Справа № 911/3554/17

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 [email protected] УХВАЛА "26" грудня 2018 р. Справа№ 911/3554/17 Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого: Верховця А.А. суддів: Кравчука Г.А. Грека Б.М. розглянувши заяву керівника Товариства з обмеженою відповідальністю „Вітмет" Прілого О.І. про відвід судді Остапенка О.М. від розгляду апеляційної скарги керівника Товариства з обмеженою відповідальністю „Вітмет" Прілого Олександра Івановича на ухвалу Господарського суду Київської області від 25.05.2018р. за клопотанням про усунення керівника боржника та покладення його обов'язків на розпорядника майна боржника у справі №911/3554/17 (суддя Лутак Т.В.) за заявою Публічного акціонерного товариства „ВТБ Банк" до Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) „Вітмет" про банкрутство ВСТАНОВИВ: Ухвалою Господарського суду Київської області від 25.05.2018р. у справі №911/3554/17 відсторонено керівника ТОВ „Вітмет" Прілого О.І. від посади та покладено виконання його обов'язків на розпорядника майна боржника ТОВ „Вітмет" арбітражного керуючого Кучака Ю.Ф.; зобов'язано керівника ТОВ „Вітмет" Прілого О.І. протягом трьох днів з моменту винесення ухвали передати розпоряднику майна ТОВ „Вітмет" арбітражному керуючому Кучаку Ю.Ф., а розпорядника майна боржника арбітражного керуючого Кучака Ю.Ф. прийняти - бухгалтерську та іншу документацію боржника, його печатки і штампи, матеріальні та інші цінності боржника - ТОВ „Вітмет". Не погоджуючись з винесеною ухвалою суду першої інстанції, керівник ТОВ „Вітмет" Прілий О.І. звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати ухвалу Господарського суду Київської області від 25.05.2018р. у даній справі та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні клопотання розпорядника майна боржника арбітражного керуючого Кучака Ю.Ф. про відсторонення керівника боржника Прілого О.І. від посади та покладення його обов'язків на розпорядника майна боржника арбітражного керуючого Кучака Ю.Ф. Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 03.09.2018р. було відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Прілого О.І. на ухвалу Господарського суду Київської області від 25.05.2018р. у справі №911/3554/17 та призначено її до розгляду. Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.11.2018р., справу №911/3554/17 передано для розгляду колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя - Пантелієнко В.О., судді: Остапенко О.М., Отрюх Б.В. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.11.2018р. прийнято до свого провадження апеляційну скаргу Прілого Олександра Івановича на ухвалу Господарського суду Київської області від 25.05.2018р. у справі №911/3554/17 та призначено її до розгляду на 03.12.2018р. 21.12.2018р. до суду апеляційної інстанції від керівника Товариства з обмеженою відповідальністю „Вітмет" Прілого Олександра Івановича надійшла заява про відвід судді Остапенка О.М., яка мотивована тим, що суддя Остапенко О.М. приймав участь при розгляді даної справи, як головуючий, а саме, був визначений автоматизованою системою та 19.06.2018р., 03.09.2018р., 16.04.2018р.,07.08.2018р. повернув заяви скаржника. Отже, на думку заявника, це дає підстави вважати, що суддя не може брати участь у розгляді даної справи, оскільки він уже входив до скалу суду, який розглядав справу та не допускав справу до розгляду будучи головуючим суддею, що викликає сумніви в неупередженості судді. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.12.2018 визнано необґрунтованою заяву керівника Товариства з обмеженою відповідальністю „Вітмет" Прілого Олександра Івановича про відвід судді Остапенка О.М. у справі №911/3554/17 необґрунтованою; зупинено апеляційне провадження у названій справі до вирішення питання про відвід, передавши справу для визначення складу суду в порядку, встановленому частиною першою статті 32 ГПК України. Згідно Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.12.2018 для розгляду заяви керівника Товариства з обмеженою відповідальністю „Вітмет" Прілого О.І. про відвід судді Остапенка О.М. у справі №911/3554/17 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Верховець А.А., судді Грек Б.В., Кравчук Г.А. Згідно з п. п. 7, 11 ст. 39 ГПК України питання про відвід має бути розглянуто не пізніше двох днів з дня надходження заяви про відвід. За результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу. Колегія суддів, розглянувши заяву керівника Товариства з обмеженою відповідальністю „Вітмет" Прілого О.І. про відвід судді Остапенка О.М. у справі №911/3554/17 не знайшла підстав для її задоволення, виходячи з наступного. Так, право подавати заяву про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об'єктивності та неупередженості розгляду справи. Статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини закріплені основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її цивільного позову в національному суді, серед яких - розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Бочан проти України" суд нагадує, що "безсторонність", в сенсі п. 1 статті 6, має визначатися відповідно до суб'єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об'єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу. Відповідно до об'єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності судів. У цьому зв'язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Ключовим питанням є питання довіри, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі. У рішенні у справі "Олександр Волков проти України" зазначено наступне. Як правило, безсторонність означає відсутність