіковані ідентифікаційні номери складових частин (вузлів і агрегатів); машини ввезені на територію України без відповідного їх митного оформлення або із сфальсифікованими документами митного оформлення, про що зазначено у висновку спеціаліста. Постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2009 №1200 затверджено Порядок здійснення оптової та роздрібної торгівлі транспортними засобами та їх складовими частинами, що мають ідентифікаційні номери, що визначає механізм провадження торговельної діяльності у сфері оптової та роздрібної торгівлі автомобілями, автобусами, мотоциклами всіх типів, марок і моделей, причепами, напівпричепами та мотоколясками, тракторами, самохідними шасі, самохіднимисільськогосподарськими, дорожньо-будівельними і меліоративними машинами, сільськогосподарською технікою, іншими механізмами та транспортними засобами вітчизняного та іноземного виробництва та їх складовими частинами (двигуни, шасі, кузови, рами), що мають ідентифікаційні номери, а також тими транспортними засобами та їх складовими частинами, що мають ідентифікаційні номери, які перебували в користуванні і були зареєстровані в установленому законодавством порядку. Дія цього Порядку оптової та роздрібної торгівлі поширюється на всіх суб`єктів господарювання незалежно від форми власності, які здійснюють передачу для реалізації транспортних засобів та їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери, оптову та роздрібну торгівлю ними і оформлення необхідних документів. Відповідно до пункту 7 Порядку оптової та роздрібної торгівлі суб`єкти господарювання зобов`язані стати на облік відповідно у Головному сервісному центрі МВС і Держпродспоживслужбі та вести облік надходження, продажу та передачі транспортних засобів та їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери. Облік суб`єктів господарювання, які здійснюють оптову та роздрібну торгівлю тракторами, самохідними шасі, самохідними сільськогосподарськими, дорожньо-будівельними і меліоративними машинами, сільськогосподарською технікою, іншими механізмами вітчизняного та іноземного виробництва та їх складовими частинами, Держпродспоживслужбою що мають ідентифікаційні номери, ведеться у порядку, встановленому Мінекономіки. Держпродспоживслужба створює та веде електронний реєстр таких суб`єктів господарювання. У пункті 17 Порядку оптової та роздрібної торгівлі зазначено, що під час продажу транспортних засобів, що перебувають (перебували) на обліку в уповноваженому органі МВС або Держпродспоживслужбі, покупцеві територіальним органом з надання сервісних послуг МВС видається свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу (технічний паспорт) або Держпродспоживслужбою - свідоцтво про реєстрацію машини з відміткою про зняття машин (тракторів, самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньо-будівельних і меліоративних машин, сільськогосподарської техніки, інших механізмів) з обліку чи акт технічного стану. У разі зняття з обліку транспортного засобу покупцеві видається свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу (технічний паспорт) та копія реєстраційної картки, що додається до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу на пластиковій основі. Наказом Міністерства агарної політки та продовольства України від 22.01.2013 № 29 затверджено Положення про Єдиний реєстр для ведення автоматизованого обліку сільськогосподарських, тракторів, самохідних дорожньо-будівельних і шасі, меліоративних самохідних машин, сільськогосподарської техніки, інших механізмів, яке визначає порядок формування, ведення та надання доступу до Єдиного реєстру для ведення автоматизованого обліку тракторів, самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньо будівельних і меліоративних машин, сільськогосподарської техніки, інших механізмів (далі - Реєстр). Згідно з пунктом 1.2 зазначеного Положення реєстр - уніфікована автоматизована електронно-облікова система (далі - система), до складу якої входить програмне забезпечення для ведення обліку тракторів, самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньо-будівельних і меліоративних машин, сільськогосподарської техніки, інших механізмів (далі - машини), обліку суб`єктів господарювання, що здійснюють обов`язковий технічний контроль машин, оптову або роздрібну торгівлю і оформлення відповідних документів на реалізацію машин та їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери, закладів, які здійснюють підготовку, перепідготовку і підвищення кваліфікації трактористів-машиністів, а також для приймання теоретичних іспитів із знань правил дорожнього руху, правил технічної експлуатації машин та проведення обстеження машин на відповідність ідентифікаційних номерів і супровідних документів на предмет фальсифікації. У пункті 1.3 зазначеного Положення вказано, що реєстр ведеться з метою інформаційного забезпечення Державної інспекції сільського господарства України та її територіальних органів для збору, накопичення та обробки відомостей, зокрема, щодо власників машин, реєстрації, перереєстрації та зняття з обліку машин; підприємств, установ, організацій та інших суб`єктів господарювання незалежно від форм