Справа № 910/9327/24

УХВАЛА 31 серпня 2026 року м. Київ cправа № 910/9327/24 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Картере В.І. - головуючий, Жуков С.В., Пєсков В.Г., розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Сайнс Трейд" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.07.2026 (колегія суддів у складі: Пантелієнко В.О. - головуючий, Станік С.Р., Козир Т.П.) та ухвалу Господарського суду міста Києва від 30.04.2026 (суддя Стасюк С.В.) у справі № 910/9327/24 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Розумники системс" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сайнс трейд" про банкрутство, ВСТАНОВИВ: Товариство з обмеженою відповідальністю "Сайнс Трейд" (далі - ТОВ "Сайнс Трейд") 10.08.2026 подало до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.07.2026 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 30.04.2026 у справі № 910/9327/24. Здійснивши перевірку касаційної скарги ТОВ "Сайнс Трейд" та доданих до неї матеріалів, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою з наступних підстав. За приписами пункту 1 частини першої статті 293 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню. Відповідно до частини третьої статті 3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи. Згідно з частиною першою статті 2 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України та іншими законами України. Застосування положень Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Пунктом 4 частини першої статті 287 Господарського процесуального кодексу України передбачено можливість касаційного оскарження ухвал і постанов суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку та постанов суду апеляційної інстанції у справах про банкрутство (неплатоспроможність) у випадках, передбачених Кодексом України з процедур банкрутства. Відповідно до частини першої статті 9 Кодексу України з процедур банкрутства ухвали господарського суду, постановлені у справі про банкрутство (неплатоспроможність) за результатами розгляду господарським судом заяв, клопотань та скарг, а також постанова про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури або процедури погашення боргів боржника можуть бути оскаржені в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Частиною третьою статті 9 Кодексу України з процедур банкрутства встановлено, що у касаційному порядку не підлягають оскарженню постанови апеляційного господарського суду, прийняті за результатами перегляду судових рішень, крім ухвали про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), ухвали попереднього засідання, ухвал за результатами розгляду грошових вимог кредиторів, поданих після закінчення строку, встановленого для їх подання, ухвали про затвердження плану санації у справі про банкрутство, ухвали про затвердження плану реструктуризації боргів боржника у справі про неплатоспроможність фізичної особи, ухвали про закриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), а також постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури або процедури погашення боргів боржника та рішень, прийнятих за результатами розгляду заяв, поданих у межах провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність). Скарги на постанови апеляційних господарських судів, прийняті за результатами оскарження ухвал господарського суду у справах про банкрутство, які не підлягають оскарженню в касаційному порядку окремо, можуть включатися до касаційної скарги на ухвали, постанови у справах про банкрутство (неплатоспроможність), що підлягають оскарженню. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.09.2024 відкрито провадження у справі № 910/9327/24 про банкрутство ТОВ "Сайнс трейд", визнано грошові вимоги ТОВ "Розумники системс" до боржника в розмірі 2770690,03 грн, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, введено процедуру розпорядження майном боржника, призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Кучерявого Дмитра Владиславовича. До Господарського суду міста Києва 16.02.2026 надійшла скарга ТОВ "Сайнс Трейд" на неналежне виконання обов`язків (бездіяльність) і дії розпорядника майна боржника - арбітражного керуючого Кучерявого Дмитра Владиславовича. В обґрунтування поданої скарги заявник відзначає, що: - подання 12.05.2025 повідомлення про розгляд вимог та звіту про фінансовий стан відбулося виключно як реакція на заходи державного контролю. Така "активізація" діяльності стала наслідком подання боржником скарги до Міністерства юстиції України та офіційного підтвердження порушень у діях арбітражного керуючого за результатами перевірки. Отже, дії розпорядника майна носять суто формальний характер і спрямовані не на забезпечення ефективної процедури банкрутства, а на приховування наслідків тривалої бездіяльності. Попри вчинення окремих кроків під тиском перевірки, головна вимога суду залишилась невиконаною: реєстр вимог кредиторів у матеріалах справи досі відсутній. Це позбавляє справу процесуального руху, а кредиторів - можливості реалізувати свої права у попередньому засіданні згідно ст. 47 КУзПБ; - розпорядник майна проігнорував законні звернення нового керівництва та продемонстрував повну відсутність взаємодії з боржником. Попри прямий обов`язок вживати заходів для захисту майна боржника, розпорядник майна у відповіді № 02-22/50 від 05.12.2024 фактично відмовився від виконання своїх повноважень, не провів інвентаризацію, назвавши дані факти "внутрішньогосподарськими відносинами", на які він, нібито не, має впливу. Декларативно визнаючи свій обов`язок захищати майно боржника згідно з КУзПБ у запитах та клопотаннях до суду, розпорядник майна Кучерявий Д.