Справа № 905/169/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022, м. Харків, пр. Науки, 5 _____________________________________________________________________________ У Х В А Л А 21.09.2026р. Справа № 905/169/25 за заявою ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) з грошовими вимогами до боржника в розмірі 76696,19грн. (вх.№ 4981/26 від 17.09.2026), - у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "КРАСНОЛИМАНСЬКЕ" (код ЄДРПОУ 32281519) розпорядник майна - арбітражний керуючий Гальченко Євген Анатолійович (свідоцтво №176 від 12.02.13), - суддя Величко Н.В. ВСТАНОВИЛА: У провадженні Господарського суду Донецької області на стадії розпорядження майном знаходиться справа №905/169/25 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю КРАСНОЛИМАНСЬКЕ; на офіційній сторінці Верховного Суду веб-порталу Судова влада України опубліковано оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність Товариства з обмеженою відповідальністю КРАСНОЛИМАНСЬКЕ (№ 75623 від 26.03.2025). Відповідно до ухвали суду від 18.05.2026 між іншим відсторонено арбітражного керуючого Карауш Юлію Вікторівну від виконання повноважень розпорядника майна боржника у справі № 905/169/25, призначено розпорядником майна боржника у справі № 905/169/25 про банкрутство ТОВ «КРАСНОЛИМАНСЬКЕ» арбітражного керуючого Гальченка Євгена Анатолійовича. 17.09.2026 Рощіним Максимом Сергійовичем, від імені якого діє Сакун Віталій Анатолійович, в системі "Електронний суд" подано заяву про грошові вимоги до боржника у розмірі 76696,19 грн, з додатками (вх.№4981/26 від 17.09.2026). Листом від 17.09.2026 повідомлено заявника та його представника, що у зв`язку із щорічною відпусткою судді Величко Н.В. питання щодо прийняття зазначеної заяви з кредиторськими вимогами буде вирішено після виходу судді з відпустки. Дослідивши заяву та додані до неї документи, суд зазначає наступне. Частиною 3 статті 45 КУзПБ встановлено, що заява кредитора має містити: найменування господарського суду, до якого подається заява; найменування боржника, його місцезнаходження, ідентифікаційний код юридичної особи або реєстраційний номер облікової картки платника податків, або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті); ім`я або найменування кредитора, його місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи або реєстраційний номер облікової картки платника податків, або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті); розмір вимог кредитора до боржника з окремим зазначенням суми неустойки (штрафу, пені); виклад обставин, що підтверджують вимоги до боржника, та їх обґрунтування; відомості про наявність заставного майна боржника, яке є забезпеченням вимог; інформацію про заінтересованість кредитора стосовно боржника; перелік документів, що додаються до заяви. Заява підписується кредитором або його уповноваженим представником. До заяви в обов`язковому порядку додаються докази сплати судового збору, докази надсилання копії заяви боржнику і розпоряднику майна, а також документи, що підтверджують грошові вимоги до боржника. Згідно з частиною 4 статті 45 КУзПБ, для кредиторів, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, усі дії, вчинені у судовому процесі, є обов`язковими так само, як вони є обов`язковими для кредиторів, вимоги яких були заявлені протягом встановленого строку. Як встановлено, подана заява вказаним вимогам не відповідає, не містить документів, що підтверджують грошові вимоги до боржника. Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір". Згідно з ч.1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Пунктом 10 частини 2 статті 4 Закону передбачено, що за подання до господарського суду заяви кредиторів, які звертаються з грошовими вимогами до боржника після оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) справляється судовий збір у розмірі 2 прожиткових мінімумів для працездатних осіб. Відповідно до ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб станом 01.01.2026 встановлено у розмірі 3328,00 грн. Згідно з ч.3 ст.4 Закону України "Про судовий збір", при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору. Статтею 5 вказаного Закону встановлено пільги щодо сплати судового збору. Так, пунктом 15 частини першої статті 5 в редакції Закону № 4508-IX від 18.06.2025 унормовано, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються: фізичні особи (крім суб`єктів підприємницької діяльності) - кредитори, які звертаються з грошовими вимогами до боржника щодо