власності, які здійснюють оптову або роздрібну торгівлю і оформлення відповідних документів на реалізацію машин та їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери; надходження, передачі та реалізації машин та їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери; бланків протоколів перевірки технічного стану машини, довідок-рахунків, актів приймання-передачі машини, номерних знаків "Транзит", біржових угод та відповідних відміток на них, висновків атестованого спеціаліста з проведення обстеження машини на відповідність ідентифікаційних номерів і супровідних документів на предмет фальсифікації. З правового аналізу зазначених вище нормативних актів вбачається, що Головне управління Держпродспоживслужби в м. Києві є органом державної виконавчої влади, до повноважень якого віднесено питання, пов`язані з реєстрацією, перереєстрацією, зняття з обліку сільськогосподарської техніки та інші. Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що лізингове майно придбано у боржника юридичної особи за законодавством України (з метою його подальшої передачі у фінансовий лізинг (зворотний лізинг відповідно до чинного законодавства України) на підставі чинних правочинів. Лізингове майно станом на момент його придбання у власність особою, яка передала відповідні права вимоги кредитору, є таким, що раніше перебувало у використанні (є вживаним) на території України, до цього моменту вже продавалося в Україні, та, відповідно, раніше здійснювалася його державна реєстрація. Щодо посилань арбітражного керуючого та ініціюючого кредитора на наявність досудового розслідування у кримінальному провадженні №4202102090000226 за ознаками кримінальних правопорушень, зокрема, пов`язаних із шахрайськими діями та службовим підробленням, що може мати безпосередній вплив на достовірність первинних документів, якими підтверджується придбання та облік сільськогосподарської техніки боржника, то колегія суддів звертає увагу, що відповідно до положень ч.6 ст. 75 ГПК України лише обвинувальний вирок суду в кримінальному провадженні або постанова суду, якою особу притягнуто до адміністративної відповідальності у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для господарського суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою. Рішення суду не може ґрунтуватися на припущеннях та містити неточності у встановленні обставин, які мають вирішальне значення для правильного вирішення спору, натомість висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки мають бути вичерпними, відповідати дійсності і підтверджуватися достовірними доказами. Необхідність доводити обставини, на які учасник справи посилається як на підставу своїх вимог і заперечень в господарському процесі, є складовою обов`язку сприяти всебічному, повному та об`єктивному встановленню усіх обставин справи, що передбачає, зокрема, подання належних доказів, тобто таких, що підтверджують обставини, які входять у предмет доказування у справі, з відповідним посиланням на те, які обставини цей доказ підтверджує. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 01.06.2021 у справі №911/2243/18, від 18.05.2021 у справі №916/2255/18, від 05.11.2019 у справі №915/641/18, від 10.04.2019 у справі №904/6455/17, від 26.02.2019 у справі №914/385/18 та від 05.02.2019 у справі №914/1131/18. Суд першої інстанції, відхиляючи кредиторські вимоги, посилається на правові позиції викладені у постановах Верховного суду від 22.12.2022 по справі №910/14923/20, від 23.04.2019 у справі №910/21939/15, від 28.07.2020 у справі № 904/2104/19, від 28.01.2021 у справі №910/4510/20, від 07.08.2019 у справі №922/1014/18). Вказана судова практика за своїми висновками зводиться до запровадження законодавцем підвищеного стандарту доказування у справах про банкрутство для кредиторів у випадку ненадання заявником-кредитором сукупності необхідних документів на обґрунтування своїх вимог до прийняття рішення судом про відмову у визнанні таких вимог та включенні їх до реєстру вимог кредиторів. Надані кредитором докази мають відповідати засадам належності (стаття 76 ГПК України), допустимості (стаття 77 ГПК України), достовірності (стаття 78 ГПК України) та вірогідності (стаття 79 ГПК України). Додатково суд першої інстанції посилається на висновки у постановах Верховного Суду від 15.10.2024 у справі №910/4918/21, від 26.02.2019 у справі № 908/710/18, від 01.03.2023 у справі № 902/221/23 зі змісту яких заявлені до боржника грошові вимоги конкурсних кредиторів можуть підтверджуватися первинними документами (накладними, рахунками, актами виконаних робіт тощо), що свідчать про цивільно-правові відносини сторін та підтверджують заборгованість боржника перед кредитором, або рішенням юрисдикційного органу. У свою чергу, ТОВ БЛ ЛІЗИНГ надано належні та допустимі докази на підтвердження укладення правочинів, набуття особою, що передала відповідні права вимоги, права власності на с/г техніку та її реєстрації, передачу майна, прострочення виконання зобов`язань боржником й наявності грошової вимоги. Верховний Суд у постанові від 21.10.2021 у справі №913/479/18 виснував, що розглядаючи кредиторські вимоги суд в силу норм статей 45 - 