В. не вчинив жодної реальної дії, передбаченої ст. 12 КУзПБ, зокрема, не ініціював судових позовів про витребування майна, не звертався до правоохоронних органів та не сприяв розшуку активів; - маючи документальне підтвердження втрати активів та нестачі товарів на мільйони гривень, розпорядник майна проігнорував обов`язок щодо проведення реального аналізу фінансового стану боржника. Такий підхід суперечить вимогам ч. 3 ст. 44 КУзПБ, оскільки формальна відповідність звіту не замінює його фактичну змістовність та достовірність. Подання звіту без перевірки його змісту є порушенням процесуальних обов`язків, що вводить суд в оману щодо реального стану боржника; - використання недостовірної або отриманої з нез`ясованих джерел звітності є порушенням принципів незалежності арбітражного керуючого, закріплених у ст. 12 КУзПБ, що прямо вказує на намагання розпорядника майна приховати реальні факти виведення активів, посилаючись на вигідні для попереднього директора дані; - відсутність аналізу дебіторської заборгованості та шляхів її повернення свідчить про неповноту аналізу фінансового стану боржника; - ненадання належної оцінки та не вчинення жодних дій щодо пов`язаності кредиторів, які сукупно претендують на вирішальний голос у комітеті кредиторів, є прямим доказом необ`єктивності розпорядника майна Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.04.2026 у справі №910/9327/24 відмовлено у задоволенні скарги ТОВ "Сайнс Трейд" на неналежне виконання обов`язків (бездіяльність) і дії розпорядника майна боржника арбітражного керуючого Кучерявого Дмитра Владиславовича. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 20.07.2026 ухвалу Господарського суду міста Києва від 30.04.2026 залишено без змін. Отже, предметом апеляційного перегляду була ухвала суду першої інстанції, постановлена за результатами розгляду скарги учасника справи про банкрутство на дії та бездіяльність арбітражного керуючого під час виконання ним повноважень розпорядника майна боржника. Такий вид ухвал не віднесено частиною третьою статті 9 Кодексу України з процедур банкрутства до судових рішень, постанови суду апеляційної інстанції за результатами перегляду яких можуть бути оскаржені окремо в касаційному порядку. Подібний правовий висновок викладено Верховним Судом у складі палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 11.06.2025 у справі № 925/1240/21, у якій зазначено, що постанови суду апеляційної інстанції, прийняті за результатами перегляду ухвал суду першої інстанції за скаргами на дії (бездіяльність) арбітражного керуючого, окремому касаційному оскарженню не підлягають, а заперечення щодо таких судових рішень можуть бути включені до касаційної скарги на ухвалу або постанову у справі про банкрутство (неплатоспроможність), яка підлягає касаційному оскарженню відповідно до закону. Заявлення скаржником передбаченої пунктом 1 та пунктом 4 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України підстави касаційного оскарження не створює права на касаційне оскарження судового рішення, яке законом не віднесено до судових рішень, що можуть бути оскаржені окремо в касаційному порядку. Перевірка передбачених частиною другою статті 287 Господарського процесуального кодексу України підстав касаційного оскарження здійснюється за умови, що відповідний судовий акт належить до судових рішень, які можуть бути предметом касаційного перегляду. Посилання скаржника на те, що подана ним скарга на дії та бездіяльність розпорядника майна є процесуальною заявою, а тому ухвалені за результатами її розгляду судові рішення охоплюються передбаченим частиною третьою статті 9 Кодексу України з процедур банкрутства винятком щодо рішень, прийнятих за результатами розгляду заяв, поданих у межах провадження у справі про банкрутство, наведеного висновку не змінює. Частина перша статті 9 Кодексу України з процедур банкрутства окремо визначає ухвали господарського суду, постановлені за результатами розгляду заяв, клопотань та скарг, розмежовуючи зазначені процесуальні форми звернення до суду. Водночас питання щодо можливості окремого касаційного оскарження постанови суду апеляційної інстанції, прийнятої за результатами перегляду ухвали за скаргою на дії або бездіяльність арбітражного керуючого, вирішено у постанові Верховного Суду у складі палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 11.06.2025 у справі № 925/1240/21. Зазначення у резолютивній частині постанови Північного апеляційного господарського суду від 20.07.2026 про можливість її оскарження до Верховного Суду також не є підставою для відкриття касаційного провадження, оскільки право на касаційне оскарження судового рішення визначається законом і не може виникати внаслідок відповідного роз`яснення, наведеного судом апеляційної інстанції у судовому рішенні. Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ТОВ "Сайнс Трейд" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.07.2026 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 30.04.2026 у справі №910/9327/24 на підставі пункту 1 частини першої статті 293 ГПК України, оскільки оскаржувані судові рішення відповідно до частини третьої статті 9 Кодексу України з процедур банкрутства не можуть бути предметом окремого касаційного перегляду. Керуючись статтями 3, 234, 235, 293 Господарського процесуального кодексу України, частиною третьою статті 9 Кодексу України з процедур банкрутства, Верховний Суд УХВАЛИВ: Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі №910/9327/24 за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Сайнс Трейд" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.07.2026 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 30.04.2026. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Головуючий В. Картере Судді С. Жуков В. Пєсков