виплати заборгованості із заробітної плати, зобов`язань внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров`ю громадян, виплати авторської винагороди та аліментів, - після офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), а також після офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом. Складовою кредиторських вимог до боржника, що заявляє ОСОБА_1 , є середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні. Суд зазначає, що середній заробіток за ст. 117 КЗпП України за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця і своєрідною санкцією; він не входить до структури заробітної плати, тому на ці вимоги не розповсюджуються пільги, передбачені у п.1 та п. 15 ч.1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір". Близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати ВС від 08.02.2022 у справі № 755/12623/19. Відтак, заявник мав сплатити судовий збір за своєю заявою про кредиторські вимоги до боржника у справі про банкрутство на загальних підставах та надати суду разом із такою заявою докази сплати судового збору у сумі 5324,80 грн., втім, таких доказів не надано. Також не надано доказів, що ідентифікують заявника (паспорт, довідка про присвоєння ідентифікаційного номера платнику податків-фізичній особі). Заява про грошові вимоги кредитора до боржника підписана та подана Сакуном Віталієм Анатолійовичем. Сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Особиста участь у справі особи не позбавляє її права мати в цій справі представника (частина 1, 2 статті 56 Господарського процесуального кодексу України). Відповідно до ч. 1 ст. 58 Господарського процесуального кодексу України представником у суді може бути адвокат або законний представник. При розгляді справ у малозначних спорах (малозначні справи) представником може бути особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність, за винятком осіб, визначених статтею 59 цього Кодексу (частина 2 статті 58 ГПК України). Частиною четвертою статті 60 Господарського процесуального кодексу України визначено, що повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність". Згідно із частиною першою статті 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги. У порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи про банкрутство (неплатоспроможність), що прямо визначено у пункті 1 частини 4 статті 247 ГПК України. Відповідно, представляти інтереси потенційного кредитора в господарському суді у справі про банкрутство може саме адвокат або потенційний кредитор в порядку самопредставництва. До матеріалів заяви не додано доказів на підтвердження повноважень Сакуна В.А. на представництво інтересів ОСОБА_1 в Господарському суді Донецької області, в якості додатків такі не значаться. Загальні вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення визначені у статті 170 Господарського процесуального кодексу України. Частиною 2 названої статті Кодексу встановлено, що письмова заява, клопотання чи заперечення підписується заявником або його представником. Частиною 4 статті 170 цього Кодексу унормовано, що суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду. Згідно п. 1 ч. 5 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи також у разі, якщо заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано. Враховуючи, що заява подана та підписана особою, повноваження якої діяти в інтересах інших осіб не підтверджені, також не надано документів, що ідентифікують особу заявника, за висновком суду, заява ОСОБА_1 про грошові вимоги до боржника (вх.№4981/26 від 17.09.2026) підлягає поверненню заявнику на підставі п. 1 ч. 5 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України. Оскільки заява надійшла до суду в електронній формі в системі "Електронний суд", така заява у паперовій формі заявнику не повертається, питання повернення такої заяви суд вирішує процесуально даною ухвалою. Керуючись ст.ст. 170, 174, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд, - УХВАЛИВ: Заяву ОСОБА_1 про грошові вимоги кредитора до боржника (вх.№4981/26 від 17.09.2026) - повернути заявнику. Роз`яснити заявнику, що повернення заяви не позбавляє його права після усунення виявлених недоліків подати таку заяву повторно з додержанням вимог Господарського процесуального кодексу України. Ухвала набрала сили з дня її підписання 21.09.2026 і може бути оскаржена до Східного апеляційного господарського суду протягом десяти днів. Особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою. Суддя Н.В. Величко