47 Кодексу України з процедур банкрутства має належним чином дослідити сукупність поданих заявником доказів (договори, накладні, акти, судові рішення, якими вирішено відповідний спір тощо), перевірити їх, надати оцінку наявним у них невідповідностям (за їх наявності), та аргументам, запереченням щодо цих вимог з урахуванням чого з`ясувати чи є відповідні докази підставою для виникнення у боржника грошового зобов`язання. У свою чергу суд першої інстанції не дослідив та не надав належним чином оцінки сукупості всіх поданих доказів кредитором, не перевірив їх, та не надав оцінку невідповідностям у разі їх наявності, в тому числі аргументам та запереченням чи є відповідні докази підставою для виникнення у боржника грошового зобов`язання. Суд першої інстанції послався на постанову Верховного Суду у складі палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 15.03.2023 по справі №904/10560/17, в якій зазначено, що судові рішення, ухвалені судами на користь певних кредиторів проти боржника, не є обов`язковими ані для інших кредиторів, ані для суду, який розглядає справу про банкрутство. В той же час суд першої інстанції не застосував висновки, що викладені у постанові Верховного Суду від 11.01.2024 у справі № 910/5663/22, від 03.07.2025 у справі 904/5467/23 відповідно до яких було доповнено викладений висновок формулювання, що під час розгляду заявлених до боржника грошових вимог конкурсних кредиторів (окрім кредиторів, ініціюючих провадження у справі про банкрутство), рішення юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення такого спору, не є обов`язковим, а при його наявності оцінюється судом поряд з іншими доказами, а саме первинними документами (угодами, накладними, рахунками, актами виконаних робіт тощо), що свідчать про цивільно/господарсько правові відносини сторін та підтверджують заборгованість боржника перед кредитором. У даній справі, окрім наявності встановлення факту та розміру заборгованості боржника рішенням Господарського суду міста Києва у справі №910/11488/22 від 30.03.2023 року, рішенням Господарського суду міста Києва у справі №910/11486/22 від 17.05.2023 року, рішенням Господарського суду Київської області №911/685/22 від 22.12.2024 року, ухвалою Господарського суду Сумської області №920/214/23 від 28.02.2024 року, кредитором надані первинні документи, що свідчать про цивільно/господарсько-правові відносини сторін та підтверджують заборгованість боржника перед кредитором, й колегія суддів виснує, що кредиторські вимоги необґрунтовано відхилені судом першої інстанції. Статтею 47 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що у попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів, що надійшли протягом строку, передбаченого частиною першою статті 45 цього Кодексу, у тому числі щодо яких були заперечення боржника або розпорядника майна. За результатами розгляду вимог окремого кредитора господарський суд постановляє ухвалу про їх визнання чи відхилення (повністю або частково), що не може бути оскаржена окремо від ухвали господарського суду, постановленої за результатами попереднього засідання. За результатами попереднього засідання господарський суд постановляє ухвалу, в якій зазначаються: - розмір, черговість задоволення кожної визнаної вимоги та перелік усіх визнаних судом вимог кредиторів, що вносяться розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів, у тому числі вимог кредиторів, які є заінтересованими стосовно боржника; - розмір та перелік не визнаних судом вимог кредиторів; - дата проведення зборів кредиторів та комітету кредиторів; - дата підсумкового засідання суду, на якому буде постановлено ухвалу про санацію боржника чи постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, чи ухвалу про закриття провадження у справі про банкрутство, чи ухвалу про продовження строку процедури розпорядження майном та відкладення підсумкового засідання суду, яке має відбутися у строки, встановлені частиною другою статті 44 цього Кодексу. Розпорядник майна за результатами попереднього засідання вносить до реєстру вимог кредиторів відомості про кожного кредитора, розмір його вимог за грошовими зобов`язаннями, наявність права вирішального голосу в представницьких органах кредиторів, черговість задоволення кожної вимоги. Відповідно до положень ст. 64 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що кошти, одержані від продажу майна банкрута, спрямовуються на задоволення вимог кредиторів у порядку, встановленому цим Кодексом. При цьому, у першу чергу задовольняються, зокрема, витрати, пов`язані з провадженням у справі про банкрутство в господарському суді, у четверту чергу - вимоги кредиторів, не забезпечені заставою. Враховуючи у даному випадку сукупність встановлених обставин, підтверджених відповідними доказами, з огляду на положення ст.