упередженості та необ'єктивності. Згідно з усталеною практикою Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: суб'єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об'єктивним у цій справі, та об'єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності. Проте між суб'єктивною та об'єктивною безсторонністю не існує беззаперечного розмежування, оскільки поведінка судді не тільки може викликати об'єктивні побоювання щодо його безсторонності з точки зору стороннього спостерігача (об'єктивний критерій), а й може бути пов'язана з питанням його або її особистих переконань (суб'єктивний критерій). Отже, у деяких випадках, коли докази для спростування презумпції суб'єктивної безсторонності судді отримати складно, додаткову гарантію надасть вимога об'єктивної безсторонності. У цьому відношенні навіть вигляд має певну важливість - іншими словами, "має не лише здійснюватися правосуддя - ще має бути видно, що воно здійснюється". Адже йдеться про довіру, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти у громадськість. Насамкінець, концепції незалежності та об'єктивної безсторонності тісно пов'язані між собою та залежно від обставин можуть вимагати спільного розгляду. Відвід - це процесуальний інститут, що містить умови, за яких особа не може брати участі у конкретній справі. Відвід судді в господарському процесі як правова категорія - це висловлена в письмовій формі недовіра колегії господарського суду на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі внаслідок виявлення будь-якої особистої прихильності чи упередженості, заявлена учасником розгляду конкретної справи. Згідно зі ст. 35 ГПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді. Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 36 цього Кодексу. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя. Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу. Статтею 36 ГПК України передбачено, що суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої інстанції, не може брати участі в розгляді цієї самої справи в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а так само у новому розгляді справи судом першої інстанції після скасування рішення суду або ухвали про закриття провадження в справі. Суддя, який брав участь у врегулюванні спору у справі за участю судді, не може брати участі в розгляді цієї справи по суті або перегляді будь-якого ухваленого в ній судового рішення. Суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді апеляційної інстанції, не може брати участі у розгляді цієї самої справи в судах касаційної або першої інстанцій, а також у новому розгляді справи після скасування постанови суду апеляційної інстанції. Суддя, який брав участь у перегляді справи в суді касаційної інстанції, не може брати участі в розгляді цієї справи в суді першої чи апеляційної інстанцій, а також у новому її розгляді після скасування постанови суду касаційної інстанції. Суддя, який брав участь у вирішенні справи, рішення в якій було в подальшому скасоване судом вищої інстанції, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду у цій справі. Суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої, апеляційної, касаційної інстанцій, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з виключними обставинами у цій справі. У рішенні у справі "Білуха проти України" зазначено: "стосовно суб'єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного". Як уже було зазначено, право на подання заяви про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об'єктивності та неупередженості розгляду справи, оскільки статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини закріплено основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її позову в національному суді і до яких належить розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Водночас, згідно з п. 1 ст. 43 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається. Проаналізувавши заяву керівника Товариства з обмеженою відповідальністю „Вітмет" Прілого О.І. про відвід судді Остапенка О.М. у справі №911/3554/17, колегія суддів дійшла висновку, що єдиною підставою для відводу судді є те, що суддя Остапенко О.М. приймав участь при розгляді даної справи, як головуючий, а саме, був визначений автоматизованою системою та 19.06.2018р., 03.09.2018р., 16.04.2018р.,07.08.2018р. повернув заяви скаржника, що на думку заявника викликає сумніви в неупередженості судді Остапенка О.М. Разом з тим відповідно до ч. 4 ст. 35 ГПК України, незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу. Колегія суддів звертає увагу, що керівник Товариства з обмеженою відповідальністю „Вітмет" Прілий О.І. не наводиться жодного аргументу, який би свідчив про упередженість судді Остапенко О.М. при розгляді даної справи, оскільки наведені заявником доводи в обґрунтування заяви про відвід, в розумінні статей 35, 36 Господарського процесуального кодексу України, не можуть бути підставою для відводу вказаного судді від розгляду даної справи. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про відмову у задоволенні заяви керівника Товариства з обмеженою відповідальністю „Вітмет" Прілого О.І. про відвід судді Остапенка О.М. у справі №911/3554/17. Керуючись ст. ст. 35, 38-40, 234 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, - УХВАЛИВ: 1. У задоволенні заяви керівника Товариства з обмеженою відповідальністю „Вітмет" Прілого О.І. про відвід судді Остапенка О.М. у справі №911/3554/17 відмовити. 2. Копію ухвали Північного апеляційного господарського суду надіслати учасникам апеляційного провадження. Головуючий суддя А.А. Верховець Судді Г.А. Кравчук Б.М. Грек