Справа № 923/1536/15

УХВАЛА 25 травня 2018 року м. Київ Справа № 923/1536/15 Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Погребняка В.Я. учасник справи: боржник - Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Херсонець", заявник апеляційної скарги - ОСОБА_1, кредитор - Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк", кредитор - Державна податкова інспекція у м. Херсоні Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області, ліквідатор - Ракіна Алла Анатоліївна, розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Херсонець" в особі ліквідатора Ракіної Алли Анатоліївни на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 16.04.2018 у складі колегії суддів Лашина В.В.- головуючий, Будішевської Л.О., Мишкіної М.А., за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Херсонець" про банкрутство ВСТАНОВИВ: Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Херсонець" в особі ліквідатора Ракіної Алли Анатоліївни 11.05.2018 звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 16.04.2018 у справі № 923/1536/15 господарського суду Херсонської області. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 923/1536/15 було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я., суддя - Пєсков В.Г., суддя - Катеринчук Л.Й., що підтверджується протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 15.05.2018. Однак касаційна скарга заявника не відповідає вимогам статті 290 Господарського процесуального кодексу України (в редакції чинній з 15.12.2017 року). Відповідно до пункту 2 частини 4 ст. 290 Господарського процесуального кодексу до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. Згідно з частиною 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції чинній на момент подачі касаційної скарги) судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Як вбачається з матеріалів скарги, заявник не погоджується постановою Одеського апеляційного господарського суду від 16.04.2018, якою ухвалу господарського суду Херсонської області від 16.01.2018 про відмову в задоволенні заяви засновника Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Херсонець" ОСОБА_1 про визнання недійсним результатів аукціону, скасовано та задоволено зазначену заяву в повному обсязі. Відповідно до підпункту 10 пункту 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" в редакції чинній на момент звернення із заявою про визнання результатів аукціону недійсним, ставка судового збору за подання заяви про визнання правочинів (договорів) недійсними та спростування майнових дій боржника в межах провадження у справі про банкрутство становила 2 розміри прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який станом на 01.01.2017 становив 1 600, 00 грн. За подання касаційної скарги на рішення суду ставки судового збору встановлюються у розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви (підпункт 5 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" в редакції чинній на момент подання касаційної скарги). Отже, звертаючись 11.05.2018 з касаційною скаргою на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 16.04.2018 прийняту за результатами апеляційного перегляду ухвали господарського суду Херсонської області від 16.01.2018 про відмову в задоволенні заяви засновника Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Херсонець" ОСОБА_1 про визнання недійсним результатів аукціону, заявнику належало сплатити судовий збір в сумі 6 400, 00 грн., (200% від 3200,00 грн. (1600*2=3200). Заявником касаційної скарги на підтвердження сплати судового збору за подання касаційної скарги додано виписку з операції за картковим рахунком, з якої вбачається списання коштів в сумі 3 595, 92 грн. з карткового рахунку. Колегія суддів зазначає, що вказана виписка не є належним доказом сплати судового збору з наступних підстав. Так, пунктом 1.24 статті 1 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" визначено поняття переказу коштів, це - рух певної суми коштів з метою її зарахування на рахунок отримувача або видачі йому у готівковій формі. Ініціатор та отримувач можуть бути однією і тією ж особою. Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України "Про платіжні систем та переказ коштів в Україні" ініціювання переказу здійснюється за такими видами розрахункових документів: платіжне доручення, платіжна вимога-доручення, розрахунковий чек, платіжна вимога, меморіальний ордер. Крім того, листом Державної казначейської служби України від 01.12.2017 №16-08/1082-20145 визначено реквізити для зарахування до державного бюджету судового збору за розгляд справ Верховним Судом: отримувач коштів - УДКСУ у Печерському районі, код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 38004897, банк отримувача - ГУ ДКСУ у м. Києві, код банку отримувача (МФО) - 820019, рахунок отримувача - 31213207700007, код класифікації доходів бюджету - 22030102. Однак, доданий заявником документ на підтвердження сплати судового збору не містить вказаних реквізитів для зарахування до державного бюджету судового збору та не віднесений до переліку розрахункових документів передбаченого Законом України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні". Згідно з частинами 2, 3 статті 292 Господарського процесуального кодексу України (в редакції чинній з 15.12.2017) у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала. Відповідно до частини 2 статті 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити). За таких обставин, заявнику касаційної скарги необхідно усунути недоліки касаційної скарги та подати суду документ про сплату (зарахування) судового збору в установленому законом порядку та розмірі, а саме 6 400,00 грн. На підставі викладеного та керуючись статтями 174, 234, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, суддя Верховного Суду, - У Х В А Л И В: 1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Херсонець" в особі ліквідатора Ракіної Алли Анатоліївни на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 16.04.2018 у справі № 923/1536/15 залишити без руху. 2. Надати Товариству з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Херсонець" в особі ліквідатора Ракіної Алли Анатоліївни строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення ухвали. 3. Роз'яснити Товариству з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Херсонець" в особі ліквідатора Ракіної Алли Анатоліївни, що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційну скаргу буде повернуто. 4. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню. Суддя Верховного Суду В.Я. Погребняк