Справа № 902/121/17

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ УХВАЛА 15 вересня 2017 року Справа № 902/121/17 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів: головуючого - Білошкап О.В., суддів - Коваленка В.М., Погребняка В.Я. розглянувши касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Вінніфрут" на ухвалу Господарського суду Вінницької області від 11.05.2017 та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 23.06.2017 у справі №902/121/17 Господарського суду Вінницької області за заявою Публічного акціонерного товариства "Альфа-Банк" до Відкритого акціонерного товариства "Вінніфрут" про визнання банкрутом, - В С Т А Н О В И В: Подана касаційна скарга Відкритого акціонерного товариства "Вінніфрут" не може бути розглянута Вищим господарським судом України, оскільки не відповідає вимогам розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) з наступних підстав. Вимоги касаційної скарги полягають у скасуванні постанови Рівненського апеляційного господарського суду від 23.06.2017 по справі №902/121/17, якою залишено без змін ухвалу Господарського суду Вінницької області від 11.05.2017 про визнання грошових вимог Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" до Відкритого акціонерного товариства "Вінніфрут" у справі № 902/121/17 у розмірі: 949 768 556,47 грн., як такі, що забезпечені майном боржника. У задоволенні грошових вимог Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" в сумі 248 284 611,97 грн. - відмовлено. Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 1113 ГПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі. Підпунктом 5 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" в редакції Закону України від 22.05.2015 № 484-VIII (далі - Закон) передбачено, що ставка судового збору з касаційної скарги на судове рішення, винесене у справі про банкрутство за наслідками розгляду заяви, складає 120 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні такої заяви. Підпунктом 10 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону встановлено ставку судового збору за подання до господарського суду заяви з грошовими вимогами до боржника після оголошення про порушення справи про банкрутство в обсязі 2 розмірів мінімальної заробітної плати. При цьому згідно з частиною 1 статті 4 Закону судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду. Відповідно до ст. 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2017 рік" установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2017 року - 1600 гривень. Враховуючи, що заяву Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" від 09.03.2017) про визнання вимог, подано 14.03.2017 вх. канц. № 06-55/57/17, скаржнику належало сплатити судовий збір в розмірі 3 840,00 грн. (1600*2*120%). Проте у додатках до касаційної скарги міститься квитанція від 12.07.2017 № 5216\з7 про сплату судового збору за подання касаційної скарги в сумі 1 920,00 грн., тобто у меншому розмірі, ніж визначено чинним законодавством на момент звернення з касаційною скаргою. Отже, заявником порушено встановлений порядок сплати судового збору. За таких обставин касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду і підлягає поверненню на підставі п. 4 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України. Відповідно до ч.3 ст.1113 Господарського процесуального кодексу України після усунення обставин, зазначених у пунктах 1,2,3,4 і 6 частини першої цієї статті, сторона у справі має право повторно подати касаційну скаргу. Керуючись ст.ст. 86, 111, п. 4 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, - У Х В А Л И В : Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Вінніфрут" на ухвалу Господарського суду Вінницької області від 11.05.2017 та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 23.06.2017 у справі №902/121/17 повернути скаржнику. Головуючий: Білошкап О.В. Судді: Коваленко В.М. Погребняк В.Я.