ст. 74-80, 86 ГПК України та норми законодавства, які застосовуються у спірних правовідносинах, зважаючи на підтвердження кредитором своїх вимог до боржника, апеляційний суд вважає обгрунтованим внесення їх до реєстру вимог кредиторів боржника в сумі 6 056,00 грн (судовий збір за подання заяви) - 1 черга задоволення вимог кредиторів, в сумі 25 669 189, 62 грн (основна заборгованість) - 4 черга задоволення вимог кредиторів, з врахуванням ухвали Центрального апеляційного господарського суду від 14.07.2026, якою замінено Товариство з обмеженою відповідальністю «БЛ Лізинг» (код ЄДРПОУ 37027379, нова назва ТОВ «ГУСТО ЛІЗИНГ») на його правонаступника - ТОВ «Бест Лізинг» (код ЄДРПОУ 33880354) у справі №904/4644/25 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «БЛ Лізинг» (ЄДРПОУ 37027379) з грошовими вимогами в загальній сумі 25 669 189,62 грн до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОТЕРИТОРІЯ» (код ЄДРПОУ 38290906). 6. Висновки за результатами апеляційного перегляду справи. Згідно з частиною 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. За змістом пункту 2 частини 1 статті 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право повністю або частково скасувати судове рішення. Відповідно до статті 277 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Оскільки судом першої інстанції прийняті судові рішення (ухвали) за неповного з`ясування обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, невідповідності висновків, викладених у судових рішеннях суду першої інстанції, обставинам справи, колегія суддів апеляційного господарського суду виснує, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала Господарського суду Дніпропетровської області від 01.04.2026 у справі №904/4644/25 про відхилення кредиторських вимог Товариства з обмеженою відповідальністю БЛ Лізинг та ухвала Господарського суду Дніпропетровської області від 01.04.2026 у справі №904/4644/25 за підсумками попереднього судового засідання у справі про банкрутство в частині відхилених грошових вимог Товариства з обмеженою відповідальністю БЛ Лізинг - підлягають скасуванню з прийняттям нових рішень про визнання грошових вимог правонаступника Товариства з обмеженою відповідальністю БЛ Лізинг - Товариства з обмеженою відповідальністю Бест Лізинг. 7. Розподіл судових витрат. За змістом статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір за подання апеляційної скарги в сумі 9 929, 60 грн (з врахуванням коефіціента 0,8), враховуючи її задоволення, підлягають стягненню з боржника на користь скаржника. Керуючись ст. ст. 123, 129, 269, 275, 277, 282, 283 ГПК України, Центральний апеляційний господарський суд ПОСТАНОВИВ: 1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Бест Лізинг» на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 01.04.2026 у справі №904/4644/25 про відхилення кредиторських вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «БЛ Лізинг» та ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 01.04.2026 року у справі №904/4644/25 за підсумками попереднього судового засідання у справі про банкрутство в частині відхилених грошових вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «БЛ Лізинг» - задовольнити. 2. Ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 01.04.2026 у справі №904/4644/25 про відхилення кредиторських вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «БЛ Лізинг» - скасувати. Ухвалити нове судове рішення, яким визнати грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Бест Лізинг» до Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОТЕРИТОРІЯ» (49011, м. Дніпро, вул. Петра Олійника, буд. 145, код ЄДРПОУ 38290906) в сумі 6 056,00 грн (судовий збір за подання заяви) - 1 черга задоволення вимог кредиторів, в сумі 25 669 189,62 грн (основний борг) - 4 черга задоволення вимог кредиторів. 3. Ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 01.04.2026 у справі №904/4644/25 за підсумками попереднього судового засідання у справі про банкрутство в частині відхилених грошових вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «БЛ Лізинг» - скасувати. Ухвалити в цій частині нове судове рішення, яким завершити попереднє засідання, за результатами якого внести до реєстру вимог кредиторів грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Бест Лізинг» в сумі 6 056,00 грн (судовий збір за подання заяви) - 1 черга задоволення вимог кредиторів, в сумі 25 669 189,62 грн (основна заборгованість) - 4 черга задоволення вимог кредиторів. 4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОТЕРИТОРІЯ» (49011, м. Дніпро, вул. Петра Олійника, буд. 145, код ЄДРПОУ 38290906) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бест Лізинг» (01054, м. Київ, вул. Ярославів Вал, буд.13/2, літера «Б», код ЄДРПОУ 33880354) 9 929, 60 грн (дев`ять тисяч дев`ятсот двадцять шість гривень шістдесят копійок) судового збору за подання апеляційної скарги. 5. Видачу наказу з урахуванням необхідних реквізитів доручити Господарському суду Дніпропетровської області. 6. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та відповідно до вимог ст.255 Господарського процесуального кодексу України, ст.9 Кодексу України з процедур банкрутства може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку і строки, визначені ст.ст.286-289 ГПК України. Повну ухвалу складено та підписано 31.08.2026 (у зв`язку з перебуванням судді - члена колегії Фещенко Ю.В. у відпустці 17.08.2026 - 28.08.2026). Головуючий суддя Ю.А. Джепа Судді: М.О. Дармін Ю.В